Document No. 108706660

справа № 991/141/23

провадження №11-сс/991/97/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представників власника майна ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000263 від 16 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000263 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про арешт майна, вилученого 05 січня 2023 року при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою АДРЕСА_1 з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року вказане клопотання детектива задоволено, накладено арешт на вилучене при проведенні обшуку майно шляхом позбавлення права його відчуження, розпорядження та користування, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим внаслідок неповноти судового розгляду та невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 11 січня 2023 року про арешт майна та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива відмовити.

В апеляційній скарзі адвокат вказує на процесуальні порушення, які на його переконання мали місце при проведенні обшуку 05 січня 2023 року та безпідставно відхилені слідчим суддею.

Так, в протоколі про проведення обшуку 05 січня 2023 року всупереч норми ч.3 ст.104 КПК відсутні відомості про двох осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії, відсутні їх підписи, під час проведення обшуку детективами НАБУ залучено понятих ОСОБА_9, ОСОБА_10 з порушенням відповідних норм КПК, ОСОБА_5 не роз`яснено належним чином його права та обов`язки, вилучено майно, яке не має відношення до кримінального провадження, протокол обшуку не відповідає дійсним обставинам справи.

Під час розгляду клопотання детектива слідчим суддею Вищого антикорупційного суду адвокат ОСОБА_6 вказав на вищезазначені порушення і заявив відповідне письмове клопотання про витребування у вповноважених детективів НАБУ для дослідження в судовому засіданні і долучення до матеріалів справи відповідного відеозапису обшуку від 05 січня 2023 року, яке безпідставно відхилено слідчим суддею.

Відповідно до витягу з ЄРДР в кримінальному провадженню №52022000000000263 досудове розслідування розпочато 16 вересня 2022 року, проте до матеріалів клопотання додано документи отримані НАБУ до внесення відомостей в ЄРДР. Вищезазначені доводи щодо недопустимості доказів зазначались адвокатами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про арешт майна, проте не знайшли свого відображення в оскаржуваній ухвалі і безпідставно залишені поза увагою слідчим суддею, що призвело до неповноти судового розгляду.

Окремо адвокат звернув увагу на відсутність обґрунтованої підозри щодо факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, яке розслідується у кримінальному провадженні №52022000000000263, оскільки в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на належні та допустимі докази його вчинення, ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, тобто на переконання адвоката під час розгляду клопотання про арешт майна порушено презумпцію невинуватості особи.

Наведено доводи щодо відсутності підстав накладення арешту на вилучені речі та їх поверненню особі, у якої вилучені, через непризначення стороною обвинувачення жодних експертних досліджень.

У тому числі в апеляційній скарзі особа просить поновити строк апеляційного оскарження через неотримання повного тексту оскаржуваної ухвали у встановлений строк.

Позиції учасників судового провадження.

Представники власника майна адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

На підставі положень ч.4 ст.405 КПК з урахуванням позиції учасників провадження суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_5 .

Мотиви суду.

Згідно з п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).

Положеннями ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК.

Як вбачається з матеріалів провадження, повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року проголошено 16 січня 2023 року, копію повного тексту ухвали представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6, який був присутнім під час розгляду клопотання слідчим суддею, отримав 16 січня 2023 року, апеляційна скарга на зазначену ухвалу подана 20 січня 2023 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку апеляційного оскарження.

Необізнаність із мотивами, викладеними в повному тексті ухвали, та необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення свідчать про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, тому враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження колегія суддів вважає, що клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, слід задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

При цьому на відповідні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо несвоєчасного проголошення як вступної і резолютивної частини ухвали, так і її повного тексту, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не впливають на обгрунтованість викладених у судовому рішенні висновків та відповідно оцінку законності прийнятої ухвали.

Щодо вимог апеляційної скарги слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності, за вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000263 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, щодо можливого розкрадання власником ТОВ «МІК» за попередньою змовою з невстановленими службовими особами з числа керівництва Міністерства оборони України та АТ «Укргазвидобування», державного майна України - грошових коштів, призначених для здійснення державних закупівель речового майна та обладнання для газовидобувної сфери.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2022 року в межах вказаного кримінального провадження, 05 січня 2023 року при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, який є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МІК», за адресою вул.Набережна,7 в с.Красне Перше Обухівського району Київської області детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone чорного матового кольору з трьома фотокамерами на тильній частині, серійний номер на корпусі відсутній, мобільний телефон Apple iPhone чорного глянцевого кольору з двома фотокамерами на тильній частині, серійний номер на корпусі відсутній, ноутбук Apple model A2141, серійний номер CO2ZKP9LMD6N, ноутбук з написом «ROG ZEPHYRUS», серійний номер M3NRKD03634311B, карту пам`яті в корпусі сріблястого кольору з чорними вставками з написом ТВЕА, документи на 14 аркушах: лист ТОВ «Наш імпорт» № 01/04/2023/08 від 04 січня 2023 року до Міністерства оборони України щодо пропозиції постачання продукції з відтиском печатки та підписом директора ОСОБА_11, а також рукописними цифровими записами на 1 арк; аркуш, на одній стороні якого надруковано «Оборотно-сальдова відомість по рахунку 6442 за 01 січня 2021-12 вересня 2022 року ТОВ «МІК» з рукописними записами на звороті на 1 арк; документ «Акт сверки взаимных расчетов между ТОВ «НАШ ІМПОРТ» и Министерство обороны Украины» без підписів і печаток на 2 арк; копія листа від 12 вересня 2022 року № 370/6/4/2873 начальника Центрального управління речового забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ полковника ОСОБА_12 до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ на 1 арк; аркуш з рукописним написом «турки поставляют форму в Катар» та надрукованими даними, в тому числі, переліком підприємств, а також у верхній частині текст «куртка костюма утеплювача вид 2» на 1 арк; аркуш з переліком підприємств та рукописним записом, серед яких напис ліворуч «Турки самолет» на 1 арк; аркуші з друкованою інформацією з переліком підприємств із зазначенням країни, кількості поставленого та плану поставок, у верхній частині першого аркушу напис «костюм літній польовий» на 3 арк; аркуш «сорочка та кальсони демісезоні вид 2» з переліком підприємств, кількості поставленого, планом поставок та рукописними записами на 1 арк; аркуш «куртка вітроволого захисна зимова вид 1» з переліком підприємств, кількості поставленого, плану поставок на 1 арк; аркуш з друкованим текстом англійською мовою «goggLes», «poncho», датами та сумами на 1 арк; аркуш з рукописними записами англійською мовою щодо виду уніформи та сум в євро, на звороті роздрукований текст іноземною мовою на 1 арк., на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 11 січня 2023 року накладено арешт.

Як вбачається із змісту останньої, слідчий суддя дійшов висновку про те, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність вилученого майна визначеним ст.98 КПК критеріям речових доказів, так як вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворювання чи передачі.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52022000000000263.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представників ОСОБА_5, прокурора, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 11 січня 2023 року щодо накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.236 КПК предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, ухвалою слідчого судді від 20 грудня 2022 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 з метою відшукання та вилучення, зокрема, договірної документації з усіма додатками, а саме договорів про закупівлю між ТОВ «МІК» та Міністерством оборони України, фінансово-господарської документації ТОВ «МІК», фінансово-господарської документації ТОВ «МІК», в тому числі, рознарядки на постачання продукції чи товару, документів складського обліку продукції чи товарів щодо їх приймання, зберігання, відпуску, переміщення, виписки з бухгалтерського обліку, журналів-ордерів по взаєморозрахунках з постачальниками та журналів-ордерів по складському зберіганню продукції чи товарів, документи листування з постачальниками щодо виконання договорів, зазначених у п. 1 резолютивної частини цієї ухвали, чи внесення в них змін, специфікацій, сертифікатів відповідності та походження товару, паспортів, ліцензій, дозволів, податкових та видаткових накладних, залізничних накладних, актів виконаних робіт, наданих послуг, актів прийому-передачі продукції, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, договорів на транспортування вантажу, виписок по розрахунковим рахункам, прибутково-касових ордерів, касових книг, рахунків, чеків, векселів, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, листів, комерційних пропозицій, командировочних посвідчень, наказів, протоколів та інших документів бухгалтерського і податкового звіту, що стосуються договорів, зазначених у п. 1 резолютивної частини цієї ухвали чи внесення в них змін, організаційно-розпорядчих документів, в тому числі наказів про призначення на посаду ОСОБА_13 та інших працівників підприємства, які підписували, готували чи погоджували будь-яку документацію, яка має відношення до укладення договорів чи внесення в них змін, інших оригіналів, копій, проектів- документів (в письмовому, друкованому вигляді), записників, щоденників, блокнотів, чорнових записів, листування в паперовому вигляді, які містять дані про обставини вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у кримінальному провадженні №52022000000000263, електронних інформаційних систем або їх частин, зокрема персональних комп`ютерів, ноутбуків, планшетних комп`ютерів; мобільних терміналів систем зв`язку, сім-карт, електронних носіїв інформації, зокрема флеш-накопичувачів, оптичних дисків, зовнішніх жорстких дисків, інших носіїв інформації, з метою доступу до електронних документів, особистого листування особи та інших записів особистого характеру, в яких містяться дані про обставини вчинення кримінального правопорушення, що розслідується у цьому кримінальному провадженні.

Наявність підстав для вилучення мобільних телефонів, ноутбуків та документів, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 05 січня 2023 року, згідно з яким в ході проведення обшуку проведено огляд мобільних телефонів та ноутбуків, доступ до яких був обмежений системою логічного захисту. В подальшому проведено огляд вилучених мобільних телефонів, при цьому подолати систему логічного захисту мобільного телефону Apple iPhone 14 Pro A 2890 не вдалося. Система логічного захисту мобільного телефону Apple iPhone 14 Pro A 2882 подолана, створена часткова копія файлової системи мобільного телефону, оскільки повну копію пам`яті не вдалось створити, виявлена переписка у додатку «Whatsapp» із абонентом « ОСОБА_14 », зокрема, з проханням посприяти по заявкам по рукавичкам, про допомогу для прискорення підписання висновків СЕС. Крім того, 10 січня 2023 року проведено огляд вилучених ноутбуків. З накопичувача ноутбуку серійний номер M3NRKD03634311B, створена побітова копія, однак огляд такої обмежений системою логічного захисту, який не подоланий. Щодо ноутбуку Apple model A2141 встановлено, що політикою безпеки операційної системи заборонено завантаження із зовнішніх накопичувачів, пароль доступу невідомий. Також, оглянуто флеш-накопичувач ТВЕА500 чорного та срібного кольорів, з якого створена побітова копія, виявлено файл «Рукавиці та полар.xls», який вміщує розрахунки.

Постановою детектива НАБУ від 05 січня 2023 року вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з ч.1 ст.98 КПК можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, 06 січня 2023 року постановою детектива НАБУ призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону Apple iPhone 14 Pro A 2890 з метою встановлення можливості копіювання інформації, яка зберігається на вбудованому у ньому носії пам`яті.

Крім того, в обґрунтування клопотання детектив просив накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів на підставі ч.2 ст.170 КПК та звернув увагу на процесуальну необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки останнє містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також мотивував можливою необхідністю проведення експертного дослідження вилучених мобільних телефонів та ноутбуків.

Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних речах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, в тому числі із ОСОБА_5, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.

На підставі цього колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості накладення арешту на майно.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Щодо доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, відносно недопустимості доданих до клопотання доказів, в тому числі через процесуальні порушення, які на його переконання мали місце при проведенні обшуку, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, зокрема, докази, що були отримані шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.86 КПК).

У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося (постанова ВП ВС від 31 серпня 2022 року у справі №756/10060/17, провадження №13-3кс22).

Відхиляючи доводи представника щодо недопустимості долучених до клопотання доказів, як таких, що отримані до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, колегія суддів виходить з того, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини, а їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак, доводи представника не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість зазначених доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Доводи адвоката про залучення до проведення обшуку понятих з порушенням норм КПК колегія суду також вважає необґрунтованими, адже як вбачається з протоколу обшуку, відповідно до ч.7 ст.223 КПК обшук проведено із залученням двох понятих, в протоколі наявні їх анкетні дані та підписи про роз`яснення їм прав та обов`язків. Також, присутність при проведенні обшуку не зазначених в протоколі осіб не відноситься до порушень, пов`язаних з істотним та очевидним порушенням прав та свобод людини, та не може ставити під сумнів достовірність результатів такої слідчої дії, тож підстав для визнання доказів, здобутих в результаті обшуку житла на цій підставі на етапі досудового розслідування не вбачається. При цьому представник власника майна не ставив під сумнів достовірність результатів обшуку житла та не вказав яким чином допущені порушення КПК при проведенні обшуку, про які він зазначав, спричинили істотних та очевидних порушень прав та свобод людини.

Щодо недолучення до клопотання про арешт майна відеозапису обшуку та невитребування його слідчим суддею, про що вказує в апеляційній скарзі представник власника майна, колегія суддів зазначає, що положення ч.6 ст. 132, ст.171 КПК, котрі передбачають вимоги до клопотання про арешт майна та додатків до нього, не зобов`язують долучати при подачі клопотання про арешт майна до суду диск із відеозаписом, який є додатком до протоколу обшуку.

Разом з цим необхідність дослідження відеозапису обшуку виникає, коли захист оскаржує відповідність інформації, відображеної у протоколі обшуку, реальним подіям.

З урахуванням зазначеного, підстав, передбачених ст.87-89 КПК щодо визнання доданих до клопотання доказів недопустимими під час розгляду апеляційної скарги не встановлено, а тому на стадії досудового розслідування зазначені особою доводи колегія суддів вважає передчасними, а відповідні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно відсутності у матеріалах доданих до клопотання про арешт майна відомостей про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за описаних детективом обставин слід зазначити наступне.

За загальним правилом, закріпленим у п.1 ч.3. ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, деякі спеціальні норми КПК прямо передбачають правову залежність між існуванням обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості та підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч.1 ст.154 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації (ч.4. ст.170 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК), домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як… (ч.2 ст.183 КПК).

Колегія суддів звертає увагу, що умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК не містить таку вимогу її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості. Про доведеність існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення може свідчити сам факт здійснення за певними фактичними обставинами досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР, та відповідні матеріали цього провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя на підставі описаних у клопотанні обставин кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження та за своїм внутрішнім переконанням правомірно дійшов обґрунтованого висновку, що за описаних фактичних обставин могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК.

Не залишилась без оцінки суду та обставина, що стороною обвинувачення не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень ОСОБА_5 .

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).

За положеннями п.3,4 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначалось раніше, задовольняючи клопотання детектива, слідчий суддя дійшов висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, здійснення повідомлення чи не повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень ОСОБА_5 не має значення при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, обґрунтованих доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені, при цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими представниками ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000263 від 16 вересня 2022 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3