- Presiding judge (HACC): Koliush O.L.
Справа № 991/2343/23
Провадження № 1-кс/991/2370/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду в режимі відеоконференції клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
15.03.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний західу вигляді домашнього арешту.
Клопотання захисник обґрунтовує таким. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосувано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень. Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 визначено до 17.12.2022.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 та 09.02.2023 було продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою до 09.04.2023.Розмір застави, яку може бути внесено за ОСОБА_4 залишено без змін, а саме 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень.Захисник у клопотанні зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4, підлягає зміні з наступних підстав.Захисник зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявні приклади узагальнення інформації, які складались в період часу інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення, які повністю спростовують версію сторони обвинувачення щодо існування черговості відшкодування ПДВ чи можливості ОСОБА_4 впливати на порядок відшкодування ПДВ окремим платникам податків. Вказані узагальнення підтверджують, що центральний офіс ДФС не мав можливості в ручному визначенні отримувачів відшкодування ПДВ. Крім того, захисник у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 у 2017 році переніс оперативне втручання з видалення щитовидної залози, що вимагає подальшого амбулаторного нагляду, прийому ліків та корекції лікування. Також у ОСОБА_4 в період 2017 - 2022 років виявлено та діагностовано ряд захворювань, які потребують отримання необхідної спеціалізованої медичної допомоги. З моменту поміщення ОСОБА_4 до слідчого ізолятора, останній неодноразово звертався за медичною допомогою до медико-санітарної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор». Крім того, ОСОБА_4 06.02.2023 було проведеного огляд стану його здоров`я, відповідно до якого було встановлено нестабільний характер перебігу захворювання та погіршення стану пацієнта, потребу ОСОБА_4 у спеціалізованій медичній допомозі в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації. Також вказував, що визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства України.Застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, під загрозою застосування фінансових санкцій.Натомість судом запропоновано внесення застави в рекордному для України розмірі, який не доступний ні підозрюваному, ні членам його родини, ні будь-якій особі в Україні. Завідомо непомірний розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4, що підтверджується його перебуванням в слідчому ізоляторі вже понад 5 місяці.Зміна запобіжного заходу на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе не тільки забезпечити досягнення завдань кримінального процесу, але й попередити непоправну шкоду для здоров`я підозрюваного.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу, просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Вважає клопотання захисника підозрюваного необґрунтованим, враховуючи те. що ризики, які встановленні ухвалою слідчого судді ВАКС на цей час не змінилися. Також стороною захисту не доведено, що стан здоров`я підозрюваного виключає його можливість перебувати в умова слідчого ізолятору.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилається захисник, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вирішуючи зазначене клопотання, слідчий суддя виходить із загальних засад кримінального процесу та керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
17.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено до 17.12.2022. Крім того, визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 210885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2022 продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.02.2023. Визначено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`зку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09.04.2023. Визначено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`зку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та при розгляді клопотань про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 про продовження строку тримання під вартою стосовна підозрюваному ОСОБА_4, стороною обвинувачення було доведено наявність двох ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Слідчий суддя погоджується з імовірністю існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на цей час, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Також слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, враховуючи встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що встановлені ухвалою слідчого судді від 09.02.2023 ризики, а саме переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду та незаконний вплив на свідків не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що посилання сторони захисту на статтю в інтернет -ЗМІ «Економічна правда» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_3 та на узагальнену інформацію щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, як на підставу непричетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, не впливають на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.
Що стосується посилання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4, який не дозволяє його подальше утримання в умовах слідчого ізолятора без ризику суттєвого погіршення його здоров`я через відсутність доступу до спеціалізованої медичної допомоги.
Слідчий суддя зазначає, що обставини, на які посилається сторона захисту, вже досліджувалися та були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.
При цьому, зі змісту документів, поданих стороною захисту, категорично не випливає неможливість отримання ОСОБА_4 відповідної медичної допомоги в умовах медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор» та у порядку, передбаченому низкою нормативно-правових актів щодо надання медичної допомоги особам, узятим під варту, зокрема Законом України «Про попереднє ув`язнення», Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим наказом Міністерством охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, Порядкомнадання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженим постановою КМУ від 21.11.2012 № 1122 та ін.
Більше того, стороною захисту надано відповідь на адвокатський запит Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, відповідно до якої ОСОБА_4 за час перебування в установі звертався за медичною допомогою до лікаря невропатолога, лікаря терапевта, лікаря ендокринолога. ОСОБА_4 встановлено відповідний діагноз та рекомендовано симптоматичне лікування. Також встановлено, що стан здоров`я підозрюваного стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявних хронічних захворювань. Крім того, зазначено, що відповідно до вимог нормативно правових актів, ОСОБА_4 має право на вільний вибір обраного лікаря та лікарняного закладу, для проведення планових обстежень та консультацій лікарями-фахівцями, але при умові попередньої домовленості з обраним лікарняним закладом МОЗ України, з наданням до ДУ «Київський слідчий ізолятор» та Київської міської медичної частини підтверджуючих документів щодо готовності обраного лікарняного закладу надати діагностичну-консультативну допомогу ОСОБА_4 та оплати даних послуг за рахунок ОСОБА_4 особисто, його родичів або законного представника.
Також у вказаній відповіді не зазначено конкретних діагнозів, які впливають на подальше утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора, та могли б свідчити про нові обставини, які можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено, що можливе погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 виключає його подальше утримання в умовах слідчого ізолятора, а також неможливість ОСОБА_4 отримати спеціалізовану медичну допомогу в умовах слідчого ізолятора.
Крім того, сторона захисту посилається на те, що визначений слідчим суддею ОСОБА_4 розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства України, є завідомо непомірним та робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4 .
Разом з цим слідчим суддею встановлено, що під час визначення розміру застави підозрюваному, слідчий суддя, виходив з обставин інкримінованого кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4, який є особливо тяжким корупційним злочином, розміру ймовірно одержаної неправомірної вигоди, а також вагомість встановлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.
Також слідчим суддею, під час розгляду клопотання було враховано майновий стан підозрюваного, членів його родини, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б вказували на те, що визначений слідчим суддею розмір застави ОСОБА_4 є для нього непомірним.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Щодо порядку оскарження ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
При цьому, ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Разом з цим, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Першої судової палати ККС ВС від 17.05.2021 (справа № 335/9520/19, провадження № 51-2755км20), сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК.
Враховуючи викладене, а також те, що стороною захисту під час судового засідання було уточнено своє клопотання, відповідно до якого сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, ухвала про застосування якого або відмову у його застосуванні підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що ця ухвала підлягає апеляційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 24.03.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1