- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/1763/23
Провадження 1-кс/991/1789/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, подану в порядку п.7 ч.1 ст. 303 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної
ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022.
У скарзі захисник просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 01.02.2023 про проведення допиту в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 повторно розглянути клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023.
Скарга обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
В обґрунтування підозри стороною обвинувачення, зокрема зазначено: «Надалі, ОСОБА_5 … підготувала та підписала наказ виконувача обов`язків Державного секретаря Міністерства економіки України про надання згоди на вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання - укладення договору про пожертву, вартість предмету якого становить більше 10% вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, вказавши № 1520-22 та дату 07.06.2022» /аркуш повідомлення про підозру 18-19/.
Водночас позиція сторони захисту є відмінною від фактичних обставин кримінального правопорушення таким чином викладених стороною обвинувачення у повідомленні про підозру.
З метою з`ясування та підтвердження наданих під час допиту підозрюваної ОСОБА_5 показань, 01.02.2023 захисником подано клопотання про проведення допиту в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7
15.02.2023 у відповідь на клопотання отримано супровідний лист за вих. № 0424-252/3812 від 03.02.2023 із копією постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання від 01.02.2023.
На думку захисника, вказана постанова детектива є необґрунтованою та такою, що порушує права сторони захисту, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови детектива не містить належного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання сторони захисту.
У судовому засіданні особа, що звернулася зі скаргою - адвокат ОСОБА_4 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі з мотивів, викладених у скарзі. Окрім того, захисник зауважив, що ним було направлено адвокатський запит від 19.12.2022 до Міністерства економіки України, у якому він просив надати інформацію щодо посад, функціональних/службових обов`язків, робочих місць та перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на робочих місцях в адміністративному приміщенні Мінекономіки в період з 30.05.2022 по 10.06.2022 включно, на який отримав відмову у наданні інформації. До того ж, захисник повідомив, що на підставі ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей та документів, звернувся до Мінекономіки, однак, наразі відомостей від Міністерства не отримав. Таким чином, перевірити спроможність чи неспроможність наданих ОСОБА_5 показань іншим способом, окрім як за допомогою допиту свідків, не вбачається за можливе. Також захисник звертає увагу слідчого судді, що сторона захисту не просила провести одночасний допит свідків, оскільки вони ще не були допитані, тож зазначення детективом у постанові можливості проведення одночасного допиту не відповідає прохальній частині клопотання, тому оскаржувана постанова повинна бути скасована.
Детектив НАБУ ОСОБА_3 повідомив, що у клопотанні захисник ставив питання про допит свідків за участі підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника, тому відмовляючи у клопотанні він заперечував не щодо самого допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме їх допиту «у такому форматі» ( за участі підозрюваної та її захисника), оскільки це може зашкодити досягненню мети слідчої дії. Окрім того, повідомив, що ОСОБА_6 уже допитана та надала покази, також заплановано та буде проведено допит ОСОБА_7, після чого сторона захисту матиме змогу ознайомитися із показами, наданими свідками. Також зазначив, що посилання на можливість одночасного допиту було зроблене з метою повідомити захиснику, що у випадку незгоди із наданими свідками показами, сторона захисту зможе заявити клопотання про проведення додаткового або одночасного допиту вказаних осіб.
Дослідивши матеріали скарги та заслухавши доводи учасників судового провадження слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.
Так, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Із матеріалів скарги вбачається, що в рамках даного кримінального провадження захисник ОСОБА_4 звернувся до детективів Національного антикорупційного бюро України із клопотанням № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення допиту в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
03.02.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_4, посилаючись на показання підозрюваної ОСОБА_5, викладені у протоколі її допиту від 31.01.2023, копію якого долучено під час судового засідання до матеріалів судової справи (а. с. 23-34) зазначає, що будучи допитаною в якості підозрюваної, ОСОБА_5 повідомила, що вона отримала документи з проектом наказу, з усіма необхідними погодженнями (візами) заінтересованих структурних підрозділів Міністерства, залишеними їй на підпис у власній приймальні. Перевіривши документи, враховуючи, що були наявні всі необхідні погодження, ОСОБА_5 підписала документи і залишила з усіма іншими документами у своїй приймальні, де їх забирають працівники заінтересованих структурних підрозділів Міністерства, відповідальні за їх підготовку, та забезпечують їх наступну реєстрацію, подальше оформлення і передачу державним підприємствам. Сторона захисту також стверджує, що ОСОБА_5 не готувала та нікому не надавала вказівку підготувати наказ виконуючої обов`язки Державного секретаря Міністерства економіки України про надання згоди на вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання - укладення договору про пожертву, вартість предмету якого становить більше 10% вартості активів Підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, не присвоювала наказу реєстраційного номеру і дати та не передавала його ОСОБА_8 ні особисто, ні через інших осіб.
Окрім того, захисник наголошує, що з урахуванням сформованої практики у Міністерстві економіки України, обов`язок перевірки правильності та достовірності оформлення документів (зокрема надходження та реєстрування документів, їх опрацювання та погодження у профільних департаментах Міністерства), наданих на підпис Державному секретарю та начальнику юридичного департаменту, покладений на їх помічників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на підставі розпорядження керівництва Міністерства, у зв`язку з введенням воєнного стану, не були присутніми на робочому місці 07.06.2022 року під час отримання та підписання відповідних документів ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на думку сторони захисту, знають порядок отримання Державним секретарем та начальником юридичного департаменту документів, їх попереднього опрацювання, опрацювання власне посадовими особами, які підписують (візують) документи і взагалі процедуру документообігу в частині опрацювання документів такої категорії, у тому числі на час виконання обов`язків Державного секретаря начальником юридичного департаменту - ОСОБА_5, тобто володіють відомостями, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, детективом у постанові від 03.02.2023 зазначено, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, однак, не зазначено мотивів та підстав, що послугували причиною для відмови в допиті осіб. Як пояснив у судовому засіданні детектив, ним заперечується не безпосередньо необхідність допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а проведення такої слідчої дії за участі підозрюваної ОСОБА_5, оскільки це може зашкодити досягненню мети зазначеної слідчої дії, зважаючи на те, що вказані свідки були підпорядкованими ОСОБА_5, яка займала в Міністерстві керівну посаду. Більше того, детектив підтвердив, що свідок ОСОБА_6 уже була допитана.
Дослідивши клопотання захисника ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій, постанову детектива ОСОБА_3 від 03.02.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання, враховуючи доводи учасників судового провадження, слідчий суддя зазначає наступне.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, та у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.
У той же час слідчим суддею враховується, що право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права і розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Так, у ст. 63 Основного Закону зазначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, а у ст. 129 Конституції йдеться, що забезпечення обвинуваченому (підозрюваному) цього права є однією з основних засад судочинства поряд зі змагальністю сторін кримінального провадження та свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зокрема гарантується рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Конституційний принцип забезпечення підозрюваному права на захист є важливою гарантією об`єктивного розслідування і справедливості судового розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.
Захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження.
Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року).
Тобто провідною ідеєю цього принципу у кримінальному провадженні є паритетність сторін обвинувачення і захисту, які самостійно відстоюють їхні правові позиції у формі судового спору шляхом реалізації наданих законом процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. Одним із видів слідчих дій є допит свідків (ст. 224 КПК України). Свідком, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Варте уваги і те, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити допит свідків у кримінальному провадженні та відповідно змагальність процесу забезпечується, шляхом права сторони захисту подавати слідчому/прокурору клопотання про проведення допиту свідків, яким відомі обставини, важливі для встановлення об`єктивної істини у провадженні, в порядку ст. 220 КПК України.
Тобто ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу (абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України).
Із вимог абз. 2 ч. 2 ст. 220 КПК України слідує, що у випадку повної або часткової відмови в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Натомість, із дослідженої слідчим суддею постанови детектива вбачається, що вона була розглянута формально, без належного обґрунтування детективом мотивів та підстав, що послугували для відмови в задоволенні клопотання. При цьому зміст постанови обмежений лише цитуванням норм КПК України та повідомленням, що у разі допиту зазначених у клопотанні осіб та отримання показань, у яких будуть розбіжності з показаннями підозрюваної ОСОБА_5, буде вирішено питання про проведення їх одночасного допиту. Таким чином, зміст вказаної постанови детектива не відповідає суті питань, порушених захисником у прохальній частині клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023, та не спростовує доцільності проведення допиту зазначених співробітників Міністерства економіки України.
Окрім того, слідчий суддя зауважує, що у п. 6 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що правова природа такого виду проваджень (скарг за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Так, на переконання слідчого судді, наведені у клопотанні захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4, поданому детективу в порядку ст. 220 КПК України, питання мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та предмета доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Окрім того, слідчий суддя приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_4 про неможливість перевірити надані підозрюваною ОСОБА_5 відомості іншим чином, окрім як шляхом допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з урахуванням відмови Міністерства економіки України надати запитувану інформацію та копії відповідних документів на адвокатський запит та ненадання Мінекономіки, станом на момент розгляду скарги слідчим суддею, відомостей, доступ до яких надано ухвалою слідчого судді за результатом розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів захисника підозрюваної ОСОБА_5 .
Зі змісту ч. 2 ст. 9 КПК України слідує, що саме на сторону обвинувачення покладено обов`язок всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 не може вважатися законною та вмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
У той же час, захисник у скарзі просить слідчого суддю, окрім скасування постанови детектива від 03.02.2023, зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення допиту в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Разом з тим, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами (ч. 3 ст. 26 КПК України).
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову як невмотивовану та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 93, 220 КПК України).
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, задовольнити.
Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 03.02.2023 про відмову в задоволенні клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення допиту в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати.
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, повторно розглянути клопотання №536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про допит в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1