Document No. 109625700

Справа № 991/1994/23

Провадження № 1-кс/991/2026/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000243 від 05.09.2022, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Брянки Луганської області, який працює на посаді керуючого адвокатським бюро «Євгена Бойка», та на посаді директора ТОВ «Компанія Кит», одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000243 за підозрою ОСОБА_4 у пропозиції та обіцянці надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пп. 1.1 розд. 1 статуту державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», код ЄДРПОУ 21616582 (далі - ДП «Центр ДЗК»), затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) від 22.10.2018 № 164, ДП «Центр ДЗК» засновано на державній власності та віднесено до сфери управління Держгеокадастру (Уповноважений орган управління).

У пп. 2.1.1 статуту ДП «Центр ДЗК» встановлено, що метою діяльності ДП «Центр ДЗК» є адміністрування Державного земельного кадастру - створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, технічне, технологічне забезпечення Державного земельного кадастру, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

На виконання обов`язків з адміністрування Державного земельного кадастру, у межах бюджетної програми на 2019 рік Міністерства аграрної політики та продовольства України за кодом Програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 2803020 «Проведення земельної реформи» 23.08.2019 ДП «Центр ДЗК» розпочало процедуру закупівлі: ДК 021:2015 48820000-2 «Сервери (системи зберігання даних)».

За результатами публічних закупівель 28.11.2019 переможцем відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015-48820000-2 «Сервери (системи зберігання даних)», код закупівлі UA-2019-08-23-000657-а, було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ», код ЄДРПОУ 37316320 (далі - ТОВ «Компанія КИТ»).

Між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ» 18.12.2019 укладений договір № 158/12.19-Т про поставку систем зберігання даних (серверів) «HPE 3 PAR 8400» (виробник «Hewlett Packard Enterprise») з їх встановленням та налаштуванням (далі - договір поставки) на загальну суму 37 898 000 гривень.

При цьому системи зберігання даних (сервери), які ТОВ «Компанія КИТ» поставлені до ДП «Центр ДЗК», були 21.12.2019 придбані ТОВ «Компанія КИТ» в іноземного підприємства «І-АР-СІ» за 26 262 155,34 грн. Обставини можливого замаху на розтрату коштів ДП «Центр ДЗК» внаслідок купівлі систем зберігання даних за завищеною ціною розслідуються в межах кримінального провадження № 52022000000000243 за ч. 5 ст. 191 КК України.

У період з 28.12.2019 по 29.12.2019 між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ» складено два акти про те, що системи зберігання даних, які поставлені вказаним підприємством за адресами: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3; Київська обл., м. Яготин, вул. Незалежності, 108, не відповідають вимогам, що встановлені в договорі поставки, з огляду на що оплата ДП «Центр ДЗК» здійснена не була.

ТОВ «Компанія КИТ» 27.01.2020 звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ДП «Центр ДЗК» про стягнення з ДП «Центр ДЗК» 37 898 000 грн за поставлені сервери та судові витрати. У свою чергу 21.02.2020 ДП «Центр ДЗК» звернулося до ТОВ «Компанія КИТ» із зустрічним позовом про демонтування та вивезення поставлених систем зберігання даних.

Рішенням господарського суду міста Києва 31.05.2022 у справі № 910/1128/20 позов ТОВ «Компанія КИТ» задоволено та постановлено стягнути з ДП «Центр ДЗК» борг у розмірі 37 898 000 грн, судовий збір у розмірі 568 470 грн, а також витрати на проведення судової експертизи в розмірі 10 296,60 гривні.

ДП «Центр ДЗК» 06.07.2022, не погодившись із рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2022, подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, що зумовило початок апеляційного розгляду справи.

Інтереси ТОВ «Компанія КИТ» в господарській справі № 910/1128/20 представляв адвокат ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1678, яке видано Радою адвокатів Закарпатської області 16.10.2018). Крім того, рішенням єдиного учасника ТОВ «Компанія КИТ» ОСОБА_11 від 22.02.2022 звільнено ОСОБА_11 з посади директора ТОВ «Компанія КИТ» та призначено ОСОБА_4 директором вказаного суб`єкта господарювання.

Інтереси ДП «Центр ДЗК» у господарській справі № 910/1128/20 з січня 2022 року представляв провідний юрисконсульт підприємства ОСОБА_12, який діяв на підставі довіреності від ДП «Центр ДЗК» від 10.01.2022 № 9.

Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 в силу представництва інтересів учасників судового процесу під час розгляду судової справи № 910/1128/20 були знайомі один з одним.

Після задоволення господарським судом позову ТОВ «Компанія КИТ», 31.05.2022, ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44, дізнався від ОСОБА_12 про те, що ДП «Центр ДЗК» має намір подати апеляційну скаргу на це рішення.

Розуміючи, що апеляційний розгляд цієї справи, а також примусове виконання можливого рішення щодо стягнення боргу з ДП «Центр ДЗК» потребують часу, враховуючи нагальну потребу підприємства в обігових коштах, ОСОБА_4 вирішив домогтися добровільної та якнайшвидшої оплати ДП «Центр ДЗК» на користь ТОВ «Компанія КИТ» за сервери, що поставлені за договором поставки, та понесені судові витрати.

Приблизно в період між датою задоволення господарським судом позову ТОВ «Компанія КИТ», 31.05.2022, та другою половиною серпня 2022 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 за здійснення ним впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за прийняття ними з використанням наданого їм службового становища в інтересах ТОВ «Компанія КИТ» рішень щодо відмови від апеляційної скарги в судовій справі № 910/1128/20 та якнайшвидшої добровільної оплати на користь ТОВ «Компанія КИТ» грошових коштів за передане серверне обладнання. Зокрема, у згаданий період часу ОСОБА_4 неодноразово зустрічався та спілкувався телефоном із ОСОБА_12 стосовно способів вирішення спору між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ».

У подальшому, 12.09.2022 о 18 годині 06 хвилин, під час зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_12 поблизу вул. Драгоманова, 10 у м. Києві, біля магазину «Сільпо», він повідомив ОСОБА_4, що фінансовим планом ДП «Центр ДЗК» на 2022 рік передбачено фінансування, однак грошові кошти виділені на закупівлю нових систем зберігання даних, а не на погашення заборгованості за попередні роки, з огляду на що виплата коштів можлива лише за погодженням із Головою Держгеокадастру.

Після цього ОСОБА_4, усвідомлюючи, що генеральний директор ДП «Центр ДЗК» уповноважений прийняти рішення про відмову від апеляційної скарги, однак сплата грошових коштів не в примусовому порядку потребує погодження з Головою Держгеокадастру, бажаючи досягти свого злочинного наміру, діючи від імені та в інтересах ТОВ «Компанія КИТ», розуміючи, що ОСОБА_12 в силу займаної посади має робочі відносини з Генеральним директором ДП «Центр ДЗК» та Головою Держгеокадастру, висловив ОСОБА_12 пропозицію надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1 000 000 грн за вплив на прийняття рішення керівником ДП «Центр ДЗК» про відмову від апеляційної скарги в господарській справі № 910/1128/20, та про здійснення оплати на користь ТОВ «Компанія КИТ» за передане серверне обладнання (що потребувало погодження Держгеокадастру), закріпивши такі умови в меморандумі про врегулювання спору між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ».

При цьому ОСОБА_4 мав впевненість у тому, що досягнути своєї мети він може виключно завдяки впливу ОСОБА_12 на керівника ДП «Центр ДЗК», яким на той час був ОСОБА_13, та на керівника Держгеокадастру, яким на той час був ОСОБА_14, які зважаючи на свої посади уповноважені приймати рішення в інтересах ТОВ «Компанія КИТ».

Відповідно до п. п. 4.2, 4.3 договору поставки розрахунки проводяться ДП «Центр ДЗК» на підставі ч. 1 ст. 49 БК України у національній валюті в безготівковій формі за умови наявності фінансування.

За п. 9.5.8 статуту ДП «Центр ДЗК», генеральний директор розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до положень законодавства та цього статуту.

Згідно з п. п. 1.5, 8.1 статуту ДП «Центр ДЗК» у своїй діяльності підприємство керується, серед іншого, рішеннями Уповноваженого органу управління.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 № 219 (далі - Порядок № 219), визначено, що Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою «Проведення земельної реформи» (КПКВК 2803020).

Згідно з п. 3 Порядку № 219 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Держгеокадастр та його територіальні органи. Одержувачем бюджетних коштів за напрямами, визначеними підпунктами 1 і 3 пункту 4 цього Порядку, є ДП «Центр ДЗК», що належить до сфери управління Держгеокадастру.

Підпунктом 1 п. 4 Порядку № 219 встановлено, що бюджетні кошти використовуються на здійснення заходів щодо ведення та функціонування, в тому числі адміністрування Державного земельного кадастру.

Між Держгеокадастром та ДП «Центр ДЗК» 27.01.2022 укладений договір № 1-Ґ про адміністрування Державного земельного кадастру на 2022 рік (далі - договір про адміністрування ДЗК на 2022 рік).

Відповідно до договору про адміністрування ДЗК на 2022 рік Держгеокадастр зобов`язаний вживати організаційних заходів щодо виділення бюджетних асигнувань відповідно до Плану заходів Держгеокадастру за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» на 2022 рік та Плану використання бюджетних коштів на 2022 рік (п. 2.3.1).

Згідно з договором про адміністрування ДЗК на 2022 рік (п. 2.10.31 додатка 1 та п. 8.1.3 таблиці 1 додатка 4) заплановано до 25.12.2022 придбання двох систем збереження даних та двох комплектів комутаторів «SAN» вартістю 53 041 227 гривень.

Відповідно до п. 2.2.1 договору про адміністрування ДЗК на 2022 рік ДП «Центр ДЗК» мало право надавати пропозиції щодо перерозподілу бюджетних коштів у межах виділених бюджетних коштів згідно з Планом заходів Держгеокадастру за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» на 2022 рік та Планом використання бюджетних коштів на 2022 рік.

ДП «Центр ДЗК» як одержувач бюджетних коштів, виділених на адміністрування Державного земельного кадастру, міг здійснити у 2022 році оплату на користь ТОВ «Компанія КИТ» за сервери, поставлені на підставі договору поставки № 158/12.19-Т, лише за погодженням із Держгеокадастром, як розпорядником бюджетних коштів шляхом внесення змін до документів, згідно з якими здійснюється фінансування з державного бюджету адміністрування Державного земельного кадастру.

Згідно з п. 18 розд. 1 Розподілу обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затвердженого наказом Держгеокадастру від 09.08.2022 № 216, Голова Держгеокадастру приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держгеокадастр.

Враховуючи це, погодження змін до документів, згідно з якими здійснюється фінансування з державного бюджету адміністрування Державного земельного кадастру, віднесено до компетенції Голови Держгеокадастру.

Голова Держгеокадастру відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розумінні примітки до ст. 369-2 КК України.

Генеральний директор ДП «Центр ДЗК» відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розумінні примітки до ст. 369-2 КК України.

Отримавши інформацію від ОСОБА_12 та усвідомлюючи, що сплата грошових коштів ТОВ «Компанії КИТ» за поставлені сервери можлива лише за погодженням із Держгеокадастром, 23.09.2022 ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Компанія КИТ», від її імені направив до Держгеокадастру та ДП «Центр ДЗК» лист від 23.09.2022 № 01/22-К-32, у якому пропонував закрити апеляційне провадження у господарській справі № 910/1128/20 та укласти меморандум між ТОВ «Компанія КИТ», який би передбачав добровільну оплату ДП «Центр ДЗК» на користь ТОВ «Компанія КИТ» за поставлені сервери, натомість ТОВ «Компанія КИТ» мала завершити налаштування поставлених серверів та організувати навчання персоналу державного підприємства. Прагнучи створити видимість економічної доцільності для ДП «Центр ДЗК» зазначених дій, у листі ОСОБА_4 вказав, що укладення меморандуму сприятиме виконанню завдань та функцій Держгеокадастру, а також зазначив переваги оплати за серверне обладнання, яке поставило ТОВ «Компанія КИТ» у 2019 році, перед новим обладнанням, яке може бути закуплене у 2022 році.

О 13 годині 56 хвилин 28.09.2022 ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_12 біля будинку № 34-Б по вул. Предславинській у м. Києві, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повторно висловив ОСОБА_12 пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 1 000 000 грн за здійснення ним впливу на прийняття службовими особами рішень про відмову від апеляційної скарги та здійснення невідкладної оплати ДП «Центр ДЗК» серверного обладнання ТОВ «Компанія КИТ», що могло бути здійснено за погодженням із Держгеокадастром.

Крім того, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_12 для документального оформлення домовленості про прийняття та оплату поставлених систем зберігання даних укласти між ТОВ «Компанія КИТ» та ДП «Центр ДЗК» меморандум, який би передбачав відмову ДП «Центр ДЗК» від апеляційної скарги, а також здійснення оплати на користь ТОВ «Компанія КИТ» грошових коштів за поставлені сервери та судові витрати.

У подальшому, 05.10.2022, приблизно о 15 годині 12 хвилин ОСОБА_4 при зустрічі з ОСОБА_12 біля будинку № 34-Б по вул. Предславинській у м. Києві, діючи умисно, прагнучи досягнути остаточної домовленості про обсяг та строки вчинення службовими особами ДП «Центр ДЗК» та Держгеокадастру дій в інтересах ТОВ «Компанія КИТ», передав ОСОБА_12 текст проєкту меморандуму про врегулювання спору між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ», який виник у зв`язку з поставкою серверів за договором поставки, який ОСОБА_12 у свою чергу мав підписати у виконувача обов`язків генерального директора ДП «Центр ДЗК», продемонструвавши реальність можливості свого впливу.

Згідно з текстом наданого ОСОБА_4 проєкту меморандуму ДП «Центр ДЗК» мало подати до Північного апеляційного господарського суду заяву про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2022 у справі № 910/1128/20, а також сплатити до 01.11.2022 на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія КИТ» 38 476 766,60 грн як плату за виконання договору поставки від 18.12.2019 № 158/12.19-Т, суми судового збору та витрат на судову експертизу.

ОСОБА_4 під час цієї зустрічі повідомив, що він додатково до раніше озвученого розміру неправомірної вигоди в сумі 1 000 000 грн надасть неправомірну вигоду в розмірі компенсованого на користь ТОВ «Компанія КИТ» судового збору, який вказане підприємство сплатило за подання позову до ДП «Центр ДЗК». Оскільки документально підтверджений розмір судового збору, понесеного ТОВ «Компанія КИТ», становив 568 470 грн, загальний розмір пропонованої ОСОБА_4 неправомірної вигоди таким чином збільшився до 1 568 470 гривень.

Окрім того, під час цієї зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12, що першу частину неправомірної вигоди в розмірі 1 000 000 грн він надасть йому біля будівлі Північного апеляційного господарського суду, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, 18.10.2022 перед судовим засіданням у справі № 910/1128/20, розгляд якої призначений у цьому суді на 11 годину 20 хвилин, а другу частину в розмірі 568 470 грн, відповідно до понесених ДП «Центр ДЗК» витрат зі сплати судового збору, через кілька днів після перерахування на користь ТОВ «Компанія КИТ» 38 476 766,60 гривні.

Таким чином, ОСОБА_4, висловивши намір надати неправомірну вигоду із зазначенням часу, місця та способу, здійснив обіцянку надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

О 16 годині 17 хвилин 13.10.2022 ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_12 біля будинку № 34-Б по вул. Предславинській у м. Києві, продовжуючи злочинну діяльність, діючи умисно, підтвердив раніше висловлену ним обіцянку надати ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 1 568 470 грн за здійснення впливу на службових осіб ДП «Центр ДЗК» та Держгеокадастру за відмову від апеляційної скарги та здійснення невідкладної оплати ДП «Центр ДЗК» серверного обладнання ТОВ «Компанії КИТ», а також уточнив час та місце її передачі, зазначивши, що першу частину неправомірної вигоди в розмірі 1 000 000 грн він передасть о 10 годині 00 хвилин 18.10.2022 у приміщенні кафе «Паштет» за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 18, а другу частину в розмірі 568 470 грн - через один або два дні після перерахування на користь ТОВ «Компанія КИТ» повної суми боргу за поставлені сервери, яка становила 38 476 766,60 гривні.

У подальшому, 17.10.2022 о 15 годині 11 хвилин, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 шляхом надіслання повідомлення в месенджері «Telegram» про те, що на цей час є фінансові труднощі, а тому неправомірна вигода не буде надана.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 369-2 КК України, тобто у пропозиції та обіцянці надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

02.03.2023 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами.

Детектив зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді застави.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив зазначає, що враховуючи викладені ризики та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном та враховуючи інші ризики, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.

Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з території Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання повністю підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити.

Сторона захисту надала письмові заперечення на клопотання, відповідно до яких повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим. Захисники вважають, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 відбулося не у спосіб передбачений КПК України, у зв`язку з чим він не набув статусу підозрюваного. Крім того, зазначив, що у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави орган досудового розслідування зазначив надумані обставини вчинення його Довірителем кримінальних правопорушень, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Також у запереченні захисники зазначали про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, у сторони обвинувачення відсутні будь-які докази, які вказували б на наміри, спроби або хоча б бажання ОСОБА_4 ухилитися від органу досудового розслідування та/або суду. У ОСОБА_4 наявне постійне місце проживання, сталі сімейні зв`язки, дружина та малолітні діти. Крім того, призовний вік ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, введеного по свій території України, унеможливлює виїзд останнього за межі країни. Також матеріали клопотання не містить жодних доказів, які б підтверджували існування ризику знищення та приховування існуючих доказів, як не містять матеріали клопотання доказів існування таких речей чи документів. ОСОБА_4 не вчинено жодних перешкод цьому кримінальному провадженні, він не має будь-якої можливості перешкоджати кримінальному провадженню, відсутні будь-які обставини, які б свідчили хоча б про бажання ОСОБА_4 вчинити ці дії. На думку сторони захисту, вказані доводи сторони обвинувачення є лише припущеннями. Крім того, стороною обвинувачення не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства та суду. До того ж, стороною обвинувачення жодним чином не доведено, як того вимагає імперативна норма ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення хоча б одного з обов`язків.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали свої заперечення, просили відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав заперечення своїх захисників, просив у задоволенні клопотання відмовити, у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено жодного ризику.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000243 від 05.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.

02.03.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, тобто у пропозиції та обіцянці надання неправомірної вигоди особі, яка погоджується за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В той же день, прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 повідомив про підозру, вручив копію повідомлення і роз`яснив процесуальні права та обов`язки ОСОБА_4 .

Що стосується доводів сторони захисту, щодо того, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 відбулося не у спосіб, передбачений КПК України, слідчий суддя вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

ОСОБА_4 є адвокатом, у зв`язку з чим, на нього розповсюджуються гарантії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України та п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які передбачають те, що повідомлення про підозру адвокату у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

При цьому, відповідно ч. 2 ст. 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 КПК України.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія рішення єдиного учасника ТОВ «Компанія КИТ» від 22.02.2022 (том 1 а.с. 41); витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ щодо ТОВ «Компанія КИТ» (том 1 а.с. 42-50); копія договору № 158/12.19-Т від 18.12.2019 між ТОВ «Компанія КИТ» та ДП «Центр КИТ» (том 1 а.с. 51-58); копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів (том 1 а.с. 62); протокол огляду від 16.02.2023 з додатками (том 1 а.с. 63-118); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 07.09.2022 (том 1 а.с. 119-120); копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової ) дії від 19.09.2022 (том 1 а.с. 121-123); копія листа ТОВ «Компанія КИТ» до Дергеокадастру та ДП «Центр ДЗК» від 23.09.2022 про укладення меморандуму (том 1 а.с. 133-134); копія протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео- контроль особи від 30.09.2022 відносно ОСОБА_4 (том 1 а.с. 141-146); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 03.10.2022 (том 1 а.с. 147-149); копія протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео- контроль особи від 06.10.2022 відносно ОСОБА_4 (том 1 а.с. 150-153); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 05.10.2022 (том 1 а.с. 154-155); копія протоколу огляду від 05.10.2022 (том 1 а.с. 156); копія протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео- контроль особи від 19.10.2022 (том 1 а.с. 157-160); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 17.10.2022 (том 1 а.с. 161-162); копія протоколу огляду від 17.10.2022 з додатками (том 1 а.с. 163-170); копія протоколу обшуку від 18.10.2022 (том 1 а.с. 174-176); протокол огляду від 19-25 жовтня 2022 (том 1 а.с. 177-187); копії протоколів допиту свідків ОСОБА_13 від 10.02.2023 та ОСОБА_14 від 30.01.2023 (том 1 а.с. 188-193); копія відповіді ДП «Центр ДЗК» від 24.02.2023 та від 14.12.2022 (том а.с. 194-197); копія договору № 1-Г про адміністрування ДЗК на 2022 рік від 27.01.2022 з додатком (том 1 а.с. 198-206); копія відповіді ДП «Центр ДЗК» від 02.11.2022 (том 1 а.с. 207-208); копія плану використання бюджетних коштів на 2022 рік (том 1 а.с. 209-210).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Враховуючи заперечення сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Щодо недопустимості доказів, які, на думку сторони захисту, використовувались для обґрунтування підозри, слідчий суддя зазначає, що враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, слідчий суддя на стадії досудового розслідування може визнати очевидно недопустимими докази лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Однак, стороною захисту питання щодо очевидної недопустимості доказів, під час розгляду вказаного клопотання не ставилось.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Детектив при обґрунтуванні вказаного ризику посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_16 має паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 11.01.2017, та упродовж останніх 4 років декілька разів перетинав державний кордон України, що свідчить про наявність у нього достатніх матеріальних можливостей для виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію в Луганській області, де підозрюваний зареєстрований.

Разом з цим, як убачається з відомостей про перетин державного кордону, ОСОБА_4 за останні 3 роки два рази перетинав державний кордон України, з метою туризму.

Крім того, ОСОБА_4 одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання та місце роботи, що свідчить про його стійкі соціальні зв`язки.

Що стосується посилання детектива на можливе переховування підозрюваного, враховуючи місце реєстрації в Луганській області, слідчий суддя зазначає, що у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, Луганська область перебуває під тимчасовою окупацією і на цей час на її території відбуваються активні бойові дії, що унеможливлює безпечне перебування на цій території.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 22, 26 КПК України, вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Як убачається з матеріалів клопотання, у вилученому у ОСОБА_4 мобільному телефоні, була видалена переписка з ОСОБА_12, яку він вів у месенджерах, а також пересилав проєкт меморандуму між ДП «Центр ДЗК» та ТОВ «Компанія КИТ». Вказані обставини були встановлені під час залучення спеціаліста.

Вказане, на думку слідчого судді, може свідчити про намагання ОСОБА_4 знищити докази у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що з метою приховування своєї діяльності та уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись на вказаний ризик, детектив зазначає, що з метою протидії можливій конфіскації транспортних засобів, ОСОБА_4 через 4 дні після проведення 18.10.2022 обшуку за місцем проживання, здійснив продаж мотоцикла та автомобіля. Водночас, 30.11.2022 на ОСОБА_4 було накладено адміністративне стягнення за порушення правил дорожнього руху при керуванні раніше належним йому транспортним засобом, що на думку детектива, свідчить про фіктивний продаж транспортних засобів.

Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна.

Отже, обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності вказаного ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Крім того, ані прокурором в судовому засіданні, ані детективом в клопотанні не зазначено та не доведено, чим саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, не конкретизовано можливих способів та можливих наслідків такого перешкоджання.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий стан, наявність місця роботи.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, та одного доведеного ризику, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

У клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді заставиу розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн, і вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатнім, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.

Оцінюючи обґрунтованість вказаних доводів сторони обвинувачення, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Детектив у клопотанні та прокурор під час його розгляду як на підстави неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу посилаються на наявність зазначених у клопотанні ризиків та суворість можливого покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про інше.

Так, слідчим суддею враховується, що стороною обвинувачення із заявлених ризиків не доведено існування таких ризиків, як ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Слідчим суддею також враховуються відомості про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, його майновий стан. Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний не має судимості, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює на посаді керуючого адвокатським бюро «Євгена Бойка», та на посаді директора ТОВ «Компанія Кит», має постійне місце проживання, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. На думку слідчого судді, вказані факти свідчать про міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Також під час розгляду клопотання встановлено відсутність порушень процесуальних обов`язків з боку підозрюваного, що може свідчити про його належну процесуальну поведінку. Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено, що на теперішній час більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, за ступенем суворості є особиста порука, особисте зобов`язання.

Слідчий суддя вважає, що, з урахуванням наведених вище обставин, на даному етапі кримінального провадження більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки, буде особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу..

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.

У клопотанні детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбаченні ч. 5 ст. 195 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з території Київської області, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виходячи зі змісту ст. 194 КПК України, покладення того чи іншого обов`язку відноситься до повноважень слідчого судді, суду. З огляду на встановлені обставини під час розгляду клопотання, а також доводи прокурора та сторони захисту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, про які просить прокурор.

Слідчий суддя вважає за необхідне уточнити обов`язок не відлучатися з території Київської області, без дозволу детектива, прокурора або суду та розширити його межі на місто Київ та Київську область, враховуючи те, що підозрюваний має постійне місце роботи в місті Києві.

Крім того, хоча ризик переховування стороною обвинувачення не доведений, наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон може не забезпечити належного виконання ним обов`язку не відлучатися з визначеного слідчим суддею населеного пункту, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 14.05.2023, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися з території Києва та Київської області, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановити до 14 травня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 17.03.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1