Document No. 109729043

справа № 991/1991/23

провадження № 1-кс/991/2023/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«08» березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов`язків стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов`язків стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП ОГП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що 19 травня 2022 року працівник поліції склав протокол відносно ОСОБА_6 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого надав йому номер мобільного телефону знайомого юриста, якийможе надати юридичну допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді. В подальшому, 20 травня 2022 року, ОСОБА_6 зателефонував за наданим йому номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_4, який під час цієї розмови представився помічником адвоката, і повідомив останньому обставини складання стосовно нього такого протоколу, після чого ОСОБА_4 запропонував свої юридичні послуги, на що той погодився. В подальшому, після отримання 20 травня 2022 року ОСОБА_6 судової повістки про його виклик як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для участі у судовому засіданні у справі №552/2083/22 під головуванням судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_7, він повідомив про це ОСОБА_4, після чого у останнього виник умисел на підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_7 за вчинення ним дій в інтересах ОСОБА_6, зокрема ухвалення рішення у справі на користь останнього. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 вирішив використати особисті зв`язки з адвокатами. 08 червня 2022 року в ході особистої зустрічі із ОСОБА_6 . ОСОБА_4 переконав його, що із суддею ОСОБА_8 питання попередньо узгоджено та у завуальованій формі повідомив ОСОБА_6 про необхідність надання 2000 доларів США, з яких неправомірна вигода судді становить 1700 доларів США, а 300 доларів США призначається безпосередньо йому за юридичні послуги. Не пізніше 14 червня 2022 року ОСОБА_4, на виконання свого злочинного умислу, з метою маскування отримання неправомірної вигоди як гонорару за надані адвокатом юридичні послуги, залучив до вчинення злочину ОСОБА_9, якому довів до відома зміст його попереднього спілкування із ОСОБА_6 та запропонував йому прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду, після чого 14 червня 2022 року ознайомився в Київському районному суді м. Полтави з матеріалами судової справи №552/2083/22. 15 липня 2022 року ОСОБА_4 під час спілкування із ОСОБА_6 через додаток «Viber» повідомив останнього про необхідність надання плати за юридичні послуги у сумі 300 доларів США (приблизний еквівалент 10 000 грн), а 16 липня 2022 року отримав від ОСОБА_6 8000 грн як частину із заздалегідь обумовленої суми оплати за надання юридичних послуг, наголосивши при цьому, що неправомірну вигоду для судді ОСОБА_7 необхідно надати до початку серпня 2022 року. 27 липня 2022 року, продовжуючи підбурювати ОСОБА_6 до вчинення злочину, ОСОБА_4, діючи узгоджено із ОСОБА_9, зателефонував ОСОБА_6 та запитав, чи вдається йому зібрати всю суму неправомірної вигоди у розмірі 1700 доларів США до 02 серпня 2022 року, повідомивши, що він вже переговорив із суддею ОСОБА_7 та домовився про ухвалення рішення на його користь в обмін на неправомірну вигоду, а 17 серпня 2022 року у ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_9, що зв`язувався із ОСОБА_6 та нагадував йому про необхідність передачі неправомірної вигоди. 18 серпня 2022 року ОСОБА_4, діючи спільно з ОСОБА_9, зустрівся з ОСОБА_6 та надав останньому проект договору про надання правової допомоги між ним та ОСОБА_9 . Вартість виконаних адвокатом робіт згідно з договором становила 80000 грн, у тому числі гонорар успіху 60000 грн, які, як пояснив ОСОБА_4, є еквівалентом заздалегідь обумовленої суми у 2000 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 повідомив про обізнаність адвоката ОСОБА_9 щодо запланованих дій, а тому подальше спілкування ОСОБА_6 буде відбуватися також безпосередньо із вказаним адвокатом. 23 серпня 2022 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6, що вирішення питання правовим шляхом, не надаючи неправомірної вигоди, не можливо, а залишок суми, яку ОСОБА_6 має надати, становить 1800 доларів США, і, що крайнім строком для передачі неправомірної вигоди є 25 серпня 2022 року. Також в ході цієї зустрічі ОСОБА_9 надав ОСОБА_6 не підписаний договір про надання правничої допомоги без дати, у якому сторонами були ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_9, загальна вартість виконаних адвокатом робіт згідно з договором становила 80000 грн, з яких 8000 грн - авансовий платіж, а 72000 грн - гонорар успіху, який повертається у разі неможливості адвокатом виконати договір. 29 серпня 2022 року ОСОБА_9 додатково зателефонував ОСОБА_6 та наголосив щоб той не затягував із наданням неправомірної вигоди. Такими своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_9 переконали ОСОБА_6 у тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_7, його притягнуть до адміністративної відповідальності, сформувавши цим у ОСОБА_6 впевненість щодо необхідності передачі грошових коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а також у їх дійсному намірі в подальшому передати ці кошти судді ОСОБА_7 як неправомірну вигоду. 07 вересня 2022 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1800 доларів США та, вживаючи заходів конспірації, надав ОСОБА_6 договір правничої допомоги від 14 червня 2022 року №17 із копіями документів, що підтверджують право ОСОБА_9 на зайняття адвокатською діяльністю, та наполіг на тому, щоб ОСОБА_6 підписав цей договір. Але, в подальшому, у зв`язку з обставинами, які не залежали від волі ОСОБА_4 та ОСОБА_9, останні не виконали взяті на себе зобов`язання щодо передачі судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 отриманої від ОСОБА_6 неправомірної вигоди. Постановою цього судді від 08 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а 09 вересня 2022 року ОСОБА_10 повернув ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, при цьому запропонував ОСОБА_6 подати апеляційну скаргу, за задоволення якої надати неправомірну вигоду судді Полтавського апеляційного суду. Для реалізації цього злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 вирішили залучити до скоєння кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_11, який, як було їм відомо, підтримував дружні відносини із суддями Полтавського апеляційного суду, в зв`язку з чим 08 вересня 2022 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_11 прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду. 13 вересня 2022 року ОСОБА_9, діючи спільно з ОСОБА_4 і ОСОБА_11, подав до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а 29 вересня 2022 року повідомив ОСОБА_6, що апеляційна скарга потрапила на розгляд судді ОСОБА_12, а для її задоволення необхідно до 30 вересня 2022 року передати неправомірну вигоду у сумі 1800 доларів США, яка буде надана судді ОСОБА_12 . 21 жовтня 2022 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 про необхідність невідкладно надати грошові кошти, оскільки з суддею ОСОБА_12 вже досягнуто домовленості, а 24 жовтня 2022 року повідомив про необхідність передати частину неправомірної вигоди. 26 жовтня 2022 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США та повідомив, що решту неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США потрібно передати не пізніше 10 або 11 листопада 2022 року, а на наступний день підтвердив саме 10 листопада 2022 року. У період з 26 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року ОСОБА_9 передав ОСОБА_4, який у свою чергу передав ОСОБА_11 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_6 як частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_12, а 10 листопада 2022 року ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1500 доларів США як другу частину неправомірної вигоди та передав їх ОСОБА_4, який 11 листопада 2022 року передав грошові кошти у сумі не менше 1000 доларів США ОСОБА_11 для подальшого їх надання судді ОСОБА_12 за скасування постанови. 14 листопада 2022 року у ході телефонного спілкування ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_4, що погодив із суддею ОСОБА_12 скасування постанови судді першої інстанції. У подальшому, у зв`язку із обставинами, які не залежали від воді ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, останні не виконали взяті на себе зобовязання щодо передачі судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_12 отриманої від ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

При цьому, прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зі свого боку виконали усі дії, які вважали необхідними для реалізації спільного злочинного умислу, направленого на пособництво ОСОБА_13 надати неправомірну вигоду, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

15 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 та ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Прокурор стверджує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2022 року у справі №991/6440/22, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 16 січня 2023 року, а із 17 січня 2023 року до 16 лютого 2023 року заборонено залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2,з покладенням обов`язків на строк до 16 лютого 2023 року.

Ухвалою слідчого судді від 10 лютого 2023 року у справі №991/1187/23 продовжено до 13 березня 2023 року (з певними виключеннями та уточненнями) строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання з забороною залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На переконання органу досудового розслідування, оскільки 02 березня 2023 року стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, виконання якої ще не завершено, а для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисту може знадобитися тривалий час, продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 та закінчення стосовно нього 13 березня 2023 року терміну дії запобіжного заходу, то на даний час наявна обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов`язків на ОСОБА_4 на два місяці.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Зазначив, що 02 березня 2023 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкритті матеріали, відповідно, строк досудового розслідування тепер не спливає, але строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_4 закінчується 13 березня 2023 року. Враховуючи необхідність певного часу стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення просить продовжити стосовно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час. Звернув увагу, що такий запобіжний захід, як і покладені на підозрюваного обов`язки не є для останнього обтяжливими. Крім того, зазначив, що нічний домашній арешт може бути використаний органом досудового розслідування для вручення ОСОБА_4 певних процесуальних документів у разі його відмови у їх отриманні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на допущення стороною обвинувачення формального підходу для доведення твердження про продовження існування зазначених ними в клопотанні ризиків, використовуючи при цьому практично ідентичні твердження, котрі були викладені під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання особи під домашнім арештом. Звернув увагу слідчого судді на те, що після застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, останній жодних дій, які б свідчили про намір переховуватися від органів досудового розслідування не вчинив, а навпаки демонстрував належну процесуальну поведінку та сумлінне виконання покладених на нього обов`язків, що також слугує спростуванням аргументів сторони обвинувачення про продовження існування ризиків. Додатково зазначив про відсутність у ОСОБА_4 та його близьких родичів майнових ресурсів, які можна було б використати з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки таке майно було арештовано слідчим суддею в межах цього кримінального провадження. Також, в обґрунтування своїх доводів адвокат послався на те, що оскільки їх було повідомлено про завершення досудового розслідування, то обвинуваченням уже визнано зібранні докази достатніми, в тому числі і процесуально зафіксовані показання свідків. Разом з цим, для нівелювання ризику впливу на свідків до їх допиту в суді, на переконання адвоката буде достатнім застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання з покладенням на нього відповідного обов`язку, що встановить баланс між інтересами кримінального провадження та правами підозрюваного, який за час застосування до нього запобіжного заходу, жодних дій, що свідчили б про його наміри вливу на свідків не вчиняв. В зв`язку з цим, враховуючи зазначене вище, на переконання сторони захисту, стримуючим фактором та гарантом належної процесуальної поведінки підозрюваного, і водночас запобіжним заходом, який буде відповідати його меті призначення - буде слугувати особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника та зазначив, що домашній арешт у нічний час спричиняє йому певні обтяження у відвідуванні рідних та незручності, пов`язанні з виконанням професійних обов`язків.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року, в якому, зокрема, ОСОБА_4 15 грудня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 та ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2022 року у справі №991/6440/22, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 16 січня 2023 року, а із 17 січня 2023 року до 16 лютого 2023 року заборонено залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2,з покладенням обов`язків на строк до 16 лютого 2023 року, а саме:прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 від 07 лютого 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року продовжено до трьох місяців, тобто до 13 березня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді від 10 лютого 2023 року у справі №991/1187/23 продовжено до 13 березня 2023 року (з певними виключеннями та уточненнями) строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання з забороною залишати житло у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 та покладених на нього обов`язків, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершеню досудового розслідування.

Щодо обґрунтованості підозри.

Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, за відсутності об`єктивних (наявних на час розгляду) підстав для відступлення від своїх висновків, які були зроблені в ухвалах від 16 грудня 2022 року (справа №991/6440/22) та 10 лютого 2023 року (справа №991/1187/23), слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється (міг вчинити) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 та ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Щодо наявності ризиків.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Перевіряючи наявність вказаних прокурором ризиків на час розгляду цього клопотання, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання особи під домашнім арештом та покладених обов`язків, на моє переконання, необхідно враховувати поведінку підозрюваного під час дії запобіжного заходу, складність справи, інкриміновані склади злочинів, проведені слідчі дії органом досудового розслідування тощо.

Як убачається з ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 та 10 лютого 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час, стороною обвинувачення було доведено наявність існування трьох ризиків, передбачених п.п 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оскільки 02 березня 2023 року стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, виконання якої ще не завершено, а для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисту може знадобитися тривалий час, що перешкоджає закінченню досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до спливу строку дії ухвали слідчого судді від 10 лютого 2023 року про продовження ОСОБА_4 застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час, прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії такого запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків, посилаючись при цьому на існування уже лише двох ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, існування яких було доведено прокурором раніше, що підтверджується ухвалами слідчого судді від 16 грудня 2022 року (справа №991/6440/22) та 10 лютого 2023 року (справа №991/1187/23).

Враховуючи складність даного кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушень, що розслідуються у ньому, кількість його учасників, наявність обґрунтованої підозри та пов`язаним з цим очікування можливого суворого покарання, нагальною (підтвердженою на час розгляду клопотання слідчим суддею) потребою досудового слідства в обмеженні підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру з урахуванням наявних у ОСОБА_4 можливостей (коло знайомств), за відсутності об`єктивних (наявних на час розгляду, як з боку прокурору та/або сторони захисту) підстав для відступлення від своїх попередніх висновків, які були зроблені в ухвалах від 16 грудня 2022 року (справа №991/6440/22) та 10 лютого 2023 року (справа №991/1187/23), стадію досудового розслідування (02 березня 2023 року завершено досудове розслідування та відкрито матеріали стороні захисту), наявність відомостей, які вказують на зменшення ризиків, що існували на час застосування запобіжного заходу, не доведення прокурором недостатності застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків достатнім буде менш суворий запобіжний захід.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин та положень закону, недоведеності стороною обвинувачення ризиків вчинення ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування дій, які б свідчили про необхідність продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, встановленої комендантської години, зменшення встановлених слідчим суддею ризиків при застосуванні та продовжені стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (цілодобового/в нічний час), доводи захисника щодо майнового стану ОСОБА_4, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження існуючого запобіжного заходу (домашній арешт у нічний час), а також для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави/особистої поруки, а запобігти вказаним прокурором ризикам можливо і шляхом застосування запобіжного заходу, у виді особистого зобов`язання з покладанням додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде стримуючим фактором та гарантом належної процесуальної поведінки підозрюваного, нівелює доведені прокурором ризики та встановить баланс між інтересами кримінального провадження і правами підозрюваного. Такий запобіжний захід, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання закінченню досудового розслідування кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Посилання прокурора на те, що застосування домашнього арешту забезпечить органу досудового розслідування безперешкодно вручити ОСОБА_4 процесуальні документи (обвинувальний акт), у разі його відмови у їх отриманні, не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки такі доводи на даний час є лише припущеннями сторони обвинувачення та не підтверджуються жодними належними доказами існування такого ризику. При цьому, слідчим суддею враховується належне дотримання ОСОБА_4 застосованого до нього запобіжного заходу та покладених обов`язків, що також не заперечувалося прокурором в ході розгляду цього клопотання.

З огляду на те, що за своєю суттю такий запобіжний захід, як особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, враховуючи, що стороні захисту у даному кримінальному провадженні 02 березня 2023 року повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про зупинення строків досудового розслідування, а також приймаючи до уваги твердження прокурора про неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії ухвали слідчого судді від 10 лютого 2023 року (до 13 березня 2023 року) у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України, те, що наперед визначити період тривалості цієї стадії кримінального провадження неможливо, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню шляхом продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 08 травня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалах слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від 16 грудня 2022 року (справа №991/6440/22) та 10 лютого 2023 року (справа №991/1187/23).

Повний текст ухвали був виготовлений та внесений з запізненням до Єдиного державного реєстру судових рішень через віроломну війну рф в України і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях, можливостями її оскарження (наявність відповідних запитів від АП Вищого антикорупційного суду) та пов`язаною з цим потребою у найпріоритетнішому виготовленні повного тексту рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 виконання таких обов`язків:

1)прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

2)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3)утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 08 травня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

В іншій частині клопотання відмовити.

Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1