- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5177/22
Провадження 1-кп/991/69/22
УХВАЛА
02 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_7, погоджене із обвинуваченим ОСОБА_8, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 за № 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7, а також самим обвинуваченим ОСОБА_6 через канцелярію Вищого антикорупційного суду були подані клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 за № 52022000000000094.
Доводи клопотань про повернення обвинувального акта
Стороною захисту в обвинувальному актіу кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 встановлено низку недоліків як формального, так і змістовного характеру, які дають можливість стверджувати про невідповідність даного обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України. Таким недоліком, за твердженням захисника, зокрема є те, що обвинувальний акт не містить відомостей про реальну дату та місце його затвердження. Так, обвинувальний акт містить інформацію про те, що його було затверджено 01.11.2022 прокурором ОСОБА_10 у приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Втім адвокат стверджує, що всупереч вказаному посиланню фактичні обставини свідчать про те, що затвердження обвинувального акта щодо ОСОБА_6 відбулося 02.11.2022 у приміщенні Національного антикорупційного бюро України.
Також, за твердження захисника, обвинувальний акту кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 не можна вважати таким, що затверджений прокурором, як того вимагає ч. 1 ст. 291 КПК України. Таку позицію сторони захисту адвокат пояснив тим, що прокурор ОСОБА_10 станом на дату підписання обвинувального акта не був визначений у встановленому КПК України порядку як такий, що здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022.
Наступною підставою для повернення обвинувального акта захисник вважає те, що обвинувальний акт не містить окремого розділу, де було б зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 . Відомості про правову кваліфікацію, за твердженням захисника, зазначені стороною обвинувачення під час формулювання обвинувачення. Крім цього, виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, є дублюванням тексту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 09.05.2022.
Окрім зазначеного, адвокат у клопотанні про повернення обвинувального акта зауважив, що обвинувачення ОСОБА_6 у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим у складі злочинної організації, не ґрунтується на фактичних обставинах та не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Так само відсутні докази і на підтвердження розміру шкоди, заподіяння якої інкримінується ОСОБА_6 .
З-поміж іншого, як на підставу для повернення обвинувального акта у вищеназваному кримінальному провадженні адвокат посилався на те, що обвинувальний акт в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, не містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Тобто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Свою позицію адвокат обґрунтував законодавчими змінами до ст. 255 КПК України, якими було скасовано кримінальну відповідальність за участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією. На вказану обставину у своєму клопотанні про повернення обвинувального акта посилався і обвинувачений ОСОБА_6 .
З огляду на ці обставини захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 ініціювали перед судом питання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 прокурору.
Позиція сторони захисту
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Наголосив на тому, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 містить недоліки як формального, так і змістовного характеру, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Акцентував увагу на тому, що прокурор, який затвердив обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, не є уповноваженим прокурором у розумінні кримінального процесуального закону. Зазначене пояснив тим, що, підтверджуючи свої повноваження, прокурор використовував підроблений документ. За вказаним фактом Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування. Просив клопотання задовольнити з підстав, наведених у ньому, та повернути прокурору обвинувальний акт.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав як клопотання свого захисника, так і своє клопотання про повернення обвинувального акта. Наголосив, що обвинувальний акт щодо нього не відповідає вимогам КПК України в частині формулювання обвинувачення. Зазначене пояснив тією обставиною, що диспозиція ст. 255 КПК України набула законодавчих змін, що не було враховано прокурором при затвердженні обвинувального акта. Просив клопотання задовольнити з підстав, наведених у ньому, та повернути прокурору обвинувальний акт. Позиція обвинуваченого була підтримана захисником ОСОБА_7 .
Позиція сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта заперечував. Наголосив на тому, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а обставини, на які посилаються захисник та обвинувачений, не можуть стати підставою для повернення обвинувального акта. Зауважив, що питання щодо підробленості підпису на постанові про визначення групи прокурорів виходить за межі предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. А стверджувати про таку підробку можна лише після встановлення цього факту обвинувальним вироком суду. Пояснив, що питання обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті, а також його кваліфікації належить до виключних повноважень прокурора. Зазначив, що твердження сторони захисту про скасування кримінальної відповідальність за участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавчих змін до ст. 255 КПК України. Просив у задоволенні клопотань як обвинуваченого, так і захисника відмовити.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисника, обвинуваченого та прокурора, проаналізувавши доводи клопотань про повернення обвинувального акта, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам кримінального процесуального закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.
Колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки. У зв`язку з цим, колегія суддів робить висновок про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору. При цьому, суд відхиляє доводи захисника та обвинуваченого, наведені у клопотаннях про повернення обвинувального акта, з таких підстав.
Твердження адвоката ОСОБА_7 про те, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 відсутні відомості про реальну дату та місце його затвердження визнаються судом безпідставними. Вказане пояснюється тим, що посилаючись на наявність фактичних обставин, якими спростовується інформація, зазначена в обвинувальному акті, про дату та місце його затвердження прокурором, захисник не тільки не надав доказів на підтвердження цих обставин, а й взагалі не розкрив їх зміст.
Оцінюючи доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022, колегія суддів керується наступним.
Приписами ч. 1 ст. 37 КПК України встановлено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
У свою чергу, ч. 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України.
Відповідно до наявної у матеріалах провадження постанови від 11.05.2022 про визначення групи прокурорів, яка винесена та підписана Генеральним прокурором ОСОБА_11, повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 уповноважено здійснювати групу прокурорів, до складу якої входить ОСОБА_10 .
Відомості про винесення цієї постанови зазначено у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022, долученого до обвинувального акта. Інформацію про прийняття інших процесуальних рішень, якими було б змінено групу прокурорів, уповноважених здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить.
Таким чином, група прокурорів, визначена постановою Генерального прокурора ОСОБА_11 від 11.05.2022, до складу якої включено ОСОБА_10, у відповідності до вимог закону наділена повноваженнями, передбаченими ст. 36 КПК України, у тому числі і затверджувати обвинувальний акт.
При цьому колегія суддів наголошує, що встановлення факту підробки підпису у постанові про визначення групи прокурорів від 11.05.2022 не належить до таких, яке може бути встановлене у межах даного провадження. Це пояснюється тим, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України), на чому неодноразово наголошувалося судом в ухвалах від 20.12.2022 та 29.12.2022. У свою чергу, підготовче судове засідання з огляду на вичерпний перелік повноважень суду під час його проведення, має на меті вирішення виключно тих питань, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду на підставі обвинувального акта, з яким прокурор звернувся до суду.
Не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону твердження захисника про необхідність повернення обвинувального акта з підстав відсутності у ньому окремого розділу, де було б зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 . Зазначене пояснюється тим, що ст. 291 КПК України встановлює виключно перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. Водночас вказана норма не регулює спосіб їх викладу. Таким чином відсутність окремого розділу, в якому було б зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, за умови її розкриття у змісті обвинувального акта, не свідчить про невідповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам закону.
З обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України. Такі відомості стороною обвинувачення зазначені під час формулювання обвинувачення, що не заперечується стороною захисту. Вказане свідчить про відповідність такого обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині зазначення в обвинувальному акті правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого обвинувачується особа.
У контексті тверджень адвоката про недолік викладу фактичних обставин в обвинувальному акті колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
При цьому суд відхиляє твердження захисника, що недоліком є той факт, що обвинувальний акт відповідає змісту тексту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 09.05.2022. Як наголошував Верховий Суд, висновки якого враховуються іншими судами при застосуванні норм права, випадки коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України. Структурні елементи, які входять до підозри та формалізуються у повідомленні про підозру, мають повністю відтворюватися в обвинувальному акті (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 295/12923/19, провадження № 51-207км21).
Своїми доводами про те, що обвинувачення ОСОБА_6 не ґрунтується на фактичних обставинах та не підтверджене жодними належними та допустимими доказами, зокрема, відсутні докази і на підтвердження розміру шкоду, завдання якої інкримінується ОСОБА_8, захисник фактично порушує питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Водночас таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення такого питання можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Оцінюючи аргументи сторони захисту про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України через законодавчі зміни до ст. 255 КПК України, якими скасовано кримінальну відповідальність за участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, колегія суддів зазначає про таке. Повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації шляхом виключення із формули кваліфікації певного складу кримінального правопорушення призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як втручання суду у формулювання висунутого прокурором обвинувачення. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17, провадження № 51-8914км18), відповідно до якої «кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду … повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо». З огляду на викладене, зауваження захисника у цій частині не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання про повернення обвинувального акта.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає зазначені в клопотаннях захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022 зауваження щодо змісту і форми обвинувального акта такими, що не дають підстав для його повернення та не заважають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні. За таких обставин у задоволенні клопотань належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 - 316, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 за № 52022000000000094.
Відмовити у задоволенні клопотанняобвинуваченого ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 за № 52022000000000094.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13