- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/6276/22
Провадження 1-кп/991/78/22
УХВАЛА
17 січня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про відвід всієї колегії суддів та відвід кожного судді окремо у кримінальному провадженні, внесеному 05 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час судового засідання 17.01.2023 у кримінальному провадженні, внесеному 05 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, за обвинуваченням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, адвокат ОСОБА_7 оголосив заяву про відвід всієї колегії суддів та відвід кожного судді окремо.
В обґрунтування заявленого відводу, захисник зазначив про наступне:
1)Колегією суддів допущені порушення принципу дотримання засад змагальності під час розгляду скарг, забезпечення права на захист, обмежено право надавати докази та заявляти клопотання. Колегія суддів чинила перешкоди у поданні скарг та проводила скорочене та прискорене судочинство.
2)Колегією суддів порушено низку норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та норми КПК України з приводу оголошення обвинувального акта та повних текстів судових рішень;
3)Суддями порушені норми Кодексу суддівської етики.
4)Бездіяльність головуючого судді ОСОБА_1, яка полягала у пасивній поведінці на дії суддів, що відволікалися від слухання справи;
5)Недотримано колегією суддів правил безпеки.
Враховуючи наведене, захисник вважає, що існують об`єктивні сумніви в неупередженості колегії суддів та кожного судді окремо при розгляді судової справи № 991/6276/22, кримінальне провадження, внесене 05 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, за обвинуваченням ОСОБА_8 . З огляду на викладене вбачає підстави для відводу, які визначені у ч. 4 ст. 75 КПК України.
Подану заяву про відвід захисник ОСОБА_7 підтримав, просив її задовольнити.
Судді, яким заявлено відвід, пояснення з приводу заявленого відводу не надали.
Захисник ОСОБА_6 підтримала заявлений відвід колегії суддів. Додатково звернула увагу на те, що судом не надавався час для отримання доказів.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав доводи своїх захисників з приводу сумнівів в неупередженості колегії суддів. Зазначив, що судді поводять себе неприпустимо, порушують його право на захист та нечемно поводять себе у судовому засіданні відносно його захисників. Тиснуть на його захисників. Перешкоджають у реалізації його прав. Просив заяву задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що заявлена заява про відвід колегії суддів є способом затягування судового процесу. Вона завчасно заготовлена і заявлена після того, як колегія відмовила у задоволенні низки клопотань про перенесення судового засідання. Належним чином не обґрунтована. Захисник у заяві про відвід посилається на норми, які вже тривалий час викладені в новій редакції. Просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Колегія суддів, проаналізувавши доводи заяви про відвід, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшла висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів та кожного судді окремо від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 з огляду на наступне.
Об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.
З метою виконання вказаного завдання кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема суддю, заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні, з тих самих підстав наділені правом заявити судді відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав для відводу судді закріплений ст. 75 КПК України. Так, за змістом вказаної норми суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як на підставу для відводу колегії суддів та кожного судді окремо від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 захисник посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості. Вказане з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу судді від участі у кримінальному провадженні.
Водночас з огляду на законодавчу вимогу щодо вмотивованості відводу (ч. 5 ст. 80 КПК України) колегія суддів наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та повинні бути підтверджені відповідними доказами. Таким чином, при вирішенні питання по відвід судді з підстави його упередженості думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість судді є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер вказаної категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
В обґрунтування сумнівів у неупередженості колегії суддів та кожного судді окремо, захисник посилався на те, що колегія суддів порушила принцип змагальності сторін. Обмежила права сторони захисту щодо подачі скарг на дії, рішення та бездіяльність органу дізнання та прокурора у цьому кримінальному провадженні. Здійснила пришвидшений та скорочений розгляд справи, що виразилося у наданні дозволу прокурору зачитати короткий зміст обвинувального акта, ненаданні можливості захисту заявити скарги на рішення, дії та бездіяльність дізнавача та прокурора, підготуватися стороні захисту до судових засідань, порушили послідовність процесуальних дій, обмежували право на оголошення скарг і клопотань. Розглянули скарги без дотримання вимог ст. 306 КПК України з обов`язковим викликом дізнавача, дії та рішення якого оскаржуються. Здійснювали розгляд кримінального провадження за межами робочого часу, без зміни порядку судового розгляду для оголошення повного тексту раніше ухвалених рішень у визначений судом час. Оголошували повні тексти судових рішень за межами робочого часу без інформування учасників судового розгляду про змінений час їх оголошення. Обмежили право у зборі та наданні доказів. Колегія суддів не витребувала докази для розгляду поданих стороною захистом скарг, тим самим усунулася від їх розгляду.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про пришвидшений та скорочений розгляд справи, колегія суддів зазначає про наступне.
За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Однією із загальних засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є розумність строків.
Відповідно до приписів ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. У даному випадку розумний строк пов`язаний з обсягом матеріалів дізнання, поведінкою учасників, завданням кримінального провадження тощо.
На значущості дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності забезпечення швидкого судового провадження неодноразово зверталася увагау прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» Європейський суду з прав людинизазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як на підставу для твердження про пришвидшений та скорочений розгляд справи судом та, як наслідок упередженість суду, захисник послався на те, що головуючим було надано прокурору дозвіл зачитати короткий зміст обвинувального акта без з`ясування думки сторони захисту про необхідність оголошення обвинувального акта у повному обсязі. Водночас приписами ст. 347 КПК України встановлено, що після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. За таких обставин поведінка головуючого свідчить про дотримання судом процедури судового розгляду, а доводи захисника є такими, що не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону.
Оцінивши доводи адвоката в частині тверджень про пришвидшений, скорочений розгляд справи та порушення судом принципу змагальності сторін, з огляду на ненадання можливості захисту заявити скарги на рішення, дії та бездіяльність дізнавача та прокурора, колегія суддів визнає їх безпідставними. Вказане пояснюється тим, що матеріали судової справи містять 19 скарг, з якими захисники обвинуваченого ОСОБА_8 звернулися до суду. За наслідками розгляду таких скарг, колегією суддів постановлені ухвали від 05.01.2023 та 10.01.2023. Зазначене підтверджує, що сторона захисту скористалася своїм правом на оскарження рішень, дій та бездіяльність дізнавача та прокурора у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021. При цьому колегія суддів наголошує, що незгода сторони з процесуальним рішенням суду так само, як і ймовірні порушення судом норм процесуального права при постановленні такого рішення, не є підставою для відводу і не свідчить про упереджене ставлення до обвинуваченого.
Так само безпідставними визнаються доводи захисника про ненадання судом можливості підготуватися стороні захисту до судових засідань, отримати копії матеріалів дізнання, обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Зазначене пояснюється тим, що за змістом абз. 2 ч. 2 ст. 314 КПК України відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання на підставі судового рішення, постановленого за клопотанням сторони кримінального провадження, можливе виключно у разі встановлення об`єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 301 КПК України.
Водночас як попередньо встановлено судом за наслідками оскарження адвокатом ОСОБА_6 бездіяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, прокурором обов`язок з надання стороні захисту копій матеріалів дізнання був виконаний (ухвала від 05.01.2023). За таких обставин сторона захисту мала можливість ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 301 КПК України. Так само стороні захисту було надано і копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001006 від 05.05.2021 (ухвала від 05.01.2023).
Крім цього, як свідчить журнал судового засідання за 22.12.2023, колегією суддів відкладено судове засідання на іншу дату з метою надання стороні захисту можливості ознайомитись з матеріалами дізнання. У зв`язку з цим твердження захисника про відсутність можливості підготуватись до судового засідання через дії колегії суддів не відповідають дійсності.
В контексті тверджень захисника про упередженість суду з огляду на обмеження права сторони захисту на оголошення скарг і клопотань колегія суддів зазначає про наступне.
Як попередньо зазначалося, проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. З метою забезпечення розумності строків кримінальний процесуальний закон наділив суддю низкою повноважень, зокрема залишати певні заяви сторін без розгляду за умови встановлення ознак зловживання правом з метою затягування кримінального провадження, в тому числі і судового розгляду, робити усні попередження та зупиняти реалізацію учасником судового провадження свого права, з урахуванням розумних строків, обмежити тривалість оголошення певних процесуальних документів. При цьому кримінальним процесуальним законом передбачено заборону щодо обмеження судом тривалості судових дебатів та останнього слова обвинуваченого певним часом.
Таким чином, обставини, на які посилався захисник, в частині обмеження певним часом права сторони захисту на оголошення скарг і клопотань, не можуть свідчити про упередженість суду, а є виконанням судом завдань кримінального провадження та дотриманням вимог його загальних засад, здійснення організації судового розгляду.
Також сторона захисту наголосила, що колегія суддів припустилася порушень Кодексу суддівської етики. Під час судового засідання судді передавали один одному записки, відволікалися на користування мобільним телефоном, що не виключало ведення переписки з прокурором ОСОБА_5 . Не забезпечували належні умови перебування сторін у судовому засіданні під час оголошеної повітряної тривоги. Допускали некоректне зневажливе висловлювання з приводу можливості захиснику залишити судове засідання після закінчення робочого часу.
Оцінивши доводи адвоката в частині тверджень про порушення колегією суддів Кодексу суддівської етики, як підстави для відводу, необхідно зазначити про наступне. Порушення правил етичної поведінки, встановлених Кодексу суддівської етики, за умови дійсного їх порушення, саме по собі не свідчить про упередженість суду та не можу бути підставою для відводу. Порушення мають бути такого характеру, які б свідчили про упередженість суду до будь-якої із сторін.
Водночас посилання захисника на ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів з прокурором не знайшло підтвердження під час розгляду зави про відвід. Належних та достатніх доказів цьому колегії надано не було. Отже, зазначена підстава є суто припущенням адвоката.
Користування мобільним телефоном або комп`ютером під час судового засідання також не може свідчити про упередженість колегії суддів або відволіканням їх від судового засідання. Цей факт навпаки може свідчити про фіксування показань учасників судового засідання безпосередньо в електронні пристрої та перевірку дії певних правових норм у часі.
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що наведені стороною захисту доводи в обґрунтування заяви про відвід всієї колегії суддів та відвід кожного судді окремо ґрунтуються виключно на довільному тлумаченні норм законодавства та спростовуються матеріалами судової справи. Судом не встановлено будь-яких даних, які б підтверджували припущення захисника про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості суду. У зв`язку із зазначеним у задоволенні заяв про відвід належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75 - 81 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід всієї колегії суддів та відвід кожного судді окремо у кримінальному провадженні, внесеному 05 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001006, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя Сергій МОЙСАК
Судді
ОСОБА_9