- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/1554/23
Провадження № 1-кс/991/1581/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2,
з боку захисту: заявник - адвокат ОСОБА_3,
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на рішення від 06.02.2023 №16/1/3-22277-16 заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42016000000003949,
УСТАНОВИВ:
21.02.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга, в якій захисник ОСОБА_3 просить скасувати рішення від 06.02.2023 №16/1/3-22277-16 заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про відмову у задоволенні скарги на недотримання прокурором розумних строків під час досудового розслідування, в порядку ст. 308 КПК України, у кримінальному провадженні № 42016000000003949.
І. Суть скарги
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003949, а процесуальне керівництво у ньому здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Старшим групи прокурорів в даному кримінальному провадженні є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .
Стороною захисту направлено прокурору вищого рівня скаргу від 30.01.2023 на недотримання прокурором розумних строків під час досудового розслідування, в порядку ст. 308 КПК України, з тим обгрунтуванням, що прокурором у кримінальному провадженні допускається необґрунтоване зволікання при виконанні своїх обов`язків, чим порушується розумність строку досудового розслідування.
06.02.2023 заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 відмовлено у задоволенні скарги, зазначено, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не сплив, а прокурорами не допускається порушення строків при здійсненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень.
Проте, на переконання сторони захисту, вказане рішення прокурора вищого рівня є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки висновки прокурора не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповно розглянуті питання, що порушені у скарзі.
На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 просить: скасувати рішення від 06.02.2023 №16/1/3-22277-16 заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про відмову у задоволенні скарги про недотримання прокурором розумних строків під час досудового розслідування, в порядку ст. 308 КПК України; зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000003949 від 18.12.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4. ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, здійснити одну із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі. Додав, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні сплив, тому, на його переконання, прокурор має вчинити одну з процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надіслав письмові заперечення на скаргу адвоката (Вх. № 6757/23-Вх від 23.02.2023), в яких зазначив, що безпосередньо до Національного антикорупційного бюро України матеріали кримінального провадження № 42016000000003949 надійшли 06.01.2023. Додав, що на момент завершення досудового розслідування та спрямування обвинувального акта до суду (22.12.2016) в органу досудового розслідування залишалось 3 місяці 16 днів до закінчення строку досудового розслідування. Вважає, що строк досудового розслідування на цей час та на час розгляду скарги прокурором вищого рівня не сплив. Крім того, враховуючи складність кримінального правопорушення, поведінку підозрюваного і той факт, що безпосередньо процесуальне керівництво прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється лише близько одного місяця, розумні строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не порушено. У судовому засіданні письмові заперечення підтримав та просив відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 .
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані матеріали і доповнення, письмові заперечення прокурора, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, пунктом 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на яку посилається у своїй скарзі адвокат ОСОБА_3, передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Підозрюваний має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим чи прокурором під час досудового розслідування (ч.1 ст.308 КПК України).
Слідчим суддею встановлено такі обставини та факти:
- 09.08.2016 у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;
- 08.11.2016 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 та інших осіб було виділено в кримінальне провадження, якому присвоєно №42016000000003195;
- 18.12.2016 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 було виділено в кримінальне провадження №42016000000003949;
- 28.12.2016 вироком Оболонського районного суду м. Києва було затверджено угоду про визнання винуватості між ОСОБА_5 та заступником Генерального прокурора України ОСОБА_9 ;
- 25.01.2018 Обухівським районним судом Київської області ОСОБА_5 було звільнено від покарання у виді позбавлення волі у зв`язку із закінченням іспитового строку та виконанням покладених на нього обов`язків;
- 18.10.2021 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано вирок Оболонського районного суду м. Києва від 28.12.2016, яким було затверджено угоду про визнання винуватості;
- 02.09.2022 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження повернуто прокуророві для продовження досудового розслідування.
Учасниками кримінального провадження не заперечується той факт, що до Офісу Генерального прокурора обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 разом з угодою про визнання винуватості фактично надійшли 21.11.2022, після того як прокурор оскаржував ухвалу про відмову в затвердженні угоди до Київського апеляційного суду.
Згідно із статтею 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, належать розумність строків.
Розумність строків визначає зміст частин 1-3 статті 28 КПК України, згідно яких під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частинами 5 та 6 статті 28 КПК України також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що поняття «розумний строк» не тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки розкриваючи зміст розумності строків КПК використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночним поняттям, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто суд, з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.
Слідчий суддя зазначає також, що КПК України не визначає чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, проте у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга адвоката ОСОБА_3 від 30.01.2023 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42016000000003949 від 18.12.2016 мотивована надмірною тривалістю досудового розслідування, з огляду на: дату повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування; закінчення граничного процесуального строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, що в свою чергу не дає прокурору можливість звернутися до суду з обвинувальним актом; строк досудового розслідування, який не може вважатися розумним, через його значну тривалість у кримінальному провадженні № 42016000000003949.
Заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 06.02.2023 прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків. Обґрунтовуючи відмову, зазначив, що в результаті вивчення матеріалів кримінального провадження (у тому числі постанови про продовження строків досудового розслідування; постанови про виділення матеріалів кримінального провадження; документів щодо руху судової справи та надходження матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування) прокурор встановив, що строк досудового розслідування визначений ст. 219 КПК України на час розгляду скарги не сплив. Крім того, врахував такі критерії для визначення розумності строків кримінального провадження: складність кримінального провадження з огляду на ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; значну кількість співучасників, матеріали щодо яких виділено в окремі провадження; обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, які обумовлені, зокрема значним строком, що минув з часу вчинення відповідних діянь, складністю збирання доказів у зв`язку введенням на території України воєнного стану, великим об`ємом матеріалів досудового розслідування (33 томи); поведінка, в тому числі ОСОБА_5, обумовила тривалість досудового розслідування; досудове розслідування детективами НАБ України, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється менше одного місяця. Врахувавши вказані обставини, прокурор ОСОБА_10 зазначив, що розумні строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003949 від 18.12.2016 на час розгляду скарги не порушено.
Враховуючи вище викладене, вбачається, що рішення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 06.02.2023 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 від 30.01.2023 на недотримання розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003949 від 18.12.2016, належним чином обґрунтоване, прокурором вищого рівня враховані обставини, які мали місце в цьому кримінальному провадженні. При цьому адвокатом ОСОБА_3 не доведено, що у кримінальному провадженні прокурором не забезпечено проведення досудового розслідування у розумні строки.
Додатково слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що не уповноважений в даному випадку встановлювати факт дотримання строків у кримінальному провадженні у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення.
Відповідно до ч.2 ст.283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутись до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутись до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Частиною першою статті 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З урахуванням зазначеного, не може бути задоволена також і вимога адвоката ОСОБА_3 про зобов`язання уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000003949 від 18.12.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4. ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, здійснити одну із дій, передбачених ч.2 ст. 283 КПК України, оскільки процесуальним законом не передбачене таке повноваження слідчого судді.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч.1-2 ст.307 КПК України).
Враховуючи викладене вище, скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на рішення від 06.02.2023 №16/1/3-22277-16 заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42016000000003949 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на рішення від 06.02.2023 №16/1/3-22277-16 заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42016000000003949.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11