- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
УХВАЛА
17 березня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільних позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника цивільних позивачів ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
обвинуваченого ОСОБА_13,
представника цивільного відповідача ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168, за обвинуваченням:
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_9 подано заяву про відвід від участі в розгляді даного обвинувального акта прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 . В обґрунтування заявленого відводу захисник посилається на наявність у сторони захисту об`єктивних сумнівів в неупередженості прокурора через його висловлювання, зроблені в судових засіданнях, а також на приховування матеріалів досудового розслідування як від захисту, так і від суду.
З приводу висловлювань прокурора захисник вказує, що 23.02.2023 у судовому засіданні під час розгляду клопотань сторони захисту прокурор ОСОБА_5 дозволив собі некоректні висловлювання в адресу ОСОБА_13, з яких вбачається наявність у прокурора сталої думки щодо винуватості підзахисного. Вказане свідчить про порушення прокурором принципу презумпції невинуватості, оскільки у відношенні ОСОБА_13 немає обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.
Поряд з цим, на твердження захисника, про упередженість прокурора у даному кримінальному провадженні свідчать ті обставини, що стороною обвинувачення під час виконання вимог ст. 290 КПК України свідомо були приховані від сторони захисту деякі матеріали досудового розслідування, що можуть бути використані захисниками для доказування невинуватості ОСОБА_13 . Так, під час ознайомлення з матеріалами судової справи, в рамках якої розглядалося клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168, встановлено, що до відповідного клопотання у якості додатків були долучені листи уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора від 07.06.2022 та 21.07.2022 щодо повернення на доопрацювання проектів повідомлення про підозру. Однак такі листі і проекти повідомлень про підозру стороні захисту для ознайомлення не надавалися. З метою отримання доступу до таких документів захисником направлено адвокатський запит на адресу прокурора ОСОБА_5 . Втім останнім відмовлено у наданні документів для ознайомлення.
Враховуючи вищезазначене, посилаючись на приписи кримінального процесуального законодавства України та рішення Європейського суду з прав людини, захисник зазначає, що прокурор ОСОБА_5 свідомо та тривалий час порушує загальні засади кримінального провадження такі як: законність, презумпція невинуватості, забезпечення права на захист. З огляду на вказані обставини та на обвинувальний ухил прокурора, у захисту виникають об`єктивні сумніви в його неупередженості, що є підставою для відводу прокурора ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 подану заяву про відвід прокурора підтримав та додатково зазначив, що прокурором ОСОБА_5 некоректні висловлювання з порушенням презумпції невинуватості в адресу підзахисного мали місце не лише 23.02.2023, а і на стадії досудового розслідування під час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_13 . Також безпосередньо в минулому судовому засіданні - 08.03.2023, коли коментував відсутність підзахисного в суді. Такі суб`єктивні висловлювання прокурора, на переконання захисника, вчиняються останнім з метою формування у суду передчасної позиції щодо винуватості ОСОБА_13 . Окремо захисником також наголошено на порушенні прокурором права на захист обвинуваченого шляхом унеможливлення здійснення захисту ОСОБА_13 обраним останнім захисником - адвокатом ОСОБА_15 . Так, прокурором на стадії досудового розслідування заявлялися клопотання про видалення захисника із зали судових засідань та відвід захиснику. З огляду на викладені обставини захисник вважає дії прокурора ОСОБА_5 упередженими, вчинюваними з обвинувальним ухилом, а тому просить заяву задовольнити та відвести ОСОБА_5 від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 .
Захисник ОСОБА_10 підтримав заяву захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора та зазначив, що прокурор ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування і судового розгляду постійно перекручує існуючі факти, не надає доказів своїм твердженням, дозволяє висловлювання вини підзахисного, що є порушенням приписів КПК України, а тому в його діях вбачається упередженість.
Захисник ОСОБА_11 також підтримав заяву про відвід. Надав пояснення з приводу того, що заява є обґрунтованою і заявлена з інших підстав, ніж попередня заява про відвід прокурора ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_16 підтримала заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 та додатково зазначила, що вона заявлена не через виконання прокурором своїх професійних обов`язків, а саме через систематичне порушення права на захист обвинуваченого та порушення презумпції невинуватості. Просила заяву про відвід прокурора задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав позицію захисників та просив відвести прокурора ОСОБА_5 від подальшої участі у розгляді обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти заявленого відводу. Вказав, що його висловлювання, надані у судовому засіданні, жодним чином не свідчать про упередженість. Виказування ним відповідних слів є його баченням подій, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та ніяк не суперечать принципам кримінального процесуального законодавства. Водночас прокурор вказав на ті обставини, що наведені стороною захисту доводи є практично аналогічними тим, що оцінювалися попередньою колегією суддів, та у задоволенні яких відмовлено.
Представник цивільних позивачів ОСОБА_8 в наданих поясненнях зазначив, що твердження прокурора, висловлені в судових засіданнях, ніяким чином не порушують принципу презумпції невинуватості. Рішення, на які посилається захисник у своїй заяві, стосуються заборони робити відповідні висловлювання безпосередньо судом під час розгляду справи та прокурором для публічності. Також надав пояснення стосовно заявленого прокурором відводу захиснику та вказав, що існував конфлікт інтересів, а дії прокурора були правомочні, що підтверджено рішенням суду. Зазначив, що КПК України не містить такого виду документу, як проєкт процесуального рішення, а тому такі відомості не повинні відкриватися та надаватися для ознайомлення стороні захисту. Вважає заяву про відвід прокурора безпідставною та спрямованою на затягування процесу. Просив відмовити у її задоволенні.
Цивільні позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення заяви про відвід прокурора.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_14 заперечував проти відводу прокурора ОСОБА_5 . Просив залишити заяву без задоволення.
Дослідивши заяву про відвід та долучені до неї матеріали, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду.
Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Підстави для відводу прокурора визначені ст. 77 КПК України.
Так, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, ним визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, - існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Поряд з цим частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Стаття 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачеє, що прокурор зобов`язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Водночас відповідно до Керівних принців ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють суб`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, 13).
Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування й в судовому провадженні (ст. 36 КПК), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Водночас норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
У судовому засіданні встановлено, що підставою для звернення захисника із заявою про відвід прокурора стало висловлювання ОСОБА_5, сказане ним 23.02.2023 під час судового засідання з розгляду клопотань сторони захисту, яке, на твердження захисника, порушує одну із загальних засад кримінального провадження - презумпцію невинуватості.
Оцінивши наведену тезу, колегія суддів не може погодитися з позицію сторони захисту про наявність в відповідній поведінці прокурора явних ознак упередженості з огляду на таке.
Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, затверджувати обвинувальний акт, самостійно складати обвинувальний акт та звертатися до суду з обвинувальним актом (ч. 1, п. 13, 14 ч. 2).
Частина 4 статті 110 КПК України зазначає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що обвинувальний акт погоджений і затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду, суд дійшов висновку, що висловлювання прокурора, які захистом сприймаються як порушення презумпції невинуватості, є лише позицією останнього, сформованою на підставі вивчення та аналізу матеріалів досудового розслідування. Вказана позиція прокурора корелюється з приписами КПК України щодо його повноважень, а отже, виконання ним законодавчо визначених процесуальних обов`язків не може визнаватися упередженістю по відношенню до особи.
Щодо додаткових посилань захисників на висловлювання прокурора під час досудового розслідування та на заявлення прокурором відводу адвокату ОСОБА_15, суд зазначає, що оцінка даним обставинам вже надавалася в судових рішеннях від 02.12.2022 та 28.11.2022, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Тому звернення стороною захисту на них додаткової уваги є безпідставним та не береться судом до уваги при вирішенні заяви про відвід від 17.03.2023.
З приводу не надання стороні захисту усіх матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України та відмови прокурора надати для ознайомлення листи уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора від 07.06.2022 та 21.07.2022, в яких мова йде про надсилання на доопрацювання проектів повідомлення про підозру та самих таких проектів про підозру, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
Частина 2 даної статті зазначає, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 99 КПК України визначає документ як спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.
З сукупного аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем не віднесено до доказів, які повинні надаватися стороні захисту, проекти будь-яких процесуальних рішень, документів, чорнеток, які були створені стороною обвинувачення під час досудового розслідування кримінального провадження. На переконання суду, такі матеріали носять виключно організаційний характер та покликані сприяти виконанню завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Таким чином, під час розгляду заяви про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, судом не встановлено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а тому заява захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 75 -80, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 (справа № 991/5573/22).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_17
Судді
ОСОБА_18