Document No. 108573094

Справа № 991/6636/22

Провадження №11-сс/991/67/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прокурор ОСОБА_8,

розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за клопотанням детектива ОСОБА_9 .

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), у межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

2.22.12.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внести заставу в розмірі 20 000 000 грн (далі - клопотання детектива).

3.29.12.2022 слідчий суддя клопотання детектива задовольнив частково та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 9 924 000 грн (далі - ухвала слідчого судді).

4.03.01.2023 та 04.01.2023 на зазначену ухвалу захисник та прокурор подали апеляційні скарги.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

5.Оскаржуваною ухвалою: (1) задоволено клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) визначено підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000 грн, зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду; (3) у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вирішено покласти на нього такі обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі території Київської області, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 5) утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні, службовими та посадовими особами юридичних осіб, зазначеними в ухвалі слідчого судді.

6.Ухвала мотивована таким: (1) досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом відчуження групою осіб арештованого майна - права вимоги за заниженими цінами заздалегідь визначеній юридичній особі з використанням завідомо недостовірних звітів про оцінку такого майна; (2) ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу; (3) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, зокрема, злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 4 статті 358 та частиною 3 статті 368 КК; (4) щодо злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, з огляду на зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_5, у слідчого судді існують достатні підстави вважати, що він виконував роль виконавця; (5) слідчим суддею не встановлено підстав для визнання очевидно недопустимими ряду доказів, про що клопотала сторона захисту; (6) слідчий суддя з урахуванням доводів захисту не враховував в якості належного доказу обґрунтованості підозри висновок судової економічної експертизи, у той же час вказане не свідчить про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що було завдано збитків у розмірі, що в 600 і більше разів перевищує НМДГ, це встановлено слідчим суддею на підставі дослідження інших матеріалів; (7) стороною захисту було представлено свою позицію щодо подій, які були предметом розслідування у кримінальному провадженні, зокрема щодо незаконності дій посадових осіб ПАТ «Укрінбанк» під час реорганізації у ПАТ «Укрінком», визнання такої реорганізації незаконною, втім вона не спростовує висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 щодо дій останнього як під час вирішення питання про арешт права вимоги та передачу такого права в управління АРМА, під час його реалізації та після такої реалізації; (8) визнання незаконним правонаступником банку ТОВ «Укрінком», не свідчить про відсутність завданої шкоди, а лише вказує на необхідність детального дослідження обставин щодо визначення суб`єкта, якому перейшло право вимоги; (9) наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (10) з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави у 9 924 000 грн як альтернативного запобіжного заходу зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде завідомо непомірним для нього.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника

7.Захисник в апеляційній скарзі висловлювала прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

8.Доводи апеляційної скарги стосувались: (1) відсутності обґрунтованої підозри; (2) ненабуття ним статусу підозрюваного; (3) відсутності встановлених ризиків; (4) непомірності застави.

9.Щодо необґрунтованості підозри захисник зазначила таке: (1) висновок слідчого судді про залучення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_5 спростовується тим фактом, що кримінальне провадження, щодо розслідування якого він опинився у складі слідчої групи, було ініційоване зверненням ПАТ «Укрінком»; (2) усі клопотання, спрямовані ОСОБА_5 щодо права вимоги, були оформлені відповідно до вимог КПК та погоджені з процесуальним керівником, не стосувались питань його реалізації, кінцеві рішення щодо долі права вимоги приймали слідчі судді; (3) висновок слідчого судді про здійснення впливу підозрюваним на своїх підлеглих не підтверджений доказами, долученими до клопотання; (4) факти спілкування підозрюваного з ОСОБА_17 та ОСОБА_18, що обґрунтовані протоколами допиту свідків та огляду мобільних телефонів, мають бути поставлені під сумнів, оскільки на перших допитах відповідні свідки не вказували на ОСОБА_5, лише в протоколах подальших допитів з`явилася така інформація, самі допити відбувались без участі адвокатів; клопотання захисту про допит свідків слідчим суддею було відхилено; (5) протоколи огляду вилучених мобільних телефонів інших осіб, якими нібито підтверджується їх спілкування з підозрюваним, є очевидно недопустимими через порушення прав осіб; (6) також очевидно недопустимими доказами є протокол НСРД та протоколи огляду їх результатів; (7) оформлення висновку спеціаліста від 02.06.2021, який було покладено в основу економічної експертизи, виходить за рамки положень КПК; (8) слідчий суддя необґрунтовано відкинув необхідність дослідження неправомірних дій з боку ПАТ «Укрінком», оскільки вони передують обставинам, що лягли в основу описової частини підозри, і вказують на відсутність неправомірних дій ОСОБА_5 ; (9) рішеннями судів, в тому числі касаційної інстанції, встановлено, шо ПАТ «Укрінком» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», тому не мав права на вимогу за кредитними договорами та не міг відповідно надавати органу досудового розслідування документи про його вартість; (10) недопустимими доказом також є Звіт про оцінку майна (права вимоги, том 4 а. с. 187-198), оскільки він виготовлявся на замовлення ПАТ «Укрінком», яке не є власником майна, що суперечить вимогам закону про оцінку майна; (11) документи, надані стороною обвинувачення, не містять належних та допустимих доказів, про вартість права вимоги, більшу ніж 16,5 млн грн, відтак відсутня майнова шкода, а отже і склад злочину, передбачений частиною 5 статті 191 КК; (12) факт використання підозрюваним своїх повноважень та ділових зв`язків щодо залучення службової особи АРМА, яка в свою чергу мала забезпечити передання права вимоги на реалізацію до ДП «Сетам», не підтверджений доказами, більше того, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (начальник управління менеджменту АРМА) не знайомі та ніколи не спілкувалися; (13) немає підтвердження того, що «звітність» (т. зв. чорну бухгалтерію) складала саме ОСОБА_11, і що вказані таблиці (файли) містять достовірну інформацію; (14) причетність ОСОБА_5 до злочинів, передбачених статтями 358 та 368 КК, ґрунтується на очевидно недопустимих доказах.

10.Ненабуття статусу підозрюваного обґрунтовується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к та вимогами статті 278 КПК, зокрема, такими умовиводами: (1) статтею 418 КПК до переліку прокурорів, які мають здійснювати повідомлення про підозру, не включений перший заступник Генерального прокурора; (2) перший заступник (заступник) Генерального прокурора, на якого рішенням Генерального прокурора покладається тимчасове виконання обов`язків, не набуває процесуальних прав виконувача обов`язків Генерального прокурора, у розумінні статті 481 КПК; (3) вручення повідомлення про підозру як процесуальну дію не може вчиняти особа, яка не склала повідомлення про підозру.

11.Відсутність ризиків для кримінального провадження обґрунтовується: (1) поведінкою ОСОБА_5 після повідомлення про підозру; (2) відсутність в нього намірів впливати на свідків та учасників провадження, адже правильність його дій при здійсненні досудового розслідування як слідчого зафіксована в матеріалах кримінального провадження та після ретельного їх вивчення буде підтверджена його невинуватість; (3) ризик знищити, приховати, спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для досудового слідства, не підтверджений доказами.

12.Щодо розміру застави: (1) сума, про яку просить прокурор, є непомірною для ОСОБА_5 та його родичів; (2) апелювання про можливість внесення її іншими особами, зокрема, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11, є маніпулюванням та принижує гідність людини, ставлячи її в залежність від інших; (3) доказів про те, що підозрюваний володіє такою сумою не надані стороною обвинувачення.

13.При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу слід також врахувати дані про особу: (1) ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки; (2) займає високу посаду в правоохоронному органі; (3) користується авторитетом; (4) багато років вчиняє дії на забезпечення порядку в нашій країні; (5) має відзнаки та нагороди.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги прокурора

14.Прокурор в апеляційній скарзі просив: (1) поновити строк апеляційного оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді; (3) постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 000 000 грн; (4) у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, зазначені у клопотанні (апеляційній скарзі), зокрема такі (в частині яких клопотання детектива не було задоволено): 1) носити електронний засіб контролю; 2) утримуватись від спілкування безпосередньо та опосередковано зі слідчими, прокурорами, слідчими суддями, свідками, спеціалістами, експертами, заявниками, потерпілими та іншими учасниками кримінальних проваджень № 22018000000000024, № 22018000000000303, № 12019100100004344, № 12019100100004344 та № 12019060100000084.

15.Прокурор в апеляційній скарзі посилається на обставини, які обґрунтовують наявність усіх наведених в клопотанні ризиків, хоча слідчий суддя усі їх визнав встановленими.

16.Стосовно помірності для підозрюваного розміру застави, про яку просить прокурор, він посилається на таке: (1) розмір завданої інкримінованими злочинами шкоди становить 112 339 000 грн, що підтверджується висновком експертизи; (2) аналізуючи ті ж самі матеріали і дані щодо майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї прокурор вважає, що визначена слідчим суддею застава не зможе запобігти встановленим ризикам, тому треба в цій частині задовольнити клопотання в повному обсязі.

Позиції учасників провадження

17.У судовому засіданні захисники і підозрюваний підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, проти задоволення скарги прокурора заперечували. Заявили ряд клопотань про допит свідків, витребування нових доказів (ці клопотання були вирішені Судом в судовому засіданні) та визнання доказів очевидно недопустимими.

18.Прокурор просив задовольнити його апеляцію та залишити без задоволення скаргу захисника.

Оцінка та мотиви Суду

Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження

19.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

20.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

21.Оскаржувана ухвала слідчого судді (її резолютивна частина) була постановлена в присутності прокурора. Тож строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді обраховується з дня її оголошення (29.12.2022).

22.Відповідно до даних електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 апеляційна скарга прокурора була надіслана засобами електронної пошти 04.01.2023 (том 8 а. с. 204), що є датою звернення з апеляційною скаргою (статті 116 КПК). Отже, строк апеляційного оскарження є порушеним на один день.

23.В апеляційній скарзі прокурор виклав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на необізнаність до 04.01.2023 з мотивами оскаржуваної ухвали, оскільки її повний текст не було оголошено у визначений час 03.01.2023 та прокурор його отримав лише 04.01.2023.

24.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

25.З огляду на те, що (1) причиною пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження була необізнаність з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, враховуючи, що (2) скаржник отримав повний текст оскаржуваної ухвали 04.01.2023 та (3) час пропуску строку апеляційного оскарження є незначним, Суд визнає зазначену причину пропуску процесуального строку поважною та вважає за можливе поновити прокурору строк на подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 29.12.2022.

Щодо вирішення апеляційних скарг по суті

26.З метою правильного вирішення апеляційних скарг по суті Суд має визначити: (1) чи набув ОСОБА_5 статус підозрюваного; (2) чи є підстави для визнання доказів очевидно недопустимими на цьому етапі кримінального провадження; (3) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (4) якщо так, то чи буде достатньою визначена слідчим суддею застава в розмірі 9 924 000 грн (як альтернатива триманню під вартою) для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам.

27.На усі питання Суд відповідає ствердно, окрім другого. На думку Суду застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 9 924 000 грн не підлягає зміні з мотивів, наведених нижче.

(1) Щодо набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного

28.На перевірку позиції захисту щодо ненабуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні через підписання та вручення повідомлення про підозру різними детективами НАБУ, слідчим суддею було встановлено, що письмове повідомлення про підозру було: (1) складено та підписано 21.12.2022 детективом ОСОБА_9 ; (2) вручено особисто ОСОБА_5 . 21.12.2022 детективом ОСОБА_19 ; (3) детектив ОСОБА_19 відповідно до постанови про внесення змін до слідчої групи від 11.01.2021 входить до групи слідчих.

29.Зазначене підтверджується (1) змістом повідомлення про підозру, у тому числі відповідним записом у ній щодо відмови ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_7 підписувати розписку про отримання повідомлення про підозру, складеним у присутності двох інших детективів (том 1 а. с. 116, 203); (2) витягом з ЄРДР від 21.12.2022, в якому ОСОБА_19 зазначений серед інших детективів у складі групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування (том 1 а. с. 115).

30.Як правильно зазначив слідчий суддя, саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру уповноваженим детективом, за умови, що складення та підписання відповідного повідомлення про підозру було здійснено іншим детективом, який також входив у групу слідчих, не тягне за собою порушення порядку здійснення повідомлення про підозру та не порушує жодних прав особи. Вимог щодо доручень на виконання цієї процесуальної дії чинний КПК не містить, оскільки після включення до групи слідчих, детектив уже наділений відповідними повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні.

31.В апеляційній скарзі адвокат зазначила, що вказані висновки слідчого судді спростовуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к та вимогами статті 278 КПК, зокрема, такими умовиводами: (1) статтею 418 КПК до переліку прокурорів, які мають здійснювати повідомлення про підозру, не включений перший заступник Генерального прокурора; (2) перший заступник (заступник) Генерального прокурора, на якого рішенням Генерального прокурора покладається тимчасове виконання обов`язків, не набуває процесуальних прав виконувача обов`язків Генерального прокурора, у розумінні статті 481 КПК; (3) вручення повідомлення про підозру як процесуальну дію не може вчиняти особа, яка не склала повідомлення про підозру.

32.Зазначені аргументи не є належними до ситуації вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5, а тлумачення висновків правової позиції ВП ВС у наведеній справі не відповідає їх суті. Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам. Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.

33.Отже, за змістом цього висновку не є порушенням КПК ситуація, коли складання і підписання повідомлення про підозру здійснюється однією особою, а безпосереднє її вручення іншою, за умови, що обидва ці суб`єкти є уповноваженими згідно закону на вчинення відповідних дій.

(2) Щодо визнання доказів очевидно недопустимими та недопустимими

(2.1) Про визнання протоколів огляду електронних носіїв очевидно недопустимими через втручання у приватне спілкування без дозволу слідчого судді в порядку статті 268 КПК

34.Захисником під час апеляційного перегляду було заявлено клопотання про визнання ряду доказів (а саме протоколів огляду речей та документів) очевидно недопустимими через те, що відомості (дані), що зберігаються на вилучених та оглянутих електронних носіях інформації є особистою інформацією, яка містить таємницю, а її огляд, копіювання та фотографування детективом з допомогою спеціальної техніки та програм є діями, які мають кваліфікуватись як зняття інформації з електронних інформаційних систем, тобто втручанням у приватне спілкування. Це втручання мало здійснюватись за окремою ухвалою слідчого судді, постановленою відповідно до вимог статей 258 та 264 КПК, а не в рамках судового контролю при санкціонуванні обшуку володіння особи.

35.З цих мотивів на думку адвоката очевидно недопустимими мають бути визнані (1) протоколи огляду речей та документів від 03.02.2022 та 04.11.2022 (огляд пам`яті мобільного телефону Apple Iphone X A1865, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 ) та додатки до нього; (2) протоколи огляду речей та документів від 07.02.2022, від 15.12.2022, від 17.11.2022 (огляд побітової копії (файла образу) накопичувача на жорстких магнітних дисках NVMe INTEL 512 GB, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 ); (3) протокол огляду речей та документів від 15.12.2021 (огляд мобільного телефону Apple Iphone 8 моделі, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 ); (4) протокол огляду речей та документів від 07.02.2022 (огляд мобільного телефону OnePlus 8 pro моделі, вилученого 25.11.2021 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 ).

36.Слідчий суддя відхилив вказані доводи сторони захисту в якості підстав для визнання доказів очевидно недопустимими, враховуючи, що проведення огляду наявного на вилучених під час обшуку технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулось у минулому і яке не має підстав проводити в умовах таємності та негласності, не є видом негласних слідчих (розшукових) дій і не потребує попереднього отримання дозволу слідчого судді у порядку, передбаченому Главою 21 КПК для здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

37.Суд погоджується із зазначеними мотивами та додатково звертає увагу на таке.

38.Втручання у приватне спілкування в нетаємний спосіб, яким є огляд, копіювання вмісту карт пам`яті телефонів, жорстких накопичувачів ноутбуків, зовнішніх накопичувачів чи інших електронних носіїв інформації, при виконанні ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів, виявлених під час обшуку або вилучених в результаті такого обшуку, регламентується іншими нормами КПК, ніж статті 258 та 264 КПК.

39.Так, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, серед іншого, належить, конфіденційна інформація, особисте листування особи та інші записи особистого характеру, персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних тощо (частина 1 статті 162 КПК).

40.Частиною 6 статті 163 КПК передбачено можливість надання доступу до такої інформації на підставі ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ.

41.У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів (частина 1 статті 166 КПК).

42.Таким чином, ухвала слідчого судді, суду про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання речей, у тому числі електронних носіїв інформації, які містять інформацію, що має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є не тільки дозволом на проникнення у житло чи інше володіння особи, але одночасно може бути і дозволом на втручання в приватне спілкування осіб, оскільки електронні носії інформації можуть містити одночасно і інформацію, дотичну до обставин кримінального провадження, іншу інформацію, неналежну до предмету доказування, в тому числі особистого характеру. Крім того, інформація особистого характеру, у тому числі приватного спілкування може бути пов`язана із обставинами кримінального провадження, що розслідується. Надання дозволу слідчим суддею, судом на відшукання та вилучення електронних інформаційних систем чи їх частин презюмує необхідність ознайомлення слідчого з їх змістом для визначення належності чи неналежності такої інформації до обставин кримінального провадження.

43.Протоколи огляду речей та документів, які захисник просить визнати очевидно недопустимими, були складені за результатами огляду мобільних телефонів та ноутбуку, що були вилучені в ході ряду обшуків, кожен з яких був санкціонований ухвалами слідчих суддів.

44.Отже, втручання у приватне спілкування в цьому випадку відбувалось (1) на підставі судового рішення; (2) для встановлення обставин, у тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочину, що свідчить про дотримання гарантії таємниці спілкування під час кримінального провадження, передбаченої частиною 2 статті 14 КПК, у цій справі.

45.Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

46.У своєму клопотанні адвокат не наводить фактів чи обставин розкриття органом досудового розслідування подробиць чи інформації особистого характеру володільців оглянутих носіїв інформації, членів їх сімей чи інших осіб, яка б свідчила про надмірне втручання у приватність особистого життя та не була обумовлена необхідністю встановлення обставин злочинів такого ступеню тяжкості, які є необхідними для такого втручання.

47.Отже, під час розгляду апеляційної скарги сторони захисту таких обставин виявлено не було, підстав для визнання зазначених доказів очевидно недопустимими на цьому етапі кримінального провадження немає.

(2.2) Щодо визнання очевидно недопустимим протоколу НСРД

48.Також адвокат ОСОБА_6 під час апеляційного перегляду звертала увагу Суду на той факт, що слідчим суддею не було належним чином враховано подане нею клопотання про визнання очевидно недопустимими протоколу за результатами проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 18.06.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000002810 від 01.07.2017 із додатками, похідних від нього протоколів огляду від 12.04.2021 та від 27.05.2022. Вона заявила відповідне клопотання повторно.

49.Обґрунтоване це клопотання наступним: (1) ухвала Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД винесена незаконним складом суду, оскільки не здійснювався всупереч закону автоматичний розподіл справи, що підтверджується відповіддю цього суду за вих. № 1610/01/02/19 від 01.02.2019 на адвокатський запит; (2) ухвала Київського апеляційного суду від 16.04.2019 не відповідає вимогам оформлення судового рішення, оскільки не містить номера справи та номера провадження, що свідчить про те, що справа не реєструвалась у відповідності до вимог законодавства; (3) протокол за результатами НСРД (ЗІТТМ) від 18.06.2019 підписаний неуповноваженою особою, оскільки право проводити оперативно-розшукові заходи, в тому числі прослуховувати телефонні розмови та перлюструвати телеграфно-поштові повідомлення надається відповідно до закону підрозділам органів внутрішніх справ (Національній поліції) та органам Служби безпеки; детектив НАБУ ОСОБА_20 не мав повноважень на складення та підписання такого протоколу.

50.Зазначені захисницею твердження щодо невідповідності ухвали Київського апеляційного суду від 16.04.2019 вимогам законодавства та відсутність відомостей на офіційному сайті щодо розгляду клопотання були оцінені слідчим суддею критично, враховуючи, що законодавство встановлює особливий порядок розподілу, розгляду клопотань про проведення негласних слідчих дій, винесення ухвал за результатами розгляду таких клопотань, оприлюднення таких ухвал та видачі їх примірників учасникам.

51.Погоджуючись із зазначеними доводами, Суд додатково звертає увагу на таке: (1) адвокатом ОСОБА_6 всупереч вимог частини 6 статті 132 КПК не додано до клопотання письмових документів, на які вона посилається в обґрунтування клопотання, а саме адвокатського запиту та відповіді суду на нього, отже нездійснення авторозподілу у Київському апеляційному суді клопотання про надання дозволу на проведення НСРД у вигляді ЗІТТМ стосовно ОСОБА_11 не доведено, скріншот веб-сторінки ЄДРСР не є належним доказом цього; (2) у самому протоколі про НСРД не зазначено засобами та силами якого саме органу, НАБУ чи СБУ, здійснено безпосереднє зняття інформації, саме по собі складання протоколу детективом НАБУ лише засвідчило факт дослідження ним дисків із аудіофайлами на предмет належності їх до обставин кримінального провадження за № 42017000000002810.

52.Окрім цього, Суд нагадує, що вирішення питання про визнання доказу очевидно недопустимим на етапі досудового розслідування може бути здійснено слідчим суддею, судом за умов дотримання критеріїв, наведених у пункті 45 цієї ухвали. Враховуючи специфіку тих питань, які порушені стороною захисту щодо недопустимості вказаних доказів, суду належить вирішити питання про їх допустимість під час розгляду обвинувального акту по суті (у разі звернення з таким прокурора до суду) з урахуванням позиції сторони обвинувачення та наданих (відкритих в порядку статті 290 КПК) доказів щодо суб`єкта, яким безпосередньо здійснювалось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних каналів зв`язку.

(2.3) Щодо отримання НАБУ доступу до банківської таємниці у невстановлений законом спосіб

53.У своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурора адвокат ОСОБА_7 висловив сумніви щодо законності отримання НАБУ від ПАТ «Укрінком» документів (том 2 а. с. 119-123) щодо погашення зобов`язань та розрахунку заборгованості ТОВ «Укрполіскорм» за кредитними договорами № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012, які на його думку містять банківську таємницю, та отримані з порушенням вимог пункту 5 частини 1 статті 162 КПК. Крім того, стверджував, що йому взагалі незрозуміло яким чином ПАТ «Укрінком» має інформацію ПАТ «Укрінбанк» з огляду на те, що з 2016 року у ПАТ «Укрінбанк» відкликано ліцензію та запроваджено тимчасову адміністрацію.

54.Суд зауважує з цього приводу, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена статтею 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація про банк.

55.У томі 2 на а. с. 119-123 міститься лист ПАТ «Українська інноваційна компанія» від 27.07.2022 на запит НАБУ в порядку статті 93 КПК про надання копій документів із додатками щодо інформації про суми заборгованості ТОВ «Укрполіскорм» за вказаними кредитними договорами.

56.Ці розрахунки заборгованості містять таблиці, зокрема, із датами та сумами виданих кредитних коштів, сумами погашених кредитних коштів, сумою заборгованості. При цьому не зазначено ні форму розрахунку ТОВ «Укрполіскорм» (готівковий чи безготівковий), ні номери та інші реквізити його банківських рахунків, ні інша інформація, що може бути визначена як банківська таємниця за своїм змістом.

57.Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками серед іншого НАБУ на його запит щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта тощо.

58.Слід також врахувати, що незважаючи на висновки судів, на які посилається адвокат, щодо відсутності правонаступництва між ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Укрінком» через внесення ним змін до статуту щодо виключення банківських видів діяльності без погодження НБУ та спеціальну правосуб`єктність банку, це в той же час є одна й та сама юридична особа за кодом ЄДРПОУ, яка в жодний спосіб не була реорганізована та мала в своєму розпорядженні інформацію щодо стану розрахунків за кредитами, які були видані нею в період перебування у статусі банку.

(3) Чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою?

59.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

60.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК). Отже, Суд в межах доводів апеляційних скарг має розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) обґрунтованість розміру застави.

(3.1) Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється особа

61.Як правильно встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваної діяльності передбачав вчинення злочинів групою осіб у складі ОСОБА_10, який був фактичним власником ряду компаній в т. ч. ТОВ «Укрполіскорм», його помічниці та директорки зазначеного товариства ОСОБА_11, начальника відділення управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_5, начальника Управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_12, директора ДП «Сетам» ОСОБА_13, працівника ДП «Сетам» ОСОБА_14, а також оцінювачами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

62.Зокрема, злочинний план полягав у заволодінні правом вимоги, що виникло на підставі кредитних договорів, укладених між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм» № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012, за якими на рахунки останнього було перераховано кредитні коштів в сумі 60 892 047 грн та у сумі 161 000 000 грн відповідно. Такі кредити були забезпечені значною кількістю іпотечних договорів та договорів поруки. Граничний термін повернення таких кредитів становив 25.08.2017 та 16.02.2018.

63.Зазначені кошти надавалися ТОВ «Укрполіскорм» для поповнення оборотних коштів та фінансування будівництва багатоквартирних житлових будинків, замовниками якого були ТОВ «Укрполіскорм», ТОВ «Софія Буд Груп», а генеральними підрядниками - ТОВ «Вектор XXI», ТОВ «Будсолюшинз», ТОВ «Солюшинз Буд». Зазначені товариства перебували під контролем ОСОБА_10, який безпосередньо або через ОСОБА_11 був фактичним їх власником та мав вплив на прийняття вирішальних рішень у здійсненні господарської діяльності.

64.Однак, кредитні кошти у вказаній сумі до граничного терміну повернуті не були, а ОСОБА_10 було організовано схему щодо незаконної реалізації через АРМА права вимоги за вищевказаними кредитними договорами з метою скасування та припинення обтяження на земельні ділянки та збудовані (або ті що перебували в процесі будівництва) багатоквартирні будинки без сплати боргу. При цьому, ОСОБА_10 повинен був забезпечувати фінансування кримінально протиправної діяльності інших співучасників, шляхом надання вказівок ОСОБА_11, яка розпоряджалась грошовими коштами ОСОБА_10, здійснювати відповідне фінансування.

65.У свою чергу, ОСОБА_11 мала (1) підшукати суб`єкт оціночної діяльності, який здійснив би оцінку прав вимоги за заниженою ціною, що дозволило б службовим особам ДП «Сетам» провести електронні торги та обрати наперед визначеного переможця вказаних торгів; (2) надавати суб`єктам оцінювання та іншим співучасникам необхідні документи та відомості; (3) підшукати бенефіціарного власника та директора для юридичної особи (фінансової установи), яка придбає права вимоги у переможця електронних торгів організованих ДП «Сетам», а також (4) за вказівками ОСОБА_10 забезпечувати фінансування кримінально протиправної діяльності організованої групи задля досягнення мети її діяльності.

66.Задля досягнення зазначеної мети було залучено ОСОБА_5, який обіймав посаду начальника другого відділення першого відділу управління досудового розслідування ГСУ СБУ, та який відповідно до розробленого єдиного злочинного плану мав, використовуючи свої службові повноваження та ділові зв`язки, виконати такі дії: (1) як керівник органу досудового розслідування та слідчий у кримінальних провадженнях № 2201800000000024 від 18.01.2018 та № 22018000000000303 від 08.10.2018 - забезпечити вилучення документів щодо права вимоги з метою накладення арешту на них, та в подальшу передачу до управління АРМА з метою подальшого їх продажу за заниженою ціною; (2) залучити службову особу АРМА, яка, в свою чергу повинна була б забезпечити передачу прав вимоги на електронні торги до ДП «Сетам»; (3) залучити службову особу ДП «Сетам», яка повинна забезпечити проведення електронних торгів в ДП «Сетам» щодо реалізації прав вимоги за заниженою ціною та забезпечити визначення наперед обраного учасника вказаних торгів; (4) підшукати та залучити юридичних осіб для участі в електронних торгах ДП «Сетам» щодо реалізації прав вимоги, одна з яких мала стати переможцем вказаних торгів та покупцем прав вимоги за заниженою ціною; (5) підшукати та залучити іншу юридичну особу (фінансову установу), яка б придбала права вимоги у переможця електронних торгів та за участі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 забезпечити повний контроль над вказаною юридичною особою; (6) забезпечити зняття арешту з прав вимоги з метою скасування або припинення обтяжень, застосованих іпотечними договорами та договорами поруки.

67.На виконання цього плану ним, зокрема: (1) було подане клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів до оригіналів кредитних договорів до ПАТ «Укрінком» у межах кримінального провадження № 2201800000000024, яке було задоволено слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва; (2) після подання в. о. голови ПАТ «Укрінком» заяви про злочин було зареєстровано кримінальне провадження № 22018000000000303 за фактом заволодіння правом вимоги вказаного банку за кредитними договорами; (3) здійснювалось як старшим слідчої групи досудове розслідування у межах кримінального провадження № 22018000000000303; (4) підготовлено та складено клопотання про накладення арешту на право вимоги, яке було задоволено ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва; (5) було подано клопотання про передачу арештованих прав вимоги в порядку та на умовах статей 19, 21 Закону в управління АРМА, що також було задоволено ухвалою від 10.12.2018. При цьому, в обґрунтування зазначених клопотань вказувалося про неправомірні дії ПАТ «Укрінком», хоча вони були заявниками у цьому кримінальному провадженні; (6) після скасування арешту слідчим суддею за клопотаннями представників ПАТ були повторно подані клопотання про арешт, які розподілились на суддю ОСОБА_21,; (7) задля уникнення відмов у задоволенні клопотань ОСОБА_5 через підлеглого забезпечував повернення клопотань для усунення недоліків; (8) знову подано клопотання про передачу прав вимоги в управління АРМА, яке ухвалою слідчого судді від 13.02.2019 було задоволено; (9) залучено начальника Управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_12 ; (10) залучено ТОВ «ФК Горизонт» (в подальшому - переможця торгів), керівником якого був ОСОБА_17, який в свою чергу за вказівками ОСОБА_5 підшукав фінансову компанію ТОВ «Фрі Мані», яку було придбано за 9 500 доларів за рахунок коштів переданих ОСОБА_11, директором якої призначили ОСОБА_22 ; (11) здійснювалися дії спрямовані на скасування обтяжень речового права після задоволення відповідного клопотання ТОВ «ФК Горизонт».

68.За результатами таких дій та дій інших співучасників стало можливим, що переможцем електронних торгів за лотом № 347004 щодо реалізації прав вимоги за стартовою ціною 16 500 000 грн став ТОВ «ФК Горизонт». Надалі, набуття права вимоги підконтрольним ТОВ «ФК Горизонт» надало можливості співучасникам укласти ряд додаткових угод до договорів поруки, про припинення зобов`язання поручителів перед новим кредитором - ТОВ «ФК «Горизонт», звернутися до нотаріуса та державного реєстратора щодо скасування заборони та припинення іпотеки за іпотечними договорами. А в подальшому, ТОВ «ФК Горизонт» за договором купівлі-продажу від 18.06.2019 продав ТОВ «Фрі Мані» права вимоги за ціною 16 500 000 грн, що включали в собі лише права вимоги за кредитними договорами від 16.09.2010 № 4706 та від 27.08.2012 № 4804 без договорів іпотеки і поруки. При цьому, для заміни кредитора у господарській справі № 911/1418/17 про банкрутство ТОВ «Укрполіскорм» було подано відповідне клопотання, яке задоволено, та уможливило замінити кредитора з ПАТ «Укрінком» на ТОВ «Фрі Мані» як правонаступника, що наділило останнього правом пред`явити вимоги до ТОВ «Укрполіскорм», забезпечені іпотекою майна банкрута, які підлягають погашенню за рахунок такої іпотеки в позачерговому порядку.

69.Діянням ОСОБА_5 надана така правова кваліфікація: (1) за частиною 5 статті 191 КК - заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та організованою групою; (2) за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК - організація використання завідомо підробленого офіційного документа, вчиненого організованою групою; (3) за частиною 3 статті 368 КК - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

(3.2) Щодо обґрунтованості підозри

70.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.

71.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №№ 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).

(3.2.1) Щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК

72.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень сторона обвинувачення серед іншого надала матеріали кримінальних проваджень № 2201800000000024 та № 22018000000000303, з яких вбачається здійснення ним дій щодо неодноразового звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на право вимоги, визначення порядку його зберігання шляхом надання в управління АРМА, скасування арешту після продажу права вимоги за заниженою ціною на користь компанії, підконтрольній співучасникам (том 3 а. с. 1-278). Більш детально ці обставини розкриті нижче, при перевірці обґрунтованості підозри за статтею 368 КК.

73.З інших матеріалів клопотання вбачається також наступне:

(1)з протоколу огляду мобільного телефону, вилученого 25.11.2021 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 (том 5 а. с. 60-198), вбачається, що остання вела активне листування зі ОСОБА_10 (збережений у переліку контактів як «Рафа Надаль») та ОСОБА_5 (збережений у переліку контактів як «кризис менеджер») щодо обставин накладання арешту на право вимоги за клопотанням слідчого СБУ ОСОБА_5 до слідчого судді, передання до АРМА в управління права вимоги, оцінки, передання на реалізацію та реалізацію права вимоги на електронному майданчику ДП «Сетам» на користь заздалегідь визначеної компанії. Зокрема, в таких розмовах йшлося про: 1) повідомлення ОСОБА_5 про перешкоди у реалізації узгодженого співучасниками плану дій та обговоренням можливих шляхів їх подолання (оскарження ПАТ «Укрінбанк» відмови ОСОБА_5 як слідчого у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, пошук «виходів» на «апеляцію»), 2) узгодження ОСОБА_11 зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_10, 3) звітування перед ОСОБА_10 про результати зустрічей та спілкування самої ОСОБА_11 із ОСОБА_5, 4) імовірне обговорення розміру неправомірної вигоди за накладення арешту на право вимоги за клопотаннями ОСОБА_5 як слідчого (первинне, повторне після його скасування); 5) збір таких коштів ОСОБА_11 та зустрічі після цього з ОСОБА_5 ;

(2)учасники листування підписані ОСОБА_11 в своєму телефоні під вигаданими іменами як « ОСОБА_23 » [ НОМЕР_1 ] та «Кризис менеджер» [ НОМЕР_2 ], проте їх можна достовірно ідентифікувати - ними є ОСОБА_10 та ОСОБА_5 відповідно (том 5 а. с. 60-61);

(3)крім того, факт користування ОСОБА_5 номером телефону НОМЕР_2, який вказується у профілях відповідних абонентів, підтверджується відомостями Державної міграційної служби України (том 6 а. с. 1), зазначений ним як власний при заповнені щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (том 6 а. с. 29-37); також у листуванні зі ОСОБА_10 за 18.06.2019 ОСОБА_11 зазначає про день народження «кризиса» та необхідність його привітати в цей день, що узгоджується з датою народження ОСОБА_5 (том 5 а. с. 83 на звороті, 119);

(4)про те, що іменований ОСОБА_11 абонент «Рафа Надаль» з номером НОМЕР_1 є ОСОБА_10 свідчать такі обставини: 1) користувач цього номеру підписаний як « ОСОБА_24 » у свідка ОСОБА_25, який раніше був його помічником як народного депутата України (том 4 а. с. 254); 2) абоненту з цим номером ОСОБА_11 24.10.2018 та 14.08.2019 надіслала зображення викликів як свідка ОСОБА_10, а 01.08.2019 - авіаквитки на ім`я ОСОБА_10 (том 5 а. с. 65, 86, 84-85); 3) 17.01.2019 ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_11 зображення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.11.2018 про арешт права вимоги у кримінальному провадженні № 22018000000000303 (том 5 а. с. 72-76); 4) 31.01.2019 ОСОБА_11 надіслала ОСОБА_10 номер телефону ОСОБА_5 (том 5 а. с. 77);

(5)мало місце листування директора ДП «Сетам» ОСОБА_13, який активно обговорював проведення торгів з реалізації прав вимоги із абонентом, номер якого належить ОСОБА_5 та записаний як « ОСОБА_26 ». У ході такого спілкування останнім узгоджувалося питання учасників торгів, внесення гарантійного внеску, дати та точний час проведення торгів, а також інші обставини (том 5 а. с. 206-224);

(6)із протоколу огляду телефону ОСОБА_17 (том 5 а. с. 244-290) встановлено, що він активно спілкувався із особою « ОСОБА_26 (Служба)», номер якого співпадає із номером підозрюваного ОСОБА_5 . Зміст їх спілкування свідчить про те, що підозрюваний давав покрокові вказівки щодо дій, пов`язаних із скасуванням арешту, зокрема надав розпорядження неодноразово подавати аналогічні за змістом клопотання про скасування арешту прав вимоги, щоб через автоматизовану систему документообігу Шевченківського районного суду м. Києва було визначено такого слідчого суддю, який, на думку ОСОБА_5, зможе задовільнити вказане клопотання. Так, зокрема, 20.05.2019 ОСОБА_17 надіслав ОСОБА_11 фотозображення з сайту ДП «Сетам» про те, що 20.05.2019 визначений переможець електронних торгів, який сплатив за лот 16,5 млн грн, аналогічні фотозображення він надіслав ОСОБА_5 (том 5 а. с.132, 253-254); 21.05.2019 ОСОБА_17 надіслав ОСОБА_11 повідомлення, в якому звітував про використані кошти під час участі в електронних торгах. У свою чергу остання надіслала це повідомлення ОСОБА_10 (том 5 а. с. 82, 122). 27.05.2019 ОСОБА_17 надіслав ОСОБА_11 фотозображення договору купівлі-продажу права вимоги від 27.05.2019 та специфікації, аналогічні фотозображення він надіслав ОСОБА_5 (том 5 а. с.133-137, 262);

(7)відповідно до матеріалів «чорної бухгалтерії» (виявленої на ноутбуці, вилученому за місцем проживання ОСОБА_11 ) у квітні 2019 року здійснювались витрати на «финщики взнос для торгов + покупка финки, оформ» у розмірі 3 002 750 грн, у травні 2019 року - на «переуступка, фин, счет, оформ (частично)» у розмірі 8 386 230 грн (том 5 а. с.194-195);

(8) ОСОБА_17 в ході допиту (том 5 а. с. 34-41) повідомив, що спілкування та домовленості щодо участі та конкретних дій у торгах мав переважно із ОСОБА_27, який працював у Службі безпеки, та ОСОБА_28 . При цьому ОСОБА_5 заспокоїв ОСОБА_17 щодо відсутності в нього досвіду співпраці з АРМА, оскільки вирішення питань взаємодії з АРМА ОСОБА_29 брав на себе. Також до участі у торгах було залучено іншу юридичну особу, ТОВ «Астер-Фінанс», відомості про яку підозрюваний надсилав директору ДП «Сетам» ОСОБА_13 . Зазначені особи також домовились про те, що необхідно придбати компанію, яка має викупити право вимоги у переможця торгів ТОВ «ФК Горизонт», нею стало ТОВ «Фрі Мані», директором цієї компанії був ОСОБА_22 ;

(9)з матеріалів НСРД вбачається, що 24.05.2019, тобто після визначення переможця торгів, ОСОБА_11 телефонувала працівник АРМА з проханням надати певні документи для укладення 27.05.2019 договору купівлі-продажу права вимоги з ТОВ «ФК Горизонт» (том 5 а. с. 20-21).

74.Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, переконують Суд у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на відчуження арештованого майнового права за явно заниженими цінами. Наведені обставини в сукупності також дають підставі для висновку про можливе вчинення ОСОБА_5 у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.

Щодо розміру збитку як кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК

75.Сторона захисту стверджувала, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК є необґрунтованою, оскільки матеріали, додані до клопотання, не містять жодних відомостей про шкоду, завдану від цього злочину, її розмір та потерпілу особу від його вчинення. Так, зауважено, що ПАТ «Укрінком» не може бути потерпілим, бо не є правонаступником банку, який уже не існує, що встановлено рішенням ВП ВС. Також підозрюваний вказував на відсутність належного та допустимого висновку експерта, на підставі якого можна стверджувати про завдання шкоди. Наявний у матеріалах клопотання висновок базується на звіті, зробленому на замовлення ПАТ «Укрінком», а тому є необ`єктивним, незрозумілим також є процесуальне джерело такого звіту. Більше того, просив взяти до уваги, що чинне законодавство не має методики проведення експертизи щодо права вимоги.

76.Слідчий суддя, в результаті оцінки зазначених доводів захисників, у сукупності із наданими сторонами матеріалами, не враховував в якості належного доказу обґрунтованості підозри висновок судової економічної експертизи № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021, оскільки за змістом поставлених перед експертом питань, метою її проведення було підтвердження висновку спеціаліста ДАСУ в частині нанесення збитків, який слідчому судді не надавався. При цьому, на його думку, вказана експертиза не містить будь-яких самостійних висновків щодо питань, які входять до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо нанесення матеріальної шкоди внаслідок реалізації права вимоги за кредитними договорами, про що свідчить зміст резолютивної частини висновку.

77.Водночас, неврахування вказаного висновку експертизи, на думку слідчого судді не свідчить про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що внаслідок описаних у клопотанні дій було завдано збитків у розмірі, що в 600 і більше разів перевищує НМДГ, оскільки ці обставини були встановлені слідчим суддею на підставі дослідження інших долучених сторонами матеріалів, зокрема, Звіту про оцінку, виконаному ТДВ «Гільдія оцінювачів України», рецензії Фонду державного майна України, відомостями повідомлень про кримінальне правопорушення, а також на підставі загальної оцінки слідчим суддею обставин реалізації на електронних торгах відповідного Права вимоги за кредитними договорами.

78.У судовому засіданні було задоволено клопотання сторони захисту про витребування у детективів НАБУ повного тексту звіту про оцінку ТДВ «Гільдія оцінювачів України» та висновку спеціаліста Державної аудиторської служби від 02.06.2021 (додаток до протоколу огляду від 04.06.2021), що перебувають у матеріалах кримінального провадження № 62019000000001257 від 08.08.2019, оскільки до клопотання про застосування запобіжного заходу було долучено лише окремі сторінки звіту про оцінку. Відповідні документи були надані стороною обвинувачення та долучені до матеріалів справи.

79.У результаті апеляційного перегляду Суд утвердився у правильності висновків слідчого судді щодо достатності наданих доказів для висновку про обґрунтованість підозри і в частині заподіяної шкоди, розмір якої є особливо великим.

80.Так, у статті 191 КК вчиненим в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (частина 4 примітки до статті 185 КК). Такою сумою на момент вчинення злочину (2019 рік) була сума, яка перевищує 576 300 грн.

81.Додані до клопотання матеріали свідчать, що сума шкоди, імовірно спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 191 КК, що інкримінована підозрюваному, в результаті продажу права вимоги за заниженою вартістю, значно перевищує вказаний поріг, що підтверджується наступним.

82. Так, кредитні договори № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012, з яких виникли права вимоги, було укладено між ПАТ «Укрінбанк» як кредитором та ТОВ «Укрполіскорм» як позичальником. На їх виконання на рахунки ТОВ «Укрполіскорм» було перераховано кредитні кошти в сумі 60 892 047 грн та у сумі 161 000 000 грн відповідно. Згідно цих кредитних договорів, кредит видавався ТОВ «Укрполіскорм» для поповнення оборотних коштів та фінансування будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Горького та по вул. П. Чубинського в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

83. ОСОБА_10 безпосередньо або через ОСОБА_11 мав вплив на прийняття вирішальних рішень у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Укрполіскорм» та інших компаній-забудовників. Так, тривалий час вказаним підприємством (його фінансовою частиною) керувала ОСОБА_11, вона, зокрема, обіймала посаду головного бухгалтера на цьому підприємстві (том 2 а. с. 279, 282).

84.Про орієнтовний розмір дійсної вартості прав вимоги можуть свідчити докази, що містять інформацію від ОСОБА_11 стосовно цього питання як бухгалтера ТОВ «Укрполіскорм», тобто з боку позичальника. Так, допитана 05.11.2018 слідчим СБУ ОСОБА_30 в рамках кримінального провадження № 22018000000000303 (досудове слідство, в якому здійснювало СБУ, а підозрюваний здійснював повноваження старшого слідчої групи) в якості свідка ОСОБА_11 (підозрювана у цьому кримінальному провадженні) надавала свідчення, у тому числі щодо обсягу заборгованості ТОВ «Укрполіскорм» перед ПАТ «Укрінбанк» за кредитними договорами № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012. Вона зазначила, що відповідно до інформації ПАТ «Укрінком» станом на 01.04.2016 заборгованість ТОВ «Укрполіскорм» перед ПАТ «Укрінбанк» становила 136 204 891 грн, а в середині квітня 2016 року посадові особи ПАТ «Укрінбанк» висували вже вимогу про погашення повної (з урахуванням пені) суми заборгованості, яка за їх підрахунками становила 228 310 871 грн (том 3 а. с. 14).

85. Згідно копії додатку № 5 до протоколу огляду від 03.02.2022 (том 5 а. с. 138-160), предметом огляду якого був мобільний телефон Apple Iphone X, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11, ОСОБА_11 (позначена в месенджері Whatsapp як «Курнікова» мала листування із ОСОБА_31, позначеним як «Олег БТИ») з приводу надання послуг по оцінці права вимоги. У контексті цієї переписки, співрозмовник просив ОСОБА_11 терміново надати документи, які могли б свідчити про вартість права вимоги, зокрема, довідку про заборгованість по кредиту основної суми в розрізі основного боргу за кредитом, відсотків, прострочених відсотків, пені та штрафів, станом на дату оцінки 22.04.2019, у тому числі рішення суду з цього приводу, якщо такі були. Ця дата є датою висновку про вартість ТОВ «Експертно-технічний центр «СТАТУС» із відомостями щодо ринкової вартості прав вимоги у розмірі 16 500 000 грн. У відповідь на цей запит ОСОБА_11 направила фотокопію таблиці (том 5 а. с. 156), з якої вбачається, що разом з пенею сума заборгованості складає 228 310 870 грн. Також прокоментувала, що нічого не змінилося, така сума фігурує в судах.

86.За наданими ПАТ «Укрінком» на запит НАБУ відомостями щодо стану розрахунків ТОВ «Укрполіскорм» за зазначеними вище кредитними договорами (том 2 а. с. 119-124), тобто за даними з боку кредитора, вбачається, що за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 станом на момент надання інформації з наданих кредитних коштів на 161 000 000 грн, ТОВ «Укрполіскорм» було погашено лише 24 795 110 грн, тобто різниця (заборгованість) становить 136 204 890 грн. Ця сума стосується лише «тіла кредиту», без врахування процентів за користування, пені та інших нарахувань. За кредитним договором № 4705 від 16.09.2010 було надано кредитних коштів на 60 892 047 грн, платежів по погашенню цієї заборгованості не здійснювалось.

87.Відповідно до довідки ПАТ «Укрінком» від 14.12.2020 № 1623/1В ТОВ (посилання на яку міститься у висновку спеціаліста) станом на 01.12.2020 заборгованість ТОВ «Укрполіскорм» за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 становить 362 755 415 грн та за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 становить 160 248 063 грн (том 9 а. с. 22), тобто разом 523 003 478 грн.

88.У клопотанні про арешт майна від 12.11.2018, з яким підозрюваний ОСОБА_5 звертався до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, ним зазначено про заволодіння службовими особами ПАТ «Укрінком» шляхом обману правом вимоги до ТОВ «Укрполіскорм» за кредитними договорами № 4706 та № 4804, укладеними з ПАТ «Укрінбанк», на суму 228 645 919 грн (том 3 а. с. 33). У мотивувальній частині клопотання про скасування арешту ТОВ «ФК Горизонт» від 04.06.2019, підписаному ОСОБА_17, зазначено, що ПАТ «Укрінком» фактично втратило право вимоги через набуття його ТОВ «ФК Горизонт» (том 3 а. с. 218).

89.Згідно звіту про оцінку, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТДВ «Гільдія оцінювачів України» (том 9 а. с. 43-83), вартість права вимоги станом на 22.04.2019 становить 128 839 000 грн. Така вартість була вирахувана із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, виходячи із визначеної суб`єктом оціночної діяльності вартості об`єктів нерухомості, що становили предмет іпотечного забезпечення. Загальна вартість іпотечного «покриття», визначена порівняльним методичним підходом згідно цього звіту становить 296 524 000 грн. Щодо зауважень сторони захисту стосовно відсутності методики оцінки прав вимоги, Суд звертає увагу, що у звіті про оцінку у розділі «нормативне забезпечення оцінки» серед іншого зазначено Наказ Фонду державного майна України від 29.05.2017 № 866 «Про затвердження Порядку оцінки права вимоги за зобов`язанням, що виникає внаслідок здійснення кредитної операції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 за № 765/30633.

90.На підставі зазначеного звіту про оцінку вартості права вимоги та відомостей про ціну реалізації права вимоги АРМА на користь ТОВ «ФК Горизонт» за договором № 901 від 27.05.2019, а саме за ціною 16 500 000 грн, в результаті торгів на електронному майданчику ДП «Сетам», проведених за такою ж стартовою ціною, визначеною ДП «Сетам» при відсутності звіту про оцінку та з іншими порушеннями законодавства, висновком спеціаліста Державної аудиторської служби України від 02.06.2021 (том 9 а. с. 107-121), згодом підтвердженим висновком економічної експертизи № СЕ-19/111-21/32218-ЕК від 22.09.2021 (том 4 а. с. 202-216), встановлено, що ПАТ «Укрінбанк» була спричинена матеріальна шкода (збитки) в сумі 112 339 000 грн.

91.Суд не перевіряє і не оцінює окремі доводи сторони захисту щодо сумнівів у допустимості зазначеного висновку економічної експертизи та висновку спеціаліста, бо економічна їх суть зводиться до простої арифметичної операції, яка не потребує спеціальних знань, а саме 128 839 000 грн [вартість права вимоги станом на 22.04.2019, визначена ТДВ «Гільдія оцінювачів України»], зменшена на 16 500 000 грн [ціну придбання права вимоги ТОВ «ФК Горизонт» через АРМА та ДП «Сетам»].

92.При цьому Суд враховує, що оцінка права вимоги, здійснена ТДВ «Гільдія оцінювачів України»: (1) є значно меншою ніж оцінка права вимоги підозрюваним як слідчим СБУ станом на 12.11.2018; (2) є значно меншою за відомостями, наданими ОСОБА_11, як особою, що відповідала за фінанси та бухгалтерський облік позичальника ТОВ «Укрполіскорм» станом на 22.04.2019; (3) є значно меншою за відомостями, наданими ПАТ «Укрінком», яке хоч і не набуло прав вимоги за укладеними в минулому кредитними договорами в рамках банківської діяльності відповідно до аналізованих висновків ВП ВС, але є тією ж юридичною особою, яка ці кредити видавала, і відповідно обізнана щодо їх сум, умов щодо процентів, пені тощо; (4) за своєю методикою, що базується на оцінці предмету забезпечення, не враховує економічну цінність зобов`язань за договорами поруки, якими забезпечувались кредитні зобов`язання; (5) не спростована стороною захисту шляхом надання відповідних розрахункових документів щодо погашення сум кредитної заборгованості. Про реалізацію арештованого права вимоги за значно заниженою ціною свідчить і той факт, що результат оцінки був заздалегідь визначений «замовником» (листування ОСОБА_11 з ОСОБА_31 - том 5 а. с. 148), в якій обговорюються майбутня оцінка на рівні 16,3-16,5 млн грн.

93.Крім того, сторона захисту не скористалась своїм правом надати докази погашення ТОВ «Укрполіскорм» заборгованості за кредитами в більшому обсязі, ніж про це містяться відомості у матеріалах клопотання.

94.Наведене переконує Суд у тому, що матеріалами клопотання доведено на рівні стандарту «обґрунтована підозра» завдання кримінальним правопорушенням, інкримінованим підозрюваному за статтею 191 КК, матеріальної шкоди, яка відповідає кваліфікуючій ознаці - «особливо великий розмір».

Щодо правонаступництва банківської установи ПАТ «Укрінбанк», власника права вимоги (до продажу його на майданчику ДП «Сетам») та «відсутності» потерпілого у кримінальному провадженні

95.Сторона захисту, обґрунтовуючи недоведеність матеріальної шкоди у розмірі, про який стверджує сторона обвинувачення, неодноразово посилалась на невизначеність щодо потерпілого, особи, яка мала права розпоряджатися правом вимоги до його відчуження АРМА на користь ТОВ «ФК Горизонт», що в свою чергу може свідчити про відсутність завданих підозрюваним збитків. Основним аргументом щодо цього називала висновки рішень суду касаційної інстанції, зокрема, постанови ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19).

96.У цьому рішенні у справі за позовом ПАТ «Укрінбанк» до інших підприємств про стягнення боргу дійсно зроблено ряд висновків стосовно проблеми переходу прав і обов`язків ПАТ «Укрінбанк» як кредитора, на які звертала увагу сторона захисту. Такі висновки, зокрема, містяться у розділ (1.3) рішення «Щодо переходу прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «Українська інноваційна компанія» (пункти 175-236 рішення).

97.ВП ВС серед іншого зазначила, що (1) НБУ може поновити банківську ліцензію ПАТ «Укрінбанк» у разі приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства; (2) постанова Правління НБУ від 01.10.2015 № 659/БТ «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії проблемних» не оскаржена та не скасована; (3) враховуючи те, що ПАТ «Укрінбанк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Укрінком» не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ТОВ «ФК «Інвест ресурс» (чи ТОВ «ФК «Афінаж») права відповідної вимоги до ПАТ «Юрія», попри заявлені правовідносини факторингу між ПАТ «Укрінком» та ТОВ «ФК «Інвест ресурс» (чи ТОВ «ФК «Афінаж»), оскільки відповідні правочини не відповідають частині першій статті 203 ЦК та є нікчемними; (4) стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, ВП ВС зазначає, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень пункту 17 частини 1 статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів; (5) управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

98.З наведеного випливає, що хоча ПАТ «Укрінком» і не набуло прав вимоги ПАТ «Укрінбанк» щодо виданих останнім кредитів та в результаті укладених договорів іпотеки та поруки, суб`єкт права на ці майнові права не зник, ним залишається ПАТ «Укрінбанк», управління яким продовжує здійснювати Фонд гарантування вкладів до прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

99.Отже, ПАТ «Укрінбанк» по теперішній час знаходиться в процедурі виведення з ринку шляхом виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до положень цього закону майнові права у складі іншого майна банку, що виводиться з ринку, належать до ліквідаційної маси банку, за рахунок якої відбувається задоволення вимог кредиторів банку (статті 50, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Таким чином, вчинення дій, спрямованих на незаконне привласнення права вимоги банку, який виводиться з ринку, може вплинути в кінцевому рахунку на порушення прав кредиторів такого банку.

100.Тож, незаконне заволодіння правом вимоги та/чи здійснення правочинів, спрямованих на позбавлення його відповідного забезпечення, безумовно спричиняє шкоду тій особі (особам), які є (чи будуть визнані у майбутньому) належними його власниками та будуть вчиняти дії щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за рахунок активів, що забезпечують виконання зобов`язань, будь то ПАТ «Укрінбанк» після відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ чи Фонд гарантування вкладів, який має вчинити усі можливі заходи для максимально повного задоволення вимог кредиторів банку за рахунок його ліквідаційної маси, до якої мало б належати і право вимоги, забезпечене іпотеками та поруками.

101.Отже, твердження сторони захисту щодо правової невизначеності стосовно суб`єкта розпорядження правами вимоги (через численні судові господарські та адміністративні спори) та відсутності відомостей про потерпілого у цьому кримінальному провадженні не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, оскільки: (1) наразі ще триває стадія досудового розслідування, під час якої встановлюються обов`язкові елементи складу злочину; (2) невизначеність на цьому етапі щодо потерпілого (правонаступника) через судові спори, що тривають, не свідчить про відсутність завданої шкоди, а лише вказує на необхідність більш детального дослідження обставин щодо визначення суб`єкта, якому перейшло право вимоги, у подальшому.

(3.2.2) Щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК

102.Обґрунтованість підозри щодо цього кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, такими матеріалами клопотання та встановленими на їх підставі відомостями:

(1)висновок ТОВ «ЕТЦ «СТАТУС» складено про те, що вартість прав вимоги станом на 22.04.2019 становить 16 500 000 грн, замовником оцінки було ДП «Сетам», висновок надійшов до ДП «Сетам» 03.05.2019, в ньому містяться підписи ОСОБА_32 як оцінювача та директора, а також підпис ОСОБА_15 як залученого оцінювача (том 4 а. с. 146-147);

(2)ТОВ «ЕТЦ «Статус» повідомило, що не проводило оцінку вартості права вимоги та звіт про оцінку не складало (лист від 09.06.2020 - том 4 а.с.150);

(3)підпис у висновку ТОВ «ЕТЦ «Статус» про вартість права вимоги від імені директора ТОВ «ЕТЦ «Статус» ОСОБА_32 підроблений (висновок експерта від 17.09.2020) (том 5 а. с. 154-159);

(4)зі змісту листування ОСОБА_11 з абонентом « ОСОБА_33 » за 27.03.2019-02.05.2019 вбачається, що: 1) вона здійснювала заходи з пошуку оцінювача для проведення оцінки для АРМА; 2) у завуальованій формі йшлось про необхідність здійснити оцінку майна за ціною 16,5 млн грн («16,3-16,5»), предметом оцінки виступало право вимоги станом на 22.04.2019, при цьому у розмові фігурували суми коштів наданих за кредитними договорами («159 500 000 та 60 892 047»); 3) за проведення оцінки необхідно буде сплатити 180 000 грн, 02.05.2017 було передано 170 000 грн. При цьому ОСОБА_11 уточнювала розрахунок суми: «Было изначально 180. 90 я отдала аванс, за уменьшение еще 50»; 4) ОСОБА_11 надіслала співрозмовнику фотозображення розрахунку заборгованості за договорами № 4804 та № 4706 на загальну суму 228 977 719,99 грн, в свою чергу співрозмовник надіслав ОСОБА_11 фотозображення листа ТОВ «ЕТЦ «Статус» від 24.04.2019 про надання ДП «Сетам» інформації для проведення оцінки права вимоги (том 5 а. с. 138-160);

(5)у записах «чорної бухгалтерії» серед витрат у квітні 2019 року окремо зазначено про витрати з проведення «оценка частично олег по кризису» в сумі 90 000 грн, у травні 2019 року - про витрати на «оцінку АРМ» в сумі 170 000 грн (том 5 а. с. 194-196);

(6)у листуванні ОСОБА_13 та ОСОБА_5 за 02-13.05.2019 співрозмовники обговорювали необхідність надання оцінки та в подальшому зазначені вище фотозображення листа ТОВ «ЕТЦ «Статус» від 24.04.2019 ОСОБА_13 надіслав ОСОБА_5 (том 5 а. с. 211-215). Листування щодо цього листа здійснювалось також між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 13.05.2019 (том 6 а. с. 263-266).

(3.2.3) Щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК

103.Обґрунтованість підозри щодо цього кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, такими матеріалами клопотання та встановленими на їх підставі відомостями:

(1)ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.09.2018 (том 3 а. с. 7-9) надано тимчасовий доступ з правом вилучення оригіналів документів щодо видачі кредиту ТОВ «Укрполіскорм» - кредитних договорів № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012, договорів іпотеки та поруки, укладених на забезпечення виконання цих договорів, первинних документів тощо, які знаходяться у володінні ПАТ «Укрінком». Ухвала постановлена в межах кримінального провадження № 22018000000000024 від 18.01.2018 за частиною 5 статті 191 КК за клопотанням слідчого ОСОБА_5 . Як зазначено в ухвалі, клопотання мотивоване тим, що протягом 2016-2018 року службові особи ПАТ «Укрінком» вчиняють дії, спрямовані на заволодіння майном та грошовими коштами боржників ПАТ «Укрінбанк» шляхом звернення до таких неправомірно набутого права вимоги;

(2)постановлені рішення стали підставою для звернення ТОВ «Укрінком» до СБУ із заявою від 28.09.2018 (том 3 а. с. 4-6) про вчинення службовими особами ТОВ «Укрполіскорм» злочинів, передбачених: 1) частиною 2 статті 384 КК - завідоме неправдиве повідомлення про вчинення службовими особами ПАТ «Укрінком» злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, що стало підставою для здійснення СБУ досудового розслідування у кримінальному провадженні № 2218000000000024; 2) частиною 2 статті 364-1 КК. В заяві ТОВ «Укрінком» обґрунтовувало правомірність звернення ПАТ «Укрінком» як правонаступника ПАТ «Укрінбанк» до боржників та зазначило, що ПАТ «Укрінком» визнано судом кредитором ТОВ «Укрполіскорм» на суму 228 645 918,44 грн у справі про банкрутство зазначеного боржника;

(3)на підставі цієї заяви 08.10.2018 ОСОБА_5 зареєстрував кримінальне провадження № 22018000000000303 за частиною 4 статі 190 КК з фабулою щодо заволодіння шляхом обману та зловживання довірою право вимоги за кредитними договорами, укладеними фізичними та юридичними особами з ПАТ «Укрінбанк», а також заставним майном за такими кредитними договорами (том 3 а. с. 1);

(4)у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 був визначений старшим групи слідчих та вчинив такі дії: 1) 12.11.2018 прийняв постанову про визнання речовим доказом права вимоги за кредитними договорами № 4706 від 16.09.2010 та № 4804 від 27.08.2012, договорами іпотеки та поруки, укладеними на забезпечення виконання цих договорів (том 3 а. с. 15-20); 2) 12.11.2018 склав клопотання про арешт права вимоги (том 3 а. с. 29-45), яке ухвалою слідчого судді від 27.11.2018 було задоволено (том 3 а. с. 46-52); 3) 03.12.2019 склав клопотання про визначення порядку зберігання права вимоги шляхом передачі їх до АРМА в порядку та на умовах статей 19 та 21 Закону «Про АРМА», яке було задоволено ухвалою від 10.12.2019 (том 3 а. с. 62-74);

(5)14.12.2018 слідчий суддя за клопотанням ПАТ «Укрінком» скасував арешт, накладений ухвалою від 27.11.2018 (том 3 а. с. 53-61);

(6)з переписки учасників провадження за 17.12.2018 вбачається, що в цей день: 1) ОСОБА_5 через ОСОБА_11 ініціював зустріч із ОСОБА_10 (« ОСОБА_34 можна увидеть Вашего шефа?») та в подальшому переговорив з ним в телефонному режимі; 2) після цього ОСОБА_5 в завуальованій формі висловив ОСОБА_11 прохання надати 5 500 тисяч доларів США («Когда увидимся?» «5.5 часов» «Это 3.5 прошлое и 2 новое»), на що остання погодилась («Ок. Сейчас сделаю. Наберу вас»); 3) після цього ОСОБА_11 зв`язалась з особою, яка здійснює обмін валюти (підписана в телефоні як «Владимир еноты»), та в завуальованій формі запитала про можливість купити 5 500 доларів США («Можно срочно 5,5 трампов купить»), на що ця особа відповіла ствердно та повідомила курс («Да» «28.02»); 4) після цього ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_5 про готовність передати йому кошти («Собрала») та домовилась по зустріч з ним; 5) на наступний день, 18.12.2018, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_11 про повторне подання клопотання про арешт права вимоги («Все ок. Сегодня повторно вносим ходатайство на арест») (том 5 а. с. 95-98, 69, 166). При цьому ОСОБА_5 17.12.2018 знову склав клопотання про арешт права вимог та 19.12.2018 зазначене клопотання було подано до суду;

(7)з переписки учасників провадження за 22.12.2018 вбачається, що в цей день: 1) за ініціативою ОСОБА_5 відбулась його зустріч із ОСОБА_11, при цьому ОСОБА_10 в цей час не було у місті; 2) після цього ОСОБА_11 зв`язалась з особою, яка здійснює обмін валюти (підписана в телефоні як « ОСОБА_35 »), та в завуальованій формі запитала про можливість купити 4 000 доларів США («Можно 4 купить»), на що ця особа відповіла ствердно та повідомила курс («Да, чуть позже напишу курс», «27,75 / мин 30, 40 времени нужно»); 3) у подальшому ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_5 про готовність передати йому кошти та домовилась про зустріч з ним («У меня уже все есть. Можем в понедельник в 9:30»), яка відбулась 24.01.2018 (том 5 а. с. 98-104, 167).

(8)24.12.2018 слідчий суддя відмовила в задоволенні клопотання від 17.12.2018 про арешт права вимоги (том 3 а. с. 117-126) у зв`язку з чим ОСОБА_5 втретє склав клопотання про арешт права вимоги, яке було подано до суду 27.12.2018 (том 3 а. с. 127-143). Враховуючи те, що клопотання було розподілене на слідчого суддю, яка 24.12.2018 відмовила в задоволенні аналогічного клопотання про арешт, ОСОБА_5 03.01.2019 забезпечив повернення цього клопотання нібито для доопрацювання та усунення недоліків у зв`язку чим ухвалою від 03.01.2019 це клопотання було повернуто (том 3 а. с. 144). 28.12.2018 за клопотанням ТОВ «Укрінком» слідчий суддя скасував передачу в управління АРМА права вимоги, застосованого ухвалою слідчого судді від 28.12.2018 (том 3 а. с. 81- 99);

(9)13.01.2019 ОСОБА_5 вчетверте склав клопотання про арешт права вимоги, яке подав до суду 17.01.2019 (том 3 а. с. 145-162). Враховуючи те, що клопотання було розподілено на слідчого суддю, яка 24.12.2018 відмовила в задоволенні аналогічного клопотання про арешт, ОСОБА_5 21.01.2019 забезпечив повернення цього клопотання нібито для доопрацювання та усунення недоліків у зв`язку чим ухвалою від 21.01.2019 це клопотання було повернуто (том 3 а. с. 163);

(10)з листування за 24-25.01.2019 вбачається, що: 1) 24.01.2019 за ініціативою ОСОБА_5 відбулась його зустріч із ОСОБА_11 ; 2) зранку 25.01.2019 ОСОБА_11 зв`язалась з особою, яка здійснює обмін валюти (підписана в телефоні як « ОСОБА_35 »), та в завуальованій формі запитала про можливість купити 10 000 доларів США («Нужно 10»), на що ця особа відповіла ствердно та повідомила курс («На моменте есть 4, давайте завезу, через час остальное», «27,95 курс»); 3) вдень 25.01.2019 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_11 про необхідність надання йому не 10 000 доларів США, а 3000 доларів США («Нужно не 10, а 3»), на що остання відповіла ствердно («Ок», «Уже и 10 есть»), після чого вони домовились про зустріч у цей день (том 5 а. с. 107-109, 169-171);

(11)з переписки у месенджері за 30.01.2019: 1) у месенджері ОСОБА_11 містяться два пропущенні телефонні виклики від ОСОБА_5 ; 2) зранку 01.02.2019 ОСОБА_11 зв`язалась з особою, яка здійснює обмін валюти (підписана в телефоні як «Владимир еноты»), та в завуальованій формі запитала про можливість купити 14 500 доларів США («Очень нужно 14500»), на що ця особа відповіла ствердно; 3) після обіду 01.02.2019 ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_5, що у неї «все готово. Сегодня нужно?», та вони домовились про зустріч, яка відбулась 04.02.2019 (том 5 а. с. 109-112, 172-173);

(12)у свою чергу ОСОБА_5 08.02.2019 вдруге склав клопотання про визначення порядку зберігання речових доказів (права вимоги) шляхом передачі їх в управління АРМА (том 3 а. с. 191-204), яке було задоволено слідчим суддею 13.02.2019 (том 3 а. с. 205-213);

(13)30.05.2019 ОСОБА_5 повідомив директору ТОВ «ФК Горизонт» ОСОБА_17 про необхідність подання до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту права вимоги, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.02.2019 (том 5 а. с. 263 зворот);

(14)з переписки між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за 06.06.2019 випливає, що в цей день ОСОБА_5 в завуальованій формі висловив прохання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надати 5 000 доларів США. Про зазначене свідчить зміст повідомлення ОСОБА_11 до ОСОБА_10 : «В меню добавьте пять блюд» «Это кризис прислал», на що ОСОБА_10 відповів: «Я знаю, только что с ним разговаривал» (том 5 а. с. 82);

(15)12.06.2019 за клопотанням ТОВ «ФК Горизонт» слідчий суддя скасував арешт права вимоги, накладений ухвалою від 08.02.2019 (том 3 а. с. 256-271);

(16)13.06.2019 ОСОБА_5 забезпечив здійснення реєстраційних дій щодо скасування записів про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, застосованих на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.11.2018 (ця ухвала була скасована 14.12.2018, але запис про обтяження не був знятий в реєстрі - том 5 а. с. 273);

(17)в матеріалах обліку фінансів компанії-забудовника («чорна» бухгалтерія) окремим пунктом зазначено витрати на «кризиз менеджера» [так в спілкуванні між собою ОСОБА_11 та ОСОБА_10 називали ОСОБА_5 ], загальний розмір яких з грудня 2018 року по червень 2019 року склав 5 664 150 грн: у грудні 2018 року - 366 650 грн, у лютому 2019 року - 2 095 900 грн, у березні 2019 року - 1 453 700 грн, у квітні 2019 року - 595 300 грн, у травні 2019 року - 483 300 грн, у червні 2019 року - 669 300 грн (том 5 а. с.187, 191, 193, 194, 196, 197).

104.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра». При цьому встановлений вище рівень обґрунтованості підозри ОСОБА_5 щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, є мінімально можливим для застосування запобіжного заходу та достатнім, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

105.Відхиляючи інші доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, Суд звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходи суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідні кримінальні правопорушення.

(3.3) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

106.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).

107.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

108.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

109.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

110.Слідчим суддею була встановлена обґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

111.Суд погоджується із мотивами ухвали слідчого судді щодо встановлення зазначених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, в той же час стосовно доводів апеляційної скарги захисника звертає увагу на наступне.

112.Відсутність ризику переховування адвокат обґрунтовує тим, що після повідомлення про підозру сплинуло кілька днів і суд переконався, що незважаючи на усвідомлені порушення порядку повідомлення про підозру від 21.12.2022, ОСОБА_5 забезпечив виконання процесуальної поведінки на такому рівні аби сприяти досудовому розслідуванню. Водночас захисниця не деталізувала в чому саме полягали дії підозрюваного щодо сприяння досудовому розслідуванню. Як зазначалось вище та було предметом апеляційного розгляду, ОСОБА_5 разом із захисником відмовились від підписання врученого їм повідомлення про підозру.

113.Адвокат також наводила аргументи щодо особистих характеристик підозрюваного, які на її думку знижують імовірність ухилення його від слідства та суду, зокрема, наявність міцних соціальних зв`язків, обіймання високої посади в правоохоронному органі, авторитет, тривалий стаж роботи в правоохоронній системі, наявність відзнак та нагород.

114.Незважаючи на зазначені позитивні характеристики та надані документальні підтвердження нагород та відзнак ОСОБА_5 (том 8 а. с. 78-90), саме тривалий досвід проходження ним служби в СБУ та ДБР слідчим суддею було правильно розцінене як імовірну: (1) обізнаність підозрюваного із заходами конспірації та приховування місця свого перебування; (2) наявність тісних професійних та соціальних зв`язків, в т. ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України. Ці фактори значно підвищують ризик ухилення від правосуддя.

115.Адвокат також зазначала про відсутність намірів у її підзахисного впливати на свідків та учасників провадження, оскільки правильність його дій на стадії здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні як слідчого містяться в матеріалах розслідуваного ним кримінального провадження, вірить, що ними буде підтверджена його невинуватість. Відсутні також будь-які докази, що підтверджують наявність ризиків знищити, приховати, спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

116.Суд також відхиляє дані твердження. Так, на цьому етапі кримінального провадження слідчим суддею та судом апеляційної інстанції дії ОСОБА_5 як старшого слідчого у кримінальному провадженні № 22018000000000303 розцінені саме як такі, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого та тяжкого корупційного злочину.

117.Крім того, матеріали клопотання містять докази того, що частина матеріалів кримінального провадження № 22018000000000303 (4 томи), в якому ОСОБА_5 був старшим групи слідчих і в межах якого ним вчинялись ймовірно злочинні дії щодо арешту права вимоги та передачі їх в управління АРМА з метою подальшої реалізації наперед визначеним особам по заниженим цінам, зникла (том 6 а. с. 154-155). Це може свідчити про здійснення ним впливу на працівників правоохоронних органів з метою знищення або приховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

118.Слідчим суддею були враховані і інші докази, що свідчать про спроби підозрюваного разом з іншими співучасниками спотворити документальні носії, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та впливати на свідків.

119.Так, органом досудового розслідування виявлено відомості: (1) щодо вжиття співучасниками заходів щодо приховування і зміни дати листа ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» до ДП «Сетам» щодо надання додаткових документів та відомостей для проведення оцінки прав вимоги, ймовірно з метою унеможливлення викриття їх узгоджених дій при організації оцінки арештованих активів по заниженій ціні (листування підозрюваного з ОСОБА_13 - том 5 а. с. 206-235); (2) вжиття підозрюваним заходів щодо вилучення оригіналів усіх документів стосовно реалізації АРМА прав вимог, шляхом надання вказівок підлеглому працівнику на скерування в межах кримінального провадження запиту до АРМА про витребування оригіналів відповідної документації, а також подальших заходів, спрямованих на приховування слідів таких дій, про що свідчить відсутність відповідного запиту у матеріалах кримінального провадження; (3) листування між ОСОБА_17 та ОСОБА_5, у якому останній повідомив ОСОБА_17, що слідчий у кримінальному провадженні замінить документи, які їм надасть ОСОБА_17 (том 5 а. с. 278-279); (4) листування між ОСОБА_17 та ОСОБА_11, у якому також обговорюється можливість ОСОБА_5 впливати на слідчих у кримінальному провадженні (том 5 а. с. 288).

(4) Щодо обґрунтованості розміру застави

120.Слідчий суддя дійшов висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

121.При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя врахував: (1) тяжкість злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_5, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину, вчиненого, за версією обвинувачення організованою групою, у складі якої ймовірно діяли найвищі посадові особи, в т. ч. і підозрюваний ОСОБА_5 як службова особа СБУ - державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України; (2) роль останнього у його вчиненні; (3) обставини кримінального правопорушення; (4) індивідуальні обставини підозрюваного; (5) розмір ймовірно завданої злочином шкоди; (6) майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.

122.При визначенні майнового стану слідчим суддею враховано: (1) доходи ОСОБА_5 (за 2020 рік він отримав дохід в розмірі 34 101 грн, за 2021 рік - 1 570 405 грн, за неповний 2022 рік - 1 291 863 грн); (2) володіння ним будинком загальною площею 234,8 кв. м у Вінницькій області та грошовими активами в сумі 35 000 доларів США (за даними декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік); (3) майно дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_36, а саме земельну ділянку та садовий будинок у Київській області, машиномісце та квартира (94, 5 кв. м.) у Києві, грошові активи в сумі 18 000 доларів США; (4) відомості про користування ОСОБА_5 та ОСОБА_37 елітним транспортним засобом - «JAGUAR F-PACE», 2021 року випуску орієнтовною вартістю більше ніж 1 800 000 грн (том 6 а. с. 20-28), який зареєстрований за ОСОБА_38 - батьком дружини ОСОБА_5 ; (5) відомості про обставини одержання значних сум грошових коштів від учасників організованої групи в якості неправомірної вигоди за вчинення в їх інтересах дій з використанням свого службового становища в загальній сумі понад 6,5 мільйонів гривень.

123.З урахуванням наведених даних та обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя визначив заставу як альтернативу триманню під вартою у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000 гривень.

124.Позиція прокурора полягає у тому, що застава має бути визначена на рівні 20 000 000 грн. Зазначене на його думку, обґрунтовується не стільки майновим станом ОСОБА_5 та його дружини, скільки: (1) розміром завданої інкримінованими злочинами шкоди - 112 339 000 грн, та (2) імовірною різницею доходів підконтрольних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 будівельних компаній від продажу житлових та нежитлових приміщень у збудованих багатоповерхових будинках в с. Софіївська Борщагівка, які визначені як різниця між задекларованими обсягами доходів та даними «чорної бухгалтерії», і становлять близько 320 млн грн. Прокурор вважає, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як імовірні співучасники злочину, зможуть внести необхідний розмір застави за ОСОБА_5 .

125.Позиція сторони захисту полягає в зворотному. Захисники вважають, що: (1) сума застави, навіть визначена слідчим суддею, не говорячи вже про ту, яку просить прокурор, є непомірною для ОСОБА_5 та його родичів; (2) апелювання про можливість внесення її іншими особами, зокрема, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11, є маніпулюванням та принижує гідність людини, ставлячи її в залежність від інших; (3) доказів про те, що підозрюваний володіє такою сумою не надані стороною обвинувачення. Також просить врахувати дані про особу підозрюваного.

126.Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, Суд приходить до висновку про обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, підстав для зміни його на цьому етапі кримінального провадження не виявлено.

127.Так, детективом у клопотанні, погодженому прокурором, визнається, що ОСОБА_37 за період 1998-2022 роки отримала офіційних доходів в загальному розмірі близько 245 тис грн, яких би навіть не вистачило на придбання того нерухомого майна, яким вона володіє. Так само, і суми офіційних доходів самого ОСОБА_5, а також їх сімейних заощаджень в іноземній валюті (53 000 доларів США) не є значними в контексті доводів прокурора.

128.У судовому засіданні прокурор також просив при визначенні розміру застави врахувати (1) доходи жінки підозрюваного, отримані нею від провадження підприємницької діяльності, а саме хлібопекарні; (2) наявні матеріали щодо того, що ОСОБА_5 міг отримати від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кілька квартир та нежитлове приміщення у будинках, збудованих підконтрольними ОСОБА_10 підприємствами, в якості неправомірної вигоди або винагороди за участь у реалізації спільного злочинного плану.

129.Дослідивши матеріали клопотання щодо імовірного набуття ОСОБА_5 об`єктів нерухомості в будинках, збудованих компаніями, підконтрольними ОСОБА_10, суд встановив таке.

130.З (1) додатків до протоколу огляду від 17.11.2022 (огляд жорсткого диску ноутбука, вилученого у ОСОБА_11 під час обшуку - том 6 а. с. 96-103), в якому містяться записи «чорної бухгалтерії», (2) протоколу додаткового допиту від 21.11.2022 свідка ОСОБА_39 (працював начальником відділу продажу нерухомості в ТОВ «Софія Буд Груп» під керівництвом ОСОБА_11 - том 6 а. с. 123-125), який пояснив своє розуміння таких записів про виділення об`єктів нерухомості на користь «кризис менеджера» як імовірно переданих безоплатно та повідомив обставини показу відповідних об`єктів, оформлення договорів на користь ОСОБА_40, відкриття в нежитловому приміщенні хлібопекарні, (3) відомостей ІТС «Податковий блок», а саме повідомлення про прийняття працівника на роботу (том 6 а. с. 130), за якими ОСОБА_41 з 01.11.2019 була оформлена найманим працівником на роботу до ОСОБА_42 (батько дружини ОСОБА_5 ), вбачається, що деякі об`єкти нерухомості, в збудованих багатоквартирних будинках забудовниками, підконтрольними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в с. Софіївська Борщагівка, могли бути безоплатно передані ОСОБА_5 з оформленням їх права власності на ОСОБА_43 . Мова йде, зокрема, про нежитлове приміщення площею 102 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані об`єкти нерухомого майна передавались у стані «від забудовника», тобто без ремонту (том 6 а. с. 107, 113).

131.Щодо неофіційних відомостей про доходи дружини підозрюваного ( ОСОБА_37 ) від підприємницької діяльності, Суд зазначає, що наведені у скріншотах вилученого у ОСОБА_37 мобільного телефону дані (том 7 а. с. 95-98) свідчать про те, що її доходи за період вересень-грудень 2022 року були співставними із здійсненими видатками.

132.Водночас Суд звертає увагу, що доводи прокурора про імовірність безоплатного набуття ОСОБА_5 в результаті скоєння інкримінованих злочинів об`єктів нерухомості в с. Софіївська Борщагівка, а також про доходи дружини підозрюваного від діяльності хлібопекарні є новими, вони не були зазначені ні у клопотанні про застосування запобіжного заходу, ні в апеляційній скарзі, тому не можуть бути враховані Судом. Але навіть гіпотетичне їх врахування не могло би вплинути на оцінку майнового стану підозрюваного в тій мірі, щоб переконати Суд у необхідності задоволення апеляційної скарги прокурора в частині розміру застави у повному обсязі на цьому етапі.

(5) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

133.В апеляційній скарзі та під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

134.Суд дійшов висновку про необхідність поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

135.Слідчий суддя дійшов правильних висновків щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень; (2) наявності ризиків, заявлених стороною обвинувачення; (3) того, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам; (4) того, що застава в сумі 9 924 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

136.Таким чином, апеляційні скаргу сторони захисту та обвинувачення слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

137.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2