- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6214/22Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-п/991/7/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
17 березня 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
захисників: ОСОБА_9,
представників потерпілих: Національного банку України - ОСОБА_10, Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_11, Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» ОСОБА_12, Акціонерного товариства «Укрнафта» ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_9, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, про направлення кримінального провадження №42016000000003393 з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва,
В С Т А Н О В И Л А:
I. Суть справи
1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді знаходяться матеріали кримінального провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України /далі - КК/.
1.1. У цьому кримінальному провадженні, як зазначається в обвинувальному акті, йдеться про вчинення дій, які, за версією сторони обвинувачення, полягали в отриманні кредитів, проведенні операцій з земельними ділянками та нерухомим майном, нафтопродуктами, наданні послуг з мінімізації податків та переведенні незаконним шляхом здобутих коштів в готівку, заволодінні видобутим Публічним акціонерним товариством /далі - ПАТ/ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» скрапленим газом тощо, у зв`язку з якими були завдані збитки державним інтересам в особі: Національному банку України в сумі 787 396 148,99 (сімсот вісімдесят сім мільйонів триста дев`яносто шість тисяч сто сорок вісім грн 99 коп); Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 5 616 756 893,74 (п`ять мільярдів шістсот шістнадцять мільйонів сімсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто три грн 74 коп); ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в сумі 718 516 672,75 (сімсот вісімнадцять мільйонів п`ятсот шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві грн 75 коп); ПАТ «Аграрний Фонд» в сумі 2 145 578 669,63 (два мільярда сто сорок п`ять мільйонів п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн 63 коп); ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 (один мільярд сто п`ятдесят чотири мільйони сто шістнадцять тисяч чотириста сорок сім грн 47 коп); ПАТ «Укрнафта» в сумі 1 042 059 971,17 (один мільярд сорок два мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн 17 коп); ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в сумі 449 963 820 (чотириста сорок дев`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят три тисячі вісімсот двадцять грн, тобто на загальну суму 11 914 388 623,75 (одинадцять мільярдів дев`ятсот чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три грн 75 коп) (т. 1 а. с. 13-219; т. т. 2-13).
1.2. За версією сторони обвинувачення ОСОБА_14 у період 2010 - 2014 років вчинив зазначені кримінальні правопорушення у складі злочинної організації разом із колишніми Президентом України, Прем`єр-міністром України, Генеральним прокурором України, заступниками міністрів, головою правління НАК «Нафтогаз України», керівниками банків та іншими високопосадовими особами.
II. Зміст клопотання
2. 09.02.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у наведеному кримінальному провадженні надійшло клопотання захисника ОСОБА_9, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 .
2.1. У клопотанні захисник просить направити кримінальне провадження з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва.
2.2. Клопотання захисник мотивує тим, що розгляд відповідного кримінального провадження не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду, ураховуючи: (1) відсутність умов підсудності, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/; (2) досудове розслідування здійснювалось Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України та було завершене 28.03.2019, а обвинувальний акт складено 07.12.2022 детективом НАБУ, котре знаходиться в Солом`янському районі м. Києва.
2.3. В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав доводи, наведені в клопотанні, та просив його задовольнити. Крім того повідомив, що кримінальне провадження, у якому подано обвинувальний акт, виділене лише щодо ОСОБА_14, а тому і питання щодо підсудності необхідно розглядати лише в межах його особи, а не інших співучасників.
II. Позиції учасників провадження
3. Учасники судового провадження висловили свої доводи і заперечення.
3.1. Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив проти задоводення клопотання захисника, зазначивши, що: (1) хоча ОСОБА_14 і не є суб`єктом, визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, проте, злочин ним вчинено у співучасті з іншими суб`єктами, які відповідають вказаній нормі; (2) розмір завданої злочином шкоди відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК; (3) Вищим антикорупційним судом вже визначалася підсудність щодо інших підозрюваних, зокрема голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_15 та директора ТОВ «Юрай» ОСОБА_16, які також не були суб`єктами визначеними п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, проте оскільки вони вчиняли злочини в складі злочинної організації, то і підсудність справ визначено за Вищим антикорупційним судом.
3.2. Присутні в судовому засіданні представники потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 заперечили проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 та зазначили, що дана справа підсудна Вищому антикорупційному суду.
3.3. Інші учасники кримінального провадження, будучи обізнаними про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду клопотання за їх особистої участі не зверталися, що, з огляду на ч. 4 ст. 34 КПК, не є перешкодою для проведення апеляційного розгляду.
III. Обставини, встановлені колегією суддів
4. Дослідивши матеріали судового провадження за клопотанням, обговоривши доводи захисника та заперечення прокурора і представників, колегія суддів установила наступне.
4.1. 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ складено та підписано, а прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ підписано та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016000000003393 від 16.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст.205, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 212, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК (т. 1 а. с. 14-219, т. 2-13).
4.2. Вказаний обвинувальний акт направлено до Вищого антикорупційного суду.
4.3. Дії ОСОБА_14 у такому кримінальному провадженні кваліфіковані за: (1) ч. 1 ст. 255 КК - створення, керівництво злочинною організацією, участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; (2) ч. 5 ст. 191 КК - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, злочинною організацією; (3) ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, злочинною організацією; (4) ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК - закінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений злочинною організацією; (5) ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК - службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, інше підроблення офіційних документів, вчинене злочинною організацією; (6) ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, вчинене злочинною організацією; (7) ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК - підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою, вчинене повторно, злочинною організацією; (8) ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ним, прав на таке майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, злочинною організацією; (9) ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК - фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкам, іншим юридичним особам, вчинене повторно, злочинною організацією (т. 13 а. с. 175-178).
4.4. В обвинувальному акті, складеному відносно ОСОБА_14, без прямого зазначення осіб у якості керівників та членів злочинної організації, описані ролі колишніх, а на той час діючих, Президента України (Особа 1) - керівник злочинної організації та керівників її структурних підрозділів: Прем`єр-міністра України (Особа 3); колишній Голова Національного банку України, Першого Віце-Прем`єра-міністра України (Особа 4); Міністра доходів і зборів України (особа 4); Генерального прокурора України (Особа 6); першого заступника директора ДК «Газ України» (Особа 8); заступника Міністра економіки України (Особа 9); заступника Міністра палива та енергетики України, директора Департаменту з питань нафтової, газової, торф`яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Особа 10); Голови правління НАК «Нафтогаз України» (Особа 13) та інших високопосадовців. Спільні дії вказаних та інших осіб, за версією сторони обвинувачення, призвели до завдання шкоди державним інтересам в особі: Національного банку України в сумі 787 396 148,99 (сімсот вісімдесят сім мільйонів триста дев`яносто шість тисяч сто сорок вісім грн 99 коп); Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 5 616 756 893,74 (п`ять мільярдів шістсот шістнадцять мільйонів сімсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто три грн 74 коп); ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в сумі 718 516 672,75 (сімсот вісімнадцять мільйонів п`ятсот шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві грн 75 коп); ПАТ «Аграрний Фонд» в сумі 2 145 578 669,63 (два мільярда сто сорок п`ять мільйонів п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн 63 коп); ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 (один мільярд сто п`ятдесят чотири мільйони сто шістнадцять тисяч чотириста сорок сім грн 47 коп); ПАТ «Укрнафта» в сумі 1 042 059 971,17 (один мільярд сорок два мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн 17 коп); ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в сумі 449 963 820 (чотириста сорок дев`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят три тисячі вісімсот двадцять грн), тобто на загальну суму 11 914 388 623,75 (одинадцять мільярдів дев`ятсот чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три грн 75 коп) (т. 13 а. с. 183).
IV. Мотиви і висновки колегії суддів
5. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час вирішення клопотання, колегія суддів виходить із такого.
6. Правила віднесення кримінальних проваджень (справ) до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.
6.1. Так, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 33-1 КПК, для встановлення чи відноситься певне кримінальне провадження до підсудності цього суду використовується перевірка провадження на одночасну відповідність вимогам до: (1) правової кваліфікації (з`ясовується чи кваліфіковано кримінальне правопорушення, про яке йдеться у цьому кримінальному провадженні, хоча б за однією з норм закону про кримінальну відповідальність, яку чи відсилку до якої зазначено в ч. 1 ст. 33-1 КПК); (2) наявності умов (з`ясовується чи обставини вчинення такого кримінального правопорушення стосуються хоча б однієї із зазначених у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК умов).
6.2. Крім того, для встановлення чи відноситься розпочате до 22.09.2019 кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду додатково здійснюється його перевірка на відповідність вимогам до сторони обвинувачення (з`ясовується чи досудове розслідування у такому кримінальному провадженні здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП) (абз. 1-3 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).
6.3. Якщо в ході перевірки виявляється, що кримінальне провадження не відповідає хоча б одній із наведених складових (у розпочатих до 22.09.2019 - трьом, а в розпочатих зі вказаної дати - двом), то воно не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду. У протилежному випадку відповідне кримінальне провадження вважається таким, що предметно підсудне Вищому антикорупційному суду і до нього, виходячи із абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК, не застосовуються загальні правила, передбачені абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК.
7. Застосовуючи зазначений підхід до обставин, установлених під час вирішення у порядку ст. 34 КПК клопотання захисника ОСОБА_9, колегія суддів ураховує таке.
(§1) Відповідність вимозі до сторони обвинувачення
8. Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (далі - Закон №100-IX), якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП (п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції, чинній з 22.09.2019).
8.1. Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні №42016000000003393 від 16.11.2016 відносно ОСОБА_14 видно, що 07.12.2022 детективом Національного антикорупційного бюро України складено та підписано, а прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підписано та затверджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 14, т. 13 а. с. 184).
8.2. Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003393, розпочатому 16.11.2016 до дня набрання 22.09.2019 чинності Законом №100-IX, здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП, таке провадження відповідає вимозі до сторони обвинувачення як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.
(§2) Відповідність вимозі до правової кваліфікації
9. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст.33-1 КПК).
9.1. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК).
9.2. Тому, Вищому антикорупційному суду підсудні ті кримінальні провадження, які здійснюються щодо вчинення хоча б одного з кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачена однією зі ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК (у випадку вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем) чи ст. ст. 206-2, 209, 210, 211, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК.
9.3. Беручи до уваги те, що кримінальне провадження №42016000000003393 стосується вчинення, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_14, як одним із керівників структурного підрозділу злочинної організації, разом з іншими високопосадовими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 209 КК, посилання на норми щодо відповідальності за які міститься у ч. 1 ст. 33-1 КПК та примітки до ст. 45 КК, вказане провадження відповідає вимозі до правової кваліфікації як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.
(§3) Відповідність вимозі до наявності умов
10. У п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
10.1. П. 1 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає перелік посад, вчинення кримінального правопорушення під час зайняття будь-якої з них відносить кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду. Зокрема, в абз. 1 переліку вказані посади Президента України, повноваження якого припинено, народного депутата України, Прем`єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника та заступника міністра, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника та заступника, Прем`єр-міністра України та інші; в абз. 6 зазначеного переліку вказані посади прокурорів органів прокуратури, зазначених у п. п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», серед яких зазначено і посаду Генерального прокурора.
10.2. Поруч із зазначеним, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу...).
10.2.1. П`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату закінчення вчинення інкримінованих ОСОБА_14 кримінальних правопорушень (2014), виходячи із вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», (1218,00 грн х 500) становив 609 000,00 грн.
10.2.2. Оскільки у кримінальному провадженні №42016000000003393 йдеться про завдання збитків в розмірі загалом 11 914 388 623,75 грн, то зазначена сума в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
10.3. При цьому у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК для цілей визначення критеріїв здійснення досудового розслідування детективами НАБУ та подальшого можливого визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом застосовується поняття «кримінальне правопорушення».
10.3.1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК).
10.3.2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп (ч. 4 ст. 28 КК).
10.3.3. Тобто закон про кримінальну відповідальність допускає вчинення кримінального правопорушення злочинною організацією, що відображено у Розділі VI КК, у якому визначено форми такої співучасті, види співучасників, а також вчинення кримінальних правопорушень злочинною організацією.
10.3.4. Отже, умови ч. 1 ст. 33-1 КПК для цілей визначення підсудності справ за Вищим антикорупційним судом будуть дотримані, коли одне із кримінальних правопорушень, до яких відсилає норма ст. 33-1 КПК, буде вчинене за участю хоча б одного із суб`єктів, передбачених у п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК, при тому, що решта співучасників може не займати посади, визначені у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, якщо дії всіх членів злочинної організації охоплені єдиним умислом.
10.4. Із огляду на наведене, а також те, що зі змісту обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_14, убачається, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в результаті яких завдано шкоду Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», ПАТ «Аграрний Фонд», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на загальну суму 11 914 388 623,75 грн у складі злочинної організації організатором якої був колишній Президент України, а керівниками структурних підрозділів та учасниками, зокрема, були Прем`єр-міністр України, Генеральний прокурор України, заступники міністрів, голова правління НАК «Нафтогаз України», керівники банків та інші високопосадові особи, кримінальне провадження №42016000000003393 відповідає вимозі до наявності умов як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.
10.4.1. Тому, на думку колегії суддів, кримінальне провадження №42016000000003393 (1) стосується доводів про вчинення кримінального правопорушення за участі ОСОБА_14 як одного з керівників структурного підрозділу злочинної організації, створеної колишнім Президентом України разом з іншими високопосадовцями, перелік яких наведено у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, у складі злочинної організації, а також (2) у цьому кримінальному провадженні йдеться про кримінальне правопорушення, вчинене злочинною організацією, організованою колишнім Президентом України та з участю великої кількості високопосадовців і правоохоронного органу (Генерального прокурора), розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (11 914 388 623,75 грн), що відповідає умові, зазначеній у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.
10.4.2. Отже, обставини кримінального провадження №42016000000003393 стосуються відразу двох умов, передбачених п. п. 1-2 ч. 5 ст. 216 КПК, що свідчить про його відповідність вимозі до наявності умов як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.
(§4) Висновки
11. Таким чином, оскільки кримінальне провадження №42016000000003393 одночасно відповідає вимогам до сторони обвинувачення, правової кваліфікації та наявності умов, то воно предметно підсудне Вищому антикорупційному суду.
12. При цьому доводи захисника ОСОБА_9, що ОСОБА_14 не належить до суб`єктів, перелік яких наведено в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, тобто відсутня умова підсудності, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, колегія суддів відхиляє як такі, що за змістом ст. 33-1 КПК не мають жодного правового значення для цілей визначення суду, якому підсудне кримінальне провадження, оскільки зі змісту обвинувального акта видно, що інші співучасники є такими суб`єктами.
13. За наведених вище обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи клопотання захисника, у зв`язку з чим у його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ч. 1 ст. 32, ст. 33, ст. 33-1, ст. 34, ст. 110, ст. 216, ч. 2 ст. 369, ст. ст. 370, 371, 372, 376, 424, ч. 4 ст. 532, п. 20-2 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника про направлення кримінального провадження №42016000000003393 від 16.11.2016 з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6