Document No. 109625712

17 березня 2023 року Справа №991/6143/21

Провадження №11-кп/991/38/23

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №520020000000000442.

Захисник ОСОБА_3 посилалася на те, що існує необхідність негайного звільнення ОСОБА_2 з-під варти і зміни йому запобіжного заходу на більш м`який - заставу, оскільки:

1. при призначенні ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, з яким пов`язана зміна запобіжного заходу на тримання від вартою, суд першої інстанції не врахував, зокрема, даних щодо особи обвинуваченого, який є інвалідом війни другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС і страждає на ряд важких захворювань;

2. відсутній ризик переховування ОСОБА_2 від суду, адже із моменту вчинення інкримінованих злочинів минуло дев`ять років, протягом яких він не ухилявся ні від органу досудового розслідування, ні від суду, маючи до 07.05.2020 паспорт громадянина України для виїзду за кордон не використав його і не залишив територію України, із початку військової агресії російської федерації не скористався новими можливостями і не втік за кордон, в тому числі, і після виступу в судових дебатах прокурора та заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу.

Просила змінити ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили із тримання під вартою на заставу у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336 320 грн, яка внесена за обвинуваченого 12.05.2020 ОСОБА_4 відповідно до платіжного доручення №5407483011 (#495407483011) від 12.05.2020.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного від 17.03.2023 частково задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, змінено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, та зобов`язано ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та носити електронний засіб контролю.

Проте, не погоджуючись із цією ухвалою, вважаю за необхідне викласти окрему думку.

При розгляді вищевказаного клопотання колегії суддів слід було врахувати такі обставини провадження та норми права.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Із положень ч.1 ст.177 КПК України вбачається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України та призначено йому покарання за: ч.5 ст.27 ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта господарювання, на строк три роки, зі штрафом у розмірі 600 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить 10 200 грн; ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить, 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посаду керівника суб`єкта господарювання строком на один рік. На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_2 від покарання за ч.1 ст.366 КК України. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ухвалено обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. У порядку, передбаченому ч.5 ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його затримання за цим вироком до набрання ним законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Також змінено обвинуваченому обраний запобіжний захід на тримання під вартою.

Рішення щодо зміни запобіжного заходу суд першої інстанції мотивував існуванням ризику переховування обвинуваченого від суду, що обумовлюється суворістю призначеного покарання у виді позбавлення волі, можливістю нелегального перетину кордону в умовах, викликаних агресією російської федерації проти України, неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи суворість призначеного ОСОБА_2 покарання, обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку у суді першої інстанції, вважаю, що ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, встановлений судом першої інстанції, не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Відтак, помилковими є доводи клопотання про те, що відсутній ризик переховування ОСОБА_2 від суду.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Водночас підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Із тексту клопотання вбачається, що новою підставою задля зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 визначено стан його здоров`я.

Проте посилання захисника на наявність у обвинуваченого другої групи інвалідності, статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС і наявності ряду важких захворювань, не можна вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як будь-яких даних про те, що він за станом здоров`я не може перебувати в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або що йому не можуть надати належну медичну допомогу у цій установі, стороною захисту не надано.

Враховуючи наведене, жоден інший запобіжний захід, окрім тримання ОСОБА_2 під вартою, не здатен забезпечити його подальшу належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеному ризику.

Із огляду на це необґрунтованими є доводи клопотання про наявність підстав для звільнення обвинуваченого з-під варти і зміни йому запобіжного заходу на більш м`який.

Відтак, приходжу до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід було залишити без задоволення.

Суддя: ОСОБА_1