Document No. 109937400

Справа № 991/2483/23

Провадження 1-кс/991/2508/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Помоклі Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу 114754 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 307 999 736 (триста сім мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п.1,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1)прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) утримуватися від спілкування: а) зі свідками, діючими або ж колишніми працівниками АТ «ОПЗ», Фонду державного майна України, зокрема: колишнім в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_9 ; колишніми членами правління АТ «ОПЗ», такими як: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; інші члени правління АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; колишніми членами наглядової ради АТ «ОПЗ», такими як: ОСОБА_14 (він же - колишній перший заступник Голови ФДМУ), ОСОБА_15 (він же - колишній перший заступник голови правління АТ «ОГХК»), ОСОБА_16, ОСОБА_17 (він же - колишній заступник Голови ФДМУ), ОСОБА_18 (вона ж - колишній заступник директора департаменту - начальник управління корпоративних прав держави ФДМУ), ОСОБА_19 (вона ж - діючий заступник начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі ФДМУ), інші члени наглядової ради АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; Колишніми працівниками ФДМУ, такими як: колишній перший заступник /в.о. Голови ФДМУ ОСОБА_20, колишній перший заступник Голови ФДМУ ОСОБА_21, колишній заступник Голови ФДМУ ОСОБА_22, колишній директор Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_23, діючий головний спеціаліст Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_24 ; іншими свідками, такими як: колишній генеральний директор ТОВ «Агро газ трейдінг» ОСОБА_25, інші працівники ТОВ «Агро газ трейдінг», які працювали на підприємстві у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; б) іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; в) будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, зокрема заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі;

- наявні ризики, передбачені п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Поряд з цим у клопотанні детектив просив здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні без оприлюднення судового рішення в електронній формі, з метою недопущення розголошення таємниці досудового розслідування, у зв`язку з існуванням реальної загрози витоку відомостей (інформації), що її становлять.

Розгляд клопотання детектива здійснювався 23.03.2023 та 24.03.2023.

У судовому засіданні слідчим суддею було оголошено, що до суду надійшла заява від юридичної радниці ГО «Transparency International Ukraine» ОСОБА_26, з проханням про здійснення трансляції розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 на YouTube канал Вищого антикорупційного суду.

Прокурор ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники заперечували з приводу трансляції судового розгляду, просили відмовити в трансляції задля уникнення розголошення таємниці досудового розслідування.

Відповідно до ч.6 ст.27 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Із зазначених підстав, враховуючи думку учасників провадження, з метою недопущення розголошення особистої інформації щодо підозрюваного, розголошення якої може зашкодити останньому та відомостей досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність проведення судового розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без здійснення трансляції на YouTube канал, а тому клопотання щодо трансляції судового розгляду відхилене. Поряд з цим стороною обвинувачення не доведено доцільності здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні, у зв`язку з чим слідчим суддею відхилене зазначене клопотання детектива.

Прокурор ОСОБА_3 у судових засіданнях підтримала подане детективом клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судових засіданнях та письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України є необґрунтованою, а матеріали провадження не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення таких злочинів. На думку захисників фактично вся підозра ґрунтується на припущеннях та здогадках, а докази, наведені на обґрунтування підозри, є недопустимими та отримані з порушенням передбаченого КПК України порядку. Поряд з цим захисники вказали на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Захисники наголошували, що кримінальне провадження триває більш ніж два роки. За цей час слідчим органом проведено всі необхідні слідчі дії, встановлено факти по справі, опитано свідків, вручено підозри особам тощо. Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, яких вже допитано, перешкоджати встановленню істини по справі. Разом з тим, ОСОБА_4 за вимогою слідчого органу неодноразово брав участь у слідчих діях, надавав покази, в день затримання за запрошенням слідчого самостійно приїхав для участі у слідчій дії, що вказує на його належну процесуальну поведінку та відсутність бажання протидіяти слідству у встановленні істини.

Поряд з цим захисники просили врахувати особисті обставини підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4, має міцні соціальні зв`язки, проживає в м. Києві з цивільною дружиною, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2013 року народження, має постійне місце роботи - працює в Київській федерації волейболу, позитивно характеризується, не має судимостей, відсутні повідомлення про його підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень. До того ж ОСОБА_4 має ряд захворювань, зокрема у нього діагностовано УЗ-ознаки жирового гепатозу, хронічного холецистопанкреатиту, стеатозу підшлункової залози, має гіпертонічну хворобу II ступеню, гіпертрофію лівого шлуночка 2-го ступеню та аортосклероз. Окрім того з часу повномасштабного вторгнення рф в Україну, ОСОБА_4 активно займається волонтерською діяльністю, є засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «Допомогти України» та приймає активну участь у його діяльності. Також за свою волонтерську діяльність ОСОБА_4 отримав подяку від Міністерства у справах ветеранів, а також нагороджений відзнакою Міністра оборони України.

Стосовно розміру застави захисники зазначили, що визначений детективом у клопотанні розмір застави 308 322 727, 01 грн. є очевидно занадто непомірним для ОСОБА_4 та додали, що встановлення саме такого непомірного розміру застави фактично робить неможливим звільнення для ОСОБА_4 під заставу, оскільки таких коштів ні у нього, ні у його родини, немає.

За вищевикладених обставин захисники просили врахувати незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 та необхідність лікування в спеціалізованих медичних закладах, відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, міцні соціальні зв`язки, майновий стан, який виключає можливість сплати заставу в розмірі 308 322 727, 01 грн., на підставі чого захисники просили відмовити у задоволенні клопотання детектива. Поряд з цим захисниками ставилось питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема застави в розмірі, який не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму, чи іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання в м. Києві, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисту, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за підозрою ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_4, ОСОБА_34, ОСОБА_35 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.5 ст.191 КК України, а саме у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також керівництві такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, зокрема заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.

Так, стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III) та ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, а саме в участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.

Як стверджує детектив у клопотанні, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у період з грудня 2019 року до жовтня 2020 року брав участь у злочинній організації, створеній Головою Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд) ОСОБА_27 . Будучи членом злочинної організації та одночасно поєднуючи повноваження керівника акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - АТ «ОПЗ») у вказаний період часу, ОСОБА_4 своїми умисними діями від імені АТ «ОПЗ» укладав та організовував виконання договорів на переробку давальницької сировини із підприємством - контрагентом визначеним членами злочинної організації на завідомо невигідних умовах для АТ «ОПЗ». Зокрема, діючи відповідно до єдиного плану керівництва злочинної організації, ОСОБА_4 з метою заволодіння коштами АТ «ОПЗ» виконував вказівки керівників злочинної організації щодо зміни переможця конкурсного відбору постачальника давальницької сировини та пролонгації договорів з визначеним членами злочинної організації підприємством-контрагентом, а також вчиняв інші дії у співучасті з іншими учасниками злочинної організації.

Посада в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ» пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_4 був службовою особою, яка обіймала на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій, а також виконання таких функцій за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, законом.

Вказані злочини за версією слідства ОСОБА_4 вчинив за таких обставин.

Постановою Верховної Ради України від 19.09.2019 № 118-IX за поданням Прем`єр-міністра України на посаду Голови ФДМУ призначено ОСОБА_27 .

Посада Голови ФДМУ пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_27 був службовою особою, яка обіймала в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій, а також виконання таких функцій за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється законом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 24.09.2019 до 11.12.2019 ОСОБА_27, будучи Головою ФДМУ, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займану посаду та зловживаючи своїм службовим становищем, створив злочинну організацію з метою вчинення особливо тяжких корупційних злочинів, пов`язаних із протиправним оберненням майна та доходів держави на користь членів злочинної організації, а також з 24.09.2019 до 25.02.2022 здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучення до її протиправної діяльності інших осіб.

У цій злочинній організації її керівником створено чітку ієрархічну мережу та визначено ним обов`язки кожного учасника.

За версією слідства згідно із розподілом учасники організації поділялися на такі категорії:

1) організатор та керівник злочинної організації ОСОБА_27 забезпечував: надання інформації та інструкцій щодо діяльності, а також керівництво діями учасників злочинної організації, у тому числі за допомогою текстових повідомлень у програмах обміну повідомленнями; вчинення дій із використанням службових обов`язків щодо призначення підконтрольних осіб на керівні та контролюючі посади у підприємства, які входять до сфери управління ФДМУ; контроль діяльності щодо забезпечення піар-кампанії на створення позитивного іміджу від діяльності Фонду і його керівника; конспірація всієї діяльності злочинної організації; визначення розміру грошової винагороди членам злочинної організації;

2) організатор та найближча до керівника злочинної організації особа - ОСОБА_28, який забезпечував: підбір підконтрольних кандидатів на посади керівників підприємств; надання осіб, які виконували ролі «технічних» кандидатів, для створення вигляду прозорого відбору керівників підприємств; акумулювання грошових коштів від незаконної діяльності та їх розподіл за вказівкою ОСОБА_27 ; контроль за діяльністю комерційних підприємств - контрагентів підприємств, залучених до злочинних схем; узгодження питань із правоохоронними і контролюючими органами; координація із невстановленими представниками органів державної влади, політичних сил, осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів); фінансове забезпечення позитивної піар-кампанії діяльності Фонду та особисто ОСОБА_27 .

3) виконавець, координатор ОСОБА_36 забезпечував: контроль за діяльністю акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - АТ «ОГХК»), у тому числі залучення до купівлі-продажу продукції підприємства підконтрольних компаній з метою отримання незаконного надлишкового прибутку шляхом заниження вартості на купівлю та подальшого перепродажу за ринковою вартістю; контроль за діяльністю енергетичних підприємств; контроль за діяльністю аграрних підприємств; контроль за надходженням незаконних грошових коштів та їх розподіл за вказівкою керівництва злочинної організації;

4) виконавець, посередник ОСОБА_29 забезпечував: передавання вказівок від ОСОБА_27 до ОСОБА_28 щодо підбору керівників, «технічних» кандидатів на керівні посади підприємств; отримання грошових коштів від ОСОБА_28 та передачу їх ОСОБА_27 ; допомогу ОСОБА_28 щодо підбору кандидатів на керівні посади підприємств;

5) виконавець ОСОБА_4 - керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОПЗ» (протягом 2020 року), забезпечував: укладання договорів від імені акціонерного товариства АТ «ОПЗ» із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації;

6) виконавець ОСОБА_37 -керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОПЗ» (з кінця 2020 року до листопада 2021 року) та виконував такі функції: забезпечення укладання договорів від АТ «ОПЗ» із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації;

7) виконавець ОСОБА_38, будучи наближеним до ОСОБА_28, забезпечував: координацію взаємовідносин між товариством з об`єднаною відповідальністю «Агро газ трейдінг» (далі - ТОВ «АГТ») та АТ «ОПЗ»; контроль та розподіл фінансових надходжень від діяльності зазначених підприємств, за попереднім узгодженням із керівництвом злочинної організації;

8) виконавець ОСОБА_39, будучи наближеним до ОСОБА_28, в тому числі і родинними зв`язками, забезпечував: координацію взаємовідносин між ТОВ «АГТ» та АТ «ОПЗ»; контроль та розподіл фінансових надходжень від діяльності зазначених підприємств, за попереднім узгодженням із керівництвом злочинної організації;

9) виконавець ОСОБА_40, будучи наближеним до ОСОБА_32, забезпечував: організацію та контроль за укладанням договорів між АТ «ОГХК» та BELANTO trade s.r.o. про постачання продукції АТ «ОГХК» за заниженою вартістю; організацію та контроль за укладанням договорів BELANTO trade s.r.o. та EPI GROUP s.r.o. щодо постачання продукції АТ «ОГХК» за ринковою вартістю; організація поставок, укладення правочинів, складання документів про їх виконання; забезпечення розрахунків та отримання BELANTO trade s.r.o., EPI GROUP s.r.o. неправомірної вигоди;

10) виконавець ОСОБА_41 - керував фінансово-господарською діяльністю АТ «ОГХК», забезпечував: укладання договорів від АТ «ОГХК» із комерційними підприємствами, підконтрольними злочинній організації.

Учасники злочинної організації були об`єднані спільним злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівником. Водночас для учасників злочинної організації об`єктом злочинного інтересу були економічно привабливі суб`єкти господарювання державного сектору економіки, які перебували в управлінні ФДМУ або могли бути передані в управління Фонду.

Втілюючи у життя протиправні наміри щодо встановлення контролю над діяльністю таких підприємств, шляхом призначення на керівні посади підконтрольних осіб, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 активно здійснювали заходи стосовно підшукування та призначення відповідних кандидатів у такі підприємства: ПАТ «Центренерго», ДП «Укрспирт», Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «Пуща-Водиця»), АТ «Харківобленерго», Приватне акціонерне товариство «Президент - готель» (далі - ПрАТ «Президент - готель», корпоративні права держави - 100%), Акціонерне товариство «Перший київський машинобудівний завод» (далі - АТ «ПКМЗ», корпоративні права держави - 100%), АТ «Миколаївобленерго», Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго», корпоративні права держави - 46%, а також опосередковано - 25%), ТОВ «ЗТМК», Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ «ЗАЛК», корпоративні права держави - 68%), Державне підприємство «Радгосп «Виноградна долина» (далі - ДП «Виноградна долина»), АТ «Хмельницькобленерго», Державне підприємство «ТВК» (далі - ДП «ТВК»), Приватне акціонерне товариство «Готель Дніпро» (далі - ПрАТ «Готель «Дніпро», корпоративні права держави - 100%), ДП «Завод Електроважмаш», АТ «Турбоатом».

Таким чином, за версією слідства, у період з 17.11.2019 до 02.03.2020 ОСОБА_27, реалізовуючи надані йому Законом України «Про Фонд державного майна України» та іншими актами законодавства України повноваження Голови Фонду всупереч інтересам держави, створивши злочинну організацію, учасником якої був ОСОБА_4, діючи для досягнення протиправних цілей цієї злочинної організації, забезпечив призначення в органи управління АТ «ОПЗ» підконтрольних йому осіб та подальше вчинення такими особами у складі злочинної організації особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме заволодіння коштами АТ «ОПЗ» шляхом встановлення договірних відносин між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» на неконкурентних засадах щодо переробки давальницької сировини за заниженими цінами, внаслідок чого за період з травня 2020 по жовтень 2021 року АТ «ОПЗ» втратило фінансові ресурси та отримало збитки на суму 390 970 234,42 грн.

Крім того, злочинною організацією, створеною та очолюваною ОСОБА_27, учасником якої був ОСОБА_4, вчинено особливо тяжкий злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, а саме заволодіння коштами АТ «ОГХК» шляхом умисного укладення учасниками злочинної організації чотирьох контрактів із компанією BELANTO trade s.r.o. (Чеська Республіка) та забезпечення відвантаження титанової сировини за заниженою вартістю. Внаслідок таких дій АТ «ОГХК» спричинено збитки на суму 118 337 425,81 грн.

Вищевказані злочинні дії упродовж 2020-2021 років були вчинені ОСОБА_27 та іншими членами цієї злочинної організації, зокрема, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_42, співзасновником ТОВ «АГТ» ОСОБА_43, співзасновником ТОВ «АГТ» ОСОБА_44, т.в.о. Голови правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 (2020 рік), т.в.о. Голови правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_45 (2020-2021 роки), радником Голови ФДМУ ОСОБА_46, т.в.о. Голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_47 (2020-2021 роки).

За наведених обставин як стверджує сторона обвинувачення, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), а саме участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі. Водночас, ОСОБА_4, беручи участь у злочинній організації, вчинив особливо тяжке корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, а саме заволодіння коштами АТ «ОПЗ» за період з травня 2020 до жовтня 2020 років у сумі 308 322 727,01 грн, (в особливо великому розмірі, вчинене злочинною організацією) шляхом встановлення договірних відносин між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» на неконкурентних засадах щодо переробки давальницької сировини за заниженими цінами.

За наведених обставин ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, а саме: участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі.

Злочини, передбачені ч.1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III) та ч.5 ст.191 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів (частина 6 статті 12 КК України).

Окрім наведеного, як зауважила прокурор, в межах вказаного кримінального провадження досліджуються факти легалізації коштів, отриманих злочинною організацією від здійснення протиправних дій. Зокрема в ході досудового розслідування лише із рахунків однієї із низки підконтрольних членам злочинної організації компаній - ТОВ «АГТ» за період з 15.07.2019 по 31.12.2021 перераховано (виведено) на рахунки фінансових компаній без реальної мети ведення господарської діяльності суму коштів у розмірі 2 251 179 343,89 грн.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).

Як слідує з клопотання та не заперечується учасниками, 22.03.2023 за результатами досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, яке було вручене ОСОБА_4 у день його складення, тобто 22.03.2023.

За таких обставин ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: а) документами, на підтвердження наявності службових повноважень, а саме: листом-відповіддю ФДМУ на адресу НАБУ від 07.10.2022 №10-9-14502 із додатками, серед яких копія особової справи Голови ФДМУ ОСОБА_27, у якій наявна інформація про призначення та звільнення із посади, тобто підтверджується період перебування на посаді з 24.09.2019 по 25.02.2022; листом-відповіддю ФДМУ на адресу НАБУ від 20.10.2022 №10 - 17-15188 з додатками, в яких міститься інформація про радника Голови ФДМУ ОСОБА_27 - ОСОБА_33 та стосовно радника ексГолови ФДМУ ОСОБА_48 - ОСОБА_28 ; відомостями протоколу огляду від 15.06.2022 з додатками; статутом АТ «ОПЗ» затвердженим 19.04.2018; статутом АТ «ОПЗ» затвердженим 22.06.2020; листом ФДМУ на адресу КМУ від 17.12.2019 №10-17-22557 з додатками, відповідно до якого Голова ФДМУ ОСОБА_27 звернувся до КМУ з ініціативою про погодження призначення ОСОБА_4 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; рекомендаціями Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 04.07.2020 №10-17-2153 щодо призначення ОСОБА_4 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; розпорядженням КМУ від 24.01.2020 №46-р про погодження призначення ОСОБА_4 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 04.02.2020 №3/2020, на якому прийнято рішення про призначення ОСОБА_4 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу засідання робочої групи з розгляду документів претендентів ( ОСОБА_34 ) на тимчасове здійснення повноважень керівників суб`єктів господарювання (АТ «ОПЗ»), які перебувають в управлінні Фонду державного майна України від 10.11.2020 №22; листом ФДМУ на адресу КМУ від 10.11.2020 №10-17-22952 з додатками, відповідно до якого Голова ФДМУ ОСОБА_27 звернувся до КМУ з ініціативою про погодження призначення ОСОБА_34 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; розпорядженням КМУ від 11.11.2020 № 1398-р про погодження призначення ОСОБА_34 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; рекомендацією Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 12.11.2020 №10-17-23118 стосовно призначення ОСОБА_34 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 12.11.2020 №22/2020. на якому прийнято рішення про призначення ОСОБА_34 на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергових загальних зборів акціонерів АТ «ОПЗ» від 05.10.2021 №1; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 28.10.2021 № 18/2021, на якому прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_34 як в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ»; листом АТ «ОПЗ» на адресу ФДМУ від 13.11.2020 № 4383; рекомендаціями Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 16.11.2020 № 10-17-23267 щодо обрання членів правління АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 16.11.2020 № 23/2020; листом АТ «ОПЗ» на адресу ФДМУ від 24.02.2020 № 745; відомостями з анкети члена правління ОСОБА_11 ; відомостями з анкети члена правління ОСОБА_12 ; листом АТ «ОПЗ» на адресу ФДМУ від 11.03.2020 № 1000; відомостями з анкети члена правління ОСОБА_13 ; рекомендаціями Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 19.03.2020 № 10-17-5867 стосовно прийняття рішення про припинення повноважень та обрання членів правління АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 19.03.2020 №8/2020 щодо припинення повноважень та обрання членів правління АТ «ОПЗ»; наказом ФДМУ від 07.11.2019 № 1090 про заміну члена наглядової ради АТ «ОПЗ» ОСОБА_49 на ОСОБА_14 ; наказом ФДМУ від 26.11.2019 № 1160 про заміну членів наглядової ради АТ «ОПЗ», яким призначено ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; наказом ФДМУ від 02.03.2020 № 378 про заміну членів наглядової ради АТ «ОПЗ», яким замінено ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; відомостями протоколу огляду від 15.12.2022 з додатками стосовно відомостей на інтернет порталі АТ «ОПЗ» щодо інформації про діяльність правління АТ «ОПЗ», наглядової ради та загальних зборів акціонерів цього товариства за 2019-2021 роки; б) документами, стосовно скасування конкурсного відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ», а саме: листом-відповіддю АТ «ОПЗ» на адресу НАБУ від 05.10.2022 № 1364 з додатками; договором на переробку давальницької сировини від 15.07.2019 № 20/СН-70 з додатками, додатковими угодами тощо, укладеного між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ»; договором на переробку давальницької сировини від 23.06.2020 № 20/СН-215 з додатками, додатковими угодами тощо, укладеним між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ»; листом-відповіддю АТ «ОПЗ» на адресу НАБУ від 21.10.2022 № 1422 з додатками; відомостями протоколу засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 02.09.2019 № 12/2019 з окремою думкою щодо визнання проведення конкурсного відбору недостатньо прозорим та зобов`язання вжиття дій правлінням АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 17.09.2019 № 36 щодо виконання рішення наглядової ради АТ «ОПЗ» та прийняття порядку проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 03.12.2019 № 46 про початок проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 27.12.2019 № 50 щодо затвердження документації процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 15.01.2020 № 1 щодо внесення змін до порядку проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 17.01.2020 № 1/2020 щодо затвердження порядку проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 17.01.2020 № 2 щодо розгляду та прийняття документації процедури проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 23.01.2020 № 2/2020 щодо затвердження документації процедури проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» та надання згоди на вчинення значного правочину між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ»; документацією процедури відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ» з додатками, прийнятою 17.01.2020 та затвердженою 23.01.2020; реєстром розкриття цінових пропозицій учасників відбору, допущених до другого етапу конкурсу на визначення постачальника давальницької сировини на АТ «ОПЗ» від 05.03.2020; відомостями протоколу оголошення цінових пропозицій відбору на визначення постачальника давальницької сировини на АТ «ОПЗ» від 05.03.2020 з додатками; відомостями протоколу позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 6/2020 щодо відміни процедури проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 №11 щодо проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; копія порядку проведення відбору та умови щодо визначення постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ», прийнятого 15.01.2020 та затвердженого 17.01.2020; відомостями журналу реєстрації пропозицій, які надійшли в рамках процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» від 30.01.2020; довідкою про бенефіціарів ТОВ «АГТ» від 21.02.2020; витягом з ЄДРПОУ стосовно ТОВ «АГТ» від 20.02.2020; листом ТОВ «АГТ» на адресу АТ «ОПЗ» від 17.01.2020 № 1074 щодо наявної заборгованість та графік її погашення; листом АТ «ОПЗ» на адресу ТОВ «АГТ» від 13.01.2020 № 126 щодо наявної заборгованості та вимогу її погасити; довідкою уповноваженого з антикорупційної діяльності АТ «ОПЗ» про проведення антикорупційної перевірки ТОВ «АГТ» від 26.02.2020; листом ТОВ «АГТ» на адресу АТ «ОПЗ» від 28.02.2020 №1252 щодо наявної заборгованість та графік її погашення; листом АТ «ОПЗ» на адресу ТОВ «АГТ» від 27.02.2020 № 827 стосовно повідомлення про допущення до другого етапу відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; листом АТ «ОПЗ» на адресу ТОВ «АГТ» від 28.02.2020 № 859 щодо необхідності надання листа-відгуку; листом ТОВ «АГТ» на адресу АТ «ОПЗ» від 04.03.2020 № 1284 щодо надання уточнюючої інформації; відомостями журналу реєстрації уповноважених представників учасників процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» від 05.03.2020; відомостями журналу реєстрації уповноважених представників учасників процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» від 10.03.2020; пропозиціями підвищення ціни від учасників процедури; довіреностями ТОВ «АГТ» від 04.03.2020; листом АТ «ОПЗ» на адресу ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» від 05.03.2020 № 960 щодо необхідності надання додаткових документів; листом ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на адресу АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 17-048 щодо відмови у наданні додаткових документів; листом-відповіддю ФДМУ на адресу НАБУ від 12.05.2020 № 10-17-9177 з додатками; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 17.09.2019 №36 щодо прийняття порядку проведення відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; протоколом позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 03.10.2019 № 38 щодо розгляду звернення ТОВ «АГТ» стосовно пролонгації дії договору № 20/СН-70, а також звернення до наглядової ради АТ «ОПЗ» стосовно надання згоди на вчинення значного правочину; листом управління економічної безпеки ФДМУ на адресу Голови ФДМУ ОСОБА_27 від 06.03.2020 №23-1-75 з аркушами резолюцій стосовно необхідності відміни відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; рекомендаціями Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 10-17-4716 стосовно відміни процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; листом правління АТ «ОПЗ» на адресу наглядової ради АТ «ОПЗ» від 06.03.2020 № 982 стосовно необхідності скасування документації процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; листом правління АТ «ОПЗ» на адресу наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 987 стосовно відмови ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» від надання інформації на лист АТ «ОПЗ»; протоколом позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.12.2019 № 17/2019 стосовно надання згоди на вчинення значного правочину, пролонгації дії договору № 20/СН-70; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 31.03.2020 №17 стосовно звернення до наглядової ради АТ «ОПЗ» стосовно надання згоди на вчинення значного правочину, пролонгації дії договору №20/СН-70.

Окрім того як зауважує сторона обвинувачення, протиправна діяльність членів злочинної організації, а також спричинення збитків АТ «ОПЗ» підтверджується наступними документами, а саме: відомостями протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_29 від 24.08.2022, яким встановлено: аудіофайл з розмовою за участі ОСОБА_29, його брата - керівника ТОВ «АГТ» та ОСОБА_30 стосовно відміни процедури конкурсного відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» на користь ТОВ «АГТ», призначення підконтрольних членів правління цього товариства та інших обставин; аудіофайл з розмовою за участі ОСОБА_29, ОСОБА_28 та іншої особи стосовно обставин створення злочинної організації, впровадження незаконних схем заробітку за рахунок майна підприємств державного сектору економіки, розподілу незаконно отриманих прибутків та інших обставин; листування у Facebook між ОСОБА_27 та ОСОБА_29 стосовно відміни процедури конкурсного відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» на користь ТОВ «АГТ», здійснення комунікації між членами злочинної організації, налагодження роботи із медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ тощо; листування у WhatsApp між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 стосовно відбору та призначення підконтрольних керівників на підприємства, які становили інтерес для членів злочинної організації, розподіл завдань для доведення до виконання іншими учасниками злочинної організації, залучення інших учасників злочинної організації, розподілу незаконно отриманих прибутків, стосовно відміни процедури конкурсного відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ» та інших обставин; листування у WhatsApp між помічницею ОСОБА_28 та ОСОБА_29 стосовно видачі та отримання грошових коштів для розподілу їх між членами злочинної організації, а також оплати медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ та інших поточних витрат злочинної організації; листування у WhatsApp між ОСОБА_29 та його братом - керівником ТОВ «АГТ» стосовно вказівок ОСОБА_30 про вчинення правочинів із АТ «ОПЗ»; листування у WhatsApp між ОСОБА_50 та ОСОБА_29 стосовно організації роботи із медійного супроводження діяльності Голови ФДМУ тощо; скріншотами із телефона ОСОБА_29, листування у Rocket chat між ОСОБА_29, ОСОБА_27, заступником Голови ФДМУ, радницею Голови ФДМУ та іншими особами стосовно організації діяльності злочинної організації, відбору та призначення підконтрольних керівників на підприємства, які становили інтерес для членів злочинної організації, розподіл завдань для доведення до виконання іншими учасниками злочинної організації, залучення інших учасників злочинної організації, комунікації із представниками органів державної влади, правоохоронних органів, представників політичних сил тощо; відомостями протоколу огляду ноутбука генерального директора ТОВ «АГТ» від 25.11.2022, яким встановлено: листування у WhatsApp між ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 стосовно відбору та призначення підконтрольних керівників на підприємства, які становили інтерес для членів злочинної організації, розподіл завдань для доведення до виконання іншими учасниками злочинної організації, залучення інших учасників злочинної організації тощо; відомостями протоколу огляду телефона генерального директора ТОВ «АГТ» від 16.09.2022, яким встановлено: листування у WhatsApp між ОСОБА_51, ОСОБА_52 та генеральним директором ТОВ «АГТ», стосовно здійснення контролю за діяльністю, надання вказівок на виведення грошових коштів, отриманих від діяльності АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ», надання вказівок щодо вчинення правочинів між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» на умовах, вигідних лише ТОВ «АГТ» тощо; актом ревізії АТ «ОПЗ» від 15.06.2021 № 05-11/26 з додатками стосовно спричинення збитків АТ «ОПЗ»; висновком судової економічної експертизи від 30.01.2023 щодо спричинення збитків АТ «ОПЗ» на суму 228 753 040,09 грн; довідкою спеціаліста ДАСУ від 10.01.2023 з додатками стосовно спричинення збитків АТ «ОПЗ»; висновком судової економічної експертизи від 17.03.2023 щодо спричинення збитків АТ «ОПЗ» на суму 390 970 234,42 грн. відомостями протоколів допитів свідків: заступника Голови ФДМУ ОСОБА_14 від 26.05.2022, генерального директора ТОВ «АГТ» ОСОБА_53 від 05.05.2022, 30.05.2022, 04.02.2023 та ОСОБА_29 від 11.02.2023, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сторона захисту заперечувала стосовно пред`явленої ОСОБА_4 підозри в участі у злочинній організації, зазначили, що в тексті повідомленої ОСОБА_4 підозри відсутні посилання на будь-які докази на підтвердження версії слідства про те, що ОСОБА_4 нібито є виконавцем, відповідно до розподіленої йому ролі у злочинній організації, оскільки він як особа, яка керувала фінансово-господарською діяльністю АТ «ОПЗ» протягом 2020 року, забезпечував укладання договорів від імені АТ «ОПЗ» із низкою суб`єктів господарської діяльності. Натомість у тексті повідомлення про підозру, а так само і в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначено про інших фігурантів.

Частина 1 ст.255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III) передбачає кримінальну відповідальність за створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об`єднань злочинних організацій або організованих груп.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо вого скоєне стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп (ч.4 ст.28 КК України).

Тобто злочинна організація - це структуроване об`єднання, створене протягом певного періоду, з більш ніж двома особами, діючи спільно з метою вчинення правопорушень, які караються позбавленням волі, або постановою про взяття під варту, на строк понад чотири роки або ж більш серйозне покарання. При цьому такі правопорушення можуть бути самоціллю чи засобом отримання матеріальних благ, а також, у певних випадках, незаконними методами впливати на діяльність державних органів.

В той же час беззаперечних доказів причетності ОСОБА_4 до злочинної організації, як про це зазначає сторона обвинувачення, слідчому судді не надано. Так, із досліджених в ході судового розгляду протоколів огляду мобільних телефонів, стенограм та листування між учасниками вбачаються згадки про ОСОБА_4, однак прямої його участі у таких зустрічах/листуванні з учасниками на них не зафіксовано.

Поряд з цим варті уваги обставини, про які зазначала сторона захисту та які були встановлені ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.11.2020 про забезпечення позову у справі №50//5709/20.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_4 є виконуючим обов`язки голови правління АТ «Одеський припортовий завод» на підставі укладеного 05 лютого 2020 року між ним та ПАТ «Одеський припортовий завод» контракту № 769 та рішення Наглядової ради АТ «ОПЗ» (протокол № 18/2019 від 12.12.2019 року).

06.11.2020 року ОСОБА_4 звернувся до Державного Бюро розслідувань та до Служби Безпеки України із повідомленнями про вчинення корупційного правопорушення, зазначивши, що посадові особи Фонду державного майна України орієнтовно через 3 місяці після призначення нового складу правління почали висувати вимоги в.о. Голови правління АТ «ОПЗ» щодо організації їм регулярних грошових виплат, які, на їх думку, мали складати до 1,5 млн. гривень на місяць. Після відмови в.о. Голови правління виконувати ці вимоги, від посадових осіб почали надходити погрози усунути з посади ОСОБА_4 та членів правління АТ «ОПЗ». Крім того, в даних заявах ОСОБА_4 посилався, на те, що посадові особи Фонду державного майна України вимагали призначити на посади фінансового директора, директора з комерційних питань, начальника юридичної служби, начальника служби внутрішньої безпеки та аудиту власних кандидатів.

Судом також встановлено, що після звернення до правоохоронних органів, 12.11.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов`язків голови Правління з 10.11.2020 року та про виконуючого обов`язки голови правління ОСОБА_54 .

Тож слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, який між тим не заперечується стороною обвинувачення, що дійсно мало місце звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів із повідомленнями про вчинення корупційного правопорушення саме посадовими особами Фонду державного майна України.

Вказані обставини, на думку слідчого судді ставлять під сумнів ствердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 був повноправним учасником злочинної організації.

На підтвердження таких сумнівів свідчить і відсутність ОСОБА_4 в окремій групі для спілкування між учасниками такої злочинної організації, про яку під час допиту повідомив в своїх показаннях від 11.02.2023 свідок ОСОБА_29, яке відбувалось за допомогою спеціального програмного забезпечення Rocket.Chat. Так у вказаній групі було надано коди кожному абоненту. До вказаного чату, окрім названого свідка входили такі особи: ОСОБА_27, ОСОБА_55, ОСОБА_56 (ІТ фахівець, що створив дане програмне забезпечення), ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_20 . Спілкування у вказаному чаті використовувалось з метою максимально зашифрувати та законспірувати сам факт листування та теми обговорення. Зокрема убезпечити абонентів від уваги правоохоронних органів. Згідно показань свідка серед тем обговорень були, в тому числі, питання встановлення контролю над діяльністю підприємств, які перебували у віданні Фонду державного майна України, обговорення кандидатур осіб, яких планували призначити у органи управління таких підприємств, домовленості із бізнес структурами щодо розподілу сфер впливу та інтересів на підприємствах, які перебувають у віданні ФДМУ, комунікація з вищим керівництвом Держави, з правоохоронними органами, інші організаційні питання.

Варте уваги і придбання окремих мобільних телефонів для забезпечення конспіративного спілкування між ОСОБА_27, ОСОБА_28 та відповідно свідка ( ОСОБА_29 ), згідно показань останнього.

Таким чином як вбачається із досліджених матеріалів, до кола довірених осіб ОСОБА_4 не входив, тож доводи щодо участі ОСОБА_4 у злочинній організації чи належності до неї на даному етапі досудового провадження не підтверджені достатніми доказами та не є переконливими, тож підлягають подальшому дослідженню та встановленню наявності чи відсутності ознак такого, в ході досудового розслідування.

До того ж із протоколів допиту свідка ОСОБА_57, який був призначений з 16.11.2020 по 03.05.2022 членом правління АТ «ОПЗ», ( з 23.11.2020 був фінансовим директором АТ «ОПЗ», а з листопаду 2020 - заступником Голови правління АТ «ОПЗ», яким на той час вже було призначено ОСОБА_34, після звільнення ОСОБА_4 ) вбачається, що при зустрічах з ОСОБА_27, останній критикував колишнє керівництво АТ «ОПЗ» через те, що вони не давали запитувану інформацію в ФДМУ.

Окрім того зі стенограми від 24.08.2022, складеної за результатами опрацювання розмови із файлу, виявленого під час огляду мобільного телефону ОСОБА_29, вбачається фіксація розмови між ОСОБА_29, ОСОБА_25 та ОСОБА_51, під час якої обговорювалися, в тому числі питання призначення керівництва підприємств, які перебували у віданні ФДМУ, Так зокрема ОСОБА_29 та ОСОБА_38 обговорюють призначення ОСОБА_4 та результат його діяльності для їх групи стосовно фінансових зобов`язань перед ними в негативному світлі. Зокрема зауважують, що до його появи у них було все прекрасно та наголошують на тому, що як мінімум з того моменту вони завжди були в мінусі стосовно фінансових умов їх взаємодії. В той же час, зі слів ОСОБА_29 саме ОСОБА_27 лобіював призначення ОСОБА_4, хоча сам свідок наголосив, що він ОСОБА_4 ніколи б в житті не поставив (мається на увазі керівником АТ «ОПЗ»).

Окрім того під час розмови ОСОБА_28 та ОСОБА_29 зазначається про те, що саме ОСОБА_29 нібито поміняв ОСОБА_4 (мається на увазі змінив директора АТ «ОПЗ» ) та змінив правління. Далі в розмові ОСОБА_28 зауважує, що зміна директора потрібна була, оскільки потрібні були гроші, так як по 20- 30 тисяч доларів не вистачало ні на піар, ні на що, зауважив, що тяжко було з них витягувати кошти. В той же час ОСОБА_28 зазначив, що він хотів змінити правління для того щоб їх контролювати та щоб вони платили гроші.

Поряд з цим відповідно до скріншотів із телефону ОСОБА_29, а саме листування із закритої групи в месенджері Rocket.Chat, вбачається, що абонент «701» (згідно показань ОСОБА_29 таким кодом користувався ОСОБА_27 ) зазначає наступне: «По ОПЗ незрозуміла ситуація: ОСОБА_4 не йде на контакт з АГТ. Пише їм листи «може дасте для заводу кращі умови» (відповідно гірші для АГТ) наприклад ціну як ви на торгах давали… Ми ОСОБА_4 сказали, що по робочих питаннях підприємства він з АГТ може нормально собі взаємодіяти та «не морозитися»».

В той же час не можуть залишатися поза увагою і відомості із протоколу огляду від 25.11.2022, зокрема листування у Whatsapp між ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, де мова йде про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника директора АТ «ОПЗ » а в подальшому в.о. Голови правління АТ «ОПЗ».

Про вказане у своїх показаннях зазначав і заступник Голови ФДМУ ОСОБА_14 від 26.05.2022, зокрема, що ОСОБА_4 був нав`язаний ОСОБА_27 та ОСОБА_28 як єдиний кандидат на посаду керівника АТ «ОПЗ».

Тож наведені обставини на думку слідчого судді ставлять під сумнів версію обвинувачення стосовно належності ОСОБА_4 до членів злочинної організації, однак поряд з цим підлягають ретельному дослідженню обставини призначення ОСОБА_4 на посаду в.о. Голови правління АТ «ОПЗ».

В той же час, ОСОБА_4 інкримінується заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі. Так зокрема у повідомленні про підозру зазначається, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він заволодів коштами АТ «ОПЗ» у сумі 308 322 727,01 грн.

Однак, як стверджує захисник, таких коштів, якими нібито заволодів ОСОБА_4, в АТ «ОПЗ» фактично не існувало, ці кошти не обліковувались на рахунках їх не було в касі. Тобто кошти, про які йдеться в повідомленні про підозру, теоретично могли би утворитись і стати власністю АТ «ОПЗ», а могли би і не утворитись, якщо б договір на переробку не було би пролонговано з ТОВ «АГТ», а було укладено новий договір на запропонованих ТОВ «АГТ» під час конкурсу умовах. При цьому також не відомо чи уклало б за результатами конкурсу ТОВ «АГТ» такий договір і чи могло б це товариство виконати такий договір, замовляти аналогічні обсяги добрив, і чи перерахувало б вказану суму коштів АТ «ОПЗ», таким чином як стверджує захисник підозра в цій частині являє собою суцільні припущення. Більш того, як в тексті підозри, так і висновку експертизи чітко зазначається, що кошти в сумі 308 322 727, 01 грн. це збитки АТ «ОПЗ» саме у вигляді можливих недоотриманих доходів, а не від заволодіння вже наявними грошовими коштами.

Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру від 22.03.2023 зауважує, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, а саме заволодіння коштами АТ «ОПЗ» за період з травня 2020 до жовтня 2020 у сумі 308 322 727,01 грн, шляхом встановлення договірних відносин між АТ «ОПЗ» та ТОВ «АГТ» на неконкурентних засадах щодо переробки давальницької сировини за зниженими цінами, тобто під час укладення та виконання договорів від 15.07.2019 №20/СН-70 та від 23.06.2020 №20/СН-215 та додаткових угод. Розмір збитку, завданого АТ «ОПЗ», стверджується висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №139/204-206/23-22 та висновками Державної аудиторської служби України від 10.01.2023.

Так зокрема, у пред`явленій підозрі слідство зазначає, що порушуючи п.п.6.1.6. та 10.1 Порядку проведення відбору, а також підпункт 1 пункту 17.3. Статуту АТ «ОПЗ» від 19.04.2018, Наглядова рада АТ «ОПЗ» 10.03.2020 на підставі Рекомендацій щодо голосування на засіданні наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 №10-17-4716, підписаних Головою ФДМУ ОСОБА_27, без рішення Правління АТ «ОПЗ» скасувала процедуру відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ», а також без розроблення Правлінням нової документації процедури відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ» скасувала Документацію процедури відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ», яка прийнята рішенням Правління АТ «ОПЗ» та затверджена наглядовою радою АТ «ОПЗ».

Ці рішення Наглядової ради АТ «ОПЗ» призвели до таких наслідків: 1)Правління АТ «ОПЗ» не закінчило процедуру відбору, розпочату 03.12.2019 та не визначили переможця, як це передбачено п.6.4. Порядку проведення відбору; 2) АТ «ОПЗ» в особі в.о. Голови Правління ОСОБА_4 03.04.2020 уклало з ТОВ «АГТ» додаткову угоду № 27 до договору від 15.07.2019 №20/СН-70, якою внесено зміни до цього договору на менш економічно вигідних умовах, ніж пропозиція ТОВ «АГТ» під час відбору, відповідно до Протоколу від 10.03.2020 №11 та Протоколу оголошення цінових пропозицій відбору на визначення постачальника давальницької сировини на АТ «ОПЗ» від 05.03.2020; 3)АТ «ОПЗ» в особі в.о. Голови правління - директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 23.06.2020 уклало з ТОВ «АГТ» новий договір на переробку давальницької сировини №20/СН-215. Відповідно до п.5.2 Договору від 23.06.2020 №20/СН-215 та пункту 1.1 додатка 4 до цього Договору, загальна вартість переробки давальницької сировини в 1 тону готової продукції і надання послуг з відвантаження 1 тони продукції становить:

-аміак - 39,00 дол.США (без урахування ПДВ), що на дату підписання договору згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України складає 1040,10 грн за вироблену і перевантажену тону товарного аміаку (без урахування ПДВ), загальна вартість ПДВ складає 1248,12грн. Сторони щомісячно узгоджують вартість в додаткових угодах;

-карбамід 54,00 дол.США (без урахування ПДВ), що на дату підписання договору згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України складає 1440,20 грн за вироблену і перевантажену тону товарного карбаміду (без урахування ПДВ), загальна вартість ПДВ складає 1728,24грн. Сторони щомісячно узгоджують вартість в додаткових угодах.

Крім того, протягом періоду дії вказаного договору, а саме з 01.07.2020 до 30.09.2021 ціни переробки давальницької сировини на готову продукцію і надання послуг з відвантаження неодноразово змінювались шляхом укладення додаткових угод, а саме:

-Додатковою угодою від 28.08.2020 №5 збільшено вартість робіт з переробки давальницької сировини в одну тону готової продукції і послуг з відвантаження однієї тони готової продукції, а саме аміак - 41 дол.США/т, карбамід - 60дол.США/т.;

-Додатковою угодою від 24.12.2020 №12 збільшено вартість робіт з переробки давальницької сировини в одну тону готової продукції і послуг з відвантаження однієї тони готової продукції, а саме аміак - 42 дол.США/т, карбамід - 61дол.США/т;

-Додатковою угодою від 27.04.2021 №22 збільшено вартість робіт з переробки давальницької сировини в одну тону готової продукції і послуг з відвантаження однієї тони готової продукції, а саме аміак - 43 дол.США/т, карбамід - 62дол.США/т.

Таким чином Договір від 23.06.2020 №20/СН-215, а також наведені додаткові угоди до нього підписані на менш економічно вигідних умовах, ніж пропозиція ТОВ «АГТ» під час відбору, відповідно до Протоколу від 10.03.2020 №11 та Протоколу оголошення цінових пропозицій відбору на визначення постачальника давальницької сировини на АТ «ОПЗ» від 05.03.2020.

В той же час варте уваги те, що за змістом Статуту АТ «ОПЗ» від 19.04.2018, до виключної компетенції Наглядової ради належить серед іншого: погодження вчинення значних правочинів, відміна відбору та оголошення нового конкурсу, внесення змін до Порядку проведення відбору та умови щодо визначення постачальника давальницької сировини. Так, саме Наглядова рада АТ «ОПЗ» 10.03.2020 на підставі Рекомендацій Голови ФДМУ ОСОБА_27 від 10.03.2020 №10-17-4716 щодо відміни процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ», без рішення Правління АТ «ОПЗ», скасувала процедуру відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ», а також Документацію процедури відбору постачальника давальницької сировини АТ «ОПЗ», яка прийнята рішенням Правління АТ «ОПЗ» та затверджена наглядовою радою АТ «ОПЗ».

В подальшому було укладено АТ «ОПЗ» в особі в.о. Голови Правління ОСОБА_4 03.04.2020 з ТОВ «АГТ» додаткову угоду № 27 до договору від 15.07.2019 №20/СН-70, якою внесено зміни до цього договору на менш економічно вигідних умовах, ніж пропозиція ТОВ «АГТ» під час відбору від 05.03.2020 та відповідно укладено з ТОВ «АГТ» 23.06.2020 новий договір на переробку давальницької сировини №20/СН-215.

Тобто рішення про скасування відбору та укладення вищезазначених договорів приймалось не одноособово ОСОБА_4, що стверджується матеріалами провадження, зокрема: листом управління економічної безпеки ФДМУ на адресу Голови ФДМУ ОСОБА_27 від 06.03.2020 №23-1-75 з аркушами резолюцій стосовно необхідності відміни відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; листом правління АТ «ОПЗ» на адресу наглядової ради АТ «ОПЗ» від 06.03.2020 № 982 стосовно необхідності скасування документації процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; листом правління АТ «ОПЗ» на адресу наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 987 стосовно відмови ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» від надання інформації на лист АТ «ОПЗ»; рекомендаціями Голови ФДМУ ОСОБА_27 на адресу голови та членів наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.03.2020 № 10-17-4716 стосовно відміни процедури відбору постачальника давальницької сировини для АТ «ОПЗ»; протоколом позачергового засідання наглядової ради АТ «ОПЗ» від 10.12.2019 № 17/2019 стосовно надання згоди на вчинення значного правочину, пролонгації дії договору № 20/СН-70; відомостями протоколу позачергового засідання правління АТ «ОПЗ» від 31.03.2020 № 17 стосовно звернення до наглядової ради АТ «ОПЗ» стосовно надання згоди на вчинення значного правочину, пролонгації дії договору №20/СН-70.

Наведені обставини вказують на наявність ознак вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України та в той же час підлягають встановленню роль кожного учасника та обставини, що призвели до укладення від імені державного підприємства договорів на невигідних умовах.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про пов`язаність ОСОБА_4 із вказаними кримінальними правопорушеннями, однак такі обставини підлягають детальній перевірці, зокрема з`ясування обставин скасування відбору та відповідно подальшого укладення з ТОВ «АГТ» додаткової угоди №27 до договору від 15.07.2019 №20/СН-70 та нового договору на переробку давальницької сировини №20/СН-215.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя зауважує, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Таким чином з наданих матеріалів на час розгляду клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. Однак в подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми. При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч.1 ст. 255, ч.5 ст. 191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

На спростування доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження доводів клопотання, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування визнання доказів недопустимими можливо лише у випадках, коли вони отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість виникла внаслідок таких обставин, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого досудового розслідування чи судового розгляду.

Тому за наведених вище обставин слідчий суддя не перевіряє доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила, що наявні ризики, передбачені пунктами 1-4 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також сторона обвинувачення зазначає, що про ризик переховування свідчать: наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, що розширює можливості підозрюваного залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, до того ж за останні 5 років підозрюваний неодноразово виїжджав за кордон, зокрема із членами своєї родини, а саме до: Угорщини, Туреччини, Болгарії, Республіки Польщі, Єгипту, Німеччини, Бельгії, у тому числі під час правового режиму воєнного стану. Зазначені обставини у сукупності із майновим станом свідчать про те, що попри оголошений в Україні воєнний стан ОСОБА_4 має можливість безперешкодно покинути територію України, а також має фінансову можливість знаходитись за кордоном тривалий час.

До того ж за врахуванням того, що організатор та керівник злочинної організації ОСОБА_27, інші члени злочинної організації ОСОБА_36, ОСОБА_58, ОСОБА_37 та ОСОБА_41 на даний час перебувають за кордоном, тож на думку слідства вказані особи можуть забезпечити перебування та проживання за кордоном і ОСОБА_4 .

Натомість стороною захисту зазначено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває більш ніж два роки. За цей час ОСОБА_4 жодного разу не ухилявся від явки до слідчого, органу дізнання, прокурора, суду; не протидіяв і не перешкоджав розпорядженням і діяльності суду, працівників правоохоронних органів; неодноразово брав участь у слідчих діях, надавав покази; в день затримання за запрошенням слідчого самостійно приїхав для участі у слідчій дії. Вказане на думку захисту свідчить про дисципліновану поведінку ОСОБА_4 та повагу до процесуальних обов`язків. За такого як стверджує захисник, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування спростовується його належною процесуальною поведінкою.

Слідчий суддя враховує такі твердження сторони захисту.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду хоч і мінімальний проте існує, з огляду на те, що у разі засудження ОСОБА_4 за інкриміновані йому злочини, до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризику втечі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя враховує особисті характеристики ОСОБА_4, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, стан здоров`я, а тому вважає, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте наявний.

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

У зв`язку із набуттям ОСОБА_4 статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про застосування до нього запобіжного заходу з додатками, останній отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших членів організованої групи, Фонду Державного майна України, а також АТ «ОПЗ». Саме тому у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4, будучи в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ», використовуючи власні ділові зв`язки, зокрема серед колишніх знайомих та колег в Фонді державного майна України та АТ «ОПЗ», а також можливості та зв`язки інших підозрюваних, може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, в тому числі тих, що знаходяться у володінні вищезазначеного підприємства, а також ОСОБА_4 можуть здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.

Такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими. До того ж фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у вказаному кримінальному провадженні слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того варто враховувати, що підозрюваний, використовуючи свій авторитет, репутацію, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на службових осіб АТ «ОПЗ», які працювали разом з ним та перебували в його підпорядкуванні, з метою примушування вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

В той же час ОСОБА_4 може використовуючи власні ділові зв`язки, зокрема серед колишніх знайомих та колег в Фонді державного майна України, оскільки обставини призначення його на посаду в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ» вказують на наявність у нього досить вагомих ділових зв`язків.

Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з боку підозрюваного ОСОБА_4 . В той же час на думку слідчого судді ризик здійснення незаконного впливу зі сторони підозрюваного на експертів у вказаному кримінальному провадженні, стороною обвинувачення не доведений.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку сторони обвинувачення, свідчать стійкі ділові та дружні зв`язки підозрюваного, в силу своєї професійної діяльності, з особами, які займають керівні посади в органах державної влади, а також з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження, шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження. Окрім того на думку слідства ОСОБА_4 може здійснювати координацію дій із іншими підозрюваними та свідками, в тому числі з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Слідчий суддя визнав такі доводи слушними, оскільки за врахуванням ділової репутації ОСОБА_4, кола знайомих, ділових зв`язків, є всі підстави вважати, що останній мав та має ділові та дружні стосунки з громадськими та політичними діячами, через яких зможе впливати на викривлення значимих для кримінального провадження даних. Наведені обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Окрім того прокурором зауважено, що спілкування між учасниками з метою координації дій здійснювалось особисто із дотриманням засобів конспірації та в загальних чатах месенджерів. Водночас використовувались вигадані імена, прізвиська, нікнейми, скорочення та абревіатури. Крім того, з метою приховування своїх неправомірних дій члени організованої групи вирішили залишати обліковані фінансові прибутки підприємств, які входять до сфери управління ФДМУ, більше на 10 ? 15% від прибутків, облікованих у фінансовій звітності за попередній період. З частини прибутку, виведеного на користь комерційних підприємств, члени злочинної організації отримували свої незаконні прибутки. За наведеного, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 разом з іншими членами організованої групи, частина з яких також встановлена та є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, зловживаючи службовим становищем, використовуючи власні зв`язки та вплив, а також значні фінансові можливості, можуть вживати заходи для подальшого перешкоджання кримінальному провадженню.

Однак наведені обставини слідчий суддя не бере до уваги, оскільки в ході судового розгляду не встановлено спілкування ОСОБА_4 з іншими учасниками шляхом використання спеціального програмного забезпечення, із дотриманням засобів конспірації, натомість такі факти встановлено стосовно інших учасників.

Окрім того варто додати, що в ході розгляду було встановлено негативне ставлення інших учасників у провадженні до підозрюваного ОСОБА_4, що неодноразово виражалось ними в листуванні між собою, тож такі доводи сторони обвинувачення є досить сумнівними.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей та стан його здоров`я), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, на думку сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчинених кримінальних правопорушень, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Поряд з цим варто враховувати те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, проживає в м.Києві разом з цивільною дружиною, має на утриманні двоє малолітніх дітей, 2013 року народження, працює в Київській федерації волейболу, позитивно характеризується, має ряд захворювань (на підтвердження стороною захисту надано медичну документацію), приймає активну участь у волонтерській діяльності, за що був нагороджений у 2022 році відзнакою Міністра оборони України та отримав подяку від Міністерства у справах ветеранів, є засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «Допомогти України». Зазначене вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, зокрема наявність ряду захворювань, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, його процесуальну поведінку та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

Сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак на думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Домашній арешт, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи та не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Тому у випадку його застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч.5 ст.182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив ОСОБА_8 в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 114754 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 307 999 736 (триста сім мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку детектива, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зазначений розмір застави за твердженням сторони обвинувачення не є завідомо непомірним, оскільки у ОСОБА_4 є достатні матеріальні активи. Так згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, ОСОБА_4 в період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2022 року отримав дохід у розмірі 4 173 313 гривень.

Окрім того підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належать: земельної ділянки площею 0,1274 га за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1733512680000); земельна ділянка площею 0,1257 га за адресою: АДРЕСА_5; житлового будинку площею 121,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1490437480000); квартира площею 187,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 35268945); гараж площею 13 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 35253142); мотоцикл BMW K1600GTL, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Водночас детектив зауважив, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ» протягом 2019-2021 років «імітувало» ведення інвестиційної діяльності шляхом купівлі корпоративних прав та їх подальшим продажем через укладання договорів відступлення права вимоги. Таким чином, було проведено низку фінансових транзакцій через банківські рахунки ТОВ «АГТ» з метою відобразити ведення інвестиційної діяльності. За результатом аналізу банківських виписок ТОВ «АГТ» та інших матеріалів кримінального провадження № 12020000000000236 було встановлено, що частина коштів була перерахована (виведена) з рахунків ТОВ «АГТ» на користь фінансових компаній без реальної мети здійснення господарської діяльності, натомість дані операції збільшили інші операційні витрати ТОВ «АГТ», які у подальшому вплинули на фінансовий результат цього товариства до оподаткування в бухгалтерському обліку. Таким чином, загальна сума коштів, яка була перерахована (виведена) з рахунків ТОВ «АГТ» за період з 15.07.2019 по 31.12.2021 на рахунки фінансових компаній без реальної мети ведення господарської діяльності складає 2 251 179 343,89 грн. Тож на думку сторони обвинувачення вищезазначені грошові кошти одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень та, у тому числі, розподілені між членами злочинної організації до складу якої входить ОСОБА_4, тому в контексті визначення розміру застави, належить також враховувати і вищевказані активи.

Проте, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження отримання чи спрямування підозрюваному ОСОБА_4 будь-яких коштів від діяльності злочинної організації чи від вчинення зловживання службовим становищем, як в.о. Голови правління АТ «ОПЗ», також не надано доказів зв`язку підозрюваного ОСОБА_4 (прямого чи опосередкованого) із названими детективом фінансовими компаніями, на які було виведено кошти із рахунків ТОВ «АГТ», тож вказані обставини наразі не можуть братися до уваги судом та враховуватись при визначенні розміру застави підозрюваному, оскільки є припущеннями детектива, не підтвердженими жодними доказами.

Сторона захисту в своїх поясненнях зазначила, що сторона обвинувачення не змогла обґрунтувати наявність виключного випадку та необхідність призначення застави у розмірі, що перевищує максимальний розмір для особливо тяжких злочинів. А вказаний у клопотанні розмір застави ОСОБА_4 не в змозі внести з об`єктивних причин, що позбавляє можливості ОСОБА_4 виконати умови застави в разі визначення її у такому значному розмірі.

В той же час будь-яких даних про наявність у підозрюваного значних матеріальних активів, в тому числі готівкових коштів матеріали провадження не містять та прокурором в судовому засіданні не доведено, а тому розмір застави, про який просить детектив у клопотанні - 114754 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 307 999 736,00 гривень - є явно непомірним.

Так, на думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, з огляду на майновий стан підозрюваного, особисті дані (обставини) та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, репутації, стану здоров`я.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 2200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 904 800,00 грн (п`ять мільйонів дев`ятсот чотири тисячі вісімсот гривень), який хоч і перевищує межі, визначені ст.182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 2200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 904 800,00 грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочинів є особливо тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування: 1) зі свідками, діючими або ж колишніми працівниками АТ «ОПЗ», Фонду державного майна України, зокрема: колишнім в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_9 та колишніми членами правління АТ «ОПЗ», а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, іншими членами правління АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; колишніми членами наглядової ради АТ «ОПЗ», а саме: колишнім першим заступником Голови ФДМУ ОСОБА_14, колишнім першим заступником голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_15, колишнім заступником Голови ФДМУ ОСОБА_16, ОСОБА_17, колишнім заступником директора департаменту - начальником управління корпоративних прав держави ФДМУ ОСОБА_18, діючим заступником начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі ФДМУ ОСОБА_19, іншими членами наглядової ради АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; колишніми працівниками ФДМУ, а саме: колишнім першим заступником/в.о.Голови ФДМУ ОСОБА_20, колишнім першим заступником Голови ФДМУ ОСОБА_21, колишнім заступником Голови ФДМУ ОСОБА_22, колишнім директором Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_23, діючим головним спеціалістом Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_24 ; іншими свідками: колишнім генеральним директором ТОВ «Агро газ трейдінг» ОСОБА_25, іншими працівниками ТОВ «Агро газ трейдінг», які працювали на підприємстві у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; 2) іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

При цьому, на думку слідчого судді, обов`язок, передбачений п.4 ч.5 ст. 194 КПК України доцільно викласти саме в вищенаведеній редакції. В той же час необхідність покладення на підозрюваного обов`язку - утримуватися від спілкування з «будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду)», стороною обвинувачення не доведена та саме формулювання викладене некоректно.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

Строк обов`язків ОСОБА_4 необхідно визначити у відповідності до положень ч.7 ст. 194 КПК України та в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020, тобто до 22.05.2023 включно.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Помоклі Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 904 800,00 грн (п`ять мільйонів дев`ятсот чотири тисячі вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .

Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з під варти в залі суду негайно.

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування:

1) зі свідками, діючими або ж колишніми працівниками АТ «ОПЗ», Фонду державного майна України, зокрема: колишнім в.о. голови правління - директора АТ «ОПЗ» ОСОБА_9 та колишніми членами правління АТ «ОПЗ», а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, іншими членами правління АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; колишніми членами наглядової ради АТ «ОПЗ», а саме: колишнім першим заступником Голови ФДМУ ОСОБА_14, колишнім першим заступником голови правління АТ «ОГХК» ОСОБА_15, колишнім заступником Голови ФДМУ ОСОБА_16, ОСОБА_17, колишнім заступником директора департаменту - начальником управління корпоративних прав держави ФДМУ ОСОБА_18, діючим заступником начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі ФДМУ ОСОБА_19, іншими членами наглядової ради АТ «ОПЗ», які перебували на посаді у період з 24.09.2019 до 25.02.2022; колишніми працівниками ФДМУ, а саме: колишнім першим заступником/в.о.Голови ФДМУ ОСОБА_20, колишнім першим заступником Голови ФДМУ ОСОБА_21, колишнім заступником Голови ФДМУ ОСОБА_22, колишнім директором Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_23, діючим головним спеціалістом Департаменту економічної безпеки ФДМУ ОСОБА_24 ; іншими свідками: колишнім генеральним директором ТОВ «Агро газ трейдінг» ОСОБА_25, іншими працівниками ТОВ «Агро газ трейдінг», які працювали на підприємстві у період з 24.09.2019 до 25.02.2022;

2) іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 22.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1