- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/2481/23
Провадження 1-кс/991/2506/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волочиськ Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 44 089 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 118 334 876 грн. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що постановою Верховної Ради України від 19.09.2019 № 118-IX, за поданням Прем`єр-міністра України, на посаду Голови Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) призначено ОСОБА_10 .
У період з 24.09.2019 до 11.12.2019 ОСОБА_10, перебуваючи на зазначеній посаді, створив злочинну організацію, а у період з 24.09.2019 до 25.02.2022 здійснював керівництво нею та залучив до її протиправної діяльності інших осіб. Учасники злочинної організації були об`єднані спільним злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівником. Об`єктом злочинного інтересу для них були економічно привабливі суб`єкти господарювання державного сектору економіки, які перебували в управлінні ФДМУ або могли бути передані в управління Фонду.
Згідно із розподілом ролей учасники злочинної організації поділялися на такі категорії:
організатор та керівник злочинної організації ОСОБА_10, який забезпечував надання інформації та інструкцій щодо діяльності, а також керівництво діями учасників злочинної організації, у тому числі за допомогою текстових повідомлень у програмах обміну повідомленнями; призначав підконтрольних осіб на керівні та контролюючі посади у підприємства, які входять до сфери управління ФДМУ; контролював діяльність щодо забезпечення піар-кампанії на створення позитивного іміджу від діяльності ФДМУ і його керівника; забезпечував конспірацію всієї діяльності злочинної організації; визначав розмір грошової винагороди членам злочинної організації;
організатор та найближча до керівника злочинної організації особа - ОСОБА_11, який забезпечував підбір підконтрольних кандидатів на посади керівників підприємств та осіб, які виконували ролі «технічних» кандидатів, для створення вигляду прозорого відбору керівників підприємств; акумулював кошти отримані від незаконної діяльності та їх розподіл за вказівкою ОСОБА_10 ; контролював діяльність комерційних підприємств - контрагентів підприємств, залучених до злочинних схем; узгоджував питання із правоохоронними і контролюючими органами; координував із невстановленими представниками органів державної влади, політичних сил, осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів); здійснював фінансове забезпечення позитивної піар-кампанії діяльності Фонду та особисто ОСОБА_10
виконавець, координатор ОСОБА_12, який забезпечував контроль за діяльністю АТ «ОГХК», у тому числі залучення до купівлі-продажу продукції підприємства підконтрольних компаній з метою отримання незаконного надлишкового прибутку шляхом заниження вартості на купівлю та подальшого перепродажу за ринковою вартістю, за діяльністю енергетичних та аграрних підприємств; за надходженням незаконних коштів та їх розподіл за вказівкою керівництва злочинної організації;
виконавець, посередник ОСОБА_13, який забезпечував передавання вказівок від ОСОБА_10 до ОСОБА_11 щодо підбору керівників, «технічних» кандидатів на керівні посади підприємств; отримання коштів від ОСОБА_11 та передачу їх ОСОБА_10 ; допомагав ОСОБА_11 щодо підбору кандидатів на керівні посади підприємств;
виконавець ОСОБА_14 - т.в.о. Голови правління АТ «ОПЗ» у 2020 році, який керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОПЗ» (протягом 2020 року) та забезпечував укладання договорів від імені акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - АТ «ОПЗ») із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації;
виконавець ОСОБА_15 - т.в.о. Голови правління АТ «ОПЗ» у період 2020-2021 роки, який керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОПЗ» (з кінця 2020 року до листопада 2021 року) та забезпечував укладання договорів від АТ «ОПЗ» із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації;
виконавець ОСОБА_16 - співзасновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро газ трейдінг» (далі - ТОВ «АГТ»), який будучи наближеним до ОСОБА_11,, забезпечував: координацію взаємовідносин між ТОВ «АГТ» та АТ «ОПЗ»; контроль та розподіл фінансових надходжень від діяльності зазначених підприємств, за попереднім узгодженням із керівництвом злочинної організації;
виконавець ОСОБА_17 - співзасновник ТОВ «АГТ», який будучи наближеним до ОСОБА_11, у тому числі і родинними зв`язками, забезпечував: координацію взаємовідносин між ТОВ «АГТ» та АТ «ОПЗ»; контроль та розподіл фінансових надходжень від діяльності зазначених підприємств, за попереднім узгодженням із керівництвом злочинної організації;
виконавець ОСОБА_5 - радник голови ФДМУ, який будучи наближеним до ОСОБА_12, забезпечував: організацію та контроль за укладанням договорів між АТ «ОГХК» та BELANTO trade s.r.o. про постачання продукції АТ «ОГХК» за заниженою вартістю; укладанням договорів BELANTO trade s.r.o. та EPI GROUP s.r.o. щодо постачання продукції АТ «ОГХК» за ринковою вартістю; організацію поставок, укладення правочинів, складання документів про їх виконання; розрахунки та отримання BELANTO trade s.r.o., EPI GROUP s.r.o. неправомірної вигоди;
виконавець ОСОБА_18 - т.в.о. Голови правління АТ «ОГХК» у період 2020-2021 роки, який керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОГХК» та забезпечував укладання договорів від АТ «ОГХК» із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації.
Так, у період з 17.11.2019 до 02.03.2020 ОСОБА_10, реалізовуючи надані йому Законом України «Про Фонд державного майна України» та іншими актами законодавства України повноваження Голови Фонду всупереч інтересам держави, створивши злочинну організацію, одним з учасників якої був ОСОБА_5, діючи для досягнення протиправних цілей цієї злочинної організації, забезпечив призначення в органи управління АТ «ОПЗ» підконтрольних йому осіб та подальше заволодіння такими особами у складі злочинної організації коштами АТ «ОПЗ» шляхом встановлення договірних відносин між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» на неконкурентних засадах щодо переробки давальницької сировини за заниженими цінами, внаслідок чого за період з травня 2020 по жовтень 2021 року АТ «ОПЗ» втратило фінансові ресурси та отримало збитки на суму 390 970 234,42 грн, а також заволодіння коштами АТ «ОГХК» шляхом умисного укладення учасниками злочинної організації чотирьох контрактів із компанією Belanto trade s.r.o. (Чеська Республіка) та забезпечення відвантаження титанової сировини за заниженою вартістю. Внаслідок таких дій АТ «ОГХК» спричинено збитки на суму 118 337 425,81 грн.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень кошти розподілені між членами злочинної організації, зокрема, частина акумульованих на рахунках Belanto trade s.r.o. коштів, сформованих від виконання контрактів між цією компанією та АТ «ОГХК», а саме 20 000 Євро, 19.08.2021 перерахована на особистий рахунок ОСОБА_5 .
22.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави, що ОСОБА_5 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Факторами, які визначають та посилюють ризики при застосуванні запобіжного заходу є: спільність інтересів та мети учасників злочинної організації щодо уникнення притягнення до кримінальної відповідальності; специфіка діяльності злочинної організації; характер протиправних дій, які вчинені злочинною організацією; періоду часу, протягом якого діяла злочинна організація; майнові ресурси, які опинились під контролем злочинної організації; наявність розгалужених та стійких зв`язків членів злочинної організації з керівництвом органів державної влади, правоохоронних та контролюючих органах та з «представниками великого бізнесу», які використовувались, як для досягнення цілей та завдань злочинної організації, так і для вжиття заходів щодо уникнення кримінальної відповідальності. Водночас алгоритм дій членів злочинної організації, який полягав у встановленні контролю над стратегічними підприємствами держави, шляхом призначення у їх органи управління підконтрольних осіб, дозволив сформувати групу відданих злочинній організації службових осіб. Вказані особи зобов`язані кар`єрним просуванням та можливостями, пов`язаними із перебуванням на керівних посадах, покращенням їх економічного становища, у тому числі, протиправним шляхом.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
З огляду на майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.
На випадок внесення підозрюваним застави, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на останнього необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також, з метою збереження таємниці досудового розслідування кримінального провадження, детектив просив розгляд клопотання здійснити у закритому судовому засіданні, оскільки з огляду на необхідність у проведенні комплексу слідчих (розшукових) дій щодо широкого кола осіб, у тому числі встановлення подальшого руху коштів, які були предметом кримінального правопорушення, наявні достатні підстави вважати, що розголошення інформації, яка міститься у матеріалах клопотання, під час відкритого судового засідання може призвести до попередження осіб, причетність яких до вчинення кримінальних правопорушень з`ясовується, та як наслідок знищення, спотворення доказів у кримінальному провадженні, вжиття заходів іншими особами для уникнення кримінальної відповідальності.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтрималиклопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, з наведених детективом у клопотанні підстав. Додатково зазначили, що розголошення відомостей за результатами його розгляду може нашкодити або зробити неможливим подальше досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Сторона захисту проти здійснення розгляду клопотання у закритому судовому засіданні заперечувала, доводи прокурорів вважала безпідставними.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, установив, що вони містять відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, тому, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 27, ст. 222 КПК України, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання у закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурори вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити. Під час розгляду клопотання надали додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснили, що матеріали клопотання не містять доказів участі ОСОБА_5 в злочинній організації, а згадування його у чатах з іншими фігурантами справи, обумовлене займаною ним на той час посадою позаштатного радника Голови ФДМУ. Ризики, про які зазначає детектив у клопотанні, можуть бути попереджені шляхом покладення на ОСОБА_5 відповідних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Визначений детективом розмір застави не відповідає майновому стану ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 додатково пояснив, що у квітні 2020 року йому зателефонувала асистент ОСОБА_10 - ОСОБА_19 та запропонувала допомогти ФДМУ у процесі приватизації підприємств, які знаходяться на його балансі, так як він має певний досвід у цьому, та попросила подати своє резюме на посаду позаштатного радника Голови ФДМУ. Він, як представник ФДМУ, приймав участь у зустрічах із менеджментом АТ «ОГХК», спілкувався щодо операційних питань, надавав зауваження, однак, всі рішення щодо укладення контрактів, вибору контрагентів, приймалися на розсуд керівництва, вказівок стосовно того якому агенту продавати продукцію він також не давав. Щодо висновків судової - економічної експертизи, доданих до клопотання, якими встановлено розмір збитків АТ «ОГХК» внаслідок продажу продукції за заниженими цінами, зауважив, що під час експертного дослідження не досліджувалася світова кон`юнктура, ліквідність компанії. Так, реалізація продукції, від якої ломилися склади, у період 2020-2021 років була майже неможливою у зв`язку із існуючою на той час пандемією Covid-19.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 22.03.2023 ОСОБА_5 затриманий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
- статутів АТ «ОГХК», затвердженого на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.02.2019 № 236, та ПАТ «ОПЗ», затвердженого загальними зборами акціонерів від 19.04.2018, від 22.06.2020;
- наказу Мінекономіки від 09.10.2019 № 187 Про передачу функцій з управління пакетом акцій АТ «ОГХК» ФДМУ та акта приймання-передачі пакету акцій від 23.10.2019 № 35;
- постанови Верховної Ради України від 19.09.2019 № 118-ІХ Про призначення ОСОБА_10 на посаду Голови Фонду державного майна України;
- наказу Голови ФДМУ від 25.02.2022 № 139к Про припинення виконання обов`язків Голови ФДМУ;
- наказів ФДМУ:
від 02.09.2016 № 813к та від 18.05.2017 № 283к Про призначення ОСОБА_11 позаштатним радником Голови ФДМУ та звільнення із займаної посади відповідно;
від 09.04.2020 № 467к та від 12.01.2021 № 31к Про призначення ОСОБА_5 позаштатним радником Голови ФДМУ та звільнення із займаної посади відповідно;
від 19.02.2020 № 306 Про призначення ОСОБА_20 на посаду в.о. голови правління АТ «ОГХК»;
від 19.03.2020 № 513, від 17.04.2020 № 679 Щодо правління АТ «ОГХК», згідно якого членами правління Товариства призначено, зокрема, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ;
- наказу АТ «ОГХК» від 30.03.2020 № 6-к Про призначення ОСОБА_23 з 31.03.2020 на посаду першого заступника голови правління АТ «ОГХК»;
- наказів ФДМУ:
від 14.04.2020 № 651 Про внесення змін до складу правління АТ «ОГХК», згідно якого членом правління призначено ОСОБА_24 ;
від 12.05.2020 № 774 Про внесення змін до наказу ФДМУ від 30.04.2020 № 720 «Про внесення змін до складу правління АТ «ОГХК», згідно якого ОСОБА_18 призначено членом правління - заступником голови правління АТ «ОГХК»;
від 25.05.2020 № 886 Про відсторонення ОСОБА_20 від виконання обов`язків голови правління АТ «ОГХК»;
від 12.06.2020 № 1005 Про внесення змін до складу правління АТ «ОГХК», згідно якого, зокрема, призначено члена правління ОСОБА_22 заступником Голови Правління АТ «ОГХК»;
від 05.08.2020 № 1302, згідно якого припинено повноважень ОСОБА_20 та покладено тимчасове виконання обов`язків голови правління АТ «ОГХК» на ОСОБА_23 ;
від 02.10.2020 № 1592, згідно якого припинено повноваження члена правління АТ «ОГХК» ОСОБА_23 ;
від 02.10.2020 № 1602 Про покладення виконання обов`язків керівника АТ «ОГХК», згідно якого тимчасове покладення виконання обов`язків голови правління АТ «ОГХК» покладено на члена правління - заступника голови товариства ОСОБА_18 ;
від 20.08.2021 № 1479 Про припинення повноважень та покладення виконання обов`язків керівника АТ «ОГХК», згідно якого з 20.08.2021 припинено тимчасове виконання обов`язків голови правління АТ «ОГХК» членом правління - заступником голови правління товариства ОСОБА_18 та покладено тимчасове виконання таких обов`язків на ОСОБА_25 ;
- протоколу огляду від 15.06.2022, згідно якого позаштатними радниками Голови ФДМУ були у тому числі ОСОБА_26 у період з 04.06.2020 до 21.07.2021, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;
- контрактів від 13.10.2020 № 120/1-20, від 09.11.2020 № 136/1-20, від 31.12.2020 № 152/1-20, від 22.01.2021 № 032/1-21, укладених між АТ «ОГХК» та BELANTO trade s.r.o. з додатками, згідно яких вартість за МТ становила 129,06 євро та 180,00 доларів США;
- контрактів від 30.09.2020 № 30-0923, від 12.10.2020 № R-0924f від 12.10.2020, з додатками між Belanto trade s.r.o. та Zinger Shipping OU, а також між EPI Group s.r.o. та Zinger Shipping OU, тобто укладених раніше ніж між АТ «ОГХК» та Belanto trade s.r.o., за ціною 166,67 Євро за МТ;
- довідки від 24.02.2021 № 246/12-12, за підписом ОСОБА_18, щодо ринкової ціни на продукцію;
- інформації про рух коштів по рахункам BELANTO trade s.r.o., у тому числі про перерахування 19.08.2021 на рахунок Липки Ю.І. 20 000 Євро;
- протоколу огляду від 21.02.2023 матеріалів кримінального провадження № 12020000000000236 від 11.03.2020, згідно якого здійснено візуалізацію хронології подій, які відбувалися протягом 2019-2020 років, за участі ймовірних учасників злочинної організації щодо встановлення контролю за діяльністю АТ «ОПЗ та АТ «ОГХК» та за результатами аналізу банківських виписок ТОВ «АГТ» та інших матеріалів кримінального провадження встановлено, що частина коштів перерахована (виведена) з рахунків останнього на користь фінансових компаній без реальної мети здійснення господарської діяльності. Також за рахунок таких транзакцій виведені кошти на користь фінансових компаній;
- акту від 15.06.2021 № 05-11/26 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «ОПЗ» за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, згідно якого прийняте Наглядовою радою АТ «ОПЗ» рішення про відміну процедури відбору постачальника давальницької сировини призвело до втрат фінансових ресурсів протягом травня-грудня 2020 року в розмірі 270 445 594, 92 грн;
- висновку експерта від 30.01.2023 № СЕ-19-22/29334-ЕК, згідно якого висновки акту Південного офісу Держаудитслужби від 15.06.2021 № 05-11/26 в частині витрат фінансових ресурсів АТ «ОПЗ» в сумі 270 445 594, 92 грн документально підтверджуються; матеріальна шкода (збитки) за договорами укладеними між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» могла складати 228 753 040, 09 грн;
- висновку експерта від 18.01.2023 № 32018/22-53, згідно якого ринкова вартість ільменітового концентрату, у тому числі за договорами від 13.10.2020 № 120/1-20, від 09.11.2020 № 136/1-20, від 31.12.2020 № 152/1-20, від 22.01.2021 № 032/1-21, станом на дату їх укладення, на зовнішніх світових ринках, за умовами поставки FCA (Інкотермс) складала 159,41 євро, 245,00 доларів США, 141,67 євро та 205,86 доларів США відповідно;
- довідки Держаудитслужби від 25.01.2023, згідно якої реалізація АТ «ОГХК» ільменітового концентрату (продукції) загальною кількістю 150 092, 20 тонн Belanto trade s.r.o. за контрактами 13.10.2020 № 120/1-20, від 09.11.2020 № 136/1-20, від 31.12.2020 № 152/1-20, від 22.01.2021 № 032/1-21 за заниженими цінами, які не відповідають цінам світового ринку, визначеними згідно з висновком експерта від 18.01.2023 № 32018/22-53, є порушенням п. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», що призвело до неотримання (втрати) доходів АТ «ОГХК» загалом на суму 118 337 425,81 грн та, відповідно, до матеріальної шкоди (збитків) товариства на аналогічну суму;
- висновку експертів від 10.03.2023 № 4495/23-72/7333-7340/23-72, згідно якого висновки спеціалістів Держаудитслужби, зазначені в довідці від 25.01.2023, підтверджуються;
- протоколу огляду від 24.08.2022 мобільного телефона ОСОБА_13, згідно якого виявлено:
розмову між ОСОБА_13, ОСОБА_11 та іншою особою щодо обставин створення злочинної організації, впровадження незаконних схем заробітку за рахунок майна підприємств державного сектору економіки, розподілу незаконно отриманих прибутків та інших обставин;
листування між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 щодо здійснення комунікації щодо розміщення у засобах масової інформації заяви ПАТ «ВК «Укрнафтобуріння» стосовно рішення Наглядової ради ПАТ «ОПЗ» про скасування результатів конкурсу, налагодження роботи із медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ;
листування між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо відбору та призначення підконтрольних керівників на відповідні підприємства, встановлення контролю над АТ «ОГХК», ПАТ «ОПЗ», розроблення алгоритму скасування оголошеного ПАТ «ОПЗ» конкурсу з відбору постачальника давальницької сировини, розподілу завдань для доведення до виконання іншим учасникам злочинної організації, розподілу отриманих прибутків, 02.04.2020 щодо розроблення дорожніх карт, у тому числі за участі ОСОБА_5, резюме якого ОСОБА_11 01.04.2020 переслав ОСОБА_13, 05.04.2020 щодо поінформування ОСОБА_5, що йому зателефонує ОСОБА_10, 11.04.2020 щодо оформлення ОСОБА_5 радником ОСОБА_10, 18.05.2020 щодо комунікації ОСОБА_5 із кандидатом на посаду одного із підприємств;
листування між ОСОБА_29 та ОСОБА_13 у якому, зокрема, йде мова про те, що ОСОБА_12 є партнером та керівником ОСОБА_5, останній звертався до ОСОБА_21 із питаннями щодо зміни компанії посередника;
листування між ОСОБА_13, ОСОБА_10, заступником Голови ФДМУ, радницею Голови ФДМУ та іншими особами у застосунку Rocket chat, створеному для спілкування стосовно організації діяльності, відбору та призначення підконтрольних керівників на підприємства, розподіл завдань для доведення до виконання іншими учасниками злочинної організації, залучення інших учасників злочинної організації, комунікації із представниками органів державної влади, правоохоронних органів;
листування між помічницею ОСОБА_11 - ОСОБА_30 та ОСОБА_13 щодо видачі та отримання коштів для розподілу їх між членами злочинної організації, оплати медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ та інших поточних витрат злочинної організації;
листування між ОСОБА_12, ОСОБА_13 та т.в.о. голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_29 щодо здійснення контролю за діяльністю керівника АТ «ОГХК», надання йому вказівок, зокрема, 08.06.2020 ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_31 про те що питання щодо усіх отримувачів та постачальників повинні бути скоординовані з Юрієм;
листування між заступником Голови ФДМУ, ОСОБА_12, ОСОБА_13, радницею Голови ФДМУ, ОСОБА_5, т.в.о. голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_29 та ОСОБА_18 щодо здійснення контролю за діяльністю АТ «ОГХК», його керівництва та членів правління цього товариства, надання вказівок, зокрема 07.05.2020 ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_13 надсилав у спільний чат інформацію щодо відповідних підприємств, 16.05.2020 ОСОБА_5 надавав вказівку ОСОБА_31 на заборону відвантаження продукції, узгодження цін на продаж ільменіту;
листування між ОСОБА_26 та ОСОБА_13 щодо організації роботи із медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ;
листування між ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_32, зокрема, 15-16.12.2020 щодо виведення коштів ймовірно отриманих злочинним шляхом;
- протоколу додаткового огляду від 25.11.2022 - ноутбука генерального директора ТОВ «АГТ», згідно якого виявлено листування у застосунку «WhatsApp» між ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 стосовно відбору та призначення підконтрольних керівників на підприємства, розподіл завдань для доведення до виконання іншими учасниками злочинної організації, залучення інших учасників злочинної організації, узгодження питань;
- протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи від 09.06.2022 стосовно ОСОБА_13, згідно якого 04.06.2022 зафіксовано розмову між ОСОБА_13 та ОСОБА_22 щодо протиправного впливу на діяльність АТ «ОГХК», його керівництва та членів правління з боку учасників злочинної організації, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_5 ;
- протоколу огляду від 10.02.2023 - мобільного телефона ОСОБА_5, згідно якого виявлене листування між останнім та ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_18, іншими членами правління та працівниками АТ «ОГХК» щодо організації роботи цього товариства, джерел доходу, у тому числі неофіційних, виконання поточних завдань, також щодо АТ «ОПЗ», Belanto trade s.r.o.; листування між ОСОБА_5 та іноземними громадянами під час, якого обговорювалося питання поставки, ОСОБА_5 пересилав відповідні сертифікати на продукцію: концентрат цирконовий, ільменітовий концентрат;
- протоколів допиту свідків ОСОБА_33, ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_35, додаткового допиту свідка ОСОБА_13, та інші матеріали.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що досліджені документи, об`єктивно пов`язують та підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Тобто, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що кошти у сумі 20 000 євро він отримав від компанії Belanto trade s.r.o. за надання інформаційно-консультативних послуг на підставі договору, укладеного з ним як фізичною особою-підприємцем, та цією компанією. Однак, жодного доказу на підтвердження цих обставин сторона захисту не надала, як і доказів на спростування доводів сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри.
Доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_5 до діяльності злочинної організації слідчий суддя оцінює критично, оскільки досудове розслідування не завершене, та за відсутності обставин, які б свідчили про явну і очевидну недостатність доказів, на які фактично звертає увагу сторона захисту, надавати оцінку відповідним доводам є передчасним.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_5 та його родини.
Крім того, як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_5 у період з 08.09.2022 до 23.09.2022 виїздив за межі України, тобто під час дії воєнного стану.
Разом з цим, дружина та донька ОСОБА_5 27.02.2022 виїхали за кордон, де перебувають і наразі, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання у м. Києві.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення. Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, достатньо ймовірним для ствердження є те, що останній використовуючи власні ділові зв`язки, зокрема серед службових осіб Фонду державного майна України, АТ «ОГКХ», Belanto trade s.r.o. та EPI Group s.r.o., а також можливості та зв`язки інших підозрюваних, може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні вищезазначених підприємств, а також може здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя враховує також ту обставину, що значна кількість із свідків у кримінальному провадженні є діючими працівниками або обіймали посади в ФДМУ, АТ «ОГХК», тому достатньо ймовірним вбачається те, що ОСОБА_5, використовуючи наявні у нього зв`язки, набуті під час здійснення професійної діяльності, може особисто або ж через інших підозрюваних та/або керівників таких свідків впливати на останніх. Окрім цього, як зазначив детектив у клопотанні, через тривалий період вчинення злочину у часі та значну кількість задіяних у ньому осіб, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину.
Також існує ймовірність того, що ОСОБА_5, не будучи обмежений у спілкуванні із вже допитами під час досудового розслідування свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
Разом з цим, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.
Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, під час досудового розслідування встановлено, що спілкування між особами, які можуть бути причетні до вчинення злочинів, здійснювалось із дотриманням засобів конспірації, зокрема, використовувались вигадані імена, прізвиська, нікнейми, скорочення та абревіатури, що вказує на схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі здійснювати координацію дій з іншими підозрюваними та свідками, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Обґрунтовуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, детектив у клопотанні посилається на отримані під час досудового розслідування відомості, які свідчать про ймовірне встановлення ОСОБА_12 та ОСОБА_5 зв`язків з представниками російських трейдерів титановмісної сировини задля продовження організації поставок цієї продукції для ПАТ «КОРПОРАЦІЯ ВСМПО-АВІСМА», яка входить до російської державної корпорації «Ростех» та здійснює виробництво комплектуючих для військової техніки збройних сил Російської Федерації, зокрема бойових гелікоптерів КА-52 «Алігатор». Встановлення зв`язків з представниками трейдерів титановмісної сировини інших країн світу для організації поставок цієї продукції до індійських компаній, які ймовірно використовуються для обходу санкцій, накладених на Російську Федерацію та її представників. Зокрема, для підтвердження своїх можливостей ОСОБА_12 та ОСОБА_5 надавали сертифікати якості на титановмісну сировину виробництва Іршанської та Вільногірської філій АТ«ОГХК».
Враховуючи, досліджений у судовому засіданні протокол огляду від 10.02.2023 (т. 12 а.с. 81-86, 87-91), слідчий суддя вважає, що такі твердження детектива не є вочевидь необґрунтованими.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.
Згідно відомостей про нараховані доходи ОСОБА_5 отримав такі доходи: 2018 рік - 47 132 грн, 2019 рік - 40 229 грн, 2020 рік - 49 120 грн, 2021 рік - 5 498 217 грн, 2022 рік - 732 982 грн, а згідно довідки ТОВ «АІМ Партнерс», де ОСОБА_5 займає посаду директора, дохід останнього за період з 01.03.2022 до 28.02.2023 склав 67 252,39 грн. Також ОСОБА_5 за 11 місяць 2022 року, як фізична особа - підприємець, задекларував дохід у розмірі 750 000,00 грн. Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_36 отримала такі доходи: 2018 рік - 379 314 грн, 2019 рік - 200 108 грн, 2020 рік - 12 695 грн, 2021 рік - 10 320 грн, 2022 рік - 388 776 грн.
Також встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належать: квартира, площею 85,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, та група нежитлових приміщень № 72, площею 66,40 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3, майнові права на які придбані 28.12.2021; автомобіль марки Porsche Panamera, 2018 року випуску, а його дружині - автомобіль BMW 535XI, 2010 року випуску.
У судовому засіданні прокурор повідомив, що згідно загальнодоступної інформації середня ринкова ціна автомобіля марки Porsche Panamera, 2018 року випуску, становить 80 000 доларів. Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував та пояснив, що автомобіль він придбав із-за кордону після ДТП та його вартість орієнтовно становить 47-48 тисяч доларів США, однак доказів на підтвердження цього не надав.
Розмір отриманих доходів протягом 2018-2022 років та придбання нерухомого та рухомого майна у цей період, перерахування 19.08.2021 Belanto trade s.r.o. на особистий рахунок ОСОБА_5 20 000 Євро, дають підстави вважати про можливе отримання частини коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір завданої шкоди, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000 грн. Ця сума застави, на переконання слідчого судді, не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5, окрім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду): із свідками: ОСОБА_37 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_51 ; іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Разом з цим, слідчий суддя вважає не доведеною необхідність покладення на ОСОБА_5 обов`язку утримуватися від спілкування з посадовими та службовими ПАТ «ОПЗ», які перебували на посадах у період 2019 - початок 2022 років, службових осіб ФДМУ щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім його захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді та суду. На думку слідчого судді, визначення такого кола осіб є неконкретним, що у майбутньому зможе порушити права та інтереси підозрюваного.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 115, ч. 3 ст. 219 КПК України, протокол затримання особи від 22.03.2023, визначити строк дії ухвали про тримання під вартою та обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, до 20.05.2023, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194, ч. 1 ст. 197 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 183, 193-197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 20 травня 2023 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000 (п`ять мільйонів триста шістдесят вісім тисяч ) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5, окрім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду):
із свідками: ОСОБА_37 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_51 ;
іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 20 травня 2023 року.
Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1