- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/6748/22
Провадження № 1-кс/991/6779/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
07 лютого 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
07 лютого 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_6.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі - прокурор САП). Сторона захисту: захисник ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру.
Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, у якому 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Скаржник також звертає увагу на те, що в провадженні НАБУ також перебуває кримінальне провадження за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, у якому ОСОБА_2 14 серпня 2019 року вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, після чого, 22 вересня 2022 року, стосовно нього складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Адвокат також зазначає, що обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 в обох кримінальних провадженнях є тотожними (однаковими), а єдиною відмінністю між ними є те, що в межах кримінального провадження за № 52022000000000276 розмір шкоди у 20 046 529 378, 39 грн визначений за розрахунковий період з січня 2018 року по червень 2019 року, а в той час як розмір шкоди у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 в сумі 19 356 971 494, 34 грн - визначено за розрахунковий період з травня 2016 по грудень 2017 років. А тому, кримінальне провадження за № 52022000000000276, в межах якого складено зазначене повідомлення про підозру, розпочато всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, які виключають можливість дублювання проваджень.
Крім того, на думку захисника, подвійне повідомлення ОСОБА_2 підозри у вчиненні одного і того самого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року та кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року порушує принцип «non bis in idem», а також вимоги ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_5 також зазначає про необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року через недоведеність наявності діяння та наслідків як ознак складу інкримінованого злочину. Так, доводи органу досудового розслідування про те, що зловживання владою чи службовим становищем полягає у підготовці та прийнятті (видачі) нормативно-правового акту регуляторного характеру, який надав перевагу ГК ТЕС, є необґрунтованими та спростовуються зазначеними у скарзі аргументами. Крім того, висновком комплексної судової експертизи УНДІСТСЕ СБУ від 11 серпня 2020 року за № 59/7-9842-080/20 була встановлена неможливість надання відповіді на запитання про наявність факту завдання збитків покупцям (споживачам) електричної енергії протягом січня 2018 - червня 2019 року, внаслідок дії формули «Роттердам+». Про необґрунтованість цього повідомлення про підозру також свідчить і відсутність потерпілого у кримінальному проваджені, оскільки, дія регуляторного акту (Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП від 03 березня 2016 року за № 289) розповсюджується на суб`єктів господарювання та жодним чином не стосується звичайних громадян, споживачів відповідних послуг. А тому затверджена постановою (порядком) № 289 формула застосовувалася тільки для розрахунку цін на вугілля та електроенергію для промислових підприємств, вона не впливала на тарифи для населення України. Відпуск же електричної енергії населенню проводився за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року за № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 року за № 231/26676.
Крім того, повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року не може вважатися обґрунтованим, оскільки базується на доказах, отриманих в межах іншого провадження, до внесення провадження за № 52022000000000276 до ЄРДР, що свідчить про їх недопустимість у цьому провадженні.
У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, а також зобов`язати детектива, прокурора у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року внести до ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року.
На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії наступних матеріалів: повідомлення про зміну повідомленої підозри у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року; повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року; службова записка від 22 вересня 2022 року за № 04/15897-02-К; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2022 року; витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року; ухвала Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року; ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2022 року; рішення Антимонопольного комітету України від 18 грудня 2020 року; висновок комплексної судової експертизи УНДІСТСЕ СБУ від 11 серпня 2020 року; висновок експерта від 24 вересня 2020 року за № 1041/46701; висновок експертів ДНДІСЕ комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 29 липня 2020 року з № 2349/2350-20 тощо.
Під час розгляду скарги, слідчим суддею було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав зазначених у ній.
Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_4 з доданими до неї матеріалами, заслухав думки учасників справи, а також дослідив надані ними матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КК України: «Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше одного разу».
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.
Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.
Стосовно доводів захисника про те, що підозра підлягає скасуванню з огляду на необґрунтованість наявності діяння та наслідків як ознак складу інкримінованого підозрюваному ОСОБА_2 злочину, а також відсутність потерпілого у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.
Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт "достатніх доказів (підстав)" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у пособництві у зловживанні службовим становищем за попередньою змовою групи осіб.
З огляду на таке, на цій стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про наявність або відсутність в його діях певних елементів складу злочину неможливе, оскільки це може бути вирішене за наслідками дослідження доказів під час судового розгляду і подальшої їх оцінки судом у їх сукупності та взаємозв`язку між собою, зокрема, висновків експертів, показань свідків, обвинувачених тощо, а тому таке рішення не може бути прийняте під час досудового розслідування слідчим суддею, оскільки на цій стадії він не має процесуальної можливості дослідити усі надані сторонами кримінального провадження докази, а також і не може вдаватися до їх оцінки з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається сторона захисту.
За таких обставин, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту в частині необґрунтованості повідомлення про підозру.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту стосовно того, що повідомлення ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри від 22 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, є у більшій частині тотожним повідомленій підозрі від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
Так, ОСОБА_2 підозрюється у пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК сприянні у використанні службовими особами свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії грошових коштів. Разом з тим, із текстів повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про підозру від 26 жовтня 2022 року, а також з наданих у судовому засіданні пояснень представників сторони обвинувачення щодо їх версії вчинення кримінального правопорушення, його обставини, які інкриміновані та описані у повідомленій ОСОБА_2 підозрі у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, стосуються іншого періоду його пособництва у якому настали тяжкі наслідки на суму 20 046 529 378,39 гривень, а саме у період 2018 року та січень-червень 2019 року. Сторона обвинувачення стверджує, що наведені у повідомленнях про підозру ОСОБА_2 у двох кримінальних провадженнях дії об`єднані єдиним умислом, але охоплюють різні проміжки часу, що на думку слідчого судді та з огляду на вимоги ч. 2 ст. 32 КК України відповідає ознакам продовжуваного злочину і виключає повторність кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя вважає, що штучне розділення продовжуваного кримінального правопорушення, яке є єдиним цілим, на два окремих повідомлення про підозру одній особі не відповідає вимогам ч. 2 ст. 32 КК України, є неправильним та перешкоджає досягненню завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України. Разом з тим, на думку слідчого судді, зазначена обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного повідомлення про підозру, оскільки не впливає на його зміст, обґрунтованість, доказовість та порядок його вручення, тобто не порушує вимоги ст. ст. 276-278 КПК України. Крім того, слідчий суддя зазначає, що з огляду на вимоги п. 1-1 ч. 2 ст. 307 КПК України, у даному випадку ним не може бути постановлена ухвала про часткове скасування повідомлення про підозру, тобто про скасування повідомлення про підозру щодо частини продовжуваного кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що у зазначених кримінальних провадженнях ОСОБА_2 за версією органу досудового розслідування підозрюється у вчиненні продовжуваного злочину, який був розподілений в окремі кримінальні провадження за ознаками різних часових проміжків, слідчий суддя приходить до висновку, що принцип «non bis in idem», а також вимоги ст. 61 Конституції України у даному випадку порушені не були.
Не заслуговують на увагу також доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих в межах іншого кримінального провадження, до внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному проваджені за № 52022000000000276 з огляду на таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2022 року у кримінальному проваджені за № 52022000000000276 було надано тимчасовий доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування за № 52022000000000278, яке в свою чергу було виділено з кримінального провадження за № 52017000000000209. Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальне процесуальне законодавство не містить будь-яких заборон щодо надання тимчасового доступу до матеріалів досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, а тому використання матеріалів досудового розслідування, які були отримані в межах іншого кримінального провадження, та які на теперішній час знаходяться у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 не суперечить вимогам КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що докази, які були отримані у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів з іншого кримінального провадження, є доказами, які отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог норм кримінального процесуального закону та без порушення належної правової процедури.
Слідчий суддя також вважає нерелевантним посилання захисника на постанову колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 26 січня 2021 року (справа № 127/25394/18), оскільки, у даному випадку, в основу обвинувачення було покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо іншої особи. Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52017000000000209 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яка, як було встановлено раніше, у більшій частині є тотожною повідомленій підозрі від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52022000000000276, проте стосуються іншого періоду часу. Крім того, дане рішення не містить у собі будь-яких висновків щодо застосування норм права, а тому не може враховуватися слідчим суддею при застосуванні таких норм права.
Крім того, хоча стороною захисту і не оскаржується процедура вручення письмового повідомлення про підозру, а також його зміст, слідчий суддя, з огляду на наявні у клопотанні матеріали, вважає, що сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 277 та 278 КПК України.
Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначеного в повідомленні про підозру кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 10 лютого 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1