- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа № 761/40298/16-к
провадження №1-кп/991/143/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ОКРЕМА ДУМКА
судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
до ухвали від 23 лютого 2023 року у справі №761/40298/16-к
(провадження №1-кп/991/143/19)
"23" лютого 2023 року м. Київ
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року, постановленою колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Частиною третьою статті 375 КПК України передбачено, що кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку.
Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо ухваленого рішення та висловити своє, відмінне правове обґрунтування позиції з питання, щодо якого, на моє переконання, суд прийшов до невірного висновку.
На момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та прийняття відповідного рішення в розпорядженні колегії суддів був обвинувальний акт, реєстр матеріалів, цивільний позов та власні попередні актуальні висновки, з якими я повністю погоджуюся та які знайшли відображення в ухвалах колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2021 року про оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук і від 21 жовтня 2021 року про здійснення спеціального судового провадження щодо доведеності факту переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та обізнаності ОСОБА_4 про наявність стосовно нього кримінального провадження.
Додатково колегія суддів ще мала у розпорядженні нічим не підкріплені твердження прокурора про обґрунтованість підозри, яка, з його слів, підтверджувалась показами свідків, висновками судових експертиз, речовими та іншими доказами.
Чи достатньо було зазначеного обсягу інформації у колегії суддів для прийняття відповідного рішення?
На моє переконання, НІ!
Колегія суддів, не тільки не мала достатнього обсягу інформації для прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, а і стадія розгляду кримінального провадження не дозволяла взагалі розпочинати його розгляд, оскільки «обґрунтованість підозри» з моменту складання обвинувального акту втратила свою актуальність і фактично перейшла у «відповідність обвинувального акту вимогам КПК України».
Здоровий глузд орієнтує усіх правозастосувачів на те, що обґрунтованість підозри на цій стадії неможливо встановити і не доречно взагалі, а відповідність обвинувального акта вимогам КПК України колегія суддів встановила в ухвалі від 28 липня 2022 року під час призначення судового розгляду, а тому виключно під час ухвалення вироку, який може бути як обвинувальний, так і виправдувальний, колегія суддів мала би можливість обрати запобіжний захід.
Без дослідження усіх матеріалів сторін, речових доказів, висновків експертів, без допиту свідків більшість колегії фактично надала одній із сторін на початковому етапі дослідження матеріалів нічим необґрунтовану перевагу, «фору». Більш того, на моє переконання, запропонований прокурором та підтриманий колегією суддів захід не досягне дієвості протягом судового розгляду, у тому числі по причині специфіки роботи Інтерполу.
За таких обставин, вважаю, що клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого під час судового розгляду може бути розглянуто виключно під час ухвалення остаточного рішення.
На підставі викладеного, перебуваючи в меншості, вважаю, що суд мав би відмовити у задоволенні такого клопотання прокурора або повернути прокурору, як передчасне.
Суддя ОСОБА_1