- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/9725/20
Провадження 1-кп/991/86/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про призначення судового розгляду
27 лютого 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9,
представників потерпілих: ДП «НАІС» - не прибув, ДП «ІСС» - не прибув,
представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) - не прибув,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про призначення судового розгляду
у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015.
Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами на 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 12.01.2022, 10.02.2022, 17.02.2022, 14.04.2022, 15.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 28.07.2022, 15.09.2022, 27.10.2022, 04.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022, 15.12.2022, 26.01.2023, 02.02.2023, 16.02.2023, 23.02.2023, 27.02.2023.
Під час підготовчого судового провадження письмовими ухвалами суду вирішена низка процесуальних питань, а саме:
21.12.2020 - доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника обвинуваченому ОСОБА_8 ;
18.02.2021 - ініційовано подання до Апеляційної палати (АП) ВАКС для вирішення питання про направлення до іншого суду даного кримінального провадження (згодом ухвалою АП ВАКС від 19.03.2021 таке подання та аналогічне клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення;
03.06.2021 - 1) відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні; 2) відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_10 про визнання потерпілим Міністерства юстиції України у даному кримінальному провадженні; 3) відмовлено в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ;
06.09.2021 - доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні;
27.10.2021 - 1) відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі пункті 10 частини 1 статті 284 КПК; 2) відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту прокурору; 3) відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 (захисника обвинуваченого ОСОБА_13 ) про повернення обвинувального акту прокурору;
30.11.2021 - визнано поважними причини неприбуття захисника ОСОБА_12 в судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00, визнано неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_14 в судові засідання 12.11.2021 о 14.00 та 25.11.2021 о 09.00 та порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_14 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області;
12.01.2022 - 1) відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні, 2) частково задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів у вигляді застави та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 744300 гривень, із покладенням обов`язків; 3) частково задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 496200 гривень, із покладенням обов`язків;
10.02.2022 - постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_11 у судове засідання на 17.02.2022 для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні;
17.02.2022 - 1) частково задоволено клопотання прокурора про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінено застосований згідно з ухвалою від 12.01.2022 до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони строком на 2 місяці, тобто до 17.04.2022 року включно, залишати житло за певною адресою в період часу з 21.00 певної доби до 07.00 наступної доби; 2) надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_11 з метою приводу для розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні;
14.04.2022 - 1) доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві замінити попереднього захисника та призначити захисника ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні; 2) задоволено заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про виправлення описок в ухвалі від 17.02.2022 про зміну застосованого запобіжного заходу, виправлено описки у вступній та резолютивній частинах ухвали ВАКС від 17.02.2022 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу шляхом заміни тексту « АДРЕСА_4 » на текст «вулиця Сонячна, 52»;
15.04.2022 - відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;
26.05.2022 - задоволено частково клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_11 в міжнародний розшук та про оголошення обвинуваченого ОСОБА_13 в міжнародний розшук; та оголошено у розшук ОСОБА_11 та ОСОБА_13 ;
09.06.2022 - виділено з матеріалів даного кримінального провадження від 29.07.2015 №42015000000001624 в окремі судові провадження матеріали щодо ОСОБА_11, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК; та матеріали щодо ОСОБА_13, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК;
15.12.2022 - 1) відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору; 2) встановлено учасникам судового провадження процесуальний строк до 25.01.2023 включно для подання будь-яких клопотань, скарг та інших заяв у даному кримінальному провадженні в межах підготовчого судового провадження, визначених статтями 314, 315 КПК та роз`яснено, що після спливу встановленого процесуального строку будь-які клопотання, скарги та інші заяви не підлягатимуть розгляду судом.
2. Короткий виклад поданих клопотань, позицій учасників судового провадження та обґрунтування позиції суду.
2.1. Клопотання щодо скасування арештів майна:
2.1.1.обвинуваченим ОСОБА_6 подано такі клопотання щодо скасування арештів майна:
1) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі №757/35424/17-к на майно ОСОБА_15, а саме літній будинок АДРЕСА_5 (подано 26.10.2022).
2) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі №757/35387/17-к на майно ОСОБА_15 (в клопотанні зазначено як власника ОСОБА_16 ), а саме літній будинок АДРЕСА_6 (подано 25.01.2023).
3) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2017 в справі №757/55902/17-к на: - ноутбук Apple Mac Air серійний номер C02H15P7DJWV (подано 26.10.2022), - мобільного телефону Apple Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 (подано 23.01.2023), - флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 8208851841, флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 592365-0809, microSD карти 8 Гб номер НОМЕР_2, ручки сріблястого кольору з вбудованим флеш накопичувачем 4 Гб номер FD147053 (подано 24.01.2023), - програвача iPod серійний номер CCQK21MAF4K5 (подано 23.01.2023), - блокноту червоного кольору формату А4 (подано 25.01.2023).
В клопотанні щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі 757/35424/17-к, на майно ОСОБА_15 (а саме літній будинок АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 зокрема зазначив таке:
« ОСОБА_15 на час арешту майна і дотепер не є підозрюваною чи обвинуваченою в рамках кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015 року. ОСОБА_15, придбала даний літній будинок №27 за власні грошові кошти, отримані від продажу у 2007 році (до вступу в шлюб) квартири за адресою АДРЕСА_8 . Згідно договору купівлі-продажу від 28.07.2010 року, придбання майна відбулось за довго до подій, що є предметом дослідження в рамках кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015 року. 22.09.2016 року між ОСОБА_6 та дружиною ОСОБА_15 було укладено шлюбний договір в порядку, визначеному главою 10 Сімейного кодексу України, яким визначено, що «будь-яке майно нажите подружжям під час шлюбу, в тому числі до укладення даного договору, є особистою власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я зареєстровано рухоме або нерухоме майно». Тобто, в разі визнання ОСОБА_6 винним у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 року, майно ОСОБА_15 не може бути конфісковане. Крім того, даний об`єкт нерухомого майна з 16.02.2017 року знаходиться в іпотеці з метою забезпечення виконання зобов`язань по Договору позики, укладеному між ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_17, на даний час зобов`язання по даному договору позики не виконані, а арешт, накладений слідчим суддею на вказане майно, позбавляє їх можливості виконати вказані зобов`язання шляхом реалізації предмету іпотеки».
Окрім такого, в клопотанні щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі №757/35387/17-к на майно ОСОБА_16, а саме літній будинок АДРЕСА_6, обвинувачений ОСОБА_6 зокрема додатково зазначив таке: «в ухвалі суду накладено арешт на майно, яке належало ОСОБА_15, проте на час винесення ухвали дане майно яке за договором куплі-продажу вже не належало ОСОБА_15, а належало ОСОБА_16 ».
Також обвинувачений ОСОБА_6 у низці клопотань щодо скасування арешту на майно, накладеного єдиною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2017 в справі №757/55902/17-к, на - ноутбук Apple Mac Air серійний номер C02H15P7DJWV, - мобільний телефон Apple Iphone 6 IMEI НОМЕР_1, - флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 8208851841, флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 592365-0809, microSD карти 8 Гб номер НОМЕР_2, ручки сріблястого кольору з вбудованим флеш накопичувачем 4 Гб номер FD147053, - програвач iPod серійний номер CCQK21MAF4K5, - блокнот червоного кольору формату А4, зокрема зазначив таке:
«у сторони обвинувачення було достатньо часу (5 років) для копіювання інформації, що міститься в електронних пристроях та в блокноті червоного кольору на які накладений арешт. Даними арештами порушене право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання. 19.06.2018 було завершено всі необхідні експертизи, що підтверджується листом Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру від 19.06.2018 № 19/1 1 1/9-28185, яким слідчому з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України ОСОБА_18 надіслано висновок експерта щодо тимчасово вилученої в мене та в подальшому заарештованої комп`ютерної техніки та програмних продуктів. Відповідно до результатів експертизи підстав для подальшого вилучення та арешту ноутбуку у сторони обвинувачення не було вже з червня 2018 року. В обвинувальному акті та в матеріалах досудового розслідування не згадується ноутбук Арріе Мас Аіг, iPod, Apple Iphone 6, флеш накопичувачі та ручка з вбудованим флеш накопичувачем, блокнот червоного кольору формату А4 як доказ, а бо як джерело документів, які є доказами у цьому кримінальному провадженні. Тобто, підстави для перебування під арештом вказаних речей відсутні. Окрім того на жорсткому диску вказаного вище ноутбуку та флеш-накопичувачах знаходяться дані, які необхідні ОСОБА_6 для доведення невинуватості у цьому кримінальному провадженні, а також інформація необхідна йому в роботі. Щодо вилученого iPod то належить дитині ОСОБА_6 і його він брав у відрядження для прослуховування музики, арешт мобільного телефону призводить до втрати значної кількість контактів ОСОБА_6, що перешкоджає роботі».
2.1.2.обвинуваченим ОСОБА_8 подано такі клопотання щодо скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва (подано 27.10.2022):
1) від 03.03.2017 в справі №757/12612/17-к - на квартиру загальною площею 135,8 кв. м., розташовану в АДРЕСА_3 ;
2) від 03.03.2017 в справі №757/12607/17-к - на садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8353741), загальною площею 163,5 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_9 .
3) від 16.08.2017 в справі №757/47593/17-к - на земельну ділянку площею 0.0533 га, кадастровий номер 3221810100:38:046:0118, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9
У клопотанні щодо скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2017 в справі №757/12612/17-к (а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ), від 03.03.2017 в справі №757/12607/17-к (на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_9 ), від 16.08.2017 в справі №757/47593/17-к (на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_8 зокрема зазначив таке:
«Зареєстрував шлюб з ОСОБА_19 29.12.2007 року, а квартиру було придбано 20.05.2014 року за договором купівлі продажу квартири № 593 від 20.05.2014 року. Основна сума за квартиру була сплачена у 2010 році, про що вказано в п. 3 договору: грошові кошти у розмірі 870566,94 грн, що становлять заборгованість Продавця перед Покупцем, що виникла в результаті направлення Продавцю Покупцем письмової вимоги про виконання основного зобов`язання, забезпеченого заставною серії АА № 001083, виданою 26 жовтня 2010 року, зараховуються в якості часткової оплати Покупцем Продавцю вартості квартири. Крім того у вказаній квартирі зареєстрований та проживає неповнолітній син обвинуваченого, ОСОБА_20, 2008 року народження. Він не може бути виселений та залишитися без житла. Садовий будинок разом із земельною ділянкою, на якій він знаходиться, було придбано 04.09.2009 року за договором купівлі продажу садового будинку № 1155 від 04.09.2009 року та за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 1159 від 04.09.2009 року (додаються). Вищенаведене свідчить про те, що вказане майно придбане в період знаходження ОСОБА_8 у шлюбі та належить йому та його дружині ОСОБА_19, на праві спільної сумісної власності. В обвинувальному акті ОСОБА_8 висунуто обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення у період з 02.12.2014 по 17.11.2015. Це значить, що арештовано майно будо придбано ОСОБА_8 до періоду вчинення інкримінованого кримінального правопорушення».
2.1.3. В судових засіданнях обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9 підтримали подані клопотання та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотань про скасування арештів, вважаючи їх необґрунтованими та зазначивши, що накладення таких арештів слідчими суддями було правомірним, оскільки це пов`язано із забезпеченням збереження речових доказів та можливої конфіскації майна, тому підстави арештів наразі не відпали.
2.1.4. Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі 757/35424/17-к та від 21.06.2017 в справі №757/35387/17-к накладено арешти на майно дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_15, - а саме відповідно літній будинок АДРЕСА_11, зокрема із зазначенням такого:
«Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню. За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна. Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено».
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2017 в справі №757/55902/17-к накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході обшуку 23 вересня 2017 року у ОСОБА_6, а саме: «ноутбук Apple Mac air серійний номер C02H15P7DJWV; Ipod №CCQK21MAF4K5; Блокнот червоного кольору формату А4, аркуші формату А4, які містилися в блокноті на 4 арк., аркуш Hotel Plaza - 1 шт.; Флеш накопичувач: сірого кольору Transcend 32 гб номер 8208851841; Флеш накопичувач: сірого кольору Transcend 32 гб 592365-0809; Micro SD карта 8 гб, номер НОМЕР_2 ; Ручка сріблястого кольору з вбудованим флеш накопичувачем 4 гб №FD147053; проїзний документ №023297 на ім`я ОСОБА_21 потяг Хмельницький Москва; мобільний телефон Apple Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 та сім карта з логотипом Київстар без номеру», зокрема із зазначенням такого: «проведеним оглядом встановлено, що вилучені у підозрюваного ОСОБА_6 речі та документи становлять собою та містять на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень, а тому постановою слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_18 від 24.09.2017 року вказані речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні…Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, власника майна - підозрюваного, дійшов висновку про задоволення клопотання в частині накладення арешту на тимчасово майно вилучене в ході обшуку 23 вересня 2017 року у ОСОБА_6 …Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено».
При цьому відмовлено в накладенні арешту на «Свідоцтво про народження ОСОБА_6 ; Диплома № НОМЕР_3 ОСОБА_6 ; Военного билету №НУ 9592042; Візитівки ОСОБА_6 у кількості 5 шт., та адвоката ОСОБА_22 м.Москва - 1 шт.; Рекламний буклет Easycon на 14 арк.; Газета Комерсант від 18.09.2017; Рекламного буклету WEB портал доступу на 27 арк., в 2 примірниках та 15 арк. в 2 примірниках; ОСОБА_23 на 2 арк. в 2 прим.; Банківської карти на ім`я ОСОБА_84 Альфа банк № НОМЕР_4 ; Банківської карти на ім`я ОСОБА_84 Укргазбанк № НОМЕР_5 ; Банківської карти на ім`я ОСОБА_84 Укргазбанк № НОМЕР_6 ; Карта Europcar НОМЕР_7 ; Карта Lufthansa НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 на ім`я ОСОБА_24 НОМЕР_9 ; Карти Global Blue НОМЕР_13; Паспорту громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_6 »,
Також судом встановлено, що на майно обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2017 в справі № 757/12612/17-к накладено арешт на квартиру загальною площею 135,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; від 03.03.2017в справі № 757/12607/17-к на садовий будинок, загальною площею 163,5 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_9 ; від 16.08.2017 в справі № 757/47593/17-к накладено арешт на земельну ділянку площею 00533 га, кадастровий номер 3221810100:38:046:0118, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, із зазначенням зокрема такого:
«Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторони кримінального провадження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наявні підстави визначені п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України» та «Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна…вбачається доцільним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту».
2.1.5. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною 3 статті 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Абзацами 1-3 частини 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 5 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 1 статті 174 КП К, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом . Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та або відпадіння потреби в його застосуванні.
2.1.6. Згідно із статтею 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тобто будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом, та має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява №8793/79).
2.1.7. Дослідивши клопотання про скасування арештів майна разом із доданими матеріалами, суд вважає, що у даних випадках наявне пропорційне втручання в право власності законних власників майна внаслідок обґрунтованого накладення слідчими суддями арештів як заходів забезпечення кримінального провадження на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_15 відповідно до статті 98 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів (які згідно із позицією прокурора підлягатимуть дослідженню під час подальшого судового розгляду незалежно від правового режиму власності такого), а також забезпечення гіпотетичної можливості конфіскації майна ОСОБА_8 у разі ухвалення обвинувального вироку та призначення відповідного покарання, оскільки санкція частини 5 статті 191 КК, яка йому інкримінується, передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
При цьому суд зазначає про необґрунтованість тверджень обвинуваченого ОСОБА_6 щодо належності одного з об`єктів арештованого майна (а саме літнього будинку АДРЕСА_6 ) не його дружині ОСОБА_15, а іншій особі - ОСОБА_16, - оскільки суду не надано жодних відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо належних прав власності цієї особи, а також доказів того, що за тривалий час, який пройшов з моменту арешту майна (більш ніж 5,5 років) така особа зверталась би до слідчого судді чи суду із будь-якими клопотаннями щодо скасування арешту нібито належного їй майна.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно із статтею 358 ЦКУ спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦКУ кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.
Стаття 60 Сімейного кодексу України (далі-СКУ) визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 61 СКУ передбачає, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 67 СКУ визначено, що дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
Частиною 1 статті 70 СКУ встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до статті 114 СКУ у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Тобто набуте ОСОБА_8 майно у період його перебування в шлюбі із ОСОБА_19 з 29.12.2007 й дотепер, є їх спільною сумісною власністю, й тому арешт накладено обґрунтовано, оскільки суд чи слідчий суддя в межах кримінального провадження не наділені правом визначати конкретну частку власності кожного із подружжя, враховуючи також правову позицію, наведену в постановах Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17 та постановах Великої Палати Верховного суду від 21.11.2018 в справі №372/504/17, від 29.06.2021 в справі №916/2813/18, від 22.09.2020 в справі №214/6174/15-ц, за якої наведені вище норми СКУ свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із членів колишнього подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Таким чином, внаслідок відсутності правових підстав для скасування чинних арештів майна належить відмовити у задоволенні відповідних клопотань.
2.2. Клопотання щодо витребування документів, здійснення виклику певних осіб для допиту та проведення експертиз.
2.2.1. Обвинувачений ОСОБА_6 подав такі клопотання:
2.2.1.1. щодо витребування документів:
1) в Офісу Генерального прокурора - інформації, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015, у межах всієї внесеної до Реєстру інформації відповідно до розділу ІІ глави 3 розділу 1 та глави 3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення за період з 29.07.2015 до теперішнього часу (станом на день отримання інформації) (подано 26.10.2022).
2) у Національного антикорупційного бюро України - документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12015100100003812 від 01.04.2015, а саме: протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції; відомості передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції; відомості передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення Trueconf) в органи юстиції; відомості проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції; відомості передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції (подано 26.10.2022).
3) у Національного антикорупційного бюро України - документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12015100100003812 від 01.04.2015, а саме матеріали, отримані на запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів російської федерації від 09.09.2019 року №10-006/30185, в тому числі протоколи допитів працівників компанії ООО «Труконф» ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (подано 15.12.2022 та повторно 24.01.2023).
4) в Офісу Генерального прокурора - інформації щодо придбання програмного забезпечення «TrueConf»: договори придбання унікальних кодів (ліцензій) програмного забезпечення «TrueConf» з додатками та специфікаціями; фінансово-бухгалтерські документи, а саме накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні документи, довіреності на отримання вказаних вище матеріальних цінностей; акти прийому передачі унікальних кодів (ліцензій) програмного забезпечення «TrueConf»; технічну документацію на програмне забезпечення «TrueConf»; документи, які містять відомості про інвентаризацію кількості придбаних унікальних кодів (ліцензій) «TrueConf-server»; документи, які містять відомості про аналіз ціни придбання унікальних кодів (ліцензій) «TrueConf-server» щодо її відповідності ринковим цінам (подано 27.10.2022).
5) в Офісу Генерального прокурора - постанови прокурора від 04.09.2019 в кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 про закриття кримінального провадження в частині заяви про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу, а саме Акту річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних активів за 2015 рік, в частині наявності 1 500 ліцензій програмного забезпечення «TrueConf-Server) (подано 23.11.2022 та повторно 25.01.2023).
6) в Офісу Генерального прокурора - оригіналу Акту річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних активів державного підприємства «Національні інформаційні системи» за 2015 рік (подано 23.11.2022 та повторно 25.01.2023).
7) у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - матеріалів цінової експертизи, вилучених у державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» за ухвалою Печерського районного суду в справі №757/54638/17-к (подано 24.10.2022).
8) у Міністерства юстиції України - повного переліку територіальних органів юстиції та їх структуру, які діяли на території України протягом 2014-2015 років, а також персональних даних керівників цих установ (подано 25.01.2023).
9) у Міністерства юстиції України - оригіналів Актів приймання-передачі майна від державного підприємства «Інформаційний центр» до Міністерства юстиції та від Міністерства юстиції України до державного підприємства «Національні інформаційні системи» у вересні 2015 року (подано 24.01.2023).
10) у державного підприємства «Національні інформаційні системи» - ліцензійний сертифікат системи відеоконференцій «TrueConf-server» на 1500 онлайн користувачів, ліцензійний сертифікат системи відеоконференцій «TrueConf-server» на 200 онлайн користувачів, копію файлу комп`ютерної програми «TrueConf-Server» та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, та забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн - користувачам, яка була отримана підприємством в результаті передачі майна від Міністерства юстиції (подано 25.01.2023).
11) у державного підприємства «Інформаційні судові системи» - висновок експерта від 22.07.2020 №2638/2643/20-20 за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів і додатків до нього (подано 04.11.2022).
12) у Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції - завіреної копії та оригіналу Консультативного повідомлення №00715 від 16.04.2015 за результатами дослідження комп`ютерної програми «TrueConf» (подано 24.10.2022).
13) у ліквідатора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - завірених копій документів та відомості, які висвітлюють діяльність такого підприємства (код 25287988), а саме:- структуру підприємства, яка діяла у період 2013-2014 років; - розподіл службових обов`язків між керівником підприємства та його заступниками, за період 2013-2014 років; - акти інвентаризації майна підприємства, за період 2013-2017 років; - акти прийому передачі майна, яке залишилось після ліквідації підприємства, за період 2013-2017 років; - перелік працівників з зазначенням посад та дати призначення-звільнення, а також фотокопії їх посадових інструкцій, за період з 23.09.2013 по 15.10.2014 року (подано 25.01.2023).
14) у товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод»- копію файлу комп`ютерної програми «TrueConf-Server» та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, та забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн - користувачам, яка була реалізована в адресу ТОВ «Іволга-2», відповідно до договору № 1/1 від 20 січня 2014 року; - оригінали договорів, укладених ТОВ «ЗЕМЗ» з ТОВ «Іволга-2» та компанією Ceterum Limited (подано 25.01.2023).
2.2.1.2. щодо проведення експертиз:
1) почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_11 як представника Ceterum Limited на договорах №29/11-2013 від 29.11.2013 та №03/01/2014 від 03.01.2014, укладених між ТОВ «ЗЕМЗ» з ТОВ «Іволга-2» та компанією Ceterum Limited (подано 15.12.2022 та повторно 24.01.2023).
2) судово-технічної експертизи для встановлення факту здійснення робіт за договором №30/09-15 від 30.09.2015 та факту розробки комп`ютерної програми «Система mail.gov.ua» (подано 24.01.2023).
2.2.1.3. про здійснення виклику певних осіб для допиту як свідків:
- посадових осіб органів юстиції, які здійснювали прийомку програмного забезпечення TrueConf, та підписували копії протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції; відомості передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції; відомості передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення TrueConf) в органи юстиції; відомості проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції; відомості передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції;
- працівників Міністерства юстиції України що приймали участь у прийомі- передачі майна від ДП «Інформаційний центр» до ДП «Національні інформаційні системи»: ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ;
- працівників державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що приймали участь у прийомі-передачі майна від ДП «Інформаційний центр» до ДП «Національні інформаційні системи»: ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ;
- ОСОБА_41, заступника начальника відділу державного підприємства «Національні інформаційні системи»;
- ОСОБА_42, Голову Державної судової адміністрації України в 2014-2020 роках;
- ОСОБА_18, старшого слідчого Генеральної прокуратури України, що здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні в період 2015-2019 років;
- ОСОБА_43, працівника ТОВ «Іволга-2» в період 2014-2015 років;
- ОСОБА_44, директора ТОВ «ЛОТА» (підприємства у якого орендував приміщення в 2014-2015 роках ВАТ «Енергетичний холдинг»);
- ОСОБА_15, дружину ОСОБА_6 для допиту її з приводу володіння часткою в ТОВ «Іволга-2»;
- ОСОБА_45, генерального директора ТОВ «Іволга-2» до 2010 року;
- експертів ОСОБА_46 та ОСОБА_47, якими складено Консультативне повідомлення №007/15 від 16.04.2015 року;
- експерта ОСОБА_48 за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизи № 2638/2643/20-27 від 22.07.2020 року;
- ОСОБА_49, яка була міністром юстиції України її на час призначення ОСОБА_6 на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
- ОСОБА_50, заступника ОСОБА_51, яка була на той час міністром юстиції України;
- ОСОБА_52, який в період 2014-2015 років був міністром юстиції України;
- ОСОБА_53, власника ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», ОСОБА_54 та ОСОБА_55, які були бенефіціарними власниками компанії Ceterum Limited в різний час (оскільки в обвинувальному акті ОСОБА_6 є особою, пов`язаною з компаніями Ceterum Limited та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод») (всі подано 25.01.2023).
2.2.2. Обвинувачений ОСОБА_8 подав такі клопотання:
2.2.2.1. щодо витребування документів:
1) в Офісі Генерального прокурора - оригіналу роздруківки руху коштів ПрАТ «Енергетичний холдинг» по рахунку НОМЕР_11, відкритому в ПАТ «Банк Львів» (подано 25.01.2023);
2) в Офісі Генерального прокурора - оригіналів договорів, укладених між ДП «ІСС» та ПрАТ «Енергетичний холдинг» від 02.12.2014 №191-14 про створення (розробку) комп`ютерної програми «обмін відомостями про справи про банкрутство та про арбітражних керуючих з офіційними реєстрами», від 19.03.2015 №31-15 щодо надання послуги з доробки «комп`ютерної програми, що забезпечує ведення ЄДРСР у відповідності до змін в законодавстві», від 02.04.2015 №41-15 про створення (розробку) комп`ютерної програми «оприлюднення інформації щодо стадій розгляду судових справ на порталі судової влади», від 08.04.2015 №61-15 про створення (розробку) комп`ютерної програми «Мультиплптіжна система онлайн сплати», від 16.06.2015 №11І-15 про створення (розробку) комп`ютерної програми «контроль зарахування судового збору», від 18.08.2015 «18І-15 про створення (розробку) комп`ютерної програми «Сервіс обміну з іншими АСДС», від 14.10.2015 №14/10-ДНЗС про надання послуги із створення (розробки) комп`ютерної програми зі створення (розробки) набору програмних модулів та бібліотек для реалізації функціоналу «встановлення ДНЗС судами вищих інстанцій на судові рішення нижчих інстанцій», від 30.09.2015 №30/09-15 про надання послуги із створення (розробки) комп`ютерної програми «система mail.gov.ua» (подано 25.01.2023);
3) в державному підприємстві «Центр судових сервісів» - оригіналів документів незалежної оцінки, яку проведено 30.12.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «компанія «експерт консалтинг», стосовно програмного забезпечення комп`ютерних програм «Мультиплатіжна система онлайн сплати», «система mail.gov.ua», «оприлюднення інформації щодо розгляду судових справ» (подано 25.01.2023);
4) в Державній фінансовій інспекції України - оригінал Акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Інформаційні судові системи» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 №15-21/11 від 25.07.2016 (подано 25.01.2023).
2.2.2.2. про виклик та допит у якості свідків:
- ОСОБА_56, який в період з 2014 по 2015 роки працював аналітиком в державному підприємстві «Інформаційні судові системи» та може надати свідчення щодо приймання та роботи розроблених програм та технічних вимог до розробки програм;
- ОСОБА_57, який в період з 2014 по 2015 роки керував розробкою програм та може надати свідчення щодо приймання та роботи розроблених програм та технічних вимог до розробки програм;
- ОСОБА_58 та ОСОБА_59, які здійснювали безпосередню розробку програм та можуть свідчити щодо розробки та працездатності програм (подано 25.01.2023).
2.2.2.3. про призначення судово-економічної експертизи для встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки наявні сумніви щодо висновку судової-економічної експертизи №1-21/11/2016 від 18.11.2016, який міститься в матеріалах справи (подано 25.10.2022).
2.2.3. Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Частинами 1 і 2 статті 23 КПК визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим кодексом.
Частиною 2 статті 315 КПК визначено, що з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні ; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Тобто під час підготовчого судового провадження, яке є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, суд вправі вирішити обмежене коло питань та рішень, необхідних виключно для досягнення мети, яка полягає у можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 1 статті 65 КПК, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Також, згідно із частинами 1, 2 статті 101 КПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Підстави та порядок залучення експерта, отримання зразків для експертизи врегульовані статтями 242-245 КПК.
Згідно із частиною 1 статті 242 КПК, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Статтею 243 КПК визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Також, згідно з частиною 1 статті 244 КПК, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Наведені вище норми КПК встановлюють процесуальну самостійність сторони захисту та обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна із цих сторін вважає необхідним поставити на дослідження, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення винятково на стадії досудового розслідування із відповідним клопотанням до слідчого судді.
Крім того, відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 91 КПК визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому статтею 92 КПК визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно із частинами 1-3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 94 КПК встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування повинно здійснюватись всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим та прокурором всіх зібраних та перевірених доказів, однак оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Згодом під час судового розгляду у кримінальному провадженні, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд може прийняти рішення щодо наявності складу кримінального правопорушення або встановити відсутність в діях особи такого складу, та ухвалити відповідне судове рішення.
2.2.4. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та їх захисники в судових засіданнях підтримали подані клопотання про витребування документів, виклик певних осіб для допиту як свідків та проведення експертиз, стверджуючи, що таке допоможе з`ясувати та довести їх невинуватість, й тому такі відомості повинні бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення таких клопотань, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки відомості, які бажають отримати обвинувачені, жодним чином не підтверджують та не спростовують обставин справи, також зазначивши, що докази збираються шляхом тимчасових доступів, а не витребування, що протоколи допиту зазначених свідків не відкривались стороні обвинувачення стороною захисту в порядку статті 290 КПК, що суд на стадії підготовчого судового засідання позбавлений можливості надати оцінку необхідності проведення будь-яких судових експертиз; разом з тим визнав можливим надати інформацію, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015 у межах всієї внесеної інформації.
2.2.5. Суд зазначає, що наразі судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, не визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, що позбавляє суд можливості з`ясувати як належність конкретних документів до доказів, так й доцільність їх витребування.
Частиною 1 статті 349 КПК зокрема визначено, що головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.
Відтак сторона захисту може конкретизувати наміри щодо подання доказів у вступній промові, та згодом вже після дослідження доказів сторони обвинувачення подати відповідні клопотання, й тому вимоги щодо витребування документів як доказів наразі є передчасними.
Також суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому за частиною 4 статті 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Фактично сторона захисту у клопотаннях щодо витребування документів просила витребувати відомості, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктами 4, 5, 8 частини 1 статті 162 КПК для подальшого використання як доказів під час судового розгляду, проте таке можна здійснити лише за процедурою тимчасового доступу.
Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом, та недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, й відтак надання судом права на тимчасовий доступ до речей і документів без належного дотримання визначеної КПК процедури може призвести у подальшому до недопустимості отриманих доказів, та як наслідок до невиконання завдань кримінального провадження.
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Зокрема, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Стороною захисту не надано будь-яких належних підтверджень щодо реального обмежень її прав протягом строку досудового розслідування на збирання доказів шляхом подачі відповідних клопотань та/або оскарження відмов у задоволенні таких до слідчого судді.
Щодо клопотань про здійснення виклику певних осіб для допиту суд зазначає, що визначення кола та кількості свідків, які підлягають виклику до суду, безпосередньо належить до процесу доказування, який знаходиться поза межами підготовчого судового провадження, та може бути вирішено безпосередньо лише на стадії судового розгляду під час дослідження доказів. Крім того, стороною захисту не подано підтверджень, що особи, яких вона просила викликати як свідків, вже допитувались нею під час досудового розслідування та їх показання відкривались би стороні обвинувачення.
Також суд зазначає, що оцінка будь-яких доказів здійснюється лише під час їх дослідження у ході судового розгляду, тому наразі стороною захисту не доведено існування достатніх обставин, які б викликали сумніви щодо проведеної у даному кримінальному провадженні судово-економічної експертизи, та наявність підстав щодо призначення інших експертиз.
Відтак питання про проведення експертиз вирішується у порядку, передбаченому статтею 332 КПК, під час судового розгляду вже після дослідження наявних в матеріалах справи доказів та з`ясування обставин.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частин 1, 3 статті 356 КПК, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотань щодо витребування документів, здійснення виклику певних осіб для допиту та проведення експертиз.
Разом з тим, суд вважає обґрунтованим клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про витребування в Офісу Генерального прокурора інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) щодо даного кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015, у межах всієї внесеної до Реєстру інформації відповідно до розділу ІІ глави 3 розділу 1 та глави 3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення за період з 29.07.2015 до теперішнього часу (станом на день отримання інформації), оскільки така інформація може використана стороною захисту для оцінки правомірності вчинення тих чи інших процесуальних дій, зважаючи на те, що відомості ЄРДР мають похідний характер від прийнятих процесуальних рішень, й тому задовольняє таке клопотання.
2.3. Клопотання щодо повернення цивільних позовів.
2.3.1.Обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про повернення цивільних позовів:
1) державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України до ОСОБА_6 (подано 23.01.2023);
2) Міністерства юстиції України до ОСОБА_6 (подано 23.01.2023).
3) прокурора САП ОГП ОСОБА_5 в інтересах державного підприємства «Інформаційні судові системи» до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (подано 23.01.2023).
В таких клопотаннях про повернення цивільних позовів ОСОБА_6 зазначив зокрема таке.
«18 грудня 2020 року Міністерством юстиції України у вказаному вище кримінальному провадженні подано цивільний позов до ОСОБА_6, в якому позивач просить стягнути на його користь 6'410'490 грн.
24 лютого 2021 року державним підприємством «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України подано уточнений цивільний позов до ОСОБА_6, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь 4'740'625 грн. 03 коп.
Вказані цивільні позови не відповідають вимогам законодавства та підлягають поверненню, оскільки відповідно до змісту обвинувального акту майнова шкода заподіяна ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») лише формально зазначено в обвинувальному акті в якості потерпілого.
З інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ДП «НАІС» є новоствореною юридичною особою, та не є правонаступником будь-яких юридичних осіб. Дата заснування підприємства - 12.05.2015.
Відповідно до змісту обвинувального акту, обвинуваченим інкримінується заволодіння майном державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у період 2013-2014 років, шляхом підписання договорів на поставку ліцензій TrueConf-server та заволодіння державними коштами підприємства. ДП «НАІС» не є стороною зазначених договорів, та ніколи не перераховувало кошти на їх виконання, адже на той момент навіть не існувало.
В обвинувальному акті відсутнє посилання на дії обвинувачених (відповідачів) відносно ДП «НАІС», що складають об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Майно ДП «НАІС» ніколи не було ввірене та не передавалось обвинуваченим, а Міністерство юстиції України не згадується в обвинувальному акті ні як потерпілий, ні як особа, якій заподіяна майнова шкода.
28 січня 2021 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у вказаному вище кримінальному провадженні подано цивільний позов в інтересах державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі - ДП «ІСС») до мене, в якому позивач просить стягнути з мене на користь ДП «ІСС» 1'068'243 гривні.
Вказаний цивільний позов не відповідає вимогам законодавства та підлягає поверненню, оскільки даний позов поданий фактично в інтересах ДП «Інформаційні судові системи», оскільки він просить стягнути кошти на користь ДП «ІСС», але законодавством прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права».
Відтак позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, в даному випадку ДП «ІСС», не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог».
2.3.2.В даному кримінальному провадженні загалом подані такі цивільні позови:
18.12.2020 - Міністерством юстиції України (цивільним позивачем) до ОСОБА_6 (цивільний відповідач) про відшкодування 6 410 000 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
24.12.2020 - державного підприємства «Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6 (цивільного відповідача) про стягнення 4 740 625,03 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та
24.02.2021 - уточнений позов державного підприємства «Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 4740625,03 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
28.01.2021 - прокурора ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Державної судової адміністрації на користь державного підприємства (ДП) «Інформаційні судові системи» (ІСС) (потерпілий та цивільний позивач) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1068243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
28.07.2022 - державного підприємства «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1068243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
2.3.3. Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити, разом з тим не заперечував проти прийняття цивільного позову державного підприємства «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1068243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9 підтримали подані клопотання та просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотань про повернення цивільних позовів, вважаючи, що необхідно прийняти цивільні позови до розгляду, а вже після дослідження всіх обставин справи у їх сукупності при ухваленні вироку вирішити питання щодо задоволення позовів чи відмови у їх задоволенні.
2.3.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 61 КПК, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, …яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Згідно з частиною 2 статті 127 КПК, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частинами 1, 4, 5 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння… Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) встановлено низку вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК.
Проте такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.
Одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, для мети доказування має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян та законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню. Головний обов`язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини, тому діяльність осіб, які здійснюють кримінальні провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення права і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).
Статтею 91 КПК визначено, що, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
На відміну від цивільного судочинства, в якому обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (частина 1 статті 81 ЦПК), у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин, у тому числі, особи, яка завдала шкоди кримінальним правопорушенням, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (стаття 92 КПК), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.
Відтак вищезазначені відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та відомі суду, який розглядає вказаний обвинувальний акт по суті. Крім того, винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатами розгляду обвинувального акту по суті у вироку суду і не завжди може бути достеменно відома потерпілому (цивільному позивачу) на момент звернення з цивільним позовом (але в будь-якому випадку до початку судового розгляду).
Викладене свідчить про формальний характер дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні. Цивільний позивач наділений правом брати участь у доказуванні підстав та розміру цивільного позову за допомогою подання органові, що веде провадження, відповідних доказів, брати участь у слідчих (розшукових) діях, пов`язаних із встановленням характеру та розміру заподіяної шкоди, брати участь у безпосередній перевірці відповідних доказів тощо, оскільки він зацікавлений у відшкодуванні завданої йому кримінальним правопорушенням шкоди, що стимулює його брати активну участь у доказуванні підстав та розміру пред`явленого цивільного позову. Проте таке не є його обов`язком.
Тобто вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, змісту предметів доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені статтею 185 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК.
З огляду на вищенаведене, суд вважає необґрунтованими клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення цивільних позовів, та приймає до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільні позови:
1) державного підприємства «Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») (потерпілого та цивільного позивача) в частині позову до ОСОБА_6 (цивільного відповідача) про стягнення 4740625,03 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) державного підприємства «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1068243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
3) Міністерства юстиції України (цивільного позивача) до ОСОБА_6 (цивільний відповідач) про відшкодування 6410000 грн. майнової шкоди;
4) прокурора ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Державної судової адміністрації на користь державного підприємства (ДП) «Інформаційні судові системи» (ІСС) (потерпілий та цивільний позивач) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1068243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
При цьому суд не приймає до розгляду у даному кримінальному провадженні уточнений цивільний позов державного підприємства «Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») (потерпілого та цивільного позивача) в частині вимог до цивільних співвідповідачів ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про солідарне стягнення 4740625,03 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки щодо таких осіб здійснюються виділені окремі судові провадження (№991/1909/22 щодо ОСОБА_11, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК; №991/1910/22 щодо ОСОБА_13, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК), що унеможливлює вирішення питання щодо їх цивільної відповідальності у межах даного судового розгляду.
2.4. Заперечення проти ухвал слідчих суддів.
2.4.1. Обвинувачений ОСОБА_6 подав в порядку частини 3 статті 309 КПК заперечення проти ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва про відмову в скасуванні постанов старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_18 про зупинення досудового розслідування від 14.08.2018, 17.01.2019, 05.02.2019, 12.06.2019 (подано 25.01.2023), вважаючи їх такими, що постановлені з порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
2.4.2. Частинами 1, 2 статті 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та частиною 3 статті 309 КПК визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Вищенаведені норми частини 3 статті 309 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду будь-яких заперечень проти ухвал слідчих суддів під час підготовчого провадження, а лише з урахуванням завдань підготовчого провадження та повноважень суду вказують на можливість подання таких заперечень.
Крім того, суд не вправі оцінювати на стадії підготовчого провадження процесуальні рішення слідчого судді, оскільки відповідно до статей 314-316 КПК з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на цій стадії та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються підстав прийнятих процесуальних рішень слідчих суддів, та які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Така правова позиція викладена як висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 та від 02.06.2020 в справі №369/9525/17, які враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 02.06.2016 та частини 6 статті 368 КПК.
Крім того, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора, слідчого судді, виключно на підставі доводів однієї сторони порушуватиме принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Також необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово (наприклад, в пункті 40 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» - заява №3236/03) зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Відтак суд долучає до матеріалів даної справи заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 проти вищезазначених ухвал слідчих суддів, однак оцінка наведених у них доводів здійснюватиметься під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
Відповідно до статті 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Під час підготовчого судового провадження прокурор вважав, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК, та пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Обвинувачені та їх захисники, представник потерпілих (цивільних позивачів) не заперечували проти призначення відкритого судового розгляду.
З`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити відкрите судове засідання щодо судового розгляду колегією суддів ВАКС кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015, з огляду на таке:
1) угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні наразі немає;
2) відсутні підстави для закриття даного кримінального провадження (щодо чого судом зокрема постановлена 27.10.2021відповідна ухвала);
3) обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві (щодо чого судом постановлені 27.10.2021 та 15.12.2022 відповідні ухвали щодо відмов в задоволенні клопотань про повернення обвинувального акту прокурору), копії обвинувального акту та додатків до нього вручені обвинуваченим та їх захисникам;
4) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, які відповідно до статей 33-1, 216 КПК належать до підсудності ВАКС, враховуючи, що ухвалою АП ВАКС від 19.03.2021 залишено без задоволення подання суду та клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення до іншого суду даного кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015;
5) відсутні підстави для доручення органу пробації скласти досудову доповідь, оскільки обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 інкриміновано вчинення особливо тяжких злочинів, тоді як відповідно до частини 2 статті 314-1 КПК складання досудової доповіді передбачено лише щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину;
6) з`ясовано питання про склад учасників даного судового провадження, а саме відповідно до частини 2 статті 318 КПК, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Відтак судовий розгляд у даному кримінальному провадженні належить здійснювати за участю прокурора, обвинувачених, їх захисників, потерпілих (цивільних позивачів) та цивільного позивача.
Керуючись статтями 127-129, 314-316, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Призначити на 02 березня 2023 року о 15.00 відкрите судове засідання щодо судового розгляду колегією суддів ВАКС кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015.
2. Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про витребуванняв Офісу Генерального прокурора документів (подано 26.10.2022) та витребувати інформацію, яка міститься в ЄРДР щодо кримінального провадження №42015000000001624 від 29.07.2015, у межах всієї внесеної до Реєстру інформації відповідно до розділу ІІ глави 3 розділу 1 та глави 3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення за період з 29.07.2015 до теперішнього часу (станом на день отримання інформації).
3. Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 :
1. щодо скасування арештів майна:
1) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі №757/35424/17-к - на майно ОСОБА_15, а саме літній будинок АДРЕСА_5 (подано 26.10.2022).
2) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.06.2017 в справі №757/35387/17-к - на майно ОСОБА_15 (в клопотанні зазначено як власника ОСОБА_16 ), а саме літній будинок АДРЕСА_6 (подано 25.01.2023).
3) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2017 в справі №757/55902/17-к на: - ноутбук Apple Mac Air серійний номер C02H15P7DJWV (подано 26.10.2022), - мобільного телефону Apple Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 (подано 23.01.2023), - флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 8208851841, флеш накопичувача сірого кольору Transcend 32 Гб номер 592365-0809, microSD карти 8 Гб номер 3747261199, ручки сріблястого кольору з вбудованим флеш накопичувачем 4 Гб номер FD147053 (подано 24.01.2023), - програвача iPod серійний номер CCQK21MAF4K5 (подано 23.01.2023), - блокноту червоного кольору формату А4 (подано 25.01.2023).
2.щодо витребування документів:
1) у Національного антикорупційного бюро України - документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12015100100003812 від 01.04.2015, а саме: протоколів проведення моніторингу роботи комплексу обладнання та програмного забезпечення в органах юстиції; відомості передачі дисків з матеріалами для навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органи юстиції; відомості передачі інсталяційних дисків системи відеоконференцзв`язку (програмного забезпечення Trueconf) в органи юстиції; відомості проведення навчання роботі із системою відеоконференцзв`язку в органах юстиції; відомості передачі комплексів обладнання відеоконференцзв`язку в органи юстиції (подано 26.10.2022).
2) у Національного антикорупційного бюро України - документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12015100100003812 від 01.04.2015, а саме матеріали, отримані на запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів російської федерації від 09.09.2019 року №10-006/30185, в тому числі протоколи допитів працівників компанії ООО «Труконф» ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (подано 15.12.2022 та повторно 24.01.2023).
3) в Офісу Генерального прокурора - інформації щодо придбання програмного забезпечення «TrueConf»: договори придбання унікальних кодів (ліцензій) програмного забезпечення «TrueConf» з додатками та специфікаціями; фінансово-бухгалтерські документи, а саме накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні документи, довіреності на отримання вказаних вище матеріальних цінностей; акти прийому передачі унікальних кодів (ліцензій) програмного забезпечення «TrueConf»; технічну документацію на програмне забезпечення «TrueConf»; документи, які містять відомості про інвентаризацію кількості придбаних унікальних кодів (ліцензій) «TrueConf-server»; документи, які містять відомості про аналіз ціни придбання унікальних кодів (ліцензій) «TrueConf-server» щодо її відповідності ринковим цінам (подано 27.10.2022).
4) в Офісу Генерального прокурора - постанови прокурора від 04.09.2019 в кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 про закриття кримінального провадження в частині заяви про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу, а саме Акту річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних активів за 2015 рік, в частині наявності 1 500 ліцензій програмного забезпечення «TrueConf-Server) (подано 23.11.2022 та повторно 25.01.2023).
5) в Офісу Генерального прокурора - оригіналу Акту річної інвентаризації основних засобів та інших необоротних активів державного підприємства «Національні інформаційні системи» за 2015 рік (подано 23.11.2022 та повторно 25.01.2023).
6) у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - матеріалів цінової експертизи, вилучених у державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» за ухвалою Печерського районного суду в справі №757/54638/17-к (подано 24.10.2022).
7) у Міністерства юстиції України - повного переліку територіальних органів юстиції та їх структуру, які діяли на території України протягом 2014-2015 років, а також персональних даних керівників цих установ (подано 25.01.2023).
8) у Міністерства юстиції України - оригіналів Актів приймання-передачі майна від державного підприємства «Інформаційний центр» до Міністерства юстиції та від Міністерства юстиції України до державного підприємства «Національні інформаційні системи» у вересні 2015 року (подано 24.01.2023).
9) у державного підприємства «Національні інформаційні системи» - ліцензійний сертифікат системи відеоконференцій «TrueConf-server» на 1500 онлайн користувачів, ліцензійний сертифікат системи відеоконференцій «TrueConf-server» на 200 онлайн користувачів, копію файлу комп`ютерної програми «TrueConf-Server» та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, та забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн - користувачам, яка була отримана підприємством в результаті передачі майна від Міністерства юстиції (подано 25.01.2023).
10) у державного підприємства «Інформаційні судові системи» - висновок експерта від 22.07.2020 №2638/2643/20-20 за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів і додатків до нього (подано 04.11.2022).
11) у Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції - завіреної копії та оригіналу Консультативного повідомлення №00715 від 16.04.2015 за результатами дослідження комп`ютерної програми «TrueConf» (подано 24.10.2022).
12) у ліквідатора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - завірених копій документів та відомості, які висвітлюють діяльність такого підприємства (код 25287988), а саме:- структуру підприємства, яка діяла у період 2013-2014 років; - розподіл службових обов`язків між керівником підприємства та його заступниками, за період 2013-2014 років; - акти інвентаризації майна підприємства, за період 2013-2017 років; - акти прийому передачі майна, яке залишилось після ліквідації підприємства, за період 2013-2017 років; - перелік працівників з зазначенням посад та дати призначення-звільнення, а також фотокопії їх посадових інструкцій, за період з 23.09.2013 по 15.10.2014 року (подано 25.01.2023).
13) у товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод»- копію файлу комп`ютерної програми «TrueConf-Server» та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, та забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн - користувачам, яка була реалізована в адресу ТОВ «Іволга-2», відповідно до договору № 1/1 від 20 січня 2014 року; - оригінали договорів, укладених ТОВ «ЗЕМЗ» з ТОВ «Іволга-2» та компанією Ceterum Limited (подано 25.01.2023).
3. щодо проведення експертиз:
1) почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_11 в угодах про поставку компанією Ceterum Limited програмного забезпечення TrueConf до ТОВ «ЗЕМЗ» (подано 15.12.2022 та повторно 24.01.2023).
2) судово-технічної експертизи для встановлення факту здійснення робіт за договором №30/09-15 від 30.09.2015 та факту розробки комп`ютерної програми «Система mail.gov.ua» (подано 24.01.2023).
4. про повернення цивільних позовів:
1) державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України до ОСОБА_6 (подано 23.01.2023);
2) Міністерства юстиції України до ОСОБА_6 (подано 23.01.2023).
3) прокурора САП ОГП ОСОБА_5 в інтересах державного підприємства «Інформаційні судові системи» до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (подано 23.01.2023).
5. про здійснення виклику певних осіб для допиту:
-посадових осіб органів юстиції, які здійснювали прийомку програмного забезпечення TrueConf та підписували відповідні акти, -працівників Міністерства юстиції України, що приймали участь у прийомі- передачі майна від ДП «Інформаційний центр» до ДП «Національні інформаційні системи»: ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, - працівників державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що приймали участь у прийомі-передачі майна від ДП «Інформаційний центр» до ДП «Національні інформаційні системи» ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, - свідків ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_18, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_15, ОСОБА_71, - експертів ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, - свідків ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, - свідка ОСОБА_78, - свідків ОСОБА_51, ОСОБА_79 (подано 25.01.2023).
4. Долучити до матеріалів справи із оцінкою наведених в них доводів під час судового розгляду заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку частини 3 статті 309 КПК проти ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва про відмову в скасуванні постанов про зупинення досудового розслідування від 14.08.2018, 17.01.2019, 05.02.2019, 12.06.2019 (подано 25.01.2023).
5. Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 :
1. щодо скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва (подано 27.10.2022):
1) від 03.03.2017 в справі №757/12612/17-к - на квартиру загальною площею 135,8 кв. м., розташовану в АДРЕСА_3 ;
2) від 03.03.2017 в справі №757/12607/17-к - на садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8353741), загальною площею 163,5 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_9 .
3) від 16.08.2017 в справі №757/47593/17-к - на земельну ділянку площею 0.0533 га, кадастровий номер 3221810100:38:046:0118, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9
2. щодо витребування документів:
1) в Офісі Генерального прокурора - оригіналу роздруківки руху коштів ПрАТ «Енергетичний холдинг» по рахунку НОМЕР_11, відкритому в ПАТ «Банк Львів» (подано 25.01.2023).
2) в Офісі Генерального прокурора - оригіналів договорів від 02.02.2014 №19І-14, від 10.03.2015 №3І-15, від 02.04.2015 №4І-15, від 08.04.2015 №6І-15, від 16.06.2015 №11І-15, від 18.08.2015 №18І-15, від 14.10.2015 №14/10/-ДНЗС, від 30.09.2015 №30-09/15 (подано 25.01.2023).
3) в державному підприємстві «Центр судових сервісів» - оригіналів документів незалежної оцінки, яку провело 30.12.2020 ТОВ «Компанія «Експерт Консалтинг» стосовно програмного забезпечення (подано 25.01.2023).
4) в Державній фінансовій інспекції України - оригінал Акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Інформаційні судові системи" за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 №15-21/11 від 25.07.2016 (подано 25.01.2023).
3. про виклик та допит у якості свідків - ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 (подано 25.01.2023).
4. про призначення судово-економічної експертизи для встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (подано 25.10.2022).
6. Прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільні позови:
1) державного підприємства «Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») (потерпілого та цивільного позивача) в частині позову до ОСОБА_6 (цивільного відповідача) про стягнення 4 740 625,03 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
2) державного підприємства «Інформаційні судові системи» (ДП «ІСС») (потерпілого та цивільного позивача) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1 068 243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
3) Міністерства юстиції України (цивільного позивача) до ОСОБА_6 (цивільний відповідач) про відшкодування 6 410 000 грн. майнової шкоди;
4) прокурора ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Державної судової адміністрації на користь державного підприємства (ДП) «Інформаційні судові системи» (ІСС) (потерпілий та цивільний позивач) до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (цивільних відповідачів) про солідарне стягнення 1 068 243 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06.03.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________