- Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.
Справа № 991/6710/22
Провадження №11-сс/991/70/23
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Ортоімпекс» -адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 20.12.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2022, обшуку будівель та приміщень, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район (Бучанський район), с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна, 10, які знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Ортоімпекс», ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме на:
-диск Seagate, model number: ST 32000645NS, s/n: Z1KO46Y6, який належить ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478);
-диск Samsung SSD 850ЕVО 250Gb, s/n: S2IPNSAG645816F, який належить ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478).
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час вказаного кримінального провадження перевіряються обставини стосовно того, що службові особи державної установи Національного інституту раку, а також інші встановлені та невстановлені особи, які входять до складу організованої злочинної групи, вступили у змову з окремою групою представників суб`єктів підприємницької діяльності, з метою заволодіння бюджетними коштам шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах під час реалізації в Національному інституту раку проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» (КПКВК 2301100), а саме під час здійснення закупівлі обладнання.
За версією сторони обвинувачення, отримано дані, що можуть свідчити про причетність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та інших осіб до організації схеми заволодіння бюджетних коштів в особливо великих розмірах за наступних обставин.
За результатами аукціонів впродовж жовтня-грудня 2021 року відбулись 30 закупівель, в яких переможцями визнано відповідних суб`єктів підприємницької діяльності, більшість з яких прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_9 - в одній частині, та ОСОБА_14 - в іншій.
Крім того встановлено, що ряд суб`єктів підприємницької діяльності (переможці та учасники процедур закупівель) мають між собою спільні ознаки (спільні адреси, спільних працівників, керівників та засновників, пов`язаних довірених осіб та довірителів тощо), що свідчить про їх пов`язаність між собою, керування підприємствами з єдиного центру.
За версією слідства, таким способом, за попередньою змовою, всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Національним інститутом раку проведено 30 процедур закупівлі на суму близько 780 000 000 грн, якими могли заволодіти члени організованої групи, до складу якої входять керівництво та службові особи Національного інституту раку, посадові особи, представники бізнесу та інші особи.
20.12.2022 детективами НАБ України проведено обшук за місцем знаходження офісного приміщення ТОВ «Ортоімпекс» та ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», в результаті якого виявлено та вилучено: 1) диск Seagate, model number: ST 32000645NS, s/n: Z1KO46Y6, та диск Samsung SSD 850ЕVО 250Gb, s/n: S2IPNSAG645816F, які належать ТОВ «Ортоімпекс», та щодо яких існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою детектива НАБ України від 22.12.2022, на підставі ст. 98 КПК України, вилучені матеріальні носії інформації визнано речовими доказами.
Під час розгляду клопотання старший детектив довів наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України.
За переконанням слідчого судді, у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучене під час проведення обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість його використання у якості доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
2. Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які її подали
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022, 05.01.2023 представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «Ортоімпекс» - адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу із доповненнями, у якій він прохав: поновити строк на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу задовольнити; ухвалу слідчого судді від 30.12.2022 - скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
У доповненнях до апеляційної скарги від 09.02.2023 представник ОСОБА_6 прохав скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою клопотання прокурора повернути без розгляду.
За переконанням представника, з наведених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді тверджень не зрозуміло: чим уповноваженим прокурором доведено обгрунтованість підозри; чому для забезпечення виконання завдання кримінального процесу застосовується саме захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а не інший, більш м`який захід забезпечення кримінального провадження; з якою саме метою накладається арешт та чи відповідає арештоване майно критеріям речових доказів.
Рішення слідчого судді прийняте поза межами встановлених законом строків розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею, які визначені ч. 6 ст. 173 КПК України.
Розгляд клопотання про накладення арешту поза межами встановленого строку не в повній мірі співвідноситься із вимогами ч.ч.1, 2 ст. 370 КК України, згідно яких судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Поручення слідчим суддею ч. 6 ст. 173 КПК України в частині строків розгляду клопотання про арешт має тягнути за собою настання процесуального наслідку у вигляді повернення судом клопотання про арешт майна прокурору за аналогією, як то визначено ч. 3 ст. 172 КПК України.
Доводи, які б вказували на сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке накладається арешт, є доказом у кримінальному провадженні, відсутні; клопотання, подане прокурором, є необґрунтованим та базується на припущеннях.
Вилучені речі не відповідають критеріям речових доказів. Слідчим суддею не перевірено чи дійсно вилучене майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У клопотанні про арешт майна прокурором зазначено про те, що для кримінального провадження доказове значення має саме інформація, яка міститься на матеріально-технічних пристроях. Однак така інформація була скопійована у повному обсязі, а відтак підстави для утримання матеріальних носіїв відсутні.
Не є логічним твердження про часткове обмеження правами адміністратора доступу до вмісту інформації, яка знаходиться на серверному комп`ютері, оскільки, як зазначається, пізніше спеціалістом було проаналізовані наявні файли та скопійовано на окремий носій.
Слідчий суддя не встановила та/або не перевірила інформацію стосовно функціонального призначення пристроїв, а тому помилково наклала арешт з метою збереження речових доказів для проведення експертизи та виявлення видаленої інформації про спілкування осіб, що міститься на жорсткому диску.
Судом проігноровано, що вся наявна інформація була скопійована на жорсткий диск Toshiba 1 Tb, який перебуває у володінні сторони обвинувачення, що виключає необхідність дослідження вказаної інформації з первісного джерела.
Органом досудового розслідування не винесено постанови про призначення експертиз, а також не вчинено жодних заходів задля виявлення будь-якої інформації, у тому числі видаленої. До повноважень експерта не належить відновлення видаленої інформації.
З доказів, наданих стороною обвинувачення, не вбачається причетність до кримінального правопорушення ТОВ «Ортоімпекс» або його керівника ОСОБА_11 .
Стороною обвинувачення не підтверджено обгрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту на майно не дотримані вимоги, передбачені ст. 132 КПК України.
Вилучення та арешт вказаного майна не є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження, не виправдовує такий ступінь втручання у права особи потребам досудового розслідування і за вказаних обставин порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, оскільки таким чином здійснюється блокування господарської діяльності товариства.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Ортоімпекс» - адвокат ОСОБА_6 свою апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення прокурора, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відносно поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Обґрунтовуючи необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 вказав, що 30.12.2022 у судовому засіданні присутнім не був, як і на проголошенні судового рішення. 04.01.2023 ним було отримано оскаржувану ухвалу. У зв`язку із викладеним вважав, що строк на апеляційне оскарження необхідно відраховувати із дня отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, а саме - від 04.01.2023, і тоді останнім днем для подання апеляційної скарги буде 09.01.2023. Оскільки власник майна не мав об`єктивної можливості оскаржити судове рішення в порядку, передбаченому законом, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому прохав його поновити.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що 28.12.2022 ТОВ «Ортоімпекс» було належним чином повідомлено про призначення судового розгляду на 11 годину 00 хвилин 30.12.2022 (т. 2, а.с. 86).
29.12.2022 від представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому останній прохав відкласти розгляд на іншу зручну для суду дату (т.2, а.с. 87-88).
У судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс» - адвокат ОСОБА_6 присутнім не був, як і будь-який інший представник ТОВ «Ортоімпекс» (т.2, а.с. 95-96).
05.01.2023 представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс» - адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, у якій висловлено прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т.2, а.с. 111-114).
В силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України адвокатом ОСОБА_6 було пропущено 1 день строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під час вирішення клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022, колегія суддів вважає за можливе застосувати висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Разом з тим, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Оскільки 30.12.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було проголошено резолютивну частину ухвали і особа, яка звернулася із апеляційною скаргою, була не обізнана із мотивами прийняття рішення слідчим суддею, колегія суддів дійшла до висновку про існування підстав для задоволення клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги відносно відсутності правових підстав для вилучення та накладення арешту на диск Seagate, model number: ST 32000645NS, s/n: Z1KO46Y6 та диск Samsung SSD 850ЕVО 250Gb, s/n: S2IPNSAG645816F, які належать ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478), колегія суддів дійшла наступних висновків.
Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132 КПК України.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в розумінні п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України мова йде не виключно про необхідність існування у кримінальному провадженні такого процесуального документа як повідомлення про підозру, але про наявність у сторони обвинувачення припущення про вчинення особою певного діяння, що ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити в ході розслідування та які спонукали б вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра дійсно обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).
Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У частині 3 ст. 99 КПК України законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку об`єктів нерухомого майна - будівель та приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_22 та знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478), ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО» (код ЄДРПОУ 38471929), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей та документів, пов`язаних з реалізацією Проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у «Національному інституті раку» (КПКВК 2301100) та пов`язаних із господарською діяльністю ТОВ «Виробнича компанія ДІСПОМЕД», ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП», Дочірнє підприємство «БМТ УА», ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ «АЙНА», ТОВ «СВІТМЕД», ТОВ «ФІОРЕ-М», ТОВ «МЕДІВЕЙ», ТОВ «ЦИММЕР МЕДІЗИН СІСТЕМ Україна», ТОВ «УКР ДІАГНОСТИКА», ТОВ «МІАМЕД», ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП», ТОВ «ОНКОМЕДIКА», ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», ТОВ «ІНСТАМЕД», ТОВ «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ», ТОВ «Інтегрі-Лаб», ТОВ «ІЛАТАНМЕД», ТОВ «ЮЕЙ-МЕДІКА», ТОВ «МЕДГАРАНТ», ТОВ «ІМД +», ТОВ «ЕКНА Україна», ТОВ «ЛІНЕТ ГРУП», ТОВ «АЛЬЯНС-2013», ТОВ «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ Україна», ТОВ «ЄВРОМЕДТЕХНІКА», ТОВ «МЕДСЕРВІСГРУП» (ЄДРПОУ 38606078), ТОВ «НОВОМЕДІКА», ТОВ «Ортоімпекс», ТОВ «ГРІН КОНСАЛТІНГ», ТОВ «Астріум», ТОВ «ДЕЛЬТА-СТАР», ТОВ «АФС Медицинтехнік», ТОВ «ЕЙ БІ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛІТ-ЕДВАЙС», ТОВ «ЄВРОМЕДПРОЕКТ», ТОВ «УКРБІО», ФОП ОСОБА_23, ТОВ «ТОПСЕРВІС-МЕДТЕХНІКА», ТОВ «РЕНЕССАНС-МЕДИКАЛ», ТОВ «УМТ+», ТОВ «Ін медікал», зокрема - жорсткі диски, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 51-64).
Ухвала про дозвіл на проведення обшуку обгрунтована тим, що у будівлях та приміщеннях, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район (Бучанський район), с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна, 10, здійснюють свою підприємницьку діяльність юридичні особи - ТОВ «Ортоімпекс», директором якого є ОСОБА_11, та ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО». Ці товариства входять до групи компаній ОСОБА_9 ( безпосереднього власника та опосередкованого керівника групи компаній, які займаються збутом медичних виробів та медичного обладнання), що були залучені до проведення процедур закупівель Національного інституту раку.
20.12.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено, зокрема персональний комп`ютер, який працює у якості серверу, доступ до якого здійснювався через мережу, перегляд і копіювання вмісту якого частково обмежено правами адміністратора. Оглядом вмісту (в частині доступного) встановлено, що вказаний сервер використовується як робочий простір ТОВ «Ортоімпекс», а окремі документи містять відомості стосовно взаємовідносин із Національним інститутом раку. Відповідно до протоколу обшуку від 20.12.2022, з метою копіювання доступного вмісту, спеціалістом, за допомогою комп`ютерної програми, було пораховано геш-код SHA256 виявлених файлів та збережено їх до файлового звіту. Після цього, каталоги з файлами, разом з файловим звітом до них, були скопійовані на зовнішній накопичувач на жорстких магнітних дисках Toshiba, ємкістю 1 ТВ. Цілісність копії та інформації на цільовому носії перевірена та підтверджена. Разом з тим, з метою повного вивчення відділеного диска, у тому числі на предмет видалених файлів, детективами Національного бюро прийнято рішення про вилучення накопичувачів сервера, а саме: диска Seagate, model number: ST 32000645NS, s/n: Z1KO46Y6, та диска Samsung SSD 850ЕVО 250Gb, s/n: S2IPNSAG645816F (т. 1, а.с. 65-80).
22.12.2022 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_24 диск Seagate, model number: ST 32000645NS, s/n: Z1KO46Y6 та диск Samsung SSD 850ЕVО 250Gb, s/n: S2IPNSAG645816F було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2022 (т. 1, а.с. 49-50).
Необхідність накладення арешту обгрунтована тим, що існує необхідність у збереженні речових доказів, тобто запобіганні можливості приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити чи перетворити інформацію, яка зберігається на вилучених дисках.
Вилучені під час проведення обшуку жорсткі диски містять інформацію, яка має значення для кримінального провадження № 52021000000000596, зокрема про обставини проведення закупівель медичного обладнання для Національного інституту раку, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування існує необхідність дослідити її вміст, як наявної, так і видаленої.
У вилучених пристроях може знаходитися видалена інформація, виявити яку можливо лише із залученням експерта. Так як пункт 13.3. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 передбачає, що для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, а за потреби комп`ютерний блок (комплекс комп`ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій), суттєвим для виявлення та вжиття заходів для подальшого відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта.
При цьому колегія суддів звертає увагу на необхідність врахування характерних рис електронного документа, якими є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки тощо безпосередньо пов`язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному кримінальному провадженні, а тому їх вилучення не буди сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.
В той же час, наведене не свідчить про те, що у разі неможливості з технічних причин здійснити копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.
Колегія суддів виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилучених дисках може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цих матеріальних носіїв власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.
А тому у розумінні КПК України як самі диски, так і відповідні електронні файли, що у них містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.
Виходячи із матеріалів, доданих до клопотання про арешт майна, та доводів, наведених прокурором у судовому засіданні, ймовірна причетність ТОВ «Ортоімпекс» до подій, розслідування щодо яких здійснюється у даному кримінальному провадженні, перевіряється з огляду на те, що за версією органу досудового розслідування, отримано дані, що можуть свідчити про причетність, зокрема, ОСОБА_9, ОСОБА_11 (керівника ТОВ «Ортоімпекс»), та інших осіб до організації схеми заволодіння бюджетних коштів в особливо великих розмірах за наступних обставин.
ТОВ «Ортоімпекс» входить до групи учасників публічних торгів, оголошених Національним інститутом раку» для реалізації проекту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку», які не стали їх переможцями, та створювали видимість конкуренції. Таку версію висунув орган досудового розслідування з огляду на те, що ряд суб`єктів підприємницької діяльності (переможці та учасники процедур закупівель) мають між собою спільні ознаки (спільні адреси, спільних працівників, керівників та засновників, пов`язаних довірених осіб та довірителів тощо), що свідчить про їх пов`язаність між собою, керування підприємствами з єдиного центру.
Крім того, у витягу з протоколу огляду від 18.02.2022 зафіксовано усне спілкування з використанням мобільного телефону ОСОБА_16 із чоловіком, ймовірно ОСОБА_11 (директором ТОВ «Ортоімпекс»), щодо обставин, які є предметом дослідження у кримінального провадження № 52021000000000596 від 15.12.2021 (т.2, а.с. 26-33).
Таким чином, на даному етапі досудового розслідування інформація, яка міститься на дисках, ймовірно може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, але не може бути скопійована у необхідному обсязі на момент винесення слідчим суддею оскаржуваного рішення.
З огляду на встановлені колегією суддів обставини, слідчий суддя дійшла вірних висновків, що накладення арешту на зазначені диски здатне забезпечити виконання завдання щодо запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, є розумним та співрозмірним обмеженням права власності останнього відносно завдань кримінального провадження № 52021000000000596 та не має для ТОВ «Ортоімпекс» наслідків, які б не виправдовували такий ступінь втручання у його права. А тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги у наведеній частині.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині недотримання процесуальних строків, встановлених ч. 6 ст. 173 КПК України, розгляду слідчим суддею такого клопотання та необхідності застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України до клопотання прокурора про арешт майна, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26.12.2022 канцелярією Вищого антикорупційного суду було зареєстровано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, належного ТОВ «Ортоімпекс», вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_22 та знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478), ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО» (код ЄДРПОУ 38471929) (т.1, а.с. 1-15).
Того ж дня протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було визначеного слідчого суддю (т.2, а.с. 85).
28.12.2022 учасників судового засідання (детектива Національного антикорупційного бюро та представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс») було повідомлено про призначення судового розгляду на 11 годину 00 хвилин 30 грудня 2022 року (т.2, а.с. 86).
29.12.2022 від представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому останній прохав, серед іншого, відкласти розгляд на іншу зручну для суду дату (т.2, а.с. 87-88).
30.12.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду здійснено судовий розгляд клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, із постановленням ухвали про арешт майна (т.2, а.с. 95-96).
Щодо доводів апеляційної скарги в тій частині, що недотримання вказаних процесуальних строків обумовлює постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Колегія суддів констатує, що недотримання строку, встановленого нормами ч. 6 ст. 173 КПК України, не віднесено законодавцем до підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України визначає процесуальні строки як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.
Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв`язку із закінченням строку можливості реалізувати право.
Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.
Розгляд клопотання поза строком, визначеним ч. 6 ст. 173 КПК України, породжує обов`язок для сторони обвинувачення вчинити певні дії, однак не породжує обов`язку слідчого судді чи суду прийняти інше рішення по суті клопотання, ніж визначене ст. 173 КПК України - задовольнити клопотання або відмовити в його задоволенні. Будь-яке інше судове рішення по суті клопотання про арешт майна, зокрема про зобов`язання повернути вилучене майно, буде виходити за межі повноважень, якими наділений слідчий суддя/суд чинним процесуальним законодавством.
В той же час, частиною 3 ст. 172 КПК України закріплено обов`язок слідчого судді, суду повернути клопотання про арешт майна, подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, із подальшим наданням строку для усунення недоліків такого клопотання.
Тобто, за своєю природою вказана норма спрямована на усунення формальних перешкод для розгляду відповідного клопотання про арешт майна, після усунення яких воно підлягає подальшому судовому розгляду.
Загальні засади кримінального провадження застосовуються у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.
В свою чергу, метою застосування аналогії права є усунення прогалин у правозастосуванні за умови відсутності норми права, яка б регулювала даний вид суспільних відносин.
А тому, як колегія суддів зазначала вище, оскільки статтею 173 КПК України чітко передбачено які саме рішення уповноважений постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про арешт майна - відмовити у задоволенні, частково задовольнити клопотання про арешт майна та задовольнити його (ч. 3, 5 ст. 173 КПК України), підстави для застосування положень ч. 3 ст. 172 КПК України за наслідками розгляду клопотання про арешт майна по суті відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє вимоги апеляційної скарги в наведеній частині.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Оцінивши відповідним чином доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022.
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Ортоімпекс» - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2022 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4