Document No. 108959024

Справа № 991/5886/22

Провадження № 1-кс/991/222/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

08 лютого 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_16.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 11 травня 2019 року за № 62019000000000639.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона захисту: захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 .

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор САП), старший детектив - заступник керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі - детектив НАБУ).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року.

Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2, про скасування повідомлення про підозру.

У клопотанні захисник зазначає, що на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_2, починаючи з 12 липня 2022 є підозрюваним у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11 травня 2019 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

В той же час, сторона захисту, вивчивши текст повідомлення про підозру ОСОБА_2 та матеріали на її обґрунтування, які надавалися органом досудового розслідування до слідчих суддів під час розгляду різних клопотань, зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2, в силу вимог ст. ст. 111, 135, 276-278 КПК України, не здійснено, окрім того воно є незаконним та складеним з порушенням норм матеріального права, а також містить хибні твердження про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, з огляду на наступне.

Так, сторона обвинувачення на даний час вважає, що вжила заходи для вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України та ч. 2 ст. 135 КПК України. 12 липня 2022 року повідомлення про підозру ОСОБА_2 було надіслано поштою на чотири адреси:

- АДРЕСА_7 (адреса «КГ ЖЕП Автозаводське» - яке, на думку сторони обвинувачення обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_2 );

- АДРЕСА_3 (адреса КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду у місті Києві»);

- АДРЕСА_4 (місце реєстрації ОСОБА_2 );

- АДРЕСА_5 (місце проживання ОСОБА_2 - на думку сторони обвинувачення). Всі поштові відправлення були повернуті на адресу Національного антикорупційного бюро України, на що вказувалось стороною захисту з долученням відповідних документів.

Окрім того, стороною обвинувачення взагалі не вживалися заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 та підтвердження тимчасової відсутності його за місцем проживання станом на 12 липня 2022 року, як то виїзд детективів НАБУ за вищевказаними адресами тощо.

Так, стороною захисту отримано відповідні документи, які підтверджують факт того, що КГ ЖЕП «Автозаводське» не здійснювало станом на 12 липня 2022 року, та й взагалі ніколи не здійснювало обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2 ). Натомість утримання будинку за вказаною адресою, відповідно до відповіді виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, долученої до матеріалів справи стороною захисту, починаючи з 2008 року здійснювало ТОВ «Житлорембудсервіс». Водночас, згідно з відповіддю ТОВ «Житлорембудсервіс», жодних повідомлень, адресованих ОСОБА_2, до вказаної компанії з НАБУ не надходило.

Стороною захисту також отримано відповідні документи, у тому числі, відповідь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду у місті Києві», що свідчать про повернення на адресу НАБУ вищевказаного поштового відправлення, як такого, що скеровано не за належністю.

Адреса: АДРЕСА_4, дійсно є адресою реєстрації ОСОБА_2, що не спростовується стороною захисту. Водночас, ч. 2 ст. 135 КПК України, по перше, передбачає скерування повідомлення за місцем саме проживання, а не реєстрації особи, по друге, скерування такого повідомлення на адресу житлово-експлуатаційної організації, а не безпосередньо на адресу за якою особа відсутня.

Адреса: АДРЕСА_5, на думку сторони обвинувачення, і була адресою проживання ОСОБА_2 станом на 12 липня 2022 року. Однак відомості щодо вказаної адреси проживання отримано стороною обвинувачення з листа ДП «Сетам» від 03 липня 2020 року. При цьому, відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_2 був звільнений з ДП «Сетам» ще у 2019 році, а вказував зазначену адресу ще при працевлаштуванні до підприємства у 2018 році. Дані ж інформаційної системи «АРМОР» щодо проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою датовані ще 2016 роком. При цьому актуальні дані щодо проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою стороною обвинувачення не отримані.

Водночас, у сторони обвинувачення відсутні будь-які дані, які б підтверджували здійснення органом досудовою розслідування дій, спрямованих на особисте вручення повідомлення про підозру чи хоча б встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 на день його складання.

Крім того, стороною обвинувачення 28 липня 2022 року повідомлення про підозру вручено батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який як вважає сторона обвинувачення, проживає за адресою: АДРЕСА_1, що нібито підтверджується протоколом допиту ОСОБА_6 та розпискою про отримання повідомлення про підозру. Водночас, стороною захисту отримано документи, які свідчать про те, що ОСОБА_6, починаючи з 1999 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1, а також документи, що взагалі спростовують факт проживання ОСОБА_2 з батьком починаючи з 2008 року.

Захисник звертає увагу, що ОСОБА_2, ще 13 лютого 2022 року у зв`язку з виїздом на відпочинок разом зі своєю сім`єю офіційно перетнув межі державного кордону України та планував повернутися 10 березня 2022 року, однак з незалежних від нього обставин та подій, які розпочалися на території України 24 лютого 2022 року та продовжуються на даний час, не зміг цього зробити та змушений був залишитися для проживання за межами України.

Про факт офіційного перебування ОСОБА_2 за кордоном та його знаходження і проживання у подальшому в конкретній державі за конкретною адресою, було неодноразово проінформовано Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру шляхом направлення клопотань через офіційні електронні пошти та у подальшому дублюванням через АТ «Укрпошта» .

Захисник вважає, що виліт з території України ще 13 лютого 2022 року з підстав відпочинку та подальшого змушеного перебування разом з сім`єю за межами території України у зв`язку зі збройною агресію російської федерації не може свідчити про його умисне переховування чи неявку на виклики Національного антикорупційного бюро України, оскільки жодних законних перешкод у вільному пересуванні не було. При цьому, будь яких викликів чи процесуальних документів ОСОБА_2 до моменту виїзду за кордон не отримував, окрім повісток в 2020 році про виклик на допити до Національного антикорупційного бюро в якості свідка, по результатам яких останній добросовісно з`являвся та надавав правдиві і об`єктивні показання, в тому числі щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року.

За таких обставин, захисник зазначає, що все вищевикладене дає підстави стверджувати про відсутність, в силу положень ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, у ОСОБА_2 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже безпідставність тверджень Національного антикорупційного бюро України з приводу існування даної події взагалі.

Окрім цього, за змістом складеного письмового повідомлення про підозру ОСОБА_2, також не вбачається наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а наведені в повідомленні обставини не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються здобутими представниками ОСОБА_2 доказами, виходячи з наступного.

Сторона обвинувачення зазначає про існування злочинної змови між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які залучили до реалізації такої змови ОСОБА_2 з доведенням останньому злочинної ролі. Однак, сам факт нібито залучення ОСОБА_2 до реалізації злочинного плану з відповідною відведеною роллю - є просто нічим не підтвердженим припущенням сторони обвинувачення, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази та відомості, з яких вбачається та можна відповідно зробити висновок щодо існування взагалі такого факту. Крім того, працівник ДП «Сетам» ОСОБА_2 з ОСОБА_9, ОСОБА_8 та іншими особами, з числа працівників АРМА, не знайомий та не перебував в будь-яких відносинах, що підтверджується неодноразовими об`єктивними показаннями, наданими детективам Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_2 у якості свідка.

Так, з приводу констатування факту внесення ОСОБА_2 інформації про електронні торги у вигідний період часу для ТОВ «Соіл Компані ЛТД», то даний факт не відповідає дійсності, оскільки процедура внесення відомостей, тобто формування лоту проводилася відповідно до нормативно-правових актів, які регулювали дане питання в 2019 році.

Крім того, з приводу реєстрації користувача та учасника електронних торгів необхідно вказати, що відповідно до внутрішніх інструкції/положень/правил, Договору ДП «Сетам» та посадової інструкції фахівця відділу з розвитку підприємств ДП «Сетам», здійснення реєстрації юридичної/фізичної особи як користувача та реєстрацію, тобто допуск до участі в електронних торгах як учасника - не належить до компетенції чи повноважень фахівця відділу з розвитку підприємств ДП «Сетам» ОСОБА_2, оскільки електронна система підприємства сама автоматично формує/реєструє особу як користувача і учасника електронних торгів. Тобто безпосередньо фахівець відділу з розвитку підприємств ДП «Сетам» ОСОБА_2 не впливав та не може впливати на саму процедуру реєстрації особи як користувача в електронній системі ДП «Сетам», а також в подальшому на реєстрацію/допуск до участі в торгах як учасника, оскільки це все відбувається автоматично самою системою без втручання з боку фахівця, який вносить відомості до електронної системи торгів (ЕСТ) про активи, тобто формує лот.

Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять доказів того факту, що ОСОБА_10 мав будь-які зв`язки з ОСОБА_9 безпосередньо чи опосередковано через інших осіб до вчинення злочину, в процесі його вчинення та після його закінчення, що виключає можливість погодження дій та розподілення ролей. Аналогічно матеріали не містять жодних відомостей щодо ніби-то спільної участі ОСОБА_2 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину, у тому числі взаємного спілкування та надходження будь-яких прохань від ОСОБА_11 та відповідно виконання будь-яких дій ОСОБА_2 під час проведення електронних торгів прохань за якихось умов.

В частині прохання ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про невнесення останнім відомостей про лот (формування лоту) з метою зарахування на банківський рахунок ТОВ грошових коштів з метою подальшої оплати гарантійного внеску та відповідно можливої участі в електронних торгах. Вказаний факт нічим не підтверджується та є взагалі не логічним, оскільки наявність на рахунку учасника майбутніх торгів в момент реєстрації як учасника та переведення ОСОБА_2 лоту в стан «Готовий до торгів» в ЕТС не є обов`язковим та взагалі не впливає на процес.

Порушення ОСОБА_2 3-х денного терміну внесення до електронної системи торгів інформації про актив, тобто повного формування лоту після надходження на ДП «Сетам» звіту про оцінку активу на прохання ОСОБА_10 та на виконання ролі пособника з метою надання переваг ТОВ «Соіл Компані ЛТД» та зменшення учасників торгів, є також припущенням НАБУ, оскільки відомості вносилися ОСОБА_2 в 2 етапи відповідно до Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» (затвердженого постановою КМУ від 27 вересня 2017 року за № 719 у редакції від 27 вересня 2018 року), строки внесення не порушені, оскільки вносилися після отримання звіту в 3-й термін в частині конкретних дат та строків надходження звітів про оцінку, отримання та передачі конкретно директору ОСОБА_12 спростовуються самими долученим до матеріалів справи показаннями секретаря ТК ДП «Сетам», оскільки останній не вказує коли конкретно він отримав від невстановленої особи звіти, коли передав їх в приймальну директору ДП «Сетам» в папку для розгляду звернень і що передав їх конкретно ОСОБА_12 як це констатується в підозрі, а і відповідно коли дані звіти надійшли безпосередньо виконавцю ОСОБА_2 .

Щодо реалізації земельних ділянок на території Одеської області, сторона обвинувачення також зазначає про існування злочинної змови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які залучили до реалізації такої змови ОСОБА_2 з доведенням останньому злочинної ролі, однак, доказів факту залучення ОСОБА_2 не наведено.

Крім того, порушення ОСОБА_2 3-х денного терміну внесення до електронної системи торгів інформації про актив, тобто повного формування лоту після надходження на ДП «Сетам» звіту про оцінку активу на виконання злочинного плану не встановлено оскільки, документальне підтвердження чи спростування конкретної дати надходження звітів на даний час не можливо зробити з підстав відсутності паперових журналів реєстрації вхідної кореспонденції. Крім того, реєстри передачі документів керівництву та структурним підрозділам ДП «Сетам», що можуть вказувати на конкретні дати передачі звітів ОСОБА_2 (тобто як підтверджувати, так і спростовувати факт порушення 3-х денного строку) - були втрачені. Щодо заміни ОСОБА_2 площ по 2 земельним ділянкам, сторона захисту звертає увагу, що фактично такого факту не було, оскільки відомості про площі земельних ділянок ОСОБА_2 ймовірно були взяті зі звітів про оцінку вартості майна.

За таких обставин, всі вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність факту здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_2, а також про те, що оскаржуване повідомлення про підозру від 12 липня 2022 року складене з порушенням норм матеріального права та містить хибні твердження щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_3 просить:

- скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11 травня 2019 року, складене 12 липня 2022 року, як незаконне та необґрунтоване, що не ґрунтується на достатніх доказах для повідомлення такої підозри ОСОБА_2 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та не здійснене з дотриманням порядку вручення повідомлення про підозру;

- зобов`язати компетентну посадову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії наступних матеріалів: поштові квитанції АТ «Укрпошта» та описи-вкладення; роздруківки трекінгу відправлення АТ «Укрпошта»; адвокатські запити від 16 вересня, 03 листопада 2022 року; листи-відповіді від 22 липня, 01 серпня, 02 серпня, 03 серпня, 04 серпня, 18 серпня, 31 серпня, 19 вересня, 04 листопада, 20 листопада 2022 року; протокол огляду мережі інтернет щодо житлово-експлуатаційних організацій м. Києва та м. Кременчук від 11 липня 2022 року з додатками; заява (скарга) ОСОБА_6 від 29 липня 2022 року; повістка про виклик ОСОБА_2 в НАБУ для допиту як підозрюваного, на 15 серпня 2022 року; відповідь НАБУ від 12 серпня 2022 року щодо результатів розгляду заяви/скарги; протокол опитування ОСОБА_6 від 01 листопада 2022 року; витяги з паспорту ОСОБА_6 з відміткою про реєстрацію; довідка ОСББ будинку №85 від 07 жовтня 2022 року; акт про не проживання від 03 серпня 2022 року; інформаційна довідка №303799885 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; договір купівлі-продажу майнових прав №11/1-185 від 29 вересня 2017 року; повідомлення ДПС України від 20 липня 2022 року; авіа квитки компанії «АІК АКАВІА» ОСОБА_2 та його дружини; клопотання представника ОСОБА_2 до НАБУ та САП та відповіді на них; скріншот з електронної пошти НАБУ (детектива ОСОБА_13 ) про направлення 20 серпня 2022 року повістки про виклик ОСОБА_2 для допиту як підозрюваного на 22 серпня 2022 року, а також сама повістка; відповідь ОСОБА_2 від 21 серпня 2022 року про неможливість явки на допит з поважних причин з скріншотом про відправку електронною пошто; лист детектива НАБУ ОСОБА_13 від 30 серпня 2022 року про направлення повістки про виклик ОСОБА_2 на допит як підозрюваного на 09 вересня 2022 року, а також сама повістка про виклик; Постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_2 від 29 липня 2022 року; відповідь ДІ МВС України на адвокатський запит від 06 жовтня 2022 року; роздруківки з розшукових обліків МВС, відповідно яких відсутні такі облікові дані по ОСОБА_2 станом на 08 вересня 2022 року, 29 вересня 2022 року, 03 жовтня 2022 року, 05 жовтня 2022 року; адвокатські запити до МВС України та ДМПС НПУ та відповіді на них; лист - інформування про місцеперебування ОСОБА_2 від 15 вересня 2022 року, адресований НАБУ з поштовою квитанцією про відправку; документи, що підтверджують перебування ОСОБА_2 та його дружини в Італійській Республіці; ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі від 09 вересня та 12 жовтня 2022 року; листи-відповіді ДП «СЕТАМ»; лист - відповідь з ГСЦ МВС щодо реєстрації ТЗ за ОСОБА_2 та його дружиною від 10 серпня 2022 року тощо.

Слідчим суддею також було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_2 з 2019 року проживав у квартирі АДРЕСА_6 та, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить на праві приватної власності його матері - ОСОБА_14 .

Прокурор САП та детектив НАБУ у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, зазначили, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України. Крім того, детектив НАБУ надав суду письмові заперечення, де зазначив, що повідомлена підозра ОСОБА_2, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості». Крім того, за змістом КПК України доведеність обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення має значення тільки у випадках застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України). Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 991/4285/22 підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обриючи ОСОБА_2, за його відсутності, даний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку про: 1) набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; 2) наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень; 3) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України; 4) наявність обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного ОСОБА_2 оголошено в міжнародний розшук. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2022 року залишено без змін. Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та продовжується отримання (збирання) доказів та перевірка вже отриманих доказів, а повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року ґрунтується на проміжних результатах досудового розслідування та на даний час є не остаточною. До заперечень також додав матеріали, які містять докази обґрунтування підстав для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім того, стороною обвинувачення надано копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2023 року, якою було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_2, а також копію ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2023 року, якою було залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2022 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_3 з доданими до неї матеріалами, заперечення детектива НАБУ з доданими матеріалами та заслухав учасників справи.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України: «Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 111 КПК України: «Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України: «У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді можуть бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому у разі посилання на них у скарзі.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.

Стосовно доводів захисника про те, що з тексту повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вбачається наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а наведені у ній обставини не відповідають фактичним обставинам справи, слідчий суддя зазначає наступне.

Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх доказів (підстав)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичних осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на таке, на цій стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про достатність доказів, а також невідповідність обставин, зазначених у повідомленні про підозру, фактичним обставинам справи є неможливим, оскільки це може бути вирішене за наслідками дослідження доказів під час судового розгляду і подальшої їх оцінки судом у їх сукупності та взаємозв`язку між собою, зокрема, висновків експертів, показань свідків, обвинувачених тощо, а тому таке рішення не може бути прийняте під час досудового розслідування слідчим суддею, оскільки на цій стадії він не має процесуальної можливості дослідити усі докази сторін кримінального провадження, а також і не може вдаватися до їх оцінки з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається сторона захисту.

За таких обставин, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту в частині необґрунтованості повідомлення про підозру.

У судовому засіданні слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 13 лютого 2022 року покинув територію України і був оголошений у міжнародний розшук. Станом на теперішній час він перебуває за межами України, а щодо вчинених ним кримінальних правопорушень на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 991/4286/22 у цьому кримінальному провадженні здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia).

Слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту щодо порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, а також ненабуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного, оскільки вважає, що стороною обвинувачення дотримані вимоги КПК України та вжито заходи для вручення повідомлення про підозру останньому. Зокрема, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2, яке було направлено за наступними адресами: АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 було здійснено в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, та є належним з огляду на таке.

Слідчий суддя не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_3 стосовно того, що ОСОБА_2 не проживав за адресою: АДРЕСА_4, а тому направлене за вказаною адресою повідомлення про підозру є неналежним, оскільки стороною обвинувачення за вказаною адресою таке повідомлення направлено не було.

Разом з тим, враховуючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приймає доводи детектива НАБУ щодо належності повідомлення ОСОБА_2 про підозру шляхом її направлення за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, відповідно до протоколу допиту свідка від 23 вересня 2021 року, вказана адреса зазначена останнім як місце реєстрації та окремо і як місце проживання. Крім того, слідчим суддею у судовому засіданні було досліджено документи, у яких також зазначена вказана вище адреса як місце проживання ОСОБА_2, а саме: особову картку ОСОБА_2 з реєстру Державної міграційної служби України; реєстраційну картку до заяви № 267506224 від 12 липня 2020 року щодо перереєстрації транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_2 та актовий запис про шлюб № 937 від 15 липня 2016 року.

Також, слідчий суддя вважає належним направлення повідомлення про підозру за адресою: АДРЕСА_5, оскільки, відповідно до листа Генерального директора ДП «СЕТАМ» від 03 липня 2020 року за № 1950/10831-4-20/11, вказана адреса є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2, що також підтверджується витягом з електронної інформаційної системи МВС України «АРМОР».

Направлення повідомлення про підозру за адресами: АДРЕСА_7 та АДРЕСА_3 слідчий суддя також вважає належним, оскільки, відповідно до протоколу огляду від 11 липня 2022 року, за вказаними адресами знаходяться житлово-експлуатаційні організації «КГ ЖЕП Автозаводське» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду у місті Києві», які здійснюють обслуговування будинків за місцями встановленого проживання ОСОБА_2 .

Слідчий суддя також вважає належним повідомлення про підозру, яке було вручено під розпис батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_6, оскільки він є дорослим членом сім`ї підозрюваного та проживає з ним за однією адресою, що узгоджується з протоколами допитів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 23 вересня 2021 року та від 27 липня 2022 року відповідно.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_15 з 2019 року проживав за адресою: АДРЕСА_8, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у такому випадку ОСОБА_2 зобов`язаний був реєструвати своє місце проживання протягом 30 днів після прибуття до нового місця проживання, що було встановлено вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (діяла на той час і була виключена на підставі Закону України № 1871-ІХ від 05 листопада 2021 року) Крім того, слідчий суддя враховує, що:

- місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч.1 ст. 29 ЦК України);

- фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ч. 2 ст. 29 ЦК України);

- фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК України).

Слідчий суддя критично ставиться до доводів захисника щодо повернення поштових відправлень на адресу НАБУ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не покладає на сторону обвинувачення обов`язок подальшого контролю за врученням повідомлення про підозру особі, а лише зобов`язує вжити заходи, передбачені КПК України, для такого вручення.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного, а також наявність обґрунтованої підозри були предметом судового контролю як слідчим суддею, так і суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу (ухвала слідчого судді ВАКС від 15 листопада 2022 року у справі № 991/4286/22 та ухвала колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 09 січня 2023 року у справі № 991/4285/23).

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя, з огляду на наявні у скарзі захисника та надані сторонами кримінального провадження матеріали, вважає, що сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 276-278 КПК України.

Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначених в повідомленні про підозру кримінальних правопорушень та/або можливість їх вчинення останнім, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.

Зазначена у скарзі вимога захисника ОСОБА_3 наступного змісту: «Зобов`язати компетентну посадову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України», не належить до рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, можливість оскарження яких під час досудового розслідування передбачена п. п. 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України, у зв`язку з чим не може бути предметом судового контролю слідчого судді Вищого антикорупційного суду, а тому у цій частині провадження необхідно закрити.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 304, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга, подана адвокатом ОСОБА_3 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 12 липня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року - відмовити.

У частині вимоги скарги захисника ОСОБА_3 : «Зобов`язати компетентну посадову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України» - провадження закрити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 14 лютого 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1