- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/1386/23
Провадження № 1-кс/991/1551/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
секретар судового засідання - ОСОБА_2,
заявник - адвокат ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ заяву адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 у справі №991/1386/23,
УСТАНОВИВ:
20.02.2023 під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000143, адвокат ОСОБА_3 заявив про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У своїй заяві адвокат зазначає, що відповідно до звіту про автоматизований розподіл справи №991/1386/23 від 15.02.2023 о 16:09 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 розподілено на слідчу суддю ВАКС ОСОБА_5 .
При цьому адвокат звертає увагу, що у вказаному звіті зазначено кількість суддів, яких визначено на поточну спеціалізацію - 12, проте у виборі доповідача приймала участь лише слідча суддя ОСОБА_5, чим були порушені принципи випадковості, вірогідності, доступу до правосуддя, які визначені нормами КПК України.
Таким чином, на переконання адвоката, автоматизований розподіл такого клопотання відбувся з грубим порушенням положень ч.3 ст. 35, ч.1 ст. 21 КПК України, оскільки не був дотриманий принцип вірогідності, визначений нормами КПК України.
Також адвокат зазначає про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
В ухвалі від 09.02.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, у справі №991/1184/23, надала дозвіл на обшук домоволодіння, яке належить ОСОБА_4, та у змісті ухвали зазначила, що «додані детективом до клопотання документи також дають підстави для висновку про можливу причетність до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 та про обізнаність останнього з обставинами його вчинення», чим висловила особисте ставлення про нібито можливу причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень.
На переконання адвоката, такі обставини вказують, що слідча суддя ОСОБА_5 під час розгляду справи №991/1386/23 не може вважатися неупередженою, що відповідно до ст. 75 ч.1 пункту 4 КПК України є підставою для відводу.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану заяву про відвід слідчого судді у повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надіслав заперечення на заяву про відвід слідчого судді (Вх. № 6377/23-Вх від 21.02.2023), в яких просив відмовити у задоволенні заяви про відвід. Зазначив, що заява не підлягає задоволенню у зв`язку із недопущенням порушень вимог чинного законодавства при авторозподілі даної справи, а також дотримання слідчим суддею вимог чинного законодавства при здійсненні судового контролю. Вважає, що доводи, які викладені в заяві захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді, зводяться виключно до незгоди захисника із прийнятими судом процесуальним рішенням, що не може породжувати об`єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості суду за відсутності доказів такого.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлена про судове засідання згідно вимог ст.135 КПК України, не з`явилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася.
Дослідивши заяву про відвід та додані матеріали, письмові заперечення прокурора ОСОБА_7 та заслухавши пояснення заявника, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75 та 76 КПК України.
За змістом п.4 та п. 5 ч.1 ст.75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, та у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Саме зазначені норми КПК України заявляє адвокат ОСОБА_3 як підстави для відводу слідчого судді від розгляду клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи подану адвокатом ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого судді, вважаю за необхідне надати відповідь на кожну із заявлених підстав для відводу окремо.
Отже, щодо твердження сторони захисту про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
У своїй заяві адвокат ОСОБА_3, як на підставу для відводу, посилається на обставини, які знайшли своє висвітлення в ухвалі від 09.02.2023, згідно якої слідчим суддею ОСОБА_5 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, яке належить ОСОБА_4 та в якій, серед іншого слідчим суддею зазначено, що «додані детективом до клопотання документи, також дають підстави для висновку про можливу причетність до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 та про обізнаність останнього з обставинами його вчинення», чим на переконання адвоката висловила особисте ставлення про нібито можливу причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень.
Необхідно зауважити, що в кожному окремому випадку слідчий суддя розглядає подане клопотання в межах заявлених у ньому вимог та досліджує надані учасниками докази, обсяг і зміст яких може відрізнятися від тих, які містяться у матеріалах інших клопотань, у тому числі поданих у межах одного кримінального провадження та щодо тієї ж особи.
Такі обставини не виключають подальший розгляд слідчим суддею будь-яких наступних клопотань, заяв чи скарг, що виникають, або можуть виникнути в ході досудового розслідування, оскільки КПК України встановлює обов`язок слідчого та прокурора доводити існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення у кожному випадку, який визначений КПК України, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
З огляду на викладене, вважаю, що адвокатом не доведено обставин, які б свідчили про об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 .
Щодо тверджень заявника про порушення автоматичного розподілу справи та порядку визначення слідчого судді.
Підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4, яким було викладено нову редакцію ст.35 КПК України, вводиться в дію з дня початку функціонування підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечують автоматизований розподіл справ, добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних, можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (електронний кабінет), що передбачено абз.2 п.2 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Оскільки вказаний пункт на даний час не введено в дію, то на сьогоднішній день в попередній редакції діє стаття 35 КПК України.
Так, у п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України передбачено, що у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує, в тому числі, об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (ч. 6 ст. 35 КПК України).
На даний момент діє Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (далі -АСДС).
Відповідно до п.2.3.2 Положення про АСДС визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді(суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з п. 2.3.45 Положення про АСДС клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
Відповідно до пункту 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, зокрема запроваджено принцип застосування розподілу раніше визначеному слідчому судді таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології (перший слідчий суддя, на якого було розподілено кримінальне провадження, за номером і датою реєстрації такого провадження).
З наведеного вбачається, що кримінальний процесуальний закон при визначенні порядку функціонування автоматизованої системи документообігу відсилає до Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Вказане положення власне і передбачає можливість розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді. В той же час особливості автоматизованого розподілу судових справ можуть визначатись зборами суддів відповідного суду.
Адвокат ОСОБА_3 вважає, що у разі коли при розподілі справи застосовується підхід передачі судової справи раніше визначеному складу суду не виконується саме завдання автоматизованого розподілу, порушуються принципи вірогідності та випадковості, адже сторона кримінального провадження може передбачити до якого судді надійде клопотання.
Проте, принцип черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді передбачений для забезпечення рівномірного навантаження суддів та ефективного здійснення розгляду справ у розумні строки. Саме тому вищезазначені аргументи адвоката ОСОБА_3 не вказують на порушення таких принципів під час розподілу справи раніше визначеному слідчому судді.
Відтак вважаю, що адвокатом не доведено обставини, які б свідчити, що були порушені вимоги ч. 3 ст. 35 та ч. 1 ст. 21 КПК України, при визначенні слідчого судді та які призвели до порушення прав підозрюваного на доступ до правосуддя та права на справедливий розгляд незалежним і неупередженим судом.
З огляду на викладене, вважаю, що в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду справи, у зв`язку з чим заява адвоката ОСОБА_3 про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 81, 371, 372, 376 КПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у справі № 991/1386/23 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1