- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/6636/22
Провадження 1-р/991/1/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
31 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
захисниці - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисниці ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 (справа № 991/6636/22, провадження №1-кп/991/6666/22) про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 62019000000001257 від 08 серпня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої заяви
У своїй заяві адвокат ОСОБА_3 просить роз`яснити резолютивну частину ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 у справі №991/6636/22, якою до її підзахисного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід.
Адвокат зазначає, що вказаною ухвалою на підозрюваного було покладено ряд процесуальних обов`язків, однак в цій частині ухвала потребує роз`яснення для належного її виконання, оскільки:
-незрозуміло, що суд мав на увазі під «іншими документами, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України», здати які зобов`язаний ОСОБА_4, оскільки суд не зазначив про необхідність здачі таких документів тільки у разі їх наявності і не вказав, які саме документи має здати підозрюваний, щоб рішення в цій частині було виконане;
-незрозуміло, хто саме є ті «інші підозрювані», утримуватись від спілкування з якими має підозрюваний, тому в цій частині необхідно зазначити таких осіб із їх даними, або роз`яснити, яким чином підозрюваний має отримати інформацію про статус підозрюваних у даному кримінальному провадження та вказати, хто відповідальний за вчасне доведення таких відомостей до підозрюваного;
-незрозуміло, хто такі інші свідки та учасники кримінального провадження, утримуватись від спілкування з якими має підозрюваний, оскільки відсутність такої інформації не надає змогу виконувати судове рішення, тому необхідно зазначити їх дані - ПІБ, а також роз`яснити, що передбачає поняття опосередковане спілкування і чи входить до нього звернення захисників із запитами, листами та іншими зверненнями під час здійснення захисту.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 у повному обсязі підтримала вимоги поданої заяви, просила її задовольнити, наголосивши на неможливості належного виконання ухвали внаслідок нечіткості та незрозумілості її положень.
Інші учасники у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Керуючись ст. 380 КПК України, відповідно до якої, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду заяви про роз`яснення рішення не перешкоджає проведенню судового засідання, колегія судів вирішила розглядати заяву за відсутності прокурора.
3.Оцінка та мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Так, зі змісту цієї норми вбачається, що роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, тобто про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення. Такий висновок узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к.
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).
Вирішуючи питання про те, чи існують підстави для роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 у справ №991/6636/22, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
За змістом п.8 ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя, застосувавши відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або декілька обов`язків, необхідність яких була доведена прокурором, в т.ч. і здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та утримуватися від спілкування з певними особами.
Слідчий суддя зазначає, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 у справі №991/6636/22 складена у відповідності до вимог як вказаної ст. 194 КПК України, так і у відповідності до ст. 372 КПК України, з посиланням на норми діючого процесуального законодавства, є повною і зрозумілою: викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні, а доводи сторони захисту фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання цього судового рішення та трактування положень чинного законодавства.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо правомірності чи законності судового рішення або наводити його додаткове обґрунтування, він лише повинен пояснити ті положення постановленого рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
У своїй заяві захисниця вказує на незрозумілість обсягу документів, які має здати на зберігання підозрюваний, хоча такий обсяг конкретизований за ознакою їх віднесення до переліку тих, що дають право підозрюваному на виїзд з України і в`їзд в Україну. Слідчий суддя не повинен ані вказувати на конкретні нормативно-правові акти, в яких такий перелік документів визначений, ані тлумачити захиснику положення таких актів.
Більше того, отримання документів, що дають право на виїзд чи в`їзд в Україну пов`язане з особистим зверненням особи, яка має бажання і підстави для їх отримання, до відповідних державних органів, а тому у підозрюваного очевидно не виникатимуть труднощі з розумінням обсягу таких документів.
Так само слідчий суддя не має трактувати та пояснювати захиснику юридичне значення положень ч1. ст. 42 та п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, якими визначено поняття підозрюваного та учасників кримінального провадження, з урахуванням яких можна однозначно зрозуміти зміст покладеного на підозрюваного обов`язку.
Те саме стосується і прохання захисника пояснити, чи поширюється обмеження у спілкуванні на захисника, оскільки таке прохання знову ж таки стосується необхідності надання судом тлумачення правових норм щодо меж дії запобіжного заходу та реалізації прав сторони захисту, які є законодавчо визначеними.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що фактично захисник не погоджується із обсягом покладених на підозрюваного обов`язків, оспорює прийняте судом рішення в частині їх визначення та фактично просить роз`яснити ухвалу таким чином, щоб внести до неї зміни і доповнення, зокрема, щодо конкретних даних осіб, від спілкування з якими слід утримуватись підозрюваному, або щодо конкретних документів, здати які необхідно до органів міграційної служби, тощо.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що оскарження судових рішень відбувається у порядку передбаченому КПК України, шляхом звернення з відповідними скаргами до суду апеляційної та/або касаційної інстанції. Що стосується запобіжних заходів, то КПК України також передбачає можливість звернення до слідчого суддя з клопотаннями про зміну або скасування застосованих запобіжних заходів, в т.ч. і в частині покладених на підозрюваного обов`язків. Відповідно, вирішення таких питань не може відбуватись у межах розгляду заяви про роз`яснення судового рішення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що доводи захисника не свідчать про наявність перешкод для виконання ухвали, а тому не є обставинами, що унеможливлюють та/або свідчать про неможливість виконання такого судового рішення, у зв`язку з чим в його роз`ясненні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 7, 194, 196, 372, 376, 380 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2022 (справа № 991/6636/22, провадження №1-кп/991/6666/22) про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1