Document No. 108363337

Справа № 991/6827/22

Провадження 1-кс/991/6856/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну розміру запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, шляхом зменшення розміру застави, подане в порядку ст.201 КПК України.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

12.08.2022 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_4, відповідно до якого він підозрюється у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої влади та службового становища, а також в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

22.08.2022 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №991/2972/22 (провадження 1-кс/991/2989/22) застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 910 000 (дев`ятсот десять тисяч) гривень. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти у національній грошовій одиниці України на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259).

На виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 року у зазначеній справі та враховуючи положення ч.2 ст.182 КПК України, наступні заставодавці в період з 22.08.2022 року по 25.08.2022 року сплатили наступні суми коштів: ОСОБА_7 - 260 000, 00 грн., ОСОБА_8 - 255 000, 00 грн. (що є чоловіком ОСОБА_7 ), загальна сума здійснених платежів зазначеними заставодавцями : 510 000,00. Інша частина застави у сумі 400 000,00 грн. сплачена третім заставодавцем - ОСОБА_9 .

Окрім того, цією ж ухвалою на ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Полтави та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у зазначеному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Зазначеною ухвалою слідчого судді також роз`яснено заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду, а також слідчим суддею може бути вирішено питання про застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу або застави у більшому розмірі.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 року у справі №991/4702/22, покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків продовжувалися, востаннє - на строк до 12.11.2022 року.

Захисник стверджує, що з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та протягом усього часу досудового розслідування він демонструє належну процесуальну поведінку та не порушив жодного із обов`язків, що визначені ст. 42 та ч. 5 ст. 194 КПК України. У свою чергу, ОСОБА_4 завжди перебуває на зв`язку зі слідчим, завжди з`являється до суду, слідчого чи прокурора за першою вимогою, співпрацює зі слідством, не відмовляється від надання показів, звертається з клопотаннями до слідчого. Також ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; до ОСОБА_4 раніше не застосовувались запобіжні заходи; раніше не оголошувались повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень; до адміністративної відповідальності також не притягувався. Протягом усього часу розслідування кримінального провадження стороні обвинувачення не надходило будь-яких заяв щодо тиску на свідків, які зазначені в ухвалі слідчого судді, з моменту проведення обшуку у ОСОБА_4 пройшло майже одинадцять місяців, при цьому будь-яких спроб щодо переховування від органу досудового розслідування з боку ОСОБА_4 не було. На виконання ухвали слідчого судді ним здані паспорти, про що було повідомлено детектива і прокурора. Також ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за місцем реєстрації проживає разом зі своєю сім`єю: дружиною та новонародженим сином, 2022 року народження, має стійкі соціальні зв`язки та гарний трудовий колектив.

Наразі на ОСОБА_4 не покладено обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, процесуальна поведінка підозрюваного є належною, зокрема: підозрюваним жодного разу не порушувались покладені на нього ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 року обов`язки, він завжди прибував до детектива, прокурора, слідчого судді за першою вимогою, не відлучався із міста Полтави та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора або суду, утримувався від спілкування з зазначеними в ухвалі слідчого судді свідками у кримінальному провадженні, здав на зберігання свої паспорти для виїзду за кордон.

Розмір застави визначався слідчим суддею відповідно до об`єму покладених на підозрюваного обов`язків тією ж ухвалою, які повинні були забезпечити усунення можливих ризиків. Враховуючи, що обов`язки, які додатково були покладені на підозрюваного, окрім передбачених ст. 42 КПК України - 12.11.20222 перестали існувати, а відповідно і суттєво зменшився їх об`єм, сторона захисту вважає, що розмір застави, визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 року є непомірно великим та об`єктивно непропорційним обов`язкам, які існують у ОСОБА_4 в силу частини 7 статті 42 КПК України (тобто заставою забезпечується лише прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб), а навіть гіпотетичне вчинення будь-якої з дій, що не передбачені ст. 42 КПК України та були визначені ухвалою слідчого судді під час дії заходу, через їх припинення вже не потягнуть за собою стягнення застави в дохід держави. За твердженням захисника, відсутність клопотань сторони обвинувачення про продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків, що припинили свою дію 12.11.2022, безумовно свідчить як про якісне та беззаперечне виконання покладених на нього обов`язків, тобто обставини, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, так і про згоду сторони обвинувачення у такий пасивний спосіб з відсутністю раніше наявних ризиків.

Наразі у підозрюваного змінився склад родини та відповідно утриманців, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_17 . У зв`язку із вихованням спільного сина, якому менше двох місяців, дружина підозрюваного не може на даний час працювати та фінансово брати участь у добробуті сім`ї. До того ж батьки ОСОБА_4 проживають у Полтавській області в селі Диканька, ОСОБА_4 їм також фінансово допомагає та сплачує аліменти на утримання доньки, що проживає окремо. Кожного місяця з початку військової агресії Російської Редерації проти України ОСОБА_4 відраховує певний відсоток з заробітної плати на потреби ЗСУ, що підтверджується відповідною довідкою, має подяки за таку допомогу, як від ЗСУ, так і від благодійного фонду. Крім того, ОСОБА_4 має другу групу інвалідності.

Також сторона захисту не згодна з повідомленою ОСОБА_4 підозрою, вважає її не підтвердженою жодними об`єктивними, належними та допустимими доказами. Захисник вважає, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованих йому злочинів, окрім того, в частині кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, вбачається здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами), що визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими. Так, 04.12.2020 прийнято Закон України №1074-ІХ (який набрав чинності 30.12.2020), яким передбачено кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та неподання декларації, шляхом внесення до КК ст.ст. 366-2 та 366-2. З повідомленої ОСОБА_4 підозри вбачається, що 19 березня 2021 року він подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2020 рік. Разом з цим, в редакції Кримінального кодексу України станом на 19.03.2021 та до 21.07.2021 ч. 1 ст 366-2 - це кримінальний проступок, що не відносилось до кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією. 22.10.2021 НАБУ до ЄРДР внесено відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. У редакції КПК України станом на 22.10.2021, а саме ст. 3: дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків. Тобто, на момент внесення відомостей до ЄРДР зазначеного проступку, детективи НАБУ не входять до переліку дізнавачів, уповноважених на проведення досудового розлідування кримінальних проступків. Лише 17.11.2021 Законом 1888-ІХ внесено зміни до п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК України та до переліку дізнавачів віднесено детективів НАБУ.

Окрім того, з жовтня 2022 року заставодавець ОСОБА_8 має проблеми зі здоров`ям, що підтверджується відоповідним консультативним висновком лікаря та потребує лікування, для чого останньому необхідні грошові кошти, а з початком військової агресії Російської Федерації проти України останній та його дружина - ОСОБА_7, що також є заставодавцем у зазначеному провадженні, позбавлені можливості отримувати належні доходи, здійснюючи підприємницьку діяльність. Зважаючи на це, захисник зазначає про необхідність зменшення суми застави, оскільки наявна потреба повернути відповідну частину суми застави заставодавцям.

05.01.2023 від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про надання можливості підозрюваному ОСОБА_4 взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, який відповідно до постанови від 05.01.2023 про зміну групи прокурорів входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020, проти задоволення клопотання захисника заперечив, заявив, що дотримання належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 забезпечується заставою як запобіжним заходом, водночас встановлені слідчими суддями ризики продовжують існувати на даний час. Народження у ОСОБА_4 дитини дійсно є зміною складу сім`ї, втім за 2021 рік ОСОБА_4 отримав 1450043,80 грн заробітної плати, а за 2022 рік йому було нараховано 677893,56 грн, з якого відраховано податків на суму 122020,83 грн. Зазначені доходи є значними і тому здатні забезпечити фінансові потреби родини ОСОБА_4 . Стосовно необхідності повернення частини суми застави заставодавцям прокурор зауважив, що заставодавцю при внесенні застави роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Тому заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри вже неодноразово досліджувалась слідчими суддями, у тому числі під час вирішення питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також під час розгляду скарги на повідомлення про підозру. Тому дослідження питання обґрунтованості підозри під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, на думку прокурора, є недоцільним.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вирішуючи зазначене клопотання слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з поданих матеріалів, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 22.10.2022 такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Полтава та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у зазначеному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, продовжено до 12.11.2022.

Як уже зазначалось вище, у період з 22.08.2022 року по 25.08.2022 року в рахунок застави сплатили наступні суми коштів: ОСОБА_7 - 260 000, 00 грн., ОСОБА_8 - 255 000, 00 грн. (що є чоловіком ОСОБА_7 ), загальна сума здійснених платежів зазначеними заставодавцями : 510 000,00 грн. Інша частина застави у сумі 400 000,00 грн. сплачена третім заставодавцем - ОСОБА_9 .

Доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_4 застави зводяться до сумлінної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, зменшення та взагалі відсутності деяких ризиків, а також закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного; скрутного матеріального становища заставодавців, пов`язаних із бойовими діями на території України; змінами у складі сім`ї, а саме народженням у ОСОБА_4 сина, тимчасовою неможливістю його дружини працювати у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною, а також перебуванням на його утриманні доньки, яка спільно з ОСОБА_4 не проживає, проте на утримання якої він сплачує аліменти.

Слід зауважити, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, виходив з обставин інкримінованого злочину, наявності обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялася під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та при продовженні дії покладених на підозрюваного обов`язків, а також під час розгляду скарги на повідомлення про підозру. Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. Зі сплином строку досудового розслідування відомості, на яких ґрунтується підозра, мають стати більш спроможними на користь причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним таких обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться у вищевказаних ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про покладення та продовження строку дії обов`язків на підозрюваного. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Водночас відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб цього було достатньо для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу.

Приписи ч. 5 ст. 194 КПК України обумовлюють покладення обов`язків із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Отже, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки. Тому зменшення переліку обов`язків не може впливати на застосований запобіжний захід і не є підставою для його зміни.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та кримінальним проступком відповідно, санкції злочинів за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369 КК України, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Водночас прокурором було надано докази на підтвердження наявності у підозрюваного значних доходів, які також можуть вплинути на наявність у нього можливості переховуватись на території України.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Окрім того, слідчими суддями було встановлено наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний обіймає посаду голови суду в Ленінському районному суду м. Полтави, в силу своєї роботи має стійкі службові та ділові стосунки із суддями та працівниками суду, які він набув під час перебування на посаді і які він може використати з метою впливу на свідків, у тому числі своїх підлеглих.

Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також слідчими суддями було встановлено ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що після проведення обшуків ОСОБА_4 подарував свою квартиру своїй співмешканці ОСОБА_18, а також те, що працюючи суддею, має велике коло знайомств, вказані зв`язки зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 уклав договір про надання послуг з адвокатської діяльності від 20.12.2021 з адвокатом ОСОБА_12, який надає йому правничу допомогу у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020, водночас адвокат ОСОБА_12 до укладення договору, а саме 14.12.2021 був допитаний як свідок у даному провадженні. Такі дії можуть свідчити про навмисне перешкоджання проведенню досудового розслідування та намагання уникнути можливого покарання.

Відповідно, слідчий суддя вважає, що вищеперелічені ризики продовжують існувати.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Матеріали клопотання свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Тому належна поведінка підозрюваного не є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_4 запобіжним заходом. Тож посилання на цю обставину не може зумовлювати зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в контексті зменшення його розміру.

Посилання в клопотанні на життєві обставини, які потребують від заставодавців фінансових затрат, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному, оскільки зазначені обставини не стосуються персонально особи, до якої застосовано запобіжний захід, який є індивідуальним заходом процесуального примусу та не пов`язується з особою заставодавця, а відтак не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу.

Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За умови зменшення існування ризику кримінального провадження застава зможе і в подальшому достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, хоча і в меншому розмірі, ніж її було визначено первісно.

Тобто застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч.3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На думку слідчого судді, наразі розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2022, здатен і надалі забезпечитиналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Також варто зазначити, що, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, рівень його доходів, слідчий суддя приходить до висновку, що ці доходи є цілком достатніми для утримання членів його сім`ї.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 гривень, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим. Розмір застави визначався слідчим суддею виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану, та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, тобто з урахуванням приписів ч.4 ст.182 КПК України.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376, 616 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну розміру запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000759 від 15.12.2020, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1