- Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.
Справа № 991/5573/22
Провадження №11-кп/991/32/23
Головуючий колегії суддів ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
потерпілого (цивільного позивача) - ОСОБА_9,
представника потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_10 - ОСОБА_11,
прокурора ОСОБА_12,
представника цивільного відповідача - Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_13,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12, представника потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10, потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022 про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022 було задоволено клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Цивільні позови ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненими кримінальними правопорушеннями, залишено без розгляду.
Обставини, встановлені Вищим антикорупційним судом.
У підготовчому судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подали клопотання про закриття кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі № 991/2815/22 (провадження № 1-кс/991/2832/22) про продовження строку досудового розслідування.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків. ОСОБА_14 14.06.2022 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, адже йому не вручено та не могло бути вручено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, у зв`язку з його смертю.
Посилання прокурора на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_14 вручене з метою закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечать подальшим процесуальним діям та рішенням прокурора у кримінальному провадженні. Так, за наявності в матеріалах провадження заяви ОСОБА_15 від 14.06.2022 про те, що вона не заперечує проти закриття кримінального провадження і не наполягає на реабілітації померлого сина, прокурор у найкоротший строк не виконав вимоги ч. 2 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо закриття кримінального провадження щодо померлої особи. Натомість детективи за процесуального керівництва прокурора продовжували здійснювати досудове розслідування ще декілька місяців та 03.08.2022 звернулись до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Враховуючи, що така процесуальна дія, як повідомлення про підозру ОСОБА_14, фактично не відбулась 14.06.2022, то це повідомлення не зумовило настання правових наслідків у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 у вигляді початку обчислення строку досудового розслідування, визначеного п.4 ч.3 ст.219 КПК України, який надалі слідчий суддя міг би продовжити в порядку ст. 295-1 КПК України.
Суд вважає, що ухвала від 11.08.2022 у справі № 991/2815/21 (провадження № 1 - кс/991/2832/22) не породжує жодних правових наслідків та в результаті не впливає на порядок обчислення строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, оскільки при її постановленні та в результаті її використання відбулися істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що призвели до істотних наслідків у вигляді порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 .
У цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення, використовуючи правила Кримінального процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню до живих людей, склала письмове повідомлення про підозру щодо померлої особи та вчинила формальні дії, які мали би демонструвати виконання нею вимог ч. 1 ст. 278 КПК України про вручення особі повідомлення про підозру. І у подальшому ці обставини були використані для продовження до 14.11.2022 строку досудового розслідування у спосіб, передбачений для кримінального провадження після повідомлення особі про підозру.
Такі факти безпосередньо вплинули на права підозрюваного ОСОБА_6, адже він поставлений у ситуацію, коли строк досудового розслідування вже був штучно продовжений для сторони обвинувачення фактично до трьох місяців (до 14.11.2022), хоча за правилами п.4 ч.3 ст.219 КПК України мав становити два місяці (до 15.10.2022), обчислюючи із дня повідомлення йому про підозру 15.08.2022.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, вручено ОСОБА_6 15.08.2022, тобто в межах строку досудового розслідування, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України, з огляду на ч. 8 ст. 615 КПК України.
Суд вважає, що двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України) слід обчислювати саме від дати повідомлення про підозру ОСОБА_6 . Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні мало бути закінчене 15.10.2022.
В період з 15.08.2022 до 15.10.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 не зупинялось та його строк не продовжувався.
Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, стороні захисту 04.11.2022 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020, ознайомлення з якими тривало до 08.11.2022.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 складено детективом та затверджено прокурором 15.11.2022, а 16.11.2022 передано до Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин, суд вважає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, закінчився 15.10.2022, тобто до повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, надання доступу до його матеріалів, а також до складання, затвердження та передання обвинувального акту щодо ОСОБА_6 до суду.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із ухвалою Вищого антикорупційного суду, прокурором у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022, у якій прокурор прохає скасувати вказану ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції кримінального провадження № 62020100000002168 за обвинуваченням ОСОБА_6 .
На обґрунтування апеляційної скарги прокурором зазначено наступне.
У встановленому законом порядку у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 встановлено строк досудового розслідування після повідомлення про підозру 5 місяців.
Повторно звернутися із клопотанням про продовження вже встановленого строку досудового розслідування закон не дозволяє.
У випадку не звернення сторони обвинувачення до слідчого судді, виникла б протилежна ситуація, за якої сторона захисту стверджувала б про сплив строку досудового розслідування після повідомлення про підозру ОСОБА_14 .
Враховуючи практику Верховного Суду (постанова від 25.02.2020 у справі № 599/593/18) повідомлення про підозру померлій особі як передумова прийняття рішення про закриття кримінального провадження за п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Більше того, при обрахунку строку досудового розслідування суд визнав початок перебігу строку як такого, що обчислюється після повідомлення особі про підозру, з дня складання відповідного повідомлення щодо померлого.
Сторона обвинувачення діяла правомірно, оскільки тільки після вручення особі повідомлення про підозру в родичів такої особи виникає право на його реабілітацію.
Вказане питання недостатньо врегульовано КПК України, а тому слід керуватися ч. 6 ст. 9 КПК України. В цьому випадку слід керуватися принципом публічності, закріпленого в ст. 25 КПК України і відповідно до якого прокурор зобов`язаний вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Тому офіційно не встановлювати особу, яка, на думку обвинувачення, вчинила кримінальне правопорушення, навіть за наявності вищенаведених обставини щодо інформації про його смерть, у прокурора не було можливості.
Ухвала від 11.08.2022 спричинила правові наслідки у вигляді застосування відносно ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження та встановлення строків досудового розслідування.
Крім того, ухвала від 11.08.2022 встановила строки для реалізації потерпілим, його процесуальних прав, у тому числі на подачу доказів (що і було реалізовано в тому числі у період із 15.10.2022 до 15.11.2022).
У заявленому стороною захисту клопотанні про закриття кримінального провадження не зазначено жодного конкретного порушення прав ОСОБА_6 у зв`язку із продовженням 11.08.2022 строку досудового розслідування.
Захистом не встановлено жодного конкретного порушення прав ОСОБА_6 у зв`язку із продовженням 11.08.2022 строку досудового розслідування, а також не висловлено жодного заперечення щодо встановлених ухвалою слідчого судді переліку процесуальних дій, що є необхідним у справі. ОСОБА_6 був ознайомлений із ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 із дня набуття ним статусу підозрюваного та не подав жодної скарги, клопотання чи заперечення по суті.
Закриваючи кримінальне провадження, суд оцінив здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_14, який не є учасником судового розгляду (вийшовши таким чином за межі пред`явленого обвинувачення), зробив висновки, що можуть бути надані лише за результатами дослідження всіх матеріалів справи та переглянув рішення суду, яке не мав повноважень скасовувати та переглядати.
Висновки суду нівелюють у справі будь-яку можливість реалізації своїх повноважень стороною обвинувачення та права потерпілими.
Таким чином суд допустив неповноту судового розгляду, оскільки для надання висновку з досліджуваних питань необхідно провести судовий розгляд та дослідити всі матеріали кримінального провадження, що стосуються прав потерпілого та інших учасників провадження; висновки суду містять істотні суперечності, а також - істотні порушення кримінального процесуального закону.
Представником потерпілої (цивільного позивача) адвокатом ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 та потерпілим (цивільним позивачем) ОСОБА_9 були подано ідентичні за змістом апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022 та призначення нового розгляду у Вищому антикорупційному суді як у суді першої інстанції, у складі нової колегії.
У якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали апелянти посилаються на її незаконність, оскільки суд допустив неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначають, що Вищий антикорупційний суд знехтував вимогами ст. 2 КПК України, завдання кримінального провадження не виконав, а навпаки - дав оцінку тим обставинам, які до обвинуваченого ОСОБА_6 та до суті висунутого проти нього обвинувачення відношення не мають. Обставинам, які з точки зору захисту, впливають на строки досудового розслідування, Вищий антикорупційний суд не дав оцінку.
Суд безпідставно пов`язує статус підозрюваного з можливістю особи набувати права та здійснювати обов`язки. Права та обов`язки особи, якій повідомлено про підозру, не мають нічого спільного із здатністю мати цивільні права і обов`язки. Існує безліч прикладів, коли померлим особам повідомлялося про вчинення злочинів, які не мають строку давності. Останнім загальновідомим прикладом є повідомлення про підозру ОСОБА_16 та Лаврентію Берії в геноциді кримськотатарського народу за ч. 1 ст. 422 КК України.
Без повідомлення про підозру померлій особі неможливо здійснювати кримінальне провадження задля реабілітації померлої особи. Така позиція підтверджується правовими висновками Верховного Суду (справа № 599/593/18, провадження 51-5462км19).
Відповідно до висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у справі № 740/1146/16-к, провадження № 51-2130км18), для продовження кримінального провадження з метою реабілітації має бути заява близьких родичів та процесуальна діяльність захисника.
Відтак, ані Верховний Суд, ані суди нижчих інстанції не висловлювали позицію, що померлій особі не можливо повідомити про підозру.
В порушення закону суд першої інстанції дійшов висновку, що померлий ОСОБА_14 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, хоча й встановив, що таке повідомлення було вручене матері ОСОБА_14 - ОСОБА_15 .
З моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_15 прокурор наділений процесуальним правом на закриття провадження, але така дія не обмежена строками.
З огляду на зміни, внесені до КПК законодавцем, стосовно повідомлення про підозру померлій особі, відносно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, повідомлення про підозру померлій особі є можливим.
ОСОБА_14 та ОСОБА_6 є співучасниками, а відтак стосовно них обох має здійснюватися кримінальне провадження.
Таким чином, доводи суду про порушення органом досудового розслідування порядку здійснення кримінального провадження та порушення строків не можуть вказувати на такі порушення, які б поставили під сумнів ухвали від 18.08.2022, 29.08.2022, 20.10.2022 (про застосування та продовження запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 ) у наслідок продовження строку досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі № 991/2815/22.
Було порушено не права обвинуваченого, а потерпілого, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 фактично незаконно викрав майно.
Після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали від 13.12.2022 колегія суддів не роз`яснила представнику потерпілої ОСОБА_10, потерпілому ОСОБА_9 право на звернення з позовними вимогами у порядку цивільного судочинства.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні Прокурор ОСОБА_12 свою апеляційну скаргу та апеляційні скарги потерпілого та представника потерпілого підтримав та наполягав на її задоволенні.
Потерпілий (цивільний позивач) - ОСОБА_9 та представник потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 свої апеляційні скарги та апеляційну скаргу прокурора підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Представник цивільного відповідача - Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_13 не заперечував проти задоволення апеляційних скарг.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора, потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 та представника потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_10 - ОСОБА_11, наполягали на законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали Вищого антикорупційного суду.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить із наступного.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг в частині обставин повідомлення про підозру ОСОБА_14, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до матеріалів судового провадження, слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києва та детективами Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 за фактом заволодіння за попередньою змовою групою осіб чужим майном шляхом зловживання своїми повноваженнями прокурором, підробки офіційних документів, надання завідомо неправдивих показань свідком, а саме злитками банківського золота проби 999,9, загальною вагою 8110 г, які належали ОСОБА_17, на загальну суму 11 882 639,38грн.
14.06.2022 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, за погодженням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62020100000002168 від 27.10.2020, склав повідомлення про підозру ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3, а.с. 155- 161), про те, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 384, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 3, а.с. 188-196). Того ж дня вказане повідомлення про підозру із роз`ясненням прав було вручено матері ОСОБА_14 - ОСОБА_15 (т.3, а.с. 197-198).
ОСОБА_15 не наполягала на продовженні здійснення кримінального провадження з метою реабілітації її померлого сина - ОСОБА_14 та не заперечувала проти закриття кримінального провадження (т.3, а.с. 199), про що подала відповідну заяву.
Надаючи оцінку набуття померлим ОСОБА_14 статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із наступного.
Повідомлення про підозру є одним з визначальних етапів стадії досудового розслідування, що має обумовлюватися формуванням законної та обґрунтованої підозри, а також забезпеченням можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1, 4 ст. 278 КПК України).
Підозру у вчиненні кримінального правопорушення можна визначити як правовідношення (правовий зв`язок) між державою і особою, яке полягає у конкретизованій письмовій претензії держави в особі її уповноважених органів та службових осіб до особи з приводу можливого вчинення нею дій, передбачених відповідними статтями закону про кримінальну відповідальність, яке зникає в разі спростування (закриття кримінального провадження щодо підозрюваного) або перетворюється у обвинувачення в разі підтвердження.
Поява підозрюваного започатковує і реалізацію функції захисту, у тому числі - шляхом надання родичам можливості реалізації права на захист чесного імені особи, відносно якої стороною обвинувачення було зібрано доказову базу, що свідчить про підозру такої особи у вчиненні кримінального правопорушення.
В свою чергу, право на реабілітацію особи можливо реалізувати лише шляхом продовження досудового розслідування, а також - направлення обвинувального акту до суду.
Так, реабілітація особи можлива у випадку, якщо особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом. До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації.
Тобто, процедура реабілітації особи невід`ємно пов`язана зі всіма етапами здійснення кримінального провадження - від збирання доказів ймовірної причетності особи до вчиненого кримінального правопорушення із подальшим повідомленням про підозру та направленням направлення обвинувального акту до суду. І саме за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті суд встановлює чи дійсно стороною обвинувачення доведено вину померлої особи у кримінальному правопорушенні.
Станом на 14.06.2022 положення Глави 22 КПК України містили вимогу про необхідність повідомлення про підозру у випадку наявності щодо особи достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, але в той же час, норми КПК України не регламентують того як має діяти уповноважена особа правоохоронного органу у випадку, коли таке повідомлення особі про підозру не можливо вручити у зв`язку із настанням смерті.
Зокрема, на момент повідомлення ОСОБА_14 про підозру стаття 284 КПК України не була доповнена п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (зміни, внесені до КПК України 27.07.2022), яким передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо померла особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
До внесення зазначених змін положення ч. 1 ст. 284 КПК України недвозначно передбачали можливість закриття провадження у разі смерті осіб, що набули статусу підозрюваного або обвинуваченого
Таким чином, станом на дату складання повідомлення про підозру відносно ОСОБА_14 та вручення повідомлення його матері ОСОБА_15, за умови наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення та необхідності продовження досудового розслідування кримінального провадження з метою реабілітації або закриття такого провадження у зв`язку зі смертю особи, у уповноважених осіб правоохоронного органу не було іншого виходу, ніж вчинити процесуальну дію у вигляді оголошення про підозру.
Враховуючи наведене та виходячи із обставин даного кримінального провадження, колегія суддів констатує, що здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_18, який на час здійснення такої процесуальної дії помер, не є свавільним та не суперечить завданням та загальним засадам кримінального провадження.
Відносно висновків суду першої інстанції в частині оцінки ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі № 991/2815/22, якою було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020100000002168, та доводів апеляційних скарг з цього приводу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі №991/2815/22 було частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 до п`яти місяців, тобто - до 14.11.2022 (т. 3., а.с. 139-148).
Слідчим суддею було встановлено, що уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 365, ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 366 КК України. Зокрема, підозра у вчиненні кримінальних правопорушень полягала у тому, що ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою групою осіб з працівником органів прокуратури та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, шляхом використання завідомо неправдивих офіційних документів та надання завідомо неправдивих показань свідка, заволоділи злитками банківського золота проби 999,9, загальною вагою 8110 г, які належали ОСОБА_17, на загальну суму 11 882 639,38грн.
Як вбачається із матеріалів провадження, із самого початку стороною обвинувачення розглядалась версія, вчинення злочину ОСОБА_14 за попередньою змовою, зокрема з ОСОБА_6 .
В даному випадку, ключовим фактором є здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень в цілому та встановлення конкретних осіб, ймовірно причетних до його вчинення. Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_14 не могло зумовити припинення досудового розслідування у відношенні самого факту ймовірно скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням того, що воно було вчинено у співучасті з іншими особами і ця обставина потребувала доведення у встановленому законом порядку.
Оскільки у даному випадку кримінальне провадження здійснювалось за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366 КК України групою осіб, навіть за наявності підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_14, відповідно до ч.5 ст.284 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000002168 мало продовжуватись.
Слід звернути увагу, що звертаючись до слідчого судді із клопотанням про продовження строків, з урахуванням тих заходів, які ще були необхідними для досягнення цілей кримінального провадження, детектив обґрунтовував необхідність продовження строку саме у кримінальному провадженні, а не відносно однієї конкретної особи.
Із самої норми статті 295-1 КПК України вбачається, що в першу чергу продовжується строк кримінального провадження, а не надається строк для здійснення заходів відносно якогось одного учасника кримінального провадження.
Виходячи із того переліку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, про який йшла мова у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, на необхідності вчинення яких наполягав детектив, вони мали бути здійснені в інтересах цього кримінального провадження, зокрема - і в частині доведення обґрунтованості та спрямування до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 .
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої щодо допущення прокурором порушення ч.2 ст.283 та п.5 ч.1 ст.284 КПК України через незакриття кримінального провадження після здійснення заходів, передбачених п.3 ч.1 ст.276 КПК України відносно ОСОБА_18 . Так, приписи ч. 2 ст. 283 КПК України не містять конкретного строку, на протязі якого прокурор був зобов`язаний після повідомлення особі про підозру здійснити дію, передбачену п.1 зазначеної норми - а саме закрити провадження відносно ОСОБА_18 . В той же час, дотримання вимог ч.1 та п.2 ч.2 ст.283 КПК України у відношенні іншого підозрюваного - ОСОБА_6 в даному випадку превалювало над необхідністю термінового закриття провадження відносно особи, що померла. Прийняття прокурором процесуального рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_18 безпосередньо на фінальній стадії досудового розслідування (т.3, а.с.149-150), жодним чином не може впливати на законність кримінального провадження в цілому та, зокрема, ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі №991/2815/22
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.08.2022 у справі № 991/2815/22 не порушило прав ОСОБА_6, оскільки продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 було обумовлене необхідністю подальшого розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, в тому числі працівником прокуратури, як встановлено у подальшому в ході розслідування - ОСОБА_6 . Необхідність у такому продовженні була належним чином доведена детективом Національного антикорупційного бюро України, а зазначена ухвала не мала для ОСОБА_6 негативних наслідків щодо реалізації у кримінальному провадженні його прав як особи, яка набула статусу підозрюваного.
Відносно доводів апеляційних скарг представника потерпілої (цивільного позивача) та потерпілого (цивільного позивача) стосовно не роз`яснення їм права звернення у порядку цивільного судочинства, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 376 КПК України головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що права потерпілих (цивільних позивачів) існують в силу закону і їх не роз`яснення судом не може звузити їх коло та позбавити права на звернення до суду за захистом своїх прав, так само як і не роз`яснення судом порядку справляння судового збору не може змінити такий порядок, встановлений законом. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг в цій частині.
Підсумовуючи, колегія суддів відзначає наступне. Завдання кримінального провадження, закріплені у статті 2 КПК України, викладено через пріоритет захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під охороною варто розуміти забезпечення необхідних умов для здійснення прав, свобод і задоволення законних інтересів, їх недоторканості і непорушності за допомогою чіткого врегулювання кримінальних процесуальних відносин і вжиття заходів правового характеру з метою недопущення порушення прав учасників кримінального провадження, якими, в силу п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, є потерпілий та цивільний позивач.
Завдання, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, означає необхідність установлення вини усіх осіб, які вчинили злочин. Міра вини є її кількісною характеристикою, яка відображає тяжкість провини особи перед особою, суспільством, державою.
Призначення здійснюваного кримінального судочинства полягає в тому, щоб забезпечити захист і реалізацію прав усіх учасників процесу, які беруть участь у кримінальній справі та мають власний інтерес у справі, незалежно від процесуальної функції, яку вони виконують, щоб завдяки своїй формі та змісту забезпечити кожному учаснику процесу реальні можливості для захисту його прав і законних інтересів із тим, щоб було прийняте законне, обґрунтоване і справедливе рішення, яке не давало б підстав для того, щоб особа шукала захисту своїх прав за межами кримінального судочинства.
При цьому потерпілі особи мають право вимагати не лише відшкодування завданої злочином моральної та матеріальної шкоди, а і притягнення до відповідальності особи, яка такий злочин вчинила.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п.2 ч.1 ст.409 КПК України).
Оскільки висновки, викладені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційних скарг прокурора ОСОБА_12, представника потерпілої адвоката ОСОБА_11, потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 та скасування оскаржуваної ухвали з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12, представника потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10, потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13.12.2022 - скасувати.
Призначити новий розгляд у Вищому антикорупційному суді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 від 27.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4