- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 757/27116/19-к
провадження №11-сс/991/222/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі особи, якою подано апеляційну скаргу - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 р. про повернення скарги на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256, -
ВСТАНОВИЛА:
13 березня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с. 61-75), яку того ж дня призначено до апеляційного розгляду (а.с. 77).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді адвокату ОСОБА_6 повернуто скаргу на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним дослідженням всіх обставин, а висновки суду, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам провадження. Захисник зазначає, що слідчий суддя вірно встановив, що 15.11.2019 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 виділені з кримінального провадження № 42014000000000256 у провадження № 42019000000002426, яке того ж дня об`єднано з кримінальним провадженням № 12014240210000616 від 27.08.2014 р. Таким чином, у нього були всі необхідні та достатні докази того, що ОСОБА_7 є підозрюваним у провадженні № 12014240210000616, досудове розслідування у якому здійснюється детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, відтак, дана справа підсудна Вищому антикорупційному суду. Крім того, Вищий антикорупційний суд вже неодноразово розглядав скарги в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12014240210000616, та жодного разу питань щодо підсудності даного провадження не виникало. Крім того, скаргу, що була предметом розгляду слідчого судді, передано до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2022 р., згідно з якою підслідність у кримінальному провадженні № 42014000000000256 визначено за детективами НАБУ, а тому судовий контроль за дотриманням прав та свобод осіб має здійснюватися саме Вищим антикорупційним судом. Вважає, що слідчий суддя не дослідив обставини на підтвердження того, що дана справа є підсудною Вищому антикорупційному суду, та дійшов хибного висновку про повернення скарги.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Додатково зазначив, що його скарга в інтересах ОСОБА_7 надійшла на розгляд до Вищого антикорупційного суду саме на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, відтак, судовий контроль за дотриманням прав та інтересів ОСОБА_7 повинен здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
Підозрюваний ОСОБА_7, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався. Зі слів його захисника ОСОБА_6, наразі він перебуває за кордоном, проте, обізнаний про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Прокурор САП ОСОБА_8 засобами електронного зв`язку направив клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності у зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях, та додатково зазначив, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить належних доводів, які б були підставою для скасування або зміни судового рішення (а.с. 96-98).
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вищевказаних учасників провадження.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 26.05.2019 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256 від 10.04.2014 р.
01.03.2023 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 р. до Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, в обґрунтування якої адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення норм КПК України, зокрема здійснення досудового розслідування неуповноваженим суб`єктом, відсутність обов`язкових реквізитів та неналежне обґрунтування цього процесуального рішення, стверджував про наявність підстав для скасування постанови про зупинення досудового розслідування.
21.02.2019 року у кримінальному провадженні № 42014000000000256 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, відповідно до листа прокурора САП Офісу Генерального прокурора № 16/1/1-25851-20 від 21.05.2020 р., 15.11.2019 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 виділені з кримінального провадження № 42014000000000256 у провадження № 42019000000002426, яке того ж дня об`єднане з кримінальним провадженням № 12014240210000616 від 27.08.2014 р.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про її повернення адвокату ОСОБА_6, оскільки зміст останньої та матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про підсудність кримінального провадження № 42014000000000256 Вищому антикорупційному суду. Водночас, на переконання слідчого судді, відомості щодо суб`єкта кримінального правопорушення та його кваліфікацію, які могли б свідчити про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду за правилами ст. 331 КПК України, наразі є неактуальними, оскільки матеріали стосовно зазначеного суб`єкта були виділені в окреме провадження, а інші матеріали у розпорядженні слідчого судді відсутні.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що на момент звернення зі скаргою адвокат ОСОБА_6 був захисником підозрюваного ОСОБА_7 у провадженні та належав до суб`єктів оскарження, втім, враховуючи, що матеріали стосовно ОСОБА_7 виділені в окреме провадження, то наразі відомості щодо процесуального статусу ОСОБА_6 у провадженні № 42014000000000256 відсутні.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_6, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про зупинення досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Отже, скарги на рішення слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Як вбачається з наявних матеріалів, 21.02.2019 року у кримінальному провадженні № 42014000000000256 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 13).
20.04.2019 року прокурором першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних ДБР, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256 у зв`язку з невстановленням місця перебування підозрюваного ОСОБА_7 та оголошенням його 21.02.2019 року у розшук (а.с. 12-13).
26.05.2019 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на вищевказану постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256 від 10.04.2014 р. (а.с. 1-54).
У строки, визначені КПК України, скарга розглянута не була.
07.09.2020 року адвокат ОСОБА_6 подав до Печерського районного суду м. Києва клопотання про передачу його скарги на розгляд до Вищого антикорупційного суду, оскільки листом прокурора Офісу Генерального прокурора № 16/1/1-25851-20 від 21.05.2020 р. підтверджено, що матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 15.11.2019 року виділені з кримінального провадження № 42014000000000256 у кримінальне провадження № 42019000000002426, яке того ж дня об`єднане з провадженням № 12014240210000616 від 27.08.2014 р. В подальшому, постановою першого заступника Генерального прокурора підслідність у провадженні № 12014240210000616 визначена за детективами НАБУ (а.с. 40-42).
21.11.2022 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування постанови у кримінальному провадженні № 42014000000000256 передано на розгляд до Вищого антикорупційного суду (т. 1 а.с. 50-51).
Постановляючи ухвалу про повернення скарги, поданої в інтересах ОСОБА_7 на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256, слідчий суддя дійшов висновку, що ані скарга адвоката ОСОБА_6, ані інші матеріали справи не містять відомостей, які могли б свідчити про підсудність провадження № 42014000000000256 Вищому антикорупційному суду. При цьому, слідчий суддя наголосив, що відомості щодо суб`єкта кримінального правопорушення та його кваліфікацію, які могли б свідчити про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду за правилами ст. 331 КПК України, є неактуальними, оскільки матеріали стосовно суб`єкта були виділені в окреме провадження, а інші матеріали у розпорядженні слідчого судді відсутні.
Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Так, належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 331 КПК України, зокрема, належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті.
Зі змісту скарги до слідчого судді та апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 встановлено, що останній, посилаючись на лист прокурора САП Офісу Генерального прокурора № 16/1/1-25851-20 від 21.05.2020 р., наголошує на підсудності його скарги на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256 Вищому антикорупційному суду.
Натомість, з вказаного листа вбачається, що 15.11.2019 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 виділені з провадження № 42014000000000256 у провадження № 42019000000002426, яке того ж дня об`єднане з провадженням № 12014240210000616 від 27.08.2014 р. Зазначені рішення приймались прокурором першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату ДБР ОСОБА_9 . У подальшому, постановою першого заступника Генерального прокурора від 18.11.2019 р. підслідність у провадженні № 12014240210000616 визначена за детективами НАБУ (а.с. 40-42).
Таким чином, адвокат ОСОБА_6 стверджує про підсудність його скарги Вищому антикорупційному суду, посилаючись на підслідність НАБУ кримінального провадження № 12014240210000616, хоча предметом оскарження є постанова прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256.
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили про підсудність кримінального провадження № 42014000000000256 Вищому антикорупційному суду. Під час апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_6 жодних доказів на підтвердження таких доводів надано не було.
У відповідності до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За змістом апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_6 наголошує на тому, що оскільки підслідність кримінального провадження № 12014240210000616, в якому ОСОБА_7 є підозрюваним, визначена за НАБУ, то його скарга, подана в інтересах останнього в рамках провадження № 42014000000000256, також підсудна Вищому антикорупційному суду.
Втім, зазначені доводи є неспроможними, оскільки скарга адвоката ОСОБА_6 подана в межах кримінального провадження, відомості щодо підслідності якого в матеріалах справи відсутні. При цьому, під час апеляційного розгляду адвокат повідомив, що кримінальне провадження № 42014000000000256 перебуває на стадії підготовчого судового засідання в Шевченківському районному суді м. Києва.
Відтак, до скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову прокурора, винесену у кримінальному провадженні № 42014000000000256, не можуть автоматично застосовуватися правила підсудності іншого кримінального провадження - № 12014240210000616, досудове розслідування у якому дійсно здійснюється НАБУ.
Крім того, як правильно зазначено в оскаржуваній ухвалі, відомості щодо суб`єкта кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, які могли б свідчити про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду за правилами ст. 331 КПК України, наразі є неактуальними, оскільки матеріали стосовно ОСОБА_7 були виділені в окреме провадження, а інші матеріали у розпорядженні слідчого судді були відсутні. Відсутні такі матеріали і в розпорядженні суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, не вирішуючи наперед питання щодо підсудності скарги, колегія суддів виходить з того, що докази, які б підтверджували, що до провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на постанову прокурора Генеральної прокуратури України від 20.04.2019 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000256 застосовні критерії, визначені у ч. 5 ст. 216 КПК України, що надало б змогу суду апеляційної інстанції дійти висновку про необґрунтованість ухвали слідчого судді про повернення скарги у зв`язку з її непідсудністю Вищому антикорупційному суду, наразі відсутні.
Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді про те, що після виділення матеріалів відносно ОСОБА_7 в окреме провадження № 12014240210000616 відомості щодо процесуального статусу адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42014000000000256 відсутні.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги про те, що скарга в інтересах ОСОБА_7 надійшла на розгляд до Вищого антикорупційного суду саме на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, а відтак судовий контроль за дотриманням прав та інтересів ОСОБА_7 повинен здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, колегія суддів зазначає, що зазначену скаргу передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду на підставі п.п. 3 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (а.с. 51). Водночас, норма, на яку безпосередньо посилається слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 в своїй ухвалі від 21.11.2022 р., застосовується до клопотань та скарг, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Водночас, у кримінальному провадженні № 42014000000000256 досудове розслідування здійснювалося слідчими ДБР, а процесуальне керівництво - прокурором Генеральної прокуратури України. Відтак, п.п. 3 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України не є підставою для направлення скарги адвоката ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4