Document No. 109259541

Справа № 991/6691/22

Провадження №11-сс/991/69/23

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач - ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання - ОСОБА_5,

за участю:

представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт -

ОСОБА_6,

прокурора - ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 20.12.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 обшуку об`єктів нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 до АДРЕСА_1, які на праві власності належать ОСОБА_10, та перебувають у фактичному володінні ТОВ «МЕДГАРАНТ», який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме на:

- планшет iPad A1489 Serial F9Q5DLFCV6, який належить ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон Iphone A1387, s/n НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон Iphone A1387, s/n НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 .

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час вказаного кримінального провадження перевіряються обставини стосовно того, що службові особи державної установи Національний інститут раку, а також інші встановлені та невстановлені особи, які входять до складу організованої злочинної групи, вступили у змову з окремою групою представників суб`єктів підприємницької діяльності, з метою заволодіння бюджетними коштам шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах під час реалізації проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» (КПКВК 2301100), а саме під час здійснення закупівлі обладнання.

За версією слідства, таким способом, за попередньою змовою, всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Національним інститутом раку проведено 30 процедур закупівлі на суму близько 780 000 000 грн, якими могли заволодіти члени організованої групи, до складу якої входять керівництво та службові особи Національного інституту раку, посадові особи, представники бізнесу та інші особи, що за змістом примітки до статті 185 КК України вважається особливо великим розміром.

Постановою детектива НАБ України від 21.12.2022, на підставі ст. 98 КПК України, вилучені під час обшуку матеріальні носії інформації (планшет та мобільні телефони) визнано речовими доказами.

Під час розгляду клопотання старший детектив довів наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України.

За переконанням слідчого судді, у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучене під час проведення обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість його використання у якості доказу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшла висновку, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які її подали

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022, представником третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвокатом ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022, 03.01.2023 було подано апеляційну скаргу, у якій він прохав: поновити строк на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 скасувати; у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

У доповненнях до апеляційної скарги прохав апеляційну скаргу задовольнити; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 скасувати; постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна повернути без розгляду.

На обґрунтування апеляційної скарги із доповненнями зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та належним чином не вмотивованою, при цьому істотно порушує конституційні права власника майна, а відтак підлягає скасуванню.

З наведених у клопотанні доводів не зрозуміло, що є підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_8, ОСОБА_9, чим підтверджується приналежність (право власності) вилучених під час обшуку за адресою ТОВ «МЕДГАРАНТ» телефонів та планшету до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Вилучені телефони використовувалися до запровадження карантину співробітниками ТОВ «МЕДГАРАНТ» під час їх трудової діяльності, не є знаряддями вчинення злочину та не зберегли на собі його сліди.

Доводи оскаржуваного рішення є надуманими або взагалі не вказують на вчинення тими чи іншими особами кримінального правопорушення.

Відсутні доводи, які б вказували на сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке накладається арешт, є доказом у кримінальному провадженні.

Судом першої інстанції проігноровано те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 07.11.2021 перебувають за межами України, що підтверджується копією закордонних паспортів. Отже, не є користувачами даної техніки.

Ухвалою від 07.12.2022 надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення, у тому числі - мобільних терміналів, що належать ОСОБА_11, директору ТОВ «МЕДГАРАНТ», однак ані телефони ОСОБА_8, ані планшет ОСОБА_9 не вказано.

В телефонах та планшеті встановлено обмеження доступу для сторонніх осіб, а відтак не відомо на підставі якої інформації та яких висновків встановлено, що дана техніка зберегла на собі сліди кримінального провадження. Вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З моменту проведення обшуку детективами Національного антикорупційного бюро України не вчинено жодних дій для подолання логічного захисту, що свідчить про їх незацікавленість у дослідження змісту та залученні експерта.

ОСОБА_9 не є фігурантом у справі. Слідчим суддею проігноровано той факт, що вона не має робочого місця за місцем розташування ТОВ «МЕДГАРАНТ».

Вилучений планшет належить спільній дитині ОСОБА_8 та ОСОБА_9 який був декілька років тому залитий водою та знаходився в офісі для подальшої передачі у ремонт.

Враховуючи завдання кримінального провадження, проведені слідчі дії та значні негативні наслідки для власників майна, можна стверджувати, що накладення арешту на майно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи потребам досудового розслідування і за вказаних обставин порушує справедливий баланс між інтересами власника майна і завданнями кримінального провадження.

Слідчим суддею пропущено строк для розгляду клопотання про арешт майна, визначений ч. 6 ст. 173 КПК України. Порушення судом ч. 6 ст. 173 КПК України в частині строків розгляду клопотання про арешт повинно тягнути за собою настання процесуального наслідку у вигляді повернення судом клопотання про арешт майна прокурору за аналогією, як то визначено ч. 3 ст. 172 КПК України.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешти - адвокат ОСОБА_6 свою апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_6 . Вказав, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 є цілком обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, судове засідання проведено за відсутності інших учасників судового провадження.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку представник ОСОБА_6 зазначив наступне.

27.12.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали. Проголошення повного тексту було призначено на 13 годину 20 хвилин 30.12.2022, однак представник володільців майна під час проголошення присутнім не був через оголошення повітряної тривоги та загрози ракетного обстрілу.

02.01.2023 представник володільців майна отримав копію повного тексту оскаржуваної ухвали. В оскаржуваній ухвалі не відображено дату та час проголошення повного тексту ухвали та наявна відмітка про набрання ухвалою законної сили, в той час, як п`ятиденний строк з дня проголошення повного тексту оскаржуваної ухвали не минув.

Із посиланнями на ст. 117 КПК України, оскільки володільці майна не були обізнані із мотивами постановленого слідчим суддею рішення та підставами для накладення арешту, вважав, що строк на апеляційне оскарження слід відраховувати із дня проголошення повного тексту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення ( ч. 5 ст. 376 КПК України).

Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 376 КПК України).

Отже дата оголошення судового рішення пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що у судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 був присутній представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвокат ОСОБА_6 .

03.01.2023 адвокатом ОСОБА_6 в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» було подано апеляційну скаргу та клопотання, у яких було висловлено прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т.2, а.с. 108-116).

Тобто, в силу вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України адвокатом ОСОБА_6 було пропущено 1 день строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022, колегія суддів вважає за можливе застосувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвоката ОСОБА_6 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги відносно відсутності правових підстав для накладення арешту на мобільні телефони Iphone A1387, s/n НОМЕР_1 та Iphone A1387, s/n НОМЕР_2, колегія суддів виходить з наступного.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє (ч. 3, 6 ст. 64-2 КПК України).

Безпосередньо в апеляційній скарзі адвокатом ОСОБА_6 у якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині накладення арешту на вказані термінали мобільного зв`язку вказано, що прокурором у клопотанні не зазначено та у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчим суддею не доведено, що вказані мобільні телефони належать ОСОБА_8 . Висновки слідчого судді відносно приналежності вилучених телефонів саме ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що вони були вилучені на нібито його робочому місці, є припущеннями, які спростовуються безпосередньо відеозаписом обшуку, який підтверджує, що приміщення, в якому були віднайдені мобільні телефони є не робочим кабінетом ОСОБА_8, а скоріш складським приміщенням, доступ до якого має необмежене коло співробітників ТОВ «МЕДГАРАНТ».

В судовому засіданні під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_6 також наполягав на тому, що вищенаведені термінали мобільного зв`язку не належать ОСОБА_8, а були залишені в приміщення, в якому їх було віднайдено невстановленим співробітником підприємства.

Враховуючи, що представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 наполягає, що вилучені мобільні телефони iPhone A1387, s/n НОМЕР_1 та IPhone A1387, s/n НОМЕР_3 XZDA4T ОСОБА_8 не належать, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_8 не міг набути прав третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт відносно майна яке йому не належить, зокрема права на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині накладення арешту на мобільні телефони iPhone A1387, s/n НОМЕР_1 та iPhone A1387, s/n НОМЕР_2 .

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині відсутності правових підстав для вилучення планшету iPad A1489 Serial F9Q5DLFCV6, який належить ОСОБА_10 та подальшого накладення арешту на нього, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в розумінні п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність у сторони обвинувачення припущення про вчинення особою певного діяння, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).

Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 було надано дозвіл на проведення обшукуза адресою: АДРЕСА_2 об`єктів нерухомого майна - будівлі та приміщень з № 1 до № 16 (групи приміщень № 178) - офіс (літера А), що належать на праві власності ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, та знаходяться у фактичному володінні ТОВ «МЕДГАРАНТ» (ЄДРПОУ 32157279), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей і документів, пов`язаних з реалізацією Проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у «Національному інституті раку» та пов`язаних із господарською діяльністю : ТОВ «Виробнича компанія «Діспомед», ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП», Дочірнє підприємство «БМТ УА», ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ «АЙНА», ТОВ «СВІТМЕД», ТОВ «ФІОРЕ-М», ТОВ «МЕДІВЕЙ», ТОВ «ЦИММЕР МЕДІЗИН СІСТЕМ Україна», ТОВ «УКР ДІАГНОСТИКА», ТОВ «МІАМЕД», ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП», ТОВ «ОНКОМЕДIКА», ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», ТОВ «ІНСТАМЕД», ТОВ «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ», ТОВ «Інтегрі-Лаб», ТОВ «ІЛАТАНМЕД», ТОВ «ЮЕЙ-МЕДІКА», ТОВ «МЕДГАРАНТ», ТОВ «ІМД +», ТОВ «ЕКНА Україна», ТОВ «ЛІНЕТ ГРУП», ТОВ «АЛЬЯНС-2013», ТОВ «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ Україна», ТОВ «ЄВРОМЕДТЕХНІКА», ТОВ «МЕДСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 38606078), ТОВ «НОВОМЕДІКА», ТОВ «ОРТОІМПЕКС», ТОВ «ГРІН КОНСАЛТІНГ», ТОВ «Астріум», ТОВ «ДЕЛЬТА-СТАР», ТОВ «АФС Медицинтехнік», ТОВ «ЕЙ БІ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛІТ-ЕДВАЙС», ТОВ «ЄВРОМЕДПРОЕКТ», ТОВ «УКРБІО», ФОП ОСОБА_12, ТОВ «ТОПСЕРВІС-МЕДТЕХНІКА», ТОВ «РЕНЕССАНС-МЕДИКАЛ», ТОВ «УМТ+», ТОВ «Ін медікал», зокрема - планшети, які містять інформацію та документи про обставини вчинення кримінального правопорушення під час реалізації проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у «Національному інституті раку», та які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, можуть містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1, а.с. 51-62).

Необхідність проведення обшуку була обґрунтована тим, що власник ТОВ «МЕДГАРАНТ» ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 52021000000000596.

Так, ОСОБА_8 неодноразово спілкувався із ОСОБА_13, виконуючим обов`язки директора Національного інституту раку, з питань реалізації Проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у «Національному інституті раку» щодо процесу проведення публічних закупівель (до їх офіційного оголошення) та плану постачання ТОВ «МЕДГАРАНТ» медичних товарів/обладнання (системи медичної рентгенівської терапії) на загальну суму понад 14 мільйонів гривень.

На виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022, детективами Національного антикорупційного бюро України 20.12.2022 було проведено обшук, під час якого на робочому місці ОСОБА_9 було відшукано планшет iPad A1489 Serial F9Q5DLFCV6, який належить ОСОБА_10 . Під час огляду планшету було виявлено, що він захищений системою логічного захисту, а тому з метою її подолання було прийняте рішення про вилучення планшета, який було запаковано до сейф-пакету №1009927 (т.1, а.с. 63-77).

У подальшому, 21.12.2022 старшим детективом було визнано вилучений під час обшуку 20.12.2022 планшет iPad A1489 Serial F9Q5DLFCV6, який належить ОСОБА_10, речовим доказом (т.1, а.с. 49-50).

Необхідність накладення арешту обгрунтована тим, що існує необхідність у збереженні речових доказів, тобто запобіганні можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити чи перетворити інформацію, яка зберігається на планшеті, яку можна використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, існує необхідність проведення експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту та виявлення інформації, що може мати значення для кримінального провадження.

При цьому колегія суддів звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки тощо безпосередньо пов`язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні, а тому їх вилучення не буди сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.

В той же час, наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.

Колегія суддів виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилученому планшеті може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цього матеріального носія інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.

А тому у розумінні КПК України як сам планшет, так і відповідні електронні файли, що у ньому містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.

Перебування ОСОБА_9 за межами території України на момент розгляду клопотання про арешт майна не виключає можливості наявності на вилученому під час обшуку планшеті інформації, що може мати значення для кримінального провадження № 52021000000000596, так як у даному провадженні здійснюється досудове розслідування відносно подій, які мали місце у 2021 році, до яких ймовірно причетне ТОВ «Медгарант».

Виходячи із матеріалів, доданих до клопотання про арешт майна, та доводів, наведених прокурором у судовому засіданні, причетність ТОВ «МЕДГАРАНТ» до подій, розслідування щодо яких здійснюється у даному кримінальному провадженні, перевіряється з огляду на те, що за версією органу досудового розслідування, у вересні 2021 ОСОБА_13, виконуючий обов`язки директора Національного інституту раку, надав вказівку ОСОБА_14 та ОСОБА_15 придбати частину обладнання для реалізації Проекту у суб`єктів підприємницької діяльності, підконтрольних ОСОБА_8 . Під час перемовин службові особи Національного інституту раку вирішили до проведення офіційних процедур публічних закупівель придбати із запропонованого ОСОБА_8 списку медичне обладнання на загальну суму близько 110 000 000 гривень.

Як вбачається з матеріалів клопотання про арешт майна, 29.09.2021 в телефонних розмовах між ОСОБА_14, ОСОБА_13 та невстановленою особою відбувалось узгодження переліку обладнання, яке буде закуповуватися у компаній, які прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_8 . Такі переможці як ТОВ «МЕДГАРАНТ» та «ЦИММЕР МЕДІЗІН СІСТЕМ» у закупівлях UA-2021-10-05-003162-а, UA-2021-10-05-011151-b, UA-2021-09-23-000065-b з відповідними предметами закупівель, ймовірно можуть підтверджувати реалізацію злочинного умислу на організацію та проведення закупівель у межах Проекту з наперед визначеними компаніями.

У протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відео контролю особи від 29.11.2021 зафіксовано телефонну розмову від 20.09.2021 ОСОБА_14 ймовірно із ОСОБА_16, під час якої ОСОБА_14 повідомляє, що спілкувався із ОСОБА_8 (т.2, а.с. 8-20).

Таким чином, на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на планшеті, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, але не може бути скопійована у необхідному обсязі через необхідність подолання системи логічного захисту.

А отже існує необхідність у розблокуванні планшету, що надало б можливість копіювання інформації і подальшого повернення матеріальних носіїв інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива виключно після її належного встановлення спеціалістами кримінальної лабораторії УАОІ Національного антикорупційного бюро України та за результатами подальшого проведення експертного дослідження.

Доводи апеляційної скарги відносно технічної несправності планшета iPad A1489 Serial F9Q5DLFCV6 внаслідок залиття водою колегією суддів відхиляються, оскільки, відповідно до матеріалів провадження, під час проведення обшуку планшет було ввімкнено, але наявність системи логічного захисту перешкодила здійснити огляду його вмісту (т. 1, а.с. 65).

З огляду на встановлені колегією суддів обставини, слідчий суддя дійшла вірних висновків, що накладення арешту на планшет здатне забезпечити виконання завдання щодо запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, є розумним та співрозмірним обмеженням права власності останнього відносно завдань кримінального провадження № 52021000000000596 та не має для ОСОБА_17 наслідків, які б не виправдовували такий ступінь втручання у її права. А тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги у наведеній частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині недотримання процесуальних строків, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК України, розгляду слідчим суддею такого клопотання та необхідності застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України до клопотання прокурора про арешт майна, колегія суддів дійшла наступних висновків.

23.12.2022 канцелярією Вищого антикорупційного суду було зареєстровано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, вилученого під час обшукуза адресою: АДРЕСА_2 об`єктів нерухомого майна - будівлі та приміщень з № 1 до № 16 (групи приміщень № 178) - офіс (літера А), що належать на праві власності ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, та знаходяться у фактичному володінні ТОВ «МЕДГАРАНТ» (т. 1, а.с. 1-15).

Того ж дня протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було визначеного слідчого суддю (т.2, а.с. 84).

26.12.2022 учасників судового засідання (детектива Національного антикорупційного бюро та представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна ОСОБА_6 ) було повідомлено про призначення судового розгляду на 16 годину 30 хвилин 27 грудня 2022 року (т.2, а.с. 85).

27.12.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду здійснено судовий розгляд клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, із постановленням ухвали про арешт майна (т.2, а.с. 98-99).

Щодо доводів апеляційної скарги в тій частині, що недотримання вказаних процесуальних строків обумовлює постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Колегія суддів констатує, що недотримання строку, встановленого нормами ч. 6 ст. 173 КПК України, не віднесено законодавцем до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України визначає процесуальні строки як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.

Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.

Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.

Розгляд клопотання поза строком, визначеним ч. 6 ст. 173 КПК України, породжує обов`язок для сторони обвинувачення вчинити певні дії, однак не породжує обов`язку слідчого судді чи суду прийняти інше рішення по суті клопотання, ніж визначене ст. 173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя/суд чинним процесуальним законодавством.

В той же час, частиною 3 ст. 172 КПК України закріплено обов`язок слідчого судді, суду повернути клопотання про арешт майна, подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, із подальшим наданням строку для усунення недоліків такого клопотання.

Тобто, за своєю природою вказана норма спрямована на усунення формальних перешкод для розгляду відповідного клопотання про арешт майна, після усунення яких воно підлягає подальшому судовому розгляду.

Загальні засади кримінального провадження застосовуються у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.

В свою чергу, метою застосування аналогії права є усунення прогалин у правозастосуванні за умови відсутності норми права, яка б регулювала даний вид суспільних відносин.

А тому, як колегія суддів зазначала вище, оскільки статтею 173 КПК України чітко передбачено які саме рішення уповноважений постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про арешт майна - відмовити у задоволенні, частково задовольнити клопотання про арешт майна та задовольнити його (ч. 3, 5 ст. 173 КПК України), підстави для застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України за наслідками розгляду клопотання про арешт майна по суті відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє вимоги апеляційної скарги в наведеній частині.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 не було накладено арешт на будь-яке майно, належне ТОВ «МЕДГАРАНТ», а тому доводи апеляційної скарги в частині оскарження вказаної ухвали в інтересах вказаного товариства жодним чином не впливають на законність оскаржуваної ухвали та відхиляються колегією суддів.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвоката ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

Строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 - поновити.

Апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «МЕДГАРАНТ» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4