- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
Справа № 991/1397/23
Провадження 1-кп/991/24/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
27 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000024 від 12.01.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Попільня Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України № 1074-IX від 04.12.2020),
УСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) 16.02.2023 надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000024 від 12.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України № 1074-IX від 04.12.2020).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2023 року для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді ОСОБА_1, суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
13.03.2023 захисник ОСОБА_8 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000024 від 12.01.2022, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. У підготовчій частині судового розгляду 27.03.2023 підтримав клопотання, обґрунтоване такими обставинами.
За версією досудового розслідування, ОСОБА_6 подав завідомо недостовірні відомості в щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020 рік. Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_6 вчинення 07.04.2021 дій, передбачених ст. 366-2 КК України. З огляду на положення ч. 2 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі дізнання та за приписами п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України має бути завершене протягом 72 годин з дня повідомлення особі про підозру.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку ОСОБА_6 здійснено прокурором 08.02.2023. Отже, досудове розслідування (дізнання) за загальним правилом мало бути закінченим 11.02.2023.
14.12.2022 дізнавач (старший детектив НАБУ ОСОБА_9 ) направив матеріали досудового розслідування прокурору САП. Стосовно спеціального суб`єкту - народного депутата України здійснюється особливий порядок кримінального провадження, зокрема, повідомлення про підозру (п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України). Відповідно до змісту доручення від 08.02.2023 повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_6 здійснювалось у зв`язку із наявністю достатніх доказів для прийняття такого процесуального рішення.
Отже, на момент складання повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку ОСОБА_6 матеріали дізнання були передані прокурору, який в межах 72-годинного строку зобов`язаний був вчинити одну із таких дій:
1)звернутися до суду з обвинувальним актом (п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України). Однак, прокурор звернувся до суду лише 16.02.2023, тобто через 8 днів після повідомлення ОСОБА_6 про підозру, що свідчить про порушення 72-годинного строку;
2)повернути протягом 3 днів з дня складення підозри дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до 1 місяця (п. 2 ч. 2 ст. 301 КПК України). Матеріали кримінального провадження не містять постанови прокурора про повернення дізнавачу кримінального провадження з одночасним продовженням строку дізнання до 1 місяця;
3)продовжити строк досудового розслідування до 20 діб у зв`язку з необхідністю проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або у випадку невизнання підозрюваним своєї вини (п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України). Водночас, прокурор не встановив наявності необхідних підстав для продовження строку дізнання, а відкриті стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження не містять постанови прокурора про проведення додаткових слідчих (розшукових) дій. Отже, підстави посилатися на необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій як на підставу продовження строків дізнання до 20 діб відсутні. Також, після повідомлення про підозру 08.02.2023 дізнавач не виявив факту визнання чи невизнання підозрюваним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального проступку. Так, допит підозрюваного проведений лише 15.02.2023, тобто після спливу 72-годинного строку дізнання, а його результати не містять даних про визнання чи невизнання ним своєї вини. ОСОБА_6 не міг надати відповідні пояснення виключно у зв`язку з неможливістю реалізації права на ознайомлення з матеріалами дізнання, так як його клопотання про ознайомлення на момент проведення слідчої дії вирішено не було. У дізнавачів НАБУ були відсутні підстави, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, для здійснення дізнання кримінального проступку протягом 20 діб після повідомлення особі про підозру.
Отже, прокурор не вчинив жодної із наведених процесуальних дій задля продовження строку дізнання понад передбачений законом 72-годинний термін. У зв`язку із цим сторона захисту вважає, що строки досудового розслідування закінчилися, з огляду на що кримінальне провадження підлягає закриттю з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.
Оскільки підготовче судове засідання у зазначеній справі не проводиться у зв`язку з особливостями розгляду такої категорії справ, процесуальні питання, передбачені ст. 314, 315 КПК України, вирішуються судом на початку судового розгляду.
Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_6 недекларування автомобіля Lexus. Задовго до повідомлення про підозру підзахисний давав пояснення у якості свідка стосовно недекларування не автомобіля, а права користування ним, також зазначав про відсутність суб`єктивної сторони проступку, а саме вини у формі умислу. На підтвердження доводів долучив виправлену декларацію. Так, після проведення повної перевірки наприкінці 2021 року НАЗК надало можливість підзахисному в трьохмісячний строк подати виправлену декларацію. У зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації ОСОБА_6 з об`єктивних причин не зміг скористатися таким правом. Після зменшення інтенсивності бойових дій в м. Києві звернувся до НАЗК із клопотанням про поновлення строку для подачі виправленої декларації, яке було задоволено. Про внесення виправленої декларації повідомив НАЗК, НАБУ і САП.
Захисник ОСОБА_7 клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження підтримав, просив його задовольнити. Повідомив, що копії матеріалів дізнання відповідно до вимог ч. 5 ст. 301 КПК України стороні захисту вручено 15.02.2023. Разом з тим, захисники неодноразово зверталися до сторони обвинувачення з клопотаннями про ознайомлення з оригіналами матеріалів кримінального провадження, у задоволенні яких було відмовлено. Сторона захисту не може гарантувати ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і їх відповідність оригіналам. Звернув увагу на вручення стороні захисту лише 3 томів кримінального провадження із 5 існуючих. Окрім цього, якість більшості вручених копій унеможливлює їх прочитання. Про це зазначено в протоколі ознайомлення з матеріалами дізнання, складеного відповідно до ст. 290 КПК України. Вважає, що прокурор не виконав обов`язки імперативного характеру щодо вручення підзахисному та його захисниками матеріалів дізнання. Сторона обвинувачення відмовила у задоволенні клопотання сторони захисту про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, чим порушила права ОСОБА_6 . Для продовження строку дізнання до 20 днів прокурор зобов`язаний був винести відповідне рішення у формі постанови відповідно до положень ст. 110 КПК України. В протилежному випадку відсутня можливість розмежувати підстави застосування строків, визначених п. 1-2 ч. 3 ст. 119 КПК України. В даному випадку доцільно застосовувати аналогію зі ст. 294 КПК України, відповідно до якої прокурор виносить постанову про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців задля виключення зловживання процесуальним правом. Так як ОСОБА_6 надавав пояснення лише в якості свідка, можливості встановити, визнає він вину чи, ні не було. В якості підозрюваного фактично підзахисний не допитаний, разом з тим, письмово зафіксував в протоколі бажання надавати показання. Вважає, що такі дії сторони обвинувачення обмежили права ОСОБА_6, передбачені ст. 42 КПК України, та призвели до відсутності у прокурора можливості визначити, чи визнає підзахисний вину чи ні, що, в свою чергу, унеможливило автоматичне продовження строків досудового розслідування до 20 діб. Зазначив, що матеріали дізнання не містять даних щодо дати повернення матеріалів детективу після 14.12.2022. Вважає, що зазначені матеріали дізнання перебували у прокурора до моменту вручення підозри підзахисному. Так, допит ОСОБА_6 як підозрюваного здійснювався за адресою: АДРЕСА_2, в приміщенні НАБУ. Також відсутні відомості про направлення матеріалів кримінального провадження з НАБУ до САП.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників. Повідомив, що 08.02.2023 йому телефонували представники сторони обвинувачення, повідомили про необхідність терміново зустрітися. На той час перебував у робочому тримісячному відрядженні поза межами міста Києва на території України. Захисникам детектив повідомив про виклик його для допиту у якості свідка та відсутність намірів повідомляти про підозру у недекларуванні. Через деякий час дізнався, що особі, яка проживає з його неповнолітнім сином, переслали документ. Надав згоду на закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що обрахування захисниками строків кримінального провадження не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Твердження щодо початку перебігу строків дізнання 14.12.2022 є хибним, так як ані вручення підозри, ані затримання особи орган досудового розслідування не реалізовував. Саме цього числа прокурор отримав матеріали дізнання в порядку п. 2 ч. 2 ст. 36 КПК України для ознайомлення. 08.02.2023 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру, після чого почали спливати строки дізнання. У даному випадку підставою визначення 20-деннього строку дізнання, передбаченою п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, була необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій. Законодавець не визначає такий строк як продовжений строк. Зазначену позицію про автоматичне визначення строку, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, за наявності визначеній в ній умови без винесення рішення прокурором містить судова практика.
На підтвердження існування такої підстави надав постанову детектива від 10.02.2023 про проведення додаткових слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а саме - допит ОСОБА_6 як підозрюваного. Зазначив, що рішення прийнято у зв`язку із відсутністю можливості допитати підзахисного у межах 72 годин (строк, передбачений п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України). Доцільність проведення слідчої дії обґрунтувано необхідністю виключення порушень прав підозрюваного. Разом з тим, така постанова не є рішенням про продовження строків дізнання, а є лише підставою їх обрахування відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України. Норми ст. 298-5 КПК України застосовуються для продовження строків досудового розслідування до 30 днів у випадку неможливості завершення всіх необхідних процесуальних дій в межах 20 діб. 15.02.2023 дізнавач передав матеріали дізнання в порядку ч. 1 ст. 301 КПК України, цього ж дня підозрюваному та захисникам було вручено повідомлення про завершення дізнання, були відкриті матеріали дізнання та вручені їх копії. Вважає, що позиція сторони захисту свідчить про бажання уникнути кримінальної відповідальності шляхом закриття кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, обвинувальний акт та реєстр матеріалів дізнання, надані у судовому засіданні документи, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України № 1074-IX від 04.12.2020), за класифікацією кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Згідно із ч. 1 ст. 381 КПК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 призначено судовий розгляд з огляду на відсутність очевидних підстав для проведення підготовчого судового засідання.
У підготовчій частині судового розгляду учасникам надано можливість заявити клопотання, передбачені ст. 314-315 КПК України. Використавши таке право, захисник ОСОБА_8 подав клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Колегія суддів вважає за необхідне розглянути подане клопотання до початку розгляду по суті пред`явленого обвинувачення з метою недопущення порушення процесуальних прав сторони захисту.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження, направленням до суду обвинувального акта або одного із передбачених КПК України клопотань. Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Чинний КПК України встановлює граничні строки досудового розслідування (дізнання) та передбачає можливість їх продовження.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. У випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру, згідно із п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у п. 1 і 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого п. 1 ч. 4 ст. 219 КПК України (ч. 2 ст. 294 КПК України).
Визначення строку досудового розслідування і правильне застосування порядку його обчислення має суттєве значення не лише щодо належних гарантій прав особи, якій повідомлено про підозру, а й в контексті здійснення дізнавачем, прокурором будь-яких процесуальних дій, які можуть бути реалізованими лише у межах строку досудового розслідування. Закріплений статтею 22 КПК України принцип змагальності у кримінальному провадженні вимагає від сторін належного і обґрунтованого підтвердження своїх позиції.
За відсутності всіх процесуальних документів, які дають можливість встановити повний рух кримінального провадження, колегія суддів обмежується дослідженням обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та документів, поданих сторонами кримінального провадження.
Сторона захисту надала власні розрахунки обчислення строку дізнання у кримінальному провадженні, які, на думку колегії суддів, не відповідають встановленим даним.
Так, 08.02.2023 о 15 год 45 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку. Отже, досудове розслідування (дізнання) мало би бути закінчено до 11.02.2023, а у випадках, якщо підозрюваний не визнав би вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій - до 28.02.2023.
Колегія суддів встановила, що 10.02.2023 детектив ОСОБА_9 виніс постанову про проведення додаткових слідчих дій (т. 1 а.с. 22, 107-108), що є підставою для обрахування строків досудового розслідування (дізнання) відповідно до правил п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України - в межах двадцяти діб після повідомлення про підозру, тобто до 28.02.2023. З реєстру вбачається, що 15.02.2023 проведено допит підозрюваного ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 20), що також підтверджено стороною обвинувачення та стороною захисту у судовому засіданні.
Пункт 2 ч. 3 ст. 219 КПК України застосовується не лише у випадку невизнання вини підозрюваним, як стверджує захисник, а також містить дві інші альтернативні підстави: необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, а також вчинення кримінального проступку неповнолітнім, для застосування яких норми КПК України не зобов`язують прокурора виносити постанову про продовження строку дізнання. Застосування зазначеної норми здійснюється в силу закону.
15.02.2023 сторону захисту повідомили про завершення дізнання та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор 16.02.2023, тобто не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, відповідно до правил ч. 2 ст. 301 КПК України, звернувся до суду з обвинувальним актом (т. 1 а.с. 1).
Глава 25 КПК України містить норми, які регулюють особливості досудового розслідування кримінальних проступків, в тому числі і порядок продовження, зупинення строків дізнання. Так, у разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову (ч. 1 ст. 298-5 КПК України).
З огляду на зазначене, з урахуванням загальних та спеціальних норм кримінального процесуального закону, у випадку складності провадження, внаслідок чого виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих і розшукових дій та у випадку неможливості закінчення дізнання протягом 20 діб з дня повідомлення особі про підозру, прокурор вмотивованою постановою уповноважений продовжити строк дізнання, тобто йдеться про продовження строків від 21 до 30 днів.
З урахуванням вищевикладеного, у прокурора в даному випадку не виникло обов`язку винести постанову про продовження строку досудового розслідування (дізнання).
Отже, підстави вважати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022000000000024 від 12.01.2022 був складений та направлений до суду поза межами (після спливу) строків досудового розслідування (дізнання), відсутні. Інші доводи сторони захисту не можуть бути підставою для закриття кримінального провадження.
Керуючись статтями 314, 284, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000024 від 12.01.2022, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3