Search

Document No. 109607512

  • Date of the hearing: 10/03/2023
  • Date of the decision: 10/03/2023
  • Case №: 991/2037/23
  • Proceeding №: 42017090780000144
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Sikora K.O.

Справа № 991/2037/23

Провадження № 1-кс/991/2069/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисників адвокатів ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2017 року за № 42017090780000144,

В С Т А Н О В И ЛА :

І. Суть клопотання

1.1. Зміст прохальної частини клопотання

07 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу детектива чи прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

1.2. Зміст мотивувальної частини клопотання

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2017 року за № 42017090780000144, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 357, ч. 4 ст. 358 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як зазначив прокурор, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді директора Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (надалі - ДП «Івано-Франківський КХП»), зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів зерном пшениці 2 класу, врожаю 2016 року, у кількості 1 008,560 т та зерном пшениці 3 класу, врожаю 2016 року, у кількості 558,35 т, загальною вартістю 7 972 327,70 грн, яке належить ПАТ «Аграрний фонд».

ОСОБА_4, за твердженням прокурора, переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на заволодіння товарно-матеріальними цінностями, 18 липня 2016 року підписав договір складського зберігання зерна з ПАТ «Аграрний фонд» № 07/16, відповідно до якого ДП «Івано-Франківський КХП» брало на себе зобов`язання щодо прийняття, доробки зерна на елеватор в АДРЕСА_1, забезпечення належного його зберігання, здійснення відпуску зерна та повернення зерна за вимогою.

Упродовж липня - жовтня 2017 року на територію елеватора ДП «Івано-Франківський КХП» поклажодавець ПАТ «Аграрний фонд» передав на зберігання зерно пшениці 2 та 3 класу, врожаю 2016 року, обсягом 1 556,910 т, на загальну суму 7 972 327,70 грн. Директор ДП «Івано-Франківський КХП» ОСОБА_4 видав складські квитанції № 96 від 05 липня 2017 року, № 97 від 07 липня 2017 року та № 100 від 13 липня 2017 року, а головний інженер підприємства ОСОБА_16 - складську квитанцію № 229 від 02 жовтня 2017 року, які підтверджують факт прийняття зерна ПАТ «Аграрний фонд» на зберігання. Також вони видали ПАТ «Аграрний фонд» акти наявності зерна від 10 липня, 03 серпня та 11 вересня 2017 року, що належить поклажодавцю, з метою підтвердження відповідності його кількісних та якісних показників.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, порушуючи п. 6.1. договору складського зберігання зерна № 07/16 від 18 липня 2016 року, упродовж жовтня 2017 року - квітня 2018 року організував вивезення з елеватора ДП «Івано-Франківський КХП» зерна пшениці та продуктів його переробки, належного ПАТ «Аграрний фонд». Зокрема, він надав вказівку матеріально відповідальним особам ДП «Івано-Франківський КХП» для здійснення незаконного відвантаження з території ДП «Івано-Франківський КХП» через ПАТ «Укрзалізниця» та порт Чорноморськ зерна пшениці та продуктів його переробки в кількості 100 т підприємству «HKYSH INTERNATIONAL LIMITED DALIAN CHINA» в порт Дайлянь, Китай. Решту зерна пшениці та продуктів його переробки в кількості 1 456,910 т ОСОБА_4 незаконно відвантажив невстановленим особам, внаслідок чого заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме зерном пшениці, яке було ввірене йому за договором складського зберігання зерна.

24 листопада 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За твердженням прокурора, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- знищення, ховання або спотворення ним речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.

Деякі з цих ризиків були встановленні слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та у теперішній час, на думку прокурора, не зменшилися та продовжують існувати, що обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів, а також уточнив формулювання обов`язку повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, виключивши з нього згадку про суд.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, проте звернув увагу на факт знищення складу зберігання електронних засобів контролю внаслідок воєнних дій, у зв`язку з чим доцільність покладення цього обов`язку просив вирішити на розсуд суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.

ІІІ. Оцінка слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання прокурора ОСОБА_3 та надані ним матеріали, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

3.2. Правове регулювання

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Відомості про зазначене кримінальне провадження були внесені до ЄРДР 10 липня 2017 року за № 42017090780000144.

24 листопада 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою детектива від 15 січня 2021 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017090780000144, зупинене.

Постановою детектива від 11 січня 2023 року досудове розслідування відновлено.

Ухвалою слідчого судді від 11 січня 2023 року строк досудового розслідування продовжено до восьми місяців, тобто до 19 липня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Слідчий суддя встановила, що ОСОБА_4 згідно з наказом № 36 від 12 березня 2016 року приступив до виконання обов`язків директора ДП «Івано-Франківський КХП» з цього ж дня. Відповідно до наказу Міністра аграрної політики та продовольства України № 52?п від 11 квітня 2016 року ОСОБА_4 призначено на посаду директора ДП «Івано-Франківський КХП».

18 липня 2016 року ОСОБА_4 від імені ДП «Івано-Франківський КХП» уклав з ПАТ «Аграрний фонд» договір складського зберігання зерна № 17-07/16. Відповідно до умов цього договору ДП «Івано-Франківський КХП», як «зерновий склад», зобов`язувалось прийняти на зберігання зернові та круп`яні культури в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на картку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями.

Відповідно до складських квитанцій на зерно № 96 від 05 липня 2017 року, № 97 від 07 липня 2017 року, № 229 від 02 жовтня 2017 року, № 100 від 13 липня 2017 року ДП «Івано-Франківський КХП» в особі ОСОБА_4 отримало на зберігання від ПАТ «Аграрний фонд» пшеницю м`яку 2 класу, врожаю 2016 року, загальною вагою 1 008,560 т, та пшеницю м`яку 3 класу, врожаю 2016 року, загальною вагою 558,350 т.

Згідно з довідкою про результати проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються у зерносховищах (елеваторах) ДП «Івано-Франківський КХП», від 15 червня 2018 року, відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 13 червня 2018 року на зберіганні у підприємстві перебувала пшениця ПАТ «Аграрний фонд»: 2 класу - 1 008,560 т; 3 класу - 558,350 т. Під час інвентаризації встановлена наявність знеособленого зерна пшениці 3 класу у загальній кількості 35,500 т. Нестача зерна пшениці 2 класу склала 1 008,560 т. Нестача також підтверджується довідкою ПАТ «Аграрний фонд» від 14 лютого 2020 року № 02-08/2/316 та висновком експерта від 11 березня 2020 року № СЕ-19/109/14/3-5ЕК/20.

Висновком експерта від 20 березня 2020 року № СЕ-19/109/14/2-162ТВ/20 встановлено, що ринкова вартість пшениці м`якої 2 класу, врожаю 2016 року, вагою 1 008,560 т могла становити 5 163 827,20 грн, а пшениці м`якої 3 класу, врожаю 2016 року, вагою 558,350 т, могла становити 2 808 500,50 грн. Тобто, загальна вартість пшениці могла становити 7 972 327,70 грн.

Викладені обставини також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що з квітня 2017 року по квітень 2018 року була в.о. начальника механізованого зерносховища ДП «Івано-Франківський КХП». Недостача зерна була пов`язана з тим, що зерно віддавалось на переробку на борошномельно-комбікормовий цех за вказівкою керівників комбінату, реалізація зерна ПАТ «Аграрний фонд» з ДП «Івано-Франківський КХП» не здійснювалась. Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_12 зазначили, що відповідальними особами за зберігання зерна на ДП «Івано-Франківський КХП» був, зокрема, ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_17, яка обіймала посаду економіста з договірних та претензійних робіт ДП «Івано-Франківський КХП» повідомила, що документи бухгалтерського обліку та звітності ДП «Івано-Франківський КХП» були знищені, оскільки вона виявила згарище цих документів біля будівлі адмінкорпусу. Свідок ОСОБА_18, яка обіймала посаду в.о. головного бухгалтера ДП «Івано-Франківський КХП», повідомила, що під час роботи їй стало відомо, що ДП «Івано-Франківський КХП» протиправно переробляло зернові культури ДП «Аграрний фонд» в муку та інші похідні продукти без належних на те дозволів, оскільки зернові культури ДП «Аграрний фонд» перебували на зберіганні та їх реалізація була заборонена.

На переконання слідчого судді, відсутність будь-яких об`єктивних даних про долю пшениці, нестачу якої виявлено у ДП «Івано-Франківський КХП», дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення щодо її розкрадання, та, відповідно, підозрювати ОСОБА_4 у його вчиненні, оскільки він у період зникнення пшениці з жовтня 2017 року по квітень 2018 року обіймав посаду керівника ДП «Івано-Франківський КХП». Він приймав на зберігання від ПАТ «Аграрний фонд» зазначену пшеницю, та за його вказівкою представники ПАТ «Аграрний фонд» не допускались на територію ДП «Івано-Франківський КХП» для перевірки наявності пшениці.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

3.6. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 16 серпня 2016 року, а також серія та номер НОМЕР_2 від 11 січня 2020 року, які станом на дату розгляду цього клопотання перебувають у його розпорядженні.

Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя відхиляє посилання прокурора на протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13 лютого 2018 року, адже зазначена негласна слідча дія була проведена у межах іншого кримінального провадження, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 257 КПК України виключає можливість використання отриманої інформації без відповідної ухвали слідчого судді.

І хоча оцінка допустимості доказів згідно з ч. 1 ст. 89 КПК України належить до компетенції суду, а не слідчого судді, це не звільняє прокурора від обов`язку повідомити інформацію про джерело походження матеріалів, якими він обґрунтовує своє клопотання, адже висновки слідчого судді не можуть бути обумовлені матеріалами, законність отримання яких викликає сумнів.

Крім того підозрюваний ОСОБА_4 володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 16 серпня 2016 року, а також серія та номер НОМЕР_2 від 11 січня 2020 року, які станом на дату розгляду цього клопотання перебувають у його розпорядженні.

3.7. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор послався на те, що досудове розслідування наразі не завершено, процес збору доказів у кримінальному провадженні триває, а тому, існує вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити або сховати документи, які містять відомості про кримінальне правопорушення, у вчинені якого він підозрюється.

Головний інженер ДП «Івано-Франківський КХП» ОСОБА_13 під час допиту його в якості свідка повідомив, що відповідав за охорону елеватора та за вказівкою ОСОБА_4 не допускав працівників ПАТ «Аграрний фонд» на територію елеватору. Також всі журнали заїзду-виїзду транспорту на територію елеватору він передав директору, який їх після звільнення не повернув.

Окрім того, із показань свідка ОСОБА_17, яка працювала економістом ДП «Івано-Франківський КХП», вбачається, що в період керівництва підприємством ОСОБА_4, були спалені первинні фінансового-господарські документи, згарище яких вона виявила на території підприємства.

Викладені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора про існування зазначеного ризику.

3.8. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, зазначені у клопотанні свідки були допитані під час досудового розслідування та надали показання щодо обставин кримінального правопорушення, наведених у повідомленні про підозру. Їх показання є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та мають важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Також слід враховувати, що ці особи відомі ОСОБА_4, що також є фактором, який свідчить про можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваного;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні - працівників ДП «Івано-Франківський КХП» та інших осіб.

3.10. Висновки суду

Обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_4, строк дії яких просив продовжити прокурор, кореспондують встановленим ризикам, здатні їм запобігти та становлять співмірне втручання у права підозрюваного завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 193, 194, 196, 199, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора - задовольнити.

2. Продовжити до 11 травня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2023 року (справа № 991/180/23, провадження № 1?кс/991/182/23), а саме:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу детектива чи прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

3. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1