Document No. 109259515

Справа № 991/1096/23

Провадження 1-кс/991/1107/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, подане в порядку ст.201 КПК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 (справа №991/1096/23, провадження №1кс/991/1107/23).

В той же час, 08.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, подане в порядку ст.200 КПК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 (справа №991/1127/23 провадження №1кс/991/1138/23).

З урахуванням того, що у вищенаведених клопотаннях учасниками провадження ставляться питання щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, тобто вони подані стосовно однієї і тієї ж особи - підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в одному й тому ж кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, заявлені учасниками питання стосуються запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, тому з метою забезпечення швидкого судового розгляду та забезпечення оперативності судового провадження, слідчий суддя ухвалою від 08.02.2023 постановив об`єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи №991/1096/23, провадження №1кс/991/1107/23.

За такого, слідчим суддею наразі здійснюється судовий розгляд клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 (справа №991/1096/23, провадження №1кс/991/1107/23) та клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 (справа №991/1127/23 провадження №1кс/991/1138/23).

У клопотанні, поданому в порядку ст.201 КПК України, захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 ставиться питання про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисник послався на те, що 22.12.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_4, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00грн та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Однак з часу застосування слідчим суддею запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави з`явились нові обставини, які свідчать про зміну та зменшення встановлених ризиків кримінального провадження.

Так, ОСОБА_4 26.12.2022 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здано на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, окрім того ОСОБА_4 на протязі досудового розслідування неодноразово з`являвся до НАБУ та ВАКС для участі у слідчих діях та судових засіданнях. Поряд з цим захисником зауважено, що ОСОБА_4 сумлінно виконував процесуальні обов`язки, незважаючи на те, чи застосований до нього запобіжний захід, що свідчить про його правильну процесуальну поведінку та відповідно суттєве зменшення ризиків кримінального провадження.

Поміж іншим сторона захисту зауважила, що ОСОБА_4 не має грошових коштів для внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді, що стало підставою для звернення сторони захисту з даним клопотанням. На підтвердження своїх доводів захисником зазначено, що за період з 1998 по 2021 рік ОСОБА_4 отримав сукупний офіційний дохід 239 966 гривень. Наразі він є інвалідом третьої групи, яка заважає йому офіційно працевлаштуватися. Захисник зауважив, що фраза, озвучена ОСОБА_4 в судового засіданні 22.12.2022, що він працює на підприємстві свого батька та відповідно отримує звідти дохід, не відповідає дійсності та не свідчить по наявність у нього доходів. Фактично ОСОБА_4 допомагає своєму батьку, завдяки чому підтримує своє гідне існування. Окрім того, батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7 також є інвалідом третьої групи, в зв`язку з чим потребує догляду з боку сина. Поряд з цим захисник додав, що ОСОБА_4 є громадянином України, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, є раніше не засудженим, інвалідом 3 групи. Дані обставини чітко характеризують особу ОСОБА_4 та мають бути взяті до уваги та враховані судом при вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу та свідчать про відсутність обставин реального характеру загрози його втечі. Захисник наголосив, що з моменту обрання запобіжного заходу ухвалою суду від 22.12.2022 минуло півтора місяці. ОСОБА_4 не в змозі внести за себе зазначену заставу, проте, він постійно знаходиться на зв`язку з прокурором та детективом, готовий з`являтися за першим викликом, не відлучається з населеного пункту, де мешкає, здав паспорт для виїзду за кордон. Тобто він виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді. Фактів порушень зафіксовано не було.

За такого захисник просив змінити підозрюваному у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 ОСОБА_4 застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6484/22 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 421 770 гри. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У клопотанні, поданому в порядку ст.200 КПК України, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, просить змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю внесення застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 гривень та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, в рамках якого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. В рамках даного кримінального провадження, 22.12.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/6484/22 постановлено застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770 гривень. Зазначеною ухвалою підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснено, що у разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 не виконав покладений на нього обов`язок щодо внесення чи забезпечення внесення визначеного розміру застави на відповідний рахунок та не надав документу, що це підтверджує.

Тобто, ОСОБА_4 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та станом на час звернення детектива з клопотанням до суду підозрюваний та його захисники не надали документів, які підтверджують внесення застави у визначеному розмірі, натомість сторона захисту повідомила про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, що за твердженням детектива вказує на неефективність застосування до нього попереднього запобіжного заходу, а також свідчить про наявність підстав для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Поряд з цим детектив вказав на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5, підтримали подане захисником клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 на особисте зобов`язання. Зазначили, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Стосовно клопотання детектива про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою категорично заперечували, просили відмовити в задоволенні клопотання детектива.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане детективом клопотання, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі та змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ним не були виконані умови застави, тому є всі підстави для застосування до підозрюваного суворішого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою, з огляду на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як цілодобового так і в нічний час, вже був застосований до підозрюваного на строк 6 місяців. Наголосив, що більш м`який запобіжний захід, зокрема особисте зобов`язання не в змозі запобігти існуючим ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, поданого в порядку ст.201 КПК України та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час судового розгляду встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України.

Згідно матеріалів клопотання кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №72 від 13.02.2012 ОСОБА_8 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі - ДП «Укрекоресурси»).

Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.

Таким чином, ОСОБА_8 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою вказаного підприємства. Перебуваючи на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_8 вступив у злочинну змову із ОСОБА_9 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він, як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_9 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.

На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_8 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі - фандоматів) в кількості 100 шт.

В свою чергу ОСОБА_9, виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_4, а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_4 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_9 .

Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_9 залучив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які б розподілили між учасниками злочину.

Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».

На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_9 . 09.10.2012 ОСОБА_4 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.

Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17 344 807 грн.

Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.

При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014 підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США Michelle K. Lee та який попередньо опублікований 05.07.2012.

Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 передача товару покупцю здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість. Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків. Згідно із п.2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити роботоздатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене. У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).

Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17 344 807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.

Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4 856 546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607 600 доларів США, по кожному договору.

Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2 775 169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж - передоплата в розмірі 2 039 749,66 грн., але не менше еквіваленту 255 192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2 816 797,14 грн, але не менше еквіваленту 352 408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.

Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж - передоплата в розмірі 1 165 571,23 грн., але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1 609 598,37 грн., але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.

Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).

На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_8, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6 511 999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у ПАТ «Фінростбанк».

В свою чергу ОСОБА_9, реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам, передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора ОСОБА_20 та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_4 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок.

Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «Alpha Holdings Group Inc.», в зв`язку з чим, компанія ніколи не здійснювала їх постачання.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_9 домовився з представниками «Alpha Holdings Group Inc.» щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100 000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790 000 грн. При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_4 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.

У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100 000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings Group Inc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012».

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум, спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_8 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1 458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.

В той же час, ОСОБА_8 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.

Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів, в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.

При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, та те, що збільшення вартості фандоматів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США є абсолютно безпідставним. Однак, бажаючи привласнити кошти державного підприємства та діючи всупереч інтересам служби, підписав зміни до договорів купівлі-продажу.

Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_8 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12, що діяв за вказівками ОСОБА_9, додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900 000 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013, № 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.

В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_4 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8 754 810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3 576 726,8 грн.

В той же час, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8, та бажаючи привласнити кошти державного підприємства, не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_4 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.

При цьому, ОСОБА_4, достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.

Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.

На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження №13768638 (реєстратор: ОСОБА_13, Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».

Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5 178 083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювали на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1 120 000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8 754 810 грн.

У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.

Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1 764 800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.

При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.

В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.

Поруч з тим ОСОБА_4, усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.

Зокрема, ОСОБА_4 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» та ТОВ «Віар Плюс», де в специфікації - додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів - нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки №0.002 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.

Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».

З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.

Так, ОСОБА_8, умисно використовуючи свої повноваження, як директор державного підприємства повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі, підконтрольній ОСОБА_9 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.

Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_8 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12, який діяв за вказівками ОСОБА_9, додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.

З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.

З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_8 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.

Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_9 . ОСОБА_12 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження № 13768638 згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовам договорів.

27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_8 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьох договорах визначено у сумі 4 310 000 грн.

В подальшому ОСОБА_8, переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_14 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.

Наступного дня, 28.02.2014 ОСОБА_8 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голова комісії - начальник департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_15, члени комісії: начальник інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_14, заступник начальника інформаційного аналітичного центру - ОСОБА_16, головний фахівець відділу організації виробництва ОСОБА_17 .

Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_8 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в.т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_14 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.

В той же час ОСОБА_8 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_8 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.

Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_8 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_14 .

Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_14 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14, що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_14 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_8 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.

Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14, ОСОБА_17 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 5. Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.

Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.

Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_8, 28.02.2014 ОСОБА_14 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надані йому ОСОБА_4 .

При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_4 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.

Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_14 підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_14 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_18 договір відповідального зберігання. Таким чином фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_8 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.

ОСОБА_8 достовірно розуміючи, що кошти, перераховані ТОВ «Віар Плюс» привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».

За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4 800 000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.

Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_9, перерахував 1 211 300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.

В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_11 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120 000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_9 № НОМЕР_6 в ПАТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_11 перерахував решту коштів, отриманих від ТОВ «Віар Плюс», з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091 000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_5 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_11 перерахував кошти у сумі 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_7 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.

Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_4 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_9, ОСОБА_12 перерахував кошти у сумі 2 800 950 гривень на рахунок ОСОБА_11 № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.

Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_11 знято готівку у сумі 415 500 гривень та 3 176 285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_9, ОСОБА_12 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754 700 гривень на рахунок ОСОБА_10 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти зняті готівкою у касі банку ОСОБА_10, привласнені та розподілені між учасниками злочину.

Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13 689 999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.

Таким чином, як стверджує сторона обвинувачення, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13 689 999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

21.06.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України та 04.08.2022 йому повідомлено про зміну повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.

Таким чином ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України; у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотаннях, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності.

Поряд з цим слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми на даному етапі досудового провадження.

В той же час варте уваги те, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 від 29.06.2022 в рамках даного кримінального провадження та під час постановлення ухвал від 17.08.2022 та від 12.10.2022 про продовження строку тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом, а також під ас постановлення ухвали від 22.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 .

Варте уваги те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2022 у справі №991/2069/22 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

17.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 на два місяці, тобто до 16.10.2022 включно, заборонивши останньому залишати місце свого проживання у нічний час доби, покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.

12.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 на два місяці, тобто до 12.12.2022 включно, заборонивши останньому залишати місце свого проживання у нічний час доби, покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Таким чином сукупний строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 склав шість місяців.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 застосовано до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) гривень та покладено на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Також підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_4 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Сторона захисту в свою чергу зазначила, що ОСОБА_4 не має таких коштів, щоб внести заставу у визначеному слідим суддею розмірі, однак підозрюваний навіть без внесення застави виконує всі визначені в ухвалі обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, за такого захист звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на особисте зобов`язання.

Сторона обвинувачення під час судового розгляду наголошувала, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування. У зв`язку з чим 14.12.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, до дванадцяти місяців, тобто до 24.06.2023 включно.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Поряд з цим, слід зауважити, що у відповідності до положень ст.ст.200, 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Так, під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України у відповідності до примітки до ст.45 КК України віднесене до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч.1 ст.69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Разом з тим ОСОБА_4 є уродженцем Республіки Вірменія, а отже існує ймовірність наявності у нього паспорта громадянина Республіки Вірменія, який він може використати для виїзду за кордон. Сам підозрюваний не підтверджує та не спростовує наявність в нього паспорту іншої держави. Також, у Республіці Вірменія можуть проживати його родичі, які у випадку його виїзду за межі України можуть надати йому необхідну допомогу для проживання за кордоном.

До того ж не може залишатися поза увагою той факт, що у зв`язку з збройною агресією російської федерації з 24.02.2022 Україною не контролюється значна частина кордону, що збільшує можливість безконтрольного переміщення ОСОБА_4 за кордон та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно.

Таким чином, наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

З огляду на зазначене, слідчий суддя, з урахуванням вищевикладених обставин у їх сукупності, вважає обґрунтованим даний ризик, а тому доводи сторони захисту в цій частині відхиляє.

Окрім того, як зазначив детектив, в рамках кримінального провадження №12013110000000270 здійснюється досудове розслідування іншого правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та детективами досліджуються наступні обставини. Впродовж вересня 2012 - квітня 2013 року під час перебування на посаді директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_8 уклав з ТОВ «ОТП Лізинг» 16 договорів фінансового лізингу на придбання 27 одиниць техніки та обладнання загальною вартістю 40 271 417 грн. При цьому, фінансовими планами на 2012 - 2013 рік не було передбачено придбання вказаного обладнання ДП «Укрекоресурси». Договори фінансового лізингу були укладені шляхом поділу загальної суми, оскільки відповідно статуту ДП «Укрекоресурси» директор підприємства не мав права самостійно укладати договори на суму, яка перевищує 5 100 000 грн. Крім того, в укладених договорах фінансового лізингу не передбачено умови щодо передачі отриманого в лізинг техніки та обладнання на умовах (сублізингу) операторам ринку зі збору, заготівлі та сортування відходів. В результаті перерахування ДП «Укрекоресурси» коштів на обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством, понесено зайвих витрат на загальну суму 27 318 217,35 грн. Варте уваги те, що частина вказаних коштів у сумі 8 520 714,45 грн. була перерахована на рахунок ТОВ «Компанія Ірол», директором якої був підозрюваний ОСОБА_11 . У той же час, отримані у такий спосіб кошти у сумі 1 551 500 грн., ТОВ «Компанія Ірол» в подальшому перерахувала на рахунок ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Фінросбанк».

Таким чином вищезазначене може вказувати на причетність ОСОБА_4, який був директором ТОВ «Віар Плюс» з правом розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за рахунками ТОВ «Віар Плюс», до вчинення вищенаведеного кримінального правопорушення, а відтак, свідчить про можливість притягнення останнього до кримінальної відповідальності за результатами проведення досудового розслідування даного кримінального правопорушення.

Зазначені факти, на переконання слідчого судді можуть слугувати додатковим фактором для переховування підозрюваного.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним.

В той же час варте уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у використанні, а також складанні завідомо неправдивих документів стосовно походження фандоматів, в тому числі документів, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Латвійської Республіки. Також ОСОБА_12 підозрюється у заволодінні грошовими коштами банківської установи в особливо великих розмірах шляхом обману. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

Окрім цього, на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджується факт завдання шкоди ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 27 318 217,35 грн. шляхом укладення договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством. Частину коштів за договорами фінансового лізингу у сумі 8 520 714,45 грн. отримала ТОВ «Компанія Ірол», директором якої був підозрюваний ОСОБА_11 . Водночас, ТОВ «Компанія Ірол», яка окрім отриманих від ДП «Укрекоресурси» не мала значного обсягу коштів на власних рахунках, у період з 3 по 16 квітня 2013 року перерахувала на рахунок ТОВ «Віар Плюс» 1 551 500 грн. Також, окремому дослідженню та оцінці підлягають дії групи осіб дії підозрюваних при отриманні кредиту ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_4 у ПАТ «Фінростбанк» під заставу фандоматів у сумі 8 754 810,02 грн., які підозрювані не повернули банківській установі. Вказане свідчить про наявність ризику спотворення ОСОБА_4 дій стосовно знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

До того ж, ОСОБА_4, використовуючи родинні стосунки зі своїм дядьком ОСОБА_19, який теж є підозрюваним в рамках даного кримінального провадження, може намагатися узгодити свої покази, з тим щоб уникнути від відповідальності за вчинене, може вчиняти тиск на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, в тому числі з метою узгодження наданих показів для уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків, у цьому кримінальному проваджені з боку підозрюваного ОСОБА_4 . Про наявність даного ризику свідчить характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 .

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено про можливість вчинення ним дій щодо легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів. В той же час, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється серед інших і у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів. Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, який починаючи з 1998 по 2021 рік отримав сукупний офіційний дохід 239966 грн., що може вказувати на наявність прихованих доходів, про що наголошував прокурор, відсутність в нього житла, сім`ї, дітей на утриманні, що вказує на відсутність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Згідно матеріалів провадження, 22.12.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Варто зазначити, що визначений слідчим суддею розмір застави підозрюваному є значно меншим за розміри застави, визначені для інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, навіть незважаючи на ключову роль ОСОБА_4, відповідно до повідомленої йому підозри.

При цьому підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_4 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України, натомість захисником ставиться питання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

У клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Натомість захист просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на особисте зобов`язання, який є більш м`яким порівняно із заставою.

Як вбачається з матеріалів провадження до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 29.06.2022 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 20.08.2022 та згідно ухвали слідчого судді від 17.08.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 . В подальшому ухвалою слідчого судді від 12.10.2022 продовжено строк дії домашнього арешту ОСОБА_4 на два місяці.

За такого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може застосовуватися до ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження, оскільки сукупний строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом складає 6 місяців.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, про застосування якого просить захисник, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

На думку слідчого судді більш м`які запобіжні заходи не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4, в тому числі особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, характеризуючі матеріали, відсутність міцних соціальних зв`язків, його майновий стан та стан здоров`я та враховуючи те, що підозрюваним не було виконано обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 182 КПК України, на підставі чого приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти вказаним ризикам.

Детектив просив визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 гривень.

Слідчий суддя вважає за потрібне визначити розмір застави підозрюваному, який буде помірним, з огляду на майновий стан підозрюваного та особисті обставини.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного, характеризуючих матеріалів, репутації, стану здоров`я.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00 (триста сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, тобто в межах, визначених ст.182 КПК України, та яка не є явно непомірною для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00грн здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та при цьому не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

За таких обставин клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

В той же час клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного на особисте зобов`язання, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178,179, 182, 183, 194, 196-197, 200, 201, 205, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, відмовити.

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 у справі № 991/6484/22 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду. Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання та до 21.04.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 375 760,00 (триста сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_10 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України які входять до слідчої групи у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013.

Строк дії ухвали до 21.04.2023 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1