- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
Справа № 991/6665/22
Провадження №11-сс/991/123/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_5,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019.
Історія провадження
1.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 за частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 209КК, в межах якого повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА_7 .
2.23.12.2022 прокурор звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна (документів, мобільного телефону, ноутбуку, флеш-накопичувача), вилученого 21.12.2022 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 .
3.16.01.2023 слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора.
4.28.01.2023 на цю ухвалу адвокат ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_9, подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання прокурора; (2) накладено арешт на мобільний телефон Iphone 13 ProMaх та документи, вилучені 21.12.2022 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .
6.Арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів з таких підстав: (1) детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3 та 4 статті 358, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369 КК, за фактом заволодіння Правом вимоги за кредитними договорами між ПАТ «Укрінбанк» та ТОВ «Укрполіскорм», шляхом його реалізації на електронних торгах за заниженою ціною, чим заподіяно ПАТ «Укрінбанк» шкоду на суму 112 339 000 грн; (2) злочини за частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 369 КК є корупційними особливо тяжким та тяжким відповідно; (3) ухвалою слідчого судді від 14.12.2022 детективам надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 з метою відшукання та вилучення: документів (3.1) щодо квартири АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення АДРЕСА_3, (3.2) щодо взаємовідносин із ОСОБА_7 та іншими особами, пов`язаними із ним родинними, сімейними, службовими зв`язками, а також (3.3) мобільні термінали, на яких зберігається наведені відомості; (4) надаючи дозвіл на обшук, слідчий суддя виходив з наявності достатніх підстав вважати, що був вчинений злочин та до нього причетний ОСОБА_7, зокрема, останній з використанням службового становища з метою реалізації Права вимоги отримав неправомірну вигоду, в тому числі у виді наведених вище квартири та нежитлового приміщення в селі Софіївська Борщагівка; (5) за результатами обшуку відповідно до ухвали вилучено мобільний телефон, ноутбук, документи, флеш-накопичувач; (6) це майно вилучено за місцем фактичного проживання ОСОБА_8, тому остання є його власником; (7) під час обшуку ОСОБА_8 добровільно надала доступ до свого мобільного телефону Iphone 13 ProMaх, в якому було виявлено листування щодо квартири, яка є ймовірним предметом неправомірної вигоди; (8) також ОСОБА_8 добровільно надала запитувані документи щодо квартири (правовстановлюючі та інші); (9) мобільний телефон та документи відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК, оскільки можуть бути використані як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема встановити обставини набуття права власності на нерухоме майно, осіб, які є його фактичними власниками, встановити чи спростувати пов`язаність ОСОБА_7 з цим майном, одержання останнім цього майна як неправомірної вигоди; (10) наявні ризики їх приховання, пошкодження, псування, знищення, втрати, передачі, відчуження. З наведених мотивів, для збереження цих речей у незмінному стані наявні підстави для арешту з метою забезпечення збереження речового доказу; (11) накладення арешту відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження та не призведе до суттєвих наслідків, що позначаться на інтересах власника майна, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб; (12) враховуючи те, що сторона обвинувачення не підтримала клопотання в частині накладення арешту на ноутбук та флеш-носій, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі представник просив скасувати оскаржувану ухвалу.
8.В обґрунтування апеляційної скарги посилався на таке: (1) ОСОБА_10 є власником більшої частини майна, яке арештоване оскаржуваною ухвалою; (2) вона не була залучена до розгляду клопотання про арешт майна; (3) слідчий суддя не звернув увагу на зміст правоустановчих документів, договорів, актів та інших документів, що фактично належать особі, яка не повідомлена про розгляд клопотання про арешт; (4) це є істотним порушенням вимог КПК та грубим порушенням прав власника майна.
Позиція учасників судового провадження
9.Адвокат підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити і скасувати накладений арешт на майно, окрім мобільного телефону Iphone 13 ProMaх.
10.Прокурор в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на апеляцію, в яких виклав клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.
11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Мотиви та оцінка Суду
12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
13.Враховуючи мотиви апеляційної скарги, Суд в межах цього апеляційного розгляду переглядає ухвалу слідчого судді від 16.01.2023 лише в частині арешту документів. У цій частині Суд погоджується з мотивами слідчого судді щодо наявності підстав для арешту та щодо доводів апеляційної скарги зазначає таке.
14.Слідчий суддя при арешті документів виходив з такого: (1) вилучені документи стосуються об`єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_2 (далі - Квартира); (2) дозвіл на їх вилучення було надано ухвалою слідчого судді від 14.12.2022 (том 1 а. с. 17-27); (3) надаючи дозвіл на обшук, слідчий суддя виходив з наявності достатніх підстав вважати, що був вчинений злочин та до нього причетний ОСОБА_7, зокрема, останній з використанням службового становища з метою реалізації Права вимоги отримав неправомірну вигоду, в тому числі у виді наведеної Квартири; (4) матеріали клопотання свідчать, що вчинено злочин такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого засобі забезпечення кримінального провадження як арешт; (5) вилучені документи можуть бути використані як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема встановити обставини набуття права власності на нерухоме майно, осіб, які є його фактичними власниками, встановити чи спростувати пов`язаність ОСОБА_7 з цим майном, одержання останнім цього майна як неправомірної вигоди.
15.Так, з матеріалів справи вбачається, що: (1) Квартира зареєстрована за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 360-128 від 09.08.2019, укладеного між неню та продавцем ТОВ «Софія Буд Груп», проектна площа Квартири складала 65,13 кв м (том 2 а. с. 203-205, 207, 216); (2) ОСОБА_9 була найманим працівником у ОСОБА_11 - батька дружини ОСОБА_7 (том 2 а. с. 224-227, 232-233); (3) у спілкуванні зі ОСОБА_12 . ОСОБА_13 завуальовано називала ОСОБА_7 «кризис менеджер» та/або «кризис» (том 2 а. с. 134-135, 136-160, 161-192, 193); (4) при огляді вилученого у ОСОБА_13 ноутбуку було виявлено чорнові записи, які стосувались продажу квартир в селі Софіївська Борщагівка, замовником будівництва яких було ТОВ «Софія Буд Груп», зокрема, у файлі під назвою «продажи по 360 дому» містився запис «маршал кризис*тер», у рядку площа - «65,13», у рядку - приміщення «128», а в рядку щодо фактичної оплати будь-які дані відсутні (том 2 а. с. 199); (5) відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_14, який працював у 2019 році на посаді начальника відділу продажу в ТОВ «Софія Буд Груп», а у 2020 році - на посаді директора цього товариства, що за вказівкою керівництва ТОВ «Софія Буд Груп» він показував Квартиру жінці на ім`я « ОСОБА_15 », при цьому якщо йому давало вказівку керівництво, то це означало, що клієнт важливий і йому офіс міг безоплатно передати вказану нерухомість. Перший внесок за цю Квартиру не сплачувався, тому що відділ продажу не отримував комісію (бонуси) за продаж цієї квартири. Свідок за вказівкою ОСОБА_13, яка повідомила, що питання щодо оплати квартири закрите, підписав акт приймання-передачі майнових прав щодо Квартиру. В подальшому, коли почали скаржитися на проведення ремонту в цій квартирі, ОСОБА_14 зателефонував до ОСОБА_9 чи її матері ОСОБА_16 [ ОСОБА_8 ], проте остання сказала, що їй нічого не відомо про ремонт і просила більше не дзвонити. Одразу після цього свідку зателефонувала юрист ОСОБА_17 і сказала, щоб свідок більше не телефонував до власниці цієї квартири. Як пояснив свідок, юрист ОСОБА_17 користувалась номером телефону НОМЕР_1 та як попередив свідка ОСОБА_12 вона мала представляти жителів ЖК «Софія Київська», у яких були у власності квартири та яким приходили повідомлення від ПАТ «Укрінбанк» щодо перебування квартир в іпотеці банку (том 2 а. с. 218-223); (6) номером телефону НОМЕР_2 користувалась дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_18, зокрема, цей номер зазначений як номер засобу зв`язку з нею як з адвокатом в Єдиному реєстру адвокатів (том 2 а. с. 240); (7) у вилученому у ОСОБА_8 21.12.2022 в ході обшуку мобільному телефоні абонент за номером НОМЕР_2 підписаний як « ОСОБА_19 » (том 1 а. с. 19, том 2 а. с. 241-245). З їх листування вбачається, що ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_18 надсилала ймовірному покупцю дані щодо приміщення пекарні по АДРЕСА_4 в ЖК «Софія Київська», площею 102 кв.м, яке за версією слідства ОСОБА_7 отримав наряду з Квартирою як неправомірну вигоду та це приміщення також було оформлено на ОСОБА_20 (том 2 а. с. 195, 216-217); (8) в телефоні у ОСОБА_13 абонент за номером НОМЕР_2 підписана як «Юля кризис менеджер» (том 2 а. с. 234-239).
16.Наведені обставини можуть свідчити про пов`язаність Квартири з ОСОБА_7, який за версією слідства через третіх осіб неправомірну вигоду в якості Квартири у ЖК «Софія Київська», замовником будівництва якої було підконтрольне ОСОБА_12 підприємство - ТОВ «Софія Буд Груп», а ОСОБА_9 є формальним власником цього майна.
17.З цих мотивів Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що документи щодо Квартири можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та відповідають критеріям речового доказу, наведеним у статті 98 КПК, тому наявні підстави для їх арешту з метою збереження речових доказів.
18.При цьому Суд зазначає, що апеляційна скарга не містила доводів щодо необґрунтованості ухвали в частині мотивів щодо наявність підстав вважати, що вчинено злочин такого ступеня тяжкості [зокрема, за частиною 5 статті 191 КК], що дозволяє застосування арешту майна, тому в цій частині колегія суддів не зупиняється на детальному аналізі матеріалів справи, посилання на які містяться в ухвалі слідчого судді на підтвердження цієї обставини. До того ж, як вбачається з витягу з ЄРДР, на момент звернення з клопотанням про арешт в межах цього провадження ряду осіб, зокрема, ОСОБА_7 повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 368 КК (том 1 а. с. 12-16).
19.Також Суд зазначає, що документи, які містять ознаки доказу у кримінальному провадженні та вилучаються слідчим, прокурором за результатами обшуку, однак не наділені ознаками майна, не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, візитівки, господарські договори, рахунки на оплату, накладні, чеки, довіреності, речі немайнового характеру тощо), та підлягають зберіганню протягом усього часу кримінального провадження за правилами, передбаченими статтею 100 КПК. При цьому, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
20.У цій справі вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, тож такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном.
21.Враховуючи вищезазначене, документи повинні зберігатися в матеріалах кримінального провадження, навіть за відсутності окремого рішення слідчого судді, суду про їх арешт, а тому прийняття такого судового рішення виступає додатковою гарантією збереження вилучених документів як доказів у кримінальному провадженні та не є суттєвим порушенням норм КПК.
22.Щодо доводу про те, що питання про арешт документів було розглянуто без повідомлення ОСОБА_9, що на думку апелянта є істотним порушенням та підставою для скасування оскаржуваної ухвали, Суд зазначає, що: (1) слідчий суддя повідомляв про розгляд клопотання особу, у якої були вилучені документи - ОСОБА_8, яку вважав власником вилучених речей; (2) розгляд клопотання про арешт документів без ОСОБА_9 як власника вилучених документів компенсується її можливістю звернення до слідчого судді з клопотання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК. Тому за даних обставин це не є істотним порушенням вимог КПК.
23.Твердження адвоката про наявність підстав для відмови в арешті майна з мотивів подання клопотання про арешт документів з пропуском 48-годинного строку з моменту їх вилучення не ґрунтується на матеріалах справи та положеннях КПК. Так, (1) документи були вилучені 21.12.2022 в ході обшуку, який тривав з 7:25 по 9:57; (2) клопотання прокурора про арешт майна датоване 22.12.2022, так само ця дата автоматично зафіксована у витягу з ЄРДР як дата його формування (том 1 а. с. 1-11, 12-16); (3) клопотання про арешт надійшло до суду 23.12.2022 та в цей же день о 10:20 був здійснений його автоматизований розподіл (том 3 а. с. 1); (4) даних про те, що клопотання надійшло пізніше 48 годин з моменту вилучення в матеріалах справи немає.
24.У будь-якому разі сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.
25.Наведена позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 16.12.2019 у справі № 991/1463/19, від 10.03.2020 у справі № 991/743/20, від 04.06.2020 у справі № 757/60650/19-к, від 25.11.2020 у справі № 991/9134/20, від 08.02.2021 у справі № 991/271/21, від 02.02.2022 у справі № 991/416/22).
26.Так, такої підстави як пропуск строку на звернення з клопотання про арешт не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт (частини 1 та 2 статті 173 КПК). Це обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту. Суд також зазначає, що сплив процесуального строку виконання обов`язку вжити заходи до збереження речових доказів не припиняє необхідності виконати цей обов`язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії.
27.Відповідно до КПК наслідком пропущення строку на звернення з клопотанням про арешт майна є обов`язок негайно повернути майно особі, у якої воно було тимчасово вилучено. Тобто з моменту спливу встановленого процесуального строку держава в особі відповідних уповноважених органів та посадових осіб не має правових підстав для утримання такого майна. Правові інститути тимчасового вилучення майна та арешту майна є пов`язаними, але відносно автономними з різними цілями та правовими наслідками. Вони стосуються різних аспектів процесу доказування, тимчасове вилучення майна спрямоване на збирання доказів, арешт майна, що визнане речовими доказами, - на забезпечення їх збереження для цілей подальшого дослідження та оцінки судом при прийнятті судового рішення. При цьому правові наслідки можливих порушень процесуальних строків, на думку Суду, лежать в площині юридичної відповідальності (наприклад, цивільно-правова відповідальність за утримання відповідного майна без законних на те підстав або у разі втрати чи знищення речового доказу (частина 4 статті 100 КПК), дисциплінарна відповідальність прокурора, слідчого за неналежне виконання службових обов`язків, кримінальна відповідальність у разі наявності відповідних підстав).
28.Підсумовуючи наведене, Суд зазначає, що вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді. Разом з тим, у випадку порушення стороною обвинувачення обов`язку повернення майна та звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з порушенням встановленого процесуального строку, слідчий суддя при вирішенні такого клопотання має керуватися перш за все нормами інституту арешту майна (глава 17 КПК «Арешт майна»).
29.Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
30.Керуючись статтями 98, 100, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2023 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3