- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 761/32259/16-кДоповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/49/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
24 березня 2023 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, поданих на вирок Вищого антикорупційного суду від 20 січня 2023 року, в режимі відеоконференції,
В С Т А Н О В И В:
24.02.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження №42015000000000641 разом з апеляційними скаргами захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 . У зв`язку із цим 27.02.2023 суддя-доповідач постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за усіма вищевказаними апеляційними скаргами, а 09.03.2023 - ухвалу, якою закінчив підготовку та призначив їх до апеляційного розгляду на 09 год. 30 хв 24.03.2023, а також визначено резервні дати судових засідань.
20.03.2023 до апеляційного суду надійшло та 24.03.2023 суддею-доповідачем до початку судового засідання отримано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про проведення судових засідань із розгляду вищевказаних апеляційних скарг у режимі відеоконференції з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою власних технічних засобів. Необхідність проведення судових засідань з його віддаленою участю в них захисник у поданому клопотанні мотивував тим, що впродовж березня-квітня 2023 року він, ймовірно, перебуватиме у відрядженні поза межами м. Києва. Але до клопотання жодних доказів на підтвердження наведених у ньому обставин захисник не долучив.
Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК). Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі- ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання захисника ОСОБА_4, суддя-доповідач дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судових засідань в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Так, представник не надав доказів, які б свідчили про неможливість його прибуття до суду для участі в судовому засіданні у м. Києві, а також захисником не надано жодних документів на підтвердження його перебування у відрядженні протягом березня-квітня 2023 року.
Отже, за відсутності доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК, не встановлено достатніх підстав для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції. У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 21, 110, 138, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника ОСОБА_4 щодо проведення в режимі відеоконференції судових засідань з розгляду апеляційних скарг захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, поданих на вирок Вищого антикорупційного суду від 20 січня 2023 року, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2