Document No. 108825839

Date of the hearing: 08/02/2023
Date of the decision: 08/02/2023
Case №: 991/895/23
Proceeding №: 52022000000000298
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.

Справа № 991/895/23

Провадження 1-кс/991/904/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Федеративної Республіки Німеччина, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого адвокатом,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України,

у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000298 від 06.10.2022,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.02.2023 було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обгрунтування зазначеного клопотання прокурор вказує, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022.

За даними слідства, ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування, а групою прокурорів Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 12020100060000087 за фактом здійснення групою осіб збуту під виглядом лікарських препаратів речовин, які не мають лікувальних властивостей та не зареєстровані на території України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У межах цього кримінального провадження 21.04.2021 проведено обшуки і за їх результатами вилучено велику кількість дороговартісного майна, зокрема, комп`ютерну техніку, транспортні засоби, а саме: автомобіль Mercedes-Benz S400 CDI, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 ; автомобіль Porshe Macan GTS, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 ; автомобіль Bentley Continental GT, д.н.з. НОМЕР_3, та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_4, які належать ОСОБА_9 .

Як зазначає прокурор, у подальшому у вересні 2021 року адвокат ОСОБА_4 за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_10 та іншими невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та слідчими ГСУ ФР ДФС України підбурили ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди в розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США керівництву та прокурорам Офісу Генерального прокурора, слідчим ГСУ ФР ДФС України та безпосередньо сприяли їм в її одержанні за вчинення ними дій в інтересах ОСОБА_9 з використанням наданої їм влади щодо повернення вилученого майна ОСОБА_9 і закриття кримінального провадження № 12020100060000087 до 20-их чисел вересня, тобто, щоб справа не була передана іншому органу досудового розслідування.

Так, відповідно до озвучених адвокатами умов, передача неправомірної вигоди мала бути здійснена одразу в повній сумі, через «кур`єра», якого ж вони самі і нададуть.

При цьому адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_10 повідомили, що окремо їм за їхні послуги ОСОБА_9 необхідно буде заплатити ще 20 000 (двадцять тисяч) доларів США в якості гонорару.

За даними слідства, 14.09.2021 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_9, що питання про закриття кримінального провадження та повернення майна стоять на паузі, поки не буде вирішено з передачею усієї обумовленої суми неправомірної вигоди ОСОБА_10 та ОСОБА_4 і лише після цього будуть відповідними службовим особами вжиті заходи щодо цього.

У подальшому, продовжуючи підбурювати ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди службовим особам, шляхом умовляння та демонстрації можливості впливу на службових осіб, уповноважених приймати рішення про закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 про можливість повернути неарештоване майно або як крайній варіант представництво інтересів особи, відносно арешту майна якого 16.09.2021 мало відбуватися судове засідання, за результатами якого судом буде прийнято рішення про повернення вилученого майна, після чого ОСОБА_9 має передати всю раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 300 000 доларів США.

Враховуючи вказані встановлені слідством обставини, 31.01.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри прокурор у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

На переконання прокурора, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає прокурор, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

1. Прокурор зазначає про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, про який свідчить:

- тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень;

- наявність юридичної освіти і значного досвіду роботи в органах прокуратури зумовить використання підозрюваним наявних у нього засобів та можливостей для переховування від правоохоронних органів і суду;

- наявність діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон;

- застосування відповідних заходів конспірації - передача неправомірної вигоди повинна була відбуватись через «кур`єра», жодного разу ними не називалися конкретні прізвища та посад осіб, між якими мала розділятись неправомірна вигода, а також відмовляли ОСОБА_9 в організації зустрічі зі слідчим чи прокурором, власні зустрічі з ОСОБА_9 називали «елементом документування», що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

Прокурор зазначає, що вказане в сукупності дає обґрунтовані підстави вважати про стійкий намір ОСОБА_4 приховати як свою злочинну діяльність, так й інших невстановлених на даний час осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень, свідчить про наявність у нього зв`язків, в тому числі в органах прокуратури, які в свою чергу можуть забезпечити його переховування від правоохоронних органів і суду.

2. Про існування ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить те, що підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких матеріали, договори, довідки, нотатки по кримінальному провадженню № 12020100060000087. Також, маючи зв`язки у різних правоохоронних органах та в Офісі Генерального прокурора, з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди, останні можуть на прохання ОСОБА_4 спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі по кримінальному провадженню № 12020100060000087, та ті, що вказують на причетність інших, невстановлених на даний час осіб.

3. На переконання прокурора існують підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, прокурор вказує, що отримання інформації по кримінальному провадженню № 12020100060000087 у ОСОБА_4 наявні знайомства серед керівників та працівників Офісу Генерального прокурора, низки інших правоохоронних органів. Використання сталих зв`язків ОСОБА_10 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор навів перелік прокурорів та слідчих, які здійснювали процесуальне керівництво та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060000087 та наголошує, що згідно матеріалів кримінального провадження адвокати неодноразово згадують про «ініціаторів», які познайомили ОСОБА_9 з адвокатами, та інших невстановлених на даний час осіб, з якими ОСОБА_10 та ОСОБА_4 спілкувались та погоджували питання по справі ОСОБА_9 . Так, прокурор вказує, що обставини вчинення кримінального правопорушення, концептуальна домовленість підозрюваного з невстановленими на даний час особами з приводу вирішення питання - повернення майна та закриття провадження, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може підтримувати зв`язки чи спілкуватись з прокурорами та колишніми слідчими ГСУ ФР ДФС України з метою вплинути на їхні показати чи навпаки приховати їхню можливу причетність. Оскільки вчинення кримінального правопорушення відбувалось за попередньою змовою з ОСОБА_10, підозрюваний зацікавлений у відмові останнього надати покази чи наданні ним неправдивих показів. Так само прокурор вважає, що ОСОБА_4 може впливати на свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12 шляхом тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів, так як саме ОСОБА_9 своїми діями ОСОБА_4 прямо чи опосередковано підбурював до вчинення кримінального правопорушення та надання неправомірної вигоди, а ОСОБА_12 було «залучено» на підтвердження наявності у ОСОБА_4 спілкування та зв`язків, здатних вирішити питання з поверненням майна ОСОБА_9 та закрити кримінальне провадження, у якому він фігурує.

4. Прокурор зазначає про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на що вказує:

- наявність досвіду роботи ОСОБА_4 у Подільському районному управлінні ГУ МВС України в місті Києві, Обухівському районному відділі ГУ МВС України в Київській області, на посаді прокурора Київської міської прокуратури, що свідчить про його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень;

- вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами;

- спільник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 неодноразово наголошував ОСОБА_9, що допомагати таким чином бізнесу - це їхня діяльність, тому у них ( ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ) є постійні зв`язки та вони «дружать» з багатьма структурами (ДСР, СБУ, Кіберполіція), що дозволяє їм вирішувати питання і через що спілкування ведеться саме за їх посередництва, за яке вони відповідно для себе теж просять відповідний гонорар (в даному випадку - 20 000 доларів США);

- міцність їх зв`язків у правоохоронних органах та прокуратурі, відповідне сприяння у вирішенні питань, а також системне та постійне здійснення подібного роду неправомірної діяльності, які можуть бути використані з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності чи втручання в процес досудового розслідування.

5. Існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як зазначає прокурор, у ході досудового розслідування також виявлені обставини, які свідчать про можливу причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень. Висловлені ОСОБА_10 обставини щодо їх з ОСОБА_4 «співпраці» з органами прокуратури, ДФС, ДСР, СБУ, наявність схем щодо легалізації доходів, «комплексність» у вирішенні питань клієнтів, свідчать про можливу причетність до інших кримінальних правопорушень та загалом неправомірну поведінку підозрюваного. На доведення вказаного ризику, прокурор вказує, що у 2018 році ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, факт озвучення ОСОБА_9 пропозиції «співпраці в долгую», рекомендації «в такі програми вставати» та «платити щомісячні внески» свідчить про системну неправомірну діяльність ОСОБА_4 та фактично підбурювання таким чином своїх «клієнтів» до надання регулярної неправомірної вигоди службовим особам як плати за можливість здійснення своєї діяльності. Тому, враховуючи вказане, схильність ОСОБА_4 до неправомірної поведінки, наявність в його колі спілкуванні низки осіб, які володіють інформацією щодо тактики розслідування кримінальних правопорушень, застосовують відповідні засоби конспірації, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, приховати докази, спотворити їх тощо.

За таких обставин, прокурор вважає, що тяжкість та специфіка кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_4 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава чи то домашній арешт.

Враховуючи зазначене, прокурор стверджує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

При цьому, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, розмір запланованої неправомірної вигоди, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, на думку прокурора, є необхідним визначення ОСОБА_4, як альтернативу, заставу в розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 013 000 гривень. На переконання прокурора, зазначений розмір застави може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

У разі внесення підозрюваним застави, прокурор просить покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

2.Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги свого клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення поданого клопотання та просив відмовити у повному обсязі. Так, захисник висловив сумніви щодо початку реєстрації кримінального провадження, оскільки його матеріали були виділені з ряду інших кримінальних проваджень, а тому стороні захисту невідомо первісну заяву про вчинення кримінального правопорушення. Захисник наголошував на тому, що єдиними доказами у цій справі є матеріали негласних слідчих (розшукових) дій. Зі змісту матеріалів НСРД вбачається, що негласні дії проводилися відносно ОСОБА_9, однак неприховано для останнього, що суперечить змісту і цілі таких слідчих дій як негласні. Більше того, захисник вказує, що за матеріалами провадження перша зустріч відбулася 06.09.2021, однак зі змісту розмов зрозуміло, що була попередня зустріч, де уже обговорювалися обставини кримінального провадження. Однак, ці відомості не взяті до уваги стороною обвинувачення та дозволу на проведення НСРД відносного його підозрюваного не отримано. Також захисник звертав увагу, що у зафіксованих розмовах ОСОБА_4 рідко зустрічається, на відміну від його імовірного співучасника ОСОБА_10 . Адвокат звертав увагу на незрозумілість кваліфікації дій його підзахисного, оскільки неуточненими є відомості щодо суб`єкта, який займає особливо відповідальне становище, а також сума неправомірної вигоди. Більше того, захисник зазначає, що зміст підозри не передбачає жодного зв`язку із працівниками ДФС чи Офісу Генерального прокурора. Більше того, просив врахувати подання Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо невідповідності умовам тримання осіб у Київському слідчому ізоляторі.

Захисниця ОСОБА_6 зазначає про відсутність заявлених прокурором ризиків. Зокрема, захисниця вказала, що ризик переховування спростовується тими фактами, що підозрюваний не підпадає під жодну з категорій осіб, яким дозволено виїзд за кордон у період воєнного стану; підозрюваний має міцні соціальні зв`язки - дружину та батьків, яких утримує; ОСОБА_4 активно займається волонтерською діяльністю з лютого 2022 року та здійснює особисто виїзди до військових та цивільного населення для доставлення їм військової та гуманітарної допомоги; має офіційні доходи та проводить навчання адвокатам. На підтвердження вказаного захисницею надано значний перелік подяк та фотоматеріалів про здійснення волонтерської діяльності.

Щодо ризику знищити, сховати чи спотворити важливі речі та документи, захисниця зазначила, що всі докази зібрані, оскільки по службовим особам уже передано обвинувальний акт до суду, а тому незрозуміло, які речі можуть бути знищені.

Наведені прокурором обставини про існування підозри у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 206 КК України не може братися до уваги, оскільки така підозра була скасована та відносно ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження.

Зазначення про існування інших ризиків вважає необгрунтованими та такими, що не мають підтвердження.

Вважає, що заявлений прокурором розмір застави є надмірним, оскільки стороною обвинувачення неправильно визначено розмір доходу ОСОБА_4 за 2021-2022 років.

Підозрюваний ОСОБА_4 вважає, що пред`явлена йому підозра є безпідставною та завдає знищення його діловій репутації. Наміру переховуватися чи втікати - не має, оскільки бажає захищатися в суді та відстоювати свою честь та репутацію. Наразі його діяльність зосереджена на здійсненні волонтерської допомоги, зокрема місту Херсону після деокупації, а тому не зацікавлений у втечі з держави у її важкі часи.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)який розмір застави необхідно визначити та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4 31.01.2023, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься його письмова розписка про таке отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України, за фактами підбурення громадянина ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди в розмірі 300 000 доларів США керівництву та прокурорам Офісу Генерального прокурора і слідчим ГСУ ФР ДФС України та безпосереднього сприяння таким особам в її одержанні за вчинення останніми дій в інтересах ОСОБА_9 з використанням наданої їм влади та службового становища у межах кримінального провадження № 12020100060000087.

Так, за змістом клопотання та долучених матеріалів, у межах кримінального провадження № 12020100060000087 було проведено ряд обшуків, за результатами яких вилучено велику кількість дороговартісного майна, яке належить, зокрема, громадянину ОСОБА_9 .

Як повідомляє ОСОБА_9, після цих подій з ним зв`язався слідчий у вказаному провадженні і сказав, що дасть досвідчених адвокатів, які знаються на тому, як вирішуються такого роду питання і вони зв`яжуться із ним найближчим часом. Після цього ОСОБА_9 подзвонив адвокат на ім`я ОСОБА_13 і запропонував зустрітись. На вказаній зустрічі були присутні адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які повідомили ОСОБА_9 що вони можуть вирішити його питання, а саме - допомогти в закритті кримінального провадження та у поверненні вилученого майна, попередньо озвучивши, що це коштуватиме 100-150 тисяч доларів США.

Під час наступної зустрічі із адвокатами у їх офісі, останні обговорювали із ним обставини досудового розслідування, і уклали з ним договір про надання правової допомоги. Також у ході розмови, за участі ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_10 знову повідомляв про необхідний розмір неправомірної вигоди для вирішення проблем у вказаному кримінальному провадженні і зазначив, що це коштуватиме приблизно 100-150 тисяч доларів США і також для них (адвокатів) треба буде надати бонус зверху в районі 20 000 доларів США. При цьому повідомив про різні шляхи вирішення цього питання і ймовірний розвиток подій, однак запевнив, що відповідальність за закриття кримінального провадження та повернення майна вони беруть на себе. Також адвокати повідомили, що вони зустрінуться із уповноваженими особами і узгодять точну суму та механіку справи, так звану «дорожню карту», у якій буде детально розписано послідовність дій із закриття справи та повернення майна.

Після цього, на наступній зустрічі, адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_10, повідомили ОСОБА_9, що у ГСУ ДФС та прокуратурі не погоджуються вирішити його менше ніж за 300 000 доларів США і проговорили, що на таку суму впливають обставини самого кримінального провадження, про які їм стало відомо після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, склад осіб у групі прокурорів, а також майновий стан самого ОСОБА_9 і вартість вилученого майна. Також адвокати акцентували увагу на тому, що працівники ГСУ ДФС та прокуратури чекають швидкої реакції щодо надання таких коштів і у протилежному випадку готові діяти навіть не у рамках закону. За твердженнями адвокатів, одразу після передачі 300 000 доларів США кримінальне провадження буде закрите і після цього йому повернуть все майно. При цьому, адвокати гарантували, що така сума влаштує всіх службових осіб і в подальшому будь-яких проблем не виникатиме.

При цьому, за даними слідства, механізм передачі та розподілу такої неправомірної вигоди полягав у тому, що передача грошових коштів мала передаватися через визначеного адвокатами «кур`єра» і за послуги самим адвокатам необхідно було заплатити ще 20 000 доларів США.

У подальшому під час телефонних дзвінків та зустрічей з адвокатами обговорювались обставини майбутньої передачі неправомірної вигоди, підтвердження намірів службових осіб та узгодження подальших дій, адвокати засвідчували свої зв`язки зі службовими особами ГСУ ДФС та прокуратури і гарантували виконання ними озвучених домовленостей. В результаті, у зв`язку із відмовою адвокатів надати достатні для ОСОБА_9 гарантії з боку представників прокуратури щодо їх обізнаності про відповідні домовленості та реальний намір їх виконати, подальше спілкування з адвокатами з цього питання було припинене.

Аналізуючи версію органу досудового розслідування у співставленні із матеріалами клопотання у їх сукупності, виходячи з викладених вище обставин вчинення розслідуваних злочинів, характеру та послідовності дій ймовірно причетних осіб, а також беручи до уваги зміст та обсяг дій і висловлювань самого підозрюваного ОСОБА_4, механізм його залучення до розслідуваних подій, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що він виконував роль пособника в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також здійснював підбурення до такого надання.

При цьому, з огляду на зміст розмов і повідомлених адвокатами відомостей про узгодження своїх дій із службовими особами ГСУ ФР ДФС України та Офісу Генерального прокурора, а також беручи до уваги зміст тих дій, вчиненням яких обумовлена необхідність надання неправомірної вигоди, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування існують підстави вважати про ймовірне підбурення до надання неправомірної вигоди та пособництво в її одержанні саме службовим особам, що займають відповідальне становище з числа уповноважених осіб ГСУ ФР ДФС України та Офісу Генерального прокурора, а також службовим особам, що займають особливо відповідальне становище, зокрема, заступнику Генерального прокурора, про якого згадується у розмовах із ОСОБА_9 в ході обґрунтування такого значного розміру неправомірної вигоди. Так само, враховуючи зміст наведених розмов адвокатів із заявником з приводу розміру неправомірної вигоди, слідчий суддя погоджується із попередньою кваліфікацією дій ймовірно причетних осіб із посиланням на таку особливо кваліфікуючу ознаку як «особливо великий розмір неправомірної вигоди».

Досліджуючи долучені матеріали до цього клопотання та обставини вчинення злочинів, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями ймовірних співучасників та подіями, які відбулися.

Зокрема, такий висновок слідчого судді формується на підставі досліджених в ході судового засідання копій таких документів:

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.12.2022;

- протоколу допиту свідка від 10.09.2021;

- протоколів обшуку від 31.08.2021;

- протоколів огляду від 10.09.2021, від 20.10.2022;

- протоколів НС(Р)Д від 04.10.2021;

- інших матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, які встановлюють кримінальну відповідальність за підбурення до надання та пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Щодо заявлених стороною захисту зауважень щодо правильності кваліфікації дій, слідчий суддя повторно наголошує, що правильність остаточної кваліфікації дій буде встановлена в ході судового розгляду. В той же час, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на даний час матеріали кримінального провадження свідчать, що спрямованість умислу підозрюваного могла бути направлена на схилення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди службовим особам Офісу Генерального прокурора, а також сприянні в отриманні такої неправомірної вигоди службовими особами. У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що за матеріалами досудового розслідування вбачається, що підозрюваний, діючи як посередник, міг переслідувати власний корисливий інтерес - збагатитися шляхом виконання комплексу посередницьких дій, а саме отримання 20 000 дол США.

Доводи захисника про незрозумілість підозри в частині до надання якій саме особі, яка займає особливо відповідальне становище, підбурював підозрюваний також відхиляються, оскільки зі змісту підозри вбачається така особа та її посада, а саме заступник Генерального прокурора. Вказане свідчить, що стороною обвинувачення конкретизовано підозру у достатній мірі та на її обгрунтування долучено відповідні матеріали.

Також захисник зазначав, що докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих дій, не можуть бути обгрунтовувати підозру, оскільки вони проведені незаконно. Аналізуючи долучені матеріали, слідчий суддя встановив, що використання результатів негласних слідчих дій, отриманих в іншому кримінальному провадженні, було здійснено за відповідною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2022, а тому вважає, що органом досудового розслідування дотримано порядок їх використання. Щодо доводів про невідповідність проведення таких негласних слідчих дій, зокрема цілі такої слідчої дії, то слідчий суддя позбавлений на даному етапі давати оцінки, оскільки в його розпорядженні відсутні всі матеріали, що стали підставою для проведення таких слідчих дій.

3.3.Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід, (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)достатність майнового стану підозрюваного ОСОБА_4, наявність у нього транспортних засобів, нерухомого та рухомого майна, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;

2)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, оскільки незважаючи на введення воєнного стану, така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;

3)досвід проходження служби у правоохоронних органах, що може вказувати на обізнаність із заходами приховування місця свого перебування, а також імовірність вчинення кримінального правопорушення у співучасті із працівниками правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України;

4)тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить свідчить про існування вказаного ризику.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, у зв`язку з чим може координувати свої дії з іншим співучасником, впливаючи на зміст, характер та обсяг його показань та процесуальної поведінки. Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ймовірний співучасник підозрюваного є його партнером в адвокатській фірмі, що свідчить про їхні тісні робочі та можливо дружні відносини та спроможність їх домовлятися про спільну позицію. Більше того, характер зафіксованих розмов і механізм залучення ОСОБА_4 за вказівкою слідчого ГСУ ДФС України до вчиненого злочину, наявність тісних зв`язків серед працівників правоохоронних органів, свідчить про існування ризику неправомірного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою фальсифікації доказів, надання неправдивих показань, тощо. Також враховуючи можливу залученість великої кількості працівників прокуратури та слідчого органу існують можливість вчинення тиску на потерпілого та інших учасників кримінального провадження з метою зміни їх показань або ж відмови від їх надання.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

3.3.3.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає, що доводи прокурора, наведені на обгрунтування зазначеного ризику, не свідчать про його існування. Так, беручи до уваги, що предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні події, які мали місце у 2021 році, інкриміновані злочини є незакінченими, а прокурором не наведено, які саме речі та документи можуть бути приховані підозрюваним, існування такого ризику видається сумнівним. Більше того, слідчий суддя враховує твердження захисників, які вказують, що кримінальне провадження №52021000000000281 за обвинуваченням службових осіб передане до суду, а тому всі доказами за розслідуваними фактами уже зібрані.

За таких обставин, слідчий суддя вважає недоведеним вказаний ризик.

3.3.4.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

В обґрунтування можливості перешкоджати іншим чином, сторона обвинувачення зазначає про значний досвід роботи ОСОБА_4 у правоохоронних органах, що свідчить про наявність у нього відповідних знань, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що досвід роботи в правоохоронних органах, відомості про його знайомство із заявником через слідчого, а також спосіб і механізм розслідуваних злочинів, в яких він підозрюється, свідчать про можливість вчинення дій, направлених на перешкоджання здійсненню досудового розслідування чи отриманню доказів. Також характер озвучених в ході зустрічей із заявником фраз імовірного співучасника ОСОБА_10 щодо наявності налагодженої системи співпраці з іншими правоохоронними органами може свідчити про вчинення дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню.

3.3.5.Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Під час судового засідання та у своєму клопотання прокурор обгрунтовував наявність вказаного ризику тісними зв`язками підозрюваного із працівниками правоохоронного органу, що підтверджувалося змістом зафіксованих розмов. Слідчий суддя вважає, що вказане дійсно може свідчити про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та використання статусу адвоката для реалізації злочинних намірів. У цьому контексті слідчий суддя бере до уваги, що заявник у цьому кримінальному провадження був довірителем підозрюваного та вказав, що звернутися за правовою допомогою до підозрюваного йому порадив слідчий ДФС. Крім того, встановлені в ході досудового розслідування обставини вказують на систематичність такої діяльності як підбурення клієнтів до надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів. Зазначене вбачається зі змісту досліджених матеріалів, долучених до клопотання, зокрема зафіксованих розмов.

В той же час, прокурором було зазначено про неправомірну поведінку, зокрема пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 206 КК України. Слідчий суддя не бере до уваги зазначені твердження, враховуючи надані стороною захисту матеріали щодо скасування зазначеної підозри.

За таких обставин, слідчий суддя погоджується із частиною доводів про наявність існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого та тяжкого корупційних злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а саме - дружини, батька, який є інвалідом 3 групи інвалідності з числа учасників ліквідації аварії ЧАЕС;

-здійснення активної волонтерської діяльності, зокрема у складі Благодійної організації «Благодійний фонд» «ВГ «До мрії», одним із засновників якої є сам ОСОБА_4 ;

-наявність подяк від значної кількості посадових осіб виконавчих органів влади, релігійних громад, військових частин, командувача Сил Територіальної оборони ЗСУ тощо;

-забезпечений майновий стан.

3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, здійснення волонтерської діяльності, обставини інкримінованих злочинів, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного, беручи до увагу насамперед те, що інкриміновані підозрюваному події мали місце у 2021 році. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, також є неможливим, враховуючи, що підозрюваний фактично здійснює адвокатську діяльність, яка вимагає постійного переміщення та безпосередньої участі. Застосування такого заходу фактично позбавить можливості виконувати свої професійні обов`язки та отримувати заробіток, що буде непропорційним обмеженням як для самого підозрюваного, так і для членів його родини. Крім того, здійснення підозрюваним волонтерської діяльності потребує пересування підозрюваного, а тому такий запобіжний захід унеможливить подальшу допомогу населенню та військовим частинам.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого корупційних злочинів у співучасті, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених . 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України, тобто одним із яких є особливо тяжкий злочин, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий та тяжкий корупційні злочини, вчинені, за версією обвинувачення у співучасті, та за яким передбачалося передача неправомірної вигоди у сумі 300 000 дол США (службовим особам Офісу Генерального прокурора).

Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.

Так, згідно долучених до клопотання відомостей, підозрюваний особисто володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:04:043:0001 (для ведення особистого селянського господарства), земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:04:043:0002 (для індивідуального садівництва); 2 автомобілями: BMW X5, д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 ; BMW X5, д.н.з. НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 . Також слідчий суддя бере до уваги надані стороною обвинувачення відомості про доходи ОСОБА_4 та озвучені стороною захисту під час судового засідання про дохід за 2021-2022 роки у сумі, яка не менше 6 млн грн. Крім того, у власності його дружини перебувають об`єкти нерухомості - 2 гаражі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, «Волгоградський гаражно-будівельний корпоратив».

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому та його близьким особам майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2)не відлучатись за межі території України без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9, ОСОБА_12 ;

5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 та інші документи, що дають право на виїзд з території України (крім паспорту громадянина України).

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і на території міста Києва.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 березня 2023 року.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) гривень.

3.У зв`язку із застосування запобіжного заходу у виді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком до 31 березня 2023 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_10 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, а також у вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000298 від 06.10.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

13.Повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4, який є адвокатом.

14.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 108825839