- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
Справа № 729/1248/18
Провадження № 1-кп/991/167/19
УХВАЛА
24 лютого 2023 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про виклик і допит свідків та про призначення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42017000000002930 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
(1)Короткий виклад змісту поданих клопотань
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про виклик і допит свідків.
Так, захисник просить здійснити виклик свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які на момент вказаних в обвинувальному акті подій, на думку сторони захисту, мали відношення до реєстрації місця проживання ОСОБА_12 .
Також, захисник просить провести одночасний допит раніше допитаних свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12, оскільки існують суттєві розбіжності в показаннях цих свідків щодо обставин реєстрації місця проживання останнього.
Окрім цього, захисник просить викликати свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . На думку захисту, показання цих свідків можуть підтвердити факт співпраці та приятельських відносин між заявником ОСОБА_16 та оперативним співробітником СБУ ОСОБА_17 .
Захисник просить здійснити виклик свідка ОСОБА_18 . На думку захисту, цей свідок може повідомити про взаємовідносини ОСОБА_16 та ОСОБА_17, чисельність співробітників ТОВ «Юридичне бюро ЮрЖитло», а також про можливе налагодження певних стосунків ОСОБА_16 з ОСОБА_6 .
Також, захисник просить здійснити повторний виклик свідка ОСОБА_16 та допитати його з приводу питання укладення договору поруки з ОСОБА_12 та реєстрації його місця проживання для подання позову до Баришівського районного суду Київської області.
Окрім того, захисник ОСОБА_8 звернулася з клопотанням про призначення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні. На вирішення експертам просить поставити наступні запитання: Чи виконаний підпис самим ОСОБА_17 на оригіналі рапорту від 14.09.2017 та на протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 27.09.2017? Чи виконані однією і тією ж особою підписи в рапорті від 14.09.2017, в дорученні детектива ОСОБА_19 від 12.10.2017 в графі «отримав», протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 27.09.2017, протоколах за результатами проведення НСРД від 25.09.2017, 28.09.2017 та 27.12.2017, протоколі про результати спостереження за особою від 28.09.2017. Чи є підписи виконані від імені судді ОСОБА_6, що містяться на оригіналі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 25.09.2017 у справі № 355/1164/17 та оригіналі ухвали від 25.09.2017 у справі № 355/1167/17 оригінальними (виконаними особою) або є відтиском факсиміле? У разі, якщо підписи, що містяться на цих ухвалах є оригінальними, а не відтиском факсиміле, то чи виконані вони ОСОБА_6 .
Захисник вказує, що є необхідність перевірити справжність підписів оперативного працівника СБУ ОСОБА_17 та ОСОБА_6 на документах долучених прокурором в межах цього кримінального провадження.
У матеріалах справи на різних документах містяться підписи ОСОБА_17, що мають суттєві відмінності. Метою проведення експертизи є встановлення факту провокації злочину, перевірити підстави для початку досудового розслідування.
Також, сторона захисту стверджує, що суддя ОСОБА_6 не постановляв ухвал про забезпечення позову у справах № 355/1167/17 та № 355/1164/17. Такі ухвали були підписані після затримання ОСОБА_6
(2)Позиції учасників кримінального провадження
Захисник ОСОБА_8 підтримала подані клопотання та просила їх задовольнити. Вказала, що за візуальними ознаками підписи на протоколах за результатами НСРД та рапорті від 14.09.2017 відрізняються між собою. Така експертиза вже була призначена на досудовому розслідуванні, однак, не була проведена через неподання ОСОБА_17 зразків почерку.
Щодо виклику та допиту свідків вказала, що їх показання має важливе значення для підтвердження або ж спростування пояснень ОСОБА_6 в частині проведення відносно нього провокації злочину.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотань. Щодо клопотання про проведення експертизи, то такі обставини вже досліджувалися судом. Судом допитувалися ОСОБА_17 та ОСОБА_20, а тому, захист мав змогу з`ясувати такі обставини.
З приводу допиту свідків, прокурор також заперечив. Вказав, що вже допитані в судовому засіданні свідки надали свої пояснення, вони є обґрунтованими та не суперечать одне одному. Показання свідків, яких просить допитати захист не мають суттєвого значення для встановлення важливих обставин в цьому кримінальному провадженні.
(3)Мотиви, з яких виходив суд під час вирішення клопотань
Клопотання захисника ОСОБА_8 не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Захист просить здійснити виклик свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які на момент вказаних в обвинувальному акті подій, на думку сторони захисту, мали відношення до реєстрації місця проживання ОСОБА_12 .
Судом допитано в якості свідка самого ОСОБА_12, зокрема, й щодо обставин реєстрації місця його проживання в селі Лук`янівка Баришівського району Київської області у 2017 році. Він пояснив обставини, які спонукали його до зміни місця реєстрації, осіб до яких він звертався за допомогою про це, процедуру реєстрації місця проживання.
Також, судом допитано голову сільської ради ОСОБА_13, до якого й звертався ОСОБА_12 з приводу реєстрації свого місця проживання. Він також пояснив детально обставини тих подій. При цьому, він не вказував, що до цих подій мали відношення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Щодо посилань сторони захисту на пояснення ОСОБА_13, які він надавав у 2017 році захисникам ОСОБА_6 та які відрізняються від показань наданих ним у судовому засіданні, суд звертає увагу на наступне.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею (ч. 4 ст. 95 КПК).
Отже, необхідність допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо обставин реєстрації місця проживання ОСОБА_12 відсутня, адже були допитані безпосередні учасники тих подій з приводу відомих їм обставин.
Щодо клопотання про одночасний допит ОСОБА_13 та ОСОБА_12, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 15 ст. 352 КПК суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев`ятою статті 224 цього Кодексу.
Захисник у клопотанні лише вказує про суттєві розбіжності в їх показаннях, однак не конкретизує в чому конкретно такі відмінності полягають.
Також, захисником не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про необхідність допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Загальні твердження про можливість за допомогою показань цих свідків довести факт знайомства між заявником ОСОБА_16 та оперативним співробітником СБУ ОСОБА_17 не переконують суд у необхідності виклику та допиту цих осіб.
Судом допитано в якості свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Вони вказали про факт такого знайомства між собою до кримінального провадження відносно ОСОБА_6, та його причину - розслідування кримінального провадження відносно співробітників Подільського районного суду міста Києва. Також, вони пояснили межі та формат спілкування між собою.
Що стосується виклику для допиту дружини заявника ОСОБА_16 - ОСОБА_18, суд зважає на наступне.
Стороною захисту не доведено, що ОСОБА_18 відігравала якусь роль у цьому кримінальному провадженні. Версія захисту щодо нібито налагодження стосунків між заявником та суддею, яку на думку захисту може підтвердити ОСОБА_18, то як пояснив сам ОСОБА_6, він познайомився зі ОСОБА_16 ще задовго до звернення ОСОБА_18 з позовом про розірвання шлюбу. А саме, коли в 2014 році ОСОБА_16 разом із членами організації «Правий сектор» приїхали до Баришівського районного суду до нього з приводу вирішення земельного питання по справі, яку він розглядав, і яка знаходилася на стадії виконання.
Щодо повторного допиту свідка ОСОБА_16 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 14 ст. 352 КПК свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за клопотанням сторони кримінального провадження, зокрема, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався.
Як вбачається з клопотання захисника, такий допит слід провести щодо обставин зустрічі 22.09.2017 між ОСОБА_16 та ОСОБА_6, зафіксованої у протоколі за результатами НСРД.
Водночас, у самому клопотанні захисник вказує, що свідок під час його допиту в судовому засіданні заперечив факти, з приводу яких захист і просить провести повторний допит.
Отже, свідок вже надав відповіді на запитання, які захисник хоче з`ясувати під час повторного допиту.
З огляду на вищевикладене, клопотання захисника щодо виклику і допиту свідків слід залишити без задоволення.
Що стосується клопотання про призначення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 242 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК сторона захисту має право звернутися з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; а також, якщо сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа (ч. 3 ст. 358 КПК).
Термін «достовірний» тлумачиться в українській мові як такий, що не викликає сумніву, цілком вірний, точний та є синонімом прикметника «вірогідний» - який не викликає сумніву.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_17 підтвердив факт підписання ним рапорту від 14.09.2017 та протоколу за результатами НСРД від 25.09.2017. Також, він вказав про відсутність його підпису у протоколі про результати спостереження за особою, який міститься у т.6 а.с.58-59.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_20, який на той час працював помічником судді ОСОБА_6, вказав, що він під примусом поставив факсиміле на оригіналах ухвал та на їх копіях.
Отже, сторона захисту скористалася можливістю перевірити достовірність підписів на документах, шляхом допиту в якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_20 .
Сумніви, на які вказує захисник, як на підставу для призначення експертизи є необґрунтованими.
Окрім цього, захисником не доведено, яким чином, шляхом проведення даної експертизи буде встановлено факт провокації. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, для встановлення провокації з боку правоохоронних органів, слід перевіряти дещо інші відомості.
Яким чином можливі факти виконання підпису на рапорті та інших документах не ОСОБА_17, а на ухвалах факсиміле, а не підпису ОСОБА_6, буде доведено чи спростовано провокацію злочину, суду не зрозуміло.
Окрім того, в площині проставлення факсиміле на ухвалах, суд зауважує, що факт виконання чи невиконання обіцяного службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, не охоплюється об`єктивною стороною злочину, щодо якого розглядається справа.
Враховуючи зазначене, у клопотаннях захисника слід відмовити.
На підставі викладеного, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
-відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_8 про виклик і допит свідків;
-відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення комплексної технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42017000000002930 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 27.02.2023 о 17:50 год.
Судді:
ОСОБА_21 ОСОБА_22