- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
Справа № 991/896/23
Провадження 1-кс/991/905/23
УХВАЛА
02.02.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52022000000000298,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Гримайлів Гусятинського район Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 01.02.2023 прокурор Шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 013 000 грн та покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.11.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.12.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.26.05.2021 було розпочато кримінальне провадження № 52021000000000281, у якому зібраних доказів було визнано достатньо для складання обвинувального акта. А щодо невстановлених осіб 28.06.2022 кримінальне провадження виділене в окреме та внесене до ЄРДР, № 52022000000000156 за ч. 4 ст. 368 КК України щодо висловлення службовими особами правоохоронного органу наміру отримати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за прийняття рішення на користь заявника /а.с. 33-58 т. 1/.
3.4.Під час розслідування в останньому було отримано докази вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме, що слідчий ГСУ ДФС України надав ОСОБА_7 контакти адвокатів адвокатського об`єднання «Агард» (далі - АО «Агард»), які допоможуть останньому у вирішенні питань по кримінальному провадженню, після чого адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_3 шляхом схиляння та створення у ОСОБА_7 переконання того, що у них є стійкі ділові та дружні зв`язки зі слідчими ГСУ ДФС України, які їх звели, прокурорами групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020100060000087, а також керівництвом Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) та того, що вирішити питання повернення ОСОБА_7 майна та закриття кримінального провадження можливо лише у спосіб передачі неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США зацікавленим у цьому особам від нижчої до вищої ланки - слідчим ГСУ ДФС України та прокурорам у кримінальному провадженні, керівництву ОГП, підбурили ОСОБА_7 до надання у визначений ними спосіб неправомірної вигоди вказаним службовим особам. У зв`язку з наведеним були внесені відомості до ЄРДР 06.10.2022, кримінальне провадження № 52022000000000298 /а.с. 63-65 т. 1/.
3.5.16.11.2022, у зв`язку із виявленням у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_8 також ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме ознак пособництва в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі керівництвом ОГП, прокурорами ОГП, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020100060000087 та слідчими ГСУ ФР ДФС України, які входили до групи слідчих відповідно, однак злочин не був доведений до кінця у зв`язку із відмовою ОСОБА_7 надавати цю неправомірну вигоду, було внесено відповідні відомості до ЄРДР, кримінальне провадження № 52022000000000380 /а.с. 72-74 т. 1/.
3.6.28.11.2022 року названі кримінальні провадження № 52022000000000298 та № 52022000000000380 були об`єднані в одне за № 52022000000000298 /а.с. 78 т. 1/.
3.7.31.01.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000298 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме:
-у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, службовим особам, які займають відповідальне становище, а також службовим особам за вчинення ними в інтересах того, хто надає таку вигоду і третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб;
-у пособництві до закінченого замаху на одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, службовими особами, які займають відповідальне становище, а також службовими особами неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
3.8.Так, відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, невстановленими на цей час службовими особами ОГП і ГСУФР ДФС України, підбурював ОСОБА_7 шляхом умовляння, погроз та іншим чином до надання неправомірної вигоди в остаточній сумі 300 000 доларів США за повернення вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадження № 12020100060000087 за ч. 4 ст. 190 КК України, що призначалась заступнику Генерального прокурора ОСОБА_9, прокурорам ОГП, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, а також керівникам відділів ОГП, слідчим ГСУФР ДФС України, які входили до слідчої групи у провадженні та їх керівникам, однак злочин не був доведений до кінця у зв?язку з відмовою ОСОБА_7 надавати цю неправомірну вигоду, тобто з причин, що не залежали від волі підозрюваного /а.с. 14-32 т. 1/.
3.9.Також, за змістом повідомлення про підозру, за тих же обставин, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, невстановленими на цей час службовими особами ОГП і ГСУФР ДФС України, підбурюючи шляхом умовляння, погроз, та іншим чином схиляючи ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі в остаточній сумі 300 000 доларів США, приховуючи кримінальне правопорушення та його виконавців, тобто вчиняючи дії до пособництва у вчиненні кримінального правопорушення, поєднані в тому числі з вимаганням неправомірної вигоди, виконав зі свого боку усе, що вважав необхідними для доведення злочину до кінця - одержання неправомірної вигоди заступником Генерального прокурора ОСОБА_9, прокурорами ОГП, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, а також керівниками відділів ОГП, слідчими ГСУФР ДФС України, які входили до слідчої групи у провадженні та їх керівниками за закриття кримінального провадження № 12020100060000087 та повернення вилученого майна, що, однак, не довів до кінця у зв`язку з відмовою ОСОБА_7 надавати цю неправомірну вигоду, тобто з причин, що не залежали від його волі /а.с. 14-32 т. 1/.
3.10.У повідомленні про підозру викладені наступні обставини ймовірного вчинення інкримінованих правопорушень:
-у межах кримінального провадження № 12020100060000087 за ч. 4 ст. 190 КК України, 21.04.2021 проведено обшук, під час якого було вилучено велику кількість дороговартісного майна, частина з якого належала ОСОБА_7 ;
-31.08.2021 за участі ОСОБА_7 було проведено ще один обшук, під час якого слідчий ГСУФР ДФС України ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_7, що може допомогти у цій ситуації, для чого слід зателефонувати йому на названий номер, що ОСОБА_7 і зробив;
-03.09.2021 ОСОБА_10 у телефонній розмові через застосунок «Telegram» повідомив ОСОБА_7, що знає досвідчених адвокатів, які займаються подібними питаннями та зв`яжуться з ним найближчим часом, про що додатково повідомив 04.09.2022 у телефонній розмові через застосунок «Telegram»;
-04.09.2021 ОСОБА_8 через застосунок «Telegram» зателефонував ОСОБА_7, повідомив, що телефонує по його справі та запропонував зустрітись та цього ж дня, у приміщенні ресторану у м. Києві, де ОСОБА_11 і ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_7, що можуть вирішити його питання - допомогти в закритті кримінального провадження, що розслідується слідчими ГСУФР ДФС України, поверненні належного йому і його близьким майна, яке було вилучено під час слідчих дій, що буде коштувати від 100 до 150 тис. доларів США і запропонували для більш детального обговорення цих питань зустрітися 06.09.2021 о 12 год у них в офісі. Також ОСОБА_8 і ОСОБА_3 повідомили, що зв`яжуться з ОСОБА_10 та домовляться про перенесення допиту ОСОБА_7 із 06.09.2021 на іншу дату, і наголосили, що ОСОБА_7 має відмовитись від адвокатів, які здійснювали його захист в рамках цього кримінального провадження;
-06.09.2021, у приміщенні АО «Агард» у м. Києві, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_3 і ОСОБА_8, під час якої останні, будучи обізнаними про ситуацію ОСОБА_7, повідомили, що будуть вирішувати питання про повернення майна та закриття кримінального провадження через «ініціаторів», «канал, який їх зістикував», тобто ГСУФР ДФС України, та спробують домовитись за 100 000 чи 150 000 доларів США неправомірної вигоди максимум, водночас, «бонус» для самих адвокатів приблизно у розмірі 20 000 доларів США, що мали обговорити з ним додатково. Якщо ж вирішити це питання через ГСУФР ДФС України не вдасться, то вони вирішать це питання через прокуратуру за цю ж суму неправомірної вигоди. Поряд з цим, ОСОБА_3 і ОСОБА_8, надали йому гарантію, що якщо «вони закривають питання», то це рішення набуде статусу остаточного і все майно буде повернуто, а також повідомили, що лише після того як вони досягнуть домовленостей, буде узгоджена дорожня карта, в якій буде розписано коли і як буде повернуто майно та закрите кримінальне провадження;
-07.09.2021 ОСОБА_8, зателефонував через застосунок «Telegram» та повідомив ОСОБА_7, що сьогодні-завтра вони поїдуть знайомитись з матеріалами кримінального провадження;
-09.09.2021 в приміщенні АО «Агард» ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_3, під час якої останній повідомив ОСОБА_7, що питання про повернення майна і закриття кримінального провадження можливо вирішити лише у спосіб передачі неправомірної вигоди в остаточній сумі 300 000 доларів США, що обумовлено тим, що особи, з якими ОСОБА_3 і ОСОБА_8 ведуть перемовини, серед іншого, обґрунтовують цю суму необхідністю надання частини неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора ОСОБА_9, який «є в групі» та мав погодити питання закриття кримінального провадження. Водночас, останній до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020100060000087 не входив, однак був керівником органу прокуратури, уповноваженим в силу кримінального процесуального закону на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12020100060000087. ОСОБА_3 також повідомив, що питання про закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна буде вирішуватись через керівників середньої ланки ОГП, на рівні керівників відділів з якими вони знайомі, а неправомірна вигода буде розподілятися серед «ініціаторів, які ним займалися, від нижньої до верхньої ланок» (слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів, керівників органу досудового розслідування та прокуратури). Водночас, ОСОБА_3 висловив погрози, повідомивши, що «вони», тобто особи, з яким він та ОСОБА_8 спілкуються, «говорять, що готові навіть до того, щоб підписувати підозри і далі щось закручувати», а також повідомив, що якщо до 20.09.2021 досягнуть домовленостей, то при ліквідації слідства в органах ДФС України, кримінальне провадження з остаточним рішенням буде здано в архів і переглядатись воно не буде. Також ОСОБА_3 і ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_7, що всю обумовлену суму неправомірної вигоди необхідно буде передати їм через наданого ними «кур`єра», а також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7, що окрім обумовлених 300 000 доларів США неправомірної вигоди, необхідно буде окремо додати ще 20 000 доларів США в якості плати за посередництво при передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 і ОСОБА_8 ;
-13.09.2021 ОСОБА_3, під час телефонної розмови через застосунок «Telegram» повідомив ОСОБА_7, що обумовлена сума неправомірної вигоди має бути ще погоджена по всіх «інстанціях»;
-14.09.2021 під час телефонної розмови через застосунок «Telegram» ОСОБА_3, вказав ОСОБА_7, що, зокрема, повернення майна, може мати місце лише після того, як неправомірна вигода буде передана і буде знаходитись у ОСОБА_3 і ОСОБА_8 . Далі, у цей же день, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні АО «Агард», на пропозицію ОСОБА_7, спрямовану на перевірку дійсних намірів ОСОБА_3 і ОСОБА_8 та їх повноважень, щодо організації зустрічі із прокурором у провадженні чи повернення вилученого у третіх осіб майна, зазначив, що ті особи, які «за це відповідають, ті вище», прокурор ОГП, який ним займається, з ОСОБА_7 зустрічатися не будуть, а щодо повернення майна, повідомив, що питання закриття кримінального провадження та повернення майна не будуть вирішуватись, поки не буде передано усю обумовлену суму неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ;
-пізніше цього ж дня,, ОСОБА_3 під час телефонної розмови через застосунок «Telegram» продовжував переконувати ОСОБА_7 у надійності співпраці з ним і ОСОБА_8 та передачі неправомірної вигоди обумовленим службовим особам через них;
-далі, цього дня ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7, що він поспілкувався з службовими особами, уповноваженими приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні, в рамках якого вилучено майно, і вони погодились піти йому на зустріч та видати неарештоване майно, по якому є невиконане рішенням суду у кримінальному провадженні про повернення майна;
-15.09.2021 ОСОБА_3 у телефонній розмові через застосунок «Telegram» сказав ОСОБА_7, що він має надати ОСОБА_3 контакти особи, яка буде в понеділок (20.09.2021) забирати майно, на яке в рамках справи не накладався арешт, а ОСОБА_7 до цього повинен передати йому чи ОСОБА_8 «аванс» - першу частину неправомірної вигоди у «символічному» розмірі 20 000 доларів США, після чого ОСОБА_7 має передати решту обумовленої суми неправомірної вигоди і упродовж тижня йому повернуть вилучене майно та закриють кримінальне провадження;
-пізніше в цей же день ОСОБА_3 у телефонній розмові через застосунок «Telegram» повідомив ОСОБА_7, що в кримінальному провадженні все майно арештовано, а тому повернути нічого не можуть;
-у подальшому цього ж дня, ОСОБА_3 у телефонних розмовах через застосунок «Telegram» запропонував ОСОБА_7 крайній варіант дій, за яким ОСОБА_12, відносно арешту майна якого 16.09.2021 мало відбуватися судове засідання, підписує з ними договір, вони йдуть в суд, отримують рішення на його користь і ОСОБА_12 повертають вилучене в ході обшуку майно, а ОСОБА_7 відповідно у той же час передає всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 300 000 доларів США;
-надалі, в цей день ОСОБА_3 під час телефонної розмови через застосунок «Telegram» повідомив ОСОБА_7, що у п`ятницю (17.09.2021) ОСОБА_12 повернуть вилучене майно, після чого ОСОБА_7 повинен зустрітись з ОСОБА_3 та передати всю обумовлену суму неправомірної вигоди, а вже після закриття справи ще 20 000 доларів США, як гонорар за посередництво у передачі неправомірної вигоди безпосередньо ОСОБА_3 і ОСОБА_8 ;
-17.09.2021 ОСОБА_3, у приміщенні ресторану у м. Києві, повідомив ОСОБА_7, що ними були виконані попередні домовленості щодо отримання судового рішення і повернення ОСОБА_12 майна, і повідомив, що лише після передачі ОСОБА_13 усієї обумовленої суми неправомірної вигоди, протягом тижня повертатимуть все майно та слідчим буде прийнято рішення про закриття кримінального провадження, щоб воно не було передано до іншого органу досудового розслідування, а також зазначив, що всі ці процеси погоджені з прокурорами ОГП; на запитання ОСОБА_7 щодо можливості передачі неправомірної вигоди частинами, ОСОБА_3 погодився обговорити це питання з невстановленими на теперішній час співучасниками;
-17.09.2021 ОСОБА_3 в ході телефонної розмови через застосунок «Telegram» повідомив ОСОБА_7, що вирішення питання про закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, можливе тільки шляхом передачі усієї узгодженої суми неправомірної вигоди цим службовим особам через ОСОБА_3 з ОСОБА_8, які і гарантуватимуть виконання відповідних домовленостей;
-натомість, ОСОБА_7, відмовився від подальшого виконання досягнутих домовленостей щодо надання неправомірної вигоди обумовленим службовим особам /а.с. 14-32 т. 1/.
3.11.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.12.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.13.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.14.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.15.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.16.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
- протоколу огляду від 20.10.2022 та витягами з Єдиного реєстру адвокатів України, якими підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є партнерами АО «Агард» /а.с. 85-90 т. 1/;
- протоколу допиту заявника ОСОБА_7 від 10.09.2021 з додатками, у якому викладені обставини, що відповідають обставинам, зазначеним у повідомлені про підозру, зокрема, проведення 31.08.2021 обшуку у межах кримінального провадження № 12020100060000087 за участі ОСОБА_7, пропозиція слідчого ОСОБА_14 допомогти, надання ним для зв?язку свого номеру телефона та подальшу комунікацію щодо надання досвідчених адвокатів, вправних у вирішенні подібних питань, та як наслідок обставини першого дзвінка такого, ОСОБА_15, знайомства з ним та іншим адвокатом, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, під час якого останні повідомили ОСОБА_7 про можливість вирішення питання закриття названого кримінального провадження та повернення вилученого майна за 100 тис. доларів США чи за 150 тис. доларів США, а також інші обставини їхніх подальших зустрічей та комунікації відповідно до обставин повідомленої підозри /а.с. 97-127 т. 1/;
- протоколу за результатами НС(Р)Д - аудіоконтролю особи від 04.10.2021, у якому зафіксовано відомості щодо комунікації ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у період з 06.09.2021 по 17.09.2021, що узгоджуються із обставинами повідомленої підозри
/а.с. 137-172 т. 1/;
- рапорту детектива щодо проведеного 11.11.2022 опитування ОСОБА_7, у якому викладені надані останнім пояснення щодо подій у період з 09.09.2021 по 17.09.2021, що у цілому узгоджуються із відомостями, отриманими за результатами вище описаних НС(Р)Д /а.с. 91-96 т. 1/;
- протоколу огляду телефона ОСОБА_7 від 10.09.2021, під час якого у телефоні виявлено контакт ОСОБА_10 та дані щодо наявності з?єднання із ним 03.09.2021, контакт з абонентом « ОСОБА_17 » - ОСОБА_8 /а.с. 188 т. 1/, а також дані щодо з?єднань із ним 06.09.2021, а також листування 04.09, 06.09, 07.09, 09.09, що стосувалось узгодження зустрічей та відповідає обставинам повідомленої підозри і показанням ОСОБА_7, викладеним у протоколі допиту /а.с. 128-133 т. 1/.
3.17.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52022000000000298 узгоджуються між собою та із обставинами, викладеними у повідомлені про підозру, отже, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.18.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.19.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
3.20.Так, сторона захисту підозрюваного ОСОБА_3 стверджувала про необґрунтованість підозри, оскільки:
-особа може або підбурювати до надання неправомірної вигоди, або бути пособником у її одержанні, а відтак кваліфікація діяння підозрюваного за ч. 4 ст. 368 КК України та одночасно за ч. 4 ст. 369 КК України недопустима;
-у матеріалах клопотання відсутня ухвала про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, за результатами проведення яких було складено протокол 19/7682;
-дозвіл на проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю надавався відносно ОСОБА_7, який був обізнаний щодо проведення НС(Р)Д, водночас, відповідними НС(Р)Д зафіксовано зустрічі та розмови ОСОБА_3 і ОСОБА_8 ;
-у результаті НС(Р)Д зафіксовано спілкування ОСОБА_7 з підозрюваним, починаючи з 06.09.2021, однак, за даними протоколу допиту ОСОБА_7 перша зустріч з ним відбулась 04.09.2021, а відтак, оскільки дозвіл на проведення НС(Р)Д датовано 02.08.2022, наявні підстави вважати, що між ними відбувалось спілкування, що не зафіксовано НС(Р)Д;
-конкретні службові особи, яким призначалась неправомірна вигода не встановлені, а тому стверджувати, що такі є службовими особами безпідставно;
-відсутні докази, що розмір неправомірної вигоди визначався саме у тисячах доларів США.
3.21.З цього приводу слідча суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.
3.22.Однак, порушені захистом питання виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
3.23.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що доводи про відсутність у матеріалах клопотання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д у вигляді аудоконтролю особи, що зафіксована у протоколі від 04.10.2021, нівелюються наявністю у матеріалах клопотання дозволу на використання відповідних доказів у цьому кримінальному провадженні, у якому слідчий суддя перевірив законність їх отримання /а.с. 134-136 т. 1/. Отже, враховуючи специфіку питання, що вирішується цією ухвалою, наданих прокурором документів достатньо для того, аби допустити цей протокол як доказ обґрунтованості підозри. А твердження прокурора про те, що валютою неправомірної вигоди були саме долари США відповідає відомостям, зазначеним у протоколі допиту ОСОБА_7, чого на цій стадії провадження, на переконання слідчої судді, достатньо для такого висновку /а.с. 91-103 т. 1/.
Щодо наявності ризиків
3.24.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
3.25.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
3.26.Злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким, а за ч. 4 ст. 368 КК України - особливо тяжким. Такі передбачають єдине основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, строком від 5 до 10 років та від 8 до 12 років, відповідно, а за ч. 4 ст. 368 КК України передбачено також додаткове обов`язкове покарання у виді конфіскації майна та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3.27.Водночас, слідча суддя враховує, що підозрюваному інкримінується замах на вчинення відповідних правопорушень, а тому відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3.28.Разом з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.29.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю у сукупності з наступним.
3.30.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаними чоловіками.
3.31.Однак, як повідомила сторона захисту в судовому засіданні, підозрюваний активно займається волонтерською діяльністю /а.с. 8-45 т. 3/. Отже, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний має об`єктивну можливість покинути територію України на підставі п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
3.32.З огляду на викладене, враховуючи також наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 189 т. 1; а.с. 44-48 т. 2/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.33.І хоча підозрюваний за період дії воєнного стану жодного разу не виїжджав за межі України /а.с. 183 т. 1/, однак у зв`язку з повідомленням про підозру в цьому кримінальному провадженні, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може вдатись до переховування у такий спосіб.
3.34.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.35.Отже, у підозрюваного наявні об`єктивні можливості та підстави для переховування від органу досудового розслідування та суду. Поряд з цим, слідча суддя вважає, що все таки імовірність названого є низькою.
3.36.З цього приводу слідча суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного на території України.
3.37.Так, ОСОБА_3 одружений та має малолітню дитину /а.с. 49 т. 2/, а також на разі його дружина вагітна /а.с. 58 т. 2/. Як повідомив підозрюваний, його дружина, хоч зараз і не працює, проте це пов`язано із сезонністю її роботи, позаяк разом з батьками вона має бізнес у сфері квітникарства. Батько підозрюваного є вдівцем /а.с. 57 т. 2/, має інвалідність ІІ групи /а.с. 51-54 т. 2/, з огляду на що потребує догляду.
3.38.Що стосується професійної діяльності, підозрюваний з 28.02.2012 має право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 63, 64 т. 2/, є керівником Адвокатського бюро «Костира і партнери» /а.с. 59, 60 т. 2/, а також засновником АО «Агард» /а.с. 61, 62 т. 2/, а також має науковий ступінь кандидата юридичних наук /а.с. 7 т. 3/.
3.39.Окрім того, підозрюваний є засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «ВГ «До мрії» /а.с. 8-18 т. 3/ та активно займається волонтерською діяльністю в умовах війни російської федерації проти України, що підтверджується численними подяками від отримувачів допомоги / а.с. 8-45 т. 3/.
3.40.Отже, соціальні зв`язки підозрюваного на території України є досить міцними та знижують ймовірність переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
3.41.Слідча суддя також ураховує факт того, що після повідомлення про підозру, ОСОБА_3 не було затримано, хоча за змістом п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України це було можливо за наявності підстав вважати, що можлива втеча підозрюваного. Отже, навіть сторона обвинувачення на момент повідомлення про підозру не вважала ймовірною втечу ОСОБА_3 .
3.42.До того ж, лише наступного дня прокурор звернувся з цим клопотанням до суду, яке було призначене слідчою суддею до розгляду 02.02.2023. Протягом цього часу підозрюваний, хоч і мав можливість втекти, у т.ч. використовуючи можливості, зазначені вище у цій ухвалі, однак такого не вчинив.
3.43.Наведене переконує слідчу суддю у тому, що ймовірність настання цього ризику не висока. Однак такий усе ж не виключається з огляду на існуючі для переховування можливості та тяжкість покарання, що загрожує, а тому враховується слідчою суддею відповідно до ступеня його ймовірної реалізації.
3.44.Водночас, слідча суддя зважає, що підозрюваному 36 років, на поганий стан здоров`я він не скаржився та доказів такого не надано. Відомостей про наявність не знятої чи не погашеної судимості у підозрюваного, а так само і про застосування до нього запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає чи про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.45.В обґрунтування цього ризику прокурор покликався на те, що ОСОБА_3, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставин, що є предметом доказування у ньому може знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких матеріали, договори, довідки, нотатки по кримінальному провадженню № 12020100060000087.
3.46.Окрім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_3 має широке коло знайомих у правоохоронних органах та ОГП, та що на разі не встановлені інші особи, залучені в процес надання та отримання неправомірної вигоди. Тому такі на прохання ОСОБА_3 можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі по кримінальному провадженню № 12020100060000087.
3.47.Слідча суддя, з огляду на доводи прокурора у сукупності з обставинами цього провадження вважає такий ризик реальним, беручи до уваги наступні відомості, зафіксовані за результатами проведення НС(Р)Д, за якими підозрюваний зазначав:
-«Там в групі є заступник Генерального прокурора - Мустеца. Ключ він… дивись важливий момент. Ми познайомились завдяки середній ланці керівників… по великому рахунку прокуратура… Дивись, ми будемо брати середню ланку, від керівника відділу… Ми багатьох знаємо насправді… Тут питання в чому? Що є певна специфіка нашої роботи, як і скрізь. Ми в першу чергу, зрозуміло, спілкувались з ними. Тому що вони, грубо кажучи, якщо у людини щось не виходить, якісь заходи, переходи… Включіться, типу, переговоріть. Те, що я тобі говорив, що у нас довірливі відносини з усіма» /а.с. 143 (з), 144 т. 1/.
-«Ось така їхня позиція, вони кажуть: «За 300 - так, можемо, скриплячи зубами, підемо, щось кивнемо головою. І це за 300 - всі будуть задоволені… І їх ініціатори, які тобою займались, і від нижньої до верхньої ланки всі будуть задоволені. І всі забудуть за тебе» /а.с. 144 (з) т. 1/.
3.48.Хоч у судовому засіданні сторона захисту стверджувала, що за місцем проживання та роботи підозрюваного у день повідомлення про підозру було проведено обшуки, а відтак мало бути віднайдено усі необхідні докази, проте досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а збирання доказів здійснюється не виключно шляхом проведення обшуку, а й за допомогою інших слідчих дій.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.49.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.50.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.51.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.52.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.53.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.54.До того ж, як зазначив прокурор, наразі ще не всі свідки допитані на досудовому розслідуванні, зокрема, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_3 діянь, з-поміж іншого, ймовірність домовленостей з невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами з приводу вирішення питання - повернення майна та закриття провадження.
3.55.Також, відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.56.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі понад 6 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
3.57.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки існує ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.58.Слідча суддя вважає доведеною наявність цього ризику.
3.59.Так, слідча суддя враховує наявний у ОСОБА_3 досвід роботи в Печерському районному управлінні ГУ МВС України в м. Києві /а.с. 223 т. 1/, а також досвід адвокатської діяльності, що вказує на його обізнаність про способи та методи розслідування кримінальних правопорушень.
3.60.Також, за результатами проведення НС(Р)Д зафіксовано розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_3, під час яких останній зазначав:
-«… по суті є люди, які курують ті чи інші питання, і у нас клієнти усі стоять по всіх трьох структурах (згідно з контекстом розмови мається на увазі Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, органи Служби безпеки України та кіберполіція»), вони стоять на програмі і працюють, до них ніхто не приходить /а.с. 140 т. 1/;
-«…з якого боку ми до клієнта підходимо - з прокуратури, з ДФС - не має значення звідки… Ми насправді там дружимо і репутація в нас нормальна» /а.с. 141 (з)/;
-«… всі знають, що у нас немає лівих клієнтів. Ми не беремо з вулиці там якихось хлопців і потім розповідаємо. Ми завжди працюємо напряму, тобто з клієнтом. І в нас немає такого, що посередник прийшов, а потім ми ходимо і розповідаємо, що це наш клієнт… ми завжди спілкуємось з клієнтом, завжди за нього просимо… Нормально просимо, кажемо: «Це наш хлопець» і пояснюємо чому» /а.с. 160 (з), 161 т. 1/.
3.61.Зважаючи на викладені обставини існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 може використовувати свої зв`язки та досвід з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншими способами, окрім як переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання, спотворення будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
3.62.Слідча суддя вважає доведеною наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.63.Наразі підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, а отримані у його межах відомості вказують на можливе вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
3.64.З цього приводу слідча суддя, окрім зазначених в обґрунтування існування попереднього ризику розмов підозрюваного, зважає на такі його висловлювання, зафіксовані під час НС(Р)Д:
-«… у будь-якій ситуації нам цікаво дружити з клієнтами, іти в довгу. Тому, якщо у нас через один канал, який нас зістикував не вийде, то ми можемо зайти з іншої сторони, там просто людям скажуть зверху, зрозумів. Скажуть, прокуратура, там буде вже залізобетон» /а.с. 139 т. 1/;
-«… дивись, ми з клієнтом як працюємо - ми йому придумуємо історію легальну і історію, яка по суті потрібна для легалізації доходів… Все тому, що Україна в будь-якому випадку маленькими кроками, але рухається в бік відбілювання… Зрозуміло, що можна намалювати фіндопомогу… Наприклад, деколи ми з Антоном також страхуємо, договір фіндопомоги даруємо. Тому що легально у нас там вже є сума - ми там перекрили і все на тому… Тобто ми працюємо в комплексі, адже ми розуміємо, що «а» - якщо буде питання госпдіяльності - реальної і нереальної, так, по документах. Є й «б» - питання, якщо ти резидент України, тобі в будь-кому випадку потрібна схема легалізації доходів» /а.с. 140 (з)/;
-«… нам репутаційно дуже складна ситуація, коли ми заходимо від силовиків, ти розумієш. Тому що в такому разі ми ніби асоціюємось з тією структурою… Розумієш з якого боку ми до клієнта підходимо - з прокуратури, з ДФС - не має значення звідки… Ми насправді там дружимо і репутація в нас нормальна» /а.с. 141 (з)/;
-«… дивись, ми будемо брати середню ланку, ось від керівника відділу… Ми багатьох знаємо насправді…» /а.с. 143 (з)/.
3.65.Наведене вкотре вказує на наявність у підозрюваного міцних зв?язків у різних правоохоронних органах, можливу причетність до інших кримінальних правопорушень.
3.66.Однак матеріали провадження не підтверджують можливість продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_3 підозрюється, адже таке малоймовірне з огляду на відмову ОСОБА_7 від подальшого виконання домовленостей.
Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
3.67.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.68.Адже тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а прокурор не довів що запобігти названим ризикам можна виключно шляхом застосування такого запобіжного заходу. Натомість, враховуючи ступінь ймовірності їх настання, запобігти їм можливо саме за допомогою застави.
3.69.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, особиста порука та особисте зобов`язання, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.70.Слід зазначити, що і домашній арешт, у тому числі цілодобовий, не буде запобігати встановленим ризикам, адже його порушення може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.71.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.72.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3.73.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.74.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.75.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.76.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.77.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3.78.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
3.79.Відтак, слідча суддя враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину: підбурюванні до надання неправомірної вигоди особам, що займають особливо відповідальне становище, зокрема службовим особам ОГП і ГСУФР ДФС України у сумі 300 000 доларів США за закриття кримінального провадження та повернення вилученого майна, що, однак, не зміг довести до кінця з незалежних від його волі причин, а отже, підозрюється у закінченому замаху на вчинення цього злочину. За таких же обставин ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що полягає у пособництві до закінченого замаху в отриманні неправомірної вигоди названими службовими особами у тому ж розмірі. Водночас, за змістом підозри за вчинення таких діянь ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 мали отримати гонорар за посередництво у розмірі 20 000 доларів США.
3.80.Із повідомленої підозри вбачається, що фактично кримінальні правопорушення не були доведені до кінця, що, водночас, не позбавляє їх суспільної небезпечності, проте така не є настільки високою, якою б була за умови його закінчення. Адже будь-якої вигоди від названих кримінальних правопорушень підозрюваний ймовірно не отримав, майнової шкоди ними не завдано.
3.81.Слідча суддя також ураховує, що офіційний нарахований дохід підозрюваного протягом 2021-2022 років склав близько 13 325 019 грн, з яких 2 452 750 грн він отримав у 2022 році /а.с. 180-182 т. 1/.
3.82.Водночас, з початком війни підозрюваний пожертвував частину своїх збережень на потреби військовослужбовців у загальній сумі 681 000 грн /а.с. 81-84 т. 3/.
3.83.До того ж, як стверджувала сторона захисту в засіданні, підозрюваний утримує свою родину, постійно інвестує в діяльність АО «Костира та партнери», АО «Агард», а зокрема, придбав для потреб офісу супутниковий модем «Starlink» та генератор. Покликався, що придбав генератор і для свого батька.
3.84.Також встановлено, що за підозрюваним не зареєстровано будь-якого рухомого чи нерухомого майна. Належну йому раніше на праві власності земельну ділянку площею 3,6607 га за адресою: Київська область, Сквирський район, Тхорівська с/рада, кадастровий номер 3224087500:03:007:0009 підозрюваний 14.12.2022 подарував сестрі /а.с. 85-89 т. 3/, а автомобіль BMW X6 2017 р.в. відчужив 09.12.2022 на підставі договору-купівлі продажу батькові своєї дружини за ціною 1 200 000 грн /а.с. 200 т. 1; а.с. 90-92 т. 3/. Водночас, щодо останнього у судовому засіданні підозрюваний стверджував, що ніякого доходу з такого продажу не отримував, позаяк таким чином повернув тестеві позичені у 2001 році кошти.
3.85.Підсумовуючи наведені дані щодо доходів та витрат підозрюваного, вбачається, що в умовах здійснення постійних витрат на потреби своєї родини, професійної діяльності, підозрюваний подарував свою земельну ділянку сестрі, а також жертвував значні кошти на благодійність. Наведене спростовує твердження сторони захисту про невеликий заробіток підозрюваного, адже можливість підозрюваного безоплатно відчужити своє майно та здійснювати інші значні витрати, в умовах необхідності утримання сім`ї та батька, підтверджує його значну фінансову забезпеченість, у тому числі і у 2022 році.
3.86.Поряд з цим, слідча суддя враховує належну дружині підозрюваного ОСОБА_18, частку у розмірі 1/2 квартири загальною площею 46 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 184-187 т. 1/, адже це майно набуте нею 13.08.2021 /а.с. 197 т. 1/, тобто у шлюбі з підозрюваним /а.с. 194 т. 1/, а отже щодо нього діє презумпція спільної сумісної власності подружжя.
3.87.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, даними про його особу та сімейний стан, встановленими ризиками, дають підстави для висновку щодо обґрунтованості розміру застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 становить 805 200 грн (2 684 х 300 = 805 200).
3.88.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.89.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.90.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_7, ОСОБА_12 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
3.91.Поряд з цим, носіння електронного засобу контролю не перешкоджає адвокатській діяльності підозрюваного, на що покликалась сторона захисту, адже такий фіксує тільки пересування підозрюваного, що необхідно для запобігання встановленим ризикам, однак не фіксує змісту його комунікацій.
3.92.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.93.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.94.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч 200) гривень.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 з 02.02.2023 строком на два місяці, однак у межах строку досудового розслідування, такі обов`язки:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) без дозволу детектива, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_7, ОСОБА_12 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В іншій частині відмовити.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повідомити про застосування запобіжного заходу стосовно адвоката ОСОБА_3 Раду адвокатів міста Києва.
Слідча суддя ОСОБА_1