- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/901/23
Провадження 1-кп/991/17/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
обвинуваченого ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про призначення судового розгляду
у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29.01.2021 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, депутат Харківської обласної Ради) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, депутат Харківської обласної Ради) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК,
ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, адвокат) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 4 статті 368 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
01.02.2023 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29.01.2021.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2023 для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_13 і ОСОБА_3 . Згодом у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_13 у тривалій відпустці відповідно до розпорядження керівника апарату ВАКС від 17.02.23 №15ав проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, протоколом якого від 17.02.2023 визначено для подальшої участі в справі суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 02.02.2023 призначено підготовче судове засідання на 08.02.2023 з перервою до 06.03.2023.
Під час підготовчого судового провадження письмовими ухвалами суду вирішена низка процесуальних питань, а саме:
08.02.2023 - відмовлено в задоволенні заяв захисників ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 про відвід прокурора ОСОБА_14 в даному кримінальному провадженні;
06.03.2023 - 1) відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК; 2) відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК; 3) відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору.
2. Короткий виклад поданих клопотань, позицій учасників судового провадження та обґрунтування позиції суду.
2.1. Клопотання про витребування документів та виклик осіб до суду для допиту.
2.1.1. 02.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_10 про витребування «із ПрАТ «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, виготовити на паперовому та електронному носії документ з відомостями про телефонні дзвінки за сім-карткою з номером НОМЕР_1, яка перебувала у користуванні ОСОБА_15, за період з 00.00 01.12.2020 до 00.00 22.07.2021 з посиланням на: - адреси розташування та номери базових станцій. - типи з`єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація) з`єднання нульової тривалості. -дати, час та тривалість з`єднання. - ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний, ІМSІ номери сім-картки, ІМЕІ), з`єднання нульової тривалості. - ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б) (абонентський, серійний, ІМSІ номери сім-картки, ІМЕІ), з`єднання нульової тривалості,- за наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента», яке обґрунтовано зокрема таким:
«В обвинувальному акті на аркуші 6 розділу «Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (подія кримінального правопорушення)» та на аркуші 20 розділу, в якому сформульовано обвинувачення, висунуте ОСОБА_8, зазначено: «...в період з 11.12.2020 по 02.03.2021 у ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 за вчинення чи невчинення в його інтересах дій з використанням наданих їм владних повноважень та службового становища».
Таким чином, Суд повинен мати можливість оцінити дії ОСОБА_15, які передували зверненню його до правоохоронних органів із заявою про вимагання у нього неправомірної допомоги, а також під час його конфіденційного співробітництва із правоохоронцями, з точки зору наявності в них активних дій, які б спонукали ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 до вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину).
Крім того, на аркуші 3 обвинувального акту в розділі «Прізвище, ім`я, по- батькові та займана посада слідчого, прокурора» зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводилось групою детективів, до складу якої входив детектив Національного бюро Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14, який у подальшому призначений старшим групи прокурорів, що здійснювали процесуальний нагляд за станом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до листа Харківської обласної прокуратури від 02.08.2022 за вихідним № 07-386вих-22 ОСОБА_14 з 10.07.2013 по 29.08.2016 обіймав посади в Лозівській міжрайонній прокуратурі Харківської області.
На сайті інформаційно-комунікаційної мережі Іпternet за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 міститься інформація стосовно Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки має структурний підрозділ «Полігон твердих промислових відходів «Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки», розташований за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Смирнівка.
Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 42019220000000229 від 28.03.2019 за ч.5 ст.191, ч.ч.1, 2 ст.239, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України, №12017220000000673 від 18.05.2017 за ч.1 ст.239 КК України та №12021221110000244 від 06.06.2021 за ч.1 ст.239 КК України, до яких мало певне відношення Обласне комунальне спеціалізоване підприємство з виконання норм екологічної безпеки та його структурний підрозділ.
Таким чином, у сторони захисту є підстави припускати, що ОСОБА_14, який здійснював досудове розслідування на первинному етапі, та ОСОБА_15 можуть бути знайомими та підтримувати стосунки, які не охоплюються спілкуванням під час досудового розслідування.
Дані факти можуть свідчити про наявність у ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на момент початку досудового розслідування особистої зацікавленості в отриманні певних результатів, що дасть змогу Суду встановити наявність/відсутність провокації злочину з їх боку».
Також 02.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_10 про витребування «із Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 46, належним чином завірені копії звітних документів Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки (код ЄДРПОУ 31519314), а саме податкових декларацій, звітів про фінансовий стан (баланс) та звітів про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) за 2020 рік та перший квартал 2021 року», яке обґрунтовано зокрема таким:
«в обвинувальному акті на аркуші 8 розділу «Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (подія кримінального правопорушення)» та на аркуші 21 розділу, в якому сформульовано обвинувачення, висунуте ОСОБА_8, зазначено: «Надалі протягом березня-квітня 2021 року ОСОБА_15 зустрічався із ОСОБА_11, в ході чого останній, реалізуючи злочинний умисел зі сприяння ОСОБА_8 і ОСОБА_6 в одержанні неправомірної вигоди, з метою визначення розміру тиакої неправомірної винагороди отримував від ОСОБА_15 інформацію про доходи та прибутки КП... Надалі ОСОБА_11, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 07.04.2021 засобами телекомунікаційного зв`язку повідомив ОСОБА_15 вимогу, окремо підтверджену ОСОБА_8 у такий же спосіб, що останній як умову залишення на посаді директора КП має передати для ОСОБА_6 та ОСОБА_8 через ОСОБА_11 неправомірну вигоду, еквівалентну 75% від половини доходу КП за грудень 2020 року та січень-лютий 2021 року, що становило 1050000,00 грн.»
Таким чином, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 визначили суму неправомірної вигоди, яку їм повинен був сплатити ОСОБА_15, на підставі інформації про доходи Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки з грудень 2020 року та січень-лютий 2021 року.
Така інформація міститься у податкових деклараціях, звітах про фінансовий стан (баланс) та звітах про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки за 2020 рік та перший квартал 2021 року, володільцем яких є Головне управління Державної податкової служби України в Харківській області.
Отже дослідження інформації, яка міститься в зазначених документах, дасть Суду можливість з`ясувати чи правдиві відомості ОСОБА_15 надавав ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 для встановлення ними, як стверджує сторона обвинувачення, розміру неправомірної винагороди, яку вони мали намір отримати від ОСОБА_15 .
Отримання відповіді на дане питання дасть змогу оцінити ступень активності ОСОБА_15 у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст.271 КПК України (контроль за вчиненням злочину), в частині формування розміру неправомірної винагороди, яку за версією органу досудового розслідування вимагали від нього ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .
Сторона захисту ОСОБА_8 намагалась скористатись своїм правом, закріпленим ст.93 КПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», шляхом направлення адвокатського запиту.
Однак, в наданні відомостей щодо сум прибутку Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки (код ЄДРПОУ 31519314) зазначались у звітних документах за грудень 2020 року та січень 2021 року, або звітних документах за інші періоди, до яких входили грудень 2020 року та січень 2021 року, Головним управлінням ДПС України в Харківській області було відмовлено оскільки відповідно до Закону України «Про інформацію» та Податкового кодексу України запитувана інформація є конфіденційною і не підлягає розголошенню».
Крім того, 02.03.2023 до ВАКС надійшли два клопотання захисника ОСОБА_10 про здійснення виклику до суду для допиту таких осіб:
1) детективів НАБУ ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які, на думку захисника «можуть повідомити суду інформацію щодо обставин проведення ними негласних слідчих дій, зокрема, передбачених ст.271 КПК (контроль за вчиненням злочину), та поведінки ОСОБА_15, яка не відображена в протоколах, складених за їх результатами»;
2) співробітників Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, слідчих, які в період з 11.12.2020 до 21.07.2021 здійснювали досудове розслідування кримінальних проваджень №12017220000000673 від 18.05.2017 та №12021221110000244 від 06.06.2021, прокурорів Харківської обласної прокуратури, які в період з 11.12.2020 до 21.07.2021 здійснювали процесуальний нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях №42019220000000229 від 28.03.2019, №12017220000000673 від 18.05.2017 та №12021221110000244 від 06.06.2021, які обґрунтовані зокрема твердженнями, що «питання з`ясування наявності/відсутності впливу на співробітників СУ ГУНП в Харківській області, які здійснювали досудове розслідування у кримінальних провадження, в яких ОСОБА_15 могло бути оголошено про підозру, а також на прокурорів, які здійснювали процесуальний нагляд за станом досудового розслідування в них, дасть змогу суду прийняти правильне рішення щодо кваліфікації дій обвинувачених, оскільки у разі здійснення такого впливу їх дії слід кваліфікувати за статтею 369-2 КК, а не за 368 КК».
Окрім цього, 06.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про здійснення виклику у судове засідання для допиту 40 осіб, а саме: депутатів Харківської обласної ради та Лозівської міської ради, співробітників Харківської обласної ради, співробітника ГУНП в Харківській області, керівників комунальних підприємств, закладів та установ Харківської області, чинного прокурора САП ОГП, керівника ГО, із зазначенням основної підстави для проведення допиту зазначених осіб «факту наявності достатніх відомостей про те, що їм можуть бути відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження».
2.1.2. Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 підтримали такі клопотання і просили їх задовольнити, стверджуючи, що витребувані відомості можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні. Разом з тим щодо клопотань про виклик до суду певних осіб для допиту сторона захисту погодилась із відсутністю підстав для їх негайного вирішення та їх долученням до матеріалів справи із оцінкою доводів вже під час судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотань про витребування документів, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки відомості, які бажають отримати захисники, не підтверджують та не спростовують обставин справи, та не заперечував щодо долучення клопотань про виклик до суду певних осіб для допиту із оцінкою їх доводів під час судового розгляду.
2.1.3. Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Частинами 1 і 2 статті 23 КПК визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим кодексом.
Частиною 2 статті 315 КПК визначено, що з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Тобто під час підготовчого судового провадження, яке є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, суд вправі вирішити обмежене коло питань та прийняти рішення, необхідні винятково для можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Згідно із частиною 1 статті 65 КПК, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 91 КПК визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому статтею 92 КПК визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно із частинами 1-3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 94 КПК встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування повинно здійснюватися всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим та прокурором всіх зібраних та перевірених доказів, однак при цьому оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Згодом вже під час судового розгляду у кримінальному провадженні, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд може зробити висновок про наявність або відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення, та ухвалити відповідне судове рішення.
2.1.4. Суд зазначає, що наразі судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочато, не визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, що позбавляє суд можливості з`ясувати як належність конкретних документів до доказів, так й доцільність їх витребування.
Частиною 1 статті 349 КПК зокрема визначено, що головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.
Відтак сторона захисту може конкретизувати наміри щодо подання доказів у вступній промові, та згодом вже після дослідження доказів сторони обвинувачення подати відповідні клопотання, й тому вимоги щодо витребування документів як доказів наразі є передчасними.
Також суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому за частиною 4 статті 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Фактично захисник у клопотаннях щодо витребування документів просила витребувати відомості, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктами 4, 7 частини 1 статті 162 КПК, для подальшого їх використання як доказів під час судового розгляду, проте таке можна здійснити лише за процедурою тимчасового доступу.
Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом, та недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, й відтак надання судом права на тимчасовий доступ до речей і документів без належного дотримання визначеної КПК процедури може призвести у подальшому до недопустимості отриманих доказів, та як наслідок до невиконання завдань кримінального провадження.
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Зокрема, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
З доданих до клопотань матеріалів вбачається, що захисник скористалась правом на направлення адвокатського запиту щодо сум прибутку Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки (код ЄДРПОУ 31519314), однак листом Головного управлінням ДПС України в Харківській області від 15.11.2022 їй було відмовлено у наданні інформації, оскільки відповідно до Закону України «Про інформацію» та Податкового кодексу Україну запитувана інформація є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Разом з тим, стороною захисту не надано будь-яких належних підтверджень щодо реальної неможливості упродовж строку досудового розслідування збирання нею доказів шляхом подачі відповідних клопотань органу досудового розслідування та/або оскарження відмов у задоволенні таких до слідчого судді.
Щодо клопотань про здійснення виклику певних осіб для допиту суд зазначає, що визначення кола свідків, які підлягають виклику до суду, безпосередньо належить до процесу доказування, який знаходиться поза межами підготовчого судового провадження, та може бути вирішено безпосередньо лише на стадії судового розгляду під час дослідження доказів. Крім того, стороною захисту не подано підтверджень, що особи, яких вона просила викликати як свідків, вже допитувались під час досудового розслідування та їх показання відкривались би іншій стороні провадження.
З огляду на вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_10 про витребування документів та, разом з тим, долучає до матеріалів справи із оцінкою наведених в них доводів під час судового розгляду клопотання захисника ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_7 про здійснення виклику певних осіб до суду для допиту.
2.2. Клопотання про скасування арештів майна.
2.2.1. 02.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна, де захисник просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 в справі №991/5006/21, що обґрунтовано зокрема таким:
«03.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_25 (справа №991/5007/21, провадження №1-кс/991/5082/21) частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 22-23.07.2021 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_6, а саме: грошові кошти купюрами номіналом 100 в сумі 70000 гривень та 200 гривень в сумі 240000 гривень, картонну коробки бордового кольору, розміром 22,5x28,5 см з написом «Scotland`s Little Jem EDRADOUR Established 1825. Highland Single Malt Scoutch Whisky» в якій знаходиться пляшка 0,7л та два келихи.
У мотивувальній частині ухвали слідчого судді, а саме п.4.4.3 зазначено, що в судовому засіданні встановлено, що з 18.20 22.07.2021 по 06.12 23.07.2021 був проведений невідкладний обшук у порядку ч.3 ст.233 КПК України квартири за адресою: АДРЕСА_6 .
При цьому, відповідно до п.4.10 слідчим суддею відхилені доводи представника власника майна про те, що обшук проведений та майно вилучено без відповідних підстав. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2021 у справі №991/5014/21 в порядку ретроспективного судового контролю надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_6, яка перебуває у користуванні ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
Однак, відомості викладені в п.4.10 ухвали слідчого судді від 03.08.2021 у справі №991/5007/21 провадження 1-кс/991/5085/21, не відповідають дійсності, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2021 у справі №991/5014/21, провадження №1-кс/991/5092/21, за результатами розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28 від 23.07.2021 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_6, який проведений в період часу з 09.00 22.07.2021 по 04.00 23.07.2021, ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку квартири в період часу з 18.20 22.07.2021 по 06.12 23.07.2021 матеріали кримінального провадження не містять і з відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення такого обшуку детективи Національного антикорупційного бюро України до слідчого судді не зверталися.
Таким чином, в результаті незаконних дій детективів Національного антикорупційного бюро України, під час проведення в період з 18.20 22.07.2021 по 06.12 23.07.2021 обшуку квартири АДРЕСА_6 відбулося порушення прав власників та користувачів вказаного житлового приміщення, а саме ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Також 02.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_9 про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна, де захисник просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 в справі №991/5006/21, що обґрунтовано зокрема таким:
«У мотивувальній частині ухвали слідчого судді, а саме п.4.4.3 зазначено, що в судовому засіданні встановлено, що 23.07.2021 проведений невідкладний обшук у порядку ч.3 ст.233 КПК України квартири за адресою: АДРЕСА_8, яка перебуває у користуванні ОСОБА_8 . Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2021 у справі №991/5013/21 надано дозвіл на проведення обшуку вказаної квартири…
Як вбачається із мотивувальної частини ухвали слідчого судді у цьому випадку обшук проведений до постановлення ухвали слідчого судді в умовах оперативної необхідності для запобігання знищенню речей та документів, що було ефективним способом відшукання речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, які можуть перебувати в приміщенні за адресою: АДРЕСА_8 . Тобто, фактично невідкладність проведення обшуку мотивована слідчим суддею необхідністю відшукання та вилучення речових доказів.
При цьому, про наявність жодного доказу існування будь-якої загрози знищення майна - речових доказів, яке перебувало в квартирі за адресою: АДРЕСА_8 (пожежа, повінь, землетрус, дії третіх осіб тощо) в ухвалі слідчого судді мова не йде. Тобто, під час розгляду клопотання та постановлення ухвали слідчий суддя не виконав обов`язку визначеного ч.3 ст.233 КПК України зокрема не перевірив наявність законних підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Докази наявності таких підставі відсутні і в матеріалах кримінального провадження. Тобто на час проникнення до приміщення квартири була відсутня загроза знищення будь-якого майна, яке в ній перебувало в тому числі і речових доказів. На що вказує відсутність в ухвалі слідчого судді посилань на будь-які обставин, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи дійсно були підстави вважати, що майно може бути знищено.
Щодо невідкладності проведення вказаної слідчої дії слід зазначити наступне. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000047 розпочато 29.01.2021, обшук в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 проведений в період 22.07.2021, тобто через сім місяців, впродовж яких здійснювалось досудове розслідування.
В продовж вказаного періоду часу детективи Національного антикорупційного бюро України, які наділені широким спектром оперативних та технічних можливостей, що використовуються для забезпечення проведення досудового розслідування та отримання доказів, на думку сторони захисту мали можливість встановити, що речові докази можуть знаходитись у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 та звернутись із відповідним клопотанням до слідчого судді з метою отримання ухвали про дозвіл на проведення обшуку з метою не порушення конституційних прав власників та користувачів вказаного житла.
На правильність цього висновку вказує також той факт, що за сім місяців досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України у відношенні ОСОБА_8, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування №52021000000000047 від 29.01.2021 проведено комплекс негласних слідчих (розшуковик) дій. Результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовані у 40 протоколах відомості про які зазначені у рядках№№ 250,252,263-265,276,277,287,289,290,291,294, 295,297, 298-309, 315-317, 320-323, 327-330, 334, 339, 507 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, ухвалою слідчого судді від 03.08.2021 накладено арешт на розписку ОСОБА_8, від 20.05.2020 на суму 1027400 доларів США.
Зокрема у вказані розписці мова іде про отримання грошових коштів у сумі 1027400 доларів США в якості розрахунку за договором купівлі-продажу корпоративних праві ПрАТ «Піротекс» в ТОВ «ІС-Інвест» у ОСОБА_29 . Розписка датована 20.05.2020.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні ОСОБА_8 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, вчинення якого за версією досудового розслідування розпочалось 11.12.2020. Відомості, щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2021.
Тобто факт написання розписки, мав місце задовго до початку того, як за версією досудового розслідування, ОСОБА_8 розпочав здійснювати злочинну діяльність.
Крім того, відповідно до викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, мова іде про певні взаємовідносини ОСОБА_8 із ОСОБА_15, який обіймав посаду директора КП «Обласне комунальне спеціалізоване підприємство з виконання норм екологічної безпеки».
А ні обвинувальний акт, а ні реєстр матеріалів досудового розслідування, а ні будь-які інші матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які вказували б на той факт, що ПрАТ «Піротекс» та ТОВ «ІС-Інвест» мають будь-яке відношення до кримінального правопорушення, яке є предметом судового розгляду у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021.
Таким чином, в подальшому арешті майна, який накладено ухвалою слідчого судді від 03.08.202І в справі №991/5506/21, провадження №1-кс/991/5083/21, а саме майна вилученого під час незаконного обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_8 на даний час відпала будь-яка необхідність».
2.2.2. Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 підтримали подані клопотання про скасування арештів майна та просили їх задовольнити. При цьому ОСОБА_8 зазначив про відсутність у нього негайної потреби в отриманні розписки, на яку накладено арешт, яка може виникнути згодом.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотань про скасування арештів, вважаючи їх необґрунтованими та зазначивши, що накладення таких арештів було правомірним, оскільки це пов`язано із забезпеченням збереження речових доказів, які можливо досліджуватимуться під час судового розгляду, й тому підстави арештів наразі не відпали.
2.2.3. Судом встановлено, що ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_25 від 03.08.2021 у справі №991/5006/21 з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на майно, вилучене 23.07.2021 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_8, яка перебуває у користуванні ОСОБА_8, а саме на розписку від 20.05.2020 на суму 1 027 400 доларів США на 1 аркуші. В цій ухвалі зокрема зазначено, що 23.07.2021 був проведений невідкладний обшук у порядку частини 3 статті 233 КПК вищезазначеної квартири, та ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_25 від 26.07.2021 у справі №991/5013/21 надано дозвіл на проведення обшуку у цій квартирі, й під час такого обшуку вилучено майно, яке постановою детектива від 23.07.2021 визнано речовими доказами.
Також ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_25 від 03.08.2021 у справі №991/5007/21 з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 22-23 липня 2021 під час обшуку квартири АДРЕСА_6, а саме: грошові кошти номіналом 100 гривень на загальну суму 70000 гривень та грошові кошти номіналом 200 гривень на загальну суму 240 000 гривень у чорному поліетиленовому пакеті (без позначень) та коричневий паперовий пакет з написом «LUXCARTE живи вкусно!» розміром 32х22 см; картонну коробки бордового кольору, розміром 22,5х28,5 см, з написом «Scotland's Little Jem EDRADOUR Established 1825. Highland Single Malt Scoutch Whisky» в якій знаходиться пляшка 0,7 л та два келихи. В цій ухвалі зокрема зазначено, що ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_25 від 26.07.2021 у справі №991/5014/21 надано дозвіл на проведення невідкладного обшуку в порядку частини 3 статті 233 КПК вищезазначеної квартири, яка перебуває у користуванні ОСОБА_26 та ОСОБА_27, у зв`язку з необхідністю рятування майна, а саме: грошових коштів та іншого майна, отриманого як неправомірна вигода, що перебували у вказаній квартирі. Також в цій ухвалі зазначено, що вилучені під час обшуку грошові кошти відповідно до протоколу огляду, ідентифікації та вручення коштів від 21.07.2021 є саме грошовими коштами, які були вручені детективами НАБУ ОСОБА_15 та постановою детектива від 23.07.2021 такі визнано речовими доказами.
2.2.4. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною 3 статті 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Абзацами 1-3 частини 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом . Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/або відпадіння потреби в його застосуванні.
2.2.5. Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Тобто будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом, та має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява №8793/79).
2.2.6. Дослідивши клопотання про скасування арештів майна разом із доданими матеріалами, суд вважає, що у окреслених випадках наявне пропорційне втручання в право власності законних власників майна внаслідок обґрунтованого накладення слідчою суддею арештів як заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до статті 98 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів, які згідно із вищезгаданою. позицією прокурора можливо підлягатимуть дослідженню під час подальшого судового розгляду. При цьому доводи захисника щодо необґрунтованості надання дозволів на проведення обшуків не можуть бути підставою для скасування арештів майна відповідно до КПК.
Таким чином, внаслідок відсутності правових підстав для скасування чинних арештів майна, суд відмовляє у задоволенні відповідних клопотань.
2.3. Заперечення проти ухвал слідчих суддів та на постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину.
2.3.1. 02.03.2023 до ВАКС надійшли заперечення захисника ОСОБА_9 в порядку частини 3 статті 309 КПК проти таких ухвал слідчих суддів ВАКС: про дозвіл на проведення обшуку від 26.07.2021 в справі №991/5013/21, про дозвіл на проведення обшуку від 26.07.2021 в справі №991/5014/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.02.2021 в справі №991/808/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.03.2021 в справі №991/1702/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.04.2021 в справі №991/2225/21, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 18.10.2022 в справі №991/4211/22, де захисник вважає їх такими, що істотно порушують права і свободи людини.
Також 02.03.2023 до ВАКС надійшли заперечення захисника ОСОБА_9 в порядку частини 2 статті 303 КПК на постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину від 08.04.2021, від 30.04.2021, від 08.06.2021, від 06.07.2021, де захисник вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 246, 251, 271 КПК.
2.3.2. Як вже зазначено вище, під час підготовчого судового провадження, яке є обов`язковою самостійною стадією кримінального провадження, суд вправі вирішити обмежене коло питань та прийняти рішення, необхідні винятково для можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК, та згідно з частиною 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Частинами 1, 2 статті 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та частиною 3 статті 309 КПК визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Вищенаведені норми частини 2 статті 303 КПК та частини 3 статті 309 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду будь-яких скарг чи заперечень під час підготовчого провадження, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду, про що зокрема свідчить використане законом формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» та «можуть бути подані» тощо.
Крім того, суд не вправі оцінювати під час підготовчого провадження процесуальні рішення чи дії слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки відповідно до статей 314-316 КПК з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на цій стадії, адже суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються підстав прийнятих процесуальних рішень та дій, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Така правова позиція викладена як висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 та від 02.06.2020 в справі №369/9525/17, які враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII/
Крім того, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та рішень слідчого, прокурора, слідчого судді, виключно на підставі доводів однієї сторони порушуватиме принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Також щодо заперечень проти ухвал слідчих суддів необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово (наприклад, в пункті 40 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» - заява №3236/03) зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Відтак суд вважає необхідним долучити до матеріалів даної справи заперечення захисника ОСОБА_9 проти вищезазначених ухвал слідчих суддів та постанов прокурора про контроль за вчиненням злочину, однак оцінка наведених у них доводів здійснюватиметься під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
Відповідно до статті 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Під час підготовчого судового провадження прокурор вважав, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК, та пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Обвинувачені та їх захисники не заперечували проти призначення відкритого судового розгляду.
З`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити відкрите судове засідання щодо судового розгляду колегією суддів ВАКС кримінального провадження №52021000000000047 від 29.01.2021, з огляду на таке:
1) угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні наразі немає;
2) відсутні підстави для закриття даного кримінального провадження (щодо чого судом постановлена відповідна ухвала 06.03.2023);
3) обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві (щодо чого судом постановлена відповідна ухвала 06.03.2023), копії обвинувального акта та додатків до нього вручені обвинуваченим та їх захисникам;
4) ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, а ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 4 статті 368 КК, які відповідно до статей 33-1, 216 КПК належать до підсудності ВАКС; крім того ухвалою АП ВАКС від 17.02.2023 у цій справі залишено без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_11 про направлення до Шевченківського районного суду міста Харкова даного кримінального провадження №52021000000000047 від 29.01.2021;
5) відсутні підстави для доручення органу пробації скласти досудову доповідь, оскільки обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину, тоді як відповідно до частини 2 статті 314-1 КПК складання досудової доповіді передбачено лише щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину;
6) з`ясовано питання про склад учасників даного судового провадження, а саме відповідно до частини 2 статті 318 КПК судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні належить здійснювати за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.
Керуючись статтями 314-316, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Призначити на 09 березня 2023 року о 13.00 відкрите судове засідання щодо судового розгляду колегією суддів ВАКС кримінального провадження №52021000000000047 від 29.01.2021.
2. Відмовити в задоволенні клопотань захисника ОСОБА_10 :
1) про витребування з ПрАТ «Київстар» відомостей про телефонні дзвінки за номером телефону, який перебував у користуванні ОСОБА_15 за період з 00.00 01.12.2020 до 00.00 22.07.2021;
2) про витребування з Головного управління Державної податкової служби в Харківській області копій звітних документів Обласного комунального спеціалізованого підприємства з виконання норм екологічної безпеки (код ЄДРПОУ 31519314), а саме податкових декларацій, звітів про фінансовий стан, балансів тощо, за 2020 рік та перший квартал 2021 року.
3. Відмовити в задоволенні клопотань захисника ОСОБА_9 щодо скасування арештів майна та повернення тимчасово вилученого майна, а саме:
1) накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 в справі №991/5006/21 арешту на майно вилучене 23 липня 2021 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_8 .
2) накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 в справі №991/5007/21 арешту на майно вилучене 22-23 липня 2021 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_6 .
4. Долучити до матеріалів справи із оцінкою наведених в них доводів під час судового розгляду:
1) заперечення захисника ОСОБА_9 в порядку частини 3 статті 309 КПК проти таких ухвал слідчих суддів ВАКС:
про дозвіл на проведення обшуку від 26.07.2021 в справі №991/5013/21, про дозвіл на проведення обшуку від 26.07.2021 в справі №991/5014/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.02.2021 в справі №991/808/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.03.2021 в справі №991/1702/21, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.04.2021 в справі №991/2225/21, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 18.10.2022 в справі №991/4211/22;
2) заперечення захисника ОСОБА_9 в порядку частини 2 статті 303 КПК на постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину від 08.04.2021, від 30.04.2021, від 08.06.2021, від 06.07.2021;
3) клопотання захисника ОСОБА_10 щодо здійснення виклику до суду для допиту:
а) детективів НАБУ ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ;
б) співробітників Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, слідчих, які в період з 11.12.2020 до 21.07.2021 здійснювали досудове розслідування кримінальних проваджень №12017220000000673 від 18.05.2017 та №12021221110000244 від 06.06.2021, прокурорів Харківської обласної прокуратури, які в період з 11.12.2020 до 21.07.2021 здійснювали процесуальний нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях №42019220000000229 від 28.03.2019, №12017220000000673 від 18.05.2017 та №12021221110000244 від 06.06.2021;
4) клопотання захисника ОСОБА_7 про здійснення виклику у судове засідання для допиту осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 13.03.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________