- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/503/23
Провадження 1-кп/991/10/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору,
установив:
У провадження Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_7 звернувся із письмовим клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору, з огляду на його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що формулювання у обвинувальному акті «анкетні відомості обвинувачених» передбачає, що кількість обвинувачених у цьому кримінальному провадженні не менше двох. Однак, стороні захисту відомо лише про одного обвинуваченого, матеріали кримінального провадження стосовно інших обвинувачених стороні захисту не відкривалися.
Статті 1, 2 Кодексу суддівської етики, на які міститься посилання в обвинувальному акті, не мають у своєму змісті формулювання «має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною».
В обвинувальному акті відсутнє підтвердження, того, що ОСОБА_6 користувався майном, недекларування якого йому інкримінується, понад 183 дні та 31.12.2020. Сторона обвинувачення не зазначає склад сім`ї ОСОБА_6, що має істотне значення для встановлення об`єктивної істини. Також в обвинувальному акті наявне посилання на дані, які не охоплюються періодом вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 .
Враховуючи, що ОСОБА_6 не володіє жодним з об`єктів на праві власності, сторона обвинувачення не обґрунтувала ототожнення вартості об`єкта нерухомого майна з вартістю права користування.
Тобто, зміст обвинувального акта від 19.01.2023 не містить належних та обґрунтованих посилань на будь-які аргументи та докази, які б доводили вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Детектив та прокурор не дотрималися приписів ст. 291 КПК України щодо належної форми та змісту обвинувального акта, а тому викладені у ньому відомості не є обвинуваченням в розумінні ст. 3 КПК України, а поданий до суду документ не є обвинувальним актом в розумінні ст. 110 КПК України, що унеможливлює встановлення обставин, які прокурор буде доводити під час судового провадження.
Разом з цим, не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та підлягає поверненню прокурору реєстр матеріалів досудового розслідування, який є невід`ємною частиною обвинувального акта, оскільки зазначений у ньому перелік процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, не відповідає матеріалам кримінального провадження.
Звернув увагу, що повідомлення про підозру вручене неуповноваженою особою, тобто у кримінальному провадженні фактично відсутній підозрюваний, тому обвинувальний акт не може бути вручений.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з думкою яких погодився обвинувачений ОСОБА_6, клопотання підтримали, просили задовольнити. Захисник ОСОБА_8 додатково повідомила, що за весь час досудового розслідування ОСОБА_6 жодного разу не викликався, не допитувався та ніхто не отримував від нього інформацію з метою об`єктивного та неупередженого розслідування. Обвинувальний акт не містить жодної інформації щодо кінцевої дати користування майном, перевищення 183 днів та що вартість майна співпадає з кваліфікацією злочину. Звернула увагу, що зазначення у обвинувальному акті про те, що відомості, зазначені ОСОБА_6 у щорічній декларації за 2020 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 5 057 516, 37 грн, що більше ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, який на 17.03.2021 становив 1 135 000 грн, не відповідає дійсності, оскільки прожитковий мінімум в Україні не може становити таку суму, тому суд не може розглядати у цій частині обвинувальний акт, як належна кваліфікація злочину. Захисник ОСОБА_9 додатково пояснив, що обвинувальний акт не містить відомостей, які дають можливість визначитися чи мало місце кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала, з огляду на відсутність підстав для повернення обвинувального акта. Пояснила, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Висловлені стороною захисту доводи фактично стосуються обставин, які мають з`ясовуватися під час розгляду обвинувального акта по суті. Повернення реєстру матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акта, не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума у розмірі 1 135 000 грн, вказана у обвинувальному акті, як мінімальна межа, з якої настає кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, передбачений ч. 2 ст. 291 КПК України, до яких належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, згідно із ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, зокрема: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).
Оскільки повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши поданий у межах цього кримінального провадження обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення дотрималася вказаних вимог до обвинувального акта.
Так, поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься повний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті Закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, а також інші обставини, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про те, що викладені в обвинувальному акті відомості не є обвинуваченням в розумінні ст. 3 КПК України, а поданий до суду документ не є обвинувальним актом в розумінні ст. 110 КПК України, суд оцінює критично та звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, так як виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Водночас, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18).
Доводи сторони захисту, в обґрунтування наявності підстав для повернення обвинувального акту, фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Однак, таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення такого питання можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Посилання сторони захисту на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, як на підставу повернення прокурору обвинувального акту є безпідставними, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний закон не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.
Питання щодо порядку вручення повідомлення про підозру має визначені Кримінальним процесуальним кодексом України інші процесуальні наслідки та перебуває поза межами оцінки відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону та не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зауваження сторони захисту щодо змісту обвинувального акта, зазначені у клопотанні про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, не дають підстав для його повернення та не перешкоджають призначенню судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, тому у задоволенні клопотань належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3