- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/522/23
провадження №1-кс/991/522/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«25» січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у c. Тальянки Тальнівського району Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що влітку 2022 року ОСОБА_12 з метою вчинення злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами через здійснення поставок товарів з державних закупівель за завідомо завищеними цінами, за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання шляхом надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які, в силу своїх посадових обов`язків, мали можливість забезпечити досягнення вказаної злочинної мети, утворив і очолив організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень протягом тривалого часу. До складу організованої групи ОСОБА_12 у 2022 році залучив співучасників: ОСОБА_13, ОСОБА_4 та інших на цей час невстановлених осіб. Відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_4 забезпечував надання підконтрольних йому суб`єктів господарювання, з якими укладались договори щодо закупівлі обладнання за завідомо завищеними цінами та на рахунки яких зараховувались грошові кошти від державних установ, підприємств, організацій, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання як неправомірної вигоди відповідним службовим особам, яких підшукає ОСОБА_12 тощо. 13 липня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 602-р від 13 липня 2022 року Міністерству розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) виділено для Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект»; НДІ) грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, до якого 27 серпня 2022 року внесено зміни розпорядженням Кабінету міністрів України № 764-р, із викладом п.п.1 і 3 в новій редакції. Не пізніше 12 серпня 2022 року ОСОБА_12 вступив у позаслужбові відносини з Першим заступником Мінрегіонуна той час - ОСОБА_10 (в подальшому - т.в.о. Міністра Мінрегіону та Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України), а у період з 12 серпня 2022 року до 16 вересня 2022 року ОСОБА_10 висловив прохання ОСОБА_12 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ "УкрНДІводоканалпроект" та підконтрольними ОСОБА_12 суб`єктами господарювання за забезпечення ОСОБА_10 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати йому неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ "УкрНДІводоканалпроект" на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання.У період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_12 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_13, якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_4, якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб. ОСОБА_4 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», ОСОБА_12 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн».Після підшукання зазначених товариств ОСОБА_12 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_10 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори.У серпні 2022 року ОСОБА_13, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_12 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі. 17 листопада 2022 року НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн. У період часу з 17 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року з рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ», на виконання умов договору №25/22/к, були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678, 80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж.16 січня 2023 року ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_10 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою.Надалі, 18 січня 2023 року, ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_4 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_10 як неправомірної вигоди та, з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Цього ж дня ОСОБА_4 доставив грошові кошти за необхідною адресою. Після цього ОСОБА_12 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_10, до м. Львів. У період з 16 до 17 січня 2023 року ОСОБА_10 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_11, якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених з ОСОБА_12 осіб зазначену неправомірну вигоду. 20 січня 2023 року ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_10 у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_10 шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_12 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_11, який обізнаний зі злочинним планом. 21 січня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи у м. Львові, одержав від ОСОБА_14 для ОСОБА_10 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_12 . Надалі ОСОБА_11 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру у м. Львові, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_10 .
Отже, за твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами надав ОСОБА_10 неправомірну вигоду в загальній сумі 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
22 січня 2023 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням, як альтернативу, застави у розмірі 18629 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 50 000 236 грн, а внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладних на нього обов`язків. Крім того, у клопотанні обґрунтовано необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання сторони захисту про перевірку обґрунтованості затримання особи.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні подав скаргу на затримання ОСОБА_4 22 січня 2023 року без ухвали слідчого судді на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, обґрунтовану тим, що у діях ОСОБА_4 під час спроби перетину державного кордону України були відсутні будь-які наміри щодо втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки останній мав намір придбати квадрокоптери для потреб ЗСУ, у зв`язку з чим 24 грудня 2022 року на його ім`я була видана довіреність від Благодійної організації, що передбачає його уповноваження для виїзду за кордон з вказаною метою. Крім цього вказав на безпідставне посилання детектива щодо встановлення органом досудового розслідування факту вчинення ОСОБА_4 18 січня 2023 року кримінального правопорушення, а саме: підготування грошових коштів для надання неправомірної вигоди та їх доставлення у м. Київі, оскільки в цей час ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідним виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. При цьому, заперечуючи проти задоволення скарги, прокурор зазначив, що вона є безпідставною, оскільки на момент оперативного реагування працівники правоохоронних органів, знали про те, що ОСОБА_11, діючи в інтересах ОСОБА_10, одержує неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, саме після чого ОСОБА_4 почав вчиняти дії, направлені на виїзд з території України. На думку прокурора, цей факт є безперечною підставою для затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність правових підстав для застосування до ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, адвокати, серед іншого, вказали на неправильність кваліфікації інкримінованих ОСОБА_4 дій та на відсутність складу такого злочину, як і визначення ролі ОСОБА_4 у його вчиненні та відповідних доказів, а також зазначили, що підозра, клопотання та додатки до нього не містять переліку суб`єктів господарювання, які, на думку органу досудового розслідування, були залучені ОСОБА_4 в злочинній схемі, а чотири товариства, на які посилається детектив у клопотанні, були зареєстровані щонайменше за три роки до дати, коли ОСОБА_4 начебто було залучено до організованої групи. Всі протоколи НСРД та інші документи стосуються прослуховування інших осіб та не утворюють умислу в діях ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині. Сторона захисту також вказала на недоведеність того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам. Крім того, вказали на певну неактуальність наведеної стороною обвинувачення інформації стосовно майнового стану ОСОБА_4 та на завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави, про який просить прокурор, наслідком чого є неможливість її внесення. Просили також врахувати, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків пенсійного віку, неодноразово відзначений нагородами, активно займається волонтерською діяльністю, має міцні соціальні зв`язки, а також вказали на його потребу в лікуванні.
Підозрюваний наголосив, що він не є керівником та/або бенефіціаром компанії «ЕПГ», а тому не має можливості жодним чином впливати на неї юридично. Неправомірної вигоди ні у розмірі 400 000 доларів США, ні у розмірі 500 000 доларів США він не мав і не передавав. Крім того зазначив, що готовий в будь-який момент віддати добровільно свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оскільки наміру покидати країну не має.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді щодо клопотання сторони захисту про перевірку обґрунтованості затримання особи
Перед тим, як розпочати перевірку законності затримання особи, вважаю за доцільне спочатку окреслити для зацікавлених осіб власне розуміння та застосування процесуальних норм в частині належності та допустимості доказів, у тому числі отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Так, пункт 1 частини 2 ст. 87 КПК України достатньо чітко зазначає, а судова практика орієнтує усіх осіб, які у своїй діяльності застосовують ці норми, що за відсутності легалізації проведених органом досудового розслідування обшуків не може бути досліджена інформація, яка була здобута в результаті їх проведення.
Слідчий суддя не може досліджувати таку інформацію та використовувати її під час ухвалення рішення, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на твердженнях прокурора, що обшуки були проведені у відповідності до законодавства і найближчим часом вони будуть легалізовані, оскільки інше твердження, що такі обшуки можуть бути і нелегалізовані, виглядає не менш переконливим у змагальному процесі, а для такого найвищого рівня втручання у права осіб в демократичній державі повинні існувати обставини невідкладності та наявні у часі достатньо обґрунтовані підстави для проникнення до житла чи іншого володіння і використання такого заходу правоохоронною системою повинно відбуватися як «останній аргумент і виключення з правил», а не пересічна подія.
В той же час, слідчим суддею не визнавалася така інформація та процесуальні документи, в яких вона знайшла своє відображення, очевидно недопустимими.
Повертаючись до надання оцінки питанню обґрунтованості затримання ОСОБА_4, вважаю за необхідне зазначити, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. ст. 29, 55 Конституції України).
Відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (п.2 ч.1 ст. 208 КПК України); якщо, є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України (п.3 ч.1 ст. 208 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 січня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 розпочато 26 вересня 2022 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України, складено та вручено підозрюваному 22 січня 2023 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.
Отже, оскільки ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України, що є тяжким злочином, то зазначене свідчить про можливість застосування приписів ч.1 ст. 208 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість затримання ОСОБА_4, слідчий суддя зазначає, що з системного аналізу положень ст. ст. 206, 208 КПК України, в протоколі затримання законом не вимагається зазначення самих підстав затримання, в тому числі ризиків щодо можливої втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності, натомість вони мають фактично існувати в момент такого затримання.
Аналізуючи надані органом досудового розслідування матеріали та надані сторонами пояснення, вважаю, що затримання ОСОБА_4 за встановлених обставин та наявних ризиків в момент затримання було виправданим з боку детектива. В той же час, слідчий суддя допускає можливість, що перебування ОСОБА_4 у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Порубне» у нічний час та після переходу стадії розслідування цього кримінального провадження у відкриту фазу є звичайним збігом обставин і підозрюваний не мав наміру ухилятися від органу досудового розслідування та збирався повернутися до країни з квадрокоптером для ЗСУ, але між можливим збігом обставин та інтересами слідства слідчий суддя надає перевагу останньому.
Підняті стороною захисту питання щодо того, що затримання ОСОБА_4 представниками прикордонної служби відбулося раніше, ніж заначено у протоколі детектива НАБУ від 22 січня 2023 року (09 година 27 хвилин) не досліджуються слідчим суддею, оскільки вони знаходяться поза межами предмету розгляду цього клопотання, але можуть бути предметом розгляду іншого провадження (дисциплінарного/кримінального).
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні матеріали та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Так, з аналізу відомостей, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, в тому числі тих, що зафіксовані в протоколах НСРД та інших досліджених матеріалах кримінального провадження, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра не є вочевидь необґрунтованою.
Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої, при чому, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від суду. Також детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 є засновником ряду компаній, а тому має можливість використати їх майно для переховування від органів досудового розслідування. Крім того, підозрюваний має у власності ряд об`єктів нерухомого майна та транспортні засоби, які може швидко реалізувати та використати грошові кошти від реалізації для переховування від органів досудового розслідування та суду. Наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон може сприяти його швидкому виїзду за межі України. Детектив вказав, що, незважаючи на існуючі на даний час в країні обмеження для чоловіків, ОСОБА_4 з 24 лютого 2022 року 6 разів виїздив за межі України, що свідчить про його можливість у будь-який момент покинути території України. Крім того, як зазначає в клопотанні детектив, ОСОБА_4 22 січня 2023 року, після того, як дізнався про затримання співучасників у вчиненні кримінального правопорушення, намагався покинути територію України та виїхати у Республіку Румунію, проте був затриманий у МАПП «Порубне».
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 369 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з дослідженими матеріали НСРД, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, неодноразові перетини кордону України, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Детектив у клопотанні вказав про існування ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на визначених органом досудового розслідування свідків, а також не встановлених на даний час решти учасників вчинення кримінальних правопорушень, показання яких мають значення для визначення подальших напрямів досудового розслідування, яке перебуває на початковій стадії гласного документування протиправної діяльності.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.
В той же час, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи/товариства з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. При цьому, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні внесення певної особи (іб) до цього переліку.
Щодо ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зі змісту клопотання вбачається, що вказаний ризик існує з урахуванням того, що в матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що підозрюваними під час вчинення кримінальних правопорушень використовувалися технічні засоби передачі інформації для комунікації з приводу вчинюваного злочину, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та можуть бути знищенні, прихованні, або спотворенні, оскільки відкрита частина досудового розслідування розпочата лише 21 січня 2023 року, а слідчі дії щодо збору таких доказів на даний час у повному обсязі не проведені. Також, як було встановлено органом досудового розслідування, під час здійснення діяльності члени злочинної організації, в тому числі і ОСОБА_4, усвідомлювали, що їх дії можуть бути предметом розслідування НАБУ та активно знищували викривальні докази своєї злочинної діяльності, у зв`язку з чим ОСОБА_12 давались вказівки щодо знищення даних, що містять значиму для органу досудового розслідування інформацію, що підтверджується, зокрема відповідною розмовою між ОСОБА_13 та ОСОБА_12, яка відбулася 21 жовтня 2022 року.
Слідчий суддя, з урахуванням досліджених матеріалів, дослідженого (запропонованого прокурором) в судовому засіданні рівня можливого залучення підозрюваного до неправомірної діяльності визнає неспроможним ризик знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Посилаючись у своєму клопотанні на вказаний ризик, детектив зазначив, що ОСОБА_4 за час діяльності організованої групи набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження.
Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості та матеріали, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 33-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, а також батьків пенсіонерів, має проблеми зі здоров`ям, перебував на стаціонарному лікуванні з 09 січня 2023 року по 20 січня 2023 року, потребує подальшого лікування.
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя враховує досліджені матеріали щодо можливого вчинення кримінального правопорушення в цілому під час віроломної війни рф проти України і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, спираючись виключно на зафіксовані та досліджені в судовому засіданні розмови інших осіб, а також процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, його вік та особу, який раніше не судимий, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей та батьків пенсійного віку, постійне місце проживання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість в даному випадку застосувати до ОСОБА_4 більш м`який за суворістю після тримання під вартою та домашнього арешту запобіжний захід - у вигляді застави.
Неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і наступного після нього більш м`якого за суворістю запобіжного заходу, пов`язано з «якістю» наданих та озвучених прокурором в судовому засіданні матеріалів, зокрема:
-твердження прокурора про постачання ТОВ «ЕПГ» обладнання для НДІ за завищеними цінами не підтверджується належними доказами. Проведена старшим групи детективів ОСОБА_15 аналітична робота та зроблені нею висновки є достатніми для продовження досудового розслідування, але окреслених висновків недостатньо для обрання будь-якого запобіжного заходу;
-твердження прокурора, що отриманні від НДІ кошти саме ОСОБА_4 були переведені у готівку та конвертовані у іноземну валюту, зокрема і для подальшого надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди, не підтверджується іншими даними, ніж розмовою інших осіб ( ОСОБА_12 з ОСОБА_16 18 січня 2023 року, т.3 а.с.121). Не надано також жодних даних про рух коштів по банківському рахунку ТОВ «ЕПГ», щоб перевірити, що такі кошти взагалі знімалися з рахунку, незалежно від осіб та причин такого зняття;
-твердження прокурора, яке знайшло відображення у підозрі, що: « ОСОБА_4 18 січня 2023 року, перебуваючи у м.Києві, виконуючи злочинне розпорядження ОСОБА_12, доставив грошові кошти за вказаною ним адресою» не було підтверджено матеріалами справи. При цьому, прокурор послався на протокол спостереження за місцем у публічно доступних місцях від 19 січня 2023 року, з якого вбачається, що інша особа ОСОБА_17 18 січня 2023 року зі шкіряним рюкзаком приїхав на вул. Саксаганського, 3 (т.3 а.с.130). Надані прокурором в судовому засіданні матеріали про пов`язаність ОСОБА_17 з ОСОБА_4 (довідки про нараховані доходи, отримання їх у одних товариствах) свідчать про необхідність поглибленого вивчення в подальшому таких зв`язків, але їх недостатньо для обрання запропонованого детективом запобіжного заходу. Відсутність підозри ОСОБА_17 додатково переконує слідчого суддю у вірності попередніх висновків;
-твердження прокурора, що ТОВ «ЕПГ» є підконтрольним ОСОБА_4 потребує додаткового опрацювання органом досудового розслідування, оскільки надані матеріали (витяг з ЄДРПОУ про зміну власника ТОВ «ЕПГ» з ОСОБА_4 на ОСОБА_18 01 серпня 2022 року, зафіксовані розмови підозрюваного ОСОБА_4 з ОСОБА_10, пояснення ОСОБА_4 (відповідальний за виробництво)) свідчать лише про зв`язок з цим підприємством, обізнаність про процедуру укладення договорів з НДІ. Прокурором не надано достатніх відповідей у відкритому засіданні на питання: чому у нього не виникає підстав вважати, що не ОСОБА_18, який підписав відповідний договір та є його власником, контролює ТОВ «ЕПГ»?, або, чому не ОСОБА_17, який привозив гроші на АДРЕСА_2, контролює діяльність ТОВ «ЕПГ»?;
-прокурором не наведено будь-яких ознак суб`єктивної сторони - ОСОБА_4 розумів та усвідомлював, що 400 000 доларів США передаються саме ОСОБА_10, а не є платою ОСОБА_12 за створену можливість отримати вигідний контракт.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового і соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що такий розмір повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, який, в поєднанні із застосованими обов`язками, нівелював би усі встановлені ризики та забезпечував його належну процесуальну поведінку, а також не був для нього надмірним. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Запропонований прокурором розмір застави у розмірі 50 000 236 грн жодним чином не пов`язується з майновим станом підозрюваного, не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, а тому є невиправдано високим та завідомо непомірним.
Звертаю увагу органу досудового розслідування, що будь-яке обмеження прав осіб не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін, а мета такого обмеження жодним чином не пов`язана з досягненням «вразливого стану» у будь-якої особи, а тому прохання про застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу та/або великого розміру застави повинно бути розумним з погляду її розміру та адекватною обстановці вчинення правопорушення і отриманим відомостям.
Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та його роль у вчиненні злочину, на переконання слідчого судді, застава в розмірі 500 002,36 грн буде співмірною встановленим слідчим суддею в ході розгляду клопотання обставинам, не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_4 та забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 додатково слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_13, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_17, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, працівниками ТОВ «Сучасні вантажівки», працівниками ТОВ «ТК Спецзапчасть», працівниками ТОВ «ТД «Будшляхмаш», працівниками ТОВ «НВО «Екософт», працівниками ТОВ «ЕПГ», працівниками ТОВ «М.Б.», працівниками ТОВ «ТД «Комунальна техніка», працівниками ТОВ «ВК «ВІВА», працівниками ТОВ «ВЛІВ» з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На моє переконання, визначений розмір застави, у поєднанні з покладеними обов`язками, повністю нівелює усі заявлені та встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків складає два місяці, тобто, до 22 березня 2023 року, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 002,36 (п`ятсот тисяч дві гривні тридцять шість копійок) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись з Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_13, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_17, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, працівниками ТОВ «Сучасні вантажівки», працівниками ТОВ «ТК Спецзапчасть», працівниками ТОВ «ТД «Будшляхмаш», працівниками ТОВ «НВО «Екософт», працівниками ТОВ «ЕПГ», працівниками ТОВ «М.Б.», працівниками ТОВ «ТД «Комунальна техніка», працівниками ТОВ «ВК «ВІВА», працівниками ТОВ «ВЛІВ» з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26 вересня 2022 року;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 22 березня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз`яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1