Document No. 108807313

Справа № 991/2873/21

Провадження 1-кп/991/20/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4,

прокурора - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

23 січня 2023 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.

1.Зміст поданого клопотання

В обгрунтування поданого клопотання, захисник ОСОБА_8 вказує:

-через певні проміжки часу обгрунтованість застосування запобіжного заходу у виді застави може піддаватися перевірки на предмет наявності чи відсутності ризиків;

-беззаперечне виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків після закінчення строку дії про продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема щодо з`явлення у судові засідання, свідчать про спростування ризику переховування;

-відсутній ризики переховування, оскільки наразі у зв`язку із військовою агресію російської федерації проти України та введенням воєнного стану ОСОБА_6 був призваний на у Збройні сили України у військову частину НОМЕР_1, а в подальшому переведений до військової частини НОМЕР_2, де і проходить зараз військову службу;

-на переконання захисника, статус військовослужбовця покладає на ОСОБА_6 додаткові обов`язки, зокрема щодо перебування у місці дислокації військової частини, а тому це позитивно впливає на виконання ним своїх процесуальних обов`язків;

-застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання повністю забезпечить виконання ним обов`язків та його належної процесуальної поведінки;

-заставодавець ОСОБА_12 має тяжкі життєві обставини та просить врахувати війну в Україні, у зв`язку з чим просить зменшити заставу до максимального можливого розміру, який би не перевищував 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а решту частини застави - 3 069 400 грн повернути йому, а частину заставу у сумі 300 000 грн перерахувати на спеціальний рахунок на підтримку Збройних сил України;

З урахуванням положень ч.5 ст.616 КПК України та беручи до уваги позицію заставодавця, захисник просить змінити запобіжний захід у виді застава, застосована до обвинуваченого ОСОБА_6, на особисте зобов`язання.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники повністю підтримали доводи, викладені у клопотанні.

Також обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що проходження військової служби покладає на нього додаткові обов`язки, однак ним виконуються і всі обов`язки, передбачені КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисники у судове засідання не з`явилися, подавши зазделегідь клопотання про відкладення.

Прокурор ОСОБА_5 частково заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що ризики, встановлені судом, не перестали існувати навіть під час воєнного стану та служби обвинуваченого, однак можливим є зменшення застави задля перерахування коштів на рахунок ЗСУ.

Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у результаті внесення якої його було звільнено з-під варти та застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому, строк обов`язків сплинув, а розмір застави неодноразово зменшувався, зокрема востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2021, сума застави була зменшена до 4 000 000 (чотирьох мільйонів) гривень.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_6, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право, зокрема, змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання колегії суддів, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Також суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

При вирішенні питання про необхідність зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд враховує, що обвинувальний акт у цьому провадженні передано на розгляд суду 26 квітня 2021 року, розмір застави неодноразово зменшувався, а Указом Президента України в Україні було введено воєнний стан, який діє досі, а також беручи до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого протягом розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого клопотання.

Так, суд вважає за необхідне змінити раніше застосований запобіжний захід на більш м`який у вигляді застави меншого розміру, який дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

У цьому контексті суд звертає увагу, що протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на нього покладено також обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України).

Так, колегія суддів бере до уваги, що наразі обвинувачений проходить службу у Збройних силах України, тобто стоїть на захисті незалежності та територіальної цілісності України в період збройної агресії з боку російської федерації. Перебування обвинуваченого у складі Збройних сил України, тобто у підпорядкуванні військового керівництва та на нього покладені додаткові обов`язки. Вказане може свідчити про виникнення об`єктивних обставин, які послаблюють ризик переховування обвинуваченого від суду.

Водночас, твердження сторони захисту не обгрунтовують повного нівелювання ризику переховування, а також захисником не наведено існування виключних обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме у вигляді особистого зобов`язання.

Суд зауважує, що вказане кримінальне провадження перебуває на початку судового розгляду, судом ще не розпочато дослідження доказів сторін та встановлення фактичних обставин справи, а тому зважаючи на висунення обвинувачення в особливо тяжкому злочині та тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому, колегія суддів вважає, що ризики продовжують існувати, а більш м`які запобіжні заходи, окрім застави, не можуть запобігти цим ризикам.

Також суд відзначає, що протягом тривалого часу судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні не відбувається, зокрема у зв`язку із відсутністю обвинуваченого, який проходить військову службу у ЗСУ. При цьому, обвинуваченим не ініціюються питання про участь у судових засіданнях в дистанційному режимі та не приймаються будь-які заходи щодо уможливлення участі у судових засіданнях.

У зв`язку із цим, для забезпечення виконання обвинуваченим сукупності обов`язків, а також досягнення завдань кримінального провадження, зокрема щодо розумних строків, суд вважає обґрунтованим подальше застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, а не особистого зобов`язання, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку такий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам та не забезпечити достатньою мірою виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та виконанню його завдань.

Так, враховуючи тривалість застосування запобіжного заходу у виді застави у зазначеній сумі, суд вважає, що такий розмір зі спливом часу підлягає зменшенню, а саме до 3 500 000 грн ( трьох мільйонів п`ятсот тисяч гривень). На думку суду, зазначений розмір застави цілком зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційними заходами на теперішній час, які збалансовують інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого. У зв`язку з цим, доцільно повернути кошти заставодавцю в сумі, на яку зменшено розмір застави: ОСОБА_12, ІПН НОМЕР_3 - у розмірі 500 000 грн.

У той же час, колегія суддів відзначає, що доводи сторони захисту щодо тяжких життєвих осбтавин заставодавця, які між іншим нічим не конкретизовані та не підтверджені, не можуть буть бути взяті до уваги при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, оскільки внесення застави заставодавцем є правом цієї особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення, а чинним законодавством не передбачено можливість відмови від обов`язків, взятих на себе заставодавцем. Реалізуючи таке право, особа самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, підставою для повернення внесеної суми застави є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання заставодавця. Прийняття рішення про зменшення розміру застави не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи їх відмовою від виконання покладених ухвалою суду обов`язків.

Щодо прохання захисника застосувати положення ч.5 ст.616 КПК України, враховуючи бажання заставодавця перерахувати кошти, внесені як застава, на спеціальні рахунки для цілей оборони України, то колегія суддів вважає, що озвучені стороною захисту умови такого перерахування, а саме 400 000 грн. надіслати на рахунок ЗСУ, а іншу частину суми повернути заставадовцю, не підлягають задоволенню, оскільки суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення заявленого захисником ОСОБА_8 клопотання.

Керуючись статтями 176, 177, 179, 180, 182, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.

2.Запобіжний захід у виді застави у розмірі 4 000 000 грн (чотири мільйони гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 3 500 000 грн (три мільйони п`ятсот тисяч гривень).

3.Суму застави у розмірі 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_12, ІПН НОМЕР_3 .

4.В іншій частині клопотання відмовити.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

6.Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2