- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/89/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/125/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника заявника Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2023 року у кримінальному провадженні №52022000000000166,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000166 від 04 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), відомості про яке внесено на підставі висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) вх. № 221/3735-00 від 23 лютого 2022 року щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення у діях депутата Запорізької обласної ради ОСОБА_9 під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік (виправленої), унікальний ідентифікатор документа - НОМЕР_1.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні здійснювалось досудове розслідування за фактом того, що депутат Запорізької обласної ради ОСОБА_9 під час подання у 2021 році декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік (виправленої) відобразив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 11 034 012,85 гривень, що перевищує 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Постановою старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_10 від 22 грудня 2022 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (далі - постанова від 22 грудня 2022 року).
Уважаючи постанову від 22 грудня 2022 року незаконною, НАЗК звернулося до Вищого антикорупційного суду з відповідною скаргою.
За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 23 січня 2023 року закрив провадження за скаргою, оскільки дійшов висновку, що її розгляд не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду через те, що на момент подання декларації ОСОБА_9 не мав статусу та повноважень депутата Запорізької обласної ради, обставини чого були встановлені вже після відкриття провадження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник НАЗК ОСОБА_8 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, за змістом вимог якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розгляд поданої слідчому судді скарги відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки подання у 2021 році ОСОБА_9 декларації після звільнення за 2020 рік здійснено ним як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (депутат Запорізької обласної ради).
Позиції учасників судового провадження
Представники НАЗК у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просила її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
Прокурор та представник НАБУ, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення не зверталися.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи представників НАЗК, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК України процедура щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
За ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. КК України, ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, подана НАЗК скарга на постанову детектива про закриття кримінального провадження не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком з огляду на таке.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 52022000000000166 від 04 липня 2022 року встановлено, що ОСОБА_9 набув повноважень депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання з дня відкриття першої сесії Запорізької обласної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів та припинив свої повноваження 11 грудня 2020 року у день відкриття першої сесії Запорізької обласної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів головою Запорізької обласної територіальної виборчої комісії (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»), що підтверджується рішенням Запорізької обласної ради восьмого скликання від 11 грудня 2020 року № 1 «Про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів Запорізької обласної ради восьмого скликання».
05 квітня 2021 року ОСОБА_9 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2020 рік (виправлену).
Відповідно до примітки до ст. 366-2 КК України (в редакції від 28 березня 2021 року), яка діяла на час (05 квітня 2021 року) подання декларації ОСОБА_9, після звільнення за 2020 рік (виправленої), до суб`єктів декларування відносять осіб, які зазначені у п. 1, пп. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, станом на 05 квітня 2021 року до суб`єктів кримінального правопорушення за ст. 366-2 КК України відносились особи, які на момент подачі декларації обіймали посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи посаду, яка прирівнює особу до уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Разом з тим, ОСОБА_9 такі посади станом на 31 грудня 2020 року не займав та припинив свої повноваження до вказаної дати та станом на 05 квітня 2021 року, виконуючи обов`язок подання декларації після звільнення відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобіганні корупції», не належав до кола осіб, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто умова підсудності справи Вищому антикорупційному суду відсутня.
У зв`язку з вищевикладеним скарга на рішення детектива про закриття кримінального провадження не відповідає процесуальним вимогам щодо її підсудності Вищому антикорупційному суду, а тому не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, про що правомірно зазначено та належним чином обґрунтовано слідчим суддею в оскаржуваному рішенні та доводами апеляційної скарги не спростовано.
При цьому колегія суддів зазначає, що вона не розглядає апеляційні вимоги НАЗК по суті, отже не робить висновки про те, чи є ОСОБА_9 суб`єктом відповідальності за ст. 366-2 КК України. Оцінку цим доводам має надати суд, якому підсудна дана скарга.
За вимогами п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України слідчий суддя повертає скаргу, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Рішення про повернення скарги може бути ухвалено на стадії вирішення питання про відкриття провадження за скаргою, проте у випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен закрити провадження по вказаній справі. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає невідповідності ухвали слідчого судді про закриття провадження за скаргою процесуальним нормам КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника заявника Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2023 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4