- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/408/23
Провадження 1-кс/991/409/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваної ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_7, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001155 від 13.04.2017,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017000000001155 від 13.04.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, в якому захисник просить:
- зменшити визначений ОСОБА_6 розмір застави з 2 820 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 996 420 грн, до 1 118 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 000 грн, у кримінальному провадженні № 42017000000001155 від 13.04.2017, застосований до неї ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2022 у справі № 991/8305/21;
- частину суми, на яку зменшено заставу, внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (квитанція № 123752556) на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 11.01.2022 у справі № 991/8305/21 повернути заставодавцю - ОСОБА_8 .
Клопотання мотивовано тим, що 11.01.2022 до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 996 420, 00 грн та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які скасовано у зв`язку із закінченням строку дії ухвали у частині покладення на підозрювану відповідних обов`язків. Беручи до уваги, що обов`язки, виконання яких мала забезпечувати застава у визначеному розмірі, скасовано, враховуючи, що наявність ризиків, зазначених в ухвалі слідчого судді, якою до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, жодним чином необґрунтовано, зважаючи на виключно належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та тривалість застосування щодо неї запобіжного заходу (більше року), наявні достатні підстави для зменшення визначеного ОСОБА_6 розміру застави. Крім того, застава внесена не самою підозрюваною, а заставодавцем, для якого внесені у якості застави кошти, перебуваючи на державному рахунку, з плином часу втрачають цінність.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6 та її захисники - адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_7 заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що ризики, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6, продовжують існувати, а неініціювання перед судом продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, які були покладені на ОСОБА_6 слідчим суддею, не свідчить про відсутність таких ризиків, а зумовлено небажанням сторони обвинувачення наражати учасників кримінального провадження на небезпеку внаслідок масових обстрілів та бомбардувань, у тому числі у місті Києві, у березні 2022 року. При цьому, застава забезпечує виконання підозрюваною ОСОБА_6 процесуального обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, покладеного на неї у зв`язку із набуттям статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. При визначенні розміру застави, слідчим суддею взято до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваної ОСОБА_6 . Застава внесена заставодавцем добровільно та самостійно, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001155 від 13.04.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні захисник ОСОБА_3, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, скасування додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану судом, виключно належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та тривалість застосування щодо неї запобіжного заходу (більше року) ставить питання щодо зміни застосованого до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу, здатність застави у меншому розмірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної у кримінальному провадженні, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зменшення розміру визначеної ОСОБА_6 застави.
30.11.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру, а 06.12.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме - вчиненні фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, є тяжким злочином.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2022 (справа № 991/8305/21 провадження № 1-кс/991/8429/21) щодо підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 820 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6 996 420, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено два місяці.
Як вбачається зі змісту вказаної ухвали (а.с. 11-45), при її постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваної відповідного запобіжного заходу та зроблено висновок, що застава у меншому розмірі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим ризикам переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, слідчим суддею зазначено, що запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрювана або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 2820 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 996 420 гривень. Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваної та розміром майнової шкоди. Він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
Беручи до уваги, що строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6, не продовжувався у встановленому законом порядку, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, такі обов`язки скасовано.
Хоча строк дії ухвали, якою на ОСОБА_6 покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, сплив, такі обов`язки скасовано, однак із набуттям статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 42017000000001155 від 13.04.2017, на ОСОБА_6 покладено загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
При цьому, згідно вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, без зазначення ким саме такі обов`язки мають бути покладені, тобто - загальних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, які покладаються на особу Кримінальним процесуальним кодексом України з моменту набуття нею процесуального статусу підозрюваного, та додаткових процесуальних обов`язків, які покладаються на підозрюваного судом при застосуванні відповідного запобіжного заходу.
Таким чином, метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї загальних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання ризикам вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею була встановлена наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду; 2) ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Як зазначила сторона захисту та не заперечував у судовому засіданні прокурор, 09.12.2022 стороні захисту підозрюваної ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001155 від 13.04.2017 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Виходячи зі змісту ст. 290 КПК України, стороною обвинувачення зібрано усі необхідні докази для завершення досудового розслідування та складання одного з процесуальних документів, передбачених ч. 1 ст. 290 КПК України. За такого, зважаючи, що всі необхідні докази знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який був встановлений слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, на даний час відсутній.
Крім того, за ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Так, сторона захисту стверджує про відсутність будь-яких ризиків, прокурор в судовому засіданні зазначив про продовження існування встановлених ризиків, однак навів обставини, що стосуються лише ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
За такого, слідчий суддя вважає недоведеним продовження існування ризиків незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна).
При цьому, слідчий суддя, при встановленні існування даного ризику, враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, досвід підозрюваної щодо перетину кордону в період протягом 2017 - 2022 років, наявність достатніх майнових активів для тривалого або постійного перебування за межами території України, наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Крім того, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001155 завершено та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, ознайомившись із такими матеріалами, підозрювана буде обізнана про увесь обсяг доказів сторони обвинувачення, зможе оцінити їх вагомість та значення для доведення можливої вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй діянь, що в подальшому може спонукати підозрювану до втечі, у тому числі за кордон, та переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також ОСОБА_6 не має жодних обмежень у виїзді за межі території України в умовах дії правового режиму воєнного стану. Слідчим суддею береться до уваги той факт, що ОСОБА_6, виїхавши за межі території України 12.03.2022, повернулась в Україну 06.07.2022, однак, враховуючи зазначені вище обставини, вказане не виключає наявність у підозрюваної потенційної можливості переховування в подальшому.
Таким чином, зазначене в сукупності вказує на продовження існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваної, на яку посилається сторона захисту, свідчить про те, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у встановленому розмірі (6 996 420, 00 грн) є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків. При цьому, загроза звернення застави у дохід держави є додатковим стримуючим фактором для підозрюваної та стимулює її до належної процесуальної поведінки у кримінальному провадженні.
Що стосується доводів захисника з приводу того, що застава внесена не самою підозрюваною, а заставодавцем, для якого внесені у якості застави кошти, перебуваючи на державному рахунку, з плином часу втрачають цінність, то вони відхиляються слідчим суддею, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів клопотання (а.с. 74-75), застава за ОСОБА_6 у повному обсязі (6 996 420, 00 грн) внесена ОСОБА_8 13.01.2022.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
За такого, при внесенні коштів у сумі 6 996 420, 00 грн як застави за підозрювану ОСОБА_6, заставодавець ОСОБА_8 усвідомлювала наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на продовження існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що будь-які додаткові процесуальні обов`язки на підозрювану не покладені, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначеному розмірі є єдиним стримуючим фактором для підозрюваної, а застава у меншому розмірі не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
За такого, підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_6, відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001155 від 13.04.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9