- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/637/23
Провадження № 1-кс/991/1363/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
заявника - адвоката ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5,
установив:
14.02.2023 під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 клопотання начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, адвокат ОСОБА_3 заявив відвід у зв`язку з відмовою слідчого судді відкласти судове засідання на іншу дату та не надання можливості ознайомитись із наявними матеріалами клопотання. Вважає, що своєю відмовою суддя ставить під сумнів свою неупередженість у цій справі.
В письмовому правовому обґрунтуванні від 17.02.2023 адвокат ОСОБА_3 зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_5, відмовивши у наданні матеріалів для ознайомлення, поставив його, як адвоката, та ОСОБА_4 у завідомо нерівне становище у порівнянні з їх процесуальним опонентом, що свідчить про його упередженість та обвинувальний ухил. Можливість учасника справи ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження є важливою гарантією реалізації принципу змагальності (рівності) сторін та справедливого судового розгляду. Наслідком дій слідчого судді є те, що ОСОБА_4 був позбавлений права надати ґрунтовні пояснення по цій справі. Також, як стало відомо адвокату ОСОБА_3, слідчим суддею було надано час для ознайомлення з матеріалами клопотання про арешт майна іншому захиснику, який представляє інтереси володільця майна. Така поведінка, на думку адвоката ОСОБА_3, підтверджує сумніви у неупередженості судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, просив заяву про відвід судді задовольнити, з метою уникнення прийняття упередженого рішення у справі.
Заявник - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити його заяву та відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду клопотання про арешт майна. ОСОБА_4 підтримав позицію свого представника.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з`явився, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористався.
Вирішуючи заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід слідчого судді, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75 та 76 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставиною, що виключає участь слідчого судді в кримінальному провадженні, є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Саме зазначену норму КПК України заявляє адвокат ОСОБА_3, як підставу для відводу слідчого судді від розгляду клопотання про арешт майна.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 перебувають матеріали клопотання начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022 (справа № 991/637/23, провадження № 1-кс/991/639/23).
Відповідно до журналу судового засідання від 14.02.2023 та копії диску з аудіо - та відеозаписами судового засідання, адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами клопотання про арешт майна. Після того, як слідчий суддя ОСОБА_5 відмовив у задоволенні заявленого ним клопотання, адвокатом ОСОБА_3 було заявлено відвід слідчому судді.
Розглядаючи доводи заявника, суддя виходить з того, що сумнів у неупередженості слідчого судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, до зміни судді, який був визначений в порядку ст. 35 КПК України.
На підставі досліджених обставин, приходжу до висновку, що аргументи адвоката ОСОБА_3 не пов`язані з визначеними КПК України підставами для відводу. Так, зі змісту оголошеної 14.02.2023 заяви не вбачається належного обґрунтування адвокатом правових підстав для відводу та їх належного доведення. На думку судді, оголошена заява стала наслідком незгоди адвоката із прийнятим слідчим суддею ОСОБА_5 рішенням про відмову у задоволенні поданого ним клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами клопотання.
Із огляду на викладене, вважаю, що в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5, у зв`язку з чим заява адвоката ОСОБА_3 про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суддя -
постановив:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду судової справи № 991/637/23 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1