Document No. 108752525

Ухвала

іменем України

30 січня 2023 року

м. Київ

справа №369/3820/17

провадження №51-4427ск19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

вивчивши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2022 року,

встановив:

За вироком Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бережани Тернопільської області та жителя м. Києва, визнано винуватим та засуджено за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,

та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Гвардійське Сімферопольського району АР Крим та жителя м. Києва, визнано винуватим та засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна

Вирішено питання про долю речових доказів і стягнення процесуальних витрат.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 у період з 12 по 31 травня 2014 року, маючи умисел на розкрадання у формі розтрати грошових коштів ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"» в інтересах третіх осіб, з корисливим мотивом, зловживаючи службовим становищем виконувача обов`язків директора державного підприємства, вчинив розтрату грошових коштів ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"»в особливо великому розмірі в інтересах особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а саме всупереч приписам нормативно правових актів, які регламентували відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та попередньо визначеній процедурі викупу земельних ділянок на ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"», уклав від імені ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"» з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження договори купівлі-продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220880900:09:003:0042, 3220880900:09:003:0060, 3220880900:09:003:0043 за завідомо завищеними цінами та перерахував на банківські рахунки особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження 46 284 551 грн, що спричинило матеріальну шкоду у розмірі 35 893 551 грн.

ОСОБА_6, у період з 18 грудня 2014 року по 19 січня 2015 року, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зловживаючи службовим становищем виконувача обов`язків директора державного підприємства, умисно, з корисливим мотивом, під виглядом укладання та виконання договору від 18.12.2014 № 1-12 про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного) між ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"» та ТОВ «ФК «САПФІР ФІНАНС», вчинив заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах на загальну суму 81 950 000 грн.

У свою чергу ОСОБА_5, діючи умисно за попередньою змовою з в.о. директора ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"» ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, використовуючи своє службове становище директора низки товариств з обмеженою відповідальністю, зокрема ТОВ «ФК «САПФІР ФІНАНС», вчинив заволодіння коштами державного підприємства, в особливо великому розмірі, на загальну суму 81 950 000 грн під виглядом укладання та виконання договору від 18.12.2014 № 1-12 про залучення коштів на умовах вкладу (депозитного), підписаного ОСОБА_6 від імені ДП «НАЦПРОЕКТ „ПОВІТРЯНИЙ ЕКСПРЕС"»унаслідок зловживання ним своїм службовим становищем та ОСОБА_5 від імені ТОВ «ФК «САПФІР ФІНАНС».

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20 жовтня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_7, та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишила без задоволення. При цьому вирок змінила, замість прізвища « ОСОБА_9 » вважала правильним зазначити у вироку «особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження» у відповідному відмінку. Зарахувала ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону №838-VIIІ) у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 19 травня 2022 року до 12 липня 2022 року включно.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати вказані судові рішення в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, і вичерпанням можливостей їх отримання.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув доводів апеляційних скарг сторони захисту щодо:

- порушення порядку дослідження доказів та права на захист через відмову в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження під час досудового розслідування та в суді,

- позбавлення сторони захисту права на виступ у судових дебатах;

- порушення права ОСОБА_5 на захист під час відібрання зразків підпису.

З огляду на викладене захисник вважає, що оспорювані судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК.

Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно зі ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним та обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Під істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що можуть тягнути за собою зміну або скасування судового рішення ст. 412 КПК розуміє не будь які порушення, а лише ті, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

При перегляді вироку районного суду за апеляційними скаргами сторони захисту, доводи яких є аналогічними тим, що зазначені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_4, апеляційний суд,дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність апеляційних скарг та відсутність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, як умови для скасування вироку із закриттям кримінального провадженнята навів конкретні мотиви з яких визнав ці доводи безпідставними.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення права на захист через відмову в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження під час досудового розслідування та в суді апеляційний суд в ухвалі зазначив, що 17 березня 2017 року детективом НАБУ ОСОБА_5 було скеровано повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 20 березня 2017 року в ДУ «Київський слідчий ізолятор» складено акт про відмову останнього від отримання кореспонденції - повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22 березня 2017 року встановлено, що ОСОБА_5 надано доступ до матеріалів досудового розслідування обсягом 75 томів та речових доказів, і з цього дня він почав ознайомлення з ними. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2017 року встановлено для ОСОБА_5 та його захисника строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 08 квітня 2017 року, після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування, з тих підстав, що протягом 3-х робочих днів з 22 по 24 березня 2017 року було створено умови для ознайомлення. Однак упродовж двох днів ОСОБА_5 від ознайомлення з матеріалами провадження фактично відмовлявся та зволікав з їх ознайомленням. У період з 23 березня по 07 квітня 2017 року надано для ознайомлення 75 томів матеріалів досудового розслідування та речові докази захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_10 20 березня 2017 року захисник також отримав відскановані копії матеріалів.

Крім того, починаючи з 22 березня 2017 року, коли ОСОБА_5 та його захиснику було надано доступ до матеріалів провадження, і до проведення підготовчого судового засідання в Вищому антикорупційному суді 20 вересня 2019 року, враховуючи період судового розгляду обвинувального акта в Києво-Святошинському районному суді міста Києва, минуло достатньо часу для реалізації засудженим та захисником права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Також вживалися заходи для реалізації прав ОСОБА_5 та його захисників на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та отримання їх копій і колегією суддів Вищого антикорупційного суду, що підтверджується долученими до справи розписками засудженого та його захисника. Захисник ОСОБА_7 володів копіями матеріалів досудового розслідування ще до початку розгляду обвинувального акта у Вищому антикорупційному суді. Окрім того, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2020 року ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, відповідно з цього часу він мав можливість ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження у суді без будь-яких обмежень, однак таким правом не скористався.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду в ухвалі про те, що в сторони захисту було достатньо часу і можливостей для ознайомлення з матеріалами справи.

Безпідставним визнав апеляційний суд і доводи апеляційних скарг сторони захисту про порушення права засудженого та його захисника на участь у судових дебатах. 20 квітня 2022 року своїм правом на виступ у судових дебатах скористався прокурор, а захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_5 просили відкласти судовий розгляд для надання додаткового часу на підготовку до судових дебатів. Суд відклав розгляд для надання часу стороні захисту для підготовки до виступу в судових дебатах на 10 травня 2022 року. У цей день в судовому засіданні в судових дебатах повторно виступив прокурор та захисник ОСОБА_8, захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_5 повторно заявили клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю додаткового часу на підготовку до судових дебатів. Такі дії колегією суддів першої інстанції були розцінені як зловживання стороною захисту своїм правом з метою затягування судового розгляду та завершено стадію судових дебатів. Враховуючи час судового розгляду кримінального провадження впродовж більше п`яти років та незмінність здійснення захисту інтересів ОСОБА_5 захисником ОСОБА_7, починаючи з 02 вересня 2016 року, що підтверджується дорученням на надання безоплатної вторинної правової допомоги, наявність вищої юридичної освіти та кваліфікації як у засудженого, так і в захисника, а також наявність у ОСОБА_5 наукового ступеня кандидата юридичних наук, колегія суддів визнала, що 19 календарних днів для останнього, який не утримується під вартою, є достатнім часом для підготовки до виступу в судових дебатах, як і для його захисника, навіть за умови перебування того у відрядженні з 03 до 09 травня 2022 року.

Перевірив апеляційний суд і доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо порушення права засудженого на захист, оскільки під час допитів в якості свідка та відібрання зразків підпису, йому не було роз`яснено право на залучення захисника і положення ст.63 Конституції України, а також право не надавати будь-які зразки підпису або речі і документи, та як наслідок, наявність підстав для визнання недопустимими доказами висновків експертів №736/тдд від 05 липня 2016 року та №928/тдд від 01 червня 2016 року, які визнав необґрунтованими. Права ОСОБА_5 при відібрані в нього зразків підписів порушені не були, його ознайомили із постановою прокурора, в тексті якої було зазначено в якому саме кримінальному провадженні відбираються зразки та для чого. Показання засудженого, які він давав під час досудового розслідування як свідок, не взято судом до уваги і не зазначено у вироку як доказ. Тому відсутні підстави стверджувати про те, що його право на захист у справі було порушено. Судом було перевірено копії протоколів допиту ОСОБА_5 в якості свідка з метою підтвердження чи спростування доводів сторони захисту щодо нероз`яснення йому слідчим положень ст.63 Конституції України та права мати захисника, які повністю спростовують твердження засудженого про ці порушення під час досудового розслідування. Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в кримінальному проваджені №718/2750/19 від 06 вересня 2022 року.

Переконливих аргументів, які би ставили під сумнів законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій та вмотивованість їх висновків з питань істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень та закриття кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, і вичерпанням можливостей їх отримання захисник ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів і таких даних зі змісту судових рішень не вбачається.

Оскаржувані вирок та ухвала за змістом відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК та є належним чином обґрунтованими і вмотивованими.

З огляду на викладене, касаційна скарга захисника та додані до неї матеріали не дають підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3