- Presiding judge (HACC): Maslov V.V.
Справа № 991/1087/23
1-кс/991/1098/23
У Х В А Л А
09 лютого 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розгляду клопотання,
в с т а н о в и в:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.07.02.2023 ОСОБА_2 звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі ВАКС) з вказаною скаргою зазначивши, що 02.02.2023 направив до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) клопотання, у якому просив надати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у кримінальному провадженні, яке було розпочате за його заявою та згідно з ухвалою Апеляційної палати ВАКС, постановленої у справі № 991/1870/21 від 29.03.2021 (заявником у скарзі помилково зазначено про ухвалу ВАКС № 991/1870/21 від 23.06.2021).
2.Оскільки таке клопотання не було розглянуте у встановлені КПК строки ОСОБА_2 просив слідчого суддю зобов`язати прокурора САП розглянути це клопотання, видати йому відповідну пам`ятку та витяг з ЄРДР.
ІІ. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
3.Питання порушене заявником у скарзі вже було предметом розгляду слідчого судді ВАКС.
4.Так, ухвалою ВАКС від 20.12.2022 у справі № 991/6330/22 (провадження 1-кс/991/6354/22) у задоволенні тотожних вимог ОСОБА_2 було відмовлено (рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 31.01.2023).
5.У цьому рішенні слідчим суддею ВАКС було встановлено, що за заявами ОСОБА_2, поданими до НАБУ, здійснювалось досудове розслідування, за процесуального керівництва прокурорів САП, у низці кримінальних проваджень щодо одних і тих же обставин кримінальних правопорушень, зокрема, у провадженні 42020000000000896, розпочатому за заявою ОСОБА_2 та згідно з ухвалою Апеляційної палати ВАКС, постановленою у справі № 991/1870/21 від 29.03.2021.
6.Підслідність у таких кримінальних провадженнях кожного разу постановою прокурора САП було визначено за Солом`янським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві.
7.З огляду на ці обставини, слідчим суддею в ухвалі було зроблено такі висновки:
«Клопотання заявника зобов`язати уповноважених осіб надати йому пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та витяг з ЄРДР не можуть бути задоволені слідчим суддею.
Відповідно до ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути, зокрема, фізична особа. Якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч. 1); потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3).
Аналіз змісту ч. 5 указаної статті свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов`язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Тобто зобов`язавши слідчого залучити особу в якості потерпілої та надати їй пам`ятку про права й обов`язки потерпілої, слідчий суддя своїм рішення покладе на слідчого такі зобов`язання, які суперечать змісту ст. 55 КПК, що за своєю суттю свідчить про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого (правова позиція ККС ВС від 01 грудня 2022 року № 522/7836/21 (51-2328 км 22).
Окрім того слід зазначити, що у провадженні САП не перебувають матеріали жодного кримінального провадження за заявою ОСОБА_2, а відомості за його новою подібною заявою внесенню до ЄРДР не підлягають.
Отже, уповноважені особи САП, що не здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування за заявами ОСОБА_2, не мають можливості розглядати його клопотання та надати йому витяг і пам`ятки про права та обов`язки.».
ІІІ. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
8.Кримінальний процесуальний закон України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
9.Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження, не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом або слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи які їх вчиняють не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.
10.З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження, суд, слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.
11.Як свідчить судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у поданні клопотання, скарги для вирішення питання, яке вже вирішено судом або слідчим суддею, за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів.
12.У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
13.Заборона зловживання правами закріплена і у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
14.Так, наприклад, у рішенні від 13.10.2020 по справі «Kovaleva v. Russia» ЄСПЛ зазначив про те, що неповна, а отже, оманлива інформація є зловживанням правом на подання заяви, особливо якщо інформація стосується самої суті справи. Суд дійшов до висновку, що поведінка заявниці, яка не повідомила про важливі та відомі їй обставини справи, суперечила меті права на індивідуальне звернення, як це передбачено у ст. 34 Конвенції, а отже, заява є неприйнятною (схожі висновки відображені у рішеннях: Poznanski and Others v. Germanyвід 03.07.2007, і Hadrabova and Others v. the Czech Republicвід 25.09.2007).
15.З урахуванням можливості використання практики ЄСПЛ як джерела права в Україні, вважаю, що такі підходи у питанні протидії процесуальним зловживанням мають бути сприйняті і у судовій практиці України.
16.Оскільки зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій національними судами, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.
17.Повертаючись до обставин цієї справи, слідчий суддя зазначає, що у поданій скарзі заявник ОСОБА_2 будучи достеменно обізнаним (1) про існування ухвали слідчого судді від 20.12.2022 у справі № 991/6330/22 (провадження 1-кс/991/6354/22), а також (2) про встановлені у ній обставини щодо кримінального провадження № 42020000000000896, свідомо приховав від слідчого судді такі обставини, щодо розгляду подібних за змістом вимог скарги.
18.Отже, має місце введення слідчого судді в оману шляхом подання завідомо неповних фактичних даних, які мають значення для розгляду справи, що призводить до затрат часу та засобів для перевірки таких неправдивих даних.
19.Окрім того, заявник фактично повторно звертається з вимогою щодо оскарження бездіяльності прокурора, яка вже була предметом судового контролю, без зазначення нових суттєвих обставин.
20.За схожих обставин, заявником також було подано ще одну скаргу, у відкритті провадження за якою було відмовлено слідчим суддею ВАКС (ухвала від 02.02.2023 справа 991/50/23, залишена без змін 06.01.2023).
21.Вказане є очевидною ознакою, яка характеризує дії заявника, як такі, що спрямовані на зловживання процесуальними правами.
22.Факти зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правами на подання скарги вже неодноразово були встановлені у низці рішень ВАКС та Апеляційної палати ВАКС, що вказує на системність таких дій заявника (ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6670/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6784/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6703/21, залишена без змін 21.10.2021; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8505/21, залишена без змін від 24.12.2021; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8462/21, залишена без змін 14.01.2022; ухвала від 24.12.2021 у справі № 991/8461/21, залишена без змін 11.01.2022; ухвала від 26.01.2022 у справі № 991/8563/21, залишена без змін в цій частині 03.02.2022; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7958/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7951/21, ухвала від 10.12.2021 у справі № 991/8034/21, ухвала від 18.01.2023 у справі № 991/5609/22, залишена без змін 02.02.2023).
23.Отже, встановлене слідчим суддею у цій справі зловживання заявником ОСОБА_2 своїми процесуальними правами на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора полягає: (1) у поданні скарги для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, за відсутності інших підстав або нових обставин; (2) поданні завідомо неповних фактичних даних, які мають значення для розгляду справи.
24.З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку, що у зв`язку із таким зловживання скаргу ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.
Керуючись положеннями ст. 2, 214, 303-309, 372 КПК,
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розгляду клопотання - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1