Search

Document No. 109479639

  • Date of the hearing: 08/03/2023
  • Date of the decision: 08/03/2023
  • Case №: 991/24/23
  • Proceeding №: 52019000000000143
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: Decision on partial granting of appeals
  • Presiding judge (HACC AC) : Kaluhina I.O.

Справа № 991/24/23

Провадження № 11-сс/991/142/23

Слідчий суддя ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52019000000000143 від 20.02.2019,

за участю:

захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

У межах указаного кримінального провадження, 06.10.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

03.01.2023 детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням, у якому просив накласти арешт у вигляді тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 що відкриті в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 04.01.2023 наклав арешт на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що його підзахисна разом із дітьми була вимушена виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України. На час подання апеляційної скарги ОСОБА_7 разом із дітьми проживає на території Австрії. Накладаючи арешт на банківські рахунки, слідчий суддя не врахував, що кошти на цих рахунках є основним та єдиним джерелом матеріального забезпечення сім`ї ОСОБА_7 за кордоном. Так, на арештовані банківські рахунки здійснювалося зарахування соціальних виплат, які ОСОБА_7 отримувала для утримання її малолітньої дитини ОСОБА_10 2021 року народження. Через накладений арешт, ОСОБА_7 не має доступу до виплат, що є суттєвим порушенням її прав на соціальний захист. Додатково адвокат зауважує, що його підзахисна має онкологічне захворювання та наразі перебуває під наглядом лікаря в Австрії, що передбачає оплату медичних послуг. Разом з тим, перебування закордоном передбачає значних витрат: оренда житла, проживання, утримання дітей тощо.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні сторона захисту в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення апеляційної скарги, але вважаючи, що вказане питання не врегульовано чинним КПК України, просив його залишити на розсуд суду.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином. Однак, згідно вимог ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи сторони захисту на підтримання поданої апеляційної скарги, а також позицію прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Так, із матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

06.10.2022 у межах зазначеного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно із інформацією АБ «Укргазбанк» від 01.11.2022, наданою на запит детектива, встановлено, що у банківській установі на ім`я ОСОБА_7 відкрито такі рахунки: НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, на яких обліковується залишок коштів станом на 27.10.2022 у сумі 45 750,48 грн, 15 035,91 доларів США.

Задовольняючи клопотання детектива про накладення арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, слідчий суддя виходив з того, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України, що інкримінується ОСОБА_7, передбачає відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Тобто, у випадку визнання винуватою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна, тому слідчий суддя, за відсутності відомостей про те, що зазначені рахунки є рахунками, щодо коштів на яких згідно із абз. 4 ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено заборону накладення арешту, правомірно дійшов висновку про необхідність арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на грошові кошти, які містяться на вищевказаних рахунках, з огляду на стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_7 та необхідність витрачати кошти на лікування (онкологічне захворювання), наявності на рахунках соціальних виплат на дитину, а також неспіврозмірність доходів підозрюваної ОСОБА_7 з рівнем життя в Республіці Австрія.

Так, стороною захисту на підтвердження наявності у підозрюваної ОСОБА_7 онкологічного захворювання та несення значних витрат надано не було. Також виписки, надані на підтвердження руху коштів на рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478), а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, не містять даних про зарахування соціальних виплат. А компенсувати неспіврозмірність рівня доходів підозрюваної ОСОБА_7 з рівнем життя в Республіці Австрія вона має право шляхом звернення до компетентних органів в Республіці Австрія для отримання фінансової допомоги як особи, яка має тимчасовий захист в Республіці Австрія .

Поряд з тим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя у відповідності до ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати, серед іншого, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Підозрювана ОСОБА_7 має малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.157,158).

Як вбачається із виписки з інформацією про рух коштів на картці підозрюваної ОСОБА_7 - НОМЕР_3 за період з 30.09.2022 по 06.02.2023, на вказаний рахунок зараховувалась соціальна допомога (а.с.163-172, 180).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 передбачено особливий захист дитини, що також визначено в Женевській декларації прав дитини 1924 року і Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, та визнана в Загальній декларації прав людини.

Статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Чинне законодавство України містить положення щодо коштів, на які не може бути звернено стягнення (Закон України «Про виконавче провадження»)

Так, відповідно до п. 6 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» 23 вересня 1982 року). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» 21 лютого 1986 року).

Як вбачається з листа «Укргазбанк» № БТ-1875 від 22.02.2023 на рахунку, відкритому в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, а саме НОМЕР_3, знаходяться грошові кошти в сумі 108 526,06 грн та 1 039,23 доларів США. Ця сума не в змозі забезпечити обвинувального вироку в частині відшкодування збитків, в разі якщо такий буде ухвалено.

В той же час, арешт коштів на даному рахунку призведе до надмірного втручання у права підозрюваної ОСОБА_7 та її дитини.

Отже, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунку, відкритому в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, а саме НОМЕР_3, на думку колегії суддів, здійснено з порушенням права підозрюваної ОСОБА_7 на мирне володіння грошовими коштами та не є співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, згідно вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунку, відкритому в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме НОМЕР_3 . У решті ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін з огляду на те, щорішення слідчого судді в цій частині є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.

Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 скасувати в частині накладення арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунку, відкритому в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме НОМЕР_3 .

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива в частині накладення арешту на кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді на рахунку, відкритому в АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) на ім`я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, а саме НОМЕР_3 залишити без задоволення.

У решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.01.2023 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4