- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/1297/22
Провадження 1-кп/991/81/22
УХВАЛА
15 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_11 у кримінальному провадженні, внесеному 28 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000473 за обвинуваченням
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
09.03.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
19.10.2022 судом постановлено ухвалу, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернуто прокурору.
13.12.2022 колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду судове рішення від 19.10.2022 скасовано, а кримінальне провадження направлено до Вищого антикорупційного суду для нового розгляду обвинувального акта у тому ж складі суду, починаючи зі стадії підготовчого судового засідання.
20.12.2022 обвинувальний акт надійшов до Вищого антикорупційного суду. 12.01.2023 під час нового підготовчого судового засіданні усі учасники провадження надали пояснення з приводу недоцільності слухання справи з самого початку підготовчого судового засідання та повторного вирішення питань, які вже були розглянуті судом.
Враховуючи позицію сторін кримінального провадження колегія суддів продовжила розгляд раніше поданих до суду клопотань, в який попередньо не було прийнято процесуального рішення.
Так, 23.06.2022, під час підготовчого судового засідання, прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подано до суду клопотання про здійснення спеціального судового провадження у відношенні обвинуваченого.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_11 з 28.07.2020 оголошений у міжнародний розшук та під час досудового розслідування останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідні процесуальні документи надіслані до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації проведення розшуку. Крім того, в ході досудового розслідування, слідчим суддею було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_11 .
Також у поданому клопотанні прокурор зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_11 неодноразово викликався до детективів Національного антикорупційного бюро України шляхом скерування повісток про виклик засобами поштового зв`язку на адресу місця його реєстрації, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання та засобами телефонного зв`язку. Поряд з цим письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 було вручено під підпис його матері, а також надіслано за місцем реєстрації та об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку. Вказані обставини в своїй сукупності доводять факт обізнаності ОСОБА_11 про здійснення у відношенні нього кримінального переслідування, а тому, на думку прокурора, у провадженні наявні передбачені законом підстави для здійснення спеціального судового провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив його задовольнити. Зазначав, що ОСОБА_11 неодноразово викликався до органу досудового розслідування, втім жодного разу не з`явився. У зв`язку з неявкою останнього та виїздом за межі території України, його було оголошено у міжнародний розшук, а матеріали щодо розшуку направлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України. Також прокурор наголосив, що у зв`язку з врученням письмового повідомлення про підозру ОСОБА_11 його матері є підстави стверджувати про його обізнаність щодо кримінального провадження. Враховуючи викладене, а також неодноразову не явку ОСОБА_11 у судові засідання за викликом суду, вважає наявними підстави для здійснення спеціального судового провадження.
Захисник ОСОБА_7 подала до суду письмові заперечення щодо задоволення клопотання прокурора відповідно до змісту яких захист стверджує, що оголошення особи в міжнародний розшук не свідчить про проведення такого розшуку компетентними органами. Прокурором у поданому клопотанні не доведено, що у відношенні ОСОБА_11 . Генеральним секретаріатом Інтерполу здійснено публікацію Червоного оповіщення. Крім того, на твердження захисника, стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування не дотримано усіх передбачених КПК України процедур щодо повідомлення її клієнта про кримінальне переслідування та кожну з його стадій.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 додатково надала пояснення з приводу того, що повідомлення про підозру ОСОБА_11 носило формальний характер. Вказані доводи захисника ґрунтуються на тих обставинах, що письмове повідомлення про підозру було направлено за адресою, за якою ОСОБА_11 знятий з реєстрації за рішенням суду у 2021 році. З приводу вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_11 його матері, захисник вказала на відсутність у матеріалах відомостей, які свідчать про підтримання між матір`ю та сином стосунків, а надсилання повідомлення про підозру засобами телефонного (інтернет) зв`язку не передбачено законодавством. Також стороною обвинувачення не було здійснено викликів ОСОБА_11 за механізмом міжнародно-правової допомоги, хоча останнім було відомо про місце проживання клієнта на території Республіки Кіпр. З огляду на викладене просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_10 подала до суду письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких вказує, що прокурором не вірно зазначено адресу місця проживання обвинуваченого, оскільки останній за рішенням суду був виписаний з квартири у м. Києві у 2021 році. Вказані обставини відомі прокурору, втім він їх замовчує. Разом з цим прокурор у клопотанні не вказує про адресу проживання обвинуваченого у Республіці Кіпр. Також у запереченнях захисник вказує, що у доданих до клопотання матеріалах відсутні відомості щодо підтвердження перебування ОСОБА_11 в міжнародному розшуку, оскільки між Національним антикорупційним бюро України та Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - ДМПС НПУ) наявне листування щодо запитів останніх про надання їм додаткових документів та відомостей для розшуку ОСОБА_11 .
У судовому засіданні захисник доводи письмових заперечень підтримала та додала, що прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у формі постанови про оголошення ОСОБА_11 у міжнародний розшук і скеруванням такого рішення з рядом інших документів до Інтерполу не є достатніми діями для оголошення особи в міжнародний розшук. Про вказане свідчить саме вищезгадана переписка між Національним бюро та ДМПС НПУ. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 подала до суду письмові заперечення відповідно до яких стверджує, що зняття ОСОБА_11 з місця реєстрації на території України, його перебування на консульському обліку в консульській установі України в Республіці Кіпр та необізнаність про кримінальне переслідування в Україні свідчить про необхідність виклику обвинуваченого виключно за правилами міжнародно-правового співробітництва. Надсилання до Республіки Кіпр поштових відправлень з повістками про виклик не дає можливості ОСОБА_11 своєчасно отримувати такі повістки. На підтвердження факту пропуску строку отримання повісток про виклик на 23.06.2022, 05.07.2022 та 14.07.2022 надала докази отримання зазначених повісток у поштовому відділені Гермасогеї 20.07.2022. Разом з цим захисник послалася на практику слідчих суддів, як Вищого антикорупційного суду, так і інших судів України щодо вирішення питання про виклики осіб, які мешкають за межами території України.
У судовому засіданні захисник наголосила на необхідності здійснення виклику обвинуваченого в поряду міжнародно-правової допомоги. Водночас вказала, що стороною обвинувачення не перевірялася адреса, яка вказується захистом, як місце проживання ОСОБА_11 у Республіці Кіпр та прокурором не надано відомостей щодо знаходження клієнта у міжнародному розшуку. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засідання підтримав колег та зазначив про недоведеність прокурором перебування ОСОБА_11 у міжнародному розшуку. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_9 підтримала позицію колег та просила відмовити в здійсненні спеціального судового провадження.
Дослідивши клопотання сторони обвинувачення з доданими до нього матеріалами та документи, надані стороною захисту, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 5 статті 139 КПК України встановлено, що підставою для здійснення спеціального судового провадження, зокрема, є ухилення обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази).
Положеннями ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що кримінальним процесуальним законодавством України встановлено вичерпний перелік правових підстав за сукупністю яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме: особа, щодо якої ставиться питання про здійснення спеціального судового провадження повинна обвинувачуватися у вчиненні певних видів злочинів; обвинувачений має бути оголошеним у міжнародний розшук та переховуватися з метою ухилення від кримінальної відповідальності; підтвердження того факту, що обвинувачений знає або повинен знати про розпочате кримінальне провадження.
Щодо обвинувачення особи у вчиненні певних видів злочинів.
Стосовно наявності у ОСОБА_11 статусу обвинуваченого суд керується нормою ч. 2 ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, стосовно ОСОБА_11 надійшов до Вищого антикорупційного суду 01.03.2022, а отже, ОСОБА_11 у даному провадженні має статус обвинуваченого.
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_11 обвинувачується в організації надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 297-1 КПК України, обвинувачення особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 КК України, надає можливість суду здійснювати судовий розгляд за відсутністю такого обвинуваченого, тобто здійснювати спеціальне судове провадження.
Щодо підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що визнання обвинуваченого «Iatitante» - «особою, яка переховується від правосуддя» винним у заочному судовому провадженні «in absentia» без повідомлення його про слухання справи проти нього є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Сейдовіч проти Італії» від 01.03.2006). Таким чином суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_11 знав про кримінальне переслідування та теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення відмовитися від свого права постати перед судом чи ухилитися від правосуддя.
Досліджуючи дане питання, колегія суддів першочергово враховує активність поведінки представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Як вбачається з досліджених матеріалів, 01.07.2020 старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, за погодженням з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13, у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, яке у зв`язку з відсутністю ОСОБА_11 за місцем реєстрації та проживання, а також відсутністю відомостей про його точне місцезнаходження, у відповідності до вимог ст. 135 КПК України, було здійснено у передбачений КПК України спосіб, а саме:
- 01.07.2020 надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 01.07.2020 надіслано засобами поштового зв`язку об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Колос» за місцем реєстрації ОСОБА_11 ;
- 01.07.2020 під розпис вручені матері ОСОБА_11 - ОСОБА_14 ;
Окрім цього, органом досудового розслідування неодноразово надсилалися повістки про виклик ОСОБА_11 до Національного антикорупційного бюро України для вручення процесуальних документів та проведення за його участю слідчих дії. Так, повістки про виклик були надіслані:
- 01.07.2020 у месенджері WhatsAppна абонентський номер телефону, що перебуває у користуванні ОСОБА_11, з викликом на 27.07.2020;
- 01.07.2020 за місцем реєстрації ОСОБА_11 з викликом на 27.07.2020;
- 01.07.2020 на адресу ОСББ «Колос» з викликом на 27.07.2020;
- 17.07.2020 три повістки про виклик ОСОБА_11 на 21.07.2020, 22.07.2020 та 23.07.2020 вручено представникам приватного підприємства «Український центр нерухомого майна», яке є житлово-експлуатаційною організацією, що здійснює обслуговування будинку за місцем реєстрації ОСОБА_11 для передачі останньому.
У подальшому прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, ОСОБА_13, у зв`язку з оголошенням у розшук ОСОБА_11, 28.07.2020 прийнято процесуальне рішення щодо виділення в окреме провадження з кримінального провадження № 52020000000000362 матеріалів щодо вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України та виділеним матеріалам присвоєно окремий унікальний номер № 52020000000000473.
Так, у зв`язку з оголошенням на стадії досудового розслідування ОСОБА_11 у розшук, на офіційному веб-сайті Міністерства внутрішніх справ України, в розділі «Розшук» була розміщена інформація щодо розшуку Національним антикорупційним бюро України громадянина ОСОБА_11, як особи, яка переховується від органів досудового розслідування.
Поряд з вищезазначеним колегія суддів приймає до уваги, що матеріали судового провадження містять відомості щодо укладання договорів про надання правової допомоги між захисниками, які здійснюють захист прав та законних інтересів ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні у суді та особисто ОСОБА_11 (30.07.2019 договір укладений з адвокатом ОСОБА_6, 18.02.2022 - укладений з адвокатом ОСОБА_9, 23.02.2022 - з адвокатом ОСОБА_10, 20.12.2021 - з адвокатом ОСОБА_8, 02.02.2022 - з адвокатом ОСОБА_7 ). Окремо суд звертає увагу, що відповідно до наявних у суду матеріалів, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 приймав участь і на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження під час розгляду клопотання сторони обвинувачення щодо обрання відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування (т. 4, а.с. 68-78, 96-105). Вказані обставини також були особисто підтверджені захисником під час підготовчого судового засідання від 05.07.2022 (т. 5, а.с. 1-5), а також повідомлено про тимчасове здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_11 на стадії досудового розслідування і адвокатом ОСОБА_8 .
Враховуючи викладені обставини, здійснення захисту ОСОБА_11 особисто обраними ним захисниками, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії розгляду провадження у суді, колегія суддів переконана, що обвинувачений мав об`єктивну можливість бути обізнаним з приводу наявності кримінального провадження у відношенні нього. Не ототожнюючи обвинуваченого і захисника, суд констатує, що вказаний висновок колегії суддів ґрунтується на положеннях статей 18, 26 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 зі змінами, які зобов`язують адвоката з розумною періодичністю інформувати клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі, про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Водночас положення п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняють адвокату займати у справі позицію всупереч волі клієнта.
Окремо колегія суддів звертає увагу на додаткові документи, які надавалися захистом в судовому засіданні, а саме відомості про продовження перебування на обліку в консульській установі до 2027 року, медичну документацію про лікування в Республіці Кіпр, відомості про оплату комунальних послуг, які могли бути вийнятково у розпорядженні обвинуваченого, і надавалися ним захисникам, що діють в його інтересах у даному кримінальному провадженні, для підтвердження його проживання у Республіці Кіпр.
Водночас з вищенаведеним, після надходження обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду, судом також здійснювалися виклики обвинуваченого, зокрема, шляхом скерування повісток про виклик на 05.05.2022, 25.05.2022, 23.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 22.08.2022, 25.08.2022, 01.09.2022, 14.09.2022, 21.09.2022, 28.09.2022, 05.10.2022, 12.10.2022, 19.10.2022 (до прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору), 12.01.2023, 02.02.2023 та 15.02.2023 (після постановлення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду) за адресою вказаною в обвинувальному акті: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса є останньою відомою адресою реєстрації та проживання ОСОБА_11 в Україні.За твердженнями захисника ОСОБА_6, наданими у судовому засіданні від 23.06.2020, за вищезгаданою адресою проживає безпосередньо мати обвинуваченого, а сама квартира на праві власності належить його братові ОСОБА_15 (т. 4, а.с. 120). Так, судові повістки з приводу виклику ОСОБА_11 до суду на 05.05.2022 та 25.05.2022 були вручені за вказаною адресою, а повістки з викликом на 23.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 22.08.2022, 25.08.2022, 01.09.2022, 14.09.2022, 21.09.2022, 28.09.2022, 05.10.2022, 12.10.2022, 19.10.2022, 12.01.2023, 02.02.2023, 15.02.2023 повернулися до суду з позначками щодо відсутності адресата.
Крім того, судові повістки щодо виклику обвинуваченого до суду направлялися і за адресою, наданою захисниками під час судових засідань, як адресою проживання ОСОБА_11 за кордоном, а саме у Республіці Кіпр: 22 Giasemion St., Panaretos Thanos Mansions, flat G1, 4043, Germasogeia, Limassol, Cyprus. Повістки з викликом на 23.06.2022, 05.07.2022 та 14.07.2022 були доставлені до пункту видачі 15.06.2020, втім отримані лише 20.07.2022. Отримання відповідних повісток про виклик ОСОБА_11 до суду з пропуском строку виклику зазначено безпосередньо стороною захисту та на підтвердження своїх доводів надано відомості щодо такого отримання у поштовому відділенні Гермасогеї (т. 15, а.с. 36-37, 53-56). Повістки про виклик ОСОБА_11 до суду на 22.08.2022, 25.08.2022, 01.09.2022, 14.09.2022, 21.09.2022, 28.09.2022, 05.10.2022, 12.10.2022, 19.10.2022 були доставлені до поштового відділення, що обслуговує адресу ймовірного місця проживання обвинуваченого, втім повернуті відправнику через сплив часу на їх зберігання. У судові засідання на 12.01.2023 (підготовче засідання), 02.02.2023 та 15.02.2023 (судові засідання) обвинувачений також не з`явився, хоча відповідно до трекінгу відправлень, відправлення з повістками на 02.02.2023 та 15.02.2023 перебуває у терміналі Кіпру з 01.02.2023 про що оповіщений одержувач.
Наведені обставини у своїй сукупності переконують суд у беззаперечній обізнаності ОСОБА_11 стосовно наявності у відношенні нього кримінального провадження та стадію, на якій дане провадження перебуває на теперішній час.
З приводу необхідності здійснення виклику ОСОБА_11 виключно за приписами ч. 7 ст. 135 КПК України колегія суддів зазначає наступне.
Обвинувачений є уродженцем м. Києва (Україна), громадянином України, а отже, розуміє державну мову, на якій складаються повістки про виклик до суду. З огляду на що застосовувати механізм міжнародно-правової допомоги, який передбачає обов`язковий переклад документів на рідну мову сторони виконавця або на одну з офіційних мов Ради Європи для забезпечення обізнаності викликаної особи про її права, обов`язки та з приводу якого питання її викликають, самі по собі забезпечені. Додатково суд звертає увагу на п. 4 Постанови КМУ від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громадян» та Порядок ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затверджений наказом Міністерства закордонних справ України 24.07.2020 №281, з яких суд може дійти висновку, що з особою може вестися офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції за зареєстрованою адресою його місця проживання (перебування). Як свідчать трекінги поштових відправлень, повістки про виклик до суду ОСОБА_11 завчасно надходять до поштового відділення, що обслуговує адресу, яка на твердження захисників є місцем мешкання обвинуваченого у Республіці Кіпр, і останнього повідомляють про надходження відповідних відправлень. Несвоєчасне отримання відправлень у поштовому відділенні Гермасогеї або взагалі відмова з`явитися до поштового відділення для отримання відправлення є волевиявленням безпосередньо ОСОБА_11, а тому здійснення виклику обвинуваченого тільки через офіційні джерела з метою розгляду клопотання прокурора про можливість здійснення спеціального судового провадження, на переконання колегії суддів, не буде сприяти з`явленню та участі обвинуваченого у судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Щодо посилань захисників на рішення інших судів колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства преюдиційне значення мають судові рішення, постановлені Верховним судом України. Відповідно ухвали слідчих суддів та ухвали апеляційних палат за наслідком перегляду рішень слідчих суддів не можуть мати преюдиції при вирішенні питання по суті, а тому не враховуються колегією при вирішенні даного клопотання.
Щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук
Як було зазначено вище, відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України, для здійснення спеціального судового провадженнясудом повинен бути встановлений факт оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук. Тобто норми законодавства, що регулюють здійснення спеціального судового провадження, не зобов`язують суд встановлювати безпосередній факт перебування обвинуваченої особи у розшуку та визначатися з діями, які були вчинені уповноваженими особами для встановлення місцезнаходження обвинуваченого. Достатнім є лише сам факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Так, чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Разом з цим в абзаці першому частини першої ст. 281 КПК України зазначено, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного».
За приписами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже для того, щоб особа вважалася, у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України, оголошеною у розшук має бути наявна постанова про оголошення розшуку такої особи.
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Таким чином, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошена в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення такої особи в міжнародний розшук, оформленого постановою.
Як свідчать долучені до клопотання матеріали, постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 від 28.07.2020, у першочерговому кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020, за фактом, зокрема, вчинення ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, останнього оголошено у міжнародний розшук у зв`язку з виїздом за межі території України 01.02.2018 та не встановленням його місцезнаходження на час прийняття відповідного процесуального рішення (т. 4, а.с. 79-81).
30.07.2020 листом № 0431-192/26710 на адресу Департаменту інформаційних технологій Національним антикорупційним бюро України скеровано матеріали, щодо оголошення розшуку ОСОБА_11, що стало підставою для розміщення відповідних відомостей на веб-сайті Міністерства внутрішніх справ України, в розділі «Розшук» (т. 4, а.с. 82, 95).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 у справі № 991/6803/20, задоволено клопотання сторони обвинувачення, подане у виділеному кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під варто (т. 4, а.с. 68-78).
Копія відповідної ухвали з копією постанови про оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_11 засобами поштового зв`язку з вих. № 0431-192/30554 від 28.08.2020 скерована до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (далі - ДМПС НПУ) для організації міжнародного розшуку ОСОБА_11 в межах Інтерполу (т. 4, а.с. 87-90). Відповідно до подальшого листування ДМПС НПУ та Національного бюро запит та додані до нього матеріали щодо ОСОБА_11 опрацьовані в межах компетенції Департаменту.
Зважаючи на прийняті органом досудового розслідування та слідчим суддею процесуальні рішення та їх скерування для виконання уповноваженому органу, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_11 оголошений в міжнародний розшук, що є підставою для здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого.
З приводу переховування обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_11 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, колегія суддів враховує практику Верховного суду України, закріплену в постанові від 19.03.2015 у справі № 5-1кс15 (абзац 2 пункт 6), відповідно до якої під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
Абзац 4 пункту 6 постанови зазначає, що при з`ясуванні того, які дії особи мають визначатися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Колегія суддів погоджується з вказаним визначенням такої дії, як ухилення, при цьому вважає, що факт ухилення від суду буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з`являється на виклики суду без поважних причин та умисно створює видимість наявності об`єктивних причин неможливості такої явки (як то не своєчасне отримання повісток про виклик, ігнорування отримання повісток у поштовому відділенні).
Суд вважає доведеним, що обвинувачений, будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує його не з`явлення до Вищого антикорупційного суду з часу надходження обвинувального акта та призначення підготовчого судового засідання - 09.03.2022, хоча його інтереси в суді представляють захисники за договорами, а надіслані вищевказані судові повістки отримувалися, як за попередньо зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого на території України його близькими родичами, так і у Республіці Кіпр захисником безпосередньо в присутності ОСОБА_11 про, що зазначено захисниками у поданих запереченнях.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про відмову обвинуваченого ОСОБА_11 від права бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом) з метою затягування процесу розгляду кримінального провадження у відношенні останнього.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020.
Інші доводи сторони захисту щодо відмови в задоволенні клопотання прокурора були ретельно досліджені колегією суддів, втім відхиляються, як такі, що не мають відношення до вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження.
Керуючись статтями 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 стосовно обвинуваченого ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Повідомити обвинуваченого ОСОБА_11 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_11, процесуальні документи та інформацію про них надсилати та публікувати, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Роз`яснити учасникам кримінального провадження приписи ч. 4 ст. 323 КПК України, що у разі якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3