- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/6276/22
Провадження 1-кп/991/78/22
УХВАЛА
10 січня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, на рішення, дії та бездіяльність дізнавача, а також скарги на дії та бездіяльність прокурора
у кримінальному провадженні, внесеному 05 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Під час судового засідання захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подано скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача та прокурора у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021.
Так, захисником ОСОБА_6 подано дев`ять скарг, в яких останньою оскаржуються: 1) дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 щодо клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів; 2) дії детектива ОСОБА_9 щодо огляду інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (далі - система «АРКАН)»; 3) дії детектива ОСОБА_9 щодо запиту до Державної міграційної служби України та витягу особових карток на осіб; 4) дії детектива ОСОБА_9 щодо доступу до інформації з комплексної системи відеоспостереження міста Києва та підготовку за результатами зазначених слідчих дій протоколів огляду; 5) дії детектива ОСОБА_9 щодо призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 17.11.2021, постанови про уточнення постанови про призначення судової транспортної-товарознавчої експертизи від 07.12.2021 та призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 25.08.2022; 6) процесуальне рішення у формі постанови т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 11.05.2021 про визначення дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів; 7) процесуальне рішення у формі постанови т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 13.06.2022 про визначення дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів; 8) бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_11 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу можливого вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України ОСОБА_8 ; 9) дії Генерального прокурора ОСОБА_11 щодо надання доручення органу досудового розслідування в порядку ч. 7 ст. 214 КПК України.
Захисником ОСОБА_7 подано п`ять скарг, у яких останнім оскаржуються: 1-1) дії детектива ОСОБА_9 щодо долучення до матеріалів кримінального провадження документів, що були отримані особою не уповноваженою на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021; 1-2) бездіяльність прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у неналежному нагляді за додержанням КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та щодо не проведення належним чином слідчих дій, а також дії прокурора відділу прокуратури 05/4/1 ОСОБА_12 у зв`язку з доступом до матеріалів досудового розслідування, а саме: збору документів, інформації, їх формування і проставлення підпису після того, як документи було прошито і пронумеровано матеріали провадження; 1-3) бездіяльність прокурора ОСОБА_5 у неналежному нагляді за додержанням КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудового розслідування та щодо неприйняття вмотивованого процесуального рішення в порядку п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України; 1-4) дії детектива ОСОБА_9, як особи, яка здійснювала досудове розслідування по кримінальному провадженню та бездіяльність старшого детектива ОСОБА_13 ; 1-5) бездіяльність прокурора ОСОБА_5 у неналежному нагляді за додержанням КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а саме: щодо не вжиття заходів щодо повідомлення керівництва про неналежну особу детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Доводи скарг
1. У скарзі на дії детектива ОСОБА_9 щодо клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів захисник ОСОБА_6 зазначає, що детектив за погодженням з Генеральним прокурором звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням. У резолютивній частині клопотання просить надати інформацію про споживання телекомунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_1 в період з 29.11.2017 по 31.12.2021, у той час, коли досудове розслідування кримінального провадження стосується подій 2020 року. Спираючись на вказане, захисник просить визнати дії детектива щодо клопотання незаконними та скасувати (Т-2, а.с. 68-71).
2. У скарзі на дії детектива ОСОБА_9 щодо огляду системи «АРКАН» захисник вказує, що детективом було оглянуто відповідну систему та зроблено запити щодо ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з метою встановлення відрізків часу, протягом якого вказані особи перебували на території України, а також перебували за її межами. Мотивуючи скаргу, захисник зазначає, що у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 досліджувалася декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування народного депутата України ОСОБА_8 за 2020 рік, і відповідне провадження не містить відомостей про можливе недекларування ОСОБА_8 майна ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . З огляду на викладене захисник просить дії детектива щодо огляду системи «АРКАН» визнати незаконними та скасувати протокол огляду від 13.12.2021 (Т-2, а.с. 85-88).
3. У скарзі на дії детектива щодо запиту до Державної міграційної служби України захисник зазначає, що під час досудового розслідування детективом ОСОБА_9 складено та направлено запит про отримання особових карток на ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, хоча ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не мають ніякого відношення до кримінального провадження № 42021000000001006 від 05.05.2021. Разом з цим підставою для запиту детективом зазначено кримінальне провадження № 52021000000001006 від 02.06.2021, а не № 42021000000001006 від 05.05.2021. За наведених обставин захисник просить дії детектива щодо запиту до Державної міграційної служби України та витягу особових карток на усіх вищевказаних осіб визнати незаконними та скасувати (Т-2, а.с. 91-93).
4. У скарзі на дії детектива ОСОБА_9 щодо доступу до інформації з комплексної системи відеоспостереження міста Києва та підготовки за результатами зазначених слідчих дій протоколів огляду захисник вказує, що на момент вчинення відповідних дій посадові (службові) особи Національного антикорупційного бюро України не були уповноважені на доступ до інформації з даної системи. А тому, на переконання захисника, дії детектива слід визнати незаконними та скасувати протоколи огляду від 16.06.2021, 20.12.2021 та 11.11.2022 (Т-2, а.с. 102-105).
5. У скарзі на бездіяльність детектива ОСОБА_9 щодо призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 17.11.2021, постанови про уточнення постанови про призначення судової транспортної-товарознавчої експертизи від 07.12.2021 та постанови про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 25.08.2022 захисник вказує, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення у повному обсязі не було здійснено збір матеріалів, які могли б вплинути на висновок експерта, а тому дії детектива щодо винесення відповідних постанов просить визнати бездіяльністю та скасувати (Т-2, а.с. 234-238).
6. У скарзі на процесуальне рішення (постанову) т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 11.05.2022 про визначення дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 захисник зазначає, що мотивувальна частина даної постанови містить посилання на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 366-2 КК України, проте у дорученні Генерального прокурора, яким здійснення досудового розслідування проступку доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, зазначена ч. 2 ст. 366-2 КК України, а отже, постанова суперечить дорученню. З огляду на наведене захисник просить процесуальне рішення у вигляді постанови від 11.05.2022 визнати таким, що суперечить ч. 5 ст. 110 КПК України, п. 1 доручення Генерального прокурора, та скасувати його (Т-2, а.с.126-129).
7. У скарзі на процесуальне рішення (постанову) т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 13.06.2022 про визначення дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 захисник посилається на відсутність в оскаржуваній постанові обставин, які є підставами її прийняття, мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилань на положення Кримінального процесуального кодексу України. Разом з цим захисник зазначає, що постанова фактично дублює аналогічне процесуальне рішення від 11.05.2022 та містить пункти щодо виконання окремих дій з зазначенням дат, що вже минули. Спираючись на наведене захисник просить процесуальне рішення у вигляді постанови від 13.06.2021 визнати таким, що суперечить ч. 5 ст. 110 КПК України, та скасувати його (Т-2, а.с. 225-227).
8. У скарзі на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_11 захисник вказує, що відповідно до приписів чинного кримінального процесуального законодавства України лише Генеральний прокурор наділений повноваженнями внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно можливого вчинення злочинів народними депутатами України і в даному питанні Генеральний прокурор керується загальними приписами внесення таких відомостей, а саме: відомості вносяться невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Так, відомості щодо вчинення кримінального правопорушення народним депутатом ОСОБА_8 були внесені Генеральним прокурором ОСОБА_11 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, хоча відповідна заява на її ім`я була направлена в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 23.04.2021. З огляду на викладене, захисник просить дії Генерального прокурора щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань визнати бездіяльністю, а саме внесення відомостей визнати незаконним та скасувати (Т-2, а.с.218-221).
9. У скарзі на дії Генерального прокурора ОСОБА_11 захисник зазначає, що останньою 05.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України ОСОБА_8 . Провадженню присвоєно окремий унікальний номер 42021000000001006. Відомості внесені з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366-2 КК України. У подальшому окремим дорученням від 07.05.2021 Генеральний прокурор доручає керівнику Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України забезпечити організацію проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 за ч. 2 ст. 366-2 КК України. За наведених обставин, у зв`язку з невідповідністю між собою частин статті закону України про кримінальну відповідальність, захисник просить дії Генерального прокурора щодо надання доручення визнати незаконними та скасувати доручення від 07.05.2021 (Т-2, а.с. 209-212).
1-1. У скарзі на дії детектива ОСОБА_9 захисник ОСОБА_7 посилається на ті обставини, що постановами про визначення дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів від 11.05.2022 та 13.06.2022, детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 включено до групи дізнавачів та визначено старшим групи дізнавачів у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021. Разом з цим відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Реєстру актів цивільного стану, які детективом долучені до матеріалів провадження, надавалися на запит фахівця ОСОБА_9, що не входив до групи дізнавачів у даному кримінальному провадженні, а отже, був не повноважною особо на збір доказів. Враховуючи наведене, захисник просить визнати протиправними дії детектива ОСОБА_9 щодо долучення до матеріалів досудового розслідування документів, отриманих особою, яка не уповноважена на проведення досудового розслідування (Т-2, а.с. 135-149).
1-2. У скарзі на бездіяльність прокурора ОСОБА_5, яка полягає у неналежному нагляді за додержанням вимог КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та щодо не проведення належним чином слідчих дій, а також на незаконні дії прокурора ОСОБА_12 захисник посилається на ті обставини, що матеріали кримінального провадження містять роздруківку публікації з засобів масової інформації, роздруківку декларації ОСОБА_8 від 30.05.2020 та декларації ОСОБА_8 від 26.03.2021. Походження вказаних документів невідомо, в матеріалах провадження відсутні відомості щодо особи, яка їх готувала та друкувала. Водночас вказані документи були підшиті, пронумеровані та на них проставлено підпис прокурора відділу прокуратури 05/4/1 - ОСОБА_12, якого не було включено до групи прокурорів у кримінальному провадженні, а отже, останній не мав у ньому повноважень прокурора. За таких обставин дії ОСОБА_12 щодо збору документів та інформації, їх зшиття, нумерації та засвідчення підписом, на переконання захисника, слід визнати незаконними та протиправними. Разом з цим, з приводу бездіяльності прокурора ОСОБА_5, захисник зазначає, що оскільки вищевказані документи були отримані невідомою особою та у невстановлений спосіб, прокурор який входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 - ОСОБА_5, повинен був виявити вказані порушення кримінального процесуального законодавства України та зобов`язаний був провести відповідні слідчі (розшукові) дії згідно з приписами чинного законодавства. Втім цього не зробив. Спираючись на викладене, захисник просить визнати бездіяльність прокурора ОСОБА_5 у неналежному нагляді за додержанням закону (Т-3, а.с. 1-6).
1-3. У скарзі на бездіяльність прокурора ОСОБА_5, яка полягає у неналежному нагляді за додержанням вимог КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та щодо неприйняття вмотивованого процесуального рішення в порядку п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, захисник зазначає, що, по-перше, оскільки ОСОБА_5 був визначений старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, то після відсторонення ОСОБА_11 від посади Генерального прокурора у ОСОБА_5 виник обов`язок проінформувати свого керівника про незаконність перебування ОСОБА_11 в групі прокурорів у даному провадженні з метою виключення останньої з такої постанови. По-друге, будучи процесуальним керівником у справі, ОСОБА_22 не повідомив ОСОБА_11 про те, що нею в дорученні від 07.05.2021, адресованому Національному антикорупційному бюро України, зазначено про необхідність проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366-2 КК України, а не за ч. 1 ст. 366-2 КК України, за якою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Поряд з цим захисник також посилається і на строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та вважає, що за загальним правилом строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001006 повинен був сплинути 05.05.2022, оскільки відомості про проступок були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021. Водночас у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 та подальшим внесенням змін до розділу ІХ-1 Кодексу прокурор зобов`язаний був прийняти процесуальне рішення у формі постанови про зупинення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні у разі відсутності об`єктивної можливості подальшого проведення, закінчення досудового розслідування або звернення до суду з обвинувальним актом. Втім, відповідна постанова винесена не була, а органом досудового розслідування продовжувалося проведення слідчих дій. Таким чином, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, прокурор ОСОБА_5 вчинив бездіяльність, яку, на переконання захисника, слід визнати протиправною (Т-3, а.с. 7-14).
1-4. У скарзі на дії детектива ОСОБА_9 захисник вказує на ті обставини, що відповідно до постанов про визначення групи дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів від 11.05.2022 та 13.06.2022, старшому детективу ОСОБА_13 було доручено внести відомості про прийняті процесуальні рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та прийняти кримінальне провадження до свого провадження, а детектива ОСОБА_9, відповідними постановами, було визначено старшим групи дізнавачів та доручено керувати діями інших дізнавачів. Натомість, в противагу постановам, детектив ОСОБА_9 перебрав на себе повноваження особи, яка здійснюватиме досудове розслідування по кримінальному провадженню і самостійно проводив досудове розслідування у формі дізнання, а детектив ОСОБА_13 не виконав покладених на нього постановами обов`язків. Таким чином, за твердженням захисника, оскільки обидва детективи не повідомили своє керівництво про вищеописані дії, в їх діях вбачається порушення норм кримінального та процесуального законодавства. Водночас захисник стверджує, що описані дії детектива ОСОБА_13 щодо не повідомлення керівництва про самостійне здійснення детективом ОСОБА_9 досудового розслідування є незаконною та протиправною бездіяльністю. Окрім цього захисник у скарзі посилається на відсутність повноважень на проведення досудового розслідування у детектива ОСОБА_9, оскільки вищезазначеними постановами від 11.05.2022 та 13.06.2022, хоча його і було включено до складу групи дізнавачів та визначено старшим групи дізнавачів, втім дані постанови не містили прямої вказівки на доручення дізнавачам повноважень на проведення слідчих дій. Зазначаючи відповідні обставини, захисник посилається на Постанову ВСУ від 03.05.2022 у справі № 696/99/21, провадження № 51-5909км21. У зв`язку з цим захисник просить дії детектива ОСОБА_9, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні, визнати протиправними та незаконними (Т-3, а.с. 88-98).
1-5. У скарзі на бездіяльність прокурора ОСОБА_5, яка виразилася у неналежному нагляді за додержанням приписів КПК України під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, захисник посилається на вищеописані події у скарзі 1-4 щодо самостійного здійснення детективом ОСОБА_9 досудового розслідування, в той час коли його було лише включено до групи дізнавачів та визначено старшим групи дізнавачів, а старшого детектива ОСОБА_13 постановами від 11.05.2022 та 13.06.2022 було зобов`язано прийняти кримінальне провадження до свого провадження. З огляду на викладене, оскільки прокурор ОСОБА_5 не міг не знати про проведення досудового розслідування неуповноваженою на те особою - детективом ОСОБА_9 та не ініціював перед керівництвом органу досудового розслідування питання щодо проведення такого розслідування детективом ОСОБА_13, захисник вважає, що у наведених обставинах вбачається бездіяльність прокурора (Т-3, а.с. 121-129).
Позиція сторони захисту
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала вимоги поданих дев`яти скарг на рішення, дії та бездіяльність детектива та дії і бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, а також скарги, подані захисником ОСОБА_7 . Пояснення надала аналогічні викладеним у скаргах та просила скарги задовольнити. Разом з цим, у судовому засіданні захисником також заявлено скаргу на бездіяльність детектива ОСОБА_9 . Відповідно до заявленої скарги захисник стверджує, що у матеріалах кримінального провадження відсутнє письмове повідомлення від імені дізнавача на ім`я керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування та підставу його початку, що суперечить приписам КПК України. Таким чином, у зв`язку з відсутністю повідомлення про початок досудового розслідування захисник просить визнати дії детектива ОСОБА_9 незаконними, які полягають у бездіяльності (скарга № 10).
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги поданих п`яти скарг на дії і бездіяльність дізнавача та дії і бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, а також скарги, подані захисником ОСОБА_6 . Пояснення надав аналогічні викладеним у скаргах та просив скарги задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вимоги скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримав, просив їх задовольнити. Додатково звертав увагу, що справа проти нього штучно створена правоохоронними органами, через його позицію як депутата Верховної Ради та особи, що відстоює інтереси профспілкових організацій. Свідченням того, що органи дізнання штучно створили переслідування проти нього є скарги його захисників, які виявили численні порушення з боку НАБУ та САП.
Позиція сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарг сторони захисту. Звернув увагу на те, що розгляд вказаних скарг не є обов`язком для суду під час підготовчого судового засідання. Зауважив, що розгляду підлягають виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування та прокурора у кримінальному провадженні, які можуть бути перешкодою для призначення кримінального провадження до судового розгляду. Просив у задоволенні скарг захисників відмовити.
Разом з цим прокурор наголосив на тому, що подання стороною захисту відповідних скарг не передбачає захисту прав обвинуваченого, а є лише фактом затягування судового процесу.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення скарг
Положеннями ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому ч. 2 ст. 303 КПК України закріпила право на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування.
Водночас положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Про вказане свідчить використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314 - 316 КПК України. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17.
Проаналізувавши доводи скарг, заслухавши думку захисників, обвинуваченого та прокурора, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Щодо вимог, викладених захисником ОСОБА_6 у скаргах № 1, 2, 3, 4 та № 9 про визнання дій детектива щодо клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів незаконними та скасування; про визнання дій детектива, пов`язаних з оглядом системи «АРКАН»? незаконними та скасування протоколу від 13.12.2021; про визнання дій детектива щодо запиту до Державної міграційної служби України та витягу особових карток на осіб незаконними та скасування; про визнання дій детектива щодо доступу до інформації з комплексної системи відеоспостереження міста Києва незаконними та скасування протоколів оглядів від 16.06.2021, 20.12.2021 та 11.11.2022; про визнання дій Генерального прокурора про надання доручення від 07.05.2021 незаконними та його скасування - колегія суддів констатує, що обранийзахисником спосіб захисту порушеного, на її думку, права не передбачений кримінальним процесуальним законодавством. За наслідком розгляду скарг, поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, суд має право прийняти одне із рішень, визначених ст. 307 КПК України, а саме: 1) скасувати рішення слідчого, дізнавача, прокурора; 2) зобов`язати припинити дію; 3) зобов`язати вчинити певну дію; 4) відмовити у задоволенні скарги. Скасування безпосередньо самої дії, клопотання, процесуальних документів або ж протоколів, складених за результатами проведення слідчих дій до повноважень суду не входить, а отже, і самі скарги з проханням суд вчинити такі дії, є такими, що не відповідають приписам КПК України. Доводи викладені у скаргах можуть бути враховані судом як позицію сторони у справі при оцінці отриманих доказів.
Щодо порушених захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 питань у скаргах № 4, 5, 1-1 та № 1-2 про порушення процесуального порядку отримання доказів та неналежного суб`єкту отримання доказів суд зазначає, що наведені доводи захисників фактично зводяться до надання оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості. Водночас відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням за наслідком розгляду справи по суті та вирішується у нарадчій кімнаті під час постановлення вироку. На цій стадії неможливо в силу вимоги п. 2 ч. 4 ст. 291 КПК України надати належну оцінку викладеним у скаргах фактам без дослідження всіх матеріалів, які мають долучити сторони.
Розглядаючи доводи скарги № 6 захисника ОСОБА_6 про визнання процесуального рішення у вигляді постанови т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 11.05.2022 такою, що суперечить дорученню Генерального прокурора від 07.05.2021, та її скасування, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до доданого захисниками витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, датованого 05.05.2021, вбачається, що відомості про відповідне кримінальне правопорушення внесені Генеральним прокурором 05.05.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Саме цю кваліфікацією і було зазначено т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 у постанові про визначення дізнавачів від 11.05.2022. Разом з цим, зазначення Генеральним прокурором ОСОБА_11 в дорученні від 07.05.2021 про забезпечення організації проведення досудового розслідування частини 2 статті 366-2 КК України із подальшим здійсненням досудового розслідування за ч. 1 ст. 366-1 КК України, тобто тією за якою і було внесено відомості про проступок, є очевидною опискою, яка не тягне за собою жодних негативних наслідків, які б обмежували право на захист ОСОБА_8 .
З приводу скарги № 7 захисника ОСОБА_6 щодо суперечності постанови т.в.о. керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 від 13.06.2022 вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України та її скасування суд вважає, що наведені доводи є не обґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити та відповідає вимогам процесуального рішення. Зокрема, вона містить: 1) вступну частину з зазначенням дати та місця постановлення; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка її прийняла; 2) мотивувальну частину, у якій стисло зазначено за яким фактом проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та наведено мотиви і обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на положення КПК України; 3) резолютивну частину з наведенням змісту прийнятого рішення та порядком оскарження. Постанова підписана службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення та виготовлена на офіційному бланку. З огляду на викладене, невідповідність оскаржуваного процесуального рішення вимогам кримінального процесуального законодавства є виключно суб`єктивним твердженням захисника. Наведені обставини невідповідності постанови вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України також стосуються і оскаржуваного процесуального рішення від 11.05.2022, який був предметом розгляду у скарзі № 6. Інші доводи захисника у скарзі № 7 щодо змісту зазначеної постанови є недостатніми для її скасування.
Вимоги скарги № 8 захисника ОСОБА_6 щодо бездіяльності Генерального прокурора спростовуються самим фактом внесення 05.05.2021 Генеральним прокурором ОСОБА_11 до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 42021000000001006 за заявою в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_23 . Разом з цим, з приводу вимоги захисника скасувати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, колегія суддів зазначає, що прийняття такого рішення не входить до повноважень суду у відповідності до ст. 307 КПК України, як це зазначалося раніше.
Щодо доводів скарги № 10 захисника ОСОБА_6, заявленою нею у судовому засіданні з приводу невиконання дізнавачем вимог ч. 6 ст. 214 КПК України, а саме у неповідомленні у письмовій формі керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими. Так, відповідно до вказаної норми, зазначений обов`язок виникає у дізнавача за умови самостійного внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення. У даному випадку, який стосується кримінального провадження № 42021000000001006, відомості про кримінальне правопорушення щодо можливого вчинення народним депутатом України ОСОБА_8 проступку були внесені безпосередньо Генеральним прокурором, яка відповідно до п. 9 ст. 3 КПК України і є керівником органу прокуратури. Відтак виконання детективом вищевказаної вимоги КПК України було недоцільним.
Обґрунтування наведених захисником ОСОБА_7 доводів у скаргах № 1-3 та № 1-5 зводиться до власного трактування ним відповідних процесуальних обов`язків прокурора щодо необхідності повідомлення будь-кого у кримінальному провадженні. Вказані обов`язки не визначені чинним кримінальним процесуальним законодавством. Відтак доводи скарг в цих частинах є безпідставними та не ґрунтуються на приписах КПК України. Посилання захисника у скарзі № 1-3 на порушення прокурором вимог п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України також не заслуговують на увагу, оскільки зазначені повноваження прокурора є дискреційними і приймаються прокурором на власний розсуд за наявності певних обставин, а тому суд не вбачає у не прийняті прокурором ОСОБА_5 процесуального рішення у формі постанови про зупинення строку досудового розслідування кримінального провадження бездіяльності.
Розглядаючи доводи захисника ОСОБА_7, викладені у скарзі № 1-4, колегія суддів оцінює їх як такі, що також зводяться до власного тлумачення захисником обов`язків детектива (дізнавача) під час здійснення досудового розслідування. Так, перелік повноважень та обов`язків дізнавача у кримінальному провадженні визначений загальними засадами кримінального провадження та ст. 40-1 КПК України і ті обов`язки, на які посилається захисник у скарзі, до зазначених норм не входять. Відтак бездіяльність, яка може бути предметом оскарження, детективами ОСОБА_9 та ОСОБА_13 допущена не було. Крім того, визнання бездіяльності детектива (дізнавача) відповідно до загальних положень ст. 307 КПК України не є самоціллю інституту оскарження, а переслідує мету зобов`язати уповноважену особу вчинити дії, які на думку скаржника є необхідними для виконання завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Поряд з цим, посилання захисника на правову позицію, викладену у Постанові ВСУ від 03.05.2022 у справі № 696/99/21 провадження № 51-5909км21, є не релевантним до даної справи, оскільки за наслідком касаційного перегляду судом було встановлено відсутність у кримінальному провадженні постанови на підтвердження повноважень дізнавачів на проведення досудового розслідування взагалі. Водночас самим же захисником долучено до скарги копії постанов про визначення групи дізнавачів, які здійснюватимуть дізнання та визначення старшого групи дізнавачів від 11.05.2022 та 13.06.2022, у яких зазначений детектив ОСОБА_9 . Вказане підтверджує наявність у відповідного детектива повноважень на проведення досудового розслідування. Констатування у відповідних постановах про наділення дізнавачів повноваженнями на проведення слідчих дій не є необхідним, оскільки відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого та уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії.
Підсумовуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 а тому в їх задоволені слід відмовити.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на формулювання стороною захисту своїх вимог, що наведені в прохальних частинах скарг. Так, захисниками зазначається необхідність у визнанні рішень, дії та бездіяльності дізнавача та прокурора незаконними, протиправними, такими, що суперечать приписам кримінального процесуального законодавства тощо. Водночас, як зазначалося раніше, відповідно до вимог ст. 303 та 307 КПК України в їх сукупному аналізі, за результатами розгляду скарг судом може бути прийнято одне з наступних рішень: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача, прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмова у задоволенні скарги. Таким чином законодавцем не передбачено можливості визнання рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора незаконними, протиправними тощо, тобто вимоги сторони захисту в даних частинах не відповідають приписам кримінального процесуального законодавства України, а отже не є гарантованим законодавством способом здійснення захисту прав обвинуваченого.
Керуючись ст. 308, 309, 314 - 316, 369, 372, 376, КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні скарг захисника ОСОБА_6 на рішення, дії та бездіяльність дізнавача, а також дії та бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021.
Відмовити у задоволенні скарг захисника ОСОБА_7 на дії дізнавача, а також дії та бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_3 ОСОБА_2