- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/4893/22
Провадження № 11-сс/991/136/23
Слідчий суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_2,
суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_7,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6,
прокурора - ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактами розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») своїм службовим становищем; за фактами зловживання службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» своїм службовим становищем; а також за фактами складання та використання протягом 2019 року завідомо підроблених звітів та висновків з оцінки майна, якими посвідчено вартість майна у декілька разів нижче від їх ринкової вартості.
12 липня 2022 року у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб: 1) з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Соіл Компані ЛТД», у вигляді надання переваг щодо участі в торгах, організованих та проведених ДП «СЕТАМ», забезпечення перемоги вказаної юридичної особи у них для подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та розпорядження ним, за пособництва ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, у період лютого - червня 2019 року здійснили відчуження карбаміду, за явно заниженою вартістю - 13 601 914,44 гривень, що на 53 782 339,56 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «Газоторгова компанія» та ТОВ «БІК «Миколаївінвестбуд»; 2) за пособництва ОСОБА_11, у період з лютого-червня 2019 року здійснили відчуження сільськогосподарських культур за заниженою ціною 27 562 114,44 гривень, що на 92 265 406,28 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків суб`єктам господарської діяльності; 3) у період травня-липня 2019 року здійснили розтрату піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на земельних ділянках у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, за заниженою ціною 27 391 405,72 гривень, що на 145 986 604,68 гривні менше за його реальну ринкову вартість, чим заподіяно шкоду ДПС у Київській області; 4) за пособництва ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у період квітня-липня 2019 року здійснили розтрату: земельних ділянок № 26, 27, 30 у межах кадастрового кварталу 5123755800:01:001, за заниженою ціною, меншою за їх реальну вартість, що в сукупності становить занижену ціну реалізації земельних ділянок у сумі 134 050 943,15 гривні, чим заподіяно шкоду ТОВ «С.П.Т.» та ТОВ «АБС Технолоджи».
Уважаючи безпідставним повідомлення про підозру ОСОБА_7 за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна - земельних ділянок із кадастровими номерами 5123755800:01:001:0402, 5123755800:01:001:0384, 5123755800:01:001:0401, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_7, звернувся до Вищого антикорупційного суду з відповідною скаргою.
За результатами розгляду слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 30 січня 2023 року відмовив у задоволенні скарги.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу (з доповненнями). За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок) та в частині ч. 2 ст. 28 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена внаслідок неповного судового розгляду, без урахування доказів, які могли істотно вплинути на висновки суду. Висновки слідчого судді не ґрунтуються на доказах, які наявні в матеріалах судової справи. Зазначає, що у сторони обвинувачення відсутні докази причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення у частині розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок) та його протиправного впливу на проведення торгів і надання вказівок ОСОБА_9, а також відсутні будь-які докази попередньої злочинної домовленості цих осіб. Указане також встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_7, як у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, так і під час перегляду цього питання в апеляційному порядку. На думку адвоката, висновок слідчого судді про ненадання стороною захисту доказів на спростування версії органу досудового розслідування прямо суперечать статті 62 Конституції України, згідно якої - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні підтримали у повному обсязі апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи сторони захисту та підозрюваного, а також заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) основним завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (ст. 303-308 цього Кодексу).
Пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в:
- розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
- розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
- зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та інтересам юридичних осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Адвокат ОСОБА_6 у своїй скарзі просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 тільки за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна - земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, та скасувати повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 28 КК України.
За результатами розгляду слідчий суддя ухвалою від 30 січня 2023 року відмовив у задоволенні скарги, оскільки дійшов висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за епізодом розтрати арештованого майна, а саме: земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, та за ч. 2 ст. 28 КК України відповідає вимогам ст. 277 КПК України, докази є достатніми, аби стверджувати про причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного злочину, відповідають стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, письмове повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_7 уповноваженою на це особою та у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України..
Здійснюючи перегляд оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:
1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України;
2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання;
3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК України.
Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, має забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК України встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.
Розгляд скарги на повідомлення слідчого, прокурора про підозру покладено на слідчого суддю місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК України, з урахуванням глави 26 КПК України (ч. 1 ст. 306 КПК України).
У свою чергу, п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Колегія суддів зауважує, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що можливість оскарження повідомлення про підозру пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не з будь-якими іншими.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Також, згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права в кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення («Нечипорук і Йонкало проти України», № 42310/04, п. 175, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення («Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства», № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32, рішення від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку («Merabishvili проти Грузії», № 72508/13, параграф 184, рішення від 28 листопада 2017 року). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів провадження повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 12 липня 2022 року містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя при перевірці доводів та обставин, на які посилалась сторона захисту як на підстави для скасування повідомлення про підозру, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що захисником підозрюваного ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 не наведено у скарзі обставин (відсутність складу злочину або інше), які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, повно та всебічно здійснив перевірку повідомлення про підозру з точки зору її обґрунтованості та дійшов правомірного висновку, що вищенаведені обставини у сукупності з наявними у матеріалах кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами, свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_7 до вищеописаної схеми, спрямованої на реалізацію земельних ділянок за заниженою вартістю, та що між вказаними особами та набувачами земельних ділянок існувала певна узгодженість дій, яка дозволила швидко незаконно реалізувати майно, яке було передано в управління АРМА з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні. При цьому, з урахуванням дослідженого об`єму доказів, які свідчать про існування вищеописаних обставин, відповідна версія органу досудового розслідування не є явно хибною та безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.
На даній стадії досудового розслідування відсутність інших доказів/ненадання таких доказів не свідчить про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 в частині розтрати арештованого майна - земельних ділянок за попередньою змовою групи осіб. При цьому, правова кваліфікація інкримінованих підозрюваному діянь, на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності, не є остаточною та може бути змінена в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження. Зі свого боку, жодних доказів на спростування вищевказаної версії органу досудового розслідування сторона захисту не надала.
Слідчим суддею у ході розгляду скарги правомірно встановлено наявність у матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту "достатніх підстав (доказів)", що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, розтрати земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича.
Також колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що висновки, які викладені в судових рішеннях слідчого судді Вищого антикорупційного суду та колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо недостатності наданих стороною обвинувачення доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення розтрати арештованого майна - земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, для того, аби дійти висновку про обґрунтованість підозри в цій частині, на які посилається сторона захисту на обґрунтування наявності підстав для скасування повідомлення про підозру в цій частині, зроблені під час вирішення питання щодо наявності підстав для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу згідно поданого стороною обвинувачення відповідного клопотання, в ході вирішення якого застосовується стандарт «обґрунтованої підозри», та на підставі тих доказів наданих стороною обвинувачення, які були наявні у слідчого судді/колегії суддів на час вирішення даного питання. Наведені висновки не мають обов`язкового характеру для застосування слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру на підставі тих доказів, які наявні у матеріалах скарги.
Тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, колегія суддів переконана, що оскаржуване рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 січня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4