Document No. 109763013

Справа № 991/1386/23

Провадження 1-кс/991/1412/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Котовськ Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 2 519 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 760 996 грн. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені абз. 1 та п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з жовтня 2014 року та щонайменше по березень 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов`язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_7, радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_8, заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління Банку ОСОБА_9, заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_10 та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_11, діючи у складі організованої ОСОБА_7 групи, шляхом використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» на користь третіх осіб, залучивши як пособників: дружину ОСОБА_8 - ОСОБА_12, подругу ОСОБА_8 - ОСОБА_13 (на сьогодні - ОСОБА_13 ), ОСОБА_15 (на сьогодні - ОСОБА_15 ), товариша ОСОБА_8 та ОСОБА_11 - ОСОБА_17, дружину ОСОБА_17 - ОСОБА_18, подругу ОСОБА_11 - ОСОБА_19, товариша ОСОБА_11 - ОСОБА_20, подругу ОСОБА_11 - ОСОБА_21, матір останньої- ОСОБА_22 та товариша ОСОБА_8 і ОСОБА_11 - ОСОБА_4, а також інші невстановлені на цей час особи, здійснили розтрату коштів Банку в особливо великому розмірі - на загальну суму 205 998 435,93 грн.

Така розтрата здійснена шляхом переказу 52 фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам, а саме: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_15, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_34, ОСОБА_12, ОСОБА_35, ОСОБА_4, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Юг-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр», коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.

З цією метою учасники організованої групи використали механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затверджений на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.

Використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які вже укладені між Банком та 152 клієнтами, без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, учасники організованої ОСОБА_7 групи, забезпечували підробку або особисто підробляли офіційні документи, а саме - акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості, про нібито залучення таких клієнтів третіми особами та на підставі цих документів здійснювали виплату коштів таким особам.

Отже, ОСОБА_7 разом з іншими учасниками організованої ним групи, у тому числі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_15, у період з листопада 2014 року по березень 2020 року, здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь вищевказаних фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).

14.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Старший детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Під час досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжкого злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4, даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З огляду на положення ч. 3 ст. 183, ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, враховуючи майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доцільно визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 2 519 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на матеріальні можливості підозрюваного, його близьких осіб, а також пов`язаних з ним осіб, із внесення відповідної суми коштів як застави. На випадок внесення застави у вказаному розмірі, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1 та п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру відбулося у незаконний спосіб. Так, повідомлення про підозру вручене особою, яка його не складала, тобто неуповноваженою, та для його вручення детектив, після закінчення проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_4, без ухвали слідчого судді, повторно проник у житло, не отримавши згоду від власника. На момент погодження прокурором складене повідомлення про підозру не містило дату його складання, а після погодження до нього внесені зміни (правки). Крім того, вручена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою та безпідставною, оскільки про всі дії, які він вчинив чи не вчинив стороні обвинувачення було відомо ще задовго до цього; станом на 03.01.2023, день коли продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження, підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_4 не було та його дії не вважалися протиправними. Звернув увагу, що на момент погодження клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 не перебував у статусі підозрюваного, оскільки прокурор підписав та погодив клопотання, коли ОСОБА_4 ще не було вручене повідомлення про підозру. На необґрунтованість підозри вказує також різниця в кваліфікації дій ОСОБА_4 та інших підозрюваних при практично однаковій фабулі подій. На думку сторони захисту жоден із значених у клопотанні ризиків не гуртуються на доказах, а є лише припущеннями. Сама по собі тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень не може бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Розмір застави, яку просить визначити детектив для ОСОБА_4 є завідомо непомірним та не відповідає матеріальному становищу підозрюваного, та є більшим ніж сума нібито заподіяних збитків. Застосування непомірної застави вплине на неможливість ОСОБА_4 платити по договору з банком щодо виплати іпотеки за будинок де мешкає сім`я, що може стати причиною втрати права власності на нерухомість. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні додатково пояснив, що практика співпраці з агентами є типовою для українських банків, які виплачують агентам винагороду за всіх залучених клієнтів, тому відсутні підстави стверджувати про наявність в його діях ознак вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 14.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою групою в особливо великих розмірах; у пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому у складі організованої групи.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Захисник у судовому засіданні наголошував, що повідомлення про підозру вручене ОСОБА_4 у незаконний спосіб, оскільки після закінчення проведення обшуку детектив ОСОБА_55 вийшов з будинку та через декілька хвилин повторно, без ухвали слідчого судді, проник у будинок, не отримавши дозволу від власника приміщення.

Так, з матеріалів клопотання встановлено, що 14.02.2023 детективи Національного бюро ОСОБА_55, ОСОБА_56 та ОСОБА_57 провели обшук за місцем проживання ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу обшуку від 14.02.2023 слідча дія тривала з 07:28 год до 08:46 год, що відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України. У цей же день о 08:58 год ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру, що підтверджується матеріалами справи.

Захисник у судовому засіданні, на уточнюючі запитання слідчого судді, повідомив, що поки детектив ОСОБА_55 виходив за повідомленням про підозру, інші детективи весь цей час залишалися у будинку.

Слідчий суддя звертає увагу, що порядок вручення письмового повідомлення про підозру визначений у ст. 278 КПК України та встановлює день його вручення; осіб, наділених правом на здійснення такої дії; безпосередньо порядок вручення. Водночас, норми Кримінального процесуального кодексу України не визначають певного місця, де має бути вручене письмове повідомлення про підозру, як і не покладають обов`язок вручення на детектива, який його склав.

Враховуючи, що повідомлення про підозру вручене старшим детективом ОСОБА_58, який входить в групу детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, підстави вважати, що воно вручене неуповноваженою особою відсутні.

Посилання захисника на положення ч. 2 ст. 278 КПК України, як підставу вважати, що повідомлення про підозру вручене неуповноваженою особою, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки воно регламентує порядок вручення повідомлення про підозру затриманій особі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 106 КПК України, слідчий суддя вважає безпідставними доводи захисника про повторне проникнення детектива ОСОБА_59 до житла підозрюваного, оскільки інші детективи завершували дії щодо фіксування процесуальної дії. Разом з цим, жодних скарг та зауважень підозрюваного щодо дій детективів Національного бюро як при проведенні обшуку так і під час вручення повідомлення про підозру у відповідних процесуальних документах відсутні.

Погодження прокурором повідомлення про підозру, яке не містило дату його складання, не спростовує його вручення ОСОБА_4 саме 14.02.2023.

Разом з цим, у судовому засіданні прокурор підтвердив, що повідомлення про підозру він погодив зранку безпосередньо перед тим, як детективи виїхали за межі м. Києва для проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- статуту АБ «Укргазбанк», у редакціях, які діяли у період 2014-2020;

- Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та змінами, затвердженими протоколами Правління АБ «Укргазбанк» від 13.11.2014 № 53, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71 та від 23.02.2017 № 8;

- наказу АБ «Укргазбанк» № 57 від 03.02.2017 «Про затвердження Технологічної карти бізнес-процесу» та Технологічної карти основного бізнес-процесу «Порядок взаємодії структурних підрозділів АБ «Укргазбанк» в процесі роботи з партнерами та агентами по залученню/утриманню клієнтів корпоративного бізнесу на обслуговування/обслуговуванні до/в Банку»;

- протоколу огляду від 27-28.12.2022, згідно якого ОСОБА_4 27.07.2016 зареєструвався як фізична-особа підприємець, а 04.04.2017 додано два види діяльності: 73.11 Рекламні агентства, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (документи подавала представник за довіреністю - ОСОБА_60 );

- документів щодо підтверджують співпрацю АБ «Укргазбанк» з ПрАТ «Київстар», ДП «Енергоринок», Украерорух, залучення та утримання їх як клієнтів Банку саме його службовими особами, а не Агентами чи Партнерами (рішення та протоколи засідання Комітету з питань управління активами та пасивами ВАТ «АБ «Укргазбанк», Генеральний договір між АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Київстар» про розміщення грошових коштів, додатковий договір до нього, листування між ПрАТ «Київстар» та АБ «Укргазбанк» та інші документи)

- документів щодо нібито надання послуг по залученню/утриманню коштів ПрАТ «Київстар», ДП «Енергоринок», Украерорух в АБ «Укргазбанк» ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_4 (протоколи засідання Комітету з питань управління активами та пасивами ВАТ «АБ «Укргазбанк», договори про надання послуг, укладені між АБ «Укргазбанк» та вказаними особами як Партнерами, додаткові угоди до таких Договорів, акти наданих послуг до Договорів);

- листа ПрАТ «Київстар» від 03.08.2020, відповідно до якого зазначені фізичні особи, фізичні особи - підприємці чи юридичні особи не впливали на прийняття жодних рішень щодо розміщення коштів ПрАТ «Київстар» на вкладних (депозитних) рахунках АБ «Укргазбанк», не брали участь у правовідносинах між ПрАТ «Київстар» та АБ «Укргазбанк», зокрема, тих, що стосуються розміщення коштів ПрАТ «Київстар» на вкладних (депозитних) рахунках АБ «Укргазбанк»;

- казначейської політики ПрАТ «Київстар» щодо порядку визначення банку для розміщення коштів на вкладних (депозитних рахунках);

- листа ДП «Енергоринок» від 25.03.2020, відповідно до якого відкриття рахунків у ПАТ АБ «Укргазбанк» відбувалося самостійно без допомоги та без спонукання третіх осіб;

- листа Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) від 05.02.2021, відповідно до якого рішення про розміщення коштів в АБ «Укргазбанк» прийнято на підставі рекомендацій Міністерства інфрастурктури України щодо здійснення обслуговування господарської діяльності підприємства в державних банках та проведеного порівняльного аналізу тарифів на розрухунково-касове обслуговування всіх діючих на той час банків з державною часткою, у тому числі АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк»;

- протоколи огляду від 26 та 27.12.2022 - виписок по рахунках ДП «Украерорух» та ДП «Енергоринок», а саме вхідних залишків коштів по рахункам відкритих в АБ «Укргазбанк»;

- виписки по рахункам ОСОБА_4, відкритих в АБ «Укргазбанк», згідно яких у період з 01.01.2014 до 31.12.2020 АБ «Укргазбанк» перераховував ОСОБА_4 кошти, як оплату на надані послуги із залучення (утримання) клієнтів, останній перераховував ці кошти на інші рахунки, знімав їх через термінали;

- висновку експерта № СЕ-19-21/16913-ЕК від 25.10.2021, згідно якого внаслідок перерахування ПАТ АБ «Укргазбанк» коштів за послуги, надані у період 2014-2019 років, у загальному розмірі 207 749 016,25 грн на користь фізичних та юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, за умови їх фактичного не надання, розмір матеріальних збитків (кошти) завданих ПАТ АБ «Укргазбанк» документально підтверджується в загальній сумі 207 749 016,25 грн, зокрема, ФОП ОСОБА_4 за договорами: № 7-50/17 від 15.01.2017, № 8-50/17 від 15.01.2017, № 2-70/18 від 03.07.2018, № 2-50/19 від 10.06.2019 в сумі 6 758 344,02 грн;

- висновку експертів ТОВ «Експертна група «ЕС ЕНД ДІ» від 21.12.2021 № 1041/60901, згідно якого джерелом проведених АБ «Укргазбанк» виплат матеріальної винагороди (коштів) агентам/партнерам за надання послуг із залучення/утримання клієнтів сегменту корпоративного бізнесу на розміщення/утримання коштів на вкладних (депозитних)/ поточних рахунках АБ «Укргазбанк» на суму 207 749 010,62 грн протягом 2014-2020 років є прибуток АБ «Укргазбанк» звітних періодів, у яких відбувалось визнання АБ «Укргазбанк» зобов`язань з проведення таких виплат та, відповідно, власний капітал АБ «Укргазбанк»;

- протоколу огляду від 17.07.2020-23.04.2021, згідно якого встановлено незаконне використання коштів ПАТ АБ «Укргазбанк» на загальну суму 6 758 344,02 грн через внесення недостовірних даних до актів наданих послуг за зазначеними вище договорами за період 2015-2019 роки, внаслідок включення виконання послуг ФОП ОСОБА_4 по залученню (утриманню) клієнтів: ПрАТ «Київстар», Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, ДП «Енергоринок», на розміщення коштів на поточних та вкладних (депозитних) рахунках в ПАТ АБ «Укргазбанк», які не були надані та фактично оплачені ФОП ОСОБА_4, що призвело до збитків ПАТ АБ «Укргазбанк» на зазначену суму;

- протоколи огляду від 23.06-30.07.2020, 25.06-30.07.2020 зовнішнього накопичувача, вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_12, згідно яких виявлено листування протягом квітня - липня 2014 року, березня, липня 2015 року між заступником Голови Правління АБ «Укргазбанк» ОСОБА_8 та ОСОБА_4, під час яких вони обговорюють питання переходу останнього на нову посаду, питання фінансового характеру, питання особистого характеру. Також виявлено створення у грудні 2017 року спільного часту між ОСОБА_61 (чоловік ОСОБА_11 ), ОСОБА_8 та ОСОБА_4 );

- протоколу огляду від 12.05.2020-30.07.2020 зовнішнього накопичувача, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11, згідно якого виявлено листування останньої із третіми особами, зокрема, ОСОБА_60 щодо організація питань стосовно реєстрації, ліквідації, сплати податків тощо ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13 ; заступником директора департаменту корпоративного банкінгу АБ «Укргазбанк» ОСОБА_62 стосовно агентських послуг та клієнта Украерорух;

- протоколи огляду від 19-20.11.2019, 24-28.12.2019 та 28-29.11.2019 щоденника, блокноту, червоного кольору, із написом «Valentino» та записника, чорного кольору, із написом «UNB», вилучених під час обшуку Головної установи АБ «Укргазбанк» на робочому місці ОСОБА_11, згідно якого виявлено записи що сплати податків, зокрема, ФОП ОСОБА_4, записи щодо організації залучення та утримання клієнтів банку; записи щодо розподілу коштів сплачених Агентам та ОСОБА_63, як оплату за послуги;

- протоколу огляду від 16-24.12.2019 мобільного телефону та трьох флеш-накопичувачів, вилучених під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_60, згідно якого виявлено листування між ОСОБА_60 та ОСОБА_11 (абонент « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») щодо адміністрування (ведення) ФОП, тому числі ОСОБА_4, сплати податків, виготовлення довідок тощо;

- протоколу огляду від 25-29.01.2021 електронних документів, які містяться в поштовій скриньці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_60, згідно якого остання у період з 07.10.2016 по 07.10.2019 направляла на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка належить ОСОБА_11, листи з прикріпленими файлами у виді виписок по рахунках, платіжних доручень, податкових декларацій платника єдиного податку, у тому числі ФОП ОСОБА_4, а також листи з проханням ОСОБА_11, щоб ОСОБА_60 підгодовувала платіжні доручення щодо сплати єдиного податку та ЄСВ, та з проханням ОСОБА_60 у відповідь - оплати підготовлені нею платіжні доручення та підписати роздруковані податкові звіти;

- протоколу огляду від 24.07.2020, згідно якого ОСОБА_4 під час операції 08.07.2019 зі зняття готівкових коштів у відділені банку за адресою: АДРЕСА_2, на суму 737 500 грн, перебував поза межами митної території України;

- висновку експерта ДНДЕКЦ № СЕ-19-21/1169-ПЧ від 01.06.2021 почеркознавчої експертизи, згідно якого частина квитанцій на видачу готівки підписана ОСОБА_4, а інша - не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 ;

- протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.08.2019 та 21.10.2019 щодо абонентського номеру НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_11, згідно яких зафіксовано розмову 08.07.2019 останньої із ОСОБА_13 про необхідність підписання податкової документації, у тому числі щодо переуступки на ОСОБА_4 ; розмови із ОСОБА_64, які свідчать про дружні відносини між ними; з ОСОБА_60 щодо: складання документів податкової звітності стосовно ФОП, які є Агентами чи/та Партнерами, у тому числі ОСОБА_4 ; узгодження зустрічей з метою передачі документів; та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4, досліджені документи, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, об`єктивно пов`язують та підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що останній міг вчинити їх за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Тобто, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Жодного доказу на спростування доказів, наданих стороною обвинувачення щодо обґрунтованості підозри, сторона захисту не надала. Зауваження захисника, надані під час розгляду клопотання, щодо форми протоколів огляду не спростовують викладені у них відомості.

Доводи ОСОБА_4 про те, що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії не суперечать чинному законодавству, а залучення клієнтів є звичайною практикою у всіх банках не залежно від їх форми власності, слідчий суддя оцінює критично.

Так, специфіка та характер корупційного злочину за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає, зокрема, розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яка вчинена в особливо великому розмірі або організованою групою. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України. Слідчий суддя звертає увагу, що орган досудового розслідування не оспорює правомірність затвердження та дії Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013, а також подальші зміни до нього та розроблені на його виконання внутрішні документи банку, але досліджені у судовому засіданні докази свідчать, що завдяки наявності такої процедури в АБ «Укргазбанк» службові особи банку шляхом зловживання своїм службовим становищем могли використати її з метою розтрати коштів державного банку шляхом укладання та/чи виконання відповідних договорів з агентами/партнерами, що виглядає як цілком законна операція. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.

Посилання захисника на те, що оскільки станом на січень 2023 року були відсутні підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_4, а тому вони відсутні і наразі, слідчий суддя оцінює критично так як, враховуючи вимоги ч. 1, 2 ст. 276 КПК України, визначення підстав для повідомлення про підозру та здійснення такого повідомлення є дискреційними повноваженнями детектива та прокурора.

Зауваження захисника щодо кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не враховує при ухваленні рішення з огляду на положення ч. 3 ст. 26 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 старший детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне із яких класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_4 та його родини.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що на утриманні підозрюваного перебуває четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_65, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_66, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_66, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_66, ІНФОРМАЦІЯ_8, що з огляду на положення ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах воєнного стану дозволяє виїзд за кордон військовозобов`язаним чоловікам.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 останні два роки не виїжджав за межі території України, у тому числі під час дії режиму воєнного стану, наявність міцних соціальних зв`язків на території України, не нівелює цей ризик до мінімального рівня існування, яких враховується в сукупності з іншими даними. Водночас переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можливо як за межами території України, так і в межах держави.

Отже, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, у зв`язку із набуттям ОСОБА_4 статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про застосування до нього запобіжного заходу з додатками, останній може оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших членів організованої групи або ж АБ «Укргазбанк». Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій для встановлення та отримання додаткових доказів, є достатніми підстави вважати, що ОСОБА_4 може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування цього ризику також може свідчити і та обставина, що під час тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні АБ «Укргазбанк», проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 11.11.2020 у справі № 991/9124/20, останній надав документи за виключенням видаткових касових документів на видачу готівкових коштів ОСОБА_4 від 05.07.2019 на суму 737 500,00 грн та від 08.04.2019 на суму 2 759, 18 грн.

Після цього, на підтвердження відсутності таких документів у розпорядженні АБ «Укргазбанк» надав лист від 21.09.2020 № 5-50/1906/2020 адресований ФОП ОСОБА_4, з проханням останнього звернутися до відділення банку для підтвердження здійснення касових операцій, оскільки у зв`язку з передачею до архіву меморіальних та касових документів виявлено відсутність видаткових касових документів на зняття готівки на суму 737 500,00 грн від 05.07.2019 та на суму 2 759,18 грн від 08.04.2019. Також надано письмове повідомлення ФОП ОСОБА_4 від 21.09.2020, у якому останній повідомив, що ним у приміщенні відділення № 50 отримано кошти у вказаних сумах через пос-термінал у касі 05.07.2019 та 08.04.2019.

Водночас, згідно витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ОСОБА_4 у період з 26.06.2019 до 12.07.2019 перебував за межами України.

При встановленні наявності існування ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім цього, як зазначив детектив у клопотанні, через тривалий період вчинення злочину у часі та значну кількість задіяних у ньому осіб, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, показання яких матимуть значення для досудового розслідування. Також існує ймовірність того, що ОСОБА_4, не будучи обмежений у спілкуванні із вже допитами під час досудового розслідування свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її. Водночас, враховуючи особисті (дружні) зв`язки з іншими підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_8, які є діючими заступником Голови Правління та заступником директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» відповідно, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, які є працівниками АБ «Укргазбанк».

Також слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні, що існування цього ризику.

Обґрунтованими також є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4, разом з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, може вживати заходи щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, після проведення 08-09.11.2019 обшуку приміщення АБ «Укргазбанк» учасникам, організованої ОСОБА_7 групи, стало відомо про наявність цього кримінального провадження. Після чого, вони почали вживати заходи, з метою створення фіктивного образу законності вищевказаної схеми розтрати коштів Банку.

Так, 14.12.2019 слідчими СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019100090012166 за тими ж самим фактами, щодо яких вже здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 від 20.02.2019. У подальшому, слідчий 26.02.2021 виніс постанову про закриття кримінального провадження. Відповідно до змісту цієї постанови, таке рішення прийняте, зокрема, на підставі показань ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_19, ОСОБА_4, показання яких здебільшого ідентичні.

Крім того, 30.12.2019, на замовлення спеціального комітету Наглядової Ради АБ «Укргазбанк», BakerMcKenzie склало Звіт оцінки виплати банком винагороди третім особам за їх послуги із залучення до банку коштів українських корпоративних клієнтів. Водночас у межах проведення використані інтерв`ю: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є членами організованої групи та підозрюються у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень; окремі з підлеглих їм працівників; та з числа Агентів і Партнерів: лише ОСОБА_19 - подруга ОСОБА_11 та ОСОБА_4 - товариш ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Їх свідчення також взяті за основу при формуванні Звіту.

Водночас, слідчий суддя враховує, що показання ОСОБА_4 викладені у постанові про закриття кримінального провадження ідентичні тим, які зазначені у звіті BakerMcKenzie, а відомості про те, що слідчий у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100090012166 від 14.12.2019 чи аудитори BakerMcKenzie при складанні звіту заслуховували та враховували пояснення також інших агентів, які надавали послуги АБ «Укргазбанк» із залучення клієнтів та отримували за це кошти, відсутні.

Тому, твердження прокурора про взаємозв`язок ОСОБА_4 із службовими особами банку, які залучали його як фахівця у банківській сфері, щоб надати видимість законності їхнім діям, не є явно небезпідставними.

Згідно з матеріалами справи 24.01.2020 АБ «Укргазбанк» уклав з ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» контракт про надання послуг експерта з правових питань, за результатами якого складено «Висновок щодо деяких питань діяльності Агентів та Партнерів АБ «Укргазбанк» від 14.02.2020.

За ініціативи службових осіб АБ «Укргазбанк» 10.12.2020 Держаудитслужба склала акт ревізії № 05-21/5, за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АБ «Укргазбанк» за період з 01.01.2014 по 30.06.2020, яка не виявила порушень законодавства.

Не пізніше 16.03.2021 за зверненням АБ «Укргазбанк» службові особи Університету банківської справи підготували висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень банківського та фінансового законодавства України, проведеної на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу». У вказаному висновку зазначено, що кошти сплачені Агентам і Партнерам є коштами клієнтів, а не самого Банку, і що ці кошти не є бюджетними або ж коштами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Вказаний висновок містить підписи проректора з наукової роботи ОСОБА_69 та завідувача кафедри банківської справи та фінансових технологій ННІ банківських технологій та бізнесу ОСОБА_70 . Однак, під час допиту як свідків ОСОБА_71 надав показання про те, що він не складав висновок, а лише підписав його, як профільний проректор. Ознайомившись з його копією, заявив, що повністю не погоджується з викладеними у ньому висновками. Свідок ОСОБА_72 у своїх показаннях зазначила, що також не складала висновку, а лише описала його частину, що стосується виключно формування капіталу банку, а в подальшому, на прохання ректора Університету банківської справи, підписала висновок. Ким складений цей висновок вона не знає.

Крім того, 05.11.2019, у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі, за місцем проживання ОСОБА_17 .

Однак, вже 07.11.2019 на веб-порталі «Закон і Бізнес» розміщено публікацію під заголовком «Екс-керівник ГПУ просить провести у нього обшуки», в якій, зокрема, опубліковано фото заяви ОСОБА_17 адресованої тодішньому Генеральному прокурору ОСОБА_73, керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_74 та директору Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_75, такого змісту: «Як стало мені відомо Вашим органом, в черговий раз, 05.11.2019 отримано санкцію суду на проведення обшуку в помешканні, що належить моїй дружині ОСОБА_76 . Прошу найближчим часом провести обшуки, у зв`язку з тим, що мною заплановано від`їзд на лікування по території України».

Оскільки на той час, ОСОБА_17 не був працівником органів прокуратури України, іншого правоохоронного органу чи органу державної влади, не є явно необґрунтованим твердження прокурора про те, що ОСОБА_17, використавши свої зв`язки у правоохоронних органах, міг отримав відомості про отримання органом досудового розслідування дозволу на проведення обшуку за його місцем проживання.

Також слідчий суддя враховує обставини та характер кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4, які вказують про високий рівень підготовки, схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_4, у тому числі використовуючи дружні відносини із іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8, який, згідно з відомостями отриманими під час досудового розслідування, системитично спілкувався з представниками правоохоронних органів з метою вирішення питань, які цікавили, як особисто ОСОБА_8, так і його знайомих, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи встановлені під час досудового розслідування обставини, слідчий суддя вважає доведеною наявність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 разом з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, можуть вживати заходи для подальшого перешкоджання кримінальному провадженню.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (ст. 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

При визначенні запобіжного заходу, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4, у тому числі особливо тяжкого корупційного злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя враховує також факт залучення ОСОБА_4, з поміж числа інших 52 агентів/партнерів, як спеціаліста у банківській сфері, для надання пояснень, з метою створити видимість законності дій учасників злочинної групи, як під час складання, на замовлення АБ «Укргазбанк», аудиторами BakerMcKenzie звіту, так і під час досудового розслідування слідчими СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві кримінального провадження № 12019100090012166 від 14.12.2019.

З огляду на наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, виконанням всіх процесуальних обов`язків з моменту повідомлення про підозру, не спростовують встановлені слідчим суддею під час розгляду цього клопотання ризики.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_4 отримав такі доходи: 2017 рік - 6 787 563 грн, 2018 рік - 3 258 982 грн, 2019 рік - 5 513 747 грн, 2020 рік - 2 066 571 грн, 2021 рік - 2 108 948 грн, І-ІІІ квартал 2022 рік - 3 424 231 грн; задекларував у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи за 2017 рік - 4 998 596 грн, за 2018 рік - 652 483 грн, за 2019 рік 4 951 794 грн, за 2020 рік - 1 404 540 грн, за 2021 рік - 1 559 351 грн, 3 квартали 2022 року - 2 762 376 грн; дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_77 за період 2017 - ІІІ квартал 2022 року отримала доходи на загальну суму 170 317 грн. Разом з цим, згідно виписки по рахунку ОСОБА_77, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 отримала дохід у сумі 490 241 грн, у тому числі у виді систематичних платежів за призначенням: перерахування торг. виручки за коміс. товари згідно Дог. Коміс. № 650/2021/ДРУ від 17.11.2021.

Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві власності належать: гараж, загальною площею 20,7 кв.м, за адресою: м. Київ, «Верстат-7» гаражно-будівельний кооператив (Святошинський район), гараж НОМЕР_2, адреса ГК: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, загальною площею 39,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира, загальною площею 209,70 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 .

Також ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200», 2008 року випуску, а його дружина - ОСОБА_77 власницею транспортних засобів марки «Mercedes-Benz» моделі «ML 350», 2011 року випуску, та «Lexus» моделі «LX 470», 2007 року випуску, марки «Toyota» моделі «Camry 2.4», 2008 року випуску.

Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що транспортний засіб «Toyota» моделі «Camry 2.4» ОСОБА_77 продала за довіреністю іншій особі, на підтвердження чого додала роздруківку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу із застосунку «Дія», де власником зазначено ОСОБА_78 .

Однак, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 84, 85, 94 КПК України, не приймає до уваги такий доказ, як підтвердження переходу права власності на транспортний засіб від ОСОБА_77 до іншої особи.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, роль ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір перерахованих АБ «Укргазбнк» коштів за надання ОСОБА_4, як агентом, послуг із залучення ним клієнтів на обслуговування до АБ «Укргазбанк», слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 2 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 441 600. Ця сума застави, на переконання слідчого судді, не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, окрім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду), із свідками: ОСОБА_60, діючими або колишніми працівниками АБ «Укргазбанк», ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, діючими або колишніми працівниками Держаудитслужби ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121 ; фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами (в особі їх власників, учасників, керівників і представників), які використані як фіктивні Агенти чи/та Партнери АБ «Укргазбанк», а саме: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_122, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_123, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_124, ОСОБА_32, ОСОБА_125, ОСОБА_13, ОСОБА_126, ОСОБА_12, ОСОБА_127, ОСОБА_20, ОСОБА_36, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_141, ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Юг-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр»; власниками, керівниками, працівниками, представниками ПрАТ «Київстар», Украерорух та ДП «Енергоринок»; діючим керівництвом Держаудитслужби, діючим керівництвом та працівниками АБ «Укргазбанк», за виключенням вимушеного спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків; спеціалістами ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144 та іншими спеціалістами, а також експертами, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 219 КПК України, визначити строк дії ухвали про тримання під вартою та обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, до 14.05.2023, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194, ч. 1 ст. 197 КПК України.

За таких підстав клопотання старшого детектива Національного бюро про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 183, 193-197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, визначити до 14 травня 2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 441 600 (шість мільйонів чотириста сорок одна тисяча шістсот) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, окрім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду), із свідками:

ОСОБА_60, діючими або колишніми працівниками АБ «Укргазбанк», ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, діючими або колишніми працівниками Держаудитслужби ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121 ;

фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами (в особі їх власників, учасників, керівників і представників), які використані як фіктивні Агенти чи/та Партнери АБ «Укргазбанк», а саме: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_122, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_123, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_124, ОСОБА_32, ОСОБА_125, ОСОБА_13, ОСОБА_126, ОСОБА_12, ОСОБА_127, ОСОБА_20, ОСОБА_36, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_141, ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Юг-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр»;

власниками, керівниками, працівниками, представниками ПрАТ «Київстар», Украерорух та ДП «Енергоринок»;

діючим керівництвом Держаудитслужби, діючим керівництвом та працівниками АБ «Укргазбанк», за виключенням вимушеного спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;

спеціалістами ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144 та іншими спеціалістами, а також експертами, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 14 травня 2023 року.

Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1