- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 757/1872/21-к
Провадження №11-сс/991/5/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року, якою виправлено описку допущену в резолютивній частині ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року у справі № 757/1872/21-к,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року у справі № 757/1872/21-к, якою частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 від 16 січня 2021 року та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката щодо вирішення спору про підслідність у кримінальних провадженнях № 12014000000000496, № 52019000000001195, № 52019000000001196, № 52019000000001197. Зокрема, абзац третій резолютивної частини тексту ухвали слідчого судді доповнено словами: «та вирішити спір про підслідність з урахуванням мотивувальної частини ухвали».
Не погодившись із указаним рішенням, прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва про виправлення описки від 21 січня 2021 року.
Апеляційна скарга прокурора обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, у зв`язку з чим її слід скасувати з підстав грубого порушення слідчим суддею загальних засад кримінального провадження і норм процесуального права. На думку прокурора, при постановлені оскаржуваної ухвалу слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки під виглядом виправлення описки змінив суть рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року, яким зобов`язав Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката щодо вирішення спору про підслідність у кримінальних провадженнях № 12014000000000496, № 52019000000001195, № 52019000000001196, № 52019000000001197 та фактично прийняв нове рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор також стверджує, що вирішення питання про внесення виправлень у рішення слідчого судді відбулося за відсутності прокурора, який взагалі не був повідомлений про дату та час судового засідання. У силу приписів ч. 2 ст. 33, ст. 331 КПК України апеляційна скарга у цій судовій справі підлягає розгляду саме Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, так як інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» систему судоустрою складають: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Зокрема, таким статусом наділений Вищий антикорупційний суд (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд як суд першої та апеляційної інстанції.
Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України).
Відповідно до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційного суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування кримінальних проваджень № 12014000000000496, № 52019000000001195, № 52019000000001196, № 52019000000001197 здійснюється Національним антикорупційним бюро України за підозрою низки осіб, у тому числі колишнього першого заступника Голови Національного Банку України, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, щодо протиправного вибуття з володіння Національного банку України під виглядом отримання стабілізаційного кредиту з передачею завідомо неліквідного забезпечення та обернення на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів в сумі 1 200 000 000 грн, у результаті чого державі в особі Національного банку України завдано відповідної шкоди. Таким чином, вищевказані кримінальні провадження підсудні Вищому антикорупційному суду, а судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях має здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
Розглянувши скаргу захисника ОСОБА_6 у вказаних кримінальних провадженнях слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва всупереч положенням ст. 33-1 КПК України фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно усталеної практики Верховного Суду така ухвала підлягає апеляційному оскарженню, оскільки не передбачена кримінальним процесуальним законом і постановлена за межами повноважень слідчого судді.
Зокрема, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, в тому числі за відсутності відповідних повноважень, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 24 КПК України, що його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, які встановлюють, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 КПК України. Указана позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к; постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к; постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 646/3986/19; постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 183/6229/18, від 15 травня 2019 року у справі № 760/25546/18, від 5 липня 2022 року у справі № 757/27041/21-к, від 29 серпня 2022 року у справі № 757/61433/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 335/6870/19, від 01 листопада 2022 року у справі № 705/3478/21.
Апеляційна скарга на таку ухвалу повинна розглядатися Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, з якою прокурор і звернувся у встановленому законом порядку.
Однак захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вже подавалась апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року до Київського апеляційного суду, який відмовив у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (ухвала Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року (том 2, а.с. 221-223). Ухвалою Касаційного кримінального суду від 08 лютого 2021 року, всупереч уставленій практиці Верховного Суду, захиснику ОСОБА_6 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Вказані обставини вбачаються з матеріалів провадження, які надійшли з Печерського районного суду міста Києва до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду лише 14 грудня 2022 року. Висновки Верховного Суду у цьому провадженні є обов`язковими для колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЕС) у висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права відзначає, що неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права («Вінчіч та інші проти Сербії (Vincic and Others v. Serbia). КРЕС у згаданому висновку зазначає, що розв`язання суперечностей у судовій практиці є, у першу чергу, повноваженнями верховного суду. Верховний суд має забезпечувати єдність судової практики для того, щоб виправляти непослідовності та таким чином, підтримувати громадську довіру до судової системи (пункт 20 Висновку). КРЕС також вважає, що розбіжності судової практики на апеляційному рівні судової системи (в межах одного апеляційного суду або між різними апеляційними судами) найкраще вирішуються за можливості подати подальшу скаргу з відповідного правового питання до верховного суду (пункт 25 Висновку).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції. Ураховуючи вищевикладене, вбачаються підстави для повернення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_5 .
Враховуючи, що рішення про повернення апеляційної скарги може бути ухвалене лише під час вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року необхіднозакрити. Така позиція узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18.
На підставі наведеного, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року, якою виправлено описку допущену в резолютивній частині ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3