Document No. 108951121

Справа № 991/1324/20

Провадження 1-кп/991/24/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

його захисників адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000002989 від 24 жовтня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Народичі Житомирської області, громадянина України, одруженого, з повною вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_8 і визнано судом доведеним

1. ОСОБА_8 вчинив 1) пособництво в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище, на користь цієї особи та іншої особи, досудове розслідування щодо яких триває, скоєне за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а також 2) легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, скоєну (скоєне) за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, за таких обставин.

2. Не пізніше, ніж у січні 2011 року, більш точний час встановити не вдалось, у невстановленому місці, у невстановлений спосіб та за невстановлених обставин група осіб, до складу якої увійшли ОСОБА_8, службова особа Державного агентства лісових ресурсів України (далі за текстом, Держлісагентство) - Особа_1, що відповідно до примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займав особливо відповідальне становище, дружина останнього - Особа_2 та інші невстановлені особи, досудове розслідування щодо яких триває, досягнули домовленості щодо умисної спільної участі у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, особи, що діяли у групі за попередньою змовою, погодили план щодо висловлення представникам іноземних фірм, які закуповували у лісгоспах України лісо- та пиломатеріали (лісопродукцію, деревину), вимоги щодо систематичного (щомісячного) надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займала особливо відповідальне становище, за кожен фактично відвантажений ними кубічний метр лісопродукції у розмірі, який безальтернативно визначався зазначеною групою осіб в залежності від виду такої лісопродукції.

Надання неправомірної вигоди мало бути завуальованим під законну господарську діяльність та відбуватись під виглядом здійснення щомісячних безготівкових розрахунків за договорами про надання послуг (агентських, консалтингових, маркетингових тощо), укладеними між іноземними фірмами, які закуповували в Україні лісо- та пиломатеріали, та іноземними компаніями, підконтрольними окресленій групі осіб.

Окрім самої пропозиції щодо систематичного надання неправомірної вимоги до відома представників фірм, які закуповували у лісгоспах України лісо- та пиломатеріали (лісопродукцію, деревину), мало бути доведено, що у разі їхньої відмови від надання такої вигоди, службове становище Особа_1 буде використано у такий спосіб, що підвідомчі структури Держлісагентства зупинять відвантаження лісопродукції, а відтак здійснення цими фірмами господарської діяльності у лісовій галузі України буде неможливим.

У подальшому неправомірна вигода, одержана під виглядом безготівкових розрахунків за договорами про надання послуг, за погодженням осіб, які діяли у групі за попередньою змовою, підлягала легалізації (відмиванню) шляхом проведення численних фінансово-господарських операцій із її остаточним перерахуванням в особисте розпорядження Особа_1, його дружини - Особа_2 та у розпорядження підконтрольних їм особисто суб`єктів господарювання.

3. Для ОСОБА_8 в окресленій схемі було визначено таку роль:

1) пособника у вчиненні групою осіб за попередньою змовою систематичного одержання службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 для себе, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм суб`єктів господарювання неправомірної вигоди у вигляді безготівкових грошових коштів в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням такої вигоди (частина п`ята статті 27, частина четверта статті 368 Кримінального кодексу України);

2) виконавця у вчиненні групою осіб за попередньою змовою легалізації (відмиванні) неправомірної вигоди, тобто майна, здобутого злочинним шляхом, в особливо великому розмірі (частина третя статті 209 Кримінального кодексу України).

4. При цьому на ОСОБА_8 було безпосередньо покладено виконання таких дій: 1) оформлення на нього довіреностей від компаній, що перебувають під іноземною юрисдикцією, відкриття банківських рахунків для цих компаній та управління такими рахунками; 2) укладення від імені цих іноземних компаній договорів про надання послуг (консалтингових, маркетингових, агентських тощо) з представниками тих іноземних фірм, які мають намір імпортувати з України лісопродукцію та зголосяться надавати неправомірну вигоду; 3) проведення комунікації з представниками імпортерів з України лісопродукції щодо питань, пов`язаних з «виконанням» договорів про надання послуг (консалтингових, маркетингових, агентських тощо); 4) підготовка та направлення щомісяця платіжних вимог (інвойсів) із зазначенням конкретних сум грошових коштів, які в якості неправомірної вигоди мали бути перераховані на підконтрольні йому особисто банківські рахунки; 5) проведення фінансових операцій з отриманими в якості неправомірної вигоди грошовими коштами та укладення цивільно-правових договорів з використанням таких коштів, зокрема, з іншими іноземними компаніями, підконтрольними групі осіб, яка діяла за попередньою змовою, з метою легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом.

5. Діючи умисно з корисливим мотивом у групі осіб, щодо яких триває досудове розслідування, за заздалегідь погодженим планом з метою систематичного одержання службовою особою Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, поєднаного з вимаганням, та подальшої легалізації (відмивання) такої вигоди, 24 січня 2011 року та 28 березня 2013 року на ОСОБА_8 були оформлені довіреності відповідно від компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» (обидві компанії перебували під юрисдикцією Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії).

6. 05 лютого 2011 року ОСОБА_8, діючи від імені компанії «Mega-Сommerce Limited», подав до латвійської банківської установи «ABLV Bank» заявку на відкриття розрахункового рахунку, за результатами розгляду якої було відкрито розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_1 .

7. 05 червня 2013 року до тієї ж банківської установи ОСОБА_8 звернувся із заявкою на відкриття розрахункового рахунку від імені компанії «Meganon-Сommerce LLP», за результатами розгляду якої банком «ABLV Bank» відкрито розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_2 .

8. Не пізніше, ніж у лютому 2011 року, тобто коли ОСОБА_8 набув повноважень діяти від імені компанії «Mega-Сommerce Limited» та відкрив окремий підконтрольний лише йому особисто банківський рахунок цієї компанії, у невстановленому місці невстановлені особи, які діяли у групі та за попередньою змовою з ОСОБА_8, але щодо яких триває досудове розслідування, висунули представникам іноземних суб`єктів господарювання - імпортерам з України лісопродукції, а саме фірм «Baltic Wood S.A.» (Польська Республіка), «Confana Industries S.R.L.» (Румунія) та «Uniles S.R.O.» (Словаччина) кожному окремо вимогу щодо систематичного надання цими фірмами неправомірної вигоди у розмірі від 2 до 60 євро за кожен кубічний метр лісопродукції (в залежності від виду лісо- та пиломатеріалів, деревини), що вони придбаватимуть в України.

Ці ж особи пояснили, що надання неправомірної вигоди буде відбуватись у завуальованій формі - під виглядом здійснення законної господарської діяльності, а саме шляхом проведення розрахунків за договорами про надання послуг, укладеними між зазначеними ними компаніями, а саме «Mega-Сommerce Limited», а згодом «Meganon-Commerce LLP», та фірмами «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» без наміру створення реальних правових наслідків, обумовлених змістом цих договорів. Надання неправомірної вигоди під виглядом проведення розрахунків за такими договорами мало відбуватись щомісяця у безготівковій формі, а розмір неправомірної вигоди (щомісячних платежів за начебто надані послуги) мав обраховуватись в залежності від обсягу та виду дійсно закупленої та відвантаженої ними у лісгоспах України деревини.

При цьому до відома представників фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» було доведено, що у разі їхньої відмови від надання неправомірної вигоди, підвідомчі структури Держлісагентства зупинять відвантаження лісопродукції, що унеможливить здійснення цими фірмами господарської діяльності у лісовій галузі України.

9. Особи, уповноважені діяти від імені іноземних фірм, а саме Януш Зайдель та Едвард Нітка від імені «Baltic Wood S.A.», Міхай Чернішов від імені «Confana Industries S.R.L.», Мирослав Процик від імені «Uniles S.R.O.», діючи кожен окремо, не пізніше січня-лютого 2011 року у невстановленому місці надали свою згоду на укладення окреслених договорів про надання послуг з компанією «Mega-Сommerce Limited», а згодом з компанією «Meganon-Commerce LLP» шляхом їх власноручного підписання та подальшого проведення розрахунків за ними, що вочевидь для них означало завуальоване систематичне надання у такий спосіб неправомірної вигоди службовій (-им) особі (-ам) Держлісагентства, адже вони від самого початку усвідомлювали, а згодом неодноразово переконувались, що реальні послуги за укладеними договорами не надаватимуться, а у випадку їхньої відмови від укладення таких договорів вони будуть позбавлені можливості придбавати лісопродукцію у лісгоспах України.

10. Так, у межах реалізації спільного злочинного умислу групою осіб, до складу якої входив ОСОБА_8 та яка діяла за попередньою змовою з метою систематичного одержання Особа_1 неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, поєднаного з вимаганням, були вчинені наступні правочини:

- між фірмою «Baltic Wood S.A.» та компанією «Mega-Сommerce Limited» агентські договори № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року та № 1/02 BalW від 03 січня 2012 року;

- між фірмою «Confana Industries S.R.L.» та компанією «Mega-Сommerce Limited» агентські договори № 1/03 Konf від 01 березня 2011 року та № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року;

- між фірмою «Uniles S.R.O.» та компанією «Mega-Сommerce Limited» агентські договори № 1/02 Unl від 27 січня 2011 року, № 1/07 Unl від 01 липня 2011 року, № 2/01 Unl від 02 січня 2012 року, № 3/01 Unl від 03 січня 2013 року.

За наведеними агентськими договорами, що їх від імені компанії «Mega-Сommerce Limited» підписав власноруч особисто ОСОБА_8, ніколи не надавались обумовлені ними послуги, проте, розрахунки за цими договорами відбувались щомісяця на підставі інвойсів, які формувались та підписувались також ОСОБА_8 в залежності від виду та обсягу дійсно відвантаженої фірмам «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» українськими лісгоспами деревини, а тоді направлялись цим фірмам електронною поштою.

Загальна сума коштів, перерахованих у такий спосіб на рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» у 2011-2013 роках склала 7 611 852,60 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 80 388 917 гривень 66 копійок, зокрема:

- від фірми «Baltic Wood S.A.» 196 828,85 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 2 115 826 гривень 80 копійок;

- від фірми «Confana Industries S.R.L.» 441 944,75 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 4 624 862 гривень 99 копійок;

- від фірми «Uniles S.R.O.» 6 973 079,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 73 648 227 гривень 87 копійок.

11. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу групою осіб, до складу якої входив ОСОБА_8 та яка діяла за попередньою змовою з метою систематичного одержання Особа_1 неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, поєднаного з вимаганням, прагнучи завуалювати та ускладнити викриття цієї злочинної діяльності, у травні 2013 року компанія «Mega-Сommerce Limited» була виведена з корупційної схеми, а натомість введена нова компанія - «Meganon-Сommerce LLP», за участі якої були укладені такі угоди:

- між фірмою «Baltic Wood S.A.» та компанією «Meganon-Сommerce LLP» агентські договори № 1/05 BalW від 01 травня 2013 року та № 2/05 BalW від 31 грудня 2013 року;

- між фірмою «Confana Industries S.R.L.» та компанією «Meganon-Сommerce LLP» агентський договір № 1/05 Konf від 01 травня 2013 року;

- між фірмою «Uniles S.R.O.» та компанією «Meganon-Сommerce LLP» агентські договори № 1/05 Unl від 01 травня 2013 року та № 1/01 Unl від 01 січня 2014 року.

За наведеними агентськими договорами, що їх від імені компанії «Meganon-Сommerce LLP» підписав власноруч особисто ОСОБА_8, так само ніколи не надавались обумовлені ними послуги, проте, розрахунки за цими договорами відбувались щомісяця на підставі інвойсів, які формувались та підписувались особисто ОСОБА_8 в залежності від виду та обсягу дійсно відвантаженої фірмам «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» українськими лісгоспами деревини, а тоді направлялись цим фірмам електронною поштою.

Загальна сума коштів, перерахованих у такий спосіб на рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» у 2013-2014 роках склала 3 325 247,56 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 36 015 788 гривень 82 копійок, зокрема:

- від фірми «Baltic Wood S.A.» 87 686,11 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 945 219 гривень 06 копійок;

- від фірми «Confana Industries S.R.L.» 403 899,45 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 4 360 806 гривень 18 копійок;

- від фірми «Uniles S.R.O.» 2 833 662,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дати відповідних транзакцій становило 30 709 763 гривень 58 копійок.

12. У такий спосіб за період з січня 2011 року по лютий 2014 року на рахунки компаній «Mega-Commerce», «Meganon-Сommerce LLP» від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» надійшла неправомірна вигода у безготівковій формі на загальну суму 10 937 100,16 євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання такої вигоди становило 116 404 706 гривень 48 копійок.

13. У подальшому, діючи в групі з іншими особами, щодо яких триває досудове розслідування, відповідно до заздалегідь досягнутої злочинної домовленості, спрямованої на приховування (маскування) дійсного джерела походження грошових коштів, наданих у якості неправомірної вигоди, та їх фактичного кінцевого одержувача, з метою зміни місцезнаходження цих грошових коштів та їх форми, а також введення майна, здобутого злочинним шляхом, у законний обіг як легального активу, ОСОБА_8 вчинив легалізацію (відмивання) неправомірної вигоди, що зрештою призвело до її надходження в особисте безпосереднє розпорядження Особа_1, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм суб`єктів господарювання.

14. Так, у січні 2011 року на Особа_2 у Панамській Республіці була оформлена довіреність від компанії «Willora Company Incorporated», від імені якої Особа_2 у банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» відкрила розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_3, бенефіціарними власниками якого були вже безпосередньо Особа_1 та Особа_2 особисто. При цьому, під час відкриття цього рахунку у ході процедури з фінансового моніторингу Особа_2 довела до відома працівників банку структуру підконтрольних їй численних суб`єктів господарювання, до складу якої входили, зокрема, компанії «Vestera Group S.A.» (Республіка Панама) та «Zelenio LTD» (Кіпр), які були ідентифіковані нею як іноземні інвестори для українського лісопереробного заводу «Промінь».

Довіреність на ім`я дружини Особа_1 - Особа_2 на управління компанією «Vestera Group S.A.» була оформлена 25 серпня 2011 року, від імені цієї компанії Особа_2 в AO «Rietumu Banka» (Рига, Латвія) відкрила рахунок за номером НОМЕР_4, яким розпоряджалась особисто одноособово.

15. Щодо всього масиву грошових коштів, які надійшли у 2011-2014 роках на розрахункові рахунки «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP», до складу яких повністю увійшла також неправомірна вигода у загальному розмірі 10 937 100,16 євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати її надходження становило 116 404 706 гривні 48 копійок, надана фірмами «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.», ОСОБА_8 вчинив численні фінансово-господарські операції, а саме: відбувалась конвертація валют, проводились розрахунки за обслуговування банківських рахунків, мали місце транзакції на підставі різноманітних правочинів.

15.1. Так,

1) у період з 17 лютого 2011 року по 05 серпня 2013 року на рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» надійшло всього 16 414 107,77 євро, зокрема, 7 611 852,60 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»;

2) на рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» за період з 17 червня 2013 року по 30 травня 2014 року надійшло всього 8 080 363,67 євро, зокрема, 3 325 247,56 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.».

Станом на 17 травня 2013 року та 30 травня 2014 року залишок на рахунках обох компаній - відповідно «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» - дорівнював нулю, тобто на ці дати внаслідок здійснення ОСОБА_8 фінансових операцій на підставі вчинених ним правочинів всі грошові кошти, а у їх складі також неправомірна вигода від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.», стали предметом дебетових транзакцій, внаслідок яких вони були переміщені на рахунки інших осіб/суб`єктів господарювання або була змінена їх форма шляхом конвертації в інші види валют.

15.2. При цьому, упродовж 2011-2014 років з рахунків компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» на рахунок компаній, підконтрольних безпосередньо особисто Особа_1 та Особа_2, відбулись перерахування безготівкових грошових коштів на такі суми:

- на рахунок компанії «Willora Company Incorporated» надійшло 1 915 925, 96 євро;

- на рахунок «Vestera Group S.A.» надійшло 2 507 670 доларів США та 19 761 510,65 євро;

- на рахунок «Zelenio LTD» надійшло 124 250 євро.

16. Подальший значущий для цього кримінального провадження рух грошових коштів, що надійшли на рахунки компаній «Willora Company Incorporated» та «Vestera Group S.A.», був таким.

16.1. Отримані на рахунок «Vestera Group S.A.» безготівкові грошові кошти, зокрема:

- у розмірі 4 518 000 доларів США та 15 731 000 євро були перераховані двома транзакціями безпосередньо на особистий розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_5, відкритий дружиною службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, Особа_1 - Особа_2 у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka»;

- у сумі 1 556 300 доларів США та 1 757 050 євро були перераховані на розрахунковий рахунок компанії «Zelenio LIMITED» (Республіка Кіпр) за номером НОМЕР_6, також підконтрольної Особа_2;

- у розмірі 1 000 000 доларів США були перераховані на розрахунковий рахунок компанії «Willora Company Incorporated».

16.2. Згодом рух грошових коштів відбувався вже у межах особистих рахунків Особа_2 - зі свого особистого рахунку у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka» за номером НОМЕР_5, на який надходили грошові кошти лише від компанії «Vestera Group S.A.», вона зробила кілька транзакцій із призначенням «переказ особистих коштів»:

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Absolut Bank»: 24 лютого 2014 року у розмірі 273 593,28 швейцарських крон, що були конвертовані з отриманих 300 000 доларів США; 13 березня 2014 року у розмірі 3 000 000 доларів США; 27 березня 2014 року у розмірі 5 500 000 доларів США; 15 травня 2014 року у розмірі 550 000 євро; 27 лютого 2015 року у розмірі 29 240 євро;

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Sberbank Moscow Vernadskoe Branch»: 15 квітня 2014 року у розмірі 7 000 000 євро; 28 листопада 2014 року у розмірі 5 000 000 євро.

17. 03 березня 2014 року службова особа Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 була звільнена, негайно після чого фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.» припинили здійснювати платежі за укладеними з компаніями «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» агентськими договорами.

14 травня 2014 року за заявою Особа_2 рахунок компанії «Vestera Group S.A.» в AO «Rietumu Banka» за номером НОМЕР_4 був закритий, а 11 червня 2015 року був також закритий її особистий рахунок у тій самій банківській установі за номером НОМЕР_5 .

05 серпня 2013 року був закритий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером НОМЕР_1 у латвійській банківській установі «ABLV Bank» (після заміни компанії «Mega-Сommerce Limited» на «Meganon-Сommerce LLP»), а 30 травня 2014 року також був закритий рахунок «Meganon-Сommerce LLP» за номером НОМЕР_2 у тому ж банку (негайно після перерахування всіх грошових коштів з рахунку цієї компанії).

18. Таким чином, ОСОБА_8, діючи у групі осіб за попередньою змовою з ними, вчинив пособництво в одержанні, поєднаному з вимаганням, неправомірної вигоди службовою особою Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 на користь останнього, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм суб`єктів господарювання на загальну суму 10 937 100,16 євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становило 116 404 706 гривень 48 копійок, тобто в особливо великому розмірі, а відтак вчинив злочин, передбачений частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

Крім того, діючи у складі групи осіб за попередньою змовою з ними та будучи достеменно обізнаним щодо завідомо незаконного походження майна, а саме безготівкових грошових коштів у сумі 10 937 100, 16 євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати транзакцій складало 116 404 706 гривні 48 копійок, ОСОБА_8 здійснив легалізацію (відмивання) цих коштів в особливо великому розмірі шляхом здійснення з ними фінансових операцій (зокрема, щодо їх перетворення в іншу валюту шляхом їх часткової конвертації) та численних правочинів, чим вчинив дії, спрямовані на маскування джерела походження цих коштів, їх місцезнаходження, зміну їх форми (перетворення), а відтак вчинив злочин, передбачений частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

ІІІ. Позиція сторони захисту

19. Обвинувачений ОСОБА_8 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та надав суду такі показання. Закінчивши школу, він вступив до Українського державного аграрного університету, де здобув спеціальність інженера лісового господарства, після чого був працевлаштований за направленням до Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» на посаду інженера відділу збуту. Згодом відбулась реорганізація цього об`єднання, а на його базі були створені нові юридичні особи - Київський лісгосп та Київське обласне управління лісового господарства. На той час начальником Київського обласного управління лісового господарства був ОСОБА_14, який запропонував ОСОБА_8 очолити відділ технічної політики, охорони праці та радіології, на що останній погодився.

Під час роботи в Київському обласному управлінні лісового господарства на одній із виставок деревообробного обладнання обвинувачений познайомився із ОСОБА_15 (начальником виробничого відділу приватного підприємства «Дім паркету»), з яким у ОСОБА_8 з огляду на їхню обопільну професійну діяльність у деревообробній галузі склались приятельські стосунки. Незабаром ОСОБА_15, вочевидь усвідомлюючи, що заробітна плата ОСОБА_8 у Київському обласному управлінні лісового господарства не була великою, запропонував йому посаду менеджера з продажів у ТОВ «Авіс» (йшлося про продаж вагонки, меблів, спальних гарнітурів тощо). Після тривалих роздумів ОСОБА_8 зрештою пристав на цю пропозицію та змінив місце роботи.

Згодом ОСОБА_15, який був одним із засновників ТОВ «Лістрейд», високо оцінивши професійні та ділові якості ОСОБА_8, запропонував йому стати директором цього Товариства, на що обвинувачений надав свою згоду, а за деякий час він запропонував ОСОБА_8 очолити також іноземну компанію за додаткову оплату. Оскільки обвинувачений перебував на той час у скрутному фінансовому становищі з огляду на тяжку хворобу його матері, вагітність дружини, інвалідність дитини, він погодився, але чесно сказав ОСОБА_15, що повноцінно керувати іноземною фірмою він не зможе, оскільки на той момент він одночасно працював на двох підприємствах. Тоді ОСОБА_15 запропонував ОСОБА_8 номінальне керівництво, коли фактично керуватиме фірмою сам ОСОБА_15, а обвинувачений буде лише підписувати документи як її директор.

З огляду на наведене, ОСОБА_8 не знав та не цікавився, якою була господарська діяльність цієї іноземної фірми, коли та ким вона реєструвалась, чи були там інші наймані працівники тощо, адже усіма цими питаннями опікувався ОСОБА_15 . При цьому обвинувачений наголошував на тому, що будь-яких листів від імені іноземної фірми він ніколи нікому не відправляв, ким та у якому банку відкривався рахунок цієї фірми він не знав, який обсяг грошових коштів надходив на її рахунки та яка подальша доля цих коштів йому невідомо, оскільки він цими аспектами не цікався, повністю довірившись ОСОБА_15 .

Крім того, обвинувачений заперечував належність йому номеру мобільного телефону, який зазначений в його особовій картці за місцем роботи та про який йдеться в матеріалах, наданих прокурором в обґрунтування пред`явленого обвинувачення. Він пояснював, що у ТОВ «Авіс» був робочий мобільний телефон, яким користувались всі працівники цього Товариства, і хоча обвинувачений не був впевнений щодо номеру цього телефону, він припускав, що у доказах може фігурувати саме він. Щодо зазначення цього ж номера телефону у його особовій картці ОСОБА_8 наполягав на тому, що саме цей рядок виконаний невідомою особою іншим почерком та іншим чорнилом, тоді як він постійно користувався та користується дотепер послугами мобільного оператора «Lifecell».

Показання свідка ОСОБА_16, який впізнав в ОСОБА_8 особу, яка вимагала у нього неправомірну вигоду, останній вважав неправдивими, позаяк він зі свідком ніколи не зустрічався, будівлю «Укрлісконсалтингу» не відвідував, будь-який кабінет там не займав, що підтвердив також свідок обвинувачення директор цього підприємства ОСОБА_17 .

Обвинувачений ОСОБА_18 надав окреслені показання у довільній формі та відмовився відповідати на будь-які запитання прокурора і суду.

20.1. Захисник - адвокат ОСОБА_10 в обґрунтування позиції сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_8 посилався на неконкретність пред`явленого йому обвинувачення. На переконання захисника, в обвинувальному акті не достатньо деталізовані дії обвинуваченого, які є кримінально караними, а також дата, час та місце досягнення згоди на вчинення злочинів у співучасті, перелік співучасників, роль кожного з них та зрештою вчинені кожним з них дії щодо кожного з епізодів.

До того ж, захисник зазначав, що іншим особам у цьому кримінальному провадженні обвинувачення не пред`являлося, тоді як невстановлення фактичних обставин щодо всіх співучасників, які підлягають доказуванню згідно зі статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України, унеможливлює притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності (том № 1 а.с. 164-167).

20.2. Під час судового розгляду захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 також обстоював недопустимість використання у якості доказів тих відомостей, що були одержані в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні за номером 42014000000000364, посилаючись на положення частини першої статті 553 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої такі відомості могли бути використані лише у тому провадженні, якого стосувався запит. Таку ж позицію підтримав захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 (том № 20 а.с. 9-13).

20.3. Крім того, адвокат ОСОБА_10 вбачав істотні порушення кримінального процесуального закону під час виділення цього провадження з кримінального провадження за номером 42014000000000364, які полягали у виділенні копій матеріалів замість їхніх оригіналів, які до того ж не були належним чином посвідчені. При цьому на підсилення своєї позиції він посилався на постанову Верховного Суду № 160/7887/18 від 08 травня 2019 року, у якій зроблений висновок щодо правил засвідчення копій документів.

21.1. Другий захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 зазначав, що надані стороною обвинувачення письмові матеріали жодним чином не підтверджують фактів, які б поза розумним сумнівом свідчили, що саме ОСОБА_8 подавав до банківської установи документи на відкриття рахунків для компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» та здійснював подальше перерахування коштів з них. Зокрема, захисник стверджував, що ОСОБА_8 не було відомо про наявність довіреностей на представництво інтересів від вищезазначених компаній, оскільки ці документи були підписані невстановленими слідством особами та не містили будь-яких відомостей щодо ознайомлення з їх змістом обвинуваченого.

21.2. Він також вказував, що зміст та характер листування між представниками компанії «Meganon-Сommerce LLP» (його особа не вбачається з листа) та фірми «Confana Industries S.R.L.» (Міхаєм Чернішовим), отриманої в ході виконання запиту про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Румунії, суперечить позиції прокурора щодо вимушеної співпраці.

21.3. Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звертав увагу, що відповідно до змісту трудового контракту ОСОБА_19 з компанією «Baltic Wood S.А.» останній, як її представник, не мав повноважень підписувати контракти та розпоряджатися коштами підприємства.

21.4. Поміж іншим, захисник підкреслював, що згідно з дослідженими агентськими договорами їх сторонами (контрагентами) були лише іноземні компанії, тобто такі суб`єкти господарювання, які були зареєстровані за межами території України, перерахування грошових коштів між цими компаніями відбувалося також за участі лише іноземних банків, тобто всі події відбувались в юрисдикціях інших держав, а тому досудове розслідування та судове провадження щодо кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_8, відбуваються з порушенням статті 4 Кримінального процесуального кодексу України.

21.5. Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у своїх промовах у судових дебатах обстоювали позицію недоведеності винуватості ОСОБА_8 в інкримінованих йому злочинах та відсутності у його діях складу цих злочинів.

IV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Інформація щодо руху кримінального провадження на стадії досудового розслідування та повноважень слідчих, прокурорів

22. 28 лютого 2014 року до Служби безпеки України звернулись ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_14 із заявою про протиправні дії Особа_1 та запроваджену ним схему розкрадання державного майна, яка полягала у примусовому експорті деревини та пиломатеріалів державними підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, за заниженими цінами, а також у стягненні з покупців деревини додаткової плати за фіктивні маркетингові послуги з подальшим перерахуванням отриманих коштів на рахунки підпорядкованих Особа_1 юридичних осіб, зареєстрованих за межами України (том № 1 а.с. 220-221).

23. 27 березня 2014 року зазначене звернення разом з письмовими поясненнями заявників було скероване Службою безпеки України до Генеральної прокуратури України, а 07 травня того ж року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Держлісагентства, що спричинило тяжкі наслідки, з попередньою правовою кваліфікацією цих дій за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України. Кримінальному провадженню було привласнено номер 42014000000000364 (том № 1 а.с. 207-208, 209-210, 219).

24. У подальшому у цьому кримінальному провадженні 07 травня 2014 року проведення досудового розслідування було доручено слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_22, 03 червня цього ж року - сформовано слідчу групу та визначеного старшого слідчої групи, склад якої змінювався постановами від 17 вересня 2014 року, 21 квітня, 03 та 17 червня 2015 року, а також 28 квітня, 09 червня та 16 серпня 2016 року (том № 1 а.с. 211-212, 217-218, том № 2 а.с. 54-55, том № 8 а.с. 70-74, 140-141, 237-238, том № 9 а.с. 19-20).

На підставі постанови заступника Генерального прокурора України від 08 травня 2014 року у тому ж кримінальному провадженні було визначено групу прокурорів, яка постановами першого заступника та заступника Генерального прокурора України від 03 липня, 15 серпня, 16 вересня 2014 року, 08 червня, 08 липня 2015 року, 22 березня 2016 року також змінювалась (том № 1 а.с. 214-216, том № 2 а.с. 47-48, 50-51, 52-53, том № 8 а.с. 75-81).

25. На підставі рапорту слідчого ОСОБА_22 від 02 вересня 2015 року про виявлення обставин, які можуть свідчити про вчинення керівництвом Держлісагентства України за пособництва інших осіб легалізації грошових коштів в особливо великому розмірі, одержаних внаслідок вимагання та одержання від іноземних компаній - імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів неправомірної вигоди, було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами 42015000000001856 та 42015000000001857 із попередньою кваліфікацією за частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України. У цих провадженнях була призначена група прокурорів (том № 1 а.с. 68-69, том № 8 а.с. 56-60, 61, 62, 66-67, 68-69).

14 вересня 2015 року матеріали кримінальних проваджень з номерами 42015000000001856, 42015000000001857, 42014000000000364 були об`єднані під номером 42014000000000364 (том № 8 а.с. 64-65).

26. 21 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами кримінальних проваджень 42016000000001083, 42016000000001084, 42016000000001085 були внесені відомості про вимагання та одержання керівництвом Держлісагентства неправомірної вигоди від представників іноземних компаній «Uniles S.R.O.» (Республіка Словаччина), «Baltic Wood spolka ackyjna» (Республіка Польща), «Confana industries SPL» (Республіка Румунія) за пролонгацію контрактів на поставку деревини з України та видачу дозвільних документів для здійснення експорту лісопродукції, з попередньою правовою кваліфікацією за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (том № 8 а.с. 105, 107, 109, 111-113).

У наведених кримінальних провадженнях було визначено слідчих та прокурорів у кожному окремо, а 27 квітня 2016 року матеріали цих проваджень об`єднали із іншими зазначеними в цьому вироку кримінальними провадженнями під спільним номером 42014000000000364 та призначили єдину слідчу групу (том № 8 а.с. 104, 106, 107, 108, 118-126, 127-129, 140-141).

27. У кримінальному провадженні з номером 42014000000000364 досудове розслідування неодноразово зупинялось з метою розшуку Особа_1 та його дружини Особа_2 та відновлювалось для проведення слідчих (розшукових) дій (том № 8 а.с. 239-250, том № 9 а.с. 1-18).

28. 24 жовтня 2016 року із кримінального провадження 42014000000000364 були виділені матеріали щодо ОСОБА_8, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000002989 з попередньою правовою кваліфікацією його дій за частиною п`ятою статті 27, четвертою статті 368, частиною третьою статті 209 Кримінального процесуального кодексу України (том № 1 а.с. 177-180, 181, 182-196).

У цьому кримінальному провадженні проведення досудового розслідування було доручено слідчим, була визначена група прокурорів, неодноразово продовжувався строк досудового розслідування, виносились численні постанови про зупинення та відновлення досудового розслідування через виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (том № 1 а.с. 200-202, том № 9 а.с. 145-146, 152-153, том № 11 а.с. 49-50, 51, 54-55, 56, 59-60, 61, 64-65, 66, 70-71, 72, 75-76, 77, 79-80, 81, 83-84, том № 12 а.с. 177, 184-185, том № 13 а.с. 2-3, 26-30, 31-32, 33-34, 55-56, 83-84, 109-110).

29. 14 грудня 2017 року у кримінальному провадженні з номером 42016000000002989 визначено підслідність за Національним антикорупційним бюро України, а відтак сформовано нову слідчу групу з числа детективів та нову групу прокурорів з числа прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (том № 1 а.с. 127-128, том № 12 а.с. 178-179, 180, 181-182, том № 13 а.с. 57-58).

30. Проаналізувавши загальний перебіг досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000002989, колегія суддів не встановила будь-яких порушень Розділу ІІІ Кримінального процесуального кодексу України, які тягнули б за собою недопустимість зібраних по справі доказів.

Обставини, які повідомили свідки під час їхнього допиту в суді щодо фактичних умов закупівлі іноземними фірмами лісопродукції в Україні

31. Під час судового розгляду були допитані заявники, на підставі колективного звернення яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_14 .

31.1. Так, свідок ОСОБА_20 пояснив, що у 2006 році Особа_1, будучи вперше призначеним на посаду службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, фактично перевів галузь в «ручне» управління шляхом надання вказівок директорам лісгоспів та начальникам обласних управлінь щодо компаній, з якими необхідно укладати контракти на реалізацію лісопродукції, а також щодо умов цих контрактів. ОСОБА_20 стверджував, що до призначення Особа_1 директори лісгоспів самостійно здійснювали реалізацію всієї лісопродукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Тоді як у періоди каденції Особа_1 (з 2006 року по 2008 рік, з 2011 року по 2014 рік) продаж деревини відбувався лише визначеним Особа_1 компаніям за заниженими цінами, а різниця між ринковою та реальною ціною перераховувалась безпосередньо на компанії, підконтрольні Особа_1.

При цьому ОСОБА_20 запевняв, що Особа_1 звільняв всіх директорів лісгоспів, які відмовлялись брати участь у запроваджених ним схемах шляхом відмови у пролонгації строку дії їх трудових контрактів. Джерелом такої інформації свідок назвав неперсоніфіковане коло працівників лісової галузі України, а також повідомив суду, що про злочинну діяльність Особа_1 було відомо також працівникам Служби безпеки України та вищому керівництву держави, хоча окреслені особи свідомо не перешкоджали такій діяльності.

Разом з тим, свідок зазначив, що особисто він не знайомий з ОСОБА_8 та йому не відомі факти участі обвинуваченого в отриманні, вимаганні неправомірної вигоди для Особа_1 від конкретних іноземних компаній та подальшої легалізації ними отриманих коштів.

31.2. Свідок ОСОБА_14, який у 2005-2006 роках обіймав посаду голови Державного комітету лісового господарства (далі за текстом, Держкомлісгосп), а з 2008 року по 2011 рік працював заступником голови цього ж комітету, пояснив, що у 2011 році Особа_1 був призначений на посаду службової особи Держкомлісгоспу та очолював це відомство до 2014 року. У цей проміжок часу відбулась реорганізація Держкомлісгоспу, правонаступником цього комітету стало Держлісагентство.

До 2011 року при Держкомлісгоспі діяла спеціальна комісія, яка перевіряла ціни по зовнішньоекономічним контрактам, та без дозволу якої відомчі підприємства не мали права відвантажувати лісопродукцію. Під час митного контролю навіть не приймались декларації, якщо був відсутній погоджувальний протокол комісії Держкомлісгоспу, яким встановлено відповідність ціни у контракті ринковим показникам.

Свідок ОСОБА_14 стверджував, що з приходом Особа_1 на посаду керівника Держлісагентства комісія щодо перевірки умов контрактів була ліквідована. Відтоді почало діяти «телефонне право» - дзвонили директорам лісгоспів та казали, з ким потрібно укладати договір та на яких умовах. Тобто у період з 2011 року по 2014 рік для лісгоспів, як безпосередніх продавців лісопродукції, вже не існувало обов`язкової процедури погодження ціни та отримання відповідного протоколу.

Натомість, за часів керівництва Особа_1 для моніторингу ринку лісопродукції та формування цінової політики у цій сфері було створено Державне підприємство «Укрлісконсалтинг». Це підприємство надавало послуги лісгоспам з вивчення ринку та підшукання клієнтів для придбання лісопродукції. Іноземні фірми, підконтрольні Особа_1, також шукали покупців лісопродукції, але підшукані ними компанії купували продукцію за ціною, нижчою за ринкову, а продавали на європейському ринку за цінами, які відповідали світовим показникам.

Як наслідок, з 2011 року ціна усіх контрактів щодо експорту лісопродукції впала на 10 доларів США, хоча були фактичні підстави для її зростання на 4-5 доларів США за один кубометр з огляду на ринкові тенденції. ОСОБА_14 стверджував, що у неформальній обстановці директори лісгоспів, працівники апарату Держлісагентства, представники іноземних компаній розповідали йому, що лісгоспи примушували «відпускати» лісопродукцію конкретним фірмам за конкретними цінами. У разі відмови виконувати вказівки директорам лісгоспів погрожували відмовою у пролонгації строку дії їхніх трудових контрактів. Особисто Особа_1, як керівник Держлісагентства, не спілкувався з директорами лісгоспів, він діяв через начальників обласних управлінь. Іноземні компанії, які не погоджувались брати участь у запропонованих схемах, також усувались з ринку.

Проте, ОСОБА_14 не був обізнаний про господарську діяльність компаній з назвами «Mega-Сommerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», «Baltic Wood», «Сonfana» та «Uniles».

Щодо участі в окресленій схемі ОСОБА_23 свідок зазначив, що обвинувачений колись працював у структурах Держкомлісгоспу, але про його причетність до протиправної діяльності свідку нічого невідомо.

31.3. Ще один заявник - свідок ОСОБА_21 повідомив, що його трудова діяльність тривалий час була пов`язана з лісовими ресурсами: він починав з лісничого, з кінця 90-го року працював заступником міністра, після реорганізації у 1997 році міністерства в Державний комітет лісового господарства він став першим заступником голови комітету, з 2002 року по 2005 рік очолював це відомство, а у 2005 році пішов з лісової галузі.

У 2007 році Особа_1, зайнявши керівну посаду у Держкомлісгоспі, пропонував ОСОБА_21 повернутись до роботи, але свідок відмовився з огляду на наявну у нього інформацію про запроваджені корупційні схеми у сфері експорту лісопродукції. Свідок зазначив, що про корупцію було відомо всім, але вжити заходів було практично неможливо, оскільки Особа_1 звільняв тих, хто відмовлявся виконувати його вказівки. Так, наприклад, було звільнено начальників Черкаського та Луганського облуправлінь.

Після призначення Особа_1 на керівну посаду вдруге у 2011 році ОСОБА_21 дізнався, що до команди Особа_1 входив, зокрема, ОСОБА_8 . У період з 2011 року по 2014 рік Особа_1 розвинув корупційну діяльність шляхом надання вказівок начальникам обласних управлінь та директорам районних лісгоспів щодо конкретних цін з переліком фірм на укладання договорів поставки лісопродукції. Незаконна діяльність Особа_1 спочатку стосувалась лісопереробки, а згодом поширилась на продаж круглого лісу за заниженими цінами. Так, зокрема, відкривалась компанія в офшорній зоні, після чого покупець сплачував, наприклад, 90 доларів лісгопу, а 5 доларів - офшорній компанії. Зазвичай Особа_1 оформлював свої статки на дружину - Особа_2, адже вона не працювала у лісовій галузі.

Про незаконну діяльність Особа_1 свідку відомо зі слів працюючих на той час начальників управлінь. Зазначені особи повідомляли, що усні команди Особа_1 надавав своїм заступникам, вони своєю чергою передавали їх начальникам управлінь або відділів.

З ОСОБА_8 свідок особисто не знайомий, йому невідомо про будь-які конкретні вимоги з боку ОСОБА_8 будь-кому щодо надання йому або третім особам неправомірної вигоди, невідомі йому також факти реєстрації іноземних компаній або здійснення ними фінансових операцій.

31.4. Показання свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_14 є показаннями з чужих слів у розумінні частини першої статті 97 Кримінального процесуального кодексу України, адже фактично вони ґрунтуються на поясненнях інших осіб - працівників Держлісагентства, очільників обласних управлінь та керівників лісгоспів.

І хоча суд в цілому визнає правдивими надані цими свідками показання та вважає їх належним доказом з огляду на їх важливість для розуміння фактичних обставин цього кримінального провадження, проте відповідно до частини шостої статті 97 Кримінального процесуального кодексу України для того, щоб визнати показання з чужих слів допустимим доказом, необхідно перевірити їх шляхом дослідження та співставлення з іншими доказами, отриманими з різних процесуальних джерел.

32. Так, у порядку, передбаченому Главою 43 Кримінального процесуального кодексу України, суд із застосуванням механізмів міжнародної правової допомоги здійснив проведення такої процесуальної дії як допит свідків - іноземних громадян ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

32.1. У ході допиту із залученням перекладача ОСОБА_27 свідок ОСОБА_24, громадянин Румунії, повідомив, що з 1994 року та дотепер він є директором деревообробної компанії «Confana Industries» (Румунія).

Свідок пояснив, що у 2009-2014 роках очолюване ним підприємство закупляло деревину в Україні, при цьому до січня 2011 року він самостійно відшукував лісгоспи, які могли поставляти необхідні види лісопродукції у потрібних об`ємах, укладав з ними прямі контракти, здійснював передплату та отримував відвантажену деревину. Тоді як на початку 2011 року, коли Президентом України був обраний ОСОБА_29 та змінився Уряд, директор одного з лісгоспів поінформував ОСОБА_24, що йому необхідно зустрітись з новим керівництвом у Києві, адже запроваджуються інші умови співпраці, без дотримання яких поставок деревини не буде. Спочатку свідок не хотів їхати на таку зустріч, оскільки на той момент вже мав налагоджені господарські зв`язки, діючі контракти та передплачену продукцію, але відвантаження не відбувались.

З огляду на зазначене ОСОБА_24 був вимушений приїхати до Києва за наданою лісником адресою, яку свідок не пам`ятав, але зазначив, що установа була розташована неподалік стадіону в центрі міста, мала назву, пов`язану з лісовим господарством або з лісовими ресурсами, і там був пропускний режим. Свідок повідомив охоронцеві свої анкетні дані, а за деякий час у приміщенні тієї ж установи відбулась зустріч з невідомим йому чоловіком, який розповів про нову процедуру закупівель. Вона полягала в необхідності негайного укладення договору з конкретною компанією з метою надання останньою інформації про постачальників деревини за плату близько 2,5-3 євро за кожен придбаний кубічний метр. Свідок наголосив, що у нього не було потреби в укладенні такого договору, йому також не було надано можливості обговорити та відкоригувати умови цього договору або відмовитись від його укладення, позаяк співрозмовник свідка дав зрозуміти, що без виконання озвученої вимоги поставки деревини не відбуватимуться.

У подальшому співрозмовник свідка надав йому номер телефона контактної особи на ім`я « ОСОБА_30 » та наказав йти на паркінг стадіону неподалік, куди, за його словами, інша особа принесе контракт, після підписання якого свідок мав би електронним листом повідомити про потрібні види деревини та її обсяги. ОСОБА_24 не згадав наданий йому номер під час допиту в суді, проте зазначив, що в ході допиту на стадії досудового розслідування повідомляв його слідчому. Цей номер «0679201534» оголосив прокурор відповідно до протоколу допиту.

Того ж дня на паркінгу біля стадіону до свідка підійшов незнайомий йому чоловік та передав адресу електронної пошти для листування, а також вже заповнений контракт між компаніями «Confana Industries» та «Mega-Commerce Limited», у якому не було зазначено об`ємів та умов закупівель, а фактично містилась лише ціна послуг «Mega-Commerce Limited», яка залежала від фактично придбаної деревини в Україні.

Після укладення цього контракту відвантаження деревини за вже укладеними на той момент договорами з лісгоспами відновились, при цьому від того моменту та до 2014 року компанія «Mega-Commerce Limited», а з 2013 року - компанія «Meganon-Commerce LLP» щомісяця виставляли компанії «Confana Industries» рахунки за надані послуги, виходячи з кількості відвантажених кубічних метрів деревини.

ОСОБА_24 пояснив, що він не був знайомий з директорами або з будь-якими іншими працівниками компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», ніколи не спілкувався з ними особисто, вони не надавали йому інформацію щодо того, у яких лісозаготівельних підприємствах наявна деревина, не досліджували ринок лісопродукції України та інших країн, не здійснювали жодного контролю за виконанням будь-яких зобов`язань контрагентами компанії «Confana Industries», тобто не надавали передбачених контрактами послуг. Але ОСОБА_24 періодично телефонували працівники лісгоспів Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської областей, з деякими з них компанія «Confana Industries» укладала договори поставки деревини. Одного разу зі свідком також зв`язувалось приватне підприємство, проте поставки деревини фактично не відбулись. При цьому свідок не знає, чи такі дзвінки пов`язані з роботою саме компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP».

Вся комунікація між компаніями «Confana Industries» та «Mega-Commerce Limited», а з 2013 року між компаніями «Confana Industries» та «Meganon-Commerce LLP» відбувалась електронною поштою або телефоном, на зв`язок виходила особа на ім`я « ОСОБА_30 ». Компанії «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» не надавали компанії «Confana Industries» переліку лісгоспів із зазначенням видів та кількості наявної деревини, а компанія «Confana Industries» ніколи не інформувала їх про укладені з лісгоспами договори, але першого числа кожного місяця на електронну пошту компанії «Confana Industries» приходили рахунки для оплати, виходячи із розрахунку обсягу фактично відвантаженої деревини у попередньому місяці.

Як пояснив свідок, одного разу компанія «S.C. Confana Industries S.R.L.» припустилась прострочення платежу, тоді з того номера, що його у 2011 році надали ОСОБА_24 у центральному управлінні лісових ресурсів в Україні, зателефонував « ОСОБА_30 » та вимагав негайно погасити заборгованість, погрожуючи, що у випадку повторного прострочення ціна за контрактами збільшиться або відвантаження деревини не відбуватиметься.

На початку 2014 року рахунки від компанії «Meganon-Commerce LLP» припинили надходити, хоча лісгоспи ще кілька місяців продовжували відвантажувати деревину на підставі укладених договорів.

32.2. Допитаний у ході судового розгляду із застосуванням механізму міжнародної правової допомоги та за участі перекладача ОСОБА_33 свідок ОСОБА_25 поінформував суд, що з 2001 року по 2018 рік він працював у фірмі «Baltic Wood S.A.» (Польща), а з 2004 року обіймав посаду керівника відділу закупівель. Видом господарської діяльності зазначеного підприємства було вироблення покриття для підлоги з деревини. Деревина закуплялась в Україні.

Свідок зазначив, що спочатку фірма «Baltic Wood S.A.» працювала лише з лісгоспами України, але згодом поміж їх контрагентів з`явились також приватні українські структури.

На території України у компанії «Baltic Wood S.A.» упродовж багатьох років був офіційний представник - ОСОБА_35, який підшукував постачальників деревини та попередньо узгоджував з ними умови майбутніх контрактів, остаточне рішення про укладення яких приймало правління, а тоді всі угоди укладались напряму з постачальниками.

Проте, у 2011 році ОСОБА_35 повідомив фірмі «Baltic Wood S.A.», що для подальшого імпорту з України деревини обов`язковою умовою є укладення договору консалтингу з фірмою-посередником, якій щомісяця необхідно буде перераховувати грошові кошти в обсягах, які залежатимуть від обсягу та виду відвантаженої лісгоспами продукції. Такою фірмою спочатку була «Mega-Commerce Limited», а з 2013 року - «Meganon-Commerce LLP». Уся комунікація щодо цієї фірми-посередника відбувалась за участі ОСОБА_35, хоча рішення щодо укладання відповідних угод ухвалювало правління фірми «Baltic Wood S.A.». Упродовж наступних кількох років свідок наприкінці місяця направляв на електронну адресу, яку йому повідомив ОСОБА_35, звіт про відвантажену деревину, а за кілька днів на електронну адресу фірми «Baltic Wood S.A.» надходили рахунки із зазначенням суми, яка дійсно напряму залежала від обсягів та виду відвантаженої у попередньому місяці деревини.

Разом з тим, свідок ОСОБА_25 наголошував, що з боку фірми «Baltic Wood S.A.» ніколи не було ініціативи щодо залучення посередника або ще одного представника в Україні, адже до 2011 року всі поставки були налагоджені та відбувались безперебійно. Крім того, після 2011 року підшукання контрагентів, а також відвантаження лісопродукції та контроль за її кількістю і якістю продовжував здійснювати ОСОБА_35, а від фірми-посередника ніколи не було жодного представника та жодного акту приймання-передачі наданих послуг.

Свідок також зазначав, що розрахунки за наведеною схемою тривали до січня 2014 року включно, а тоді електронна переписка та виставлення рахунків з боку компанії «Meganon-Commerce LLP» припинились, хоча поставки деревини за укладеними контрактами тривали.

32.3. У ході судового розгляду із застосуванням механізму міжнародної правової допомоги та за участі перекладача ОСОБА_33 також у якості свідка була допитана ОСОБА_26, яка у період 2011-2014 років обіймала посаду головного бухгалтера фірми «Baltic Wood S.A.». Свідок зазначала, що наведена фірма виготовляла дерев`яні панелі для підлоги та з цією метою постійно закупляла деревину в українських лісгоспах.

ОСОБА_26 пояснювала, що договори поставки деревини завжди укладались напряму з лісгоспами, за ними проводились безготівкові розрахунки, кожна поставка підтверджувалась первинними бухгалтерськими та митними документами. З метою здійснення контролю за якістю та кількістю деревини, що відвантажувалась для фірми «Baltic Wood S.A.» на території України, від імені останньої діяв її офіційний працівник - ОСОБА_35, якому щомісяця сплачували заробітну плату.

Свідок також повідомила, що у певний період часу були надані для оплати договори із посередниками про здійснення контролю за якістю деревини - компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP». По цих договорах щомісяця надходили фактури електронною поштою, які свідок перевіряла на відповідність кількості відвантаженої деревини, а тоді оплачувала. Будь-яких інших документів щодо виконання цих договорів ніколи не надходило, а з лютого 2014 року також припинили надходити рахунки.

33. У якості свідків були допитані також представники фірм «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.» та «Uniles, S.R.O.» в Україні - ОСОБА_38, ОСОБА_19, ОСОБА_39, які до 2011 року та після лютого 2014 року на договірній основі співпрацювали з наведеними фірмами, надаючи послуги, зокрема, з підшукання лісопродукції, а також з контролю за її кількістю та якістю під час відвантаження лісгоспами України.

33.1. Так, ОСОБА_19 пояснив, що він упродовж багатьох років перебував у договірних відносинах з фірмою «Baltic Wood S.A.», неодноразово зустрічався з її керівництвом, здійснював супровід та транспортування власним авто керівників цієї фірми під час відряджень на території України, за дорученням спілкувався з працівниками лісгоспів України, здійснював контроль за відвантаженням придбаної цією фірмою деревини за якістю та кількістю, надавав звіти, виконував функції кур`єра щодо отримання-надсилання документів тощо.

Він також повідомив, що кілька разів їздив до Києва та зустрічався на вулиці Шота Руставелі з особою на ім`я « ОСОБА_30 », забирав документи та пересилав їх до Польщі, проте, що саме було в тих документах йому невідомо, а телефон «Сергія» не зберігся у пам`яті його телефона.

При цьому, всупереч показанням ОСОБА_25, керівника відділу закупівель фірми «Baltic Wood S.A.», свідок ОСОБА_19 повністю заперечував свою обізнаність щодо агентських угод, укладених між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «Baltic Wood S.A.», та їх умов.

Оцінюючи показання ОСОБА_19 в цій частині на предмет їх достовірності, суд бере до уваги, що ОСОБА_25 прямо вказав на ОСОБА_19 як на особу, яка особисто повідомила членів Правління фірми «Baltic Wood S.A.» про необхідність укладення договорів щодо надання консалтингових послуг з січня 2011 року, як обов`язкової умови для експорту деревини з України, та передала контакти для подальшої їхньої комунікації у межах виконання окреслених договорів.

Колегія суддів, проаналізувавши взаємовиключні показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_25, надає перевагу показанням останнього, позаяк, по-перше, ОСОБА_19 надавав суперечливі за своїм змістом показання щодо тих самих подій на досудовому розслідуванні та в суді. Як зазначив прокурор, на досудовому розслідуванні ОСОБА_19 описував фактично ті самі обставини, про які надав показання ОСОБА_25 (том № 14 а.с. 192-201), але у ході судового розгляду ОСОБА_19 таких показань вже не надавав, а на запитання сторони обвинувачення щодо причин зміни показань посилався на сплив значного часу та власну забудькуватість, хоча й підтвердив власний підпис на продемонстрованих прокурором протоколах допиту. По-друге, показання ОСОБА_25 вбачаються цілком природніми та логічними, адже саме ОСОБА_19 як офіційний представник польської компанії, керівництво якої знаходилось на значній відстані від місць постачання деревини, був найбільш обізнаним щодо всіх поточних нюансів її відвантаження та першим дізнавався про зміни у порядку закупівель. По-третє, ОСОБА_19 у ході його допиту в судовому засіданні, повідомляючи інформацію з одного того самого проміжку часу з 2011 року по 2014 рік, надавав нейтральні для себе показання достатньо чітко, тоді як запитання, що за своїм змістом, могли б викрити його як співучасника злочину, залишались без відповіді з посиланням на ушкодження функції пам`яті після перенесеного ним захворювання на коронавірусну інфекцію Covid-19. І нарешті, по-четверте, між ОСОБА_19 та ОСОБА_8 у 2011-2014 роках відбулось 89 з`єднань з використанням мобільного зв`язку, що ставить під сумнів показання ОСОБА_19 щодо лише двох або трьох контактів з особою на ім`я « ОСОБА_30 » у межах виконання доручень фірми «Baltic Wood S.A.» щодо отримання документів (том № 2 а.с. 74, 75-82).

33.2. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що з 1998 року по 2015 рік він на договірній основі надавав послуги словацькій фірмі «Юнайліс», що була дочірньою австрійською компанією, щодо здійснення технічного контролю за кількістю та якістю деревини під час її відвантаження лісгоспами України на підставі укладених договорів поставки. Він виїжджав до лісгоспів, де спілкувався з працівниками лише «нижніх» складів, та ніколи не мав жодних розмов з директорами лісгоспів або працівниками Держлісагентства. Звіти про виконану роботу свідок надавав щомісяця керівнику «Юнайліс» ОСОБА_40, який нещодавно помер. Підшуканням контрагентів та укладенням договорів поставки лісопродукції безпосередньо з лісгоспами також опікувався особисто ОСОБА_41 . Декілька разів свідок привозив ОСОБА_42 до Держлісагентства.

33.3. У ході судового розгляду також надав показання свідок ОСОБА_38, який хоча й не був офіційним представником фірми «Confana» в Україні, проте був особисто знайомий з директором цієї фірми - ОСОБА_24, періодично виконував доручення останнього та супроводжував його на власному транспорті під час ділових зустрічей на території України, зокрема, з метою здійснення перекладу з румунської на російську. Свідок був обізнаний щодо укладення якихось договорів про маркетингові послуги, але щодо їхніх умов йому нічого невідомо. На прохання ОСОБА_24 свідок також самостійно зустрічався з директорами лісгоспів для обговорення поставок лісоматеріалів, а також виїжджав для проведення контролю за кількістю та якістю деревини під час її відвантаження.

34. Двоє директорів лісгоспів - ОСОБА_44, директор ДП «Берегомет-ське лісомисливське господарство», та ОСОБА_45, директор Сторожинецького лісгоспу, - повідомили суду, що були особисто знайомі з керівником фірми «Confana» ОСОБА_24 та констатували виняткову порядність останнього у всіх робочих питаннях. Фірма «Confana» працювала з обома зазначеними лісгоспами тривалий час, господарські контакти були встановлені ще до 2011 року, розрахунки завжди відбувались вчасно, обсяги відвантажуваної деревини поступово зростали. Обидва свідка пояснили, що договори поставки лісопродукції лісгоспи укладали напряму з замовниками без участі будь-яких посередників та без втручання Держлісагентства. Контроль за кількістю та якістю лісопродукції від імені фірми «Confana» здійснювали особисто ОСОБА_24 або особа на ім`я « ОСОБА_47 », якого суд ідентифікує як свідка ОСОБА_48 . Тоді як ані ОСОБА_8, ані будь-яка інша особа від імені фірми «Confana» до лісгоспів не прибувала.

35. Крім того, суд вважає такими, що мають значення для цього кримінального провадження, хоча і не є прямими доказами, показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, які упродовж 2011-2014 років були офіційними представниками різноманітних іноземних компаній, які експортували з України лісопродукцію.

35.1. Так, свідок ОСОБА_16 в окреслений період обіймав посаду директора ТОВ «Екобрикетплюс», видом діяльності якого було виготовлення брикетів для опалення, що обумовлювало наявність господарських зв`язків із лісозаготовчими підприємствами, зокрема лісгоспами України. Поряд із цим, у наведений період за замовленням німецької компанії «Oko-Brennstoffe Nord» свідок здійснював у Житомирському та Баранівському лісгоспах контроль за кількістю та якістю дров, що їх придбавало це підприємство на підставі договору поставки. Такий договір був укладений напряму між лісгоспом та іноземною компанією без будь-яких посередників.

У 2013 році свідку зателефонував працівник Житомирського лісгоспу та повідомив, що вже оплачена та підготовлена для німецької компанії деревина не може бути відвантажена без відповідного погодження з Києва. Цей працівник скерував свідка до Держлісконсалтинга за адресою: місто Київ, вулиця Деревообробна, 1.

Прибувши до Держлісконсалтинга, свідок був супроводжений охоронцем до кабінету, де на нього очікував чоловік, імені якого ОСОБА_16 не згадав, проте, під час судового засідання упізнав того чоловіка в ОСОБА_8 .

Зі слів свідка, ОСОБА_8 повідомив йому, що відтепер для придбання деревини в Україні іноземною компанією, інтереси якої представляв ОСОБА_16, необхідно укласти договір консалтингових послуг з британською компанією «Meganon-Commerce LLP» та щомісяця перераховувати цій компанії платежі, розмір яких залежатиме від виду та кількості деревини, придбаної у лісгоспах України. Обвинувачений навів йому вартість «консалтингових послуг» за придбання одного кубічного метра різних видів деревини - від дров до паркетної дубової дошки, при цьому наголосивши, що без укладання договору з «Meganon-Commerce LLP» вивезення за межі України навіть вже придбаної та оплаченої деревини буде неможливим.

Свідок підкреслив, що він ідентифікував вимогу ОСОБА_8 як вимогу здійснювати «відкат», тобто обов`язок сплачувати на рахунок «Meganon-Commerce LLP» безготівкові кошти за саму можливість придбавати деревину в Україні. Обвинувачений не обговорював зі свідком вартість деревини або джерела її походження, а лише акцентував увагу на необхідності щомісячних платежів за кожен придбаний в Україні кубометр лісопродукції. В той період часу на електронну пошту свідка надійшло кілька електронних листів з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, у яких йшлося про встановлення ціни на колоті дрова на рівні 6 євро, обов`язкового внесення передплати, необхідність щомісяця надавати інформацію щодо кількості придбаної деревини, а крім того, до двох листів було додано рахунки на оплату у сумі 5000 євро та 1000 євро.

ОСОБА_16 підкреслював, що німецька компанія «Oko-Brennstoffe Nord» не укладала агентського договору з «Meganon-Commerce LLP», проте, для того, щоб відвантажити вже оплачену деревину, сплатила кошти за виставленими рахунками, після чого дійсно не було жодних перешкод для завершення поставки. У цілому про такі самі умови для закупівлі деревини говорили також інші працівники деревообробної галузі.

Свідок сприймав висловлену ОСОБА_8 погрозу щодо припинення поставок деревини як реальну, адже їхня зустріч відбувалась у приміщенні ДП «Держлісконсалтинг», що заповнювало загальнодержавну систему поставок деревини, у якій компанія «Oko-Brenstoffe Nord» була позначена «червоним» як така, якій заборонено видавати сертифікат походження деревини. Про це ОСОБА_16 дізнався напередодні в обласному управлінні лісовими ресурсами, де без посилання на будь-які законні підстави працівник повідомив про зупинення поставок деревини до їх погодження у Києві.

35.2. Свідок ОСОБА_49 пояснив, що наприкінці травня - на початку червня 2013 рік він був представником кількох іноземних компаній, зокрема, «TVR LUX SARL» з Люксембургу, німецької компанії та компанії з Литви. У 2013 році ці компанії працювали з українськими лісгоспами - закуповували камінні дрова та експортували їх. Свідок проводив прямі перемовини з директорами лісгоспів з метою придбання лісопродукції та згодом виїжджав на місце її відвантаження для здійснення контролю кількості і якості, тому потреби в укладенні агентських договорів (посередників) не було.

Проте, у лісгоспах були переліки компаній, з якими укладали договори поставки лісопродукції, а тим, кого у переліку не було, - повсякчас відмовляли. Для потрапляння до наведеного переліку було необхідно прибути до приміщення «Укрлісконсалтингу» за адресою вулиця Деревообробна, 1 в місті Київ, де чоловік на ім`я « ОСОБА_56 » із номером телефону НОМЕР_7 озвучив ціну камінних дров 37 євро на рахунок лісгоспу та 6 євро на рахунок компанії, реквізити якої надійшли згодом на електронну пошту. Такою компанією була «Meganon-Commerce LLP», що мала банківський рахунок у Латвії. У подальшому вся комунікація, включаючи обмін розрахунковими документами, відбувалась винятково електронною поштою, а прямого особистого контакту ніколи ні з ким не було. Проте, до відома свідка було доведено так само електронною поштою, що у випадку не проведення розрахунку з «Meganon-Commerce LLP» лісгоспи в односторонньому порядку припинять співпрацю з компаніями, які він представляв, навіть за вже укладеними та оплаченими договорами.

При цьому свідок наголошував, що після лютого 2014 року, коли відбулась Революція Гідності, він продовжив працювати з лісгоспами України, але відтоді надходження на електронну пошту щомісячних інвойсів від компанії «Meganon-Commerce LLP» припинилось, а ведення господарської діяльності з лісгоспами тривало надалі із прямим розрахунком лише з лісгоспами без будь-яких додаткових платежів.

35.3. У ході судового розгляду також була допитана у якості свідка ОСОБА_50, яка повідомила, що у 2011-2014 роках вона була засновницею ТОВ «Вілістан» та намагалась провадити господарську діяльність, яка полягала у закупівлі деревини у лісгоспах України, колотті дров та їхньому продажу закордон. Вона особисто їздила у лісгоспи у Чернігівській та Вінницькій областях, де укладала договори поставки. Проте, після кількох відвантажень працівники лісгоспів їй почали відмовляти у продовженні співробітництва, а натомість запропонували бути представником іноземних компаній. Оскільки господарська діяльність ТОВ «Вілістан» припинила бути рентабельною, то свідок розпочала працювати на кілька іноземних компаній, які вона ідентифікувала як «Санрайс» та «Зіртекс». ОСОБА_50 пояснила, що на її електронну адресу приходили якісь інвойси із оплатою начебто наданих послуг, розмір яких завжди залежав від фактично відвантаженої деревини. І хоча вона не змогла згадати назву компанії, проте зазначила, що ці платежі за своєю суттю були «віткатом за неперешкоджання» закупівлі деревини в Україні. При цьому у лісгоспах був перелік компаній, з якими було «дозволено» працювати. Хто надавав цей перелік свідкові не було відомо, позаяк взагалі вся діяльність з закупівлі деревини у частині надання «відкату» була віртуальною - без будь-яких особистих контактів та зв`язкових осіб.

35.4. На користь достовірності показань свідка ОСОБА_16 свідчить той факт, що компанія «Oko-Brennstoffe Nord Inh.» (Німеччина), представником якої він був, дійсно є у переліку Держлісагентства як така, що протягом 2011-2014 років здійснювала закупівлю лісо- та піломатеріалів у лісогосподарських підприємствах України (том № 2 а.с. 136).

Так само, у зазначеному переліку міститься інформація про фірми «TVR LUX SARL Import-Export» (Люксембург), «Камінгольц» (Німеччина) та «DOMOFLOORe.K.» (Литва) із зазначенням їхнього представника на ім`я « ОСОБА_49 » з номером телефону НОМЕР_8, що його зазначив як свій особистий номер свідок ОСОБА_49, а також щодо компаній «Санрайс» (Панама) та «Зіртекс» (Великобританія) із зазначенням їхнього представника на ім`я « ОСОБА_58 » з номером телефона НОМЕР_9, що його зазначила як свій особистий номер свідок ОСОБА_50 .

До того ж у виписці з банківського рахунку компанії «Meganon-Commerce LLP» вбачається надходження на нього коштів від зазначених суб`єктів господарювання (том № 3 а.с. 8-35).

35.5. Свідок ОСОБА_52, який у 2011-2014 роках був офіційним представником німецької компанії «Карл Америкамп», що підтверджується наданою Держлісагентством офіційною інформацією (том № 2 а.с. 135-158), зазначив, що не знайомий з ОСОБА_8 та повідомив суду, що він працював лише перекладачем та був присутнім під час підписання контрактів здебільшого на закупівлю готових виробів з деревини, а про перерахування коштів на якісь офшорні компанії йому нічого не відомо.

Разом з тим, на запитання прокурора у межах з`ясування достовірності показань та усунення розбіжностей між показаннями, наданими на досудовому розслідуванні та в суді, свідок зазначив, що він не пам`ятає того, що у нього в телефоні був записаний номер мобільного телефона «ОСОБА_13» НОМЕР_10 ; що він зустрічався з ним на вулиці Шота Руставелі у Києві; що «Сергій» під час цієї зустрічі позиціонував себе як особу, наближену до керівництва ДП «Укрлісконсалтинг» та здатну вирішувати всі проблемні питання, пов`язані з експортом лісопродукції; що у випадку такого експорту необхідно буде оплачувати «комісійні» на офшорну компанію; що після передачі цієї інформації німецькій компанії остання зазначила, що оплачуватиме лише справжні рахунки від українських компаній; що після повідомлення « ОСОБА_30 » такої відповіді той констатував неможливість подальшого експорту цією компанією лісопродукції з України, хоча на досудовому розслідуванні надавав саме такі показання.

Колегія суддів ставить під сумнів, а тому не бере до уваги показання свідка ОСОБА_52 про те, що він не знайомий з ОСОБА_8 та ніколи з ним не спілкувався, з огляду на те, що, по-перше, він докорінно змінив свої показання порівняно з тими, які надавав на досудовому розслідуванні, та не зміг пояснити причин таких змін, а по-друге, упродовж 2011-2014 років між номерами мобільних телефонів НОМЕР_10, який належав ОСОБА_8, та НОМЕР_11, який, зі слів самого ОСОБА_52, дотепер належить йому, відбулось 89 з`єднань (том № 2 а.с. 75-82). Така кількість розмов свідчить про систематичне та тривале спілкування абонентів, що зазвичай залишає бодай який-небудь слід у пам`яті особи щодо предмету спілкування хоча б у загальних рисах.

35.6. За клопотанням сторони обвинувачення відбувся також допит свідка ОСОБА_51, який був представником китайської компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» у період з 2011 року по 2014 рік, і ця інформація узгоджується з офіційними відомостями, наданими Держлісагентством (том № 2 а.с. 135-148). За усним дорученням від «ZORTEX BUSINESS LLP» свідок здійснював контроль за якістю та кількістю придбаної цією компанією лісопродукції. Він пояснив, що договори поставки укладались безпосередньо з лісгоспами, оплата у повному обсязі проводилась наперед, відвантаження відбувались вчасно. Свідок стверджував, що про будь-які додаткові необумовлені договорами платежі йому нічого невідомо, а чи відбувались зустрічі з особою на ім`я « ОСОБА_30 » та які теми були предметом їхнього спілкування, він не пам`ятає.

Прикметно, що на досудовому розслідуванні свідок повідомляв, що неодноразово зустрічався на перехресті вулиць Саксаганського та Руставелі біля Палацу Спорту у Києві з особою на ім`я « ОСОБА_30 », чий номер НОМЕР_10 був збережений у його телефонній книзі на мобільному телефоні із назвою «Сергій Укрлісконсалтинг», з метою придбання лісопродукції за прийнятними цінами. Як зазначала прокурор, цитуючи протокол допиту свідка ОСОБА_51, останній стверджував, що «ZORTEX BUSINESS LLP» оплачувала консультативні послуги у розмірі 0,5 долара США за кожен кубічний метр лісопродукції, придбаної в Україні, а коли з`явилась заборгованість з оплати цих послуг у розмірі 5 000 доларів США, то в ДП «Укрлісконсалтинг» йому повідомили, що проблеми з отриманням сертифіката якості деревини пов`язані саме з цією заборгованістю. До того ж, як убачається з матеріалів справи, упродовж 2011-2014 років між номерами мобільних телефонів НОМЕР_10, який належав ОСОБА_8, та НОМЕР_12, який, зі слів самого ОСОБА_51, належав йому, відбулось 77 з`єднань (том № 2 а.с. 75-82).

35.7. Свідок ОСОБА_62 був представником азербайджанської фірми «Аполон», що підтверджується офіційними відомостями, наданими Держлісагентством (том № 2 а.с. 135-148). Він повідомив суду, що у 2011-2014 роках за дорученням наведеної фірми здійснював контроль за кількістю та якістю деревини, тоді як у питання узгодження розміру оплати та порядку розрахунків його не посвячували.

Після проголошення прокурором показань цього ж свідка на досудовому розслідуванні він підтвердив, що він кілька разів зустрічався з особою на ім`я « ОСОБА_30 » із номером НОМЕР_10, який натякав йому, що у випадку сплати додаткових платежів фірма «Аполон» могла б закупляти більші обсяги деревини та на вигідніших умовах. Проте, свідок наполягав на чесній роботі та відсутності наміру надавати хабарі, відтоді ця тема більше не порушувалась.

35.8. ОСОБА_63, будучи допитаним у якості свідка, повідомив суду, що у 2011-2014 роках він очолював ТОВ «Інтердерево», а також співпрацював із польською фірмою «Проміс» під керівництвом ОСОБА_25, допомагаючи у підшуканні лісгоспів для закупівлі деревини. При цьому, укладення всіх договорів поставки лісопродукції та проведення розрахунків за ними відбувались напряму між фірмою «Проміс» та лісгоспами. При цьому свідок категорично заперечував свою обізнаність щодо діяльності компанії «Mega-Commerce Limited» та щодо вимоги для іноземних експортерів лісопродукції укладати агентські договори з цією компанією як обов`язкової умови для закупівлі деревини.

Разом з цим, як зазначила прокурор, свідок ОСОБА_63 на стадії досудового розслідування надавав інші показання, згідно з якими у 2011 році між імпортерами лісопродукції відбувались розмови щодо нових правил закупівлі деревини в Україні, які полягали у тому, що іноземним суб`єктам необхідно укласти договір про надання агентських послуг із іноземною компанією, без чого закупівля деревини в Україні буде неможливою. У березні 2011 року на електронну пошту фірми «Проміс» був направлений контракт про надання маркетингових послуг з компанію «Mega-Commerce Limited», який підписав Петер Паньковський, а того ж місяця надійшов інвойс на суму приблизно 12 000 євро. Фірма «Проміс» погодилась на ці умови, адже вони виходили від керівництва Держлісагентства, та без їх виконання здійснення господарської діяльності з лісгоспами України було неможливим.

У цілому свідок ОСОБА_63 підтвердив показання, надані органу досудового розслідування, але з посиланням на сплив значного часу зазначив, що майже нічого не пам`ятає.

Суд вважає наведені показання ОСОБА_54 достовірними, адже вони узгоджуються з іншими матеріалами справи - фірма «Проміс» з реєстрацією у Польщі та з контактною особою « ОСОБА_25 » дійсно значиться як така, що у 2011-2014 роках здійснювала закупівлю лісо- та пиломатеріалів у лісгоспах України, а у виписці з банківського рахунку компанії «Mega-Commerce Limited» наявна транзакція від 22 березня 2011 року від фірми «Проміс» на суму 12 311,40 євро (том № 2 а.с. 135-158, 228-250-р).

Документи, що підтверджують набуття Особа_1 статусу службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, та висвітлюють його сімейний стан

36. На підтвердження перебування у період з 17 січня 2011 року по 03 березня 2014 року Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, та його повноважень суд дослідив копію Указу Президента України від 12 січня 2011 року № 21/2011, а також копії розпорядження Кабінету Міністрів України № 9-к від 17 січня 2011 року та наказу Держлісагентства № 141-к від 03 березня 2014 року (том № 2 а.с. 18, 19, 20-21, том № 8 а.с. 91, 92, 98, 99).

У період 2011-2014 років відповідно до Положень про Державний комітет лісового господарства України та про Державне агентство лісових ресурсів України, затверджених Указами Президента України відповідно № 969/2000 від 14 серпня 2000 року та № 458/2011 від 13 квітня 2011 року, ці установи мали статус центральних органів виконавчої влади.

Отже, посада Особа_1 належала до посад державних службовців першої категорії, виходячи з класифікації, наведеної у статті 25 Закону України № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» (в редакції від 01 січня 2011 року, яка залишалась незмінною до 03 березня 2014 року), а відтак у розумінні примітки 2 до статті 368 Кримінального кодексу України Особа_1 мав статус службової особи, яка займала особливо відповідальне становище, тобто був спеціальним суб`єктом для складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 цього Кодексу.

37. В особовій картці Особа_1, заповненій ним 17 січня 2011 року власноруч, а також у його паспорті міститься інформація про його дружину - Особа_2 (том № 8 а.с. 84-87, 88-89, том № 9 а.с. 157).

Відомості щодо анкетних даних, трудової діяльності, зв`язків та комунікацій обвинуваченого ОСОБА_8, які мають значення для кримінального провадження

38. Як убачається з копії анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорт серії НОМЕР_13 отримав ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та має ідентифікаційний номер НОМЕР_14 (том № 2 а.с. 59-60).

39. За змістом особової справи, наданої Київським обласним та по місту Києву управлінням лісового та мисливського господарства як додаток до листа № 06-44/920 від 26 травня 2014 року, громадянин України ОСОБА_8 із такими самими, як наведені у попередньому абзаці анкетними даними, має вищу освіту за спеціальністю «Лісове господарство». У межах часу з 23 червня 1994 року по 01 березня 2007 року він працював у галузі лісового господарства, зокрема, лісорубом Пригороднього лісництва Київського держлісгоспу, інженером ІІ категорії відділу збуту зовнішньоекономічних зв`язків об`єднання «Київліс» та провідним інженером цього ж відділу, начальником технічної політики, охорони праці та радіології Обласного управління лісового господарства. Відповідно до його особової картки, заповненої ним власноруч, він користувався телефоном НОМЕР_10 . Тотожні відомості були встановлені також Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (том № 2 а.с. 95-121, а.с. 89).

40. У межах тимчасового доступу до речей та документів, виконаного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2014 року, отримана інформація щодо надання у 2011-2014 роках телекомунікаційних послуг за номером НОМЕР_10, користувачем якого був ОСОБА_8, зокрема, щодо 47 з`єднань з абонентом з номером НОМЕР_15 ( ОСОБА_66, очільник одного із відділів ДП «Вінниця-ліссервіс»), 27 з`єднань з абонентом з номером НОМЕР_16 ( ОСОБА_67, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства), 89 з`єднань з абонентом з номером НОМЕР_11 ( ОСОБА_52, представник ТОВ «Карл Амеркамп»), 89 з`єднань з абонентом з номером НОМЕР_17 ( ОСОБА_19, представник фірми «Baltic Wood S.A.»), 27 та 151 з`єднання відповідно з абонентами з номерами НОМЕР_18 та НОМЕР_19 ( ОСОБА_68 та ОСОБА_69, представники компанії «Adel Corporation LP»), 74 з`єднання з абонентом з номером НОМЕР_20 ( ОСОБА_70, представник компанії «Radbrook LTD»), а також численні з`єднання з представниками інших іноземних компаній, які відповідно до офіційної інформації Держлісагентства у 2011-2014 роках здійснювали закупівлю лісо- та пиломатеріалів у лісгоспах України (том № 2 а.с. 68-69, 71-73, 74, 75-82, 134-158).

41. Крім того, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, сформованому станом на 23 травня 2014 року, містилась інформація щодо ТОВ «Лістрейд», засновником якого була Особа_2 - дружина Особа_1, а керівником з правом підпису був зазначений ОСОБА_8 (том № 2 а.с. 123-132). Ця ж інформація підтверджується листом Міністерства доходів і зборів України № 10629/5/99-99-18-03-02-16 від 04 червня 2014 року (том № 17 а.с. 57-59).

42. Допитана у якості свідка ОСОБА_71, яка у 2011-2014 роках працювала головним бухгалтером ТОВ «Лістрейд» та опікувалась кадровими питаннями, повідомила, що видом діяльності цього Товариства було здавання в оренду приміщень, їхній офіс був розташований за адресою: АДРЕСА_3, у штаті було приблизно десять працівників, а директором був ОСОБА_8, який власне приймав її на роботу та мав право підпису всіх документів. Вона також пояснила, що була особисто знайома з дружиною Особа_1 - Особа_2 після зустрічі з нею на корпоративному заході.

43. У ході судового розгляду була також допитана свідок ОСОБА_72, яка працювала у ТОВ «АВІС» до 2012 року безпосередньо під керівництвом Особа_2 - дружини Особа_1 та була її секретарем, а ОСОБА_8, з її слів, працював у цьому ж Товаристві менеджером. Вона повідомила, що ТОВ «АВІС» продавало меблі та паркет. На вимогу працівника ТОВ «АВІС», кого конкретно свідок не змогла згадати, вона надавала копію свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, проте, у закордонні відрядження вона ніколи не їздила.

Поміж іншим, працюючи у ТОВ «АВІС», свідка поінформували, що її документи можуть бути використані для відкриття якихось рахунків, проте, вона не цікавилась яких саме та з якою метою. Вона також зазначила, що інколи підписувала документи, зі змістом яких її не ознайомлювали. Лише згодом під час її допиту у Генеральній прокуратурі України свідок ОСОБА_72 дізналась, що із застосуванням її персональних даних в Литві був відкритий банківській рахунок для компанії «Faraday».

Документи щодо набуття ОСОБА_8 повноважень діяти від імені компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP»

44. Як убачається з матеріалів справи, 23 січня 2008 року та 28 березня 2013 року у Великій Британії та Уельсі були зареєстровані юридичні особи - відповідно компанії «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», як приватні компанії з обмеженою відповідальністю (том № 2 а.с. 222, том № 3 а.с. 3, переклад том № 11 а.с. 165).

45. 24 січня 2011 року від компанії «Mega-Commerce Limited» оформлено довіреність на ОСОБА_30, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_13, якою останнього уповноважено на здійснення від імені цієї юридичної особи цілої низки дій. Зазначена довіреність була дійсна протягом одного року - до 24 січня 2012 року (том № 2 а.с. 223-224, переклад том № 11 а.с. 166-167).

46. 28 березня 2013 року від компанії «Meganon-Commerce LLP» оформлено довіреність на ОСОБА_30, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, якою останнього уповноважено на здійснення від імені цієї юридичної особи цілої низки дій. Зазначена довіреність була дійсна протягом одного року - до 28 березня 2014 року (том № 3 а.с. 4-5).

47. 05 лютого 2011 року, діючи від імені компанії «Mega-Сommerce Limited», ОСОБА_8 подав до латвійської банківської установи Aizkraukles Banka («ABLV Bank») заяву на відкриття розрахункового рахунку, за результатами розгляду якої 14 лютого того ж року відкрито розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_1 (том № 2 а.с. 220-221).

05 червня 2013 року, діючи від імені компанії «Meganon-Commerce LLP», ОСОБА_8 подав до тієї ж банківської установи заяву на відкриття розрахункового рахунку, за результатами розгляду якої 14 червня того ж року відкрито розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_2 (том № 3 а.с. 1-2).

Для відкриття вищезазначених рахунків ОСОБА_8 використав свої дійсні анкетні дані та паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_13, що підтверджується інформацією з Державної міграційної служби України (том № 2 а.с. 58-60, 225). У якості контактного телефону зазначено номер НОМЕР_21, а у якості контактної електронної пошти - адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 Також згідно з копіями карток підписів та печаток юридичних осіб право підпису по вказаних рахунках належало винятково їх представнику ОСОБА_8 (том № 2 а.с 226-227, том № 3 а.с. 6-7, том № 17 а.с. 160-162, переклад том № 17 а.с. 171-172).

При цьому у ході огляду, перебіг якого був зафіксований у протоколі від 22 листопада 2016 року, було здійснено перевірку існування e-mail адреси «[email protected].» та встановлено, що цей сервер пошти є неіснуючим (том № 9 а.с. 142-144).

48. Крім того, латвійська банківська установа «Aizkraukles Banka» («ABLV Bank») також надала перелік ІР-адрес, з яких здійснювалось управління рахунками компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» з використанням можливостей Інтернет-банкінгу (том № 2 а.с. 208, 212, переклад том № 2 а.с. 210, 213).

49. Зазначені у цьому розділі докази були отримані за результатами тимчасового доступу до документів, які перебували у володінні латвійської банківської установи «Aizkraukles Banka», з використанням механізму міжнародної правової допомоги (том № 2 а.с. 185-187, 198-200, 202-206).

50. У період часу з січня 2011 року по лютий 2014 року ОСОБА_8, діючи від імені компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», уклав агентські договори із фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.».

Документи щодо укладення агентських договорів між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» (Велика Британія та Уельс) та «Baltic Wood S.A.» (Польща)

Докази укладення агентських договорів між компанією «Mega-Commerce Limited» та фірмою «Baltic Wood S.A.»

51.1. 27 січня 2011 року між компанією «Mega-Commerce Limited» в Особа ОСОБА_8 та фірмою «Baltic Wood S.A.» в Особа ОСОБА_74 був укладений агентський договір № 1/02 BalW, за умовами якого «Mega- Commerce Limited» зобов`язувалось від імені, за дорученням та коштом «Baltic Wood S.A.» надавати останньому послуги з підшукання партнерів для виготовлення продукції та приймання готової продукції, а «Baltic Wood S.A.» зобов`язувалось оплачувати такі послуги у наступному розмірі:

- дошка дубова (довжиною 2300 мм) - 60 євро за м3;

- заготовка дубова (довжиною 320-470 мм, 1-го, 2-го, 3-го сортів) - 45 євро за м3;

- заготовка дубова (довжиною 220-470 мм, сорту Мозаїк) - 35 євро за м3;

- заготовка ясенева (довжиною 320-470 мм) - 30 євро за м3;

- заготовка ясенева (довжиною 220-270 мм) - 20 євро за м3;

- пиломатеріали хвойні ялинові (дошка) - 12 євро за м3.

При цьому фірма «Baltic Wood S.A.» зобов`язувалась здійснювати перерахування грошових коштів компанії «Mega-Commerce Limited» не пізніше п`яти календарних днів з моменту виставлення останнім рахунку. Строк дії цього договору був визначений сторонами до 31 грудня 2013 року (том № 6 а.с. 121-123).

51.2. 03 січня 2012 року між компанією «Mega-Commerce Limited» в Особа ОСОБА_8 та фірмою «Baltic Wood S.A.» в Особа ОСОБА_75 був укладений тотожний за своїм змістом агентський договір за № 1/02 BalW на тих самих умовах, що й агентський договір № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року (том № 6 а.с. 124-126).

51.3. На виконання умов агентського договору № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року у період часу з квітня 2011 року по січень 2012 року компанія «Mega-Commerce LLP» виставила фірмі «Baltic Wood S.A.» рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 97 971,82 євро, зокрема:

- Invoice № 1 BalW від 12 квітня 2011 року на суму 10 035,59 євро;

- Invoice № 2 BalW від 14 квітня 2011 року на суму 10 163,77 євро;

- Invoice № 3 BalW від 06 травня 2011 року на суму 3 773,71 євро;

- Invoice № 4 BalW від 10 травня 2011 року на суму 4 939,50 євро;

- Invoice № 5 BalW від 08 червня 2011 року на суму 11 109,20 євро;

- Invoice № 6 BalW від 04 липня 2011 року на суму 10 239,42 євро;

- Invoice № 7 BalW від 16 серпня 2011 року на суму 8 823,60 євро;

- Invoice № 8 BalW від 16 вересня 2011 року на суму 9 851,71 євро;

- Invoice № 9 BalW від 18 жовтня 2011 року на суму 13 210,51 євро;

- Invoice № 10 BalW від 09 листопада 2011 року на суму 10 558,88 євро;

- Invoice № 11 BalW від 12 грудня 2011 року на суму 3 977,65 євро;

- Invoice № 12 BalW від 11 січня 2012 року на суму 1 288,28 євро (том № 6 а.с. 231, том № 7 а.с. 6, 12, 16, 19, 22, 27, 31, 35, 38, 44, 46, переклад (інвойс № 9 ) том № 11 а.с. 182, але всі інвойси тотожні за змістом, змінюються лише дати та сума).

Дослідивши виписку про рух коштів по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_1, який належить компанії «Mega-Сommerce Limited», суд виявив інформацію про зарахування на зазначений рахунок грошових коштів від компанії «Baltic Wood S.A.»: 26 квітня 2011 року надійшло 20 199,36 євро; 23 травня 2011 року надійшло 8 713,21 євро; 28 червня 2011 року надійшло 11 109,20 євро; 08 липня 2011 року надійшло 10 239,42 євро; 26 серпня 2011 року надійшло 8 823,60 євро; 29 вересня 2011 року надійшло 9 851,71 євро; 27 жовтня 2011 року надійшло 13 210,51 євро; 16 листопада 2011 року надійшло 10 558,88 євро; 15 грудня 2011 року надійшло 3 977,65 євро; 17 січня 2012 року надійшло 1 288, 28 євро (том № 2 а.с. 230-зворотній бік, 232, 234, 234-зворотній бік, 237, 239, 240-зворотній бік, 241-зворотній бік, 243-зворотній бік, 245, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно з даними НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ1 Invoice № 1 BalW від 12.04.11 та № 2 BalW від 14.04.1110 035,59 EUR та 10 163,77 EUR 26.04.2011 (сплачено одним платежем на суму 20 199,36 EUR)11,6167234 649, 9053Invoice № 3 BalW від 06.05.11 та № 4 BalW від 10.05.113 773,71 EUR та 4 939,50 EUR23.05.2011 (сплачено одним платежем на суму 8 713,21 EUR)11,35998 973,3523Invoice № 5 BalW від 08.06.1111 109,20 EUR28.06.201111,3376125 951,6659 Invoice № 6 BalW від 04.07.1110 239,42 EUR08.07.201111,356116 278,8535Invoice № 7 BalW від 16.08.118 823,60 EUR26.08.201111,4981101 454,6351Invoice № 8 BalW від 16.09.119 851,71 EUR29.09.201110,8688107 076,2656Invoice № 9 BalW від 18.10.1113 210,51 EUR27.10.201111,1085146 748,9503Invoice № 10 BalW від 09.11.1110 558,88 EUR16.11.201110,8033114 070,7483Invoice № 11 BalW від 12.12.113 977,65 EUR15.12.201110,381341 293,1779Invoice № 12 BalW від 11.01.121 288,28 EUR17.01.201210,122313 040,3566ЗАГАЛЬНА СУМА97 971,82 EUR--1 099 537 гривень 91 копійка (округлено до сотих)

Таким чином, на рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» упродовж квітня 2011 року - січня 2012 року компанією «Baltic Wood S.A.» в межах виконання агентського договору № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року перераховані грошові кошти на загальну суму 97 971,82 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати одержання грошових коштів становить 1 099 537 гривень 91 копійок.

51.4. На виконання умов агентського договору № 1/02 BalW від 03 січня 2012 року у період часу з лютого 2012 року по травень 2013 року компанія «Mega-Commerce Limited» виставила фірмі «Baltic Wood S.A.» рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 98 857,03 євро, зокрема:

- Invoice № 1 BalW від 14 лютого 2012 року на суму 1 691,37 євро;

- Invoice № 2 BalW від 05 березня 2012 року на суму 7 424,81 євро;

- Invoice № 3 BalW від 10 квітня 2012 року на суму 7 724,77 євро;

- Invoice № 4 BalW від 08 травня 2012 року на суму 7 035,04 євро;

- Invoice № 5 BalW від 07 червня 2012 року на суму 10 592,69 євро;

- Invoice № 6 BalW від 02 липня 2012 року на суму 4 329,65 євро;

- Invoice № 7 BalW від 02 серпня 2012 року на суму 5 792,74 євро;

- Invoice № 8 BalW від 03 вересня 2012 року на суму 5 646,87 євро;

- Invoice № 9 BalW від 04 жовтня 2012 року на суму 4 680,64 євро;

- Invoice № 10 BalW від 08 листопада 2012 року на суму 7 784,56 євро;

- Invoice № 11 BalW від 14 грудня 2012 року на суму 4 383,93 євро;

- Invoice № 12 BalW від 04 січня 2013 року на суму 2 822,66 євро;

- Invoice № 1 BalW від 07 лютого 2013 року на суму 2 993,58 євро;

- Invoice № 2 BalW від 04 березня 2013 року на суму 9 872,05 євро;

- Invoice № 3 BalW від 11 квітня 2013 року на суму 7 687,39 євро;

- Invoice № 4 BalW від 20 травня 2013 на суму 8 394,28 євро (том № 6 а.с. 171, 175, 181, 186, 191, 195, 200, 204, 211, 217, 221, 226, 234, 238, 241, 245, переклад (інвойс № 4) том № 11 а.с. 181).

Перерахування «Baltic Wood S.A.» грошових коштів на зазначені суми також підтверджується інформацією з виписки по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_1, а саме наступними транзакціями: 17 лютого 2012 року зараховано 1 691,37 євро; 13 березня 2012 року зараховано 7 424,81 євро; 16 квітня 2012 року зараховано 7 724,77 євро; 29 травня 2012 року зараховано 7 035,04 євро; 18 червня 2012 року зараховано 10 592,69 євро; 27 липня 2012 року зараховано 4 329,65 євро; 20 серпня 2012 року зараховано 5 792,74 євро; 06 вересня 2012 року зараховано 5 646,87 євро; 10 жовтня 2012 року зараховано 4 680,64 євро; 12 листопада 2012 року зараховано 7 784,56 євро; 19 грудня 2012 року зараховано 4 383,93 євро; 21 січня 2013 року зараховано 2 822,66 євро; 13 лютого 2013 року зараховано 2 993,58 євро; 13 березня 2013 року зараховано 9 872,05 євро; 17 квітня 2013 року зараховано 7 687,39 євро; 23 травня 2013 року зараховано 8 394,28 євро (том № 2 а.с. 246-зворотній бік, 248, 249-зворотній бік, 250а-зворотній бік, 250б-зворотній бік, 250ґ-зворотній бік, 250е, 250е-зворотній бік, 250ж, 250з, 250-і, 250ї, 250й, 250к-зворотній бік, 250м, 250н-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 BalW від 14.02.121 691,37 EUR17.02.201210,369417 538,4920Invoice № 2 BalW від 05.03.127 424,81 EUR13.03.201210,476877 788,2494Invoice № 3 BalW від 10.04.127 724,77 EUR16.04.201210,502681 130,1694Invoice № 4 BalW від 08.05.127 035,04 EUR29.05.201210,043470 655,7207Invoice № 5 BalW від 07.06.1210 592,69 EUR18.06.201210,0674106 640,8473Invoice № 6 BalW від 02.07.124 329,65 EUR27.07.20129,799442 427,9722Invoice № 7 BalW від 02.08.125 792,74 EUR20.08.20129,86157 122,2091Invoice № 8 BalW від 03.09.125 646,87 EUR06.09.201210,053656 771,3722Invoice № 9 BalW від 04.10.124 680,64 EUR10.10.201210,353348 460,0701Invoice № 10 BalW від 08.11.127 784,56 EUR12.11.201210,146378 984,4811Invoice № 11 BalW від 14.12.124 383,93 EUR19.12.201210,533246 176,8114Invoice № 12 BalW від 04.01.132 822,66 EUR21.01.201310,649930 061,0467Invoice № 1 BalW від 07.02.132 993,58 EUR13.02.201310,74132 154,0427Invoice № 2 BalW від 04.03.139 872,05 EUR13.03.201310,4333102 998,0592Invoice № 3 BalW від 11.04.137 687,39 EUR17.04.201310,49480 671,4706Invoice № 4 BalW від 20.05.138 394,28 EUR23.05.201310,329486 707,8758ЗАГАЛЬНА СУМА98 857,03 EUR--1 016 288 гривень 89 копійок (округлено до сотих)

Таким чином, на зазначений розрахунковий рахунок упродовж лютого 2012 року - травня 2013 року компанією «Baltic Wood S.A.» у межах агентського договору № 1/02 BalW від 03 січня 2012 року перераховувалися грошові кошти на загальну суму 98 857,03 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування становить 1 016 288 гривень 89 копійок.

51.5. Загальна сума коштів, перерахованих за агентськими договорами № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року та № 1/02 BalW від 03 січня 2012 року на розрахунковий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» від фірми «Baltic Wood S.A.» у період з квітня 2011 по травень 2013 року, становить 196 828, 85 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати надходження становить 2 115 826 гривень 80 копійок.

Докази укладення агентських договорів між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «Baltic Wood S.A.»

52.1. 01 травня та 31 грудня 2013 року між компанією «Meganon-Commerce LLP» в особі ОСОБА_8 та фірмою «Baltic Wood S.A.» (Польща) в особі Едварда Ніткі було укладено два агентських договори № 1/05 BalW та 2/05 BalW, обидва зі строком дії до 31 грудня 2014 року. Предметом цих договорів були послуги з приймання готової продукції, а решта умов була тотожною до тих, що наведені в пункті 51.1. цього вироку (том № 6 а.с. 127-129, 130-132).

52.2. На виконання умов агентського договору № 1/05 BalW від 01 травня 2013 року у період часу з червня 2013 року по січень 2014 року компанія «Meganon-Commerce LLP» виставила фірмі «Baltic Wood S.A.» рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 80 290,52 євро, зокрема:

- Invoice № 1 BalW від 07 червня 2013 року на суму 8 269, 34 євро;

- Invoice № 2 BalW від 04 липня 2013 року на суму 7 925, 37 євро;

- Invoice № 3 BalW від 25 липня 2013 року на суму 6 233,56 євро;

- Invoice № 4 BalW від 09 вересня 2013 року на суму 11 127,35 євро;

- Invoice № 5 BalW від 09 жовтня 2013 року на суму 10 469, 40 євро;

- Invoice № 6 BalW від 05 листопада 2013 року на суму 13 567,29 євро;

- Invoice № 7 BalW від 03 грудня 2013 року на суму 11 435,07 євро;

- Invoice № 8 BalW від 10 січня 2014 року на суму 11 263, 14 євро (том № 6 а.с. 137, 142, 146, 150, 154, 158, 162, 167, переклад том № 11 а.с. 180).

Перерахування «Baltic Wood S.A.» грошових коштів на зазначені суми в повному обсязі підтверджується інформацією по розрахунковому рахунку «Meganon-Сommerce LLP» за номером НОМЕР_2, а саме транзакціями за 17 червня 2013 року про зарахування 8 269,34 євро; 09 липня 2013 року про зарахування 7 925,37 євро; 31 липня 2013 року про зарахування 6 233,56 євро; 12 вересня 2013 року про зарахування 11 127,35 євро; 23 жовтня 2013 року про зарахування 10 469,40 євро; 08 листопада 2013 року про зарахування 13 567,29 євро; 05 грудня 2013 року про зарахування 11 435,07 євро; 16 січня 2014 року про зарахування 11 263,14 євро (том № 3 а.с. 10, 11, 12-зворотній бік, 16-зворотній бік, 21, 22, 25-зворотній бік, 29-зворотній бік, переклад (інвойс № 4) том № 12 а.с. 162-171).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 BalW від 07.06.138 269,34 EUR17.06.201310,633187 928,7191Invoice № 2 BalW від 04.07.137 925,37 EUR09.07.201310,27181 401,4752Invoice № 3 BalW від 25.07.136 233,56 EUR31.07.201310,617966 187,3167Invoice № 4 BalW від 09.09.201311 127,35 EUR12.09.201310,6051118 006,6594Invoice № 5 BalW від 09.10.1310 469,40 EUR23.10.201310,9296114 426,3542Invoice № 6 BalW від 05.11.1313 567,29 EUR08.11.201310,6826144 933,9321Invoice № 7 BalW від 03.12.1311 435,07 EUR05.12.201310,8641124 231,7439Invoice № 8 BalW від 10.01.1411 263,14 EUR16.01.201410,8753122 490,0264ЗАГАЛЬНА СУМА80 290,52 EUR - -859 606 гривень 23 копійки (округлено до сотих)

Таким чином, на розрахунковий рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» компанією замовником «Baltic Wood S.A.» у межах агентського договору № 1/05 BalW від 01 травня 2013 року було спрямовано грошові кошти на загальну суму 80 290,52 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування становить 859 606 гривень 23 копійок.

52.3. Згідно з агентським договором № 2/05 BalW від 31 грудня 2013 року компанією «Baltic Wood S.A.» було проведено оплату на суму 7 395,59 євро, про що свідчить Invoice №1 BalW від 05 лютого 2014 року (том № 6 а.с. 133, переклад том № 11 а.с. 179) та виписка по рахунку за номером НОМЕР_2 про їх надходження 10 лютого 2014 року (том № 3 а.с. 32-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 161-171).

У перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дату зарахування, який складав 11,5762 гривень за 1 євро, еквівалент зазначеної суми становить 85 612 гривень 83 копійки.

52.4. Загальна сума коштів за агентськими угодами № 1/05 BalW від 01 травня 2013 року та № 2/05 BalW від 31 грудня 2013 року, яка була перерахована на розрахунковий рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» від фірми «Baltic Wood S.A.» у період з червня 2013 по лютий 2014 року становить 87 686,11 євро, що в перерахунку за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 945 219 гривень 06 копійки.

53. Документи, зазначені у пунктах 51.1.-52.4. цього вироку, були отримані за результатами виконання ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня та 27 листопада 2014 року про надання тимчасового доступу до документів, які знаходились у компанії «Baltic Wood S.A.», за допомогою механізму міжнародної правової допомоги (том № 6 а.с. 6-7, 9-16, 26-27, 28).

Документи щодо укладення агентських договорів між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» (Велика Британія та Уельс) та «S.C. Confana Industries S.R.L.» (Румунія)

Докази укладення агентських договорів між компанією «Mega-Commerce Limited» та фірмою «S.C. Confana Industies S.R.L.»

54.1. 01 березня 2011 року та 01 січня 2013 року між компанією «Mega-Commerce Limited» в особі ОСОБА_8 та фірмою «S.C. Confana Industies S.R.L.» в особі Чернішова Міхая були укладені агентські угоди №1/03 Konf та № 1/01 Konf, за умовами яких «Mega-Commerce Limited» зобов`язувалось від імені, за дорученням та коштом «S.C. Confana Industies S.R.L.» надавати останньому послуги з підшукання партнерів для укладення контрактів на придбання лісопродукції на ринку України та інших країн, надання інформації про стан ринку лісоматеріалів цих країн та здійснення контролю за виконанням контрагентами їхніх зобов`язань, а «S.C. Confana Industies S.R.L.» зобов`язувалось оплачувати такі послуги, виходячи з наступної ціни:

- пиловник хвойний 6 євро за м3;

- пиловник бук 4,5 євро за м3;

- технологічна сировина 3 євро за м3.

При цьому фірма «S.C. Confana Industies S.R.L.» зобов`язувалась здійснювати перерахування грошових коштів компанії «Mega-Commerce Limited» не пізніше п`яти календарних днів з моменту виставлення останнім рахунку. Строк дії агентських договорів №1/03 Konf від 01 березня 2011 року та № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року був визначений сторонами відповідно до 31 грудня 2012 року та 31 грудня 2014 року (том № 7 а.с. 100-102, 103-105).

54.2. На виконання умов агентського договору № 1/03 Konf від 01 березня 2011 року у період часу з квітня 2011 року по грудень 2012 року компанія «Mega-Сommerce Limited» направила «S.C. Confana Industries S.R.L.» рахунки-фактури (інвойси) на загальну суму 295 989,1 євро, зокрема:

- Invoice №1 Konf від 11 квітня 2011 року на суму 2 061,03 євро;

- Invoice № 2 Konf від 06 травня 2011 року на суму 4 331,25 євро;

- Invoice № 3 Konf від 14 червня 2011 року на суму 5 009,34 євро;

- Invoice № 4 Konf від 06 липня 2011 року на суму 5 181,63 євро;

- Invoice № 5 Konf від 04 серпня 2011 року на суму 9 288,46 євро;

- Invoice № 6 Konf від 06 вересня 2011 року на суму 11 993,51 євро;

- Invoice № 7 Konf від 06 жовтня 2011 року на суму 12 120,00 євро;

- Invoice № 8 Konf від 07 листопада 2011 року на суму 13 042,79 євро;

- Invoice № 9 Konf від 07 грудня 2011 року на суму 13 283,85 євро;

- Invoice № 10 Konf від 10 січня 2012 року на суму 12 584,06 євро;

- Invoice №1 Konf від 07 лютого 2012 року на суму 10 924,53 євро;

- Invoice № 2 Konf від 12 березня 2012 року на суму 15 613,19 євро;

- Invoice № 3 Konf від 05 квітня 2012 року на суму 15 887,99 євро;

- Invoice № 4 Konf від 07 травня 2012 року на суму 13 409,99 євро;

- Invoice № 5 Konf від 07 червня 2012 року на суму 16 021, 06 євро;

- Invoice № 6 Konf від 06 липня 2012 року на суму 14 739,93 євро;

- Invoice № 7 Konf від 09 серпня 2012 року на суму 16 030,61 євро;

- Invoice № 8 Konf від 12 вересня 2012 року на суму 16 495,13 євро;

- Invoice № 9 Konf від 09 жовтня 2012 року на суму 22 043,08 євро;

- Invoice № 10 Konf від 15 листопада 2012 року на суму 23 707,61 євро;

- Invoice № 11 Konf від 17 грудня 2012 року на суму 20 769, 37 євро;

- Invoice № 12 Konf від 31 грудня 2012 року на суму 21 450,69 євро (том № 7 а.с. 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, переклад (інвойс № 8) том № 11 а.с. 170, переклад (інвойс № 11) том № 11 а.с. 169).

З наданої суду виписки по розрахунковому рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером LV 46 AIZK 0000 0101 0091 9 вбачається, що компанія «S.C. Confana Industries S.R.L.» в повному обсязі оплатила наведені інвойси, що підтверджується транзакціями від 13 квітня 2011 року на суму 2 061,03 євро; 10 травня 2011 року на суму 4 331,25 євро; 17 червня 2011 року на суму 5 009,34 євро; 12 липня 2011 року на суму 5 181,63 євро; 09 серпня 2011 року на суму 9 288,46 євро; 13 вересня 2011 року на суму 11 993,51 євро; 18 жовтня 2011 року на суму 12 120,00 євро; 15 листопада 2011 року на суму 13 042,79 євро; 12 грудня 2011 року на суму 13 283, 85 євро; 11 січня 012 року на суму 12 584,06 євро; 13 лютого 2012 року на суму 10 924,53 євро; 19 березня 2012 року на суму 15 613,19 євро; 10 квітня 2012 року на суму 15 887,99 євро; 09 травня 2012 року на суму 13 409,99 євро; 11 червня 2012 року на суму 16 021,06 євро; 17 липня 2012 року на суму 14 739,93 євро; 10 серпня 2012 року на суму 16 030,61 євро; 18 вересня 2012 року на суму 16 495,13 євро; 12 жовтня 2012 року на суму 22 043,08 євро; 19 листопада 2012 року на суму 23 707,61 євро; 18 грудня 2012 року на суму 20 769,37 євро; 10 січня 2013 року на суму 21 450,69 євро (том № 2 а.с. 230-зворотній бік, 231, 233-зворотній бік, 235, 236-зворотній бік, 238, 240, 241-зворотній бік, 243, 244-зворотній бік, 246-зворотній бік, 248-зворотній бік, 249, 250-зворотній бік, 250б, 250 ґ, 250д-зворотній бік, 250є, 250ж, 250з-зворотній бік, 250и-зворотній бік, 250і-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Konf від 11.04.112 061,03 EUR13.04.201111,528823 761,2026Invoice № 2 Konf від 06.05.114 331,25 EUR10.05.201111,55550 047,5937Invoice № 3 Konf від 14.06.115 009,34 EUR17.06.201111,233156 270,4171Invoice № 4 Konf від 06.07.115 181,63 EUR12.07.201111,203258 050,8372Invoice № 5 Konf від 04.08.119 288,46 EUR09.08.201111,3387105 319,0614Invoice № 6 Konf від 06.09.1111 993,51 EUR13.09.201110,887130 573,3433Invoice № 7 Konf від 06.10.1112 120,00 EUR18.10.201110,9873133 166,0760Invoice № 8 Konf від 07.11.1113 042,79 EUR15.11.201110,903142 205,5393Invoice № 9 Konf від 07.12.1113 283,85 EUR12.12.201110,6937142 053,5067Invoice № 10 Konf від 10.01.1212 584,06 EUR11.01.201210,2333128 776,4611Invoice № 1 Konf від 07.02.1210 924,53 EUR13.02.201210,5379115 121,6046Invoice № 2 Konf від 12.03.1215 613,19 EUR19.03.201210,4731163 518,5001Invoice № 3 Konf від 05.04.1215 887,99 EUR10.04.201210,4348165 787,9980Invoice № 4 Konf від 07.05.1213 409,99 EUR09.05.201210,4116139 619,4518Invoice № 5 Konf від 07.06.1216 021,06 EUR11.06.20129,965159 649,8629Invoice № 6 Konf від 06.07.1214 739,93 EUR17.07.20129,7331143 465,2126Invoice № 7 Konf від 09.08.1216 030,61 EUR10.08.20129,8322157 616,1636Invoice № 8 Konf від 12.09.1216 495,13 EUR18.09.201210,4596172 532,4617Invoice № 9 Konf від 09.10.1222 043,08 EUR12.10.201210,3254227 603,6182Invoice № 10 Konf від 15.11.1223 707,61 EUR19.11.201210,1871241 511,7938Invoice № 11 Kоnf від 17.12.1220 769,37 EUR18.12.201210,5188218 468,8491Invoice № 12 Konf від 31.12.1221 450,69 EUR10.01.201310,4357223 852,9656ЗАГАЛЬНА СУМА295 989,1 EUR--3 098 972 гривні 52 копійки (округлено до сотих)

Таким чином, упродовж квітня 2011 року - січня 2013 року за агентським договором № 1/03 Konf від 01 березня 2011 року на розрахунковий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером LV 46 AIZK 0000 0101 0091 9 компанією «S.C. Confana Industries S.R.L.» було перераховано грошові кошти на загальну суму 295 989,10 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати надходження становить 3 098 972 гривень 52 копійки.

54.3. У межах агентської угоди № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року у період часу з лютого по травень 2013 року компанія «Mega-Сommerce Limited» направляла «S.C. Confana Industries S.R.L.» інвойси щодо сплати грошових коштів на загальну суму 145 955,65 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахувань становить 1 525 890 гривень 47 копійок, а саме:

- Invoice № 1 Konf від 05 лютого 2013 року на суму 30 138,52 євро;

- Invoice № 2 Ko nf від 11 березня 2013 року на суму 36 685,12 євро;

- Invoice № 3 Konf від 08 квітня 2013 року на суму 38 968,88 євро;

- Invoice № 4 Konf від 14 травня 2013 року на суму 40 163,13 євро (том № 7 а.с. 107, 109, 111, 113, переклад (інвойс № 4) том № 11 а.с. 168).

Перерахування компанією «S.C. Confana Industries S.R.L.» грошових коштів на зазначені суми підтверджується транзакціями по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_1, а саме: 11 лютого 2013 року на рахунок надійшло 30 138,52 євро; 11 березня 2013 року - 36 685,12 євро; 09 квітня 2013 року - 38 968,88 євро; 15 травня 2013 року - 40 163,13 євро (том № 2 а.с. 250-й, 250к-зворотній бік, 250л-зворотній бік, 250н, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Konf від 05/02/1330 138,52 EUR11.02.201310,6898322 174,7510Invoice № 2 Konf від 11/03/1336 685,12 EUR11.03.201310,3989381 484,8943Invoice № 3 Konf від 08/04/1338 968,88 EUR09.04.201310,4093405 638,7625Invoice № 4 Konf від 14/05/1340 163,13 EUR15.05.201310,3725416 592,0659ЗАГАЛЬНА СУМА145 955,65 EUR - -1 525 890 гривень 47 копійок (округлено до сотих)

Таким чином, упродовж лютого - травня 2013 року за агентським договором № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року на розрахунковий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером НОМЕР_22 9 компанією «S.C. Confana Industries S.R.L.» було перераховано грошові кошти на загальну суму 145 955,65 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати надходження становить 1 525 890 гривень 47 копійок.

55. Отже, загальна сума коштів, перерахованих компанії «Mega-Commerce Limited» від фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» за агентськими договорами № 1/03 Konf від 01 березня 2011 року та № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року становить 441 944,75 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати одержання грошових коштів становить 4 624 862 гривні 99 копійок.

Докази укладення агентських договорів між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «S.C. Confana Industies S.R.L.»

56.1. 01 травня 2013 року між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» укладено агентський договір № 1/05 Konf зі строком дії до 31 грудня 2014 року, умови якого були повністю тотожними до умов агентських договорів, зазначених у пункті 54.1. цього вироку (том № 7 а.с. 158-160).

56.2. У межах агентського договору № 1/05 Konf від 01 травня 2013 року у період часу з червня 2013 року по лютий 2014 року компанія «Meganon-Commerce LLP» пред'явила компанії «S.C. Confana Industries S.R.L.» інвойси на загальну суму 403 899, 45 євро, а саме:

- Invoice № 1 Konf від 11 червня 2013 року на суму 42 873, 25 євро;

- Invoice № 2 Konf від 08 липня 2013 року на суму 34 792, 61 євро;

- Invoice № 3 Konf від 08 серпня 2013 року на суму 51 450,09 євро;

- Invoice № 4 Konf від 04 вересня 2013 року на суму 44 221, 19 євро;

- Invoice № 5 Konf від 08 жовтня 2013 року на суму 35 750,61 євро;

- Invoice № 6 Konf від 08 листопада 2013 року на суму 55 800,18 євро;

- Invoice № 7 Konf від 09 грудня 2013 року на суму 47 710, 09 євро;

- Invoice № 8 Konf від 14 січня 2014 року на суму 48 778, 97 євро;

- Invoice № 1 Konf від 07 лютого 2014 року на суму 42 522, 46 євро (том № 7 а.с. 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, переклад (інвойс № 4) том № 11 а.с. 171, переклад (інвойс № 1) том № 11 а.с. 172).

Перерахування компанією «S.C. Confana Industries S.R.L.» грошових коштів на зазначені суми підтверджується транзакціями по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_2, а саме: 17 червня 2013 року на рахунок надійшло 42 873,25 євро; 09 липня 2013 року - 34 792,61 євро; 09 серпня 2013 року - 51 450,09 євро; 10 вересня 2013 року - 44 221,19 євро; 08 жовтня 2013 року - 35 750,61 євро; 08 листопада 2013 року - 55 800,18 євро; 10 грудня 2013 року - 47 710,09 євро; 14 січня 2014 року - 48 778,97 євро; 10 лютого 2014 року - 42 522,46 євро (том № 3 а.с. 10, 11, 13-зворотній бік, 16, 18-зворотній бік, 22-зворотній бік, 26, 29, 32 - зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 162-171).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Konf від 11.06.1342 873,25 EUR17.06.201310,6331455 875,5545Invoice № 2 Konf від 08.07.1334 792,61 EUR09.07.201310,271357 354,8973Invoice № 3 Konf від 08.08.1351 450,09 EUR09.08.201310,6786549 414,9310Invoice № 4 Konf від 04.09.1344 221,19 EUR10.09.201310,546466 356,6697Invoice № 5 Konf від 08.10.1335 750,61 EUR08.10.201310,8481387 826,1923Invoice № 6 Konf від 08.11.1355 800,18 EUR08.11.201310,6826596 091,0028Invoice № 7 Konf від 09.12.1347 710,09 EUR10.12.201310,968523 284,2671Invoice № 8 Konf від 14.01.1448 778,97 EUR14.01.201410,9136532 354,1669Invoice № 1 Konf від 07.02.1442 522,46 EUR10.02.201411,5762492 248,5014ЗАГАЛЬНА СУМА403 899,45 EUR--4 360 806 гривень 18 копійок (округлено до сотих)

Таким чином, загальна сума коштів, перерахованих компанії «Meganon-Commerce LLP» від фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» за агентським договором № 1/05 Konf від 01 травня 2013 року, становить 403 899,45 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати одержання грошових коштів становить 4 360 806 гривень 18 копійок.

57. Зазначені у пунктах 54.1.-54.3., 56.1.-56.3. документи були отримані за результатами виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року про надання тимчасового доступу до документів, які знаходились у компанії «S.C. Confana Industries S.R.L.» за допомогою механізму міжнародної правової допомоги (том № 7 а.с. 55-58, 60-67).

Документи щодо укладення агентських договорів між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» (Велика Британія та Уельс) та «Uniles, S.R.O.» (Словаччина)

Докази укладення агентських договорів між компанією «Mega-Commerce Limited» та фірмою «Uniles, S.R.O.»

58.1. 01 липня 2011 року та 02 січня 2012 року між компанією «Mega-Сommerce Limited» в особі ОСОБА_8 та фірмою «Uniles, S.R.O.» в особі ОСОБА_42 було укладено агентські договори відповідно № 1/07 Unl та № 2/01 Unl зі строком дії до 31 грудня 2012 року, за умовами якого «Mega-Commerce Limited» зобов`язувалось від імені, за дорученням та коштом «Uniles, S.R.O.» надавати останньому послуги з підшукання партнерів для укладення контрактів на придбання лісопродукції, надання інформації про стан ринку лісоматеріалів та здійснення контролю за виконанням контрагентами їхніх зобов`язань, а фірма «Uniles, S.R.O.» зобов`язувалась оплачувати такі послуги, виходячи з наступної ціни:

- пиловник 6 євро за м3;

- технологічна сировина 3 євро за м3.

При цьому фірма «Uniles, S.R.O.» зобов`язувалась здійснювати перерахування грошових коштів компанії «Mega-Commerce Limited» не пізніше п`яти календарних днів з моменту виставлення останнім рахунку (том № 5 а.с. 18-19, 20-22).

58.2. 02 квітня 2012 року компанії «Uniles» S.R.O. та «Mega-Сommerce Limited» уклали агентський договір № 2/01 Unl зі строком дії до 31 грудня 2012 року, яким фактично знизили ціну за надання тих самих послуг, що зазначені у попередньому пункті, виходячи з наступної ціни:

- пиловник 6 євро за м3;

- технологічна сировина 2 євро за м3 (том № 5 а.с. 23-25).

58.3. За агентським договором № 1/07 Unl від 01 липня 2011 року у період часу з серпня 2011 року по січень 2012 року компанія «Mega-Сommerce Limited» пред`явила компанії «Uniles, S.R.O.» наступні інвойси на загальну суму 1 491 288,00 євро:

- Invoice № 7 Unl від 03 серпня 2011 року на суму 188 916,00 євро;

- Invoice № 8 Unl від 02 вересня 2011 року на суму 219 009,00 євро;

- Invoice № 9 Unl від 05 жовтня 2011 року на суму 234 273,00 євро;

- Invoice № 10 Unl від 03 листопада 2011 року на суму 255 567,00 євро;

- Invoice № 11 Unl від 05 грудня 2011 року на суму 280 932,00 євро;

- Invoice № 12 Unl від 10 січня 2012 року на суму 312 591,00 євро (том № 5 а.с. 64-65, 70-71, 76-77, 81, 88, 97).

Перерахування грошових коштів на зазначені суми повністю підтверджується інформацією по розрахунковому рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером НОМЕР_1, а саме транзакціями за 05 серпня 2011 року про зарахування 188 916,00 євро; 06 вересня 2011 року про зарахування 219 009,00 євро; 12 жовтня 2011 року про зарахування 234 273,00 євро; 09 листопада 2011 року про зарахування 255 567,00 євро; 07 грудня 2011 року про зарахування 280 932,00 євро; 12 січня 2012 року про зарахування 312 591,00 євро (том № 2 а.с. 236, 237-зворотній бік, 239-зворотній бік, 240-зворотній бік, 242-зворотній бік, 244-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 7 Unl від 03.08.11188 916,00 EUR05.08.201111,34222 142 723,0552Invoice № 8 Unl від 02.09.11219 009,00 EUR06.09.201111,26082 466 216,5472Invoice № 9 Unl від 05.10.11234 273,00 EUR12.10.201110,84852 541 510,6405Invoice № 10 Unl від 03.11.11255 567,00 EUR09.11.201111,00382 812 208,1546Invoice № 11 Unl від 05.12.11280 932,00 EUR07.12.201110,70173 006 449,9844Invoice № 12 Unl від 10.01.12312 591,00 EUR12.01.201210,16143 176 362,1874ЗАГАЛЬНА СУМА1 491 288,00 EUR--16 145 470 гривень 57 копійок (округлено до сотих)

Таким чином, упродовж серпня 2011 року - січня 2012 року компанією «Uniles, S.R.O.» на виконання агентського договору № 1/07 від 01 липня 2011 року були перераховані грошові кошти на загальну суму 1 491 288,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування коштів становить 16 145 470 гривень 57 копійок.

58.4. У межах агентського договору № 2/01 Unl від 02 січня 2012 року у період часу з лютого по грудень 2012 року компанія «Mega-Сommerce Limited» пред`явила фірмі «Uniles, S.R.O.» наступні інвойси на загальну суму 3 597 240,00 євро:

- Invoice № 1 Unl від 07 лютого 2012 року на суму 153 414,00 євро;

- Invoice № 2 Unl від 05 березня 2012 року на суму 264 339,00 євро;

- Invoice № 3 Unl від 10 квітня 2012 року на суму 415 125,00 євро;

- Invoice № 4 Unl від 10 травня 2012 року на суму 294 262,00 євро;

- Invoice № 5 Unl від 07 червня 2012 року на суму 313 360,00 євро;

- Invoice № 6 Unl від 06 липня 2012 року на суму 311 536,00 євро;

- Invoice № 7 Unl від 06 серпня 2012 року на суму 349 752,00 євро;

- Invoice № 8 Unl від 07 вересня 2012 року на суму 334 022,00 євро (не врахований в обвинувальному акті);

- Invoice № 9 Unl від 05 жовтня 2012 року на суму 293 270,00 євро;

- Invoice № 10 Unl від 07 листопада 2012 року на суму 296 678,00 євро;

- Invoice № 11 Unl від 06 грудня 2012 року на суму 298 026,00 євро;

- Invoice № 12 Unl від 31 грудня 2012 року на суму 273 456,00 євро (том № 5 а.с. 104, 112-113, 114, 118-119, 120-122, 132, 136, 152, 156-157, 162-164, 168-169, 173, 177-179, 183-186).

Згідно з інформацією про рух коштів по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_22 9 компанія «Uniles, S.R.O.» в повному обсязі перерахувала грошові кошти за надісланими інвойсами: 08 лютого 2012 року було перераховано 153 414,00 євро; 06 березня 2012 року - 264 339,00 євро; 11 квітня 2012 року - 415 125,00 євро; 11 травня 2012 року - 294 262,00 євро; 12 червня 2012 року - 313 360,00 євро; 11 липня 2012 року - 311 536,00 євро; 08 серпня 2012 року - 349 752,00 євро; 11 вересня 2012 року - 334 022,00 євро; 09 жовтня 2012 року - 293 270,00 євро; 08 листопада 2012 року - 296 678,00 євро; 10 грудня 2012 року - 298 026,00 євро; 15 січня 2013 року - 273 456,00 євро (том № 2 а.с. 246, 247-зворотній бік, 249, 250-зворотній бік, 250б, 250ґ, 250д-зворотній бік, 250е-зворотній бік, 250ж, 250з, 250и, 250і-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Unl від 07.02.12153 414,00 EUR08.02.201210,47691 607 303,1366Invoice № 2 Unl від 05.03.12264 339,00 EUR06.03.201210,56012 791 446,2739Invoice № 3 Unl від 10.04.12415 125,00 EUR11.04.201210,47154 346 981,4375Invoice № 4 Unl від 10.05.12294 262,00 EUR11.05.201210,35583 047 318,4196Invoice № 5 Unl від 07.06.12313 360,00 EUR12.06.201210,02583 141 684,6880Invoice № 6 Unl від 06.07.12311 536,00 EUR11.07.20129,81943 059 096,5984Invoice № 7 Unl від 06.08.12349 752,00 EUR08.08.20129,94013 476 569,8552Invoice № 8 Unl від 07.09.12334 022,00 EUR11.09.201210,21193 410 999,2618Invoice № 9 Unl від 05.10.12293 270,00 EUR09.10.201210,35733 037 485,3710Invoice № 10 Unl від 07.11.12296 678,00 EUR08.11.201210,18793 022 525,7962Invoice № 11 Unl від 06.12.12298 026,00 EUR10.12.201210,3153 074 138,1900Invoice № 12 Unl від 31.12.12273 456,00 EUR15.01.201310,66352 915 998,0560ЗАГАЛЬНА СУМА3 597 240,00 EUR--36 931 547 гривень 08 копійок (округлено до сотих)

Таким чином, упродовж лютого 2012 року - січня 2013 року на розрахунковий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» від компанії «Uniles, S.R.O.» за агентським договором № 2/01 Unl від 02 січня 2012 року надійшли грошові кошти на загальну суму 3 597 240,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування коштів становить 36 931 547 гривень 08 копійок.

58.5. Крім того, під час обшуку, який відбувся 26 листопада 2014 року у приміщенні фірми «Uniles, S.R.O.», не вдалось відшукати агентські договори (контракти) № 1/02 Unl від 27 січня 2011 року та № 3/01 Unl від 03 січня 2013 року, проте, були вилучені інвойси до них (том № 17 а.с. 174-175, 176-180, переклад том № 17 а.с. 182-185, 185-190).

58.5.1. Так, суду були надані рахунки, що їх виставила компанія «Mega-Commerce Limited» фірмі «Uniles, s.r.o» у межах контракту № 1/02 Unl від 27 січня 2011 року у період часу з березня по червень 2011 року на загальну суму 892 869,00 євро, зокрема:

- Invoice № 1 Unl від 09 березня 2011 року на суму 77 077,00 євро;

- Invoice № 2 Unl від 09 березня 2011 року на суму 88 915,00 євро;

- Invoice № 3 Unl від 07 квітня 2011 року на суму 198 890,00 євро;

- Invoice № 4 Unl від 10 травня 2011 року на суму 166 493,00 євро;

- Invoice № 5 Unl від 07 червня 2011 року на суму 179 985,00 євро;

- Invoice № 6 Unl від 07 червня 2011 року на суму 181 509,00 євро (том № 5 а.с. 33-34, 37-38, 40-41, 46-48, 52-53, 59-60, переклад (інвойс № 1) том № 11 а.с. 173, переклад (інвойс № 4) том № 11 а.с. 174, переклад (інвойс № 5) том № 11 а.с. 175).

Відповідно до виписки по розрахунковому рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером LV 46 AIZK 0000 0101 0091 9 (том № 2 а.с. 209, 228-250р, переклад том № 12 а.с. 148-161) від компанії «Uniles, S.R.O.» 16 березня 2011 року на цей рахунок надійшло 77 077,00 євро; 22 березня 2011 року - 88 915,00 євро; 11 квітня 2011 року - 198 890,00 євро; 12 травня 2011 року - 166 493,00 євро; 09 червня 2011 року - 179 985,00 євро; 08 липня 2011 року - 181 509,00 Євро (том № 2 а.с. 228-зворотній бік, 229, 230, 231-зворотній бік, 233, 234-зворотній бік).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Mega-Commerce Limited»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Unl від 09.03.1177 077,00 EUR16.03.201111,0249849 766,2173Invoice № 2 Unl від 09.03.1188 915,00 EUR22.03.201111,2811 003 050,1150Invoice № 3 Unl від 07.04.11198 890,00 EUR11.04.201111,472 281 268,3000Invoice № 4 Unl від 10.05.11166 493,00 EUR12.05.201111,4451 905 512,3850Invoice № 5 Unl від 07.06.11179 985,00 EUR09.06.201111,64772 096 411,2845Invoice № 6 Unl від 07.06.11181 509,00 EUR08.07.201111,3562 061 216,2040ЗАГАЛЬНА СУМА892 869,00 EUR--10 197 224 гривні 51 копійка (округлено до сотих)

Отже, упродовж березня - липня 2011 року у межах агентського договору № 1/02 Unl від 27 січня 2011 року компанія «Mega-Сommerce Limited» отримала від фірми «Uniles, S.R.O.» грошові кошти на загальну суму 892 869,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування коштів становить 10 197 224 гривні 51 копійка.

58.5.2. Суду також були надані інвойси, що їх виставляла компанія «Mega-Commerce Limited» фірмі «Uniles, S.R.O.» на підставі контракту № 3/01 Unl від 03 січня 2013 року, зокрема, у період часу з лютого по травень 2013 року були надіслані рахунки до сплати на загальну суму 991 682,00 євро:

- Invoice № 1 Unl від 07 лютого 2013 року на суму 196 334,00 євро;

- Invoice № 2 Unl від 06 березня 2013 року на суму 268 128,00 євро;

- Invoice № 3 Unl від 08 квітня 2013 року на суму 264 660,00 євро;

- Invoice № 4 Unl від 14 травня 2013 року на суму 262 560,00 євро (том № 5 а.с. 191-193, 197-198, 202-203, 207, переклад (інвойс № 1) том № 11 а.с. 176).

Зазначені інвойси компанія «Uniles, S.R.O.» оплатила в повному обсязі, що підтверджується випискою про рух коштів по розрахунковому рахунку компанії «Mega-Commerce Limited» за номером НОМЕР_1, а саме: 08 лютого 2013 року на рахунок надійшло 196 334,00 євро; 08 березня 2013 року - 268 128,00 євро; 09 квітня 2013 року - 264 660,00 євро; 16 травня 2013 року - 262 560,00 євро (том № 2 а.с. 250й, 250к, 250л-зворотній бік, 250н, переклад том № 12 а.с. 148-161).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Unl від 07.02.13196 334,00 EUR08.02.201310,82732 125 767,1182Invoice № 2 Unl від 06.03.13268 128,00 EUR08.03.201310,41892 793 598,8192Invoice № 3 Unl від 08.04.13264 660,00 EUR09.04.201310,40932 754 925,3380Invoice № 4 Unl від 14.05.13262 560,00 EUR16.05.201310,28222 699 694,4320ЗАГАЛЬНА СУМА991 682,00 EUR--10 373 985 гривень 71 копійка (округлено до сотих)

Таким чином, упродовж лютого-травня 2013 року на розрахунковий рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» від фірми «Uniles, S.R.O.» у межах контракту № 3/01 Unl від 03 січня 2013 року загалом надійшло 991 682,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати перерахування грошових коштів становить 10 373 985 гривень 71 копійку.

58.6. Отже, загальна сума коштів, перерахованих компанії «Mega-Commerce Limited» від фірми «Uniles, S.R.O.» за агентськими договорами № 1/02 Unl від 27 січня 2011 року, № 3/01 Unl від 03 січня 2013 року, № 2/01 Unl від 02 січня 2012 року, № 1/07 Unl від 01 липня 2011 року становить 6 973 079,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати одержання грошових коштів становить 73 648 227 гривень 87 копійок.

Докази укладення агентських договорів між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «Uniles, S.R.O.»

59.1. 01 травня 2013 року між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «Uniles, S.R.O.» був укладений агентський договір № 1/05 Unl зі строком дії до 31 грудня 2014 року, за умовами якого «Meganon-Commerce LLP» зобов`язувалось від імені, за дорученням та коштом «Uniles, S.R.O.» надавати останньому послуги з підшукання контрагентів для укладення контрактів на придбання лісопродукції в Україні та інших державах, надавати інформацію про стан ринку лісопродукції та здійснювати контроль за виконанням контрагентами їх зобов`язань, а фірма «Uniles, S.R.O.» зобов`язувалась оплачувати такі послуги у наступному розмірі:

- пиловник - 6 євро за м3;

- технологічна сировина - 2 євро за м3.

При цьому фірма «Uniles, S.R.O.» зобов`язувалась здійснювати перерахування грошових коштів компанії «Meganon-Commerce LLP» не пізніше п`яти календарних днів з моменту виставлення останньою рахунку (том № 5 а.с. 26-28).

59.2. У подальшому, 01 січня 2014 року між зазначеними компаніями було укладено тотожний за змістом агентський договір № 1/01 Unl, терміном дії до 31 грудня 2014 року, згідно з умовами якого відбулось збільшення ціни за надання послуг наступним чином:

- пиловник ялина/ялиця - 8 євро за м3;

- пиловник сосна - 7 євро за м3;

- технологічна сировина - 2 євро за м3 (том № 5 а.с. 29-31).

59.3. У період часу з червня 2013 рок по січень 2014 року на виконання агентського договору № 1/05 Unl від 01 травня 2013 року компанія «Meganon-Сommerce LLP» пред`являла «Uniles, S.R.O.» інвойси щодо сплати грошових коштів на загальну суму 2 455 078,00 євро:

- Invoice № 1 Unl від 06 червня 2013 року на суму 274 852,00 євро;

- Invoice № 2 Unl від 08 липня 2013 року на суму 249 932,00 євро;

- Invoice № 3 Unl від 09 серпня 2013 року на суму 342 922,00 євро;

- Invoice № 4 Unl від 09 вересня 2013 року на суму 319 632,00 євро (не врахований в обвинувальному акті);

- Invoice № 5 Unl від 09 жовтня 2013 року на суму 283 732,00 євро;

- Invoice № 6 Unl від 08 листопада 2013 року на суму 302 620,00 євро;

- Invoice № 7 Unl від 06 грудня 2013 року на суму 267 764,00 євро;

- Invoice № 8 Unl від 13 січня 2014 року на суму 413 624,00 євро (том № 5 а.с. 211-212, 216,217, 221-222, 227-228, 232-233, 236, 240, 244, переклад (інвойси № 2, № 3) том № 11 а.с. 177, 178).

Дослідивши виписку по розрахунковому рахунку компанії «Meganon-Сommerce LLP» за номером НОМЕР_2 виявлено інформацію про рух коштів по даному рахунку у валюті EUR (євро) від компанії «Uniles, S.R.O.», зокрема, 19 червня 2013 року на рахунок надійшло 274 852,00 євро; 11 липня 2013 року - 249 932,00 євро; 12 серпня 2013 року - 342 922,00 євро; 10 вересня 2013 року - 319 562,00 євро; 10 жовтня 2013 року - 283 732,00 євро; 11 листопада 2013 року - 302 620,00 євро; 09 грудня 2013 року - 267 764 євро; 15 січня 2014 року - 413 624,00 євро (том № 3 а.с. 10- зворотній бік, 11, 14, 16, 19, 22- зворотній бік, 26, 29-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 162-171).

Інвойс, його номер та датаСумаДата зарахування на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP»Курс євро згідно даних НБУ на відповідну датуГривневий еквівалент за курсом НБУ Invoice № 1 Unl від 06.06.13274 852,00 EUR19.06.201310,68982 938 112,9096Invoice № 2 Unl від 08.07.13249 932,00 EUR11.07.201310,24142 552 155,6248Invoice № 3 Unl від 09.08.13342 922,00 EUR12.08.201310,6893 665 493,2580Invoice № 4 Unl від 09.09.13319 632,00 EUR10.09.2013 (фактично оплачено 319 562,00 EUR)10,5463 370 100,8520Invoice № 5 Unl від 09.10.13283 732,00 EUR10.10.201310,80253 065 014,9300Invoice № 6 Unl від 08.11.13302 620,00 EUR11.11.201310,73543 248 746,7480Invoice № 7 Unl від 06.12.13267 764,00 EUR09.12.201310,91922 923 768,6688Invoice № 8 Unl від 13.01.14413 624,00 EUR15.01.201410,9244 518 428,5760ЗАГАЛЬНА СУМА2 455 008,00 EUR--26 281 821 гривня 57 копійок (округлено до сотих)

Отже, упродовж червня 2013 року - січня 2014 року на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP» від фірми «Uniles, S.R.O.» у межах агентського договору № 1/05 Unl від 01 травня 2013 року були перераховані грошові кошти на загальну суму 2 455 008,00 євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати зарахування цих коштів становить 26 281 821 гривень 57 копійок.

59.4. Крім того, 11 лютого 2014 року на підставі агентського договору № 1/01 Unl від 01 січня 2014 року компанія «Meganon-Сommerce LLP» пред`явила «Uniles, S.R.O.» інвойс № 1 Unl щодо сплати грошових коштів на загальну суму 378 654,00 євро, зазначивши той самий розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_2 (том № 5 а. с. 248).

Зарахування зазначеної суми за вказаними реквізитами підтверджується випискою про рух коштів по розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_2, а саме транзакцією за 12 лютого 2014 року на 378 654,00 євро (том № 3, а.с. 33, переклад том № 12 а.с. 162-171), що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на відповідну дату надходження грошових коштів, який складав 11,6939 гривень за 1 євро, становить 4 427 942 гривень 01 копійку.

59.5. Таким чином, загальна сума коштів за агентськими договорами № 1/05 Unl від 01 травня 2013 року та № 1/01 Unl від 01 січня 2014 року, яка була перерахована на розрахунковий рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» від фірми «Uniles, S.R.O.» у період з червня 2013 року по лютий 2014 року, становить 2 833 662,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на відповідні дати надходження грошових коштів становить 30 709 763 гривень 58 копійок.

60. Зазначені у пунктах 58.1.-59.5. цього вироку документи були отримані за результатами виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року про надання тимчасового доступу до документів, які знаходились у компанії «Uniles, S.R.O.», за допомогою механізму міжнародної правової допомоги (том № 5 а.с. 6, 7-13).

61. Отже, у період з січня 2011 року по лютий 2014 року у межах агентських договорів, укладених між фірмами «Uniles, S.R.O.», «Baltic Wood S.A.». «S.C. Confana Industries S.R.L.» та компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», на розрахункові рахунки двох останніх було перераховано грошові кошти на загальну суму 10 937 100,16 євро, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на дату перерахування грошових коштів становить 116 404 706 гривень 48 копійок.

Відомості зі змісту електронного листування, пов`язаного з агентськими договорами, укладеними між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood, S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.»

62. Судом було досліджено електронне листування, надане фірмами «Baltic Wood S.A.» та «Confana S.C. Industries S.R.L.» разом з агентськими договорами, укладеними з компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», як таке, що відбувалось з представником цих компаній та стосувалось виконання умов саме цих договорів (том № 6 а.с. 100-104, том № 7 а.с. 192-220). У цьому листуванні, що мало місце у 2011-2014 роках, з боку компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» використовувались електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

63. Як убачається з листування, що відбувалось між фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» та представником за агентськими договорами від компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», 11 березня та 11 червня 2013 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено два повідомлення про зміну електронної адреси для листування з ІНФОРМАЦІЯ_5 на ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 7 а.с. 206, 208).

Решта листів стосується виконання здебільшого неідентифікованих договірних зобов`язань, оцінку яким суд надаватиме згодом у сукупності з іншими доказами (том № 7 а.с. 192-220).

64. 07 червня 2013 року фірма « ІНФОРМАЦІЯ_7 » також отримала електронного листа із повідомленням про нову електронну адресу для листування - ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 6 а.с. 103).

22 травня 2013 року на електронну адресу фірми « ІНФОРМАЦІЯ_7 » було скеровано листа з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 із повідомленням такого змісту «У нас меняется фирма Мега уже работать не будет передаю новый договор просьба подписать и сканированную копию передать оплата за май будет на новую фирму» (том № 6 а.с. 104).

В інших листах за участі фірми «Baltic Wood S.A.» односкладними реченнями обговорюються питання виконання якихось договірних зобов`язань без ідентифікації договорів (том № 6 а.с. 100-104).

65. Поштовий сервіс «Runbox Solution AS» повідомив, що обидві електронні адреси - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровані на поштовому сервісі runbox.com.

При цьому, аккаунт ІНФОРМАЦІЯ_5 був створений 02 травня 2011 року з ІР-адреси: НОМЕР_23, останній вхід на нього здійснено 06 серпня 2013 року з ІР-адреси: НОМЕР_24 . Рахунок був закритий через відсутність його поновлення 30 червня 2013 року (том № 8 а.с. 43, 50-51).

Акаунт ІНФОРМАЦІЯ_2 . був створений 11 березня 2013 року з ІР-адреси: НОМЕР_24, останній вхід на нього здійснено 22 квітня 2014 року з ІР-адреси: НОМЕР_25 . Рахунок був закритий через відсутність поновлення 24 квітня 2014 року (том № 8 а.с. 44, 52-53).

Оплата за користування обома поштовими скриньками відбувалась через картку типу Visa, проте встановити реквізити цієї картки, ім`я її власника, номер банківського рахунку не виявилось можливим (том № 8 а.с. 46).

Разом з тим, «Runbox Solution AS» надав перелік ІР-адрес, що їх використовували для входу на електронні поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (том № 8 а.с. 43, 44, 46, 49, 50-51, 52-53), які суд у подальшому зіставлятиме між собою та з тими IP-адресами, що їх використовували для сеансів Інтернет-банкінгу для управління рахунками компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» в литовській банківській установі «Aizkraukles Banka».

66. Досліджені у цьому пункті вироку документи були отримані за результатами виконання ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня, 21 серпня, 26 вересня, 27 листопада 2014 року про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебували у володінні фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Runbox Solution AS» з використанням механізму міжнародної правової допомоги (том № 6 а.с. 6-7, 9-16, 26-27; том № 7 а.с. 55-58, 60-67, 72-220, переклад том № 11 а.с. 226-250д; том № 8 а.с. 6-7, 9-13, 16-39, переклад том № 8 а.с. 41-55).

Документи та показання свідків щодо порядку формування лісгоспами ціни на лісопродукцію для її реалізації фірмам «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»

67. Дослідивши надану стороною захисту документацію про результати перевірки фінансово-господарської діяльності лісогосподарських підприємств, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України, за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2014 року, колегія суддів встановила наступне.

68. Згідно з актом позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Оникіївське лісове господарство», складеного Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області 03 вересня 2014 року за № 07-09/106 (том № 15 а.с. 4-14), підприємство засноване на державній власності та входить до складу Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Упродовж 2011 року останнім реалізовувалася лісопродукція зарубіжним покупцям, зокрема, фірмі Baltic Wood S.A. (Польща) на підставі контракту № 110-01 від 21 лютого 2011 року (том № 15 а.с. 7). За результатами ревізії фактів реалізації продукції за цінами нижче собівартості та нижче рівня планових витрат (з урахуванням цінових коефіцієнтів для відповідних сортаментів) у період 2011, 2012, 2013 років та січня-березня 2014 року не встановлено.

69. Відповідно до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Сколівське лісове господарство» за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2014 року, складеного Державною фінансовою інспекцією у Львівській області 08 вересня 2014 року за № 07-26/54 (том № 15 а.с. 17-23), встановлено, що підприємство віднесено до сфери управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і засноване на державній власності.

У ході проведення позапланової ревізії виявлено інформацію про здійснення зовнішньоекономічної діяльності з експорту лісопродукції власного виробництва у період з 01 січня 2011 по 01 квітня 2014 роки, зокрема, з іноземною фірмою «Унілес» (Словаччина). При цьому, випадків порушень щодо дотримання вимог чинного законодавства при укладанні договорів із зазначеним контрагентом чи правильності встановлення для нього вільних відпускних цін (їх завишення або заниження) ревізією не встановлено.

70. За результатами дослідження акта позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Берегометське лісомисливське господарство» за період з 01 січня 2011 по 01 квітня 2014 року, який було складено Вижницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області 15 вересня 2014 року за № 24-21-22/235 (том № 15 а.с. 25-50), встановлено, що підприємство засноване на державній власності та віднесено до сфери управління Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Протягом ревізійного періоду виявлено відомості про укладання договорів з іноземними суб`єктами господарської діяльності щодо реалізації лісопродукції, зокрема, з іноземними компаніями «Конфана» (Румунія) та «Унілес» (Словакія). Так, встановлено, що в 2011 році підприємство здійснювало поставку лісопродукції фірмі «Унілес» згідно з умовами контракту № 05-02/11 від 05 лютого 2011 року (том № 15 а.с. 33), а у 2012-2013 роках для компанії «Конфана» на підставі контрактів № 29/06 від 29 червня 2011 року та № 11/05 від 11 травня 2012 року (том № 15 а.с. 38-39, 42-43). Ревізією фактів реалізації лісопродукції по вказаним договорам за цінами, нижчими від собівартості такої продукції, затвердженими цінами по підприємству та тими, що склалися на останньому аукціоні, не встановлено. У 2014 році підприємство продовжило здійснювати поставку лісопродукції для компанії «Конфана» на підставі контракту № 29/12 від 27 грудня 2013 року (том № 15 а.с. 47). Фактів реалізації лісопродукції за цінами нижчими від собівартості такої продукції, затвердженими цінами по підприємству та тими, що склалися на останньому аукціоні, по вказаному вище договору також не встановлено.

71. Виходячи зі змісту акту позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Поліське лісове господарство» за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2014 року, який було складено Вишгородською об`єднаною державною фінансовою інспекцією в Київській області 05 вересня 2014 року за № 17-31/23 (том № 15 а.с. 54-69), це підприємство засноване на державній власності і входить до складу Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Протягом ревізійного періоду виявлено відомості про реалізацію підприємством власної лісопродукції іноземним суб`єктам господарської діяльності шляхом укладання прямих договорів (контрактів), серед яких була фірма «Уніліс» (Словакія) (том № 15 а.с. 63). Аналізом договірних відносин, розрахунків за реалізацію лісопродукції та первинних документів по виконанню контрактів ревізією встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства з реалізації продукції не суперечила та відповідала напрямкам діяльності, що визначені статутом. Реалізація лісопродукції іноземним суб`єктам господарювання проводилась без порушень правильності застосування цінової політики.

72. Виходячи зі змісту акта позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Городнянське лісове господарство» за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2014 року, який було складено Чернігівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією 10 жовтня 2014 року за № 7-24/92 (том № 15 а.с. 71-78), це підприємство засноване на державній власності і входить до сфери управління Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Упродовж ревізійного періоду виявлено відомості про постачання підприємством лісопродукції на експорт на підставі зовнішньоекономічних контрактів (договорів), укладених в письмовій формі з іноземними фірмами, в т.ч., «Унілес» (Словаччина). За результатами перевірки не встановлено порушень вимог чинного законодавства при укладанні означених договорів та правильності застосування цінової політики під час реалізації лісопродукції (том № 15 а.с. 75, 77-78).

73. Так само зі змісту акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Вінницяліссервіс» за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2014 року, який було складено Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області від 08 вересня 2014 року за № 07-13/37 (том № 15 а.с. 81-95), вбачається, що підприємство засноване на державній власності і входить до сфери управління Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

У ході ревізії встановлено, що відповідно до договорів комісії, укладених з державним підприємством лісової галузі Вінницької області, підприємство здійснювало реалізацію лісопродукції на експорт згідно з укладеними зовнішньоекономічними контрактами. Зокрема, у 2011 році підприємством було укладено 22 контракти з зарубіжними фірмами, поміж яких були фірма «Baltic Wood S.A.» з контрактом № ВН-05/11-616 (з доповненням № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10) та фірма «Унилес» з контрактом № ВН-17/11-703 (з доповненням № 2, 3, 4). У 2012-2013 роках співпраця з цими фірмами була продовжена шляхом укладання з «Baltic Wood S.A.» контрактів № ВН-05/12-616 (з доповненням № 2) та № ВН-04/13-616 (з доповненням № 2-4), а з фірмою «Унилес» контрактів № ВН-06/12-703 (з доповненням № 1-4) та № ВН-02/13-703 (з доповненням № 1-5). Протягом січня-березня 2014 року з фірмою «Baltic Wood S.A.» було також укладено контракт № ВН-05/14-616 (з доповненням № 1-2), а з фірмою «Унилес» контракт № ВН-08/14-703 (з доповненням № 1) (том № 15 а.с. 85-86). У ході проведеної ревізії не було встановлено випадків порушення вимог законодавства при придбанні у лісогосподарських підприємств лісопродукції та її реалізації іноземним суб`єктам господарювання за цінами, нижчими за собівартість.

74. Суд також допитав у якості свідків працівників лісової галузі України, зокрема, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_66, ОСОБА_82, ОСОБА_17 .

74.1. Так, ОСОБА_76, який у період з січня 2011 року по лютий 2014 року обіймав посаду начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, повідомив, що у підпорядкуванні цього управління перебувало 17 лісгоспів, які самостійно здійснювали експорт деревини шляхом укладання прямих контрактів з компаніями-імпортерами. Управління проводило лише координацію переміщення лісоматеріалів на території України та за її межі, при цьому не визначало ціну на деревину чи квоти на об`єми поставок. В окреслений період дозвільними документами на переміщення лісоматеріалів були сертифікати про походження деревини, які видавались згідно з вимогами Тимчасового положення про видачу сертифікатів.

Видачі такого сертифікату завжди передувало укладання відповідного договору купівлі-продажу деревини із суб`єктом господарювання, який мав право на здійснення експорту лісопродукції. Сертифікати про походження деревини видавались відповідно до заяви, з якою звертався експортер або лісгосп, додавши до неї документи про походження деревини, зокрема, товарно-транспортну або лісорубну документацію. У сертифікаті зазначалося джерело походження деревини, її вид та об`єм. Сертифікат видавався безкоштовно, а інформація про його оформлення автоматично передавалась на митницю.

Свідок заперечував своє знайомство з ОСОБА_8 та стверджував, що будь-яких вказівок від посадових осіб Держлісагентства щодо безпідставної відмови певним компаніям у видачі таких сертифікатів чи вчинення перешкод під час закупівлі ними лісопродукції не надходило.

74.2. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_84, який з лютого 2011 року по лютий 2014 роки працював начальником лісомисливського господарства Черкаської області, пояснив, що протягом зазначеного періоду сертифікати про походження лісоматеріалів видавались обласними управліннями лісового та мисливського господарства.

Для видачі сертифікату в управліннях діяли відділи організації збуту продукції, які перевіряли укладені контракти на їх відповідність нормативно-правовим актам України. У разі виявлення порушень чи встановлення неплатоспроможності експортера сертифікат не видавався. Такі випадки були відомі свідку.

Свідок наголошував, що у 2011-2014 роках на експорт працювали 5-6 підприємств у Черкаській області. Ціна на деревину визначалась на підставі моніторингу інформації відділом збуту обласного управління. У пріоритеті були ті компанії, які пропонували більшу ціну або платили наперед, при цьому лісгоспи самі визначали ціну на деревину для кожного конкретного контракту.

ОСОБА_84 заперечував своє знайомство з ОСОБА_8 та стверджував, що під час перебування на посаді йому особисто не надходило жодних вказівок від посадових осіб Держлісагентства щодо безпідставної відмови будь-яким компаніям у видачі сертифікатів про походження деревини або вчинення штучних перешкод під час закупівлі ними лісоматеріалів.

74.3. Суд також допитав у якості свідка ОСОБА_78, який у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року працював спочатку директором ДП «Млинівський лісгосп» Рівненської області, а з кінця травня 2012 року - директором ДП «Костопільський лісгосп» Рівненської області. Він надав показання, що у наведений період лісгоспи самостійно та вільно обирали контрагентів, договори з ними підписували безпосередньо директори лісгоспів. Пропозиції від іноземних компаній на купівлю певного виду деревини, із зазначенням ціни, вимог по якості та потрібного об`єму приходили на електронну пошту лісгоспів, у відповідь лісгоспи надсилали інформацію щодо своїх фактичних можливостей. Для укладення контрактів обирали завжди компанії, які пропонували найкращу ціну, при цьому від посадових осіб Держлісагенства на його адресу ніколи не надходило будь-яких вказівок або прохань щодо укладання чи не укладання контрактів, відмови у їх пролонгації, заниження ціни на деревину тощо. Контракти укладались російською мовою за типовою формою з усіма іноземними компаніями строком на один рік із використанням можливостей електронної пошти.

Свідок доповнив свої показання інформацією про те, що тоді ж в лісовому господарстві почали проводитись аукціони з продажу лісоматеріалів для внутрішнього споживача. На експорт відправлялась тільки та деревина, яка не була придбана на аукціонах внутрішніми споживачами, та за тієї умови, що запропонована іноземною компанією ціна була вищою за ту, яка склалася на аукціоні по внутрішньому ринку. Станом на 2011-2014 роки сертифікат про походження лісоматеріалів видавався всім деревопереробним підприємствам, зокрема, іноземним компаніям у ДП «Укрлісконсалтинг».

У період перебування свідка на посаді директора ДП «Костопільський лісгосп» Рівненської області з іноземною компанією «Унілес» (Словакія) також був укладений контракт, адже її цінова пропозиція була доволі високою. В Україні працював представник цієї компанії, проте це був не ОСОБА_8, знайомство з яким свідок заперечував. Представник компанії «Унілес» періодично приїжджав до лісгоспу, проводив інструктаж з майстрами щодо підготовки деревини та її відвантаження.

74.4. Свідок ОСОБА_79 у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року працював директором ДП «Звенигородське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового господарства. Він поінформував суд, що на той час єдиною особою, уповноваженою на підписання контрактів на поставку лісопродукції від імені лісгоспу, був виключно керівник цього лісгоспу. За час перебування на посаді від посадових осіб Держлісагентства України на адресу свідка не надходило вказівок або прохань щодо укладення договорів з конкретними фірмами, невиконання укладених контрактів, відмови у їх пролонгації тощо.

ОСОБА_79 повідомив, що під час його перебування на посаді директора лісгоспу договори зазвичай пролонгувались електронною поштою без особистої участі представників іноземних компаній. Зміни погоджувалися в телефонному режимі, а потім підтверджувались у письмовому вигляді рекомендованими листами. Переговори проводили спеціалісти відділу реалізації збуту та експорту лісгоспу. Ціна контракту була погоджена в основному контракті, її розмір визначав лісгосп. Обсяги поставки визначалися можливостями лісгоспу. На кожному підприємстві затверджувався Техніко-фінансовий план на рік, в якому був показник планової рентабельності, обсяги заготівлі та ціна реалізації продажу. Цей план затверджував керівник підприємства, тоді як обласне управління не впливало на цінову політику та обсяги заготівлі деревини лісгоспами.

Свідок підтвердив договірні відносини між очолюваним ним лісгоспом та компанією «Балтік Вуд», проте деталей контрактів не пам`ятав та стверджував, що не знайомий з ОСОБА_8 .

74.5. Виходячи з показань свідка ОСОБА_17, який у 2011-2014 роках очолював ДП «Укрлісконсалтинг», зазначене підприємство надавало послуги лісгоспам щодо моніторингу ринку деревини, підшукання контрагентів, надання сертифікатів походження лісопродукції тощо, проте контракти на поставку лісопродукції укладали напряму лісгоспи.

74.6. Як пояснив суду свідок ОСОБА_80, який з 2011 року обіймав посаду директора ДП «Київське лісогосподарство», у 2011-2013 роках функціонувало ДП «Укрлісконсалтинг», з яким усі лісгоспи укладали договори на підбір споживачів. Вартість консалтингових послуг ДП «Укрлісконсалтинг» складала приблизно 8 000 гривень на місяць. Він також зазначав, що додатково інформацію про фірми, які готові були придбавати лісопродукцію, зокрема, на експорт, та запропоновані ними ціни лісгоспам надавали обласні управління Держлісагентства на безоплатній основі. У подальшому лісгоспи самостійно обирали із запропонованого переліку ті фірми, що пропонували найвищу ціну, та укладали з ними прямі контракти на поставку лісопродукції. Свідок ОСОБА_80 наголошував, що до нього ніколи не звертались представники компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» або особисто ОСОБА_8 щодо придбання лісопродукції або щодо її приймання на підставі вже укладених контрактів.

74.7. Свідок ОСОБА_66, який у 2011-2014 роках очолював один із відділів ДП «Вінницяліссервіс», також підтвердив, що координацію реалізації всієї лісопродукції в Україні здійснювало ДП «Укрлісконсалтинг» шляхом надання цим підприємством лісгоспам інформації про всі пропозиції щодо експорту деревини, тоді як лісгоспи надавали зворотні листи-відповіді цьому ж підприємству з відомостями щодо наявного у них обсягу лісопродукції та укладених контрактів. Деякі контракти на поставку деревини лісгоспи укладали безпосередньо зі споживачами, деякі контракти зі споживачами - укладало ДП «Вінницяліссервіс», виступаючи комісіонером з оплатою послуг на рівні 1-2% від суми поставки.

74.8. Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_87, який з 1998 року по 2012 рік працював керівником науково-інформаційного центру лісового управління в Держлісагентстві, підтвердив, що реальні маркетингові та консалтингові послуги лісгоспам надавало ДП «Укрлісконсалтинг». З 2012 року Особа_1 задіяв свідка в якості експерта міжнародного проекту Європейського Союзу, спрямованого на вдосконалення правозастосування та боротьбу з корупцією у лісовій галузі. Свідок наголосив, що в 2012 році через офіційний сайт міжнародного проекту надходили анонімні скарги про фактично подвійну оплату за експорт деревини - безпосередньо лісгоспам, а крім того, «підставним» компаніям з Великої Британії, Панами, Нової Зеландії за фіктивні, тобто такі, що фактично не надавались, консалтингові та маркетингові послуги. ОСОБА_87 також повідомив, що кілька разів особисто бачив листи, що скеровувались від Держлісагентства обласним управлінням та лісгоспам із вказівками працювати з конкретними фірмами та за конкретною ціною, проте, після значного розголосу та резонансу такі вказівки у письмовому вигляді припинились.

Інформація щодо подальшого руху грошових коштів від компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP»

75. Як убачається з протоколів огляду від 24 вересня 2014 року (том № 3 а.с. 63-134, 148-194) та виписок про рух коштів по розрахунковим рахункам компаній «Mega-Сommerce Limited», «Meganon-Сommerce LLP» (том № 2 а.с. 228-250п; переклад том № 12 а.с. 148-161; том № 3 а.с. 8-35, переклад том № 12 а.с. 162-171), після надходження грошових коштів на рахунки цих компаній абсолютно всі грошові кошти були повністю перераховані на банківські рахунки інших суб`єктів, зокрема, на користь компаній «Vestera Group S.A.» та «Willora Company Incorporated».

75.1. Так, згідно з інформацією про рух коштів по розрахунковому рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» за номером НОМЕР_1 на цей рахунок у період з 17 лютого 2011 року по 05 серпня 2013 року надійшло всього 16 414 107,77 євро (з них 7 611 852,60 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»).

Станом на 17 травня 2013 року залишок на розрахунковому рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» становив 0, тобто внаслідок дебетових операцій (транзакцій) з цього рахунку були перераховані абсолютно всі грошові кошти, а у їх складі 7 611 852,60 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»:

? у доларах США:

- 290 доларів США були витрачені на оплату банківської комісії;

- 7 670 доларів США були перераховані на рахунок компанії «Vestera Group S.A.»;

- 908 262,74 долара США були перераховані на рахунок компанії «Sompex Impex Trading Limited»;

? у євро:

- 2 998,55 євро були витрачені на оплату банківської комісії;

- 13 724 811,74 євро були перераховані на рахунок «Vestera Group S.A.»;

- 1 099 625,96 євро були перераховані на рахунок компанії «Willora Company Incorporated»;

- 704 614,86 євро були конвертовані у 908 262,74 доларів США, а у подальшому перераховані на рахунок компанії «Sompex Impex Trading Limited»;

- 124 250 євро були перераховані як позика компанії «Zelenio LTD»;

- 696 301,88 євро були перераховані на рахунок компанії «Netstone Technics Inc»;

- 23 085 євро були перераховані на рахунок компанії «Smart Finanсial Limited»;

- 19 463,33 євро були перераховані на рахунок компанії «IMAS Sp.z.o.o.»;

- 12 810 євро були перераховані на рахунок компанії «TG Smart legal Consulting LLP»;

- 6 146, 45 євро були конвертовані у 5 105,24 фунтів стерлінгів.

75.2. Відповідно до інформації про рух коштів по розрахунковому рахунку компанії «Meganon-Сommerce LLP» № НОМЕР_2 за період з 17 червня 2013 року по 26 лютого 2014 року на цей рахунок надійшло всього 2 755 000 доларів США та 8 080 363,67 євро (з них 3 325 321,56 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»).

Станом на 30 травня 2014 року залишок на розрахунковому рахунку компанії «Meganon-Сommerce LLP» становив 0, тобто внаслідок дебетових операцій (транзакцій) з цього рахунку були перераховані абсолютно всі грошові кошти, а у їх складі 3 325 321,56 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»:

? у доларах США:

- 1650 доларів США були витрачені на оплату банківської комісії;

- 2 500 000 доларів США були перераховані на рахунок компанії «Vestera Group S.A.»;

- 253 350 доларів США були перераховані компанії «Standale Enterprises Limited»;

? у євро:

- 2 522 євро були витрачені на оплату банківської комісії;

- 6 036 698,91 євро були перераховані на рахунок компанії «Vestera Group, S.A.»;

- 816 300 євро були перераховані на рахунок компанії «Willora Company Incorporated»;

- 1 117 846,57 євро були перераховані на рахунок компанії «Bailеy Alliance LLP»;

- 99 986,19 євро були перераховані на рахунок компанії «JPM Global»;

- 4 100 євро були перераховані на рахунок компанії «TG Smart Legal Consulting LLP»;

- 1 710 євро були перераховані на рахунок компанії «TG Smart Legal Consulting Limited";

- 1 200 євро були перераховані на рахунок ОСОБА_89 .

75.3. Відповідно до листа банку «ABLV Bank» № 1-1-VІ/1781 від 15 серпня 2014 року рахунки компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» були закриті відповідно 05 серпня 2013 року та 30 травня 2014 року (том № 17 а.с. 160-162, переклад том № 17 а.с. 171-172).

Інформація щодо компанії «Vestera Group S.A.» (Республіка Панама)

76. Дослідивши документацію, яка надійшла від компетентних органів Латвійської Республіки, колегія суддів встановила, що 22 лютого 2007 року громадянки Панами ОСОБА_90 та ОСОБА_91 заснували компанію «Vestera Group S.A.» із капіталом 10 000 доларів США, поділеним на 100 акцій номінальною вартістю по 100 доларів США кожна (том № 3 а.с. 229-231, переклад том № 11 а.с. 157-160).

77. 09 березня 2007 року та 25 серпня 2011 року дружина Особа_1 - Особа_2 двічі призначалась довіреною особою компанії «Vestera Group S.A.» шляхом оформлення на неї генеральної довіреності (том № 3 а.с. 240-241, 242-243, переклад том № 11 а.с. 161-162, 163-164).

78. Розрахунковий рахунок компанії «Vestera Group S.A.» (Республіка Панама) за номером НОМЕР_4 в AO «Rietumu Banka» (Рига, Латвія) був відкритий дружиною Особа_1 - Особа_2, щодо яких триває досудове розслідування (том № 3 а.с. 225-226, 227, 227а, 228-231, 240-241, 242-243 переклад том № 11 а.с. 157-160, 161-162, 163-164).

79. Згідно з інформацією, наданою АО «Rietumu Banka», право підпису за вказаним рахунком компанії «Vestera Group S.A.» у період часу з дня його відкриття, тобто з 12 квітня 2007 року, по день його закриття, тобто по 14 травня 2014 року, належало виключно Особа_2. Управління цим рахунком здійснювалось через систему дистанційного доступу Інтернетбанкінг (том № 3 а.с. 223-224, переклад том № 3 а.с. 221).

Деталізована інформація щодо обсягів та підстав для руху грошових коштів від компаній «Mega-Сommerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» на рахунок «Vestera Group S.A.»

80. За результатами зіставлення виписок за банківськими рахунками компаній «Vestera Group S.A.» (том № 4 а.с. 14-72, переклад термінів том № 3 а.с. 222; том № 4 а.с. 73-98, 99-100, 123-124, 125-126, 127-129) та «Mega-Сommerce Limited» (том № 2 а.с. 125-126, 228-250р), «Meganon-Commerce LLP» (том № 3 а.с. 8-35, 127-129) встановлено наступне:

- у період з січня 2011 року по лютий 2014 року на рахунок компанії «Vestera Group S.A.» з рахунку компанії «Mega-Сommerce Limited» надійшло грошових коштів на загальну суму 7 670 доларів США та 13 724 811,74 євро;

- у період з січня 2011 року по лютий 2014 року на рахунок компанії «Vestera Group S.A.» з рахунку компанії «Meganon-Commerce LLP» надійшло грошових коштів на загальну суму 2 500 000 доларів США та 6 036 698,91 євро.

80.1. У призначенні платежів, що надходили від компанії «Mega-Сommerce Limited» на рахунок «Vestera Group S.A.», зазначені, зокрема:

1) численні позики на загальну суму 2 188 929 євро;

2) оплата за надання консультації у розмірі 7 670 доларів США;

3) оплата за придбання меблів на загальну суму 11 535 882,74 євро.

80.2. У призначенні платежів, що надходили від компанії «Meganon-Commerce LLP» на рахунок «Vestera Group S.A.», зазначена оплата за продукцію за контрактами на загальну суму 2 500 000 доларів США та 6 036 698,91 євро.

Відомості щодо подальшого руху грошових коштів від компанії «Vestera Group S.A.» на рахунки інших фізичних та юридичних осіб

81.1. У подальшому, отримані на рахунок «Vestera Group S.A.» кошти були частково конвертовані з євро у долар США, після чого поміж інших транзакцій 4 518 000 доларів США та 15 731 000 євро двома транзакціями від 11 березня 2014 року були перераховані на особистий розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_5, відкритий дружиною Особа_1 - Особа_2 у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka» (том № 4 а.с. 70).

26 березня 2014 року залишки коштів з рахунку «Vestera Group S.A.» у розмірі 8 135 євро та 225 доларів США також були переведені на особистий розрахунковий рахунок за номером НОМЕР_5, відкритий Особа_2, а 14 травня 2014 року за її ж заявою рахунок компанії «Vestera Group S.A.» був закритий (том № 4 а.с. 71).

81.2. Також виявлено інформацію про перерахування 1 556 300 доларів США та 1 757 050 євро з рахунку компанії «Vestera Group S.A.» на розрахунковий рахунок компанії «Zelenio LTD» (Республіка Кіпр) за номером LV25 AIZK 0001 1400 9232 1 та 1 000 000 доларів США на розрахунковий рахунок компанії «Willora Company Incorporated» за номером НОМЕР_3 .

81.3. У подальшому, Особа_2 зі свого особистого рахунку у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka» № НОМЕР_5, на який у період з 13 вересня 2011 року по 29 вересня 2015 року надходили грошові кошти лише від компанії «Vestera Group S.A.», зробила кілька транзакцій із найменуванням «переказ особистих коштів»:

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Absolut Bank»: 24 лютого 2014 року у розмірі 273 593,28 швейцарських крон, що були конвертовані з отриманих 300 000 доларів США; 13 березня 2014 року у розмірі 3 000 000 доларів США; 27 березня 2014 року у розмірі 5 500 000 доларів США; 15 травня 2014 року у розмірі 550 000 євро; 27 лютого 2015 року у розмірі 29 240 євро;

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Sberbank Moscow Vernadskoe Branch»: 15 квітня 2014 року у розмірі 7 000 000 євро; 28 листопада 2014 року у розмірі 5 000 000 євро (том № 4 а.с. 208-212).

11 червня 2015 року особистий рахунок Особа_2 у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka» за номером НОМЕР_5 був закритий (том № 4 а.с. 172).

82. Перевіряючи список ІР-адрес, з яких здійснювався Інтернетбанкінг по рахунку «Vestera Group S.A.» (том № 3 а.с. 223), виявлено збіг з ІР-адресами, з яких здійснювався Інтернетбанкінг особистого рахунку Особа_2 (том № 4 а.с. 204, переклад том № 4 а.с. 203), а саме: НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; 82.48.177.36; 62.2.209.46; 195.6.97.132; 109.188.125.2; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; 37.190.37.2; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 .

83. Зазначені у пунктах 76-82 цього вироку документи були отримані за результатами виконання ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2014 року та 23 листопада 2015 року про надання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходились у АО «Rietumu Banka», із застосуванням механізму міжнародної правової допомоги (том № 3 а.с. 200-203, 205-216, том № 4 а.с. 154-171, 172, 173-212).

Інформація щодо компанії «Willora Company Incorporated»

84. Як убачається з матеріалів, які отримані від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, 07 лютого 2011 року дві громадянки Панами ОСОБА_92 та ОСОБА_93, діючи від імені панамських товариств відповідно «Cheswick Inc.» та «Eastshore Inc.», підписали установчий договір про створення акціонерного товариства «Willora Company Incorporated» із капіталом товариства 10 000 доларів США, розділеним на 100 акцій, які можуть бути іменними або на пред`явника (том № 10 а.с. 93-111).

09 лютого 2011 року зазначений установчий договір був зареєстрований у Державному реєстрі за номером 1923391. Того ж дня протоколами зборів ради директорів компанії «Willora Company Incorporated»:

а) було дозволено видати сертифікат № 1 на 100 акцій номінальною вартістю 100 доларів США кожна, на підставі якого сформовано реєстр акціонерів, у якому зазначено про виготовлення одного сертифіката на пред`явника на 100 акцій;

б) особи, що підписали установчий договір, відступили пред`явнику свої частки участі у передплаті ними по одній акції кожна;

в) підтверджено право одноосібного підпису за Особа_2 як довіреної особи цієї компанії та надано їй повноваження щодо відкриття та закриття рахунків в компанії «BNP Paribas (Suisse) SA», Женева; внесення грошових коштів та цінних паперів на всі рахунки компанії «Willora Company Incorporated»; розпорядження ними; надання позики з або без забезпечення; підписувати, складати та видавати всі необхідні документи тощо (том № 10 а.с. 89-90, 91, 92, 112, 113).

85. 15 березня 2011 року Особа_2, щодо якої триває досудове розслідування, діючи від імені компанії «Willora Company Incorporated», звернулась до банківської установи Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» із заявою про відкриття розрахункового рахунку (том № 10 а.с. 17-41, 46-86, 115-150).

86. Перед відкриттям рахунку між Особа_2, як довіреною особою компанії «Willora Company Incorporated», та працівником банківської установи Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» відбувалось листування, зміст якого має значення для цього кримінального провадження (том № 9 а.с. 160-161, 165-166, 170-171, 173-175, переклад том № 10 а.с. 148-156).

86.1. Надаючи інформацію на запит банку, особисто Особа_2 повідомляла, що панамська компанія «Vestera Group S.A.» перебуває у її фактичній власності. Ця ж компанія у майбутньому зробить початковий вхідний платіж до компанії «Willora Company Incorporated» у розмірі 1 000 000 доларів США. Як зазначала Особа_2, до структури підконтрольних їй компаній також входили «Zelenio LTD» (Кіпр), «Eloderio LIMITED» (Кіпр), «Mega-Commerce Limited» (Сполучене Королівство), «Faraday&Co, S.A.» (Панама), «Able First Investment Limited» (Сполучене Королівство) (том № 10 а.с. 148-150). Вона пояснювала, що між цими компаніями укладаються договори позики та угоди про поставку продукції, але саме компанія «Vestera Group S.A.» накопичує грошові кошти, отримані від правочинів усієї структури. Особа_2 також інформувала банк про те, що промислове деревообробне обладнання для українського лісопереробного заводу «Промінь» фактично здійснюється з рахунка компанії «Vestera Group S.A.», однак через компанію «Zelenio LTD», яка є офіційним інвестором лісозаводу «Промінь».

86.2. Надані Особа_2 відомості щодо інвестування грошових коштів у лісозавод «Промінь» через компанію «Zelenio LTD» підтвердив також допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_94 . Він зазначив, що був представником компанії «Zelenio LTD», яке здійснювало інвестиції у Клеванський лісозавод «Промінь» у виді грошових коштів та деревообробного обладнання. Зокрема, від імені компанії «Zelenio LTD» він підписував договір про спільну діяльність з заводом «Промінь», розмитнював обладнання в межах цього договору, проводив розрахунок собівартості меблів тощо.

86.3. Крім того, свідок ОСОБА_95, який особисто знайомий з Особа_1 з 1990-их років, а з його дружиною - Особа_2 - з моменту їхнього одруження, повідомив, що у період з 2000 року по 2009 рік він працював Головою Правління Клеванського лісозаводу «Промінь», з січня 2011 року по липень 2013 року був заступником Особа_1. Він пояснив, що ТОВ «Дім паркету», лісозавод «Промінь», а також ТОВ «Авіс» входили до єдиною групи компаній, одним з очільників якої був Особа_1.

86.4. У досліджуваному листуванні Особа_2 поміж іншим зазначала, що компанія «Willora Company Incorporated» у подальшому буде правонаступником компанії «Vestera Group S.A.», на її рахунок щомісяця від наведених вище компаній надходитиме 100 000 - 400 000 євро та 200 000 - 600 000 доларів США на підставі договорів купівлі-продажу або позики, а вихідні платежі будуть здійснюватися здебільшого на користь компанії «Zelenio LTD» для закупівлі обладнання для лісозаводу «Промінь».

86.5. У наступних листах Особа_2 уточнювала свої відповіді на ті самі запитання від банківської установи та наголошувала, що основною метою діяльності компанії «Willora Company Incorporated» буде накопичення її приватних активів. Перший платіж від компанії «Vestera Group S.A.» на користь компанії «Willora Company Incorporated» відповідатиме розподілу дивідендів від компанії «Vestera Group S.A.». Перерахування дивідендів від компанії «Vestera Group S.A.» на користь компанії «Willora Company Incorporated» також є можливими у майбутньому. Вона ж надала банку копію свого паспорту громадянина Російської Федерації для виїзду закордон та копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що належав її чоловіку - Особа_1, а також його біографію (том № 9 а.с. 157, 158, 183).

87. Зрештою, влітку 2011 року було відкрито розрахунковий рахунок компанії «Willora Company Incorporated» у банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» за номерами НОМЕР_37 (IBAN ЄВРО НОМЕР_38 ) та НОМЕР_39 (IBAN ДОЛАР НОМЕР_3 ), та тільки Особа_2 мала право підпису по цьому рахунку, до того ж саме вона отримала комплект для підключення електронних банківських послуг (переклад том № 10 а.с. 42-43).

Тоді як бенефіціарними власниками по відношенню до кореня рахунку НОМЕР_40 були вже безпосередньо службова особа Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, Особа_1 та його дружина - Особа_2 (том № 4 а.с. 115-116, переклад 120-121; том № 10 а.с. 17-41, 46-86, 115-150).

Деталізована інформація щодо договорів, укладених між компаніями «Willora Company Incorporated» та «Mega-Сommerce Limited», а також розрахунків за ними

88. 22 серпня та 28 листопада 2011 року, а також 12 червня 2012 року компанія «Mega-Сommerce Limited» в особі ОСОБА_8 та компанія «Willora Company Incorporated» в особі Особа_2 уклали контракти відповідно за номерами 35/7302, 2811, 56/189 (том № 9 а.с. 186-192, том № 10 а.с. 1-5, 13-16).

Згідно із зазначеними договорами компанія «Mega-Сommerce Limited» на абсолютно тотожних умовах замовляла компанії «Willora Company Incorporated» виготовлення меблів, зокрема, кабінет «Дипломат» вартістю 450 000 доларів США, камінну залу «Бергон`є» вартістю 294 130 євро, камінну залу «Триумф» вартістю 244 795,96 євро, а також їх подальший монтаж в місті Астана, Казахстан.

89. У подальшому, а саме 10 грудня 2012 року, а також 04 січня та 08 лютого 2013 року між компаніями «Mega-Сommerce Limited» та компанією «Willora Company Incorporated» (вже без персоніфікації осіб, які діяли від їх імені) були укладені на тотожних умовах контракти за номерами відповідно MW12 з ціною договору 250 000 євро, MW13 з ціною договору 180 000 євро, MW13-2 з ціною договору 130 700 євро (том № 9 а.с. 198-203, 208-211, 213-216).

Предметом цих договорів була меблева продукція, зокрема, книжні шафи за ціною 10 300 євро та 16 600 євро за одиницю, шафи для одягу за ціною 27 000 євро за одиницю, обідні та журнальні столи за ціною 28 000 євро та 8 100 євро за одиницю, двірні блоки за ціною 8 200 євро та 11 000 євро за одиницю, дивани та крісла за ціною 24 600 євро та 8 750 євро за одиницю, пуфи-кушетки за ціною 5 600 євро за одиницю, колони, різні карнизи, підвісні стелі тощо.

90. При цьому в усіх наведених договорах звертає на себе увагу відсутність розмірів цих меблів, країни та строку їх виготовлення, порядку та умов їх поставки, визначення сторони, що буде нести ризик знищення меблів під час транспортування або витрати на їх страхування, адреси їхнього монтажу, гарантійних зобов`язань та інших умов, які є звичайними для цього виду правочинів, тоді як повний розрахунок мав відбуватись та відбувався упродовж 30 днів з дня підписання контракту.

91. Як убачається з виписки по рахунку компанії «Willora Company Incorporated» за номером НОМЕР_41, на цей рахунок з рахунків компанії «Mega-Сommerce Limited» за номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (хоча другий рахунок належить компанії «Meganon-Commerce LLP», що також свідчить на користь того, що наведені правочину укладались лише з метою створення штучних підстав для легалізації грошових коштів) відбулись наступні транзакції: 22 грудня 2011 року на суму 294 075,89 євро, 22 червня 2012 року на суму 244 734,30 євро, 13 грудня 2012 року на суму 249 938,43 євро, 21 січня 2013 року на суму 179 938,74 євро, 20 лютого 2013 року на суму 130 638,64 євро (хоча цей платіж був зроблений з рахунку компанії «Meganon-Commerce LLP»). А в цілому було перераховано 1 099 326 євро.

При цьому за платежами від 21 січня 2013 року, 22 червня та 13 грудня 2012 року авізо було скеровано від «Willora Company Incorporated» на «Meganon-Сommerce LLP» із посиланнями на контракти, укладені з «Mega-Сommerce Limited», та подальшим здійсненням платежів все одно від «Mega-Сommerce Limited» (том № 10 а.с. 185, 187, 191, 195, 228, 229, 230).

Деталізована інформація щодо договорів, укладених між компаніями «Willora Company Incorporated» та «Meganon-Сommerce LLP», а також розрахунків за ними

92. 05 серпня та 20 жовтня 2013 року між компаніями «Willora Company Incorporated» та «Meganon-Сommerce LLP», без зазначення тих осіб, які діють від імені цих компаній, були укладені контракти відповідно № 85014-2/5.08.2013 та № 85014-2/1, за умовами яких «Meganon-Сommerce LLP» придбало у «Willora Company Incorporated» меблеву продукцію з її подальшим монтажем на загальну суму відповідно 320 200 євро і 265 500 євро (том № 9 а.с. 218-220, 225-227).

Відповідно до специфікацій до зазначених контрактів їх предметами були, зокрема, дивани за ціною 38 000 євро за одиницю, крісла за ціною 16 500 євро за одиницю, верхній ярус панелей у кількості 134 м2 вартістю 50 250 євро, нижній ярус панелей у кількості 142 м2 вартістю 87 330 євро, різний карниз під стелю у кількості 237 погонних метрів вартістю 30 810 євро, підвісна стеля площею 96 м2 вартістю 39 840 євро, обідній стіл за ціною 32 200 євро тощо.

93. Виходячи з виписки з банківського рахунку компанії «Willora Company Incorporated» за номером НОМЕР_41, на цей рахунок з рахунку компанії «Meganon-Сommerce LLP» за номером НОМЕР_2 відбувались наступні транзакції за договором № 85014-2 від 05 серпня 2013 року: 27 серпня 2013 року на суму 157 238,65 євро, 02 вересня 2013 року на суму 162 838,62 євро, 25 та 30 жовтня 2013 року на суми відповідно 142 438,62 євро та 122 938,65 євро. А в цілому було перераховано 585 454,54 євро (том № 10 а.с. 179, 181, 223, 224, 225, 226).

При цьому 20 лютого 2013 року з рахунку компанії «Meganon-Сommerce LLP» за номером НОМЕР_2 начебто від компанії «Mega-Commerce Limited» надійшло 130 638,64 євро на виконання договору № MW 13-2 від 08 лютого 2013 року, який був укладений між компаніями «Willora Company Incorporated» та «Mega-Commerce Limited», тоді як авізо було направлено компанії «Meganon-Сommerce LLP» (том № 10 а.с. 185, 227).

94. Дослідивши матеріали, що стосуються використання рахунку компанії «Willora Company Incorporated» за номером НОМЕР_42 та руху коштів по ньому, колегія суддів встановила, що на нього у період з січня 2011 року по лютий 2014 року від компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» загалом надійшло 1 684 780,54 євро (відповідно 1 099 326 євро + 585 454,54 євро), у складі яких були, зокрема, кошти, отримані останніми від імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A».

95. Зазначені у п.п. 84-94 цього вироку документи були отримані за результатами виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2014 року про надання тимчасового доступу до документів, які знаходились у «BNP Paribas (Suisse) SA», із застосуванням механізму надання міжнародної правової допомоги (том № 4 а.с. 101-103, 104-108).

96. На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року (том № 4 а.с. 143), 24 листопада 2015 року Генеральною прокуратурою України було направлено міжнародний запит до компетентних органів Швейцарської Конфедерації про накладення арешту на розрахунковий рахунок «Willora Company Incorporated» за номером НОМЕР_3 (том 4 а.с. 144-149), та у подальшому отримано інформацію про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на зазначеному рахунку в сумі 1 441 244 доларів США та 1 219 599 євро (том № 4 а.с. 152-153).

97. Дослідивши всі надані суду матеріали, які стосуються компанії «Faraday & Co, S.A.», а саме:

- установчі документи компанії «Faraday & Co, S.A.» та довіреність від імені її уповноваженої особи на ім`я ОСОБА_98 ;

- заяву юридичної особи на відкриття рахункового рахунку від імені ОСОБА_98, картку зразків її підписів та копію паспорту цієї особи;

- виписку з банківського рахунку компанії «Faraday & Co, S.A.» за період з 01 січня 2011 року по 30 липня 2013 року, а також протокол її огляду (том № 3 а.с. 36-62, 135-147, переклад том № 12 а.с. 172-176; том № 4 а.с. 130-131),

суд визнає їх неналежними у цьому кримінальному провадженні, адже вони не містять будь-якої інформації щодо причетності (обізнаності) ОСОБА_8 до діяльності цієї компанії.

97.1. На користь такого висновку суду також свідчать показання свідка ОСОБА_98, на чиє ім`я була оформлена довіреність від засновників компанії «Faraday & Co» та чий підпис міститься на заяві про відкриття банківського рахунку для цієї компанії, а також на декількох контрактах, укладених від її імені. Свідок стверджувала, що для оформлення на неї довіреності від імені компанії «Faraday & Co» її документи були використані таємно від неї та без погодження з нею.

Вона пояснила, що у період з 2007 року по 2012 рік вона працювала у ТОВ «Авіс» на посаді економіста, хоча фактично виконувала функції особистого помічника (секретаря) керівника - Особа_2. Однією з обов`язкових умов для працевлаштування було усвідомлення нею вірогідності того, що в майбутньому у разі необхідності її документи можуть бути використані для реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, проти чого ОСОБА_98 на той момент не заперечувала, а тому надала свої паспорти та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, що зрештою призвело до їх використання поза її волею.

При цьому, повідомивши про своє особисте знайомство з ОСОБА_8, позаяк він також працював у ТОВ «Авіс», свідок ОСОБА_98 не підтвердила участь, обізнаність або хоча б виявлення ОСОБА_8 зацікавленості щодо діяльності компанії «Faraday & Co», принаймні виходячи зі змісту та характеру їх спілкування.

97.2. Суд бере до уваги ці показання та з їх урахуванням констатує, що сторона обвинувачення не надала суду жодного доказу, який дозволяв би встановити хоча б якісь ознаки будь-якого зв`язку у будь-якому форматі між діяльністю компанії «Faraday & Co, S.A.» та обвинуваченим ОСОБА_8, обізнаності останнього щодо долученості цієї компанії до окресленої у цьому вироку корупційної схеми, його розуміння ролі зазначеної компанії та її впливу на цю корупційну схему, узгодженості його дій з урахуванням діяльності компанії «Faraday & Co, S.A.» тощо.

98. Крім того, оскільки в обвинувальному акті та наданих суду протоколах огляду відомості щодо складових неправомірної вигоди, яка надавалась фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A», а також щодо її загального розміру містять непоодинокі друкарські та арифметичні помилки, некоректний розрахунок еквіваленту такої вигоди в гривнях тощо, суд самостійно здійснив всі розрахунки, керуючись винятково інформацією з першоджерел (договори, інвойси, виписки з банківських рахунків тощо) та навів власні покрокові обчислення (викладки).

Крім того, у ході судового розгляду сторона обвинувачення не надала суду доказів того, що, як зазначено в обвинувальному акті, особисто ОСОБА_8 висловлював прохання з ознаками вимагання представникам фірм «BalticWood S.A.» «Confana Industries S.R.L.», «Uniles s.r.o.» відповідно ОСОБА_19, ОСОБА_24 та ОСОБА_40 про надання Особа_1 неправомірної вигоди, її розмір та форму, порядок перерахунку тощо.

99. З огляду на наведене колегія суддів визнала доведеним той обсяг пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, який базується на досліджених під час судового розгляду доказах, встановлених безпосередньо судом фактичних обставинах та проведених ним власних розрахунках.

Разом з тим, виключення з обсягу обвинувачення тих обставин, які стосуються діяльності компанії «Faraday & Co», та висловлення особисто ОСОБА_8 вимоги про надання неправомірної вигоди, а також несуттєво відмінний загальний розмір неправомірної вигоди порівняно з обвинувальним актом, не вплинули на доведеність винуватості ОСОБА_8 в інкримінованих йому злочинах та правову кваліфікацію його дій.

Оцінка суду

100. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового процесу доказів для визнання особи винуватою суд керується стандартами доведення (стандарти переконання), визначеним частинами другою, четвертою статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом такого розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчинення цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

101. Перед аналізом доказів у цьому кримінальному провадженні, беручи до уваги інкримінований ОСОБА_8 період злочинної діяльності з січня 2011 року до березня 2014 року, колегія суддів вважає за необхідне приділити увагу розвитку правових норм, передбачених статтями 209, 368 Кримінального кодексу України.

В обвинувальному акті не зазначено, в якій саме редакції статей 209, 368 Кримінального кодексу України пред`явлено обвинувачення ОСОБА_8 (том № 1 а.с. 22), тоді як ці норми за останні десять років зазнали численних змін.

101.1. Відповідно до частин другої, третьої статті 4 Кримінального кодексу України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення є час вчинення конкретної дії або бездіяльності.

101.2. За окреслений період часу та дотепер стаття 368 Кримінального кодексу України зазнала змін десять разів, а стаття 209 цього Кодексу - чотири, тому за правилом, передбаченим частиною четвертою статті 5 цього ж Кодексу, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

101.3. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/147 розтлумачила частину четверту статті 5 Кримінального кодексу України наступним чином - «проміжний» закон про кримінальну відповідальність, який встановлює найбільш сприятливі умови для особи порівняно з «наступним» («наступними») законом (законами), який погіршує кримінально-правове становище особи, має так звану переживаючу (ультраактивну) дію. При цьому чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначається щодо злочинності, караності, а також інших кримінально-правових наслідків діяння.

101.4. Правила темпоральної дії закону про кримінальну відповідальність, які викладені у статті 5 Кримінального кодексу України, нерозривно пов'язані та застосовуються в системному взаємозв'язку зі статтею 4 цього Кодексу залежно від трьох умов:

-цей закон скасовує (або встановлює) злочинність діяння,

-пом'якшує (чи посилює) кримінальну відповідальність,

-іншим чином поліпшує (чи погіршує) становище особи.

Словосполучення «інші кримінально-правові наслідки діяння», а також «поліпшення (чи погіршення) становища особи іншим чином» охоплюють собою всі інші кримінально-правові наслідки діяння, окрім злочинності й караності, та всі можливі аспекти впливу на кримінально-правове становище особи, в якому вона опиняється внаслідок вчинення нею злочину.

Щодо розвитку статті 368 Кримінального кодексу України

101.5.1. За період часу з січня 2011 року та дотепер до статті 368 Кримінального кодексу України неодноразово вносились зміни: диспозиція цієї норми кілька разів викладалась у новій редакції; покарання за вчинення передбачених у ній дій, зокрема, з урахуванням кваліфікуючих ознак, зазнавало змін; визначення понять, які вживаються у наведеній статті та наведені у примітці до неї, також змінювались.

101.5.2. Дослідивши всі закони України, якими до статті 368 Кримінального кодексу України були внесені зміни, суд встановив, що на підставі Закону України № 221-VII від 18 квітня 2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» (далі за текстом, Закон № 221-VII від 18 квітня 2013 року) з 18 травня 2013 року поняття «хабар» було замінено на поняття «неправомірну вигоду».

Зіставивши ці терміни, тлумачення яких наведено відповідно у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» та у примітці до статті 3641 Кримінального кодексу України, крізь призму пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, згідно з яким йдеться про його пособництво в одержанні службовою особою грошових коштів без законних на те підстав, колегія суддів констатує, що декриміналізації інкримінованого ОСОБА_8 діяння не відбулось. Замінивши слово «хабар» на словосполучення «неправомірна вигода», законодавець лише привів норми національного законодавства у відповідність до термінології ратифікованих Україною міжнародних договорів.

101.5.3. Такі кваліфікуючи ознаки злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, як вимагання хабара/неправомірної вигоди, одержання хабара/неправомірної вигоди у значному (великому, особливо великому) розмірі або особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, а також вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, залишались незмінними в усіх редакціях наведеної норми в окреслений період.

101.5.4. Особливо великий розмір хабара/неправомірної вигоди як кваліфікуюча ознака складу злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, змін також не зазнав - він є такий, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений станом на момент вчинення злочину.

Оскільки ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні продовжуваного злочину у групі з іншими особами та за попередньою змовою з ними, проте, у межах єдиної розгалуженої корупційної схеми, моментом закінчення цього злочину є момент вчинення останнього із систематичних діянь щодо одержання неправомірної вигоди, до яких був причетний ОСОБА_8 .

Тобто цим моментом є остання транзакція, у межах якої були одержані грошові кошти від фірм «Uniles, S.R.O.», «BalticWood S.A.», «Confana Industries S.R.L.» на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP», яка мала місце 26 лютого 2014 року (том № 3 а.с. 34 - зворотний бік).

На цю дату розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи зі змісту пункту 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, встановлювався на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього ж Кодексу для 2014 року, тобто складав 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01 січня 2014 року прожитковий мінімум для працездатної особи був визначений у розмірі 1218 гривень 00 копійок. Таким чином, податкова соціальна пільга в 2014 році складала 1218 гривень 00 копійок * 50% (0,5) = 609 гривень 00 копійок.

Відтак особливо великим розміром неправомірної вигоди для кваліфікації діяння за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України вважалась неправомірна вигода, яка перевищувала 609 гривень 00 копійок х 500 = 304 500 гривень 00 копійок.

101.5.5. Диспозиції статті 368 Кримінального кодексу України, які діяли до її викладення в новій редакції на підставі Закону № 221-VII від 18 квітня 2013 року, за тієї конструкції обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_8, передбачали кваліфікацію його дій за кількома частинами цієї статті. Це означало б наявність сукупності злочинів у діях ОСОБА_8 та у випадку визнання його винуватим вимагало б призначення спочатку покарань за кожною частиною статті окремо, а тоді визначення остаточного покарання в порядку, передбаченому частиною першою статті 70 цього ж Кодексу, зокрема шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Диспозиція ж статті 368 Кримінального кодексу України в редакції від 18 квітня 2013 року дозволяє кваліфікувати дії, інкриміновані ОСОБА_8, за однією частиною цієї статті - частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

Вочевидь кваліфікація одних і тих самих дій не за кількома частинами статті 368 Кримінального кодексу України, а лише за однією поліпшує становище особи, адже виключає необхідність призначення кількох покарань, а відтак унеможливлює їхнє часткове або повне складання за правилами, передбаченими частиною статтею 70 цього Кодексу.

101.5.6. Відповідно до Закону України № 1261-VII від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» до санкції частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України було додано посилання на необхідність застосування спеціальної конфіскації, яке було виключено 26 листопада 2015 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» № 770-VIII від 10 листопада 2015 року.

101.5.7. Виходячи з викладеного, колегія суддів надаватиме оцінку діям ОСОБА_8 на предмет наявності в них ознак пособництва у вчиненні злочину, диспозиція та санкція якого визначені в частині четвертій статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції від 10 листопада 2015 року).

Щодо розвитку статті 209 Кримінального кодексу України

101.6.1. За період часу з січня 2011 року та дотепер стаття 209 Кримінального кодексу України зазнавала змін чотири рази, включаючи викладення її диспозиції повністю в новій редакції.

101.6.2. Упродовж окресленого періоду діяла стаття 209 Кримінального кодексу України в редакції від 18 травня 2010 року, яку було змінено Законом України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» шляхом виключення з санкції всіх частин цієї статті слів «з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом». Такі зміни є поліпшенням становища особи, а тому Закон № 770-VIII має зворотну дію в часі.

101.6.3. Нова редакція статті 209 Кримінального кодексу України, запроваджена на підставі Закону України № 361-IX від 06 грудня 2019 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», порівняно з попередньою розширює перелік діянь, які можуть бути кваліфіковані як легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, що вочевидь посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище особи, а тому не має зворотної дії в часі.

101.6.4. Згідно з приміткою 3) до статті 209 Кримінального кодексу України (в редакції від 10 листопада 2015 року) легалізація визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні продовжуваного злочину у групі з іншими особами та за попередньою змовою з ними, проте, у межах єдиної розгалуженої корупційної схеми, моментом закінчення цього злочину є момент вчинення останнього із систематичних діянь цієї схеми щодо легалізації, до якого був причетний ОСОБА_8 .

Тобто цим моментом є остання дебетова транзакція за рахунком компанії «Meganon-Commerce LLP», яка мала місце 30 травня 2014 року (том № 3 а.с. 35).

Як вже було обраховано у пункті 100.5.4. цього вироку, у 2014 році розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для мети кваліфікації дій особи за законом про кримінальну відповідальність складав 609 гривень 00 копійок, тобто для кваліфікації діяння за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України особливо великий розмір становив 609,00 гривень х 18 000 = 10 962 000 гривень 00 копійок.

101.6.5. За таких обставин, у цьому кримінальному провадженні застосуванню підлягає частина третя статті 209 Кримінального кодексу України (в редакції від 10 листопада 2015 року).

Загальні міркування суду щодо методики та стандартів оцінки доказів

102. Оскільки наведені вище у цьому вироку фактичні обставини нерозривно пов`язані між собою, об`єднані загальним умислом та становлять собою ретельно завуальовану схему систематичного одержання неправомірної вигоди Особа_1 для себе, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм юридичних осіб з одночасною легалізацією цієї неправомірної вигоди, суд вважає за доцільне надавати оцінку сукупності всіх доказів у їхньому логічному взаємозв`язку одночасно щодо обох злочинів, інкримінованих ОСОБА_8, - за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 та за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

103. Злочин, передбачений частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, є кримінальним правопорушенням у сфері службової діяльності, отже діяння може бути кваліфіковане за цією статтею тільки тоді, коли таке діяння вчинив спеціальний суб`єкт - службова особа, яка займає особливо відповідальне становище, або коли таке діяння вчинив загальний суб`єкт, але винятково у співучасті зі спеціальним суб`єктом.

104. У контексті цього кримінального провадження варто наголосити, що дії службової особи можуть бути кваліфіковані за статтею 368 Кримінального кодексу України, тобто як отримання неправомірної вигоди, не тільки тоді, коли службова особа з використанням наданої їй влади чи службового становища безпосередньо виконує чи не виконує дії, які вона може або повинна була виконати, але й тоді, коли ця особа не була уповноважена вчиняти конкретні дії особисто, але до вчинення яких іншими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Додатково необхідно зазначити, що дії належить визнавати даванням і одержанням неправомірної вигоди й у тому випадку, коли умови одержання матеріальних цінностей хоча і не обумовлювались детально, але учасники злочину повною мірою усвідомлювали, що особа надає саме неправомірну вигоду з метою задоволення тих чи інших власних інтересів.

При цьому за межами об`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, перебуває фактичне виконання або невиконання службовою особою обумовлених дій, адже відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій була одержана неправомірна вигода, виконала фактично чи не виконала службова особа узгоджену дію, та взагалі збиралась вона це робити чи ні.

З урахуванням викладеного, у разі обвинувачення особи у пособництві за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України підлягає доведенню той факт, що обвинувачений мав на меті та прагнув своїми порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяти в отриманні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, або заздалегідь обіцяв переховувати осіб, які вчинили це кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби його вчинення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

З огляду на те, що ОСОБА_8 інкримінується пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 щонайменше у групі з дружиною останнього - Особа_2, щодо яких наразі триває досудове розслідування, суду у межах пред`явленого обвинувачення необхідно лише встановити, чи усвідомлював обвинувачений, що своїми діями він сприяв приховуванню масштабної корупційної схеми з вимагання та одержання Особа_1 грошових коштів без законних на те підстав, а також що ці кошти були надані за виконання або невиконання ним дій з використанням наданої останньому влади або службового становища.

Одночасно колегія суддів наголошує, що вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою вимагає доведення спільного умислу на виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення в цілому, але це не означає, що всі співучасники складної, багатоступеневої корупційної схеми обов`язково повинні бути близько знайомі один з одним, детально поінформовані про всі подробиці та нюанси щодо кількості задіяних осіб, ролі та переліку дій кожного з них, послідовності конкретних діянь, які повинні вчинити службові та інші особи або від вчинення яких вони повинні утриматись тощо.

Зазначені вище застереження є наріжним каменем під час оцінки доказів одержання неправомірної вигоди, що було викрито не за заявою особи, яка надає або одержує таку неправомірну вигоду, а за заявою непричетних до цього злочину осіб. Якщо розслідування розпочинається поза волею тих, хто надає та одержує неправомірну вигоду, то для суду є цілком очевидним, що обидві сторони, будучи зацікавленими у взаємній злочинній діяльності та власному зиску від неї, прагнутимуть завуалювати свої дії з тим, щоб максимально ускладнити процесуальну діяльність слідчого, а згодом суду.

105. Крім того, в умовах стрімкого розвитку Інтернет-послуг та глобалізації, коли контракти укладаються онлайн, узгодження їх умов може відбуватись з використанням електронної пошти або Інтернет-месенджерів, розрахунки з контрагентами з усіх країн світу проводяться з будь-якого гаджета та з можливістю приховування власної IP-адреси через VPN-сервіси тощо, органам досудового розслідування, а згодом суду доводиться також актуалізувати методологію дослідження, аналізу, а також оцінки доказів.

106. Колегія суддів також цілком свідома того, що коли йдеться про багатошарові латентні корупційні схеми віднайти прямі докази, тобто такі, що безпосередньо вказують на обставини, які підлягають доказуванню та демонструють очевидність встановлених фактів, доволі складно. А якщо відсутня можливість використання інституту конфіденційного співробітництва, то здобути прямі докази практично неможливо.

Щоправда, залучення до злочинної діяльності групи осіб, розподіл їхніх ролей у такий спосіб, що особа, яка надає неправомірну вигоду, ніколи не зустрічається особисто з тією особою, яка отримує таку вигоду, використання декількох юридичних осіб іноземної юрисдикції, відкриття банківських рахунків у країнах з високим рівнем конфіденційності клієнтів, а також застосування інших креативних методів приховування злочинної діяльності, хоча і ускладнюють здійснення кримінального провадження, але на теперішній час вже є типовими рисами, наявність сукупності яких у їхньому взаємозв`язку сама по собі може бути непрямим доказом.

Але якщо зв`язок прямого доказу з предметом доказування не потребує додаткового обґрунтування, то доказування на основі непрямих доказів є більш складним.

Відношення непрямого доказу до кримінального провадження може бути випадковим і, на перший погляд, може здаватись суперечливим, маловірогідним, тому доказування з використанням непрямих доказів вимагає побудови цілої системи достовірних непрямих доказів та наявності між ними такого взаємозв`язку, який дозволив би поза розумним сумнівом встановити винуватість або невинуватість особи. Крім того, за допомогою непрямих доказів можна формулювати уточнюючі запитання та здобувати показання обвинувачених, свідків, потерпілих, які самі по собі є прямими доказами.

При цьому стаття 85 Кримінального процесуального кодексу України визнає належними всі докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Інакше кажучи, законодавець, класифікувавши докази на прямі та непрямі, не мав на меті встановити перевагу одних над іншими. Така класифікація лише дозволяє розкрити природу доказів та їх характеристики, а також правильно оцінити їх, що сприяє визначенню шляхів їх використання та встановленню їх значущості для виявлення обставин, які підлягають доказуванню.

На користь саме такого тлумачення норми щодо прямих та непрямих доказів свідчить також роз`яснення, що його надав Верховний Суд у своїй постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

107. Обраний колегією суддів підхід до встановлення винуватості або невинуватості ОСОБА_8 за пред`явленим йому обвинуваченням за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України шляхом зіставлення непрямих доказів та складання їх у єдину систему є також прийнятним для перевірки обвинувачення, пред`явленого йому за частиною третьою статті 209 цього Кодексу з огляду на наступне.

108. Відповідно до положень статей 6, 9 двох Конвенцій Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, ратифікованих Україною відповідно 17 грудня 1997 року та 17 листопада 2010 року (далі за текстом, Конвенція про відмивання), які імплементовані до статті 209 Кримінального кодексу України, визнаються злочинними навмисно вчинені дії щодо приховування та маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, переміщення власності з усвідомленням незаконного її походження або з метою сприяння будь-якій особі, замішаній у вчиненні предикатного злочину, уникнути правових наслідків її дій. У додатку до Конвенції про відмивання, зокрема, корупція та хабарництво зазначені у якості тих діянь, які найчастіше стають предикатними для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

109. Крім того, стаття 13 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, яка для України набрала чинності 01 березня 2010 року, присвячена безпосередньо відмиванню доходів, отриманих від злочинів, пов`язаних з корупцією. Ця норма зобов`язує держави запровадити кримінальну відповідальність за дії, наведені у пунктах 1 та 2 статті 6 Конвенції про відмивання, у яких йдеться про прояви хабарництва і зловживання впливом.

110. Оскільки національна судова практика у сфері застосування статті 209 Кримінального кодексу України наразі перебуває на стадії формування, під час аналізу доказів колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги зміст Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF), сформульованих у 1990 році (з подальшими змінами та доповненнями), а також Рекомендації FATF «Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення», прийняті 08-12 грудня 2014 року на 46 Пленарному засіданні Moneyval у Страсбурзі.

Зазначені рекомендації є загальновизнаними міжнародними стандартами, що визначають характеристики та індикатори відмивання грошей, які слугують непрямими доказами цієї протиправної діяльності.

До таких індикаторів, зокрема, належать наступні:

- бенефіціарних власників компаній важко ідентифікувати та/або вони перебувають в офшорних юрисдикціях;

- використання «підставної» або номінальної особи як зареєстрованого представника юридичної особи;

- незвичайний міжнародний шлях руху коштів: залучення кількох юрисдикцій до відтоку грошей з країни їх походження;

- операції, які не узгоджуються зі звичайною діяльністю особи;

- є ознаки того, що вчинено предикатний злочин;

- використовується валюта, незвична для конкретної держави;

- гроші йдуть обхідним шляхом через різні банківські рахунки/юрисдикції;

- відсутність пояснень щодо грошових переказів;

- використання іноземних банківських рахунків без логічної причини;

- використання «компаній-оболонок»;

- реєстрація компанії у місці, яке не має зв`язку з обвинуваченими;

- суб`єкт господарювання, який не має достатнього або належного персоналу або обладнання для здійснення заявленої діяльності.

Аналіз доказів, наданих сторонами кримінального провадження

111. Рухаючись у наведеному контексті, колегія суддів встановила суттєву для цього кримінального провадження сукупність фактичних обставин, які підтверджуються системою взаємопов`язаних прямих та непрямих доказів, визнаних судом достовірними, належними та допустимими.

112. Як повідомив суду директор фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» ОСОБА_24, упродовж 2009-2011 років він здійснював закупівлю деревини в лісгоспах України на підставі напряму укладених договорів, спілкуючись лише з працівниками цих лісгоспів без будь-яких перешкод та посередників. Проте, на початку 2011 року відвантаження деревини попри діючі договори поставки та вже здійснену передплату за ними припинились, у зв`язку з чим ОСОБА_24 був вимушений, за вказівкою одного з працівників лісгоспу, відвідати Держлісагентство, у сфері управління якого перебували всі лісгоспи України. Свідок не пам`ятав конкретну адресу та назву закладу, яку йому повідомив працівник лісгоспу, проте, він зазначив, що на тій установі був знак «лісові ресурси», а сама будівля була розташована в центрі Києва неподалік від великого стадіону, що дозволяє суду ідентифікувати цю будівлю як приміщення Держлісагентства по вулиці Шота Руставелі, 9-А в місті Києві.

У силу того, що свідок очікував допоки його запросять до якогось кабінету з огляду на пропускний режим установи, суд робить висновок про те, що з ОСОБА_24 спілкувався працівник Держлісагентства або особа, яка з огляду на особисті зв`язки з працівниками цієї установи мала безперешкодний доступ до її службових приміщень. Ця невідома особа, що не була встановлена на стадії досудового розслідування та у суді, висловила ОСОБА_24 вимогу щодо обов`язкового укладення агентських договорів начебто з метою підшукання деревини із конкретною компанією іноземної юрисдикції на конкретних умовах, без чого подальше придбання деревини на території України буде унеможливленим.

Як наголосив свідок, у нього не було жодної потреби в укладенні агентських договорів, адже до 2011 року не було перешкод в укладенні прямих договорів з лісгоспами України та їх виконанні. При цьому свідок також підкреслив, що з ним не обговорювали потребу в укладенні будь-яких додаткових договорів, у нього не було можливості обирати компанію для надання йому послуг, обговорювати ціну та порядок оплати таких послуг або взагалі відмовитись від укладення цього договору.

113. Показання свідка ОСОБА_24 щодо відсутності можливості відмовитись від укладення агентських договорів або змінити їх умови знайшли своє опосередковане підтвердження у змісті електронного листування, що відбувалось між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» (том № 6 а.с. 102, том № 7 а.с. 193-195). У листах, які надходили на адресу окреслених фірм, завжди в імперативній формі повідомлялось про зміну вартості «агентських послуг» або про «автоматичну зупинку роботи» у випадку несвоєчасної оплати «агентських послуг», а тоді після усунення заборгованості про підвищення ціни «послуг» та подальшу роботу лише за передплатою. Таке листування вочевидь не носить ознак наявності свободи волі у представників фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», що є обов`язковою ознакою справжніх цивільних правовідносин.

114. Зі слів ОСОБА_24, невідома особа у Держлісагентстві, так само, як працівник лісгоспу напередодні та у подальшому особи, що передавали йому примірник «агентського» договору та вели електронну переписку з фірмами «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», безальтернативно дала йому зрозуміти, що у випадку відмови укласти агентську угоду постачання лісопродукції з України не відбуватиметься.

Свідок сприймав цю погрозу реально, адже на момент її висловлення по вже укладених та передплачених договорах всі відвантаження припинились без будь-яких об`єктивних для того причин або офіційних пояснень та негайно відновились щойно був укладений агентський договір між фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» та компанією «Mega-Commerce Limited».

115. Такі дії невстановленої особи є, за своєю суттю, вимаганням неправомірної вигоди в розумінні примітки 5 до статті 354 Кримінального кодексу України, тобто вимогою щодо надання такої вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням службового становища, наданих повноважень, влади, стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, зокрема, шляхом умисного створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

116. Реальності події вимагання неправомірної вигоди надавав також факт зустрічі ОСОБА_24 з невстановленою особою у приміщенні Держлісагентства, яке відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 458/2011 від 13 квітня 2011 року, є центральним органом виконавчої влади, який у 2011-2014 роках здійснював управління у сфері лісового господарства, контролював додержання законодавства у цій галузі, організовував ведення лісовпорядкування, організовував видачу в установленому порядку спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, здійснював заходи щодо забезпечення споживачів деревиною та іншою продукцією лісового господарства, видавав сертифікати про походження лісоматеріалів, призначав та звільняв керівників лісгоспів.

Широкий спектр повноважень Держлісагентства, які реалізовувались особисто Особа_1, а також колегією, до складу якої він входив за посадою, в частині управління галуззю лісового господарства в цілому та опосередкованого контролю за діяльністю лісгоспів, зокрема, шляхом призначення та звільнення їх керівників, свідчить про усвідомлення всіма учасниками корупційної схеми реальної можливості використання службового становища Особа_1 у Держлісагентстві для перешкоджання господарській діяльності фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» на ринку лісопродукції України.

117. Попри невстановлення під час досудового розслідування особи, яка у приміщенні Держлісагентства висловила ОСОБА_24 вимогу щодо надання неправомірної вигоди, для суду є очевидною обізнаність всіх учасників групи осіб, що діяла за попередньою змовою, 1) про існування багатоступеневої розгалуженої корупційної схеми під час закупівлі лісопродукції в Україні (щонайменше, у загальних рисах) та 2) про ту частину цієї схеми, яка була розподілена для виконання конкретній особі (у деталях).

Так, для кваліфікації дій ОСОБА_8 як пособництва в одержанні неправомірної вигоди конкретною службовою особою Держлісагентства - Особа_1 (цей висновок буде обґрунтований судом у цьому ж вироку дещо згодом) не є обов`язковою його обізнаність щодо всіх інших осіб, які брали участь у реалізації корупційної схеми, зокрема, висловлювали вимогу про надання такої вигоди, а також передавали примірники «агентських» договорів представникам фірм - імпортерів деревини, про місце та час висловлення такої вимоги та передачі цих договорів, адже особиста комунікація між всіма співучасниками не є обов`язковим елементом інкримінованого складу злочину.

Проте, власноручне підписання ОСОБА_8 «агентських» договорів саме з тими фірмами, які після спілкування з невстановленою (-ними) особою (-ами) погоджувались надавати неправомірну вигоду, та передача їм невстановленою (-ими) особою (-ами) підписаних ОСОБА_8 договорів переконливо свідчать про узгодженість та організованість дій всієї групи осіб такою мірою, що дозволяє зробити висновок про наявність у них спільного умислу на вчинення корупційного злочину.

118. При цьому показання допитаних у якості свідків працівників лісової галузі України, лісгоспів та ДП «Укрлісконсалтинг», наведені у пункті 74 цього вироку, про те, що договори поставки деревини завжди укладались безпосередньо між лісгоспами та фірмами-замовниками, тоді як службові особи Держлісагентства у жодний спосіб не брали участі у цьому процесі, не спростовують висновків суду щодо пособництва ОСОБА_8 саме в одержанні неправомірної вигоди службовою особою Держлісагентства - Особа_1 у сфері його службових повноважень, адже ситуація, коли службова особа приймає неправомірну вигоду за дії, які не перебувають у її безпосередній компетенції та які вона не вправі вчиняти самостійно, проте які ця особа може вчинити шляхом впливу на інших службових осіб, також підлягає кваліфікації за статтею 368 Кримінального кодексу України.

Понад це, дії службової особи утворюють склад злочину одержання неправомірної вигоди навіть тоді, коли така вигода одержується внаслідок обману, тобто за відсутності наміру службової особи вчинити/не вчиняти діяння за отриману вигоду, проте за умови усвідомлення того, що неправомірна вигода надається саме з огляду на її службовий статус.

Інакше кажучи, для кримінально-правової кваліфікації за статтею 368 Кримінального кодексу України є вирішальним той факт, що, по-перше, внаслідок діяння порушуються суспільні відносини з приводу використання влади, службового становища та пов`язаних з ними можливостей на засадах непідкупності та неупередженості, а по-друге, відбувається безпідставне протиправне збагачення службової особи.

Зрештою, найголовнішим аспектом при використанні службового статусу є не факт вчинення того чи іншого діяння за отриману неправомірну вигоду, а, власне, одержання такої вигоди, адже фактичне вчинення/невчинення діяння перебуває поза межами складу злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.

119. Отже, оголошення безальтернативної пропозиції укласти агентські договори поза волею директора фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» ОСОБА_24 є висловленням невстановленою особою, яка вочевидь діяла в складі групи та за попередньою змовою щонайменше з Особа_1, Особа_2 та ОСОБА_8, прохання систематично надавати неправомірну вигоду за саму можливість здійснювати закупівлю лісопродукції у лісгоспах України.

На підтвердження того, що під час спілкування невстановленої особи з ОСОБА_24 було висловлено саме прохання надання неправомірної вигоди, свідчать також показання цього свідка про те, що у подальшому за агентськими договорами, укладеними між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.», реальні послуги ніколи не надавались, жодної комунікації щодо дійсного виконання умов цих договорів не відбувалось, хоча рахунки попри фактично ненадані послуги виставлялись щомісяця від січня 2011 року до початку 2014 року та напряму залежали від обсягів і виду реально придбаної в Україні лісопродукції.

120. Прохання невстановленої особи про надання неправомірної вигоди було поєднано з вимаганням такої вигоди у розумінні примітки 5) до статті 354 Кримінального кодексу України, адже із законодавчого визначення поняття «вимагання неправомірної вигоди» та усталеної судової практики (постанова Верховного Суду України від 12 грудня 2013 року у справі № 5-47кс13, від 21 січня 2-16 року у справі № 5-124/кс15) висновується, що така ознака, як вимагання, має місце за наявності трьох основних чинників:

1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа або інша особа, що діє на боці такої службової особи та за попередньою змовою з нею;

2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою; або б) створенням таких умов, які переконують в наявності реальної небезпеки правам та законним інтересам особи, яка вимушена надавати неправомірну вигоду;

3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і головне, мають протиправний характер або спрямовані на заподіяння шкоди лише правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.

Отже, вимога надавати неправомірну вигоду, ініціативно висловлена ОСОБА_24 невстановленою особою, яка діяла у групі та за попередньою змовою з Особа_1, Особа_2 та ОСОБА_8, яка супроводжувалась погрозою перешкоджати здійсненню законної господарської діяльності фірми «S.A. Confana Industries S.R.L.» на території України аж до її повного припинення є вимаганням. Цю погрозу ОСОБА_24 сприймав як реальну та був вимушений надавати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо прав та законних інтересів очолюваної ним фірми.

121. Висновок суду щодо надання неправомірної вигоди саме службовій особі Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 на його користь, на користь його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм компаній обґрунтовується тим, що попри численні банківські транзакції з використанням кількох іноземних компаній, зареєстрованих під юрисдикцією Великої Британії, Швейцарії, Панами, Кіпру, всі грошові кошти, які надійшли на рахунки «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLР» від фірм «Baltic Wood S.A.», «S.A. Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.», хоча спочатку й перебували під формальним контролем ОСОБА_8, але ніколи не виходили з-під фактичного контролю Особа_1 та Особа_2, позаяк згодом остаточно перейшли у їхнє безпосереднє особисте розпорядження, про що більш детально йтиметься далі у цьому вироку.

122. Такими, що не суперечать показанням ОСОБА_24 та доповнюють їх, суд вважає відомості, надані свідками ОСОБА_25 та ОСОБА_26, які у 2011-2014 роках обіймали відповідно посади керівника відділу закупівель та головного бухгалтера фірми «Baltic Wood S.A.». Вони стверджували, що рахунки від компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» надходили щомісяця електронною поштою, завжди були прив`язані до кількості фактично відвантаженої лісгоспами деревини, особистого спілкування з працівниками цих компаній вони ніколи не мали, від них також не надходило будь-яких первинних бухгалтерських документів щодо виконання агентських договорів, повідомлень про підшуканих постачальників деревини в Україні, її виду та кількості, звітів про дослідження ринку лісопродукції або актів виконаних робіт тощо. Вони також повідомили, що укладення таких агентських договорів та перерахування коштів на їх підставі мало місце лише у 2011-2014 роках.

123. Поміж іншим, суд вважає належним, хоча й непрямим, доказом у цій справі показання свідка сторони обвинувачення ОСОБА_16, директора ТОВ « Екобрикетплюс», який повідомив суду, що у 2013 році він за дорученням німецької компанії « Oko-Brenstoffe Nord» здійснював контроль за кількістю та якістю деревини, що відвантажувалась українськими лісгоспами на підставі прямих договорів поставки. Проте, у другій половині 2013 року чергова поставка не відбулась, а натомість зателефонував працівник Житомирського лісгоспу та повідомив, що вже підготовлену та заздалегідь оплачену деревину не вийде відвантажити без спеціального погодження з Києва.

Кілька днів потому свідок приїхав за адресою, що йому повідомив працівник Житомирського лісгоспу, а саме на вулицю Деревообробну, 1 у місті Києві, де розташоване підприємство Укрлісконсалтинг. Там охоронець доправив його до певного кабінету, де на нього вже очікував чоловік, у якому ОСОБА_16 під час судового розгляду впізнав обвинуваченого ОСОБА_8 . За словами свідка, ОСОБА_8 пояснив йому, що поставки деревини з України тепер будуть можливими лише у випадку укладення консалтингового (агентського) договору між німецькою компанією «Oko-Brenstoffe Nord» та британською компанією «Meganon-Commerce LLP», на підставі якого будуть виставлятись рахунки із платежами, що залежатимуть від кількості та виду придбаної у лісгоспів деревини.

Свідок повідомив, що німецька компанія «Oko-Brennstoffe Nord» не уклала консалтингового договору, проте, оплатила два рахунки від 20 вересня 2013 року та 17 лютого 2014 року з тим, щоб з`явилась можливість відвантажити оплачену напередодні та вже підготовлену деревину. Ці рахунки надійшли електронною поштою з адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту ОСОБА_16 та були надані ним під час його допиту на стадії досудового розслідування, а у подальшому долучені до матеріалів судової справи за клопотанням прокурора (том № 16 а.с. 179-180, 181-183).

124. Свідки ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_51, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52 - офіційні представники іноземних компаній, які у 2011-2014 закупляли лісопродукцію у лісгоспах України - повідомили суду фактично тотожну за своєю суттю інформацію про неможливість придбання деревини в Україні в окреслений період без сплати неправомірної вигоди службовим особам Держлісагентства у виді своєрідного «відкату» за кожен кубічний метр такої деревини шляхом перерахування такої вигоди під виглядом оплати консалтингових (маркетингових, агентських) послуг на рахунки конкретних компаній та у розмірі, що їх безальтернативно повідомляли особи, які входили до злочинної групи.

125. Збираючи фактично по крихтах загальну картину латентної злочинної діяльності, що була викрита поза волею її учасників, колегія суддів вважає за можливе взяти до уваги показання свідків ОСОБА_53, ОСОБА_106, ОСОБА_51, ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52 для викристалізації масштабної схеми системної корупції. Ці показання є непрямим, але належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки повідомлена свідками інформація та надані ними документи мають значення для цього кримінального провадження та повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та іншими доказами по справі, зокрема:

- компанії, які представляли наведені свідки в Україні, зазначені у переліку імпортерів лісопродукції, наданому Держлісагентством (том № 2 а.с. 136);

- окреслені свідками події та їхні обставини відбувались у той самий час, за тих самих умов, у тому самому місці, у тій самій сфері та за участі тих самих суб`єктів, про яких йдеться у цьому кримінальному провадженні;

- надані деякими свідками інвойси на підтвердження їхніх показань за своєю формою та змістом є ідентичними до тих, які щомісяця надходили від компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» на адресу фірм «Uniles S.R.O.», «Baltic wood S.A.», «Confana industries SPL» (том № 16, а.с. 179, 180);

- електронне листування від імені компанії «Meganon-Commerce LLP» з іншими фірмами, які експортували з Україну деревину у період 2013-2014 років, відбувалось з тієї самої електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2, що й листування між цією компанією та працівниками фірм «Uniles S.R.O.», «Baltic wood S.A.», «Confana industries SPL» (том № 16 а.с. 181-183);

- виходячи з виписок з банківських рахунків компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» іноземні компанії, офіційними представниками яких були свідки, дійсно здійснювали на них перерахування грошових коштів (том № 2 а.с. 228-250п, том № 3 а.с. 8- 35);

- свідки у якості контактного номеру мобільного телефону з особою на ім`я « ОСОБА_30 », який комунікував з ними щодо умов закупівлі лісопродукції в Україні, наводили той самий номер НОМЕР_10, що належав особисто ОСОБА_107 (том № 2 а.с. 89, 95-121).

126. У цілому ж колегія суддів може констатувати, що інформація про існування у 2011-2014 роках високоорганізованої багатошарової корупційної схеми, створеної за участі групи осіб з метою систематичного одержання Особа_1 неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, яку повідомили заявники ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_14, що за своїм змістом є показаннями з чужих слів, підтвердилась прямими показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_53, ОСОБА_106, ОСОБА_51, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52 та іншими доказами, одержаними з різних процесуальних джерел та дослідженими під час судового розгляду.

127. Дійсно, діяльність ОСОБА_8 від імені компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», яка була пов`язана з укладенням агентських договорів з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Balticwood S.A.» про надання послуг щодо підшукання контрагентів для придбання лісопродукції, дослідження ринку лісопродукції України та інших країн, приймання продукції, контролю за виконанням контрагентами договірних зобов`язань, в часі чітко збігається з періодом перебування Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, тобто з 17 січня 2011 року по 03 березня 2014 року (том № 2 а.с. 18, 19, 20-21).

Так, 17 січня 2011 року Особа_1 набув статусу службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, а вже 24 січня цього року на ОСОБА_8 була оформлена довіреність від компанії «Mega-Commerce Limited» (Велика Британія та Уельс), тоді як 14 лютого того ж року ОСОБА_8 особисто відкрив розрахунковий рахунок у латвійському банку Aizkraukles Banka за номером НОМЕР_22 (том № 2 а.с. 220-221, 223-224, переклад том № 11 а.с. 166-167).

Одразу ж у період з січня по березень 2011 року між компанією «Mega-Commerce Limited» та фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» були укладені перші договори (том № 6 а.с. 121-123, том № 7 а.с. 103-105). Попри те, що агентський договір № 2/01 Unl від 27 січня 2011 року з фірмою «Uniles S.R.O.» не вдалось віднайти під час обшуку на стадії досудового розслідування, про його існування достеменно свідчать виставлені за ним інвойси та виписка з банківського рахунку компанії «Mega-Commerce Limited» щодо надходження коштів на підставі цього договору (том № 5 а.с. 33-60, том № 2 а.с. 228-250д, том № 17 а.с. 174-175, 176-180, переклад том № 17 а.с. 182-184, 185-190).

Згодом, але у межах наведеного періоду часу (з січня 2011 року по березень 2014 року), а саме 28 березня 2013 року, ОСОБА_8 на підставі довіреності був уповноважений діяти також від імені ще однієї компанії «Meganon-Commerce LLP» (том № 3 а.с. 4-5), а 05 червня того ж року обвинувачений відкрив рахунок у латвійській банківській установі Aizkraukles Banka за № НОМЕР_2 (том № 3 а.с. 1-2).

Щойно після цього фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» одночасно припинили співпрацю з компанією «Mega-Commerce Limited» та уклали тотожні за своїм змістом агентські договори з компанією «Meganon-Commerce LLP» (том № 5 а.с. 26-28, том № 6 а.с. 127-129, том № 7 а.с. 158-160).

Після звільнення Особа_1 з посади службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, яке відбулось 03 березня 2014 року (том № 2 а.с. 18, 19, 20-21), будь-яка комунікація, а також перерахування коштів на рахунок компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» негайно припинились та вже ніколи не відновлювались, а з банківських рахунків компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» були перераховані на рахунки інших компаній, зокрема, підконтрольних особисто Особа_1 та Особа_2, абсолютно всі грошові кошти.

128. Суд вважає достовірною інформацію, надану латвійською банківською установою «Aizkraukles Banka», про те, що право підпису по обом банківським рахункам компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» належало винятково ОСОБА_8, як їх довіреній особі, а не їх директору або засновникам (том № 17 а.с. 160-162, переклад том № 17 а.с. 171-172). При цьому за змістом довіреностей ОСОБА_8 було надано фактично необмежені повноваження щодо цих компаній без будь-якої деталізації мети видачі цих довіреностей (том № 2 а.с. 223-224, переклад том № 11 а.с. 166-167, том № 3 а.с. 4-5).

129. Обидва відкриті ОСОБА_8 в латвійській банківській установі «Aizkraukles Banka» (ABLV Bank AS, Рига, Латвія) рахунки для компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» використовувались для проведення розрахунків за агентськими договорами з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Balticwood S.A.», при цьому всі агентські договори між компаніями «Mega-Commerce Limited» і «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Balticwood S.A.» також були укладені особисто ОСОБА_8 у період часу з 17 січня 2011 року по 03 березня 2014 року, тобто у період перебування Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище.

130. Управління обома наведеними рахунками компаній «Mega-Commerce Limited» і «Meganon-Commerce LLP» за відомостями, наданими латвійською банківською установою «Aizkraukles Banka», здійснювалось з використанням Інтернет-банкінгу, а таке повноваження, як вже зазначалось, також належало винятково ОСОБА_8 (том № 17 а.с. 160-162, переклад том № 1 а.с. 171-172).

131. Таким чином, суд встановив, що компанії «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» були зареєстровані у Великій Британії, довіреності від цих компаній на необмежене коло повноважень були оформлені на громадянина України ОСОБА_8, який відкрив банківські рахунки в Латвії та був єдиною особою з правом управління цими рахунками, тоді як агентські договори укладались на території України у період перебування Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище (том № 2 а.с. 220-221, 222, 223-224, том № 3 а.с. 1-2, 3, 4-5, переклад том № 11 а.с. 165, 166-167).

132. При цьому у своїх показаннях ОСОБА_8 не пояснював суду, коли та де він отримав довіреності від компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», за яких обставин він познайомився з засновниками або директорами цих компаній, чи відбувались переговори між представниками компаній та обвинуваченим напередодні оформлення на нього довіреностей та наділення його фактично необмеженим колом повноважень щодо цих компаній, чи обговорювали вони сферу майбутньої господарської діяльності та з огляду на це чи перевіряли вони наявність у нього необхідної освіти, досвіду, ділових зв`язків, чи був він підзвітний/підконтрольний кому-небудь з директорів або засновників британських компаній, хто визначав порядок реалізації ним господарської діяльності на території України від імені зазначених компаній та підшукував контрагентів, чи погоджував хто-небудь форму та розмір оплати за таку діяльність, з яких причин взагалі виникла необхідність або ідея британським компаніям здійснювати господарську діяльність на території України з проведенням розрахунків у євро через латвійську банківську установу, хто та у якому порядку оплачував роботу самого обвинуваченого.

Натомість, обвинувачений у межах викладення власної версії подій обмежився лише твердженнями про те, що всіма аспектами діяльності компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» опікувався ОСОБА_15, який вже помер, у зв`язку з чим допит останнього є неможливим.

133. З огляду на наведене суд констатує відсутність іншого розумного пояснення для оформлення довіреностей від фактично знеособлених британських компаній «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP» на ім`я громадянина України ОСОБА_8, окрім того, що їхнє засновництво носило номінальний характер, тобто засновники не були обізнані щодо подальшої діяльності створеної ними юридичної особи, не мали наміру впливати на неї та одержувати прибуток від такої діяльності.

134. Колегія суддів також дійшла висновку, що самі по собі компанії «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP» підпадають під визначення «компаній-оболонок», тобто є юридичними особами - нерезидентами, які не здійснюють фактичної господарської діяльності в країні реєстрації або структура власності яких не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарів. Ці компанії використовувались винятково у якості транзитної ланки з метою приховування фактів систематичного одержання Особа_1 неправомірної вигоди та ускладнення викриття такої діяльності.

134.1. Цей висновок підкріплюється прямими доказами, а саме випискою з рахунків компаній «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP», відповідно до яких жодних перерахувань дивідендів засновникам, виплат винагороди ОСОБА_8 або будь-якій іншій довіреній особі (директору, керуючий компанії) упродовж 2011-2014 років не відбувалось, у цих компаній також не було найманих працівників, про що свідчить відсутність у виписках інформації щодо виплату їм заробітної плати.

134.2. До того ж відповідно до показань свідків - директора фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» ОСОБА_24, керівника відділу закупівель «Baltic Wood S.A.» ОСОБА_25 та головного бухгалтера цієї ж компанії ОСОБА_26, а також виходячи з інформації, повідомленої свідками ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_51, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_52 - за агентськими угодами, укладеними на вимогу осіб, які діяли у групі з ОСОБА_8, Особа_1, Особа_2 та щодо яких триває досудове розслідування, від самого початку не передбачалось надання будь-яких реальних послуг.

134.3. Обвинувачений ОСОБА_8 також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження реального виконання ним особисто або іншими особами (найманими працівниками або контрагентами на підставі цивільно-правових угод) умов агентських договорів, повідомивши лише, що кількість документів, які надавав йому на підпис ОСОБА_15, переконала його в успішній господарській діяльність компаній «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP».

135. Натомість, на підтвердження висновку суду щодо використання компаній «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP» у якості «компаній-оболонок» також свідчить нетиповий рух грошових коштів, що його запровадив ОСОБА_23 за агентськими угодами, укладеними ним від імені британських компаній з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», - з використанням рахунків у латвійській банківській установі без будь-якої логічної на те причини, а також шляхом проведення розрахунків у євро, а не у британській або українській валюті (фунтах стерлінгів або гривнях), тобто за місцем реєстрації компаній або за місцем здійснення «господарської діяльності».

Ця громіздка конструкція, на перший погляд, видається цілком законною. Насправді ж, така схема дозволяє одночасно досягнути три мети: 1) уникнути процедури фінансового моніторингу походження грошових коштів в Україні, 2) ускладнити викриття компетентними органами зв`язку між цими коштами та їхніми кінцевим одержувачем, а також 3) зрештою завести ці гроші в обіг у якості «чистих» активів.

136. Виходячи з сукупності викладених фактів, колегія суддів робить висновок про завідомо підставний характер використання ОСОБА_8 британських компаній «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP», що за переліченими у цьому вироку ознаками можна класифікувати як «компанії-оболонки», тобто такі, що введені у корупційну схему з метою приховування та подальшої легалізації злочинного походження майна - неправомірної вигоди, отриманої Особа_1 для себе, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм суб`єктів господарювання.

137. Тотожні за своїм змістом переконання суд сформував щодо пособництва ОСОБА_8 у вимаганні та систематичному одержанні неправомірної вигоди від всіх тих фірм, які фігурують у межах пред`явленого йому обвинувачення та якими є «Uniles, S.R.O.», «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», адже створення та тривале функціонування єдиної корупційної схеми з чітко визначеним алгоритмом дій і розподілом ролей вдалось встановити у цьому кримінальному провадженні у цілому, а також з достатньою мірою чіткості та поза розумним сумнівом.

Такий висновок обумовлений тим, що ким би не висловлювалась вимога надавати неправомірну вигоду представникам фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» 1) ОСОБА_8 був єдиною особою, уповноваженою діяти від імені компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та управляти їхніми банківськими рахунками; 2) на всіх агентських договорах, укладених від імені цих компаній з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», ким би вони не передавались представникам останніх, завжди був проставлений підпис ОСОБА_8 ; 3) щомісяця по всіх агентських договорах виставляв рахунки також ОСОБА_8 шляхом їх підписання, при цьому такі рахунки формувались ним, виходячи з обсягів дійсно відвантаженої лісопродукції, що їх не завжди надавали фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», проте, щодо яких обвинувачений був обізнаний, що свідчить про його доступ до службової інформації Держлісагентства та лісгоспів України або про сталу комунікацію між ним та службовими особами зазначених структур; 4) саме номер мобільного телефону ОСОБА_8 НОМЕР_10 був повідомлений багатьом представникам іноземних компаній, які закуповували деревину в Україні у 2011-2014 роках, як засіб зв`язку з особою, обізнаною щодо всіх умов здійснення закупівель, починаючи з січня 2011 року, та саме з використанням цього номеру відбувались численні з`єднання з представниками таких компаній.

138. Як складова системи непрямих доказів, звертає на себе увагу також електронне листування, надане фірмами «Baltic Wood S.A.» та «S.C. Confana Industries S.R.L.» у межах виконання тимчасового доступу до речей і документів, як таке, що пов`язане з виконанням агентських договорів, укладених ними з компаніями «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP». У цьому листуванні з боку компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» використовувались дві адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 6 а.с. 100-104; том № 7 а.с. 192-220).

138.1. Свідок ОСОБА_16, який під час судового засідання упізнав в ОСОБА_23 людину, яка у 2013 році висловила йому вимогу щодо надання неправомірної вигоди та пояснила схему її надання, абсолютно тотожну до тієї, яка є предметом судового розгляду, також повідомив суду, що він отримував листи та рахунки для оплати неправомірної вигоди під виглядом оплати агентських послуг від компанії «Oko-Brennstoffe Nord» на ім`я « Meganon-Commerce LLP » з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 (том № 16 а.с. 181-183).

138.2. Проаналізувавши перелік ІР-адрес, що їх використовували для входу на електронну пошту за адресами ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 на предмет збігу з тими, які використовувались для підключення до Інтернет-банкінгу з метою управління рахунками компаній «Mega-Commerce Limited» і «Meganon-Commerce LLP», колегія суддів встановила їх частковий збіг, а саме: НОМЕР_24, 195.2.236.62, НОМЕР_44, НОМЕР_45 (том № 2 а.с. 208, 212, переклад том № 2 а.с. 210, 213; том № 8 а.с. 50-51, 52-53).

138.3. До того ж дослідивши зміст електронних листів, суд констатує їх нетиповість для справжнього ділового листування, під час якого контрагенти зазвичай зазначають тему листа, номер договору, суть звернення, адже в умовах дійсної господарської діяльності з багатьма контрагентами, сторони намагаються надавати один одному вичерпну та максимально точну інформацію, яка покликана якнайшвидше ідентифікувати предмет обговорення, узгодити дії та забезпечити належне виконання умов укладених договорів.

Натомість, у наданих суду листах сторони здебільшого обмінюються фактично натяками, обірваними репліками, намагаючись взагалі не ідентифікувати предмет їхньої переписки, уникати персоніфікації та деталізації даних тощо. Окремо звертає на себе увагу імперативний характер окремих листів, які надходили на електронну пошту «Baltic Wood S.A.» та «S.C. Confana Industries S.R.L.», зміст яких був сформульований навіть на межі з погрозами, а також відсутність відповідей на більшість листів. Такий спосіб комунікації не притаманний для супроводу реальної господарської діяльності, проте є типовим для вуалювання протиправних діянь.

138.4. На досудовому розслідуванні вдалось відшукати лист від 22 травня 2013 року, скерований з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу фірми «Baltic Wood S.A.», наданий цією фірмою в межах реалізації тимчасового доступу до речей та документів, із інформацією про зміну контрагента за агентськими угодами з компанії «Mega-Commerce Limited» на «Meganon-Commerce LLP» та повідомленням про оплату начебто наданих у травні послуг вже на «нову фірму» (том № 6 а.с. 104).

При цьому зміст листа від 22 травня 2013 року, скерованого з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу фірми «Baltic Wood S.A.» щодо «зміни фірми» та припинення діяльності «Мега» (том № 6 а.с. 104), в часі чітко збігається з отриманням ОСОБА_8 доручення від нової компанії - «Meganon-Commerce LLP», зареєстрованої також у Великій Британії та Уельсі. Ці ж події узгоджуються з тим фактом, що в цей самий час всі три фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» одномоментно припинили співпрацю з компанією «Mega-Commerce Limited» та уклали агентські договори з новою компанією - «Meganon-Commerce LLP» (том № 5 а.с. 26-28, том № 6 а.с. 127-129, том № 7 а.с. 158-160).

ОСОБА_8 під час викладення своєї версії не пояснював доцільності зміни компаній у 2013 році, наполягаючи повсякчас на своїй повній необізнаності щодо діяльності компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP».

Проте, суд, виходячи з сукупності встановлених фактичних обставин розцінює такий крок як складову загальної стратегії приховання протиправної діяльності, яка полягає у регулярній зміні компаній та електронних адрес для листування, використанні IP-адрес з усіх куточків світу шляхом застосування VPN-сервісів, що ускладнює або навіть унеможливлює відслідковування справжньої ІР-адреси із можливістю її прив`язки до поштової адреси, залученні юридичних осіб іноземних юрисдикцій («компаній-оболонок») для одночасної легалізації неправомірної вигоди, а також кількох співучасників-«прокладок» без статусу службових осіб Держлісагентства з тим, щоб убезпечити Особа_1, щодо якого триває досудове розслідування, від особистих зустрічей з тими особами, які надають неправомірну вигоду.

138.5. Крім того, на користь достовірності та узгодженості з іншими доказами наданого суду електронного листування свідчить участь в ньому від фірми «Baltic Wood S.A.» допитаного судом свідка ОСОБА_25, ім`я якого фігурує у фінансових довідках із зазначенням його посади - керівника відділу постачання цієї фірми. При цьому зазначена в цих довідках інформація щодо об`ємів дійсно відвантаженої лісопродукції на лісгоспах України та розрахована, виходячи з цих об`ємів, вартість консалтингових послуг, оплачених у подальшому фірмою «Baltic Wood S.A.» на рахунок компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», повністю збігається з вартістю, наведеною в інвойсах від компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», а також виписках з банківських рахунків цих компаній та фірми «Baltic Wood S.A.» (том № 6 а.с. 105-117, 133, 137, 142, 146, 150, 154, 158, 162, 167, 171, 175, 181, 186, 191; том № 2 а.с. 250й, 250к (зворотній бік), 250м, 250н (зворотній бік); том № 3 а.с. 10, 11, 12 (зворотній бік), 16 (зворотній бік), 21, 22, 25 (зворотній бік), 29 (зворотній бік), 32 (зворотній бік); том № 6 а.с. 135, 139, 148, 153, 156, 161, 165, 170, 174, 179, 184, 189).

138.6. Щодо листування між фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» та представником компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», то колегія суддів також бере його до уваги.

Так, в листі від 13 листопада 2013 року йдеться про планування особистої зустрічі ОСОБА_24 та представника компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» (том № 7 а.с. 197). У цьому листі надані контакти ОСОБА_24 та ОСОБА_116, що узгоджується з їх показаннями про декілька особистих візитів ОСОБА_24 до України для вирішення питань, пов`язаних з поставками лісопродукції з України для фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.», а також про супровід ОСОБА_24 під час таких візитів свідком ОСОБА_48 .

Крім того, відомості про ОСОБА_24 як представника «S.C. Confana Industries S.R.L.» наявні також у базі представників імпортерів, які протягом 2011-2014 років здійснювали закупівлю лісо- та пиломатеріалів у лісогосподарських підприємств Держлісагентства України (том № 2 а.с. 134, 135-158).

138.7. Отже, електронне листування відбувалось між ОСОБА_25 від імені фірми «Baltic Wood S.A.» та ОСОБА_24 від імені фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» з представником компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» на ім`я « ОСОБА_30 », яким суд поза розумним сумнівом вважає ОСОБА_8 як єдиного офіційного представника цих компаній за довіреністю, з номеру мобільного телефону якого НОМЕР_10 відбувалась постійна комунікація з представниками іноземних компаній, що здійснювали закупівлю лісопродукції в Україні, а також з огляду на відсутність доказів існування інших довірених осіб та найманих працівників компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» у період з січня 2011 року по лютий 2014 року.

За таких обставин, зміст електронного листування, наданого фірмами «Baltic Wood S.A.» та «S.C. Confana Industries S.R.L.», суд визнає належним, достовірним та допустимим непрямим доказом, адже воно містить інформацію, яка узгоджується з іншими допустимими доказами в цьому кримінальному провадженні та логічно доповнює їх.

139. Поміж іншим, колегія суддів ретельно проаналізувала умови агентських угод, укладених між компаніями «Mega-Commerce Limіted» та «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», предметом яких були різні послуги, зокрема, з надання інформації про стан ринку лісоматеріалів України та інших країн, підшукання партнерів для придбання або виробництва продукції, приймання готової продукції або здійснення контролю за виконанням договірних зобов`язань з боку контрагентів, проте порядок обрахування ціни всіх цих угод був завжди однаковим (том № 5 а.с. 18-19, 20-22, 23-25, 26-28, 29-31, том № 6 а.с. 121-123, 124-126, 127-129, 130-132, том № 7 а.с. 100-102, 103-105, 158-160).

139.1. До прикладу, предметом агентських угод №1/03 Konf від 01 березня 2011 року та № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року, укладених між компанією «Mega-Commerce Limited» та фірмою «S.C. Confana Industies S.R.L.», зазначено наступні послуги:

1) проведення роботи на ринку лісопродукції України та інших країн з метою підбору контрагентів на придбання лісопродукції від імені, за рахунок та за дорученням фірми «S.C. Confana Industies S.R.L.»;

2) надання інформації про стан ринку лісоматеріалів в Україні та інших країнах;

3) здійснення контролю за виконанням контрагентами зобов`язань за укладеними контрактами (том № 7 а.с. 100-102, 103-105).

Звертає на себе увагу нелогічно широкий та дещо недолугий предмет наведених договорів, адже сторони не погодили такі важливі для реального виконання правочину аспекти: підбір контрагентів мав би відбутись з метою придбання у них лісопродукції фірмою «S.C. Confana Industies S.R.L.» або з метою продажу їм такої продукції; про яку саме лісопродукцію йдеться; яку конкретно інформацію про стан ринку лісоматеріалів в Україні та інших країнах світу належить надавати фірмі «S.C. Confana Industies S.R.L.», з якою періодичністю та в якому форматі буде відбуватись виконання цих робіт; про оперативний контроль за виконанням яких конкретних зобов`язань та за якими контрактами домовились сторони тощо.

З огляду на нечіткість предмету наведених агентських договорів вбачається також нелогічним узгодження порядку оплати фактично невизначених робіт та послуг, виходячи з наступної ціни:

- пиловник хвойний 6 євро за м3;

- пиловник бук 4,5 євро за м3;

- технологічна сировина 3 євро за м3.

Колегія суддів констатує, що для агентських угод №1/03 Konf від 01 березня 2011 року та № 1/01 Konf від 01 січня 2013 року, власне як для всіх угод, укладених між компаніями «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», характерною рисою є очевидна невизначеність їх істотних умов та навіть відсутність здорового глузду у використаних формулюваннях, що за реальності цих договорів унеможливило б їх виконання.

До прикладу, неможливо обрахувати вартість послуги з дослідження ринку лісоматеріалів у невичерпному переліку країн світу та комплексного інформування замовника про його стан, з використанням визначеної сторонами ціни за один кубічний метр трьох найменувань лісопродукції. Таку умову договорів можна порівняти хіба що із вимірюванням ваги в кілометрах.

Не вбачається за можливе також обрахувати вартість послуг компанії «Mega-Commerce Limited» зі здійснення контролю за виконанням договірних зобов`язань контрагентами фірми «S.C. Confana Industies S.R.L.», що знаходяться невідомо у якій країні, щодо невідомо яких контрактів та стосовно невизначеного кола таких зобов`язань у невстановлений період часу, а тим більше виходячи знову ж із визначеної сторонами ціни одного кубічного метра лісопродукції трьох найменувань.

При цьому до агентських угод не існує жодної специфікації, акту приймання-передачі або додаткової угоди, а у всіх виставлених компаніями «Mega-Commerce Limіted» та «Meganon-Commerce LLP» інвойсах для фірми «S.C. Confana Industies S.R.L.» зазначено лише, що оплата здійснюється за надання послуг агента (том № 7 а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 169, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, переклад том № 11 а.с. 168-172).

139.2. Так само неможливо відшукати ознаки реальності у предметі агентських угод № 1/02 BalW від 27 січня 2011 року та № 1/02 BalW від 03 січня 2012 року, укладених між компанією «Mega-Commerce Limіted» та фірмою «Baltic Wood S.A.», який полягав:

1) у підшуканні партнерів для виробництва фактично невідомо якої продукції;

2) безпосередньому проведенні в Україні прийомки готової невідомої продукції за якістю та кількістю на складі продавця від імені, за рахунок та за дорученням фірми «Baltic Wood S.A.» (том № 6 а.с. 121-123, 124-126).

Попри невизначеність предмету зазначених агентських договорів сторони узгодили тотожний із попереднім пунктом цього вироку порядок оплати недеталізованих достатньою мірою робіт та послуг шляхом визначення ціни за один кубічний метр кількох найменувань лісопродукції.

Тоді як в інвойсах, що їх виставляли з метою оплати компанії «Mega-Commerce Limіted» та «Meganon-Commerce LLP» для фірми «Baltic Wood S.A.», у призначенні платежу зазначено «оплата за пошук і прийняття продуктів» (том № 6 а.с. 133, 137, 142, 146, 150, 154, 158, 162, 167, 171, 175, 181, 186, 191, 195, 200, 204, 211, 217, 221, 226, 231, 234, 238, 241, 245, том № 7 а.с. 6, 12, 16, 19, 22, 27, 31, 35, 38, 44, 46; переклад том № 11 а.с. 179-182).

139.3. Тотожна ситуація має місце з агентськими угодами № 1/07 Unl від 01 липня 2011 року, № 2/01 Unl від 02 січня 2012 року, № 2/01 Unl від 02 квітня 2012 року, № 1/05 Unl від 01 травня 2013 року, № 1/01 Unl від 01 січня 2014 року, укладеними між компаніями «Mega-Commerce Limіted» та «Meganon-Commerce LLP» та фірмою «Uniles, S.R.O.», (том № 5 а.с. 18-19, 20-22, 23-25, 26-28, 29-31).

Компанії «Mega-Commerce Limіted» та «Meganon-Commerce LLP» взяли на себе зобов`язання від імені, за рахунок та за дорученням фірми «Uniles, S.R.O.»:

1) провести роботи на ринку лісопродукції України та інших країн з метою підшукання контрагентів для укладення контрактів на придбання лісопродукції;

2) надавати всю інформацію про стан ринку лісоматеріалів в Україні та інших країнах;

3) здійснювати контроль за виконанням контрагентами їхніх зобов`язань за укладеними контрактами.

Ціна наведених послуг була узгоджена на рівні 8 євро за один кубічний метр пиловника ялиці, 7 євро за один кубічний метр пиловника сосни, 2 євро за один кубічний метр технологічної сировини.

139.4. Для всіх досліджених судом агентських договорів, укладених між «Mega-Commerce Limіted», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», є типовою ситуація, коли один раз на місяць виставлявся та оплачувався рахунок, проте без конкретизації наданої послуги та її обсягу.

139.5. На підтвердження відсутності реального змісту в наведених агентських угодах, а відтак відсутності наміру компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» надавати будь-які реальні послуги фірмам «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», переконливо свідчить відсутність специфікацій із уточненням предмету договорів, зокрема, щодо переліку контрагентів, місця їх розташування, їх контактних даних, обсягу продукції, що її необхідно прийняти та якість якої необхідно проконтролювати, місця та дати відвантаження такої продукції, актів приймання-передачі наданих послуг, довіреностей на уповноважених конкретних осіб щодо вчинення дій від імені та за дорученням фірм «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», рахунків від «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» на відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням агентських угод, тощо. Тобто всього того, що у звичайній практиці ділового обороту завжди супроводжує виконання договірних зобов`язань та неодмінно передує проведенню розрахунків.

139.6. На користь висновку суду щодо іншої мети всіх досліджених агентських угод, аніж у них зазначено, свідчить також те, що обвинувачений ОСОБА_8, підписавши ці угоди та будучи упродовж трьох років єдиним офіційним представником компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», послався на свою тотальну необізнаність щодо діяльності цих компаній та не пояснив, хто від їхнього імені на території України та інших країн світу вивчав ринок лісоматеріалів, за якими критеріями, як визначалась вартість такої послуги, яка була визначена періодичність її надання, у якому форматі надавалась узагальнена інформація щодо ринку лісоматеріалів країн світу, як надходило замовлення на підшукання конкретного виду та обсягу лісоматеріалів, хто, виходячи з аналізу ринку лісоматеріалів у країнах світу, обирав конкретного контрагента, у який спосіб передавали відомості щодо реквізитів таких контрагентів імпортерам, хто розробляв проекти контрактів, хто здійснював приймання відвантажуваної продукції, з якою періодичністю відбувалось звітування щодо виконаних робіт та наданих послуг тощо.

139.7. За результатами виконання тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні фірм «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», окреслені суб`єкти господарювання також не надали будь-яких документів, що свідчили б бодай про які-небудь ознаки реальності агентських угод, укладених ними та компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», а свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 прямо повідомили, що з ними ніколи не зв`язувався ОСОБА_8 або будь-яка інша особа від імені цих компаній з метою виконання покладених на них договірних зобов`язань.

140. Як убачається з кількох агентських угод, укладених між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.» (том № 5 а.с. 18-19, 20-22, 23-25, 26-28, 29-31, том № 6 а.с. 121-123, 124-126, 127-129, 130-132, том № 7 а.с. 100-102, 103-105, 158-160), їх предметом були, зокрема, послуги з підшукання в Україні лісгоспів для придбання у них лісоматеріалів та подальший контроль за їх кількістю та якістю під час відвантаження. Такий предмет цих угод також вбачається нелогічним, таким, що не узгоджується з іншими доказами та викликає обґрунтований сумнів з огляду на таке.

140.1. Колегія суддів звертає увагу, що у період часу з 2011 року по 2014 рік в Україні функціонувало Державне підприємство «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», напрямками діяльності якого були, зокрема, 1) надання консалтингових та маркетингових послуг підприємствам, що є споживачами та експортерами лісогосподарської продукції на зовнішньому та внутрішньому ринку деревини та лісоматеріалів; 2) здійснення контролю виконання договорів і контрактів з реалізації лісопродукції на основі аналізу єдиного загальногалузевого реєстру, співпраця з провідними експортерами та споживачами лісопродукції (том № 2 а.с. 44).

140.2. Свідок ОСОБА_17 - очільник ДП «Укрлісконсалтинг» у 2011-2014 роках - підтвердив, що за Статутом зазначене підприємство дійсно надавало послуги лісгоспам щодо моніторингу ринку деревини, підшукання контрагентів, надання сертифікатів походження лісопродукції тощо, проте контракти на поставку лісопродукції, зокрема, з іноземними суб`єктами господарювання укладали напряму лісгоспи.

140.3. Як пояснив суду також свідок ОСОБА_80, який з 2011 року обіймав посаду директора ДП «Київське лісогосподарство», у 2011-2013 роках функціонувало ДП «Укрлісконсалтинг», з яким усі лісгоспи укладали договори на підбір споживачів. Вартість консалтингових послуг ДП «Укрлісконсалтинг» складала приблизно 8 000 гривень на місяць. Він також зазначав, що додатково інформацію про фірми, які готові були придбавати лісопродукцію, зокрема, на експорт, та запропоновані ними ціни, лісгоспам надавали обласні управління Держлісагентства на безоплатній основі. У подальшому лісгоспи самостійно обирали із запропонованого переліку ті фірми, що пропонували найвищу ціну, та укладали з ними прямі контракти на поставку лісопродукції. Свідок ОСОБА_80 наголошував, що до нього ніколи не звертались представники компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» або особисто ОСОБА_8 щодо придбання лісопродукції або її приймання на підставі вже укладених контрактів.

140.4. Свідок ОСОБА_66, який у 2011-2014 роках очолював один із відділів ДП «Вінницяліссервіс», пояснив, що координацію реалізації всієї лісопродукції в Україні здійснювало ДП «Укрлісконсалтинг» шляхом надання лісгоспам інформації про всі пропозиції щодо експорту деревини, тоді як лісгоспи надавали зворотні листи-відповіді цьому ж підприємству з відомостями щодо наявного у них обсягу лісопродукції та укладених контрактів. Деякі контракти на поставку деревини лісгоспи укладали безпосередньо зі споживачами, деякі контракти зі споживачами - укладало ДП «Вінницяліссервіс», виступаючи комісіонером з оплатою послуг на рівні 1-2% від суми поставки.

140.5. Ці показання узгоджуються з дослідженою судом базою представників імпортерів, які протягом 2011-2014 років здійснювали закупівлю лісо- та пиломатеріалів у лісогосподарських підприємств Держлісагентства України, яка містить контактні дані щодо «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.» (том № 2 а.с. 134, 135-158).

140.6. До того ж суд допитав у якості свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_39, які до 2011 року та після лютого 2014 року на договірній основі співпрацювали з фірмами «Baltic Wood S.A.» та «Uniles, S.R.O.», надаючи послуги з контролю за кількістю та якістю лісопродукції, що її відвантажували лісгоспи України на підставі напряму укладених з цими фірмами контрактів.

Так, ОСОБА_19 пояснив, що він упродовж багатьох років мав договірні відносини з фірмою «Baltic Wood S.A.», неодноразово зустрічався з її керівництвом, здійснював супровід та транспортування власним авто керівників цієї фірми під час відряджень на території України, за дорученням спілкувався з працівниками лісгоспів України, здійснював контроль за відвантаженням придбаної цією фірмою деревини за якістю та кількістю, надавав звіти, виконував функції кур`єра щодо отримання-надсилання документів тощо.

Показання свідка ОСОБА_19 відповідають відомостям, які містяться у трудових договорах від 12 липня 2004 року та 02 травня 2014 року, за умовами яких свідок був найманим працівником компанії «Baltic Wood S.A.» з 2004 року, а його посадові обов`язки на території України полягали, зокрема, у розбудові бази галузевих постачальників, пошуку галузевих продавців, контролі і забезпеченні якості матеріалів, що постачаються, тощо (том № 11 а.с. 99-101, 102, 103, 104-106, переклад том № 11 а.с. 120-130).

Прикметно, що розмір заробітної плати ОСОБА_19 з 2004 року був визначений на рівні гривневого еквівалента 400 євро на місяць, а з травня 2014 року - на рівні гривневого еквівалента 850 євро на місяць, тоді як у період з січня 2011 року по лютий 2014 року ті самі послуги фірма «Baltic Wood S.A.» оплачувала не просто двічі - ОСОБА_19 та компанії «Mega-Commerce Limited», а згодом «Meganon-Commerce LLP», але й на користь останніх на рівні десятків тисяч євро. Звертає на себе увагу також той факт, що ОСОБА_19 після лютого 2014 року продовжив роботу з фірмою «Baltic Wood S.A.», а компанії «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» припинили договірні відносини одразу після звільнення Особа_1 з посади службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що з 1998 року по 2015 рік він на договірній основі надавав послуги словацькій фірмі «Юнайліс», що була дочірньою австрійською компанією, із здійснення технічного контролю за кількістю та якістю деревини під час її відвантаження лісгоспами України. Він виїжджав до лісгоспів, де спілкувався з працівниками лише «нижніх» складів, та ніколи не мав жодних розмов з директорами лісгоспів або Держлісагентства. Звіти про виконану роботу свідок надавав щомісяця. Всі контракти на поставку лісопродукції були укладені ОСОБА_118 від імені «Юнайліс» безпосередньо з лісгоспами. Підшуканням контрагентів завжди займався особисто ОСОБА_41, з яким свідок був знайомий.

140.7. У ході судового розгляду також надав свої показання свідок ОСОБА_38, який хоча й не був офіційним представником фірми «Confana» в Україні, проте був особисто знайомий з директором цієї фірми - ОСОБА_24, періодично виконував доручення останнього та супроводжував його на власному транспорті під час ділових зустрічей на території України, зокрема, з метою здійснення перекладу з румунської на російську. Свідок був обізнаний щодо факту укладення якихось договорів про маркетингові послуги, але щодо їхніх умов йому нічого невідомо. На прохання ОСОБА_24 свідок самостійно зустрічався з директорами лісгоспів для обговорення поставок лісоматеріалів, а також виїжджав для проведення контролю за кількістю та якістю деревини під час її відвантаження.

Ці ж показання узгоджуються з відомостями, повідомленими директором фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» ОСОБА_24, який зазначив, що самостійно відшукував лісгоспи України для укладення контрактів на експорт лісопродукції та не мав потреби у запровадженні посередника, а крім того, інколи йому телефонували безпосередньо представники лісгоспів із пропозицією продати деревину, але з такою пропозицією ніколи не телефонував ОСОБА_8 або інша особа від імені компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP».

140.8. Суд був позбавлений можливості допитати в якості свідка ОСОБА_42 - керівника фірми «Uniles, S.R.O.», адже, за твердженням сторони обвинувачення та за інформацією, повідомленою під час допиту свідком ОСОБА_39, ОСОБА_41 помер.

140.9. Показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_39, ОСОБА_38, узгоджуються з показаннями інших свідків та базою представників імпортерів, які протягом 2011-2014 років здійснювали закупівлю лісо- та пиломатеріалів у лісогосподарських підприємств Держлісагентства України, яка містить контактні дані ОСОБА_35 як представника «Baltic Wood S.A.», ОСОБА_42 як представника «Uniles, S.R.O.» та ОСОБА_24 як представника «S.C. Confana Industries S.R.L.» (том № 2 а.с. 134, 135-158).

Суд акцентує увагу на тому, що у цьому ж реєстрі відсутні відомості щодо ОСОБА_8 як представника зазначених фірм або компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», що опосередковано також свідчить про відсутність реального представництва ним цих фірм за їх дорученням під час підшукання або відвантаження лісопродукції у лісогосподарських підприємств Держлісагентства України.

140.10. До того ж, як убачається з листування, що відбувалось між компанією «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», останні повинні були надавати та надавали щомісяця звіт про фактично відвантажену деревину з лісгоспів України (том № 6 а.с. 102, том № 7 а.с. 199-200, 201, 203). Такий порядок визначення ціни послуг свідчить про те, що ОСОБА_8 насправді не брав участі у підшуканні постачальників деревини та не здійснював контроль за її кількістю і якістю під час відвантаження, адже у такому випадку звіти про обсяг наданих консалтингових або агентських послуг мали б надходити від компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», а не навпаки.

141. Виходячи з викладеного, є очевидним, що станом на січень 2011 року фірми «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.» працювали на ринку лісопродукції України вже тривалий час, мали усталені та налагоджені господарські зв`язки з лісгоспами, напряму укладали з ними контракти на поставку лісопродукції, самостійно мали можливість отримувати від ДП «Укрлісконсалтинг» інформацію про лісгоспи, які мали можливість продавати необхідну їм лісопродукцію, а також винаймали за помірну плату представників (фізичних осіб, які постійно проживали в Україні), які дійсно здійснювали на місцях фактичного відвантаження деревини контроль за її кількістю та якістю.

Сукупність зазначених обставин з достатньою мірою переконливості свідчить про відсутність економічного та логічного обґрунтування для укладення фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.» агентських угод з британськими компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» щодо дублювання тих послуг, які вже ними отримуються, до того ж за багаторазово нижчою ціною.

Наведене своєю чергою є додатковим аргументом на користь висновку суду про те, що метою агентських угод, укладених між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», було не надання окреслених у них послуг та виконання робіт, а вуалювання отримання неправомірної вигоди під законну господарську діяльність.

142. Попри встановлений судом факт ненадання послуг та невиконання робіт за агентськими угодами, укладеними між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», останні перерахували на банківські рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» грошові кошти на загальну суму 10 937 100,16 євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання такої вигоди становило 116 404 706 гривень 48 копійок (том № 2 а.с. 228-250-р, том № 3 а.с. 8-35, переклад том № 12 а.с. 148-161, 162-171).

143. Прагнучи встановити дійсну підставу та мету перерахування грошових коштів на банківські рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», право управління якими належало винятково ОСОБА_8, суд проаналізував та зіставив інформацію, надану фірмами «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.» в частині об`ємів відвантаженої ними на території України лісопродукції, з іншими доказами, зокрема, документами, показаннями свідків і самого обвинуваченого.

144. Так, фірма «Baltic Wood S.A.» дійсно придбавала напряму у лісгоспів Чернівецької, Вінницької, Черкаської, Житомирської, Львівської, Волинської, Сумської, Хмельницької, Кіровоградської, Чернігівської, Закарпатської областей заготовки дубові, заготовки ясеневі, дошку дубову, про що зазначений суб`єкт господарювання надав відповідну інформацію у межах тимчасового доступу до речей і документів з використанням механізму міжнародного співробітництва (том № 6 а.с. 105-117). Про це свідчать також відомості, надані обласними управліннями лісового та мисливського господарства, які містять інформацію про систематичне придбання фірмою «Baltic Wood S.A.» лісопродукції в українських лісгоспах (том № 8 а.с. 143-236), та виписки з банківського рахунку фірми «Baltic Wood S.A.», які хоча й надані не у повному обсязі, а лише щодо тих дат, коли мали місце транзакції на користь «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», проте навіть з них вбачається систематичне проведення розрахунків напряму з українськими лісгоспами (до прикладу, том № 6 а.с. 135, 136, 140, 161, 165, 179, 184, 189, 193, 207, 215, 236, 240, 248 тощо).

Саме такий порядок закупівлі лісопродукції за договорами, укладеними безпосередньо з лісгоспами України, також підтверджується вже наведеними у цьому вироку показаннями свідків ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_66, а також актами ревізій фінансово-господарської діяльності ДП «Оникіївське лісове господарство», ДП «Сколівське лісове господарство», ДП «Берегометське лісомисливськ господарство», ДП «Поліське лісове господарство», ДП «Городнянське лісове господарство», ДП «Вінницяліссервіс» (том № 15 а.с. 4-14, 17-23, 25-50, 54-69, 71-78, 81-95).

Разом з тим, попри врегульовану та усталену процедуру у період з січня 2011 року по лютий 2014 року, тобто у період перебування Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, з кожної закупівлі фірма «Baltic Wood S.A.» щомісяця оплачувала, так звані, «агентські послуги» компаніям, підконтрольним ОСОБА_8 та групі осіб, за попередньою змовою з якими він діяв.

Наприклад, у січні 2013 року з лісгоспів Сокирян у Чернівецькій області, Крижопля у Вінницькій області, Звенигородки у Черкаській області, Новоград-Волинського у Житомирській області було відвантажено 4,416 м3 заготовки дубової 1-3 сорту, 31,86 заготовки дубової «мозаїк», 17,13 м3 заготовки ясеневої «мозаїк» та 22,286 м3 дошки дубової. Одразу у внутрішній обліковій документації фірми «Baltic Wood S.A.» поряд з об`ємом відвантаженої та оплаченої продукції проведено розрахунок вартості консалтингових послуг за січень 2013 року на рівні 2993,58 євро, виходячи з ціни за один кубічний метр відповідної продукції, зазначеної в агентській угоді № 1/02BalW від 03 січня 2012 року, хоча надання консалтингових послуг у цій угоді взагалі не передбачено (том № 6 а.с. 105, 124-126, 192).

У подальшому ця розрахована фірмою «Baltic Wood S.A.» вартість консалтингових послуг відображена в Інвойсі № 1BalW від 07 лютого 2013 року вже від компанії «Mega-Commerce Limited» із зазначенням іншого призначення платежу «Оплата за пошук та приймання продуктів» (том № 6 а.с. 191, переклад том № 11 а.с. 181). Ця ж сума оплачена транзакцією від 12 лютого 2013 року (том № 6 а.с. 193, том № 2 а.с. 250й).

Оскільки механізм проведення розрахунків по іншим розрахунковим періодам абсолютно ідентичний, то для суду є цілком очевидним, що фірма «Baltic Wood S.A.» у період з січня 2011 року по лютий 2014 року, виходячи з самого факту придбання в Україні будь-якої лісопродукції, автоматично сплачувала за кожен кубічний метр лісопродукції певну суму спочатку компанії «Mega-Commerce Limited», а з травня 2013 року - компанії «Meganon-Commerce LLP» (том № 6 а.с. 105-117, том № 7 а.с. 6-49; том № 2 а.с. 228-250п, переклад том № 12 а.с. 148-161; том № 3 а.с. 8-35, переклад том № 12 а.с. 162-171).

145. Колегія суддів констатує такий самий порядок обчислення суми грошових коштів, які щомісяця підлягали перерахуванню компаніям «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірми «Uniles, S.R.O.».

Так, фірма «Uniles, S.R.O.» дійсно придбавала напряму у лісгоспів Чернівецької, Волинської, Тернопільської, Житомирської, Львівської, Волинської, Хмельницької, Закарпатської та інших областей пиловник хвойний та деревину для технологічних потреб, про що зазначений суб`єкт господарювання надав відповідну інформацію у межах тимчасового доступу до речей і документів з використанням механізму міжнародного співробітництва (том № 5 а.с. 32-250; переклад том № 11 а.с. 173). Про це свідчать також відомості, надані обласними управліннями лісового та мисливського господарства, з яких убачається систематичне придбання фірмою «Uniles, S.R.O.» лісопродукції в українських лісгоспах (том № 8 а.с. 143-236).

Як вже зазначалось у попередньому пункті цього вироку, саме такий порядок закупівлі лісопродукції за договорами, укладеними безпосередньо з лісгоспами України, підтверджується показаннями численних свідків, перелік яких наведений у попередньому розділі, а також актами ревізій фінансово-господарської діяльності низки лісгоспів (том № 15 а.с. 4-14, 17-23, 25-50, 54-69, 71-78, 81-95).

Разом з тим, попри врегульовану та усталену процедуру у період з січня 2011 року по лютий 2014 року з кожної закупівлі фірма «Uniles, S.R.O.» щомісяця оплачувала, так звані, «агентські послуги» компаніям, підконтрольним ОСОБА_8 .

Наприклад, у вересні 2011 року у лісгоспах України було придбано та фактично відвантажено 35 451,00 м3 пиловника хвойного та 2 101,00 м3 деревини для технологічних потреб. Одразу у внутрішній обліковій документації фірми «Uniles, S.R.O.» поряд з об`ємом відвантаженої та оплаченої продукції проведено розрахунок додаткової суми за серпень 2011 року на рівні 219 009 євро, виходячи з ціни за один кубічний метр відповідної продукції, зазначеної в агентській угоді № 1/07Unl від 01 липня 2011 року (том № 5 а.с. 18-19, 72-75).

У подальшому ця розрахована фірмою «Uniles, S.R.O.» сума відображена в Інвойсі № 8 Unl від 02 вересня 2011 року вже від компанії «Mega-Commerce Limited» із зазначенням призначення платежу «Оплата за агентською угодою» (том № 5 а.с. 70). Ця ж сума оплачена транзакцією від 06 вересня 2011 року (том № 2 а.с. 237-зворотній бік, переклад том № 12 а.с. 150).

Оскільки механізм проведення розрахунків по іншим розрахунковим періодам абсолютно ідентичний, то для суду є цілком очевидним, що фірма «Uniles, S.R.O.» у період з січня 2011 року по лютий 2014 року, виходячи з самого факту придбання в Україні будь-якої лісопродукції, автоматично сплачувала за кожен кубічний метр лісопродукції певну суму спочатку компанії «Mega-Commerce Limited», а з травня 2013 року - компанії «Meganon-Commerce LLP» (том № 5 а.с. 32-250).

146. Фірма «S.C. Confana Industries S.R.L.» у межах виконання тимчасового доступу до речей і документів з використанням механізму міжнародного співробітництва також надала документацію на підтвердження обрахування вартості «агентських послуг» «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» в залежності від обсягу та виду фактично придбаної деревини (том № 18 а.с. 2-151). Дійсно, ця фірма дійсно придбавала пиловник хвойний та деревину для технологічних потреб напряму у лісгоспах Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Наприклад, у січні 2012 року з лісгоспів Старожинця у Чернівецькій області, Бережанська та Бучача у Тернопільській області було відвантажено 223,64 м3 пиловника хвойного та 3 306,05 м3 деревини для технологічних потреб. Одразу у внутрішній обліковій документації фірми «S.C. Confana Industries S.R.L.» поряд з об`ємом відвантаженої та оплаченої продукції проведено розрахунок додаткової суми за січень 2012 року на рівні 10 924,53 євро, виходячи з ціни за один кубічний метр відповідної продукції, зазначеної в агентській угоді № 1/03 Konf від 01 березня 2011 року (том № 7 а.с. 103-105, том № 18 а.с. 61-62).

У подальшому ця розрахована фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» вартість консалтингових послуг відображена в Інвойсі № 1Konf від 07 лютого 2012 року вже від компанії «Mega-Commerce Limited» із зазначенням іншого призначення платежу «надання послуг агента, січень 2012 року» (том № 7 а.с. 137). Ця ж сума оплачена транзакцією від 13 лютого 2012 року (том № 7 а.с. 136, том № 2 а.с. 246 - зворотній бік).

Оскільки механізм проведення розрахунків по іншим розрахунковим періодам абсолютно ідентичний, то для суду є цілком очевидним, що фірма «S.C. Confana Industries S.R.L.» у період з січня 2011 року по лютий 2014 року, виходячи з самого факту придбання в Україні будь-якої лісопродукції, автоматично сплачувала за кожен кубічний метр лісопродукції певну суму спочатку компанії Mega-Commerce Limited», а з травня 2013 року - компанії «Meganon-Commerce LLP» (том № 7 а.с. 106-177).

Про існування саме такого порядку прямо повідомив свідок ОСОБА_24, а опосередковано про це свідчить також зміст електронної переписки між ОСОБА_24 та представником компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», у якій йдеться про надання щомісячних звітів, як пояснив свідок, щодо обсягу та виду реально придбаної деревини (том № 7 а.с. 201, 203, 205). Крім того, виходячи з відомостей, наданих обласними управліннями лісового та мисливського господарства, убачається систематичне придбання фірмою «S.C. Confana Industries S.R.L.» лісопродукції в українських лісгоспах, обсяги якої співмірні з розміром сплачених платежів за «агентські» послуги (том № 8 а.с. 143-236).

147. Отже, фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» щомісяця сплачували компаніям «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» грошові кошти відповідно до сформованих ОСОБА_8 інвойсів у сумі, яка обраховувалась ним, виходячи з дійсно придбаної цими фірмами лісопродукції, тобто неправомірна вигода надавалась за саму можливість провадити законну господарську діяльність у лісовій галузі України без перешкод, що їх в силу свого службового становища міг чинити Особа_1 та від вчинення яких він мав утриматись.

У доктрині кримінального права для позначення такого виду неправомірної вигоди, у силу його поширеності, запровадили спеціальний термін - «відкат», коли службова особа, що наділена службовим впливом у певній сфері, прагнучи до незаконного збагачення, жадає без законних на це підстав одержувати від суб`єктів господарювання певний відсоток від результату здійснення ними законної господарської діяльності у цій сфері.

148. Попри поодинокі незначні прогалини у фактичних обставинах - неможливість допитати свідка ОСОБА_42 у зв`язку з його смертю, відсутність двох контрактів № 1/02Unl від 27 січня 2011 року та № 3/01Unl від 03 січня 2013 року, що не були виявлені під час проведення обшуку фірми «Uniles, S.R.O.», неналежну якість деяких копій вилучених документів, відсутність перекладу або неповний переклад кількох документів тощо - колегія суддів поза розумним сумнівом встановила існування упродовж січня 2011 року - лютого 2014 років тотожної за своїми умовами для фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» корупційної схеми щодо систематичного одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, - Особа_1 за невчинення ним дій у межах його повноважень, обумовлених службовим становищем та можливостями посади, вчиненого групою осіб за попередньою змовою та поєднаного з вимаганням.

З урахуванням попереднього абзацу та з огляду на великий обсяг матеріалів на цьому етапі аналізу доказів доцільно зафіксувати кілька важливих проміжних висновків, що у подальшому будуть додатково обґрунтовані:

1) фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» до січня 2011 року, тобто до призначення Особа_1 на посаду службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, самостійно та за допомогою їхніх офіційних представників здійснювали пошук лісопродукції в Україні, напряму укладали договори на придбання цієї лісопродукції з підприємствами лісового господарства, які перебували у сфері відання Держлісагентства, та самостійно забезпечували контроль за її якістю і кількістю під час відвантаження, а відтак не мали жодної потреби у залученні посередників до цих усталених правовідносин та не ініціювали цього;

2) ОСОБА_8 у період часу з січня 2011 року по лютий 2014 року, тобто коли Особа_1 перебував на посаді службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, отримав довіреності від двох британських компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та відкрив для них банківські рахунки в латвійській банківській установі «ABLV Bank»;

3) укладення агентських договорів між компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» та фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», а також всі розрахунки за ними відбувались також винятково у період з січня 2011 року по лютий 2014 року, тобто коли Особа_1 перебував на посаді службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище;

4) ці договори були укладені на вимогу невстановлених осіб, які поза розумним сумнівом діяли за попередньою змовою у групі з ОСОБА_8, Особа_1 та дружиною останнього - Особа_2, щодо яких триває досудове розслідування, та за відсутності об`єктивної потреби в таких договорах, які укладались про людське око та від самого початку не мали на меті настання передбачених ними цивільно-правових наслідків;

5) за окресленими договорами компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», єдиним представником яких був ОСОБА_8, не виконувались обумовлені ними роботи та не надавались послуги, проте, ОСОБА_8 електронною поштою щомісяця скеровував на адресу фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» інвойси (рахунки) із сумами грошових коштів, які були завжди розраховані, виходячи з самого факту придбання ними лісопродукції у лісгоспах України та у чіткій відповідності до обсягу/виду фактично відвантаженої деревини;

6) представники фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» були позбавлені можливості відмовитись від укладення агентських договорів з компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», впливати на їх умови або взагалі обрати іншого контрагента з огляду на реальну загрозу перешкоджання їх господарській діяльності на території України, що була доведена до їх відома;

7) чинне у 2011-2014 роках законодавство України не передбачало необхідності здійснення будь-яких додаткових платежів фірмами, що придбавали лісопродукцію в лісгоспах України, на користь службових осіб Держлісагентства, або права останніх вимагати здійснення таких платежів, а відтак грошові кошти були перераховані фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» без законних на те підстав, тобто були неправомірною вигодою;

8) неправомірна вигода надавалась Особа_1 у завуальований спосіб, а саме під виглядом виконання цивільно-правових договорів - агентських договорів, укладених між фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» та компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP»;

9) одержання неправомірної вигоди Особа_1 на власну користь, на користь його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм компаній відбувалось через пособника ОСОБА_8 як єдиної особи, офіційно уповноваженої на укладення договорів та управління банківськими рахунками від імені компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP»;

10) надання та одержання неправомірної вимоги обумовлювались можливістю використання Особа_1 свого службового становища та повноважень, пов`язаних з ним, в інтересах фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», які надавали таку вигоду, шляхом забезпечення їм можливості продовжувати здійснення закупівель лісопродукції в лісгоспах України та не перешкоджання такій діяльності, що саме по собі без надання неправомірної вигоди було законним обов`язком Особа_1;

11) погроза позбавити фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» можливості здійснювати господарську діяльність на території України шляхом припинення відвантаження лісопродукції на майбутнє без будь-яких законних на це підстав була відкритою та носила реальний характер;

12) попри відсутність прямої комунікації між Особа_1 та представниками фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», а також ретельного узгодження між ними способів, шляхів, цілей та строків використання Особа_1 службового становища за сплачувану ними неправомірну вигоду, ОСОБА_8 та представники наведених фірм в силу їхнього життєвого досвіду та з огляду на тривалу професійну діяльність у лісовій галузі України не могли не усвідомлювати загальний характер та мету систематичного надання неправомірної вигоди;

13) за період з січня 2011 року по лютий 2014 року фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» було перераховано на рахунки підконтрольних ОСОБА_8 компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» неправомірну вигоду на загальну суму 10 937 100,16 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день їх зарахування складає 116 404 706 гривень 48 копійок;

14) з усього масиву грошових коштів, які надійшли на рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» жодного євро не було перераховано на рахунки ОСОБА_8 у якості оплати його праці або засновників цих компаній у якості дивідендів.

149. Для обґрунтування логічного та хронологічного зв`язку між усіма фактичними обставинами, а також для чіткої ідентифікації кінцевих отримувачів неправомірної вигоди необхідно дослідити подальший рух коштів, перерахованих у якості неправомірної вигоди фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» на рахунки компанії «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», та підстави відповідних транзакцій, які самі по собі утворюють окремий склад злочину, передбачений статтею 209 Кримінального кодексу України, - легалізацію предмету неправомірної вигоди.

Такий аналіз дозволить навести додаткові доводи на користь визначення окреслених грошових коштів, саме як неправомірної вигоди, наданої службовій особі Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, - Особа_1 на його особисту користь, на користь його дружини - Особа_2 та на користь підконтрольних їм компаній, а також завершити дослідження складної багатошарової корупційної схеми, дії учасників якої утворюють ідеальну сукупність злочинів, передбачених статтями 368 та 209 Кримінального кодексу України.

150. Зазвичай, операції з легалізації (відмивання) мають триступеневу природу: 1) введення активів, здобутих злочинним шляхом, у фінансову систему (впровадження); 2) участь у фінансово-господарських операціях, покликаних дистанціювати такі активи від їхнього джерела й максимально ускладнити їхнє відстеження (розподіл); 3) включення коштів у законний економічний обіг шляхом здійснення легітимних операцій (інтеграція).

Обов`язковою ознакою злочину, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України, є предмет - кошти або інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало відмиванню коштів.

151. У цьому кримінальному провадженні таким предметом є неправомірна вигода у розмірі 10 937 100,16 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день зарахування складає 116 404 706 гривні 48 копійок, яка була надана у безготівковій формі на рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» та у такий спосіб вже була введена (впроваджена) у фінансову систему, при цьому лише розпочавши свій рух до її фактичного одержувача.

Зазначені грошові кошти пройшли транзитом через рахунки компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» та у повному обсязі були перераховані:

а) спочатку на рахунки інших юридичних осіб, зокрема, на рахунки компаній «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated», «Zelenio LTD», підконтрольних вже особисто Особа_1 та його дружині - Особа_2,

б) а згодом з рахунку компанії «Vestera Group S.A.» безпосередньо на особистий рахунок Особа_2 із подальшим їх перерахуванням на інші її ж особисті рахунки.

151.1. Так, як убачається з виписок з банківських рахунків компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP»:

1) у період з 17 лютого 2011 року по 05 серпня 2013 року на рахунок компанії «Mega-Сommerce Limited» надійшло всього 16 414 107,77 євро, зокрема, 7 611 852,60 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.»;

2) на рахунок компанії «Meganon-Сommerce LLP» за період з 17 червня 2013 року по 30 травня 2014 року надійшло всього 8 080 363,67 євро, зокрема, 3 325 247,56 євро від фірм «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», «Uniles, S.R.O.» (том № 2 а.с. 228-250р, переклад том № 12 а.с. 148-161; том № 3 а.с. 8-35, переклад том № 12 а.с. 162-171).

Станом на 05 серпня 2013 року та 30 травня 2014 року залишок на рахунках обох компаній - відповідно «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» - дорівнював нулю, тобто на ці дати внаслідок здійснення ОСОБА_8 фінансових операцій та вчинення правочинів всі грошові кошти, а у їх складі також неправомірна вигода від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.», стали предметом дебетових транзакцій, внаслідок яких вони були переміщені на рахунки інших осіб/суб`єктів господарювання або була змінена їх форма шляхом конвертації в інші види валют (том № 17 а.с. 160-162, переклад том № 17 а.с. 171-172).

За таких обставин, факт легалізації (відмивання) саме неправомірної вигоди не потребує відмежування грошових коштів, які надійшли в якості такої на рахунки «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», від інших грошових коштів, надходження яких перебуває поза межами пред`явленого обвинувачення.

Для колегії суддів є цілком очевидним, що у складі всього масиву коштів неправомірна вигода у повному обсязі також стала предметом фінансово-господарських операцій, що дозволило дистанціювати її від джерела її походження, максимально ускладнивши відстеження її руху, а крім того, у такий спосіб неправомірна вигода була включена у законний економічний обіг, тобто відбулась інтеграція доходів, одержаних злочинним шляхом.

151.2. Попри те, що всі дії, які утворюють об`єктивну сторону злочину, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України, були вчинені ОСОБА_8 у межах його повноважень щодо «Mega-Сommerce Limited» до 05 серпня 2013 року, а щодо «Meganon-Сommerce LLP» - до 30 травня 2014 року, тобто у момент вчинення ним останньої фінансово-господарської операції із грошовими коштами на рахунках цих компаній, для цього кримінального провадження мають значення також окремі контрагенти таких операцій.

Упродовж 2011-2014 років з рахунків компаній «Mega-Сommerce Limited» та «Meganon-Сommerce LLP» на рахунок компаній, підконтрольних безпосередньо особисто Особа_1 та Особа_2, відбулись перерахування безготівкових грошових коштів на такі суми:

- на рахунок компанії «Willora Company Incorporated» надійшло 1 915 925, 96 євро;

- на рахунок «Vestera Group S.A.» надійшло 2 507 670 доларів США та 19 761 510,65 євро;

- на рахунок «Zelenio LTD» надійшло 124 250 євро.

151.3. Подальший значущий для цього кримінального провадження рух грошових коштів, що надійшли на рахунки компаній «Willora Company Incorporated» та «Vestera Group S.A.», був таким.

Отримані на рахунок «Vestera Group S.A.» безготівкові грошові кошти, зокрема:

- у розмірі 4 518 000 доларів США та 15 731 000 євро були перераховані двома транзакціями безпосередньо на особистий розрахунковий рахунок № НОМЕР_5, відкритий дружиною службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, Особа_1 - Особа_2 у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka»;

- у сумі 1 556 300 доларів США та 1 757 050 євро були перераховані на розрахунковий рахунок компанії «Zelenio LTD» (Республіка Кіпр) за номером НОМЕР_6, також підконтрольної Особа_2;

- у розмірі 1 000 000 доларів США були перераховані на розрахунковий рахунок компанії «Willora Company Incorporated».

151.4. Надалі рух грошових коштів відбувався вже у межах особистих рахунків Особа_2 - зі свого особистого рахунку у латвійській банківській установі AS «Rietumu Banka» за номером НОМЕР_5, на який надходили грошові кошти лише від компанії «Vestera Group S.A.», вона зробила кілька транзакцій із найменуванням «переказ особистих коштів»:

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Absolut Bank»: 24 лютого 2014 року у розмірі 273 593,28 швейцарських крон, що були конвертовані з отриманих 300 000 доларів США; 13 березня 2014 року у розмірі 3 000 000 доларів США; 27 березня 2014 року у розмірі 5 500 000 доларів США; 15 травня 2014 року у розмірі 550 000 євро; 27 лютого 2015 року у розмірі 29 240 євро;

- на її ж особистий рахунок в російській банківській установі «Sberbank Moscow Vernadskoe Branch»: 15 квітня 2014 року у розмірі 7 000 000 євро; 28 листопада 2014 року у розмірі 5 000 000 євро.

152. Підконтрольність компаній «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated» та «Zelenio LTD» безпосередньо Особа_1 та його дружині - Особа_2 висновується з оформлених особисто на Особа_2 довіреностей від компаній «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated» на необмежене коло повноважень, а також зі змісту офіційного листування Особа_2 з працівником банківської установи Швейцарської Республіки «BNP Paribas Group». У своїх листах Особа_2 особисто стверджувала, що станом на 2011 рік британська компанія «Mega-Commerce Limited», довіреною особою якої був ОСОБА_8, панамські компанії «Vestera Group S.A.» та «Willora Company Incorporated», кіпрська компанія «Zelenio LTD», а також Клеванський лісозавод «Промінь» в Україні входили до єдиної підконтрольної їй структури (том № 10 а.с. 131-134, 148-156). Вона зазначала, що основною метою діяльності компанії «Willora Company Incorporated» було накопичення її власних приватних активів, тоді як компанія «Vestera Group S.A.» через кіпрську компанію «Zelenio LТD» здійснювала інвестиції - придбавала деревообробне обладнання для Клеванського лісозавода «Промінь» в Україні.

Прикметно, що Особа_2, запевняючи працівника банку в тому, що її чоловік, який мав статус службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, - Особа_1 жодним чином не сприяє їй у здійсненні господарської діяльності, зазначила, що компанія «Mega-Commerce Limited» продає та купляє товари на італійському, австрійському, польському, словацькому та чеському ринках (том № 10 а.с. 148-150). Тоді як відповідно до виписки з банківського рахунку компанії «Mega-Commerce Limited» абсолютна більшість надходжень грошових коштів на цей рахунок мала місце внаслідок «господарської» діяльності щодо надання «агентських послуг» саме у сфері лісової галузі України, де у період з січня 2011 року по лютий 2014 року працював на посаді службової особи, яка займала особливо відповідальне становище, чоловік Особа_2 - Особа_1.

При цьому Особа_2 була єдиною особою, уповноваженою на управління банківськими рахунками компаній «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated» з доступом до послуг Інтернет-банкінгу, а бенефіціарними власниками по відношенню до банківського рахунку «Willora Company Incorporated» та розміщених на ньому активів були вже обоє з подружжя: Особа_1 та його дружина - Особа_2 (том № 3 а.с. 221, 240-243, переклад том № 11 а.с. 161-164; том № 10 а.с. 22, 115, 118, 122-125, 115-150).

153. Таким чином, у період перебування Особа_1 на посаді службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, з січня 2011 року по лютий 2014 року судом встановлена наступна послідовність пов`язаних між собою та узгоджених подій:

1) останні надходження грошових коштів на рахунки «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» від фірм «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» відбулись у лютому 2014 року, тобто чітко напередодні того, коли на початку березня того ж року Особа_1 був звільнений з посади службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище;

2) більшість грошових коштів з рахунків компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», зокрема перерахованих фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» у якості неправомірної вигоди, перераховувалась ОСОБА_8 на рахунки компаній «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated», «Zelenio LTD», підконтрольних особисто Особа_2 та Особа_1;

3) з рахунків компаній «Vestera Group S.A.» та «Willora Company Incorporated» грошові кошти за розпорядженням Особа_2 перераховувались на її особистий рахунок або заходили як іноземна інвестиція на підконтрольний їй Клеванський лісозавод «Промінь» через підконтрольну також їй кіпрську компанію - «Zelenio LTD».

154. Отже, на цьому етапі аналізу доказів зрештою можна ідентифікувати Особа_1, його дружину - Особа_2 та підконтрольні їм компанії, як тих самих осіб, на користь яких у період з січня 2011 року по лютий 2014 року фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» були перераховані безготівкові грошові кошти на загальну суму 10 937 100,16 євро.

Суд вкотре наголошує, що оскільки національне законодавство України не містить жодної норми, яка б зобов`язувала суб`єктів господарювання, що здійснюють закупівлю лісопродукції в Україні, здійснювати будь-які додаткові платежі за кожен придбаний кубометр лісопродукції на користь службової особи Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, а саме Особа_1, то набуття ним особисто, його дружиною - Особа_2 та підконтрольними їм компаніями таких коштів у власність відбувалось без законних на те підстав. Інакше кажучи, такі кошти в розумінні примітки до статті 3641 Кримінального кодексу України були неправомірною вигодою, наданою Особа_1, тобто майном, набутим злочинним шляхом.

155. Перерахування без законних на те підстав фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» на рахунки компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» грошових коштів, що за своєю правовою природою були неправомірною вигодою, яка після кількох фінансово-господарських операцій достовірно перейшла у власність Особа_1 особисто, його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм суб`єктів господарювання, поза розумним сумнівом були пов`язані саме зі службовим становищем Особа_1, адже транзакції відбувались у сфері його службового впливу, а саме у лісовій галузі України, розпочавшись чітко з місяця його призначення та припинившись негайно у місяць його звільнення.

А виходячи з показань допитаних під час судового розгляду свідків та сукупності інших досліджених доказів, суд поза розумним сумнівом встановив, що неправомірна вигода, яку надавали фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.», була своєрідною обов`язковою платою за можливість здійснювати законну господарську діяльність на території України, без надання якої група осіб, до складу якої входив також Особа_1, що мав статус службової особи Держлісагентства, яка займала особливо відповідальне становище, чинили б їм перешкоди аж до повного припинення відвантаження лісопродукції у лісгоспах України. Ці обставини дозволяють зробити висновок про вимагання неправомірної вигоди у розумінні примітки 5 до статті 354 Кримінального кодексу України.

156. Сукупністю окреслених у цьому вироку дій завдано шкоди об`єкту злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, який полягає у встановленні такого порядку оплати праці, згідно з яким діяльність по службі стосовно фізичних і юридичних осіб з боку службових осіб повинна здійснюватися непідкупно і фінансуватись лише за рахунок коштів держави, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ, організацій. Саме такий порядок оплати праці забезпечує рівне та неупереджене ставлення службових осіб до всіх суб`єктів правовідносин, які перебувають у сфері відання таких осіб. Тоді як порушення цього порядку створює загрозу правопорядку в цілому, руйнує належне управління, знищує соціальну справедливість та перешкоджає існуванню конкуренції у сфері здійснення господарської діяльності.

Крім того, внаслідок дій групи осіб, спрямованих на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме неправомірної вигоди у розмірі 10 937 100,16 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дати її надання складає 116 404 706 гривні 48 копійок, завдано шкоду безпосередньому та додатковому об`єктам злочину, передбаченого статтею 209 Кримінального кодексу України. Такими діями порушено встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових угод в частині особистого та іншого подібного використання майна, не пов`язаного з господарською діяльністю, які встановлені з метою протидії залученню в економіку майна, одержаного злочинним шляхом. До того ж зазначені дії перешкоджають нормальному функціонуванню фінансової системи та підривають засади добросовісної конкуренції.

157. Усвідомлення наведених обставин ОСОБА_8, навіть без його особистого знайомства з усіма учасниками схеми та без детального інформування його щодо механізмів реалізації конкретних дій, які могли б стати на заваді законному вивезенню деревини з України та від вчинення яких Особа_1 мав утриматись за неправомірну вигоду, цілком достатньо для констатації наявності у діях обвинуваченого суб`єктивної сторони пособництва у вчиненні злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, та вчинення ним легалізації такої вигоди у групі з іншими особами, щодо яких триває досудове розслідування, відповідальність за що передбачена частиною третьою статті 209 цього ж Кодексу.

Таке усвідомлення, а відтак існування в діях ОСОБА_8 прямого умислу на 1) пособництво в одержанні службовою особою Держлісагентства, яка займає особливо відповідальне становище, Особа_1 на його користь, на користь дружини останнього - Особа_2 та підконтрольних їм компаній неправомірної вигоди та 2) подальшу легалізацію такої вигоди суд встановив, виходячи з сукупності та послідовності дій самого обвинуваченого, які становлять собою об`єктивну сторону інкримінованих йому злочинів.

157.1. Так, ОСОБА_8, отримавши довіреності на управління британськими компаніями «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», відкрив для них у латвійських банківських установах рахунки. Після чого із використанням реквізитів цих рахунків обвинувачений від імені компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP» укладав з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» агентські угоди, по яким не виконував жодних договірних зобов`язань, проте щомісяця виставляв їм рахунки на оплату фактично ненаданих послуг та невиконаних робіт, виходячи лише з самого факту придбання ними лісопродукції в українських лісгоспах та її відвантаження. Розмір рахунку завжди залежав від обсягу та виду дійсно придбаної в Україні лісопродукції у попередньому місяці.

157.2. У подальшому ж, обвинувачений перераховував отримані грошові кошти з рахунків компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» на рахунки інших осіб/компаній, зокрема, «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated», «Zelenio LTD», що були підконтрольними безпосередньо Особа_1 та його дружині - Особа_2 (том № 2 а.с. 228-250-п, переклад том № 12 а.с. 148-161; том № 3 а.с. 8-35, переклад том № 12 а.с. 162-171). Такі транзакції здійснювались на підставі контрактів про виготовлення, поставку та монтаж меблів також вочевидь без мети їх реального виконання та без подальшого виконання, про що свідчить негайне проведення розрахунків упродовж 30 днів з моменту їх підписання та відсутність будь-яких документів на підтвердження факту виготовлення, поставки та монтажу цих меблів (специфікацій, актів приймання-передачі, документів щодо їх збирання та встановлення, сертифікатів якості, гарантійних талонів тощо).

157.3. ОСОБА_8 був знайомий особисто щонайменше з Особа_2 та користувався високим рівнем довіри з її боку, адже окрім оформлення на нього довіреностей на управління компаніями «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», через рахунки яких проходила неправомірна вигода в особливо великих розмірах, що її надавали фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» чоловікові Особа_2 - Особа_1, обвинувачений працював менеджером у ТОВ «Авіс» та був директором ТОВ «ЛІСТРЕЙД», засновницею яких також була Особа_2 (том № 2 а.с. 125 (зворотний бік) - 127).

157.4. Крім того, допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_16, який у період 2011-2014 років за замовленням німецької компанії «Oko-Brennstoffe Nord» (Німеччина) здійснював контроль за кількістю та якістю відвантажуваної лісопродукції, упізнав в ОСОБА_8 саме ту особу, яка у 2013 році висловила йому вимогу щодо надання неправомірної вигоди у вигляді «відкату», тобто обов`язку «Oko-Brennstoffe Nord» (Німеччина) сплачувати за кожен відвантажений в Україні кубічний метр деревини на рахунок «Meganon-Commerce LLP» кошти, не передбачені укладеними з лісгоспами України офіційними контрактами. Свідок підкреслював, що обвинувачений особисто попереджав його про неможливість закупівель деревини в Україні без сплати неправомірної вигоди, що свідчить про обізнаність ОСОБА_8 щодо умов та порядку систематичного надання іноземними суб`єктами господарювання неправомірної вигоди.

Про ті ж самі умови для закупівлі деревини в Україні у 2011-2014 роках надавав показання також свідок ОСОБА_24, керівник фірми «Confana Industries S.A.», щоправда, не впізнавши ОСОБА_8, а також інші свідки, які упродовж 2011-2014 років здійснювали представництво іноземних компаній у їхніх правовідносинах з лісгоспами України.

157.5. У своїй сукупності досліджені докази доводять поза розумним сумнівом умисне свідоме створення обвинуваченим таких умов, які сприяли приховуванню окресленої корупційної схеми шляхом надання неправомірній вигоді, яка у 2011-2014 роках систематично надавалась Особа_1 фірмами «Uniles, S.R.O.», «Baltic Wood S.A.». «S.C. Confana Industries S.R.L.» у безготівковій формі, правомірного вигляду розрахунків за агентськими угодами, укладеними обвинуваченим від імені компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» з цими фірмами.

157.6. З огляду на характер та зміст виконуваних ОСОБА_8 дій він не міг не усвідомлювати їх протиправний характер, а з огляду на досвід його роботи у лісовій галузі на різноманітних посадах з 1999 року по 2007 рік він вочевидь був здатний встановити причинно-наслідковий зв`язок між посадою Особа_1 в Держлісагентстві, обумовленими цією посадою широкими повноваженнями у лісовій галузі України та завуальованою процедурою одержання ним на свою користь, на користь його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм компаній безготівкових грошових коштів без законних на те підстав від фірм, які здійснювали законну господарську діяльність у сфері службової діяльності Особа_1.

157.7. Добровільна та тривала участь ОСОБА_8 в окресленій корупційній схемі, поєднаній з одночасною легалізацією предмету неправомірної вигоди, що підтверджується кількома роками її існування, сумлінним виконанням ним своєї ролі, вчиненням систематичної (щомісячної) комунікації з фірмами «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» та злагодженою діяльністю у групі з особами, досудове розслідування щодо яких триває, свідчить про наявність у обвинуваченого стійкого прямого умислу на вчинення інкримінованого йому пособництва у злочині, передбаченому частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, а також у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 209 цього Кодексу.

158. Поза увагою суду не може залишитись також доволі складна, багатошарова, штучно ускладнена схема, використання якої вочевидь мало на меті унеможливити або принаймні максимально ускладнити (відтермінувати) викриття злочинної діяльності.

По-перше, фірми «Uniles, S.R.O.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Baltic Wood S.A.» завуальовано та опосередковано надавали неправомірну вигоду Особа_1 із її подальшою легалізацією з використанням компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated» на першому етапі лише за прямої участі ОСОБА_8 та Особа_2, які не мали статусу службових осіб, що унеможливлювало їх притягнення до кримінальної відповідальності за злочин у сфері службової діяльності без встановлення причетності до неї Особа_1, тоді як Особа_1 у цій схемі не фігурував аж до моменту перерахування коштів на рахунок «Willora Company Incorporated», бенефіціарним власником якого були вже він особисто та його дружина - Особа_2, а тому його дотичність до окресленої схеми можна було б встановити лише викривши весь ланцюг послідовних дій багатьох осіб.

По-друге, для реалізації корупційної схеми, що існувала на території України, були задіяні кілька юридичних осіб з іноземними засновниками та з реєстрацією їх за межами України (Велика Британія, Панама, Кіпр), банківські рахунки відкривались також в іноземних банках (Латвія, Швейцарія), а неправомірну вигоду надавали фірми зі Словаччини, Польщі, Румунії, що обумовлювало використання громіздкого механізму міжнародного співробітництва щонайменше з вісьмома іноземними юрисдикціями, а відтак довготривале збирання доказів.

По-третє, залучення до участі в цій схемі на першому її етапі не одразу Особа_2, а ОСОБА_8, який не був для Особа_1 близьким родичем або пов`язаною особою, а також перерахування неправомірної вигоди у виді безготівкових грошових коштів між іноземними суб`єктами господарювання без залучення українських банківських установ певною мірою убезпечувало корупційну схему від зайвої уваги органів правопорядку або фінансового моніторингу на території України.

Колегія суддів цілком свідома того, що реалізація схеми такого рівня потребує чітко узгоджених та консолідованих дій всіх її учасників, що поза розумним сумнівом свідчить про існування спільного прямого умислу щонайменше у ОСОБА_8, а також Особа_1 та його дружини - Особа_2, щодо яких триває досудове розслідування, на вчинення злочинів, передбачених частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

159. Ретельно дослідивши та проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази, суд не віднайшов ознак складів злочинів, що є суміжними з тим, що передбачений статтею 368 Кримінального кодексу України, зокрема, зловживання впливом чи зловживання владою або службовим становищем (статті 364 та 3692 цього Кодексу), а тому констатує правильність кваліфікації дій ОСОБА_8, як пособника за частиною четвертою статті 368 цього Кодексу та відсутність підстав для їх перекваліфікації.

160. Злочин, передбачений частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, пособником у вчиненні якого є ОСОБА_8 та який полягає у систематичному одержанні неправомірної вигоди Особа_1 на його користь, на користь його дружини - Особа_2 та підконтрольних їм компаній, був триваючим та завершився у 2014 році - у момент останнього зарахування грошових коштів (неправомірної вигоди) на рахунок компанії «Meganon-Commerce LLP» від фірми «Uniles, S.R.O.», що відбулось 12 лютого 2014 року (том № 3 а.с. 33).

Злочин, передбачений частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, виконавцем якого є ОСОБА_8 та який полягає у систематичній легалізації (відмиванні) майна, здобутого злочинним шляхом, а саме предмету неправомірної вигоди, також був триваючим та завершився у 2014 році - у момент здійснення останньої дебетової транзакції з рахунку компанії «Meganon-Commerce LLP», що відбулась 30 травня 2014 року (том № 3 а.с. 35).

За таких обставин, строк притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, встановлений статтею 49 Кримінального кодексу України, за частиною четвертою статті 368 цього Кодексу спливе 12 лютого 2029 року, а за частиною третьою статті 209 цього ж Кодексу - 30 травня 2029 року.

VI. Оцінка доводів сторони захисту

161. Ретельно розібравши доводи сторони захисту стосовно істотних порушень Кримінального процесуального кодексу України на стадії досудового розслідування, а відтак наявності підстав для визнання доказів сторони обвинувачення неналежними та/або недопустимими, колегія суддів вважає частину їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, при цьому виходить з такого.

Щодо доводів захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 про неконкретне формулювання обвинувачення

162. Оскільки згідно з частиною першою статті 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, колегія суддів проаналізувала зміст обвинувального акта на предмет достатньої чіткості формулювання обвинувачення для його вирішення по суті.

163. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт повинен містити:

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення,

- його правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність,

- формулювання обвинувачення.

163.1. Повнота та детальне викладення в обвинувальному акті встановлених досудовим розслідуванням фактів мають надважливе значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення та перевірки їх доказами.

Виходячи зі змісту статті 91 Кримінального процесуального кодексу України, такими фактами є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.

Якщо особа обвинувачується у злочині, вчиненому групою осіб за попередньою змовою, обвинувальний акт повинен також ідентифікувати таких осіб, їхню кількість, характер взаємовідносин між ними, досягнення цими особами домовленості щодо спільної участі у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень, розподілу ролей між ними тощо.

У тому випадку, коли особі інкримінується кримінальне правопорушення, вчинення якого можливе лише певною особою, в обвинувальному акті, окрім загальних ознак суб`єкта такого правопорушення (вік та осудність), обов`язково мають бути наведені додаткові ознаки, необхідні для визнання цієї особи спеціальним суб`єктом.

При цьому рівень деталізації окреслених питань є оціночним поняттям, тобто є індивідуальним для кожного кримінального провадження та повинен бути таким, що дозволяє відтворити не абсолютно всі суміжні або супутні з інкримінованим діянням події, а лише ті з них, на підставі яких суд може встановити поза розумним сумнівом наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для конкретного провадження.

163.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення є наслідком кримінально-правової оцінки конкретного суспільно-небезпечного діяння, що її здійснює уповноважена особа шляхом співставлення всіх обставин події та юридичної моделі злочину, наведеної у диспозиції статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність.

163.3. Квінтесенцією аналізу сукупності фактичних обставин на предмет наявності в них ознак складу злочину є формулювання обвинувачення, тобто короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми у її співвідношенні із встановленими досудовим розслідуванням подіями.

164. За змістом обвинувального акта ОСОБА_8 інкримінується пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, в особливо великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням, з подальшою легалізацією предмета цієї неправомірної вигоди, вчиненою також за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Разом з тим, досудове розслідування щодо інших співучасників - спеціального суб`єкта (службової особи Державного агентства лісових ресурсів України, яка займає особливо відповідальне становище) та інших осіб триває дотепер. Йдеться про кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2014 року за номером 42014000000000364, з якого 24 жовтня 2016 року були виділені матеріали щодо ОСОБА_8 (том № 1 а.с. 182-183, 203-206, 197-199).

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у пункті 105 свого рішення від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний та Офіцеров проти Росії» (заява № 46632/13 та 28671/14), умовою судового розгляду справ виділеного провадження є те, що фактам, встановленим у справі, у якій особа не брала участі, не притаманні властивості принципу «res judicata», тобто вони не мають преюдиціального значення для кримінальних проваджень, які здійснюються щодо інших співучасників.

За таких умов, кримінальне провадження щодо пособника окремо від інших співучасників, винуватість яких не встановлена, а відтак на яких розповсюджується презумпція невинуватості, дійсно, вимагає певною мірою особливого підходу до дослідження та оцінки доказів, а також поміркованого викладення фактичних обставин в обвинувальному акті та вироку. Зокрема, встановивши факт вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та за участі спеціального суб`єкта, що необхідно для правильної кваліфікації дій пособника, в обвинувальному акті та у вироку щодо них належить уникати будь-якої персоніфікації (зазначення їх імен, прізвищ, по-батькові або інших ознак, за якими їх можна достеменно встановити). Інакше кажучи, ідентифікація співучасників, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, є обов`язковою лише у тій мірі, що впливає на обсяг обвинувачення пособника та правову кваліфікацію його дій.

165. На переконання колегії суддів, пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення, є достатньо конкретним, адже дозволяє визначити мінімально необхідну кількість осіб із всієї групи та їх необхідні ознаки (характеристики) для кваліфікації дій обвинуваченого за частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

165.1. Як зазначено в обвинувальному акті, досудове розслідування щодо інших осіб, зокрема, щодо службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, триває дотепер. Отже, з огляду на конструкцію пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення суд, не встановлюючи винуватість конкретних осіб, яким обвинувачення ще не висувалось, повинен з`ясувати та перевірити доказами лише ті фактичні обставини, які свідчили б про умисну спільну участь ОСОБА_8 та цих осіб у вчиненні інкримінованих саме йому злочинів.

165.2. Визнаючи в цілому правильною практику наведення в обвинувальному акті неперсоніфікованої інформації щодо тих осіб, стосовно яких триває досудове розслідування, колегія суддів констатує дещо хаотичний стиль викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення, що ускладнило судове провадження, проте, не унеможливило його.

Так, у ході судового розгляду прокурор надала документи на підтвердження призначення кількох осіб на керівні посади Держлісагентства, що у 2011-2014 роках мали статус службових осіб, які займають особливо відповідальне становище: Особа_1 (том № 2 а.с. 18, 19, 20-21); Особа_3 (том № 2 а.с. 22, 23, 24-25, 26), Особа_4 (том № 2 а.с. 27, 28, 29, 30), Особа_5 (том № 2 а.с. 31, 32).

За результатами судового розгляду судом поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_8 був пособником в окресленій в обвинувальному акті схемі отримання неправомірної вигоди Особа_1 на його особисту користь, на користь його дружини - Особа_2 та на користь підконтрольних їм суб`єктів господарювання.

Щодо Особа_3, Особа_4, Особа_5 прокурор посилалась на перевірку їх причетності до злочинної діяльності у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42014000000000364, досудове розслідування у якому наразі триває.

165.3. І хоча досудове розслідування у кримінальному провадженні за номером 42014000000000364 не завершилось, а винуватість інших осіб не встановлена дотепер, колегія суддів у межах пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення дійшла висновку про достатність доказів у їхній сукупності для визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Щодо позиції сторони захисту про недопустимість використання у якості доказів тих відомостей, що були одержані в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні за номером 42014000000000364

166. Відповідно до частини першої статті 553 Кримінального процесуального кодексу України докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною.

167. Як убачається з матеріалів справи, відомості, що їх у цьому кримінальному провадженні використовує сторона обвинувачення у якості доказів, дійсно, були одержані, зокрема, за запитом про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні 420140000000000364 (том № 2 а.с. 185-187, 198-200, 202-206; том № 3 а.с. 200-203, 205-216; том № 5 а.с. 6, 7-13; том № 6 а.с. 6-7, 9-16, 26-27, 28; том № 7 а.с. 55-58, 60-67, 72-220, переклад том № 11 а.с. 226-250д; том № 8 а.с. 6-7, 9-13, 16-39, переклад том № 8 а.с. 41-55).

168. Разом з тим, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за номером 420160000000002989 було виділено з кримінального провадження за номером 42014000000000364 щодо тих самих фактичних обставин та подій з тією самою правовою кваліфікацією (том № 1 а.с. 177-180, 181, 182-196), тобто кримінальне провадження за номером 42016000000002989 є за своєю суттю кримінальним провадженням за номером 42014000000000364, проте щодо конкретної особи.

До того ж на момент виділення кримінального провадження за номером 42016000000002989, тобто станом на 24 жовтня 2016 року, всі відомості, одержані за результатами виконання запитів про міжнародну правову допомогу, вже були долучені до матеріалів кримінального провадження за номером 42014000000000364, а відтак їх використання у якості доказів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 не вимагає досягнення будь-яких додаткових домовленостей з державами, які такі відомості надали.

Щодо недопустимості використання у якості доказів неналежним чином засвідчених копій матеріалів, які були виділені з кримінального провадження за номером 42014000000000364

169. Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 24 жовтня 2016 року, якою з кримінального провадження за номером 42014000000000364 було виділено кримінальне провадження за номером 42016000000002989, проведення досудового розслідування в останньому було доручено слідчим Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України (том № 1 а.с. 182-183).

170. Насамперед, колегія суддів відхиляє доводи захисника - адвоката ОСОБА_10 щодо можливості використання у цьому кримінальному провадженні висновків, зроблених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

По-перше, у наведеній постанові суд надавав оцінку допустимості використання копії документу, що підтверджує повноваження представника в адміністративній справі. А по-друге, реквізити копії довіреності представника були досліджені на предмет їх відповідності правилам засвідчення копій документів, визначеним Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України № 55 від 7 квітня 2003 ороку, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкціям з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) тощо.

Разом з тим, правила та стандарти, викладені у зазначених нормативно-правових актах, розповсюджуються винятково на організаційно-розпорядчі документи органів державної влади (розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо).

171. Натомість, порядок оформлення виділених матеріалів кримінальної справи врегульований іншим нормативно-правовим актом - Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України № 18 від 01 квітня 2010 року, яка діяла станом на 24 жовтня 2016 року.

Згідно з пунктами 9.8.1., 9.8.2. цієї Інструкції копіювання матеріалів кримінальної справи для виділення їх в окреме провадження здійснюється слідчим або іншим працівником прокуратури за його дорученням. Копія документа виготовляється, зокрема, засобами автоматизованого копіювання (ксерокс). Відмітка «Копія» або «Витяг» зазначається у верхній правій частині лицевого боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається зі слів «З оригіналом згідно», що завірений печаткою, з найменуванням відповідної прокуратури (негербовою) або її структурного підрозділу (канцелярія), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «Підпис».

172. Як убачається з тильної сторони останніх аркушів тих томів копій матеріалів, що були виділені з кримінального провадження за номером 42014000000000364, ці копії були завірені підписом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та печаткою цієї установи «Для документів» без зазначення дати такого засвідчення (наприклад, том № 5 а.с. 250 - тильний бік).

Отже, всупереч наведеним вимогам Інструкції з діловодства в органах прокуратури України копії матеріалів, виділені з кримінального провадження за номером 42014000000000364, були засвідчені неналежним чином.

173. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з позицією захисту щодо недопустимості використання в якості доказів всіх виділених у копіях матеріалів з огляду на окреслене порушення порядку засвідчення копій, при цьому виходить з таких міркувань.

173.1. У випадку виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження неможливо дотриматись вимоги щодо наявності в обох провадженнях оригіналів документів, тож вочевидь в одному з них матеріали справи будуть сформовані з належним чином засвідчених копій. За таких обставин, копії виділених матеріалів є належними та допустимими доказами, позаяк вони вилучені та виготовлені за правилами частини четвертої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України. Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 214/3642/16-к.

173.2. З огляду на неналежне засвідчення копій матеріалів кримінального провадження за номером 42016000000002989 в 2016 році, тобто на момент їх виділення, та неможливість усунути цей недолік у подальшому, суд своєю ухвалою від 13 червня 2022 року задовольнив клопотання прокурора та надав їй дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження за номером 42014000000000364 (том № 16 а.с. 79-94).

21 та 28 листопада 2022 року прокурор через канцелярію суду надала оригінали тих матеріалів кримінального провадження за номером 42014000000000364, які були виділені у провадження за номером 42016000000002989 (том № 17 а.с. 28-29, 33-35), надавши у такий спосіб їх для огляду суду та іншій стороні, що узгоджується з вимогами частин третьої, сьомої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України.

Зауваження сторони захисту щодо необхідності дослідження всіх наданих прокурором оригіналів документів, копії яких вже були досліджені у ході судового розгляду, Як роз`яснив Верховний Суд у своїй постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 991/2007/22,

Щодо порушення вимог статті 4 Кримінального процесуального кодексу України з огляду на перебування всіх компаній-учасниць цього кримінального провадження «Baltic Wood S.A.», «S.C. Confana Industries S.R.L.», «Uniles, S.R.O.», «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», «Vestera Group S.A.», «Willora Company Incorporated» під юрисдикцією інших країн та здійснення всіх транзакцій між ними за межами України

174. Порядок дії кримінального процесуального закону у просторі врегульовано статтею 4 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та у порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Іншими словами, якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, де було вчинено кримінальне правопорушення - в Україні чи за її межами - воно регулюється нормами кримінального процесуального законодавства України.

175. Менше з тим, у контексті наведеного правила важливо визначити місце вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, під яким у доктрині кримінального права розуміють певну територію, де було почато та/або закінчено діяння та/або настали суспільно-небезпечні наслідки такого діяння.

176. Дійсно, як убачається з матеріалів справи, компанії «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», від імені яких діяв ОСОБА_8 упродовж 2011-2014 років, були зареєстровані під юрисдикцією Великої Британії та Уельса (том № 2 а.с. 222, том № 3 а.с. 3, переклад том № 11 а.с. 165). Розрахункові рахунки для цих компаній були відкриті ОСОБА_8 в латвійській банківській установі Aizkraukles Banka («ABLV Bank») (том № 2 а.с. 220-221; том № 3 а.с. 1-2). Агентські договори від імені цих компаній укладались ОСОБА_8 з уповноваженими особами фірм «Uniles, S.R.O.» (Словаччина), «S.C. Confana Industries S.R.L.» (Румунія), «Baltic Wood S.A.» (Польща). Рахунки (інвойси) за агентськими договорами виставлялись обвинуваченим щомісяця та направлялись зазначеним фірмам електронною поштою, а транзакції за ними відбувались між банківськими установами у Словаччині, Румунії, Польщі та Латвії. Управління ОСОБА_8 розрахунковими рахунками компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» відбувалось за допомогою Інтернет-банкінгу, тобто було доступним з будь-якої країни світу.

177. Разом з тим, транснаціональні способи вчинення злочинів, що є типовими для приховування масштабної злочинної діяльності (корупційних схем, наркотрафіку, легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, ухилення від сплати податків тощо), хоча й ускладнюють її викриття, проте не унеможливлюють здійснення досудового розслідування та судового провадження щодо неї, а також не вимагають фрагментації та розподілу складових такої діяльності між органами тих держав, на території яких були вчинені конкретні окремі дії.

178. Визначальним у цьому питанні є місце вчинення діяння та/або місце настання його суспільно небезпечних наслідків. Як встановлено судом, ОСОБА_8 вчинив пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займала саме в Україні особливо відповідальне становище, за невчинення цієї особою дій у межах її службових повноважень саме на території України у лісовій галузі України. У подальшому, неправомірну вигоду, одержану на рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», відкриті у латвійській банківській установі, було легалізовано шляхом вчинення численних фінансово-господарських операцій за участі іноземних суб`єктів господарювання.

179. Отже, вся окреслена схема є складовою системної корупції, яка існує в Україні, а тому її суспільно небезпечні наслідки є найбільш яскраво вираженими та руйнівними саме для української економіки, відтак колегія суддів не вбачає порушень статті 4 Кримінального процесуального кодексу України під час здійснення досудового розслідування та судового провадження.

180. Доводи сторони захисту щодо неналежності окремих доказів знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та відображені у тих розділах цього вироку, в яких суд визнає їх такими, що не мають значення для цього кримінального провадження.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх фактичних обставин, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів доходить висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_8 винуватим в інкримінованих йому злочинах та кваліфікує його дії:

- за частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням, за невчинення в інтересах осіб, які надавали таку вигоду, дії з використанням службового становища;

- за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, як легалізацію (відмивання) майна, здобутого злочинним майном, вчинену в особливо великому розмірі групою осіб за попередньою змовою.

VІІ. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого

181. ОСОБА_8 раніше не судимий (том № 13 а.с. 115, том № 17 а.с. 63), на обліку у нарколога не перебуває (том № 17 а.с. 56), має вищу освіту.

VІІІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

182. Обставини, передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, які б обтяжували покарання ОСОБА_8, судом не встановлені.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей 2012 року народження та 2015 року народження, один з яких має інвалідність (том № 20 а.с. 2-4).

ІХ. Мотиви призначення покарання

183. Відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує тяжкість вчинених ним злочинів, які належать до категорії особливо тяжких, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також обставини, які пом`якшують його покарання.

184. Крім того, у цьому кримінальному провадженні колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги довготривалий період здійснення злочинної діяльності ОСОБА_8 у складі групи осіб, а саме упродовж 2011-2014 років, а також реалізацію цими особами схеми одержання неправомірної вигоди у масштабах, так званої «системної» або «ендемічної» корупції, тобто такого її виду, коли корупція стає невід`ємною частиною економічної та політичної системи держави, за функціонування якої більшість людей та суб`єктів господарювання не мають жодної «здорової» альтернативи для реалізації своїх прав та законних інтересів.

Це саме той вид корупції, який еволюціонував в Україні від окремих поодиноких спорадичних проявів хабарництва у складне, багатогранне явище, яке ґрунтується на цілому комплексі протиправних дій і вчинків груп осіб, націлених на їхнє тривале незаконне збагачення в суттєвих обсягах.

Така корупція повністю ігнорує та зрештою підпорядковує собі загальнодержавні інтереси шляхом протиправного обміну народногосподарського ресурсу на вигоду окремих осіб та владно-економічних кланів. Як наслідок, рівень тіньової економіки зростає та зазвичай призводить до критичних наслідків, оскільки в таких умовах важелі регулювання макроекономічних процесів втрачають дієвість, а фінансово-економічний фундамент держави руйнується.

185. Разом з тим, суд цілком свідомий того, що ОСОБА_8, беручи участь у масштабній корупційній схемі у якості пособника, не мав у ній статусу службової особи, а відтак не складав присяги народу України. Обвинувачений також вочевидь не був кінцевим бенефіціаром окресленої у цьому вироку схеми, проте в силу свого життєвого досвіду, здобутої вищої освіти та тривалої професійної діяльності у лісовій галузі України він повною мірою розумів розмах корупції у ній та свою надважливу роль у її приховуванні.

186. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність та достатність для виправлення ОСОБА_8 і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України строком на дев`ять років, а за частиною третьою статті 209 цього ж Кодексу - строком на десять років.

187. Вирішуючи питання про можливість та доцільність застосування до ОСОБА_8 такого додаткового виду покарання як позбавлення його права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, колегія суддів бере до уваги, що обвинувачений, виконуючи роль пособника під час реалізації корупційної схеми упродовж 2011-2014 років, не обіймав будь-яких посад в органах державної влади, на підприємствах державної, комунальної або приватної форм власності, а також не мав статусу фізичної особи - підприємця.

Разом з тим, як убачається зі змісту довіреностей, оформлених від імені компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», ОСОБА_8 був наділений щодо господарської діяльності цих компаній фактично необмеженим колом адміністративно-господарських повноважень, які полягали в управлінні та розпорядженні їхнім майном, зокрема, грошовими коштами (зберіганні майна, його переробці, забезпеченні контролю за операціями з ним, конвертації валютних цінностей, укладенні правочинів, проведенні розрахунків за ними тощо). Інакше кажучи, обвинувачений здійснював окреслені функції на підставі спеціального повноваження.

Саме реалізовуючи такі функції, ОСОБА_8 упродовж трьох років систематично вчиняв дії, спрямовані 1) на приховування злочинної діяльності шляхом вуалювання численних епізодів одержання неправомірної вигоди під законну господарську діяльність та 2) на подальшу легалізацію (відмивання) такої вигоди.

188. Отже, з урахуванням положень статті 55 Кримінального кодексу України та з огляду на характер інкримінованих ОСОБА_8 діянь, які були вчинені ним під час реалізації адміністративно-господарських повноважень від імені двох суб`єктів господарювання - компаній «Mega-Commerce Limited» та «Meganon-Commerce LLP», колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення обвинуваченому за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 та за частиною третьою статті 209 КК України, за кожен злочин окремо, додаткового покарання у виді позбавлення його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на три роки.

189. Суд також призначає ОСОБА_8 за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 та за частиною третьою статті 209 КК України, за кожен злочин окремо, додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, оскільки цей вид покарання прямо передбачений у санкціях зазначених статей.

190. Відповідно до частини першої статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне та додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

190.1. Вирішуючи питання про те, який із передбачених статтею 70 Кримінального кодексу України принципів необхідно застосувати при призначенні остаточного покарання ОСОБА_8 за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного/часткового складання покарань), колегія суддів враховує те, що обвинувачений раніше не судимий, здобув вищу освіту, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких має інвалідність, у корупційній схемі брав участь у якості пособника, що свідчить про нижчий рівень його суспільної небезпеки порівняно з організатором, підбурювачем або виконавцем, а тому вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

190.2. Оскільки ОСОБА_8 призначено додаткове покарання у виді позбавлення його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, за кожен злочин окремо строком на три роки, що відповідно до санкцій частини четвертої статті 368 та частини третьої статті 209 Кримінального кодексу України є максимальною межею для цього виду покарання, суд констатує можливість застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим також до призначення остаточного додаткового покарання за сукупністю злочинів (другий абзац пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Х. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Щодо запобіжного заходу

191. Як убачається з матеріалів справи, 05 серпня 2016 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України (том № 9 а.с. 21-45).

192. 08 серпня 2016 року підозрюваного ОСОБА_8 у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання оголошено у розшук (том № 9 а.с. 46-48), а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року надано дозвіл на його затримання та доставку до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том № 9 а.с. 60, 90-93).

29 вересня 2016 року ОСОБА_23 затримано на підставі статей 208, 191 Кримінального процесуального кодексу (том № 9 а.с. 61-93).

193. На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року (том № 9 а.с. 94) до ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 413 400 гривень 00 копійок (том № 9 а.с. 94), у зв`язку з внесенням якої 30 вересня 2016 року ОСОБА_8 був звільнений з-під варти (том № 9 а.с. 95-96), тобто тривалість його попереднього ув`язнення склала два дні.

194. Вирішуючи питання про зарахування попереднього ув`язнення у строк призначеного ОСОБА_8 за цим вироком покарання, суд враховує правовий висновок щодо застосування норми, передбаченої частиною п`ятою статті 72 Кримінального кодексу України, викладений у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, яким визначено, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї застосовувались або продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина п`ята статті 72 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.

195. Таким чином, відповідно до частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) у строк покарання ОСОБА_8 підлягає зарахуванню попереднє ув`язнення з моменту його фактичного затримання 29 вересня 2016 року по день звільнення з ДУ «Київський слідчий ізолятор № 13», тобто 30 вересня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Арешт майна

196. Судом встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 та 18 серпня 2016 року (том № 9 а.с. 103-104, 127-131) накладено арешт:

- на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 47,9 кв.м., що належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_8 (том № 9 а.с. 135-136);

- гараж № НОМЕР_46 з підвалом загальною площею 39,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_6, автогаражний кооператив «Новосіл», та однокімнатну квартиру загальною площею 46,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_5, які належать згідно з договорами дарування матері ОСОБА_8 - ОСОБА_120, без права їх відчуження (том № 9 а.с. 132-134, 137-138);

- квартиру загальною площею 110,10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 (том № 9 а.с. 140-141).

197. Як зазначено в цих ухвалах, відповідно до частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт на зазначені об`єкти нерухомості був накладений з метою забезпечення конфіскації майна ОСОБА_8 як виду покарання.

198. Разом з тим, як убачається з інформаційних довідок, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності за номерами 66590453 та 66586828, на дату накладення арешту гараж № НОМЕР_46 з підвалом загальною площею 39,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_6, автогаражний кооператив «Новосіл», та однокімнатна квартира загальною площею 46,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_5, належали на праві власності не ОСОБА_8, а його матері - ОСОБА_120 згідно з договорами дарування від 27 липня 2016 року (том № 9 а.с. 132-134, 137-138). При цьому цей договір дарування був укладений до повідомлення ОСОБА_8 про підозру, яка була складена лише 05 серпня 2016 року (том № 9 а.с. 21-45).

199. Згідно ж з частиною шостою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання такий арешт може бути накладений винятково на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

200. Оскільки наведені вимоги на момент постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва дотримані не були, то арешт на гараж № НОМЕР_46 з підвалом загальною площею 39,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_6, автогаражний кооператив «Новосіл», та однокімнатну квартиру загальною площею 46,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_5, був накладений необґрунтовано, а відтак цей захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню, виходячи з положень частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

201. Арешт, накладений на на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 47,9 кв.м, за твердженням прокурора та обвинуваченого, був накладений необґрунтовано, оскільки частина цієї квартири належить не обвинуваченому, а вочевидь іншій особі - його тезці ОСОБА_8, адже в інформаційних довідках, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, відсутні інші необхідні ідентифікатори (дата, місяць, рік народження, податковий номер тощо). За таких обставин, відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України цей арешт підлягає скасуванню.

202. Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року був накладений арешт на грошові кошти, які розміщені на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3, відкритому у банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» компанією «Willora Company Incorporated» (том № 4 а.с. 143). У межах надання міжнародної правової допомоги на підставі наведеної ухвали Прокуратура Женеви наклала арешт на 1 441 244 доларів США та 1 219 599 євро, які станом на 08 грудня 2014 року знаходились на рахунку компанії «Willora Company Incorporated» у Банку BNP, одержувачами економічної вигоди за яким є Особа_1 та Особа_2 (том № 4 а.с. 144-149, 153).

203. У поряду, передбаченому статтями 961, 962 Кримінального кодексу України, колегія суддів застосовує до означених безготівкових коштів у розмірі 1 441 244 доларів США та 1 219 599 євро спеціальну конфіскацію, тобто примусово безоплатно вилучає їх у власність держави, як таких, що одержані внаслідок вчинення кримінального порушення, при цьому виходить з такого.

По-перше, з огляду на частину другу статті 962 Кримінального кодексу України часткова конвертація у долари США тих безготівкових грошових коштів, що надійшли у якості неправомірної вигоди від фірм «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.» спочатку на рахунки компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», а згодом були перераховані (легалізовані) на рахунок компанії «Willora Company Incorporated», не змінює природи їх злочинного походження та не перешкоджає застосуванню до них спеціальної конфіскації.

По-друге, колегія суддів, звичайно, свідома того, що на рахунок компанії «Willora Company Incorporated» у період з січня 2011 року по лютий 2014 року надходили не лише грошові кошти, які являли собою неправомірну вигоду, надану фірмами «Baltic Wood S.A.», «Confana Industries S.R.L.», «Uniles S.R.O.». До того ж, відмежувати грошові кошти у безготівковій формі, які надійшли на рахунок компанії «Willora Company Incorporated» від компанії «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP», «Vestera Group S.A.» від безготівкових коштів з інших джерел, які знаходяться за межами судового розгляду, неможливо, позаяк безготівкова форма передбачає лише можливість ідентифікації джерела та дати їх надходження (списання) на рахунок (з рахунку), розміру таких платежів, а також загального балансу рахунку з урахуванням всіх транзакцій.

За таких обставин, для висновку суду про можливість застосування спеціальної конфіскації до безготівкових грошових коштів у сумі 1 441 244 долари США та 1 219 599 євро, на які накладено арешт на рахунку компанії «Willora Company Incorporated» у Банку BNP, цілком достатньо констатувати, що на рахунок компанії «Willora Company Incorporated» від компаній «Mega-Commerce Limited», «Meganon-Commerce LLP» надійшли грошові кошти в сумі 1 684 780,54 євро, а від компанії «Vestera Group S.A.» - 1 000 000 доларів США (пункти 81.2, 94 цього вироку), що перевищує суму арештованих коштів.

203. Оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у пред`явленому йому обвинуваченні (за винятком епізодів за участі компанії «Faraday & Co») та, враховуючи, що 1) покарання за інкриміновані йому злочини передбачає такий його додатковий вид як конфіскація майна, а також те, що 2) закон про кримінальну відповідальність передбачає спеціальну конфіскацію грошей, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, то з метою забезпечення виконання вироку суду арешт, накладений на всі наведені у цьому розділі об`єкти, за виключенням майна, власником якого є ОСОБА_121, належить залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_8 визнати винуватим за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (у редакції від 10 листопада 2015 року), та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_8 визнати винуватим за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України (у редакції від 10 листопада 2015 року), та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Зарахувати на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України (у редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_8 у строк основного покарання строк його попереднього ув`язнення з 29 по 30 вересня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, застосований до ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року, - до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після того заставу, якщо вона не буде звернена в дохід держави, - повернути особі (-ам), яка (-і) її внесли.

Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 та 18 серпня 2016 року на квартиру загальною площею 110,10 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 - залишити без змін.

Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 та 18 серпня 2016 року:

- на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 47,9 кв.м, що належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_8,

- на гараж № НОМЕР_46 з підвалом загальною площею 39,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_6, автогаражний кооператив «Новосіл», який належить ОСОБА_120,

- на однокімнатну квартиру загальною площею 46,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_120,

- після набрання вироком законної сили скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2015 року на грошові кошти у розмірі 1 441 244 (один мільйон чотириста сорок одна тисяча двісті сорок чотири) доларів США та 1 219 599 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) євро, які розміщені на розрахунковому рахунку за номером НОМЕР_3, відкритому компанією «Willora Company

Incorporated» у банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA», - залишити без змін, а після набрання вироком законної сили до вказаних грошових коштів застосувати спеціальну конфіскацію, безоплатно вилучивши їх в дохід держави Україна відповідно до статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

1 Числове значення гривневого еквіваленту до іноземної валюти встановлено з точністю до чотирьох десяткових знаків відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 148 від 10 грудня 2019 року