Search

Document No. 109131701

  • Date of the hearing: 17/02/2023
  • Date of the decision: 17/02/2023
  • Case №: 991/508/23
  • Proceeding №: 52022000000000280
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.

Cправа №991/508/23

Провадження №11-сс/991/114/23

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мостиськ Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,

у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023:

1. клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 задоволено частково;

2. застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, а саме: заборонено підозрюваному без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду залишати зазначене житло цілодобово на строк до 22.03.2023 включно, в межах строку досудового розслідування;

3. покладено на ОСОБА_6 до 22.03.2023, в межах строку досудового розслідування, обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з наступними особами: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлені про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вказану ухвалу оскаржили захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 та прокурор САП ОСОБА_11 .

У своїй апеляційній скарзі з доповненнями захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 зазначає, що ухвала слідчого судді, постановлена внаслідок неповноти судового розгляду.

Посилається на такі обставини:

1. підозра, повідомлена ОСОБА_6 за ч.4 ст.368 КК України, необґрунтована, оскільки у його діях відсутня об`єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення;

1.1. предмет досудового розслідування - обставини господарських правовідносин між Українським державним науково-дослідним і проектно-вишукувальним інститутом «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект», НДІ) та іншими приватними суб`єктами господарювання. Однак, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Першого заступника Міністра розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), не обіймав будь-яких посад у ДІ «УкрНДІводоканалпроект», ТОВ «ЕПГ», ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн», не здійснював організацію їхньої діяльності безпосередньо або з використанням влади чи службового становища. Його посадові обов`язки об`єктивно виключають можливість використовувати надану владу чи службове становище для вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища у правовідносинах, що виникли між зазначеними суб`єктами господарювання, що свідчить про неможливість вчинення ним інкримінованого злочину.

Просить:

1. ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 скасувати;

2. постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Прокурор САП ОСОБА_11 у своїй апеляційній скарзі з доповненнями зазначив, що ухвала слідчого судді незаконна, необґрунтована, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а висновки, викладені у її тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на таке:

1. слідчим суддею в повній мірі не враховані ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України;

1.1. тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, ймовірність покарання, пов`язаного з реальним позбавлення волі, неможливість застосування пільгових інститутів кримінального права, матеріальний стан, набуте коло зв`язків, перебування за кордоном після 24.02.2022, вірогідність впливу на видачу дозволів через систему «Шлях» свідчать про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

1.2. не застосування тримання під вартою створить ОСОБА_6 умови безперешкодного доступу до технічних засобів, аккаунтів у мессенджерах, електронних поштових скриньках, хмарних сховищах із метою знищення важливих для кримінального провадження доказів;

1.3. підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, працівників Мінрегіону, ДІ «УкрНДІводоканалпроект», а також інших підозрюваних, задля уникнення кримінальної відповідальності;

1.4. існує ризик, що ОСОБА_6 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи набуте під час перебування на посаді у Мінрегіоні коло зв`язків;

2. слідчий суддя не зазначив, що сторона обвинувачення не надала доказів щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів та не навів мотивів, із яких відкинув доводи прокурора, чим порушив засаду безсторонності суду, закріплену у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

3. вказуючи на неможливість визначити заставу, слідчий суддя не врахував розміру неправомірної вигоди, факту одержання учасниками організованої злочинної групи коштів у сумі 261 729 678, 80 грн та, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави. Відтак, альтернативна застава в розмірі 18629 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 50 000 236 грн, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Просить:

1. увалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 скасувати;

2. постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

3. застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у розмірі 18629 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 236 грн;

4. у випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.1-4, 9 ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_35 у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора зазначає, що:

1. посилання на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Пунцельт проти Чехії» нерелевантне, адже основним критерієм, на який звертав увагу ЄСПЛ, була не суворість покарання, а критерій особистості та поведінки, яка полягала у наявності декількох кримінальних проваджень у різних країнах і факт переховування від органів досудового розслідування;

2. перетин кордону України підозрюваним було здійснено лише через офіційні пункти пропуску та на законних підставах, а перетин державного кордону на ділянках, які не контролюються, де ведуться активні бойові дії, становлять очевидну та реальну загрозу життю та здоров`ю. Посилання на можливість впливу на видання дозволів для чоловіків для перетину державного кордону через систему «Шлях» безпідставне, адже ОСОБА_6 як батько трьох дітей має право законно перетинати кордон, не використовуючи цю систему;

3. інформація сторони обвинувачення щодо майнового стану підозрюваного недостовірна, оскільки параметром запиту зазначене «Прізвище, ім`я та по-батькові», що виключає можливість ідентифікацій об`єктів нерухомого майна як власності саме підозрюваного. На цей час у власності ОСОБА_6 наявні лише два автомобілі, а транспортний засіб ОСОБА_36 знятий з обліку для реалізації. Інформація в декларації про майновий стан ОСОБА_6 за 2020 рік застаріла та не в повній мірі відображена, що підтверджується даними з державних реєстрів;

4. доводи прокурора щодо ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, надумані, адже відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 видалив листування, яке у ньому знаходилося. Натомість він добровільно видав свій мобільний телефон та вказав пароль доступу;

5. посилання на ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних мають характер припущень. Навіть якщо вказаний ризик і існував, то він значно зменшився у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 з займаною посади. Не наведено жодного доказу щодо спроб впливу або звернення ОСОБА_6 до службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій з проханням незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення відповідальності;

6. обґрунтовуючи розмір застави прокурор посилається на розмір неправомірної вигоди, а саме 400 000 доларів США (14 627 440 грн), а також те, що на його думку, учасниками організованої злочинної групи на цей час вже одержано на рахунки підконтрольних їм товариств грошові кошти у сумі 261 729 678,80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта - авансовий платіж. Проте ОСОБА_6 не підозрюється у заволодіння вказаних вище коштів, а відомості про те, що він, нібито, діяв у складі організованої злочинної групи у повідомленні про підозру відсутні;

7. прокурором заявлений завідомо непомірним розмір застави та не обґрунтовано наявність виключних випадків, які свідчить про необхідність встановлення застави у розмірі понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

8. ОСОБА_6 здав паспорт громадянина України для виїзду закордон до Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, тому вимога здати паспорт до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області є не логічною.

Просить апеляційну скаргу прокурора САП на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 залишити без задоволення.

Захисник ОСОБА_35, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі ОСОБА_37 .

Прокурор САП ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній, та вважав необґрунтованою апеляційну скаргу захисника.

Підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_9, посилаючись на доводи, наведені у ній, не визнали вимоги апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_10, підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, а апеляційна скарга захисника - необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини:

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_36 - ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_16 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_17 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_19 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, 29.04.2020 розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №463-р ОСОБА_6 призначено на посаду Першого заступника Міністра розвитку громад та територій України, 03.11.2022 розпорядженням №982-р на нього тимчасово покладено виконання обов`язків Міністра розвитку громад та територій України з 04.11.2022, а 09.12.2022 розпорядженням №1106-р - призначено заступником цього міністерства з 27.12.2022. 13.07.2022 розпорядженням КМУ №602-р від 13.07.2022 Мінрегіону виділено для ДІ «УкрНДІводоканалпроект» грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, до якого 27.08.2022 внесено зміни розпорядженням КМУ №764-р, із викладом п.1 і 3 в новій редакції. У період з липня по серпень 2022 року ОСОБА_16 запропонував ОСОБА_6 використати його службове становище для забезпечення підписання прямих договорів щодо придбання такого обладнання та матеріалів із підконтрольними ОСОБА_16 суб`єктами господарювання, а у період з 12.08.2022 до 16.09.2022 ОСОБА_6 висловив прохання ОСОБА_16 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та підконтрольними ОСОБА_16 суб`єктами господарювання, за забезпечення ОСОБА_6 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання. У період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_16 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_17, якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_19, якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_6 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб. ОСОБА_19 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», ОСОБА_16 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн». Після підшукання зазначених товариств ОСОБА_16 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_6 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори. У серпні 2022 року ОСОБА_17, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_16 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі. 17.11.2022 НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн. У період часу з 17.11.2022 по 31.12.2022 із рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ» на виконання умов договору №25/22/к були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678,80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж. 16.01.2023 ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_6 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_6 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою. 18.01.2023 ОСОБА_16 надав вказівку ОСОБА_19 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_6 як неправомірної вигоди, та з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності, доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Цього ж дня ОСОБА_19 доставив грошові кошти за необхідною адресою. Після цього ОСОБА_16 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_6, до м. Львова. У період з 16 до 17.01.2023 ОСОБА_6 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_36, якому доручив отримати у м. Львів від узгоджених з ОСОБА_16 осіб зазначену неправомірну вигоду. 20.01.2023 ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_6 у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_6 шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_16 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_38, який обізнаний зі злочинним планом. 21.01.2023 ОСОБА_38, перебуваючи у м. Львові, одержав від ОСОБА_39 для ОСОБА_6 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_16 . Надалі ОСОБА_38 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру у м. Львові, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_6 .

За твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_6, за пособництва ОСОБА_36, одержав від ОСОБА_16 неправомірну вигоду в загальній сумі 400 000 доларів США (14 627 440 грн).

21.01.2023 ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України.

22.01.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

23.01.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 стосовно ОСОБА_6 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:

1. пред`явлена ОСОБА_6 підозра за ч.4 ст.368 КК України відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра»;

2. на час розгляду клопотання існують ризики, передбачені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення;

3. наявні підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу;

4. заявлені ризики існують, але неможливість прокурора довести дійсний (актуальний) майновий стан підозрюваного, відкрите проявлене ним небажання спростувати твердження захисту щодо недостовірності наданих органом досудового розслідування відомостей, позбавляють можливості об`єктивно оцінити доцільність запропонованого заходу та визначити розмір застави, який є помірним для особи та не призведе до неможливості її внесення і перетвориться на безальтернативне ув`язнення;

5. цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, нівелює встановлені ризики та в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Однак із цими висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися у повній мірі з огляду на таке.

У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисника та прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці ЄСПЛ, що підлягає застосуванню українськими судами.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Так, за ч.4 ст.368 КК України кримінально караними є: прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі; діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Положеннями п.1 ч.3 примітки ст.368 КК України визначено, що службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у цій статті, окрім іншого, є перші заступники та заступники міністрів.

У протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НС(Р)Д) - аудіо-, відеоконтроль особи від 28.11.2022 зафіксовані, серед іншого, розмови ОСОБА_6 (колишній заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України) з ОСОБА_31 (колишній директор ДІ «УкрНДІводоканалпроект») та ОСОБА_25 (очолив ДІ «УкрНДІводоканалпроект» після ОСОБА_40 ) щодо обставин, пов`язаних із укладенням договорів на придбанням пересувних котелень, зокрема, ОСОБА_41 не погоджувався укладати договори про закупівлю котелень з фірмами «прокладками», тобто з нульовим балансом, без працівників та виробництва. Про що він направляв ОСОБА_6 у «Вайбер» службову записку керівника юридичного сектору. Також ОСОБА_41 повідомляв ОСОБА_6, що працівники НДІ відмовляються співпрацювати з фірмами «прокладками», адже це, на їхню думку, незаконно. ОСОБА_42 зазначав, що цінова політика фірм, із якими планується укладення договорів є неприйнятною, адже вартість обладнання завищується ними у 2, а то й в 3 рази. Натомість ОСОБА_6 намагається переконати ОСОБА_43 у необхідності співпрацювати з товариствами, які мають постачати обладнання. Під час цих розмов ОСОБА_25 також повідомляв ОСОБА_6 про те, що ціни завищені приблизно на 35 000 Євро. Також ОСОБА_6 зазначив, що він зустрічався з представниками фірм та просив, щоб ціни були ринковими (т.2 а.п.1-235).

Відповідно до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 08.11.2022, від 21.10.2022 органом досудового розслідування зафіксовані зустрічі ОСОБА_17 з ОСОБА_6 та ОСОБА_19 (т.2 а.п.236-244).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.11.2022 зафіксоване спілкування ОСОБА_16, зокрема з ОСОБА_17 та ОСОБА_22 з приводу державних закупівель. Серед іншого, ОСОБА_16 з ОСОБА_17 обговорюють видалення зайвої інформації, пов`язаної з держзакупівлею. ОСОБА_17 переповідає слова ОСОБА_6, якого вони називають « ОСОБА_44 » та « ОСОБА_45 » з приводу того, що на 15-те число жодної котельні не буде. Натомість ОСОБА_16 просить ОСОБА_17 повідомити ОСОБА_6, що котельні будуть через два місяці після того, як будуть укладені договори. Пізніше, на запитання ОСОБА_16 «що по ОСОБА_52», ОСОБА_17 відповів, що він направив лист підготувати проєкт договору та пачку документів. Він також сказав, що «ОСОБА_19» теж надсилає документи. Та вони спільно обговорюють те, чому ОСОБА_19 досі не уклав договір із ДІ «УкрНДІводоканалпроект» (т.3 а.п.40-68).

Відповідно до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовані, зокрема, телефонні розмови ОСОБА_17 з ОСОБА_6 з приводу укладення договору щодо закупівлі котелень. У розмові ОСОБА_17 просить здійснити обмін договорами, щоб запустити процес їх укладення. Для вирішення цього питання співрозмовники домовилися про зустріч у ОСОБА_6 (т.3 а.п.80-86).

Згідно з протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовано, окрім іншого, що ОСОБА_6 та ОСОБА_25 обговорюють процес узгодження умов проєкту договору з ТОВ «ЕПГ». Також зафіксована спільна телефонна розмова між ОСОБА_6, ОСОБА_25, ОСОБА_19 та ОСОБА_17, під час якої обговорюються ризики, пов`язані з тим, що авансові платежі здійснені ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на користь ТОВ «ЕПГ», а обладнання не поставлене. ОСОБА_25 переймається тим, що казначейство його «здасть» та пропонує, щоб ТОВ «ЕПГ» передало йому до 31.12.2022 обладнання, яке він у той самий день поверне товариству на зберігання. ОСОБА_17 та ОСОБА_19 щодо цього заперечили, покликаючись на існуючі ризики з їхнього боку. ОСОБА_19 також пообіцяв передати все обладнання у січні 2023 року (т.3 а.п.87-104).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.01.2023 зафіксовано, зокрема, обговорення між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 питань, ймовірно, пов`язаних з передачею ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 8%, на користь цього свідчить їхня бесіда: ОСОБА_16 «Показуй 8», ОСОБА_17 «ОСОБА_44 показувати?», ОСОБА_16 «Так», ОСОБА_17 «Наших 8, правильно?», ОСОБА_16 «Його 8»… «Ми про наші взагалі не розмовляємо… Ти показуєш, що попередня оплата стільки-то там»… Окрім того, під час цих розмов, в контексті коштів для «ОСОБА_44», обговорюється питання коштів ОСОБА_19 . У протоколі також зафіксована телефонна розмова, у якій, вірогідно, ОСОБА_16 вимагає від ОСОБА_19 передачу частини коштів, одержаних як аванс від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» за котельні. Окрім цього, у протоколі міститься розмова, згідно з якою, ОСОБА_19 везе 500 (ймовірно 500 000 доларів США) і ОСОБА_16 дає вказівку ОСОБА_22 передати 400 (вірогідно 400 000 доларів США) у м. Львів. Також у протоколі зафіксовано обговорення ОСОБА_16 та ОСОБА_22 деталей передачі 400 000 доларів США у м. Львів. Зокрема, ОСОБА_22 повідомляє ОСОБА_16 номер телефону ( НОМЕР_1 ) особи у м. Львів, яка має отримати кошти для їхньої передачі ОСОБА_6 (т.3 а.п.105-124).

Відповідно до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - обстеження публічно недоступних місць від 21.01.2023 під час проведення НС(Р)Д було сфотографовано листування в мобільному телефоні ОСОБА_22 з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_46 » (т.3 а.п.127-128).

Згідно з протоколом огляду речей від 22.01.2023, предметом якого був мобільний телефон ОСОБА_36, вилучений під час його затримання, у додатку «WhatsApp» виявлений абонент « ОСОБА_47 », НОМЕР_2 », з яким володілець акаунту спілкувався 21.01.2023 о 14 год 44 хв, про що є відповідне відображення в розділі «Дзвінки» (т.3 а.п.139-147).

У протоколі обшуку від 21.01.2022 зазначено, що під час обшуку в квартирі АДРЕСА_2, у якій проживає ОСОБА_48, виявлені, зокрема, кошти в сумі 400 100 доларів США (т.3 а.п.148-169).

Відповідно до протоколу огляду речей від 22.01.2023 у мобільному телефоні «Apple iPhone А2483», вилученому у ОСОБА_49 під час його затримання виявлено: (1) фотографію від 10.11.2022 о 10 год 41 хв, яка збережена із застосунку «WhatsApp», на якій зображений лист ДІ «УкрНДІводоканалпроект» №488/1-ВД від 09.11.2022, адресований В.о. Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_50, щодо проведеного аналізу комерційних пропозицій та обрання контрагентів, серед яких зазначено ТОВ «ЕПГ»; (2) фотографію від 12.08.2022 о 14 год 33 хв, виконану за допомогою телефону, яка має назву «Організації.docх» з реквізитами, а саме: назва організації, адреса, контактні дані, технічні умови наступних організацій: ТОВ «Гефест Д», ТОВ «ЕПГ» та ТОВ «Еко тепло трейд». Реквізити ТОВ «ЕПГ» виділені червоним. У додатку телефону «Калькулятор», в полі вводу виявлено число «403 000» (т.3 а.п.175-184).

У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 21.01.2023 зафіксовано, що ОСОБА_17 говорить ОСОБА_22 про те, що ОСОБА_16 всі їхні гроші хоче виштовхнути в Швейцарію (ABRS Group). Також ОСОБА_17 повідомляє, що спілкувався з міністром, той сказав, що потрібно повертати гроші. У іншій розмові, зафіксованій у цьому ж протоколі, ОСОБА_17 повідомляє, що приніс договір із ABRS, по якому пропонує виставити рахунок, щоб спробувати виштовхнути кошти. Між ОСОБА_17 та ОСОБА_22 відбувались розмови про візити міністра до голови казначейства щодо авансових платежів та їхнє повернення, а також щодо підписаного договору з ABRS та виставлення рахунку (т.4 а.п.90-99).

Згідно з протоколом за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 21.01.2023 ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_17 : «…Там ти по ОСОБА_44 будь уважним скрізь. Там по ним заходи проводять «мусора», зрозумів, по цій історії. Мені вже зателефонували», «Кажуть: ми ж там побачили, що хороший хлопець один є, з цим». На це ОСОБА_17 відповів: «Угу. Що я там, потрібно зараз почистити». У протоколі також зафіксована розмова: ОСОБА_17 «… ОСОБА_51 значить я зараз буду викликати», ОСОБА_16 « ОСОБА_51 потрібно, так. ОСОБА_44 дивись, ключовий напрямок», ОСОБА_17 «Він сьогодні почав, так, він щось почав морозитись. Може з цього приводу». Також, згідно з протоколом, ОСОБА_16 пропонував ОСОБА_17 оформити його у системі «Шлях», щоб той міг вільно виїжджати за межі України (т.4 а.п.100-108).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 23.01.2023 №49201558 ОСОБА_38 та ОСОБА_6 є взаємопов`язаними особами (т.4 а.п.78).

Із протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 19.01.2023 вбачаються зафіксовані розмови ОСОБА_17 з ОСОБА_16 щодо обставин державних закупівель, а також розмови ОСОБА_17 з ОСОБА_19 з приводу інформації, отриманої ОСОБА_17 від ОСОБА_6 щодо причин не укладення договору та умов такого. Також співрозмовники домовились про майбутню зустріч ОСОБА_19 з ОСОБА_6 . Зафіксована у протоколі розмова, яка, ймовірно, стосується визначення розміру неправомірної вигоди для ОСОБА_6, наступного змісту: ОСОБА_16 «Що це?», ОСОБА_17 «Це (нерозбірливо) для ОСОБА_44», ОСОБА_16 «Ну, шикарний, шикарний план, …Усе, скидай. Взагалі класний. Вогонь…», ОСОБА_17 «Не, ну дивись», ОСОБА_16 «Ну 400 буде, а не 600…», ОСОБА_17 «Дивись, ОСОБА_19 каже: «28 котелень», ОСОБА_16 «Все можливо затверджувати», ОСОБА_17 «Ну я намалював 35. Але це з ним», ОСОБА_16 «Ну так, це ж не багато. Все правильно», ОСОБА_17 «Ну це не 80», ОСОБА_16 «Дивись, ОСОБА_52 це…взагалі бонус… вихідна допомога. Хай…займається… Ну для нього це важливіше, вір мені, ніж для тебе і для мене», ОСОБА_17 «Та зрозуміло» (т.5 а.п.53-101).

Згідно з протоколом допиту свідка від 22.01.2023 свідок ОСОБА_53 детально повідомив обставини отримання на прохання ОСОБА_22 коштів в обмінному пункті у м. Львів в сумі 400 000 доларів США та їх наступної передачі ОСОБА_54 (ймовірно ОСОБА_55, який, за версією досудового слідства, є довіреною особою ОСОБА_6 ) і які згодом були виявлені та вилучені під час обшуку у квартирі АДРЕСА_2 (т.1 а.п.117-121).

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України.

Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а твердження апеляційної скарги захисника про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 за ч.4 ст.368 КК України, з посиланням на те, що у його діях відсутня об`єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення, його не спростовують.

Зокрема, неспроможним є посилання апеляційної скарги захисника на те, що предмет досудового розслідування - обставини господарських правовідносин між ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та іншими приватними суб`єктами господарювання, а ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Першого заступника Міністра розвитку громад та територій України, не обіймав будь-яких посад у ДІ «УкрНДІводоканалпроект», ТОВ «ЕПГ», ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн», не здійснював організацію їхньої діяльності безпосередньо або з використанням влади чи службового становища і його посадові обов`язки об`єктивно виключають можливість використовувати надану владу чи службове становище для вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища у правовідносинах, що виникли між зазначеними суб`єктами господарювання, що свідчить про неможливість вчинення ним інкримінованого злочину.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Першого заступника Міністра розвитку громад та територій України, дійсно, не обіймав будь-яких посад у ДІ «УкрНДІводоканалпроект», ТОВ «ЕПГ», ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн», не здійснював організацію їхньої діяльності безпосередньо або з використанням влади чи службового становища, проте, за версією сторони обвинувачення, останній підозрюється саме у використанні службового становища задля забезпечення підписання прямих договорів по завищеній ціні, попри те, що безпосереднє підписання таких договорів не входило до його повноважень.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 №5 відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

А тому, оскільки судова практика відносить до об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.368 КК України, не лише ті діяння, які безпосередньо входять до кола службових повноважень особи, а й такі, які вона хоча й не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, помилковим є фактичне твердження в апеляційній скарзі захисника про відсутність об`єктивної сторони вказаного складу злочину у разі вчинення діянь, які безпосередньо не входять до кола службових повноважень особи.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може вчинити дії, визначені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Так, слідчий суддя врахував покарання, передбачене законом за вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_6, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема, наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які можуть бути використані ним для залишення території України, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Існування цього ризику, як правильно зазначив у своїй апеляційній скарзі прокурор, підтверджує також те, що ОСОБА_6 має трьох малолітніх дітей і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 на нього не діють обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків.

Ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом. Відтак, оскільки показання свідків та інших підозрюваних мають значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та зазначеними детективом особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Також цей ризик, на думку суду апеляційної інстанції, підтверджує те, що ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників Мінрегіону, а також працівників ДІ «УкрНДІводоканалпроект», який перебуває у сфері управління вказаного міністерства, оскільки такі перебували у нього у підпорядкуванні, та на інших підозрюваних у кримінальному провадженні для узгодження їхніх подальших дій, а також не встановлених на даний час решти учасників вчинення кримінальних правопорушень, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому досудове слідство у провадженні триває і не виключена можливість встановлення органом досудового розслідування інших свідків, спілкування з якими підозрюваного може зашкодити встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення.

Із огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, з урахуванням досліджених матеріалів, які свідчать про використання підозрюваними конспіративних способів і методів у спілкуванні (паролі, залучення третіх осіб для передачі грошей, користування «фінансовими послугами» щодо переміщення грошей територією країни поза державним контролем), обґрунтовано визнав спроможним ризик знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Встановлюючи ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя правильно врахував, що ОСОБА_6 обіймав посаду у Мінрегіоні, представляв його інтереси у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства та за час перебування на таких посадах набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження.

Водночас, матеріалами клопотання стверджується, що у межах цього кримінального провадження здійснюється слідство за іншими епізодами, до яких може бути причетний ОСОБА_6 . Тому з метою приховання таких діянь він зможе вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими на теперішній час не встановленими підозрюваними - членами організованої групи, використовувати для цих цілей набуті зв`язки.

Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Згідно із ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, із положень цієї норми слідує, що майновий стан підозрюваного є лише однією з обставин, які зобов`язаний слідчий суддя оцінити при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу незалежно від неможливості прокурора довести дійсний (актуальний) майновий стан підозрюваного та відкритого його небажання спростувати твердження захисту щодо недостовірності наданих органом досудового розслідування відомостей.

Тому, колегія суддів вважає помилковим висновок слідчого судді про те, що хоча заявлені ризики існують, але неможливість прокурора довести дійсний (актуальний) майновий стан підозрюваного, відкрите проявлене ним небажання спростувати твердження захисту щодо недостовірності наданих органом досудового розслідування відомостей, позбавляють можливості об`єктивно оцінити доцільність запропонованого заходу та визначити розмір застави, який є помірним для особи та не призведе до неможливості її внесення і перетвориться на безальтернативне ув`язнення.

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином та у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, розмір неправомірної вигоди, дані про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, його вік, репутацію, стан здоров`я, майновий стан, проте, зважаючи, що злочин вчинявся службовою особою із використанням службового становища, апеляційний суд приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Тому обґрунтованими є доводи апеляційної скарги прокурора САП про безпідставність висновку слідчого судді щодо недоведеності стороною обвинувачення неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Відтак, колегія суддів вважає, що необхідно застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вищенаведені обставини у сукупності свідчать про неможливість усунення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, встановлених щодо нього у менш обтяжливий спосіб та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч.4 ст.182 КПК України стверджується, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави колегія суддів враховує насамперед обставини цього кримінального провадження, що полягає в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, та поглиблює недовіру суспільства до органів державної влади в цілому, роль підозрюваного у його вчиненні, тяжкість інкримінованого правопорушення, індивідуальні особливості підозрюваного, існування встановлених ризиків та приходить до висновку, що необхідно вийти за межі, передбачені п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, розмір вірогідної неправомірної вигоди підозрюваного ОСОБА_6 становить 400 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 21.01.2023 становило 14 627 440 грн, учасниками організованої злочинної групи на цей час вже одержано на рахунки підконтрольних їм товариств грошові кошти у сумі 261 729 678, 80 грн, із яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта - авансовий платіж за договором про закупівлю товару №25/22/к.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, станом на 23.01.2023 у власності ОСОБА_6, крім місця для зберігання автомобіля, немає іншого нерухомого майна.

Разом з тим, згідно з даними виправленої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітний 2020 рік у власності ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка, квартира, а у власності його дружини - місце для зберігання автомобіля, квартира, нежитлове приміщення. Також відповідно до реєстраційних карток транспортного засобу у її власності наявні три автомобілі.

Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що слід встановити заставу у розмірі 18629 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 236 грн, застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Саме такий розмір застави є співрозмірним із майновим станом ОСОБА_6, сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, та розумним із огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе запобігти встановленим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, не будучи при цьому завідомо непомірною для нього.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.183 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У разі внесення застави на ОСОБА_6 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.90.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Щодо обов`язку «здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України», то колегія суддів враховує, що відповідно до матеріалів клопотання підозрюваний проживає за адресою: АДРЕСА_1, а тому покладення вищенаведеного обов`язку є недоцільним.

Отже, цей обов`язок слід викласти саме таким чином - здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання старшого детектива НАБУ та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а у задоволенні апеляційної скарги захисника підозрюваного - відмовити.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_56, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11, про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року, тобто до 22 березня 2023 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_6 під варту в залі суду.

Визначити заставу у розмірі 18629 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 236 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом - два місяці з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4